Scala

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Scala (значення).
Scala
Парадигмадекілька парадигм: функційна, об'єктно-орієнтована
Дата появи20 січня 2004
ТворціМартін Одерски
РозробникМартін Одерски
Останній реліз2.12.12 (13 липня 2020; 4 роки тому (2020-07-13))
Система типізаціївивід типів, статична, строга типізація і Структурна типізація
Під впливом відJava, Pizza, Haskell, Erlang, Standard ML, Objective Caml, Smalltalk
Мова реалізаціїScala[1]
Платформавіртуальна машина Java, JavaScript[2] і native[d][3]
Операційна системаБагатоплатформна
ЛіцензіяScala License (похідна від BSD)
Звичайні розширення файлів.scala або .sc
Репозиторій вихідного кодуgithub.com/scala/scala
Вебсайтwww.scala-lang.org

Scala — мультипарадигмова мова програмування, що поєднує властивості об'єктно-орієнтованого та функційного програмування. Назва Scala утворена зі слів «scalable» (масштабовна) та «language» (мова), для того щоб задекларувати, що мова може рости разом з вимогами користувачів.

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка Scala почалася у 2001 році у Федеральній політехнічній школі Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL) Мартіном Одерски.[4] Перед цим Одерски створив узагальнення в Java і javac, компілятор мови Java.[4]

  • 2001 — початок розробки як практичнішого спадкоємця Funnel
  • 2003 — перший експериментальний випуск, навчальний курс в університеті
  • 2004 — стаття Scalable Component Abstractions, перша публічна версія
  • 2005 — Scala 2.0, реалізована на Scala (перша версія — на Java), зріла версія
  • 2007 — перший випуск Lift
    • 18 грудня 2007 — доступна рання версія книги Programming in Scala[5]
  • 2008 — Twitter використовує Scala, перша конференція Scala Lift Off
  • 2009 — підтримка IDE, виходять англійською мовою 3 книжки про Scala і одна про Lift
  • 2010 — конференція ScalaDays, виходять 3 книжки японською мовою

17 січня 2011 команда Scala виграла п'ятирічний дослідницький грант на €2.3 мільйонів від Європейської дослідницької ради.[6] 12 травня 2011 Одерски разом з іншими зацікавленими у розвитку Scala заснував Typesafe Inc., компанію для надання комерційної підтримки, навчання і послуг для Scala.

Платформа

[ред. | ред. код]

Програми мовою Scala виконуються на віртуальній машині Java за умови приєднання до дистрибутиву файлу scala-library.jar. Scala сумісна із існуючими програмами мовою Java, тобто код Scala може викликатися із Java-програм і навпаки. Починаючи з версії 2.11 Scala потребує принаймні Java 6[7], а версія 2.12 потребуватиме Java 8 та матиме кращу інтеграцію із новими можливостями цієї версії Java[8].

У лютому 2015 року після двох років розробки випущено стабільну версію Scala.js — компілятора мови Scala у JavaScript[9].

До версії 2.11 існувала експериментальна реалізація для платформи .NET.[7] Дистрибутив Scala, включно з компілятором і бібліотеками, випущено під BSD-похідною ліцензією.

Мова

[ред. | ред. код]

Вплив

[ред. | ред. код]

На Scala вплинуло багато мов[10]. Однорідна об'єктна модель вперше з'явилася у Smalltalk і згодом у Ruby. Універсальність вкладеності присутня у Algol, Simula, Beta. Принцип однорідного доступу для виклику методу і звернення до поля походить з мови Eiffel. Підхід до функційного програмування подібний до підходу родини мов ML, таких як SML, OCaml і F#. Багато функцій вищого порядку у стандартній бібліотеці Scala також наявні у ML або Haskell. Неявні параметри у Scala аналогічні класам типів Haskell. Заснована на акторах бібліотека багатозадачності подібна до Erlang.

Змінні

[ред. | ред. код]

Методи

[ред. | ред. код]

Починаючи з версії 2.8 Scala підтримує значення аргументів за умовчанням та іменовані аргументи. Методи у Scala можуть бути вкладеними, вкладений метод бачить змінні зовнішнього. Зазвичай параметри до методу передаються за значенням (Call-by-Value) — значення аргументів обчислюється перед викликом методу і передаються до методу. Scala підтримує також передачу параметрів за назвою (Call-by-Name). У цьому разі в метод передається вираз, але обчислюється не під час виклику методу, а під час кожного звернення до нього в тілі методу.

Рівні доступу

[ред. | ред. код]

За умовчанням рівень доступу до членів класу у Scala є загальнодоступним (public).

Відкриття доступу підкласам (protected), так само як у C++ і C# відкриває доступ лише підкласам, на відміну від Java, в якій protected також отримують доступ усі класи того самого пакету. Члени з видимістю protected доступні у інших екземплярах цього ж класу, але нащадки не мають доступу до protected членів інших екземплярів своїх базових класів (так само як і в Java).

Члени з видимістю private доступні лише у екземплярах цього ж класу. У Java private обмежує доступ на рівні класу найвищого рівня вкладеності, тобто зовнішній клас може одержати доступ до private члена внутрішнього вкладеного класу[11], що не дозволяє Scala.

У Scala protected і private можуть мати кваліфікатор доступу у квадратних дужках: protected[C]. Кваліфікатор доступу члена може бути іменем зовнішнього класу чи пакету, тоді вказаний клас або всі класи, що знаходяться у вказаному пакеті отримують доступ до члена. Також кваліфікатор доступу може бути this, тоді член доступний лише із свого екземпляру, але не доступний через інші екземпляри класу.

Супутні об'єкти (companion objects) мають спільний рівень доступу із своїми супутніми класами.

Приклади програм

[ред. | ред. код]

Програма, як і в Java є класом. Це приклад консольної програми, котра виводить рядок тексту на екран. 

 object HelloWorld {
  def main(args: Array[String]) =
    println("Привіт, світ!")
 }

// Коротша версія
 object HelloWorld extends App {
   println("Привіт, світ!")
 }

Оцінка

[ред. | ред. код]

Часто висловлюються думки, що в довгостроковій перспективі Scala може замінити Java[12].

Згідно опитування ZeroTurnAround 2014 року 47 % Java-розробників обрали би Scala наступною мовою програмування для JVM [13]. Автор мови Groovy Джеймс Стракен розглядає Scala як заміну Java у довгостроковій перспективі, та стверджує, що якби він свого часу познайомився зі Скалою, то імовірно не створив би Груві[14]. Основний розробник JRuby Чарльз Наттер вважає Scala «наступником трону Java»[15]. Брюс Еккель, автор відомих книжок «Філософія C++» (англ. Thinking in C++) і «Філософія Java» (англ. Thinking in Java), стверджує, що Scala, зберігаючи переваги і статичної типізації, часто відчувається навіть більш лаконічною та ясною ніж мови із динамічною типізацією, такі як Python[16]. Кей Хорстман, відомий як автор книги «Основи Java» (англ. Core Java), вважає Scala найпривабливішим вибором для тих, хто хоче просунутися за межі Java чи С++[17].

У 2014 році мова Scala отримала нагороду «Технологія року» від InfoWorld [18].

Згідно з опитуванням O'Reilly, у 2015 році 10 % дослідників даних використовують Scala. Значною мірою це пов'язано із популярністю Apache Spark, яким користуються 17 % дослідників, із яких 46 % використовують одночасно Spark і Scala. Знання цих двох технологій виявилося найзначущим коефіцієнтом пов'язаним із розміром платні, яка в середньому вища на $15 000, ніж в аналогічних дослідників, що не володіють ними.[19]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The scala Open Source Project on Open Hub: Languages Page — 2006.
  2. ↑ http://www.scala-js.org/
  3. ↑ http://www.scala-native.org/
  4. ↑ а б Martin Odersky, «A Brief History of Scala» [Архівовано 25 вересня 2009 у Wayback Machine.], Artima.com weblogs, June 9, 2006
  5. ↑ Artima Publishes First (e)Book. Архів оригіналу за 15 листопада 2008. Процитовано 23 травня 2010.
  6. ↑ Scala Team Wins ERC Grant. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 4 липня 2015.
  7. ↑ а б Scala 2.11.0 is now available!. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  8. ↑ Scala 2.12 roadmap. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  9. ↑ Scala.js no longer experimental. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. [Архівовано 2015-10-02 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Chapter 1 of Programming in Scala, First Edition, A Scalable Language. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  11. ↑ Java Language Specification: Access Control. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 15 травня 2010.
  12. ↑ Roundup: Scala as the long term replacement for Java. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  13. ↑ Java Tools and Technologies Landscape for 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  14. ↑ Scala as the long term replacement for java/javac?. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 4 жовтня 2015.
  15. ↑ The Future: Part One. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  16. ↑ Scala: The Static Language that Feels Dynamic. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  17. ↑ Diving into Scala: A Conversation with Java Champion Cay Horstmann. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  18. ↑ InfoWorld's 2014 Technology of the Year Award winners. InfoWorld. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015. Привабливе поєднання у мові Scala об’єктно-орієнтованої та функційної парадигм програмуваня одержало істотний розиток з часу її появи у 2003 році. Scala продемонструвала можливість мати переваги статичної типізації під час компіляції з дуже потужною системою типів, зберігаючи риси "швидкої розробки програмного забезпечення" і продуктивності, яка зазвичай пов’язується з мовами із динамічною типізацією. Завдяки чудовій підтримці паралельного програмування моделлю акторів та визначним підтримуючим бібліотекам і фреймворкам, таким як Akka і Play, Scala готова бути значним основним гравцем на десятиліття.
  19. ↑ 2015 Data Science Salary Survey. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпідручник має книгу на тему


Мова програмування Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Scala&oldid=44026612