Ємчиха
| село Ємчиха | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Обухівський район |
| Рада | Ємчиська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA32120090080015668 |
| Облікова картка | Ємчиха |
| Основні дані | |
| Засноване | 1700 |
| Населення | 530 |
| Площа | 24,99 км² |
| Густота населення | 21,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08852 |
| Телефонний код | +380 4574 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′49″ пн. ш. 31°9′21″ сх. д. / 49.68028° пн. ш. 31.15583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
134 м |
| Водойми | струмок Городок |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Миронівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08852, с. Ємчиха, вул. Миру, 2 |
| Карта | |
  Ємчиха | |
 Ємчиха | |
| Мапа | |
| |
Є́мчиха — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Населення становить 530 осіб.
Селом тече струмок Городок.
В історичних документах вперше згадується наприкінці XVIII ст. (1790 рік) під назвою Ямчуха.
Поблизу Ємчихи розкопано кургани доби бронзи (III — І тисячоліття до н. е.), скіфського (VII—VI ст. до н. е.) та сарматського (II — І ст. до н. е.) часів, а також курган кочівників X—XII ст. Біля села збереглися залишки городища часів Київської Русі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1514 осіб, налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква, школа та 2 постоялих будинки[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2047 осіб (990 чоловічої статі та 1057 — жіночої), з яких 2017 — православної віри[2].
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Ємчиха Богуславського, з 1846 р. Козинської волості Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/yemc_001.xml [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
11 травня 1918 року Ємчиха опинилася у самому центрі польсько-німецького конфлікту : ІІ польський корпус було зусібіч оточено у Ємчисі німецькими частинами з метою силового роззброєння. В результаті бою польські частини були змушені скласти зброю.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 577 осіб, з яких 229 чоловіків та 348 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 527 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,30 % |
| російська | 1,51 % |
| білоруська | 0,19 % |
В селі діє десятирічна загальноосвітня середня школа та Будинок культури. У 2002 році проведено реконструкцію з розширенням будівлі місцевої школи за проєктом архітектора Леоніда Данилка.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- Ємчиха [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Ємчиська загальноосвітня школа [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Село Ємчиха (2015 р.) |
| |
| Сільські ради | |
| Поселення2 |
|
| |
| Підпорядкування |
|
|---|---|
| Сільські ради | |
| Поселення (села) |
|
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Богуславська • Великоприцьківська • Вільховецька • Зеленківська • Ісайківська • Козинська • Корнилівська • Корсунська • Курилівська • Медвинська • Піївська • Потапецька (Македонська) • Потоцька • Пустовойтівська • Пшеничківська • Степанська • Таганчеська • Таращанська (Селищанська) • Трактомирська (Ходорківська) • Шендерівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Біївці • Бобриця • Бровахи • Великий Ржавець (Полствин) • Великі Прицьки • Виграїв • Вільховець • Григорівка • Грищинці • Дацьки • Зеленьки • Демівщина • Дибинці • Ємчиха • Ісайки • Карапиші • Квітки • Корнилівка • Маслівка • Миронівка • Михайлівка • Москаленки • Петрушки • Пії • Потоки • Пустовойти • Пшеничники • Росава • Сахнівка • Селище • Сидорівка • Синиця • Сотники • Степанці • Сухини • Тараща • Юхни • Шандра • Яблунів • Янівка | |
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці 1880-х рр. | ||
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
