IndyCar Series

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серія ІндіКар
NTT IndyCar Series
Організатори
Загальні характеристики
КатегоріяОдномісні автомобілі з відкритими колесами
Країна, регіонПівнічна Америка
Міжнародні
Перший сезон1996
Кількість учасників
Пілотів29
Команд13
Актуальні чемпіони
ПілотиУілл Пауер[en]
КомандиПенске Рейсінг
Офіційні постачальники
ШиниFirestone Firehawk
ДвигуниHonda
Chevrolet
Коробка передачXTRAC ручна, 6-ступенева
ШасіDallara
Вебсайтhttp://www.indycar.com/
[[Серія ІндіКар 2021|Поточний чемпіонат]]

NTT IndyCar Series (укр. Серія ІндіКар) — найпрестижніша серія автоперегонів з відкритими колесами Північної Америки. Була заснована 1996 як Інди Гоночна Ліга (Indy Racing League — IRL), що 2003 отримала сучасну назву. Впродовж 1996 — 2007 конкурувала за першість з серією Champ Car[de], з якою утворила 2008 спільний чемпіонат.

Історія

[ред. | ред. код]

Президент Індіанаполіс Мотор Спідвей Тоні Джордж[de] у листопаді 1991 і організатор перегонів Індіанаполіс 500 запропонував створити компанію Indy Car Inc., що не найшло підтримки у Championship Auto Racing Teams (CART), яка з 1979 організовувала перегони Champ Car[en]. У лютому 1992 CART тримав ліцензію на назву «IndyCar», у той час як Тоні Джордж заснував Indy Car Inc. (IRL) Для підвищення значення перегонів Індіанаполіс 500 у березні 1994 Джордж оголосив про створення світової серії перегонів — Indy Racing League, проти чого безуспішно протестував CART. У вересні 1995 було завершено організацію серії перегонів, у яких більшість команд відмовились брати участь. У січні 1996 провели перші перегони в Орландо. До 2004 Indy Car Inc. проводила в рік три перегони на овальних треках.

Серед перегонів Indianapolis 500 зберігав найвищі рейтинги, а рейтинг перегонів Champ Car знижувався і залишок сезону пройшов без глядачів. Через це команди CART вирішили брати участь у Інді 500, де 2000 перемогла команда Chip Ganassi[en] і Хуан-Пабло Монтойя.

З сезону 2002 одна з найбільших команд Пенске Рейсінг перейшла до IRL. У наступному сезоні IRL офіційно отримала право використовувати назву IndyCar Series і до неї приєдналось ще декілька відомих команд. З 2006 IndyCar Series уклали угоду Simmons-Abramson Marketing (Джин Сіммонс бас-гітарист групи Kiss) з для просування реклами змагань. З 2008 спонсором змагань стало DirecTV.

З 5 листопада 2009 спонсором стала Izod[en], сплачуючи впродовж 5 років по 1 млн. доларів, а загальна сума угоди мала б становити 10 млн доларів. З 2013 угода була припинена. З 14 березня 2014 спонсором оголошено телекомунікаційну компанію Verizon Wireless.

У сезоні 2015[en] 16 перегонів пройдуть з 29 березня по 16 серпня. У візьме участь 13 команд і 29 гонщиків.

Боліди

[ред. | ред. код]
Мотор Honda Indy V8

На відміну від перегонів Формули-1 команди не будують свої боліди, а купують готові. З 2004 переможцями чемпіонату ставали боліди компанії Dallara, яка 2010 підписала контракт на виготовлення шасі і з 2012 команди використовують шасі Dallara DW12[en], яке того року в 51 перегонах отримало 51 перемогу, 51 поул-позишн, 51 найшвидше коло. На дане шасі команди могли встановити мотори Honda HI14TT Indy V6 чи Chevrolet Indy V6 об'ємом 2.200 см³, потужність 650–670 к.с.. Команди самостійно можуть розробляти передні і задні антикрила, форму корпусу, але вони повинні бути доступними для усіх команд за ціною до 70.000 доларів і впродовж року можна використовувати не більше двох комплектів. Завдяки великому бюджету команд проводять дослідження у аеродинамічній трубі, розробляючи і продаючи нові конструкції.

За час існування даної серії перегонів загинуло 4 гонщики (1996, 2003, 2006, 2011), декілька отримали серйозні травми. Після цього розпочались роботи з посилення їхньої безпеки — зміни форми зовнішніх стінок овальних трас (SAFER barrier[en]), модифікація конструкції задньої частини болідів для зменшення сили удару.

У 1960-х роках стали використовувати метанол як паливо, що призвело до збільшення кількості піт-стопів. У сезонах 2004/2005 ввели 6-ступеневі коробки передач, атмосферний мотор V8 об'ємом 3,0 л. З сезону 2006 ввели 10% вміст етанолу, з 2007 100% паливний етанол. Об'єм моторів збільшили до 3,5 л, паливного бака зменшили з 30 до 22 галонів (83 літри) для збереження кількості піт-стопів. З 2012 ввели мотори об'ємом 2,2 л з турбокомпресором.

Dallara DW12

[ред. | ред. код]

Переможці

[ред. | ред. код]
Рік Водій Команда Шасі Мотор Новачок року
1996 США СШАСкотт Шарп[en]
США СШАБузз Калкінс[en]
A. J. Foyt Enterprises[en]
Bradley Motorsports[en]
Lola
Reynard Motorsport[en]
Ford-Cosworth
Ford-Cosworth
. _
1996—1997 США СШАТоні Стюарт[en] Team Menard[en] G-Force Oldsmobile США СШАДжим Кутрі[en]
1998 Швеція ШвеціяКенні Брек[en] A. J. Foyt Enterprises[en] Dallara Oldsmobile США СШАРоббі Унзер[en]
1999 США СШАГрег Рей[en] Team Menard[en] Dallara Oldsmobile США СШАСкотт Харрінгтон[en]
2000 США СШАБудді Лез'єр[en] Hemelgarn Racing[en] Dallara Oldsmobile Бразилія БразиліяАйртон Дер[en]
2001 США СШАСем Хорніш. мол.[en] Panther Racing[en] Dallara Oldsmobile Бразилія БразиліяФеліпе Джаффоне[en]
2002 США СШАСем Хорніш. мол.[en] Panther Racing[en] Dallara Chevrolet Франція ФранціяРедон Лоран[en]
2003 Нова Зеландія Нова ЗеландіяСкотт Діксон[en] Chip Ganassi Racing[en] G-Force Toyota Велика Британія Велика БританіяДен Уелдон[en]
2004 Бразилія БразиліяТоні Канаан[en] Andretti Autosport[en] Dallara Honda Японія ЯпоніяКосуке Мацуура[en]
2005 Велика Британія Велика БританіяДен Уелдон[en] Andretti Autosport[en] Dallara Honda США СШАДаніка Патрік
2006 США СШАСем Хорніш. мол.[en] Пенске Рейсінг Dallara Honda США СШАМарко Андретті[en]
2007 Велика Британія Велика БританіяДаріо Франкітті[en] Andretti Autosport[en] Dallara Honda США СШАРайан Хантер-Рей[en]
2008 Нова Зеландія Нова ЗеландіяСкотт Діксон[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Японія ЯпоніяМуто Гідекі[en]
2009 Велика Британія Велика БританіяДаріо Франкітті[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Бразилія БразиліяРафаель Матос[en]
2010 Велика Британія Велика БританіяДаріо Франкітті[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Велика Британія Велика БританіяАлекс Лойд[en]
2011 Велика Британія Велика БританіяДаріо Франкітті[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Канада КанадаДжеймс Хінкліфф[en]
2012 США СШАРаян Хантер-Рей[en] Andretti Autosport[en] Dallara Chevrolet Франція ФранціяСімон Пажено[en]
2013 Нова Зеландія Нова ЗеландіяСкотт Діксон[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Франція ФранціяТристан Вотьє[ru]
2014 Нова Зеландія Нова ЗеландіяУілл Пауер[en] Пенске Рейсінг Dallara Chevrolet Колумбія КолумбіяКарлос Муньос[en]
2015 Нова Зеландія Нова ЗеландіяСкотт Діксон[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Колумбія КолумбіяГаббі Чавес[en]
2021 Іспанія ІспаніяАлекс Палоу[en] Chip Ganassi Racing[en] Dallara Honda Нова Зеландія Нова ЗеландіяСкотт Маклафлін

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]