Toyota TS030 Hybrid
| Toyota TS030 Hybrid | |
|---|---|
 Toyota TS030 Hybrid | |
| Виробник |  Японія•Toyota Motorsport GmbH |
| Батьківська компанія | Toyota |
| Роки виробництва | 2012-2013 |
| Попередник(и) | Toyota GT-One |
| Наступник(и) | Toyota TS040 Hybrid |
| Клас | спорткар Grand tourer |
| Стиль кузова | купе |
| Компонування | середньомоторне • |
| Двигун(и) | Toyota • V8 • 3400 см³ • турбонаддування • 537 к.с. (395 кВт) електромотор Denso 305 к.с. (224 кВт) |
| Коробка передач | 6-ступінчаста ручна Ricardo |
| Колісна база | 2850 мм |
| Довжина | 4650 мм |
| Ширина | 2000 мм |
| Висота | 1030 мм |
| Маса | 900 (2012) - 915 (2013) кг |
| Найвища швидкість | км/год |
Toyota TS030 Hybrid — спортпрототип компанії Toyota, створений відповідно до регламенту Прототипів Ле Ману[1]. Модель отримала гібридний привід з бензинового мотора V8 і електромотора і стала першим гібридним авто в історії чемпіонату світу на витривалість під егідою Міжнародної Автомобільної Федерації. Модель вперше стартувала 2012 у перегонах 24 години Ле-Мана, що стало поверненням команди Toyota після останнього старту Toyota GT-One 1999 і наступного зосередження ресурсів компанії на участі заводської команди Toyota Racing[en] у чемпіонаті Формула-1 (2002–2009).
Модель отримала системи рекуперації енергії (KERS)[en] рекуперативного гальмування для заряджання суперконденсаторів. Отримана додаткова потужність направляється на задні колеса і згідно з регламентом 2012 дозволено використовувати систему КЕРС на любій швидкості, але у моделі Audi R18 TDI з гібридним приводом потужність передавалась на передні колеса, де регламент лімітує мінімальну швидкість у 120 км/год[2].
Наприкінці 2011 компанія Toyota повідомила про намір повернення до чемпіонату з перегонів на виносливість, для чого розпочато проектування прототипу згідно з регламентом LMP1. Шасі розробили Кельні у підрозділі Toyota Motorsport GmbH[en] (TMG), де розроблялись боліди Формули-1. Силовий блок розробили біля Сусоно у центрі розвитку Toyota — Higashi-Fuji Technical Center[en]. Кузов типу монокок виготовили з композитних матеріалів. На колесах встановили дискові гальма з карбід кремнієвої кераміки.
Хоча у серійному виробництві Toyota використовували мотор V8 об'ємом 3400 см³, але було вирішено розрбити новий, що виявився на 20 кг легшим. Гібридна система TOYOTA HYBRID System — Racing (THS-R) не зберігала енергію в акумуляторі, а використовувала супер-конденсатор Nisshinbo[3], що полегшувало вагу, надавало більшу швидкість розрядки і зарядки з багатьма циклами без істотної втрати енергії. Конденсатори розмістили поруч центра ваги справа від сидіння водія. Мотор виробляє потужність 537 к.с. (395 кВт), а гібридна система додатково 305 к.с. (224 кВт).
У восьми перегонах 2012 дів машини Toyota TS030 Hybrid у двох не стартували, зайняли три перші, одно друге місця та зійшли з треку тричі. У восьми перегонах 2013 було 4 сходи з треку, три четверті, одне третє, три другі, два перші місця та одне 27 місце. Крім того вони здобули 6 поул-позишн, 4 найшвидші кола.
На Toyota TS030 Hybrid виступали швейцарець Себастьєн Буемі, британець Ентоні Девідсон, японець Накадзіма Кадзукі, австрієць Александр Вюрц, французи Ніколя Лап'єр[4] та Стефан Сарразан[5].
- Toyota TS030 Hybrid [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Alles über Toyota [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Bitter-Sweet Le Mans Debut For TOYOTA Racing [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Interlagos: Erster WEC-Sieg für Toyota (нім.)
- TOYOTA Racing — Le Mans 24 Hours Highlights, FIA WEC [Архівовано 6 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Brazil race ends early for TOYOTA Racing [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Rain dampens TOYOTA Racing first place in Fuji [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Le Mans Prototype (англ.)[en]
- ↑ [2012 24 Hours of Le Mans: ACO/FIA Announce Hybrid Braking Zones (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 25 січня 2015. 2012 24 Hours of Le Mans: ACO/FIA Announce Hybrid Braking Zones (англ.)]
- ↑ [Toyota Hybrid Racing — Supercapacitor System Explained (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 січня 2015. Toyota Hybrid Racing — Supercapacitor System Explained (англ.)]
- ↑ Nicolas Lapierre (англ.)[en]
- ↑ Stéphane Sarrazin (англ.)[en]
