Перейти до вмісту

машталір

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. машталі́р машталі́рі
Р. машталі́ра машталі́рів
Д. машталі́рові
машталі́ру
машталі́рам
З. машталі́ра машталі́рів
Ор. машталі́ром машталі́рями
М. машталі́рові
машталі́рі
машталі́рах
Кл. машталі́ре машталі́рі

маш-та-лі́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: машталір-; корінь: --

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. {{заст.|uk}, арх. конюх, кучер. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати Олекса Стороженко, I, 1957, 225 ◆ Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір Микола Олійник, Леся, 1960, 94).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]