Segue 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Segue 1[1]
ВідкриттяSEGUE (Sloan Extension for Galactic Understanding and Exploration) 2006
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'яЛев
Пряме піднесення10г 07х 04с[1]
Схилення16° 04′ 55″[1]
Відстань75 ± 6.5 тис. (23 ± 2 кпк)[2]
Видима зоряна величина (V)13.8 ± 0.5[2]
Характеристики
ТипdSph (карликова сфероїдальна галактика) або кулясте скупчення[1][2]
Маса6×105 M☉
Співвідношення маси і світності3400 M☉/L☉
Видимий розмір (V)8.8′[3]
Рисиодна з найменших і найтьмяніших галактик-супутників Чумацького Шляху, без зореутворення
Позначення
Segue 1

Segue 1 — карликова сфероїдальна галактика (або кулясте скупчення), розташована в сузір'ї Лева і виявлена в 2006 році Слоанівським цифровим оглядом неба[2]. Вона розташована на відстані близько 23 кпк (близько 75 тис. світлових років) від Сонця і віддаляється від Сонця зі швидкістю близько 206 км/с[2][4]. Segue 1 має помітно витягнуту форму (відношення осей ~ 2:1) з півсвітловим радіусом близько 30 парсек[2][3]. Це видовження може бути викликано приливними силами Чумацького Шляху, якщо Segue 1 зараз приливно руйнується[5].

Галактика була виявлена за програмою SEGUE (англ. Sloan Extension for Galactic Understanding and Exploration — продовженням Слоанівського огляду для галактичного розуміння та дослідження), звідки й отримала позначення.

Властивості

[ред. | ред. код]

Segue 1 є одним з найменших і найтьмяніших супутників Чумацького Шляху — її інтегральна світність лише приблизно в 300 разів перевищує світність Сонця (абсолютна зоряна величина близько -1,5)[note 1], що набагато менше, ніж світність типового кулястого скупчення[2][3]. Однак, спостереження вказують, що її маса становить близько 600 тисяч сонячних мас, тобто, відношення маса/світність становить близько 3400[6]. Станом на 2011 рік це було найбільше відоме відношення маса/світність для галактик[6]. Таке велике співвідношення маса — світність означає, що в Segue 1 може переважати темна матерія. Утім, масу таких тьмяних об'єктів важко оцінити через значне поглинання світла на шляху до Землі, яке збільшує дисперсію швидкості. Крім того, оцінка маси ґрунтується на неявному припущенні, що об'єкт гравітаційно зв'язаний, що може бути не так, якщо він перебуває в процесі руйнування[5].

Зоряна популяція Segue 1 складається в основному зі старих зір, утворених більше 12 мільярдів років тому[5]. Металічність цих старих зір дуже низька ([Fe/H] ≈ −2.5 ± 0.8), тобто, вони містять у 300 разів менше важких елементів, ніж Сонце[6]. Зараз у галактиці не відбувається зореутворення. На 2009 рік вимірювання не виявили в ній нейтрального водню — верхня межа становила 13 мас Сонця[7]. Оцінювалося, що в галактиці приблизно 1000 зір. Сім із них перебували на еволюційній стадії червоного гіганта. Хімічний склад Segue 1 вказує на відсутність істотної хімічної еволюції після утворення галактики, підтримуючи ідею, що це може бути реліктова галактика раннього Всесвіту, яка пережила лише один спалах зореутворення[8][9][10].

Segue 1 розташована посередині потоку Стрільця і приблизно на такій же відстані від Сонця. Припускалося, що колись вона була кулястим скупченням карликової галактики Стрільця, яке згодом було відірване з неї припливними силами Чумацького Шляху[5]. Проте пізніші дослідження показали, що Segue 1 фактично не пов'язана з потоком Стрільця і що вона припливно не руйнується[6][11]. Якщо Segue 1 — галактика, то вона, можливо, була супутником карликової еліптичної галактики Стрільця в минулому[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ За іншими джерелами абсолютна зоряна величина становить від −3 до −1,6.[2][5]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г NAME Segue 1. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 13 березня 2010.
  2. ↑ а б в г д е ж и Belokurov, V.; Zucker, D. B.; Evans, N. W.; Kleyna, J. T.; Koposov, S.; Hodgkin, S. T.; Irwin, M. J.; Gilmore, G.; Wilkinson, M. I. (2007). Cats and Dogs, Hair and a Hero: A Quintet of New Milky Way Companions. The Astrophysical Journal. 654 (2): 897. arXiv:astro-ph/0608448. Bibcode:2007ApJ...654..897B. doi:10.1086/509718.
  3. ↑ а б в Martin, N. F.; De Jong, J. T. A.; Rix, H. W. (2008). A Comprehensive Maximum Likelihood Analysis of the Structural Properties of Faint Milky Way Satellites. The Astrophysical Journal. 684 (2): 1075. arXiv:0805.2945. Bibcode:2008ApJ...684.1075M. doi:10.1086/590336.
  4. ↑ а б Geha, Marla; Willman, Beth; Simon, Joshua D.; Strigari, Louis E.; Kirby, Evan N.; Law, David R.; Strader, Jay (2009). The Least-Luminous Galaxy: Spectroscopy of the Milky Way Satellite Segue 1. The Astrophysical Journal. 692 (2): 1464—1475. arXiv:0809.2781. Bibcode:2009ApJ...692.1464G. doi:10.1088/0004-637X/692/2/1464.
  5. ↑ а б в г д Niederste-Ostholt, M.; Belokurov, V. та ін. (2009). The Origin of Segue 1. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 398 (4): 1771—1781. arXiv:0906.3669. Bibcode:2009MNRAS.398.1771N. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15287.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ а б в г Simon, J. D.; Geha, M.; Minor, Q. E.; Martinez, G. D.; Kirby, E. N.; Bullock, J. S.; Kaplinghat, M.; Strigari, L. E.; Willman, B. (2011). A Complete Spectroscopic Survey of the Milky Way Satellite Segue 1: The Darkest Galaxy. The Astrophysical Journal. 733: 46. arXiv:1007.4198. Bibcode:2011ApJ...733...46S. doi:10.1088/0004-637X/733/1/46.
  7. ↑ Grcevich, J.; Putman, M. E. (2009). H I in Local Group Dwarf Galaxies and Stripping by the Galactic Halo. The Astrophysical Journal. 696: 385. arXiv:0901.4975. Bibcode:2009ApJ...696..385G. doi:10.1088/0004-637X/696/1/385.
  8. ↑ Nearby galaxy is a 'fossil' from the early universe. Science Daily. 1 травня 2014. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 липня 2019.
  9. ↑ Fossil Galaxy Provides a Window Into the Early Universe. 11 травня 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 21 вересня 2018.
  10. ↑ Frebel, Anna; Simon, Joshua D.; Kirby, Evan N. (16 квітня 2014). Segue 1: An Unevolved Fossil Galaxy from the Early Universe. The Astrophysical Journal (англ.). 786 (1): 74. arXiv:1403.6116. doi:10.1088/0004-637X/786/1/74. ISSN 0004-637X.
  11. ↑ Martinez, G. D.; Minor, Q. E.; Bullock, J.; Kaplinghat, M.; Simon, J. D.; Geha, M. (2011). A Complete Spectroscopic Survey of the Milky Way Satellite Segue 1: Dark Matter Content, Stellar Membership, and Binary Properties from a Bayesian Analysis. The Astrophysical Journal. 738: 55. arXiv:1008.4585. Bibcode:2011ApJ...738...55M. doi:10.1088/0004-637X/738/1/55.

Посилання

[ред. | ред. код]

Координати: Карта зоряного неба 10г 07м 04с, +16° 04′ 55″

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Segue_1&oldid=42999103