Papers by Myroslava Antonovych
Journal of Baltic Studies, Jul 3, 2019
by Schultze, however, these points show how important this approach is to help us illuminate the ... more by Schultze, however, these points show how important this approach is to help us illuminate the complex nature of policymaking processes under conditions of international and kin-state pressures. Indeed, Strategic Frames convincingly shows how a strategic framing approach can be used to better understand policymaking as a contested and even ‘messy’ process, which involves delays, deadlocks, bargaining, compromises, and reversals. The suggestion, mentioned in the Conclusions, that a similar approach could be used to open up not only the domestic politics field but also the European and kin-state fields of the quadratic nexus is particularly enticing. Both European and kin-state choices about activism (or inactivity) could then be also studied as contested, ongoing, messy processes. In this way, Schultze’s strategic framing approach will be an indispensable tool for scholars who want to fully understand the workings of the quadratic nexus and policymaking in ethnically divided democracies.
NaUKMA Research Papers. Law
With the development of comparative genocide as the second generation of genocide studies over th... more With the development of comparative genocide as the second generation of genocide studies over the last decades it became important to examine the Holodomor as a crime of genocide committed by the Communist party of the Soviet Union in comparative perspective with other genocides. In this article, the author offers a comparative analysis of the Holodomor with cases of genocide in the first half of the 20th century – namely, the Armenian genocide of the Ottoman Empire and the Holocaust of Nazi Germany – from the perspective of perpetrators (organizers). The author compares the three genocides as crimes under international law in terms of one of the mental elements of genocide that characterizes each of them, noting the similarities in ruling political parties as organizers of those crimes who exercised the collective intent in each of the case of genocide under analyses. The author argues that hegemony of a ruling party: the Ittihadists, the Communists, and the Nazis which substitute...
завідувачка кафедри загальноправових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»... more завідувачка кафедри загальноправових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Термін «міжнародна система захисту прав людини» в останні десятиліття досить часто використовується в міжнародній і національних правових системах, в міжнародних відносинах і міжнародній політиці. Однак повного визначення змісту поняття, що передається цим терміном, включаючи його правові та політичні аспекти, дано не було. З одного боку, міжнародна система захисту прав людини входить до системи міжнародних відносин у цілому, а з іншого,-до системи міжнародного права, утворюючи одну з його галузей. Існує три основні точки зору щодо місця прав людини в міжнародних відносинах. Згідно з традиційним підходом, права людини є справою суверенної державної юрисдикції і продовжують бути другорядним об'єктом міжнародних відносин. Жодна міжнародна організація не має права діяти в ім'я прав людини. А за космополітичною моделлю-індивіди, неурядові організації та інші недержавні суб'єкти, а також глобальне політичне співтовариство (на противагу міжнародній спільноті держав) чинять тиск на держави з метою захисту прав людини. Третя, інтернаціональна модель (в якій виділяються декілька підходів) передбачає, що міжнародна спільнота є спільнотою держав, до яких входять неурядові організації та індивіди, і саме ця спільнота держав визначає межі міжнародної правозахисної діяльності [1, 46-48]. До недавнього часу для позначення аналізованого поняття використовувались терміни «міжнародне співробітництво держав у сфері прав людини», «міжнародне регулювання прав людини»[2], «міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини»[3], «система ООН у сфері прав людини» тощо. Було проаналізовано виникнення інституту міжнародного захисту прав людини[4]. Поширеним є розуміння міжнародного захисту прав людини як міжнародного співробітництва держав, зусиль і заходів ООН по сприянню загальній повазі й дотриманню прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії[5, 19]. Як зазначає В.Рудницький, у Статуті ООН йдеться не про «міжнародний захист прав людини», а скоріше про міжнародне співробітництво державчленів ООН у сприянні розвитку прав людини і повазі до них[6]. Діяльність з міжнародного захисту прав людини, на думку А.Мовчана, полягає у створенні загальних рекомендацій щодо того, які саме права людини і основні свободи підлягають універсальному дотриманню і повазі; в розробленні міжнародних угод у цій сфері; у створенні спеціального механізму з виконання державами своїх міжнародних зобов'язань щодо прав людини. Б.Петранов розглядає міжнародний захист прав людини як один із видів діяльності щодо прав людини в міжнародних відносинах поряд з такими видами діяльності, як сприяння реалізації міжнародних угод у сфері прав людини та міжнародний контроль за дотриманням цих угод[7, 112]. Серед основних передумов виникнення міжнародного захисту прав людини радянські юристи-міжнародники, як і міжнародники інших країн, виділяли боротьбу народів за відновлення зневажених фашизмом прав людини і зв'язок між дотриманням прав людини і збереженням миру[5,6-7]. Однак радянські правознавці йшли далі, приписуючи до додаткових передумов міжнародного захисту прав людини також діяльність СРСР на світовій арені та вплив «соціалістичної демократії». Поширеним є термін «міжнародні механізми захисту прав людини», який часом використовується як синонім словосполучення «міжнародна система захисту прав людини». Сюди, в першу чергу, включають міжнародний механізм захисту прав людини в рамках ООН, який досліджувався в працях С. Ісаковича, І. Грищенка, К. Забігайла, П.Недбайла, І.Ніколайка [8] та інших українських науковців, а також в дослідженнях зарубіжних юристів-міжнародників та політиків Бутроса Бут-роса-Галі, В.Гаврилова, В. Карташкіна, Дж. Крофорда, А. Мовчана, Ф. Олстона, П. Сігарта, Г. Стайнсра, Дж. ХамфрІ [9] та ін. На нашу думку, ці терміни слід розрізняти. Міжнародні механізми щодо захисту прав людини, створені, зокрема, в рамках ООН, є тільки однією зі складових міжнародної системи захисту прав
Annual Survey of International & Comparative Law, 1996
У статті аналізується особиста безпека людини як неодмінна складова національної безпеки та розгл... more У статті аналізується особиста безпека людини як неодмінна складова національної безпеки та розглядаються права та свободи людини, дотримання яких необхідне для гарантуваня особистої безпеки
https://jean-monnet-saar.eu/, 2023
In my short article I will briefly compare two genocides committed against the Ukrainians within ... more In my short article I will briefly compare two genocides committed against the Ukrainians within the period of one hundred years: the Holodomor in the first half of 20th century and the ongoing Russian genocide against the Ukrainian nation. These two genocides were committed by the same perpetrator – the Russian empire, which was called the USSR in the previous century and is called Russian Federation now. Whatever
the name might be, it remains the same perpetrator – the Russian empire.
У статті проаналізовано судову практику держав щодо притягнення до відповідальності за злочин ген... more У статті проаналізовано судову практику держав щодо притягнення до відповідальності за злочин геноциду відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Зроблено висновки про застосування національними судами або безпосередньо самої Конвенції про геноцид, або ж національного законодавства, яке містило визначення злочину геноциду відповідно до Конвенції чи розширене визначення геноциду
В статті розглядається ситуація із імплементацією в Україні Європейської хартії регіональних або ... more В статті розглядається ситуація із імплементацією в Україні Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, зокрема внесення змін до Закону про ратифікацію Хартії
The article deals with the practice of the European Court of Human Rights and the UN Human Rights... more The article deals with the practice of the European Court of Human Rights and the UN Human Rights Committee on the realization of the right to legal assistance in the framework of the Strasbourg and Geneva systems of individual recourse in cases of human rights violations. Some national regimes which provide legal aid before international human rights protection institutions are analyzed. Modern practice of providing legal assistance before international human rights bodies is summarized.У статті аналізується практика Європейського суду з прав людини та Комітету ООН з прав людини щодо реалізації права на правову допомогу в рамках страсбурзької та женевської систем розгляду індивідуальних скарг у разі порушення прав людини. Наводять- ся приклади окремих національних правових систем, які сприяють індивідові у наданні правової допомоги, коли він звертається у міжнародні правозахисні органи. Дається оцінка сучасній практиці забезпечення правової допомоги тим, хто звертається за захистом...
В статті простежується розвиток правової культури українського народу, зокрема культури в сфері п... more В статті простежується розвиток правової культури українського народу, зокрема культури в сфері прав людини, в різні періоди історичного розвитку держави та аналізується сучасний стан культури українського народу в сфері прав людини
Uploads
Papers by Myroslava Antonovych
the name might be, it remains the same perpetrator – the Russian empire.
the name might be, it remains the same perpetrator – the Russian empire.