Winchester Model 1886
| Winchester Model 1886 | |
|---|---|
 Гвинтівка Winchester Model 1886. | |
| Тип | Гвинтівка |
| Походження |  США |
| Історія використання | |
| Оператори | Ковбої, мисливці |
| Війни | Іспансько-американська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Джон Браунінг |
| Виробник | Winchester Repeating Arms Company |
| Виготовлення | 1886-1935 |
| Виготовлена кількість | ~160,000 |
| Характеристики | |
| Вага | 4,1 кг |
| Довжина | 1130 мм |
| Довжина ствола | 510 мм, 560 мм, 610 мм, 660 мм, 710 мм |
| Набій | .45-70, .45-90 WCF, .40-82 WCF, .40-65 WCF, .38-56 WCF, .50-110 Winchester, .40-70 WCF, .38-70 WCF, .33 WCF[1] 32-Gauge |
| Дія | Важільна |
| Система живлення | 7-8 набоїв в трубчастому магазині |
| Приціл | Цілик зі шкалою відстаней, фіксована мушка |
Winchester Model 1886 у Вікісховищі | |
Winchester Модель 1886 важільна магазинна гвинтівка розроблена Джоном Браунінгом під найпотужніші на той час набої. Спочатку гвинтівка заряджалася набоями .45-70, .45-90 WCF та .40-82 WCF, пізніше додали майже дюжини великих калібрів, в тому числі .50-110 Winchester.[1] Незважаючи на те, що спочатку зброя були розроблена під набої з димним порохом, ударно-спусковий механізм був настільки міцний, що з мінімальними змінами можна було використовувати набої з бездимним порохом. Тому з 1903 року гвинтівка змогла стріляти набоями з бездимним порохом .33 WCF.[1]
Модель 1886 продовжила тенденцію використання важчих набоїв і отримала абсолютно новий та значно міцніший затвор ніж важільна Модель 1876. Вона була розроблена Джоном Мозесом Браунінгом, який довго і плодотворно працював з Вінчестером з 1880-х до початку 1900-х. Деякі покращення в оригінальну конструкцію вніс Вільям Мейсон. Багато в чому Модель 1886 була справжньою американською експрес-гвинтівкою, оскільки вона могла заряджатися потужними тогочасними набоями з димним порохом. З неї можна було стріляти не лише набоями .45-70, але й .45-90, а також потужними .50-110 Express "buffalo".[2][3] Затвор був досить міцних, а тому для використання набоїв з бездимним порохом потрібно було лише замінити ствол на нікелево-сталевий, а в 1903 році гвинтівку переробили для стрільби високошвидкісними набоями .33 WCF.[1]
На ранніх етапах Першої світової війни, Королівський льотний корпус замовив гвинтівки Модель 1886, які заряджалися набоями .45-90 Sharps зі спеціальними запалювальними кулями розробленими для запалювання водню в німецьких дирижаблях.[4]
В 1935 році компанія Вінчестер представила дещо модифіковану гвинтівку M1886 під назвою Model 71, яка заряджалася більш потужним набоєм .348 Winchester.
Незабаром після представлення Моделі 1886, Браунінг розробив зменшену версію УСМ 1886 для менших набоїв подвійної дії, яка отримала назву Winchester Model 1892.[5]
Модель 1886 пропонували під рідкісний рушничний набій 32-калібру. Ці гвинтівки отримали новій стволи та патронники під рушничний набій 32-калібру.[6]
- ↑ а б в г Dave Scovill, "The Winchester Model 1886" [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.], Rifle Magazine's The Legacy of Lever Guns, Winter 2000, 7.
- ↑ Barnes, Frank C., ed. by John T. Amber. ".577/500 Magnum Nitro Express", in Cartridges of the World, p.116.
- ↑ "Winchester's Big 50" [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.], American Rifleman.
- ↑ Mercaldo, Luke & Vanderlinden, Anthony (June 2015). "Winchester Lever-Actions go to War". American Rifleman. p. 53.
- ↑ Winchester Model 1892 Deluxe Takedown Edition. American Rifleman. 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2021.
- ↑ Barnes, Frank C., ed. by John T. Amber. "32-Gauge" in the 11th Edition of "Cartridges of The World", p. 502
- Identifying A Winchester 1866 [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
