Елвін Стрейт — це буквально образ мого діда Славка з моїх ранніх дитячих спогадів, який на жаль трагічно загинув, коли мені ще не було й чотирьох років.
Усе, що я пам’ятаю, — це кілька коротких згадок: як він віз мене, маленького, на своєму старенькому кремовому «Жигулі» з гостин у селі Батятичі додому, в Кам’янку. Він посадив мене на переднє сидіння і, з теплою усмішкою, яка визирала з-під його поважних, ще чорних, не сивих вусів, розповідав мені якісь смішні історії, від…