| dbo:abstract
|
- هناك نوعان من النصوص الهندوسية: النصوص الهندوسية الدينية والنصوص الهندوسية الكلاسيكية. عادةً ما تُقسم النصوص الهندوسية الأدبية إلى فرعين رئيسين: شروتي (المُبين) و (المحفوظ). تسن الفيدا تشريعات شروتي والتي تُعتبر موحاة من الآلهة ولذلك فهي كُتب مُقدسة. بالإضافة إلى النصوص اللاحقة للفيدا ، الشعر الهندي الملحمي والبوراناس. إن كُل نصوص الشروتي قد كُتبت في الأصل باللغة السنسكريتية. يوجد أربعة كُتب للفيدا (الريجفيدا، السامافيدا، الياجورفيدا والأتهارفافيدا) وكل فيدا تحوي أربعة أنواع من النصوص مُرتبطة معها: (فيدا خاص)، براهمانا، الأوبانيشاد . غالباً مايكون هُنالك أكثر من لكُل سامهيتا. مثلاً، يوجد للياجورفيدا مُراجعتين: شاكلا ياجورفيدا وكريشنا ياجورفيدا. وفي بعض الأحيان، يكون هُناك مزجاً بين أنواع النصوص المُرتبطة بالفيدا، فمثلاً في كريشنا ياجورفيدا تتخلل السامهيتا المُرتبطة بها ببعض من مقاطع البراهمانا. (ar)
- Los textos sruti (‘lo que se oye’, lo que escucharon los sabios directamente de los dioses).Los hindus creen que los sruti no son creaciones del hombre, no son obras de origen intelectual, sino revelaciones directas de los devas a los hombres. Los rishís (sabios o videntes) fueron los intermediarios que captaron esas revelaciones divinas. Estos textos son universales y eternos.No pueden ser interpretados, sino seguidos al pie de la letra.
* Los cuatro Vedas:
* Rig-veda, el más antiguo, compuesto en la forma más arcaica del sánscrito, posiblemente entre el 1200 y el 700 a. C. La mayor parte del texto de los siguientes dos Vedas proviene de este primero.
* Iáyur-veda (900 a. C.), el libro de los sacrificios. Un 80 % de su texto proviene del Rig-veda.
* Sama-veda, que contiene los himnos del Rig-veda ordenados para ser cantados.
* Atharva-veda (800 a. C.), el libro de los rituales. Casi no contiene texto del Rig-veda. En algún momento posterior de la Historia, se incluyó dentro de este canon a otras decenas de libros:
* Los Upanishades, más de 200 libros con leyendas místicas y explicaciones filosóficas escritas desde el 600 a. C. casi hasta la actualidad. Cada Veda, a su vez, consta de cuatro partes:
* Samjita (himnos).
* Bráhmana (rituales).
* Araniaka (interpretaciones) y
* Vedanta (los Upanishad). (es)
- Hindu texts are manuscripts and voluminous historical literature which are related to any of the diverse traditions within Hinduism. A few of these texts are shared across these traditions and they are broadly considered Hindu scriptures. These include the Puranas, Itihasa and Vedas. Scholars hesitate in defining the term "Hindu scriptures" given the diverse nature of Hinduism, but many list the Bhagavad Gita and the Agamas as Hindu scriptures, and Dominic Goodall includes Bhagavata Purana and Yajnavalkya Smriti in the list of Hindu scriptures as well. (en)
- Sastra Hindu kebanyakan ditulis dalam bahasa Sanskerta. Kata “sastra”, berakar dari kata Shastra yang merujuk pada ilmu pengetahuan secara umum yang tidak lekang oleh waktu. Sastra Hindu dibagi atas dua bagian besar yaitu Śruti—yang di dengar (wahyu) dan Smrti—yang di ingat (tradisi, bukan wahyu). Veda sebagai sastra suci utama bagi umat Hindu, merupakan bagian dari Sruti, karena didasarkan pada penerimaannya melalui wahyu langsung dari Brahman melalui para Maharsi dan ajarannya disebarkan melalui tradisi lisan turun-temurun (pada masa turunnya Veda, manusia belum menemukan tulisan). Sedangkan yang termasuk dalam kategori Smrti adalah Dharmasastra (kitab hukum), Itihasa (sejarah), Sutra, , Darshana (filsafat). Mahakarya Mahabharata dan Ramayana termasuk dalam bagian dari Smrti, dikarenakan kedua epos tersebut masuk dalam kategori Itihasa. (in)
- 힌두교에는 방대한 양의 경전이 있으며, 이 경전들은 인도의 철기 시대("베다 시대: 1500-500 BC")에 성립된 베다를 근간으로 하여 형성되었다. 힌두교 경전은 성립 순서에 따라 구분할 수도 있으나, 전체 구성적인 측면에서 전통적으로 크게 슈루티("계시된 것")와 스므리티("기억된 것")로 구분한다. 힌두교 전통에 따르면, 슈루티의 각 문헌은 고대의 리쉬(Rishi · "현자")가 우주적인 진리의 소리를 직접 들은("계시") 후 그것을 사람들이 이해할 수 있는 문자로 옮김으로써 최초로 성립된 것이다. 반면 스므리티는 슈루티를 바탕으로하여 2차적으로 성립된 것으로, 해당 스므리티 문헌의 저술자 자신의 총체적인 지식("기억")에 근거하여 최초로 성립된 후 스승과 제자의 관계를 통해 전승된 것이다. 힌두교의 입장에서, 슈루티는 결코 변함이 없는 영원한 원리("Sanātana Dharma · 사나타나 다르마")들을 다룬 문헌이며, 스므리티는 슈루티 속에 진술된 영원한 원리들의 실천적인 적용 또는 응용을 다룬 문헌이다. (ko)
- Hindoegeschriften zijn de teksten uit de literaire traditie van het hindoeïsme. Aan de basis hiervan staan de Veda's die behoren tot de shruti, wat wordt gehoord. Deze zijn direct door het goddelijke aan zieners of rishi's geopenbaard. Daar tegenover staan de smriti's, zich herinneren, die door mensen zijn gecomponeerd als de Vedanga, de epische Itihasa, de Purana's en de Dharmasoetra's. Veel teksten zijn commentaren op oudere teksten die met de tijd archaïsch werden en uitleg nodig hadden voor het modernere publiek. De oude werken zijn geschreven in het Prakrit en later vooral het Sanskriet. De Veda's bevatten geen complete mythologie. De hindoeïstische mythologie werd pas ten volle vastgelegd in de aanvullende geschriften, de Purana's, de literatuur van de verschillende hindoeïstische sekten, en de Itihasa, de grote epen Mahabharata en Ramayana. De Purana's bevatten daarnaast de hymnen en rituele voorschriften voor de verering van individuele goden. Er bestaan achttien grote en achttien kleine (upa-) Purana's. De belangrijkste is de Bhagavata Purana of Srimad Bhagavatam, het verhaal van de fortuinlijke – Krishna – de avatar van de god Vishnu. De Itihasa vormen individuele geschiedenissen in de vorm van twee grote epen. De Ramayana is het verhaal van de Vishnu-avatar Rama en de Mahabharata beschrijft het verhaal van de Bharata-oorlog onder de Kuru's. De Kali Yuga, het ijzeren of politieke tijdperk van de redetwist, werd door deze oorlog ingeluid. Het bekendste deel van de Mahabharata is de Bhagavad Gita, waarin de hindoeistische ethiek gebaseerd op de concepten van dharma en karma is hierin uiteengezet. (nl)
- Священні тексти індуїзму — тексти, які є частиною літературної традиції індуїзму, велика частина яких була написана санскритом. Ключову роль у вивченні Вед та інших санскритських текстів індуїзму, грають морфологія і лінгвістична філософія. Священні писання індуїзму діляться на дві категорії: 1.
* Шруті («почуте») - найбільш значущі і стародавні богооткровенні писання. 2.
* Смріті («запам'ятоване») - додані пізніше тексти. Веди, разом з пов'язаними з ним брахманами, араньяками і упанішадами, належать до категорії шруті і приймаються як священні й богооткровенні писання практично всіма індуїстами . Інші тексти індуїзму, які вчені відносять до післяведичного періоду, належать до категорії смріті. Це перш за все Пурани, «Махабхарата» і «Рамаяна» — вони також приймаються як богооткровенне писання більшістю послідовників індуїзму, і вважається, що авторитет ґрунтується на авторитеті шруті. (uk)
- Литература индуизма — тексты, являющиеся частью литературной традиции индуизма, большая часть которых была составлена на санскрите. Ключевую роль в изучении Вед и других санскритских текстов индуизма играют морфология и лингвистическая философия. Священные писания индуизма делятся на две категории: 1.
* Шрути («услышанное») — наиболее значимые и древние богооткровенные писания. 2.
* Смрити («запомненное») — дополнительные тексты, следующие авторитету шрути. Веды, вместе с примыкающими к ним Брахманами, Араньяками и Упанишадами, относятся к категории шрути и принимаются как священные и богооткровенные писания практически всеми индуистами. Другие тексты индуизма, которые учёные относят к послеведийскому периоду, принадлежат к категории смрити. Это прежде всего Пураны, «Махабхарата» и «Рамаяна» — они также принимаются как богооткровенные писания большинством последователей индуизма и рассматриваются как базирующиеся на авторитете шрути. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Hindu texts are manuscripts and voluminous historical literature which are related to any of the diverse traditions within Hinduism. A few of these texts are shared across these traditions and they are broadly considered Hindu scriptures. These include the Puranas, Itihasa and Vedas. Scholars hesitate in defining the term "Hindu scriptures" given the diverse nature of Hinduism, but many list the Bhagavad Gita and the Agamas as Hindu scriptures, and Dominic Goodall includes Bhagavata Purana and Yajnavalkya Smriti in the list of Hindu scriptures as well. (en)
- 힌두교에는 방대한 양의 경전이 있으며, 이 경전들은 인도의 철기 시대("베다 시대: 1500-500 BC")에 성립된 베다를 근간으로 하여 형성되었다. 힌두교 경전은 성립 순서에 따라 구분할 수도 있으나, 전체 구성적인 측면에서 전통적으로 크게 슈루티("계시된 것")와 스므리티("기억된 것")로 구분한다. 힌두교 전통에 따르면, 슈루티의 각 문헌은 고대의 리쉬(Rishi · "현자")가 우주적인 진리의 소리를 직접 들은("계시") 후 그것을 사람들이 이해할 수 있는 문자로 옮김으로써 최초로 성립된 것이다. 반면 스므리티는 슈루티를 바탕으로하여 2차적으로 성립된 것으로, 해당 스므리티 문헌의 저술자 자신의 총체적인 지식("기억")에 근거하여 최초로 성립된 후 스승과 제자의 관계를 통해 전승된 것이다. 힌두교의 입장에서, 슈루티는 결코 변함이 없는 영원한 원리("Sanātana Dharma · 사나타나 다르마")들을 다룬 문헌이며, 스므리티는 슈루티 속에 진술된 영원한 원리들의 실천적인 적용 또는 응용을 다룬 문헌이다. (ko)
- هناك نوعان من النصوص الهندوسية: النصوص الهندوسية الدينية والنصوص الهندوسية الكلاسيكية. عادةً ما تُقسم النصوص الهندوسية الأدبية إلى فرعين رئيسين: شروتي (المُبين) و (المحفوظ). تسن الفيدا تشريعات شروتي والتي تُعتبر موحاة من الآلهة ولذلك فهي كُتب مُقدسة. بالإضافة إلى النصوص اللاحقة للفيدا ، الشعر الهندي الملحمي والبوراناس. إن كُل نصوص الشروتي قد كُتبت في الأصل باللغة السنسكريتية. (ar)
- Los textos sruti (‘lo que se oye’, lo que escucharon los sabios directamente de los dioses).Los hindus creen que los sruti no son creaciones del hombre, no son obras de origen intelectual, sino revelaciones directas de los devas a los hombres. Los rishís (sabios o videntes) fueron los intermediarios que captaron esas revelaciones divinas. Estos textos son universales y eternos.No pueden ser interpretados, sino seguidos al pie de la letra. En algún momento posterior de la Historia, se incluyó dentro de este canon a otras decenas de libros: Cada Veda, a su vez, consta de cuatro partes: (es)
- Sastra Hindu kebanyakan ditulis dalam bahasa Sanskerta. Kata “sastra”, berakar dari kata Shastra yang merujuk pada ilmu pengetahuan secara umum yang tidak lekang oleh waktu. Sastra Hindu dibagi atas dua bagian besar yaitu Śruti—yang di dengar (wahyu) dan Smrti—yang di ingat (tradisi, bukan wahyu). (in)
- Hindoegeschriften zijn de teksten uit de literaire traditie van het hindoeïsme. Aan de basis hiervan staan de Veda's die behoren tot de shruti, wat wordt gehoord. Deze zijn direct door het goddelijke aan zieners of rishi's geopenbaard. Daar tegenover staan de smriti's, zich herinneren, die door mensen zijn gecomponeerd als de Vedanga, de epische Itihasa, de Purana's en de Dharmasoetra's. Veel teksten zijn commentaren op oudere teksten die met de tijd archaïsch werden en uitleg nodig hadden voor het modernere publiek. De oude werken zijn geschreven in het Prakrit en later vooral het Sanskriet. (nl)
- Литература индуизма — тексты, являющиеся частью литературной традиции индуизма, большая часть которых была составлена на санскрите. Ключевую роль в изучении Вед и других санскритских текстов индуизма играют морфология и лингвистическая философия. Священные писания индуизма делятся на две категории: 1.
* Шрути («услышанное») — наиболее значимые и древние богооткровенные писания. 2.
* Смрити («запомненное») — дополнительные тексты, следующие авторитету шрути. (ru)
- Священні тексти індуїзму — тексти, які є частиною літературної традиції індуїзму, велика частина яких була написана санскритом. Ключову роль у вивченні Вед та інших санскритських текстів індуїзму, грають морфологія і лінгвістична філософія. Священні писання індуїзму діляться на дві категорії: 1.
* Шруті («почуте») - найбільш значущі і стародавні богооткровенні писання. 2.
* Смріті («запам'ятоване») - додані пізніше тексти. (uk)
|
