Рамфоринх
| † Рамфоринх Час існування: пізня юра (титон), 150.8–148.5 млн р. т. | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Відлиток першого знайденого екземпляра з криловими перетинками, Музей природничих наук у Брюсселі
 Художня реконструкція R. muensteri
| ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Види
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Рамфоринх (Rhamphorhynchus з дав.-гр. ῥάμφος — дзьоб і ῥύγχος — морда) — рід птерозаврів родини Rhamphorhynchidae, що існував у пізній юрі (161,2—145,0 млн років тому) на території сучасних Європи та Африки[1]. Рештки рамфоринхів знайдено в Португалії, Німеччині, Великій Британії і Танзанії. Вперше описаний палеонтологом Германом фон Маєром в 1847 році. Включає 3 види. Відмінною рисою рамфоринхів були довгі, укріплені зв'язками хвости з характерним ромбоподібним кінчиком.
Хоча фрагментарні останки рамфоринх знайдені в Англії, Танзанії та Португалії, найкраще збереглися зразки з Зольнгофенських вапняків, Німеччина. Багато з цих скам'янілостей зберегли не тільки кістки, але і відбитки м'яких тканин, таких, як мембрана крила.
Щелепи рамфоринха несли гострі голчасті зуби, спрямовані вперед, а гострий, вигнутий, беззубий дзьоб вказує, в основному, на рибну дієту. Риба і залишки головоногих часто трапляються серед вмісту шлунків рамфоринх, а також в копролітах[2]. У верхній щелепі птерозавра було 20 зубів, нижня щелепа мала 14 зубів.
Скелет рамфоринха налічував 7 шийних, 16 грудних, 2 поперекових, 4—5 крижових і 40 і більше хвостових хребців. Грудина була великою, чотирикутною, з добре розвиненим кілем і довгим переднім виростом. Плечові кістки відносно короткі, але потужні. Передпліччя в півтора раза і більше довше за плече, п'ясткові кістки в півтора-два рази коротші за плече та в 18—19 разів коротші літального пальця. Перші (найдовші) фаланги літального пальця у 2,5 раза довші за плече. Передлобні кістки тонкі, без розширень, вигнуті під прямим кутом. Стегнові кістки помітно коротші плечових, а великі гомілкові рівні їм або перевершують їх по довжині. Розміри тіла рамфоринхів досягали 40 см і більше[3].
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Було виявлено декілька вапнякових плит, в яких скам'янілі рамфоринхи знаходяться в тісному зв'язку з ганоїдними рибами Aspidorhynchus. В одному з цих зразків щелепи Aspidorhynchus проходять через крило рамфоринха; залишки дрібної риби, можливо, Leptolepides, знаходяться в горлі рамфоринха. В описі 2012 року автори припустили, що рамфоринх зловив Leptolepides під час плавання. У той час, поки риба просувалася по стравоходу птерозавра, він сам був атакований великим Aspidorhynchus, який випадково проткнув мембрану крила рамфоринх своїм гострим носом. Його зуби застрягли в пікнофібрах мембрани. Сутичка призвела до загибелі обох тварин, швидше за все, тому, що вони потонули та потрапили в безкисневе середовище[4].
- ↑ Rhamphorhynchus. Paleobiology Database (англ.).
- ↑ Frey, E., Tischlinger, H. The Late Jurassic pterosaur Rhamphorhynchus, a frequent victim of the ganoid fish Aspidorhynchus? // PLOS ONE. — 2012. — Vol. 7, no. 3 (26 November). — P. e31945. — DOI:. — PMID 22412850 .
- ↑ Основы палеонтологии (в 15 томах) / под ред. Ю. А. Орлова. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1959—1963. — С. 597.
- ↑ Frey, E., Tischlinger, H. The Late Jurassic pterosaur Rhamphorhynchus, a frequent victim of the ganoid fish Aspidorhynchus? // PLoS ONE. — 2012. — Vol. 7, no. 3 (26 November). — P. e31945. — DOI:.
|
Це незавершена стаття про викопних плазунів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |