Маленький музей фінського художника Акселі Галлен-Каллела в Еспоо робить усе можливе, щоб підтримати Україну. У дворі музею майорить український прапор, а власники українського паспорта можуть безкоштовно відвідувати виставки та екскурсії українською мовою. Найближча екскурсія запланована на 13 січня.
– Ці екскурсії користуються популярністю і, ймовірно, триватимуть протягом усього наступного року, – зазначає директорка музею Туйя Валрус в інтерв'ю російськомовній службі Yle.
Нещодавно також вийшов аудіогід українською мовою, який розповідає як про художника Акселі Галлен-Каллела (1865-1931), так і про архітектуру та історію його будинку-фортеці Тарваспяя. Матеріали аудіогіда в музеї доступні і в текстовому форматі.
Не просто будинок-музей
Тарваспяя – це не просто будинок-музей, тут постійно змінюються художні експозиції.
До кінця січня у музеї працюватиме виставка "Повернення до Кенії". Вона розповідає про життя та творчість Галлен-Каллела в Африці через призму сучасних досліджень.
У музейній сфері останніми роками точаться гострі дебати про колоніалізм і деколонізацію. У Тарваспяя фахівці з Кенії стали співкураторами виставки, а також написали статті для виставкового каталогу.
– Ми хотіли по-новому підійти до теми. Зокрема, запросили кенійців узяти участь у проєкті, щоб дізнатися про їхню інтерпретацію та ставлення до африканського періоду Галлен-Каллела, – розповідає Валрус.
На початку минулого століття Галлен-Каллела привіз до Фінляндії предмети побуту і ритуалів африканських племен. Його захоплення колекціонуванням почалося ще в студентські роки в Парижі.
Особливе місце в зібранні художника було відведено традиційним предметам побуту карелів.
Однією з причин поїхати з сім'єю на територію нинішньої Кенії у 1909 році було саме бажання знайти серед місцевих мешканців тих, хто за духом відповідає карельському народові з епосу "Калевала", оскільки Африка тоді ще не була зіпсована європейською цивілізацією.
Сучасні дослідники розглядають полювання як частину колоніалізму, коли білі колонізатори проникали вглиб країни, знищуючи популяції диких тварин і збираючи трофеї.
– Полювання найбільше відображає колоніальну культуру, пережиту й передану Галлен-Каллела. Адже саме тоді, сто років тому, в Кенії розпочалося те, що триває досі. Ті дії призвели до зникнення диких тварин і браконьєрства, – розповідає Валрус.
За словами директора фінського музею, виставка викликала неабиякий інтерес і схвальні відгуки публіки саме завдяки новому підходу. Вона також отримала премію "Музейний освітній проєкт року".
– Це був дуже хороший рік. Ми б'ємо рекорд відвідуваності 2000-х років, – підсумовує Валрус.
Виставка "Повернення до Кенії" відкрита до 28 січня. Музей вихідний по понеділках, а також 31 грудня та 1 січня.
Цей текст було перекладено та відредаговано з російськомовних новин Yle.