No Code

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
No Code
ВиконавецьPearl Jam
Дата випуску27 серпня 1996
Жанральтернативний рок, ґрандж, психоделічний рок і експериментальний рок
Тривалість2977 s
Моваанглійська
ЛейблEpic Records
ПродюсерБрендан О'Браєнd

No Code — четвертий студійний альбом рок-гурту Pearl Jam, що вийшов 1996 року[1].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Четвертий альбом Pearl Jam суттєво відрізнявся від трьох попередніх, випущених з 1991 по 1994 роки в період розквіту гранджу. До цього сіетлський гурт знаходився в центрі уваги, гравши гучні та величні рок-пісні, що пасували «стадіонному року». Проте вже на Vitalogy (1994) з'явились ознаки того, що колектив намагається позбутись будь-яких ярликів та створити щось нове і незвичайне[2]. Як згадував вокаліст Едді Веддер, назва нового альбому означала термін «Не реанімувати» або DNR (англ. Do not resuscitate). Музиканти знаходились в пошуку самих себе і були готові до «артистичної смерті», якщо їхню музику погано сприйматимуть слухачі: «Якщо ми вмираємо, то відпустіть нас. Не намагайтесь нас врятувати. Ми не хочемо жити як овочі»[2].

До складу альбому увійшло тринадцять пісень. З першої ж композиції — спокійної «Sometimes» — стало зрозуміло, що гурт відмовився від звичної агресії, з якої розпочинав попередні платівки[2]. Подальші пісні вийшли дуже різними, зробивши No Code найбільш еклектичним альбомом гурту[3]. Перший сингл «Who You Are» виділявся фанковим ритмом Джека Айронса, дисонансною гітарою Стоуна Госсарда та електроситаром Едді Веддера, і нагадувала крішнаїтські пісні Джорджа Гаррісона[2][4]. Джеф Амент написав «Smile», яка видалась дуже схожою на творчість Ніла Янга, з яким за рік до цього Pearl Jam видали альбом Mirrorball[2]. Вплив Ніла Янга відчувався і на елегантній акустичній композиції «Off He Goes»[5]. Потрапила до платівки також коротка панківська «Lukin», присвячена бас-гітаристу Mudhoney Метту Лукіну[4].

Вихід альбому

[ред. | ред. код]

Платівка вийшла 27 серпня 1996 року на лейблі Epic Records. Альбом потрапив на верхівку національного хіт-параду Billboard 200, проте не протримався там дуже довго. Попри досить позитивні відгуки критиків, експериментальний характер альбому став неприємною несподіванкою для багатьох слухачів. До того ж Pearl Jam продовжували свою боротьбу проти компанії Ticketmaster, через що не мали можливості грати в багатьох визначних залах та суттєво скоротили концертне турне[6].

Сукупність несприятливих факторів призвела до того, що продажі альбому були значно нижчими, ніж у попередників. Якщо до 1996 року Ten був платиновим десять разів, Vs. — шість разів, а Vitalogy — п'ять разів, то No Code ледь досягнув платинової відмітки на початку 1997 року[6][7]. Єдиним синглом, що потрапив до пісенного хіт-параду Hot 100, стала пісня «Who You Are», яка досягла 31 місця[8].

Критичні відгуки

[ред. | ред. код]
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3.5/5 зірок[9]
Entertainment Weekly C[3]
The Guardian 3/5 зірок[10]
Los Angeles Times 4/4 зірки[11]
NME 7/10[12]
Pitchfork 5.4/10[13]
Q 4/5 зірок[14]
Rolling Stone 4/5 зірок[15]
Spin 6/10[16]
USA Today 3/4 зірки[17]

Девід Фріке в журналі Rolling Stone оцінив альбом на чотири зірки з п'яти. На думку оглядача, No Code вирізнявся поміж інших альбомів, що виходили на великих лейблах, відсутністю маркетингового спрямування та інді-роковим характером[15]. В журналі Spin платівку назвали «помірно непоганою», порівнявши її з візитом The Beatles до Махаріші, та помітивши схожість з творчістю Нусрата Фатеха Алі Хана та Ніла Янга. Ерік Вейсбард відзначив, що на альбомі майже немає типових рокових хітів або пауер-балад, але висловив сумніви, що гуртові було варто перестати робити те, що в них виходило найкраще[16]. На сайтах Entertainment Weekly та Pitchfork No Code отримав посередні оцінки. Девід Брауні назвав його найгучнішим сигналом того, що грандж вже помер, та порівняв «Pearl Jam без болі» з «брецелем без солі або Сіетлом без дощу»[3]. Раян Шрайбер зауважив, що якщо слухачі шукають знайомі вражаючи емоційні гімни, то можна хіба що сподіватись почути їх на наступній платівці Pearl Jam[13]. Нарешті, в журналі NME No Code оцінили на сім балів з десяти, відзначивши максимально далекий відхід від гранджових стереотипів[12].

У 2020 році музичні критики знову звернули увагу на альбом, якому виповнилося двадцять п'ять років. На сайті Guitar.com зауважили, що No Code часто називали альбомом, який «вбив грандж», і ледве не зробив це саме із Pearl Jam[2]. На сайті Consequence звернули увагу на те, що саме з цією платівкою гурт повернувся до панк-рокових засад та духу DIY, зайнявши важливе місце в історії Pearl Jam: «Це було звучання грандж-гурту, що вмирав, і нової групи іконоборців рок-н-ролу, яка тільки-но отримувала свої крила»[4].

Список композицій

[ред. | ред. код]
#НазваАвторТривалість
1.«Sometimes»Веддер2:40
2.«Hail, Hail»Веддер, Амент, Маккріді, Ґоссард3:41
3.«Who You Are»Веддер, Айронс, Ґоссард3:48
4.«In My Tree»Веддер, Айронс, Ґоссард3:59
5.«Smile»Веддер, Амент3:52
6.«Off He Goes»Веддер5:58
7.«Habit»Веддер3:35
8.«Red Mosquito»Веддер, Pearl Jam4:03
9.«Lukin»Веддер1:02
10.«Present Tense»Веддер, Маккріді5:46
11.«Mankind»Ґоссард3:28
12.«I'm Open»Веддер, Айронс2:53
13.«Around The Bend»Веддер[18]4:35
49:37

Учасники запису

[ред. | ред. код]

Pearl Jam

Технічний персонал

  • продюсери — Брендан О'Брайен і Pearl Jam;
  • зведення — Брендан О'Брайен і Нік Дідіа;
  • запис — Нік Дідіа;
  • майстеринг — Боб Людвіг;
  • помічники інженера — Метт Бейлс, Джефф Лейн, Карам Костанцо.

Сертифікації

[ред. | ред. код]
Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[19] 2× Платиновий 140 000^
Канада (Music Canada)[20] 2× Платиновий 200 000^
Нова Зеландія (RIANZ)[21] Платиновий 15 000^
Велика Британія (BPI)[22] Золотий 100 000^
США (RIAA)[24] Платиновий 1,300,000[23]

^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pearl Jam No Code Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.), процитовано 17 червня 2022
  2. а б в г д е The Genius Of… No Code by Pearl Jam. Guitar.com | All Things Guitar (брит.). 11 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2022.
  3. а б в Browne, David (23 серпня 1996). Northwest Passage. Entertainment Weekly. Процитовано 28 травня 2008.
  4. а б в Pearl Jam Knew What They Were Doing on No Code. Consequence (амер.). 12 березня 2020. Процитовано 17 червня 2022.
  5. Fricke, David (5 вересня 1996). No Code. Rolling Stone (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  6. а б Pearl Jam Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Процитовано 17 червня 2022.
  7. Gold & Platinum. RIAA (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  8. Pearl Jam. Billboard (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  9. Erlewine, Stephen Thomas. No Code – Pearl Jam. AllMusic. Процитовано 21 березня 2009.
  10. Sullivan, Caroline (30 серпня 1996). Pearl Jam: No Code (Epic). The Guardian.
  11. Hilburn, Robert (25 серпня 1996). Getting Back to Fundamentals. Los Angeles Times. Процитовано 17 жовтня 2017.
  12. а б Pearl Jam – No Code. NME. 24 серпня 1996. с. 50. Архів оригіналу за 17 серпня 2000. Процитовано 17 жовтня 2017.
  13. а б Schreiber, Ryan (September 1996). Pearl Jam: No Code. Pitchfork. Архів оригіналу за 24 квітня 2006. Процитовано 20 травня 2009.
  14. Pearl Jam: No Code. Q (121): 158. October 1996.
  15. а б Fricke, David (5 вересня 1996). No Code. Rolling Stone. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2008.
  16. а б Weisbard, Eric (October 1996). Pearl Jam: No Code. Spin. 12 (7): 129—130. Процитовано 17 квітня 2020.
  17. Gundersen, Edna (23 серпня 1996). Grunge gurus break 'Code'. USA Today. с. 01.D. Архів оригіналу за 5 травня 1999. Процитовано 13 квітня 2020.
  18. Pearl Jam - No Code, процитовано 17 червня 2022
  19. ARIA Charts – Accreditations – 1996 Albums (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису (ARIA).
  20. Canadian album certifications – Pearl Jam – No Code. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA).
  21. New Zealand album certifications – Pearl Jam – No Code. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ).
  22. British album certifications – Pearl Jam – No Code (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Виберіть albums у полі Format. Виберіть Gold у полі Certification. Введіть No Code у полі "Search BPI Awards" та потім натисніть Enter.
  23. Caulfield, Keith (March 2003). Ask Billboard: Ready for a Riot. Billboard. Процитовано 25 липня 2007.
  24. American album certifications – Pearl Jam – No Code (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA).