Гладкий Гриць
| Гриць Гладкий | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сотник | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 19 січня 1893 Австро-Угорщина, Чернихівці, Збаразький повіт, Галичина | ||||||||
| Смерть | 16 вересня 1936 (43 роки) Львів | ||||||||
| Поховання | Личаківський цвинтар | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Alma Mater | Тернопільська гімназія | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби | 1917–1920 | ||||||||
| Приналежність |  УНР | ||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||
| Формування | Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців Шоста січова стрілецька дивізія | ||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
 Гладкий Гриць у Вікісховищі | |||||||||
Гриць Гладкий (19 січня 1893, с. Чернихівці, Збаразький повіт — 16 вересня 1936, Львів) — український громадський і політичний діяч на Волині та Галичині, журналіст, сотник[1], начальник канцелярії Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців та начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР[2]. Автор чисельних публікацій у періодиці.
Закінчив українську гімназію в Тернополі. Під час першої світової в лавах армії Австро-Угорщини воював проти московитів на Галицькому фронті, у 1915 році втрапив до полону. Перебував у таборах Сибіру (Томськ, Уфа).
Весною 1917 повернувся до Києва. Вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців Армії УНР, де був начальником канцелярії[3]. Гладкий Гриць був серед співзасновників Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка.
Восени 1919 року, після розформуванню Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, перебував у таборі в Ланцуті і Бересті, став начальник 6-го відділу культосвіти Штабу дивізії, в 6-й Січовій дивізії[4]. Редагував три часописи: «Вісти», «Характерник», «Український стрілець».
Після поразки УНР, восени 1920 року був інтернований в Александрові-Куявському, Польща. У таборі був одним з організаторів культурно-освітнього життя. Був засновником та співредактором дивізійної газети «Нове життя». У лютому 1921 року випустив спецвипуск газети, присвячений історії 6-ї Стрілецької дивізії. У 1921 р. разом з редакцією газети переїхав до табору Щипйорно, Польща. У 1922 році під його редакцією вийшов збірник «На руїнах», з описом Другого Зимового походу.
Від 1922 року в Луцьку: був секретарем Української парламентської репрезентації Волині, заснував у 1926 році тут з однодумцями газету «Українська громада», активний діяч товариства «Просвіта». Був причетним до створення Українського банку в Луцьку. У 1925 році був одним із засновників українського суспільно-політичного часопису «Українська громада» (1926—1929) у Луцьку. Активний член Української партії соціалістів-революціонерів.
У 1928 році переїхав до Львова, вийшов з УПСР та приєднався до УНДО, став її активним діячем. У 1930 році (за іншими даними — у 1931-36 роках) директор канцелярії УНДО, дописувач видання «Шлях нації». У 1931-36 роках відповідальний редактор часопису «Свобода». У 1934 році голова Союзу Українських приватних урядовців Галичини.
Трагічно загинув у Львові 16 вересня 1936 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 45.
- ↑ Журнал (чернетка) зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920—1923 рр. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 3 січня 2017.
- ↑ На Личакові знайшли могилу легендарного сотника Армії УНР. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
- ↑ Українці. Історія нескорених. Євген Коновалець
- ↑ Самутин П. Командний склад VI Січової стрілецької дивізії 1920 р.//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1973. — Ч. 3. — С. 80. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 3 січня 2017.
- Волинський Б. Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.
- Галушко М. Гладкий Гриць // Українська журналістика в іменах. — Л., 1999. — Вип. 6
- Олександр Колянчук. Увічнення нескорених: Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. — Л., 2003.
- Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. — Чикаго, 1969.
- Непогасний Огонь Віри — Збірник на пошану полковника Андрія Мельника. — Париж, 1974.
- Енциклопедія українознавства. [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Командний склад VI-ї Січової стрілецької дивізії 1920 Р. — П. Самутин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сотники (УНР)
- Народились 19 січня
- Народились 1893
- Померли 16 вересня
- Померли 1936
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Тернопільської української гімназії
- Вояки армії Австро-Угорщини
- Вояки Січових стрільців
- Діячі «Просвіти»
- Уродженці Чернихівців
- Громадські діячі Луцька
- Померли у Львові
- Журналісти Луцька