Перейти до вмісту

певний

Матеріал з Вікісловника
Версія від 19:27, 10 березня 2024, створена Albedo (обговорення | внесок) (Етимологія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. пе́вний пе́вне пе́вна пе́вні
Р. пе́вного пе́вного пе́вної пе́вних
Д. пе́вному пе́вному пе́вній пе́вним
З. (іст./неіст.) пе́вного
пе́вний
пе́вне пе́вну пе́вних
пе́вні
О. пе́вним пе́вним пе́вною пе́вними
М. пе́вному
пе́внім
пе́вному
пе́внім
пе́вній пе́вних

пе́в-ний

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -певн-; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
  2. який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний ◆ немає прикладів застосування.
  3. точно визначений, визначуваний ◆ немає прикладів застосування.
  4. виділений, призначений для чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  5. дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного ◆ немає прикладів застосування.
  6. який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений ◆ немає прикладів застосування.
  7. який вірить у свої сили, свої можливості ◆ немає прикладів застосування.
  8. який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний ◆ немає прикладів застосування.
  9. який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний ◆ немає прикладів застосування.
  10. який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний ◆ немає прикладів застосування.
  11. незмінний, постійний ◆ немає прикладів застосування.
  12. який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий ◆ немає прикладів застосування.
  13. якийсь ◆ немає прикладів застосування.
  14. деякий, незначний ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. правильний, точний, вірогідний
  2. спокійний
  3. твердий, упевнений або владний
  4. вірний
  5. незмінний, постійний
  6. неминучий
  7. якийсь
  8. деякий, незначний

Антоніми

[ред.]
  1. неправильний

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від пе́вний, пе́вен, пе́вність, певно́та, певня́к «певний», пе́вне, пе́вно, допе́вне, допе́внитися, запевне, запе́вно, запе́внити, напе́вне, напе́вно, не́пев «непевний» Ж, непе́вний, опевня́тися «упевнятися» Ж, упе́внений, упе́внити, — рос. пе́вный «справжній, істинний», білор. пэ́уны; — запозичення з польської мови; пол. pewny, паралельне до чеськ. словац. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов'язаного з пол. pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до праслов. pъvati, ідо знайшло своє відображення у стсл. (ѹ)пъвати укр. упова́ти. — Richhardt 88; Фасмер IV 164; Brückner 403; SW V 447; Machek ESJČ 123, 447. — Див. ще упова́ти.


Переклад

[ред.]
чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.)
який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний
точно визначений, визначуваний
виділений, призначений для чого-небудь
дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного
який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений
який вірить у свої сили, свої можливості
який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний
який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний
який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний
незмінний, постійний
який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий
точно не визначений; якийсь
деякий, незначний

Джерела

[ред.]