Салів (Обухівський район)
| село Салів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська |
| Район | Обухівський |
| Тер. громада | Миронівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32120090320023012 |
| Облікова картка | село Салів[2] |
| Основні дані | |
| Засноване | 1649 |
| Населення | 228[1] |
| Площа | 9,43 км² |
| Густота населення | 24,18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08851[3] |
| Телефонний код | +380 4574 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′36″ пн. ш. 31°4′15″ сх. д. / 49.67667° пн. ш. 31.07083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
101 м[4] |
| Водойми | р. Росава |
| Відстань до обласного центру |
109 км[5] |
| Відстань до районного центру |
66 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Миронівка |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 48[1] |
| Карта | |
  Салів | |
 Салів | |
| Мапа | |
| |
Са́лів (до 1967 року — Са́лів Хутір) — село в Україні, у Миронівській міській громаді Обухівського району Київської області[1]. До 2020 року Салів разом з селами Кутелів та Козин підпорядковувалися Козинській сільській раді[6][7], а нині ці села у складі Козинського старостинського округу. Населення становить 228 осіб[1].
Селом Салів розташоване на берегах річки Росава, за 109 км від обласного центру, 66 км від районного центру та 7 км від адміністративного центру міської громади. За 7 км знаходиться найближча залізнична станція Миронівка[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 719 осіб (351 чоловічої статі та 368 — жіночої), з яких 715 — православної віри[8]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 292 особи[9], у 2010 році — 256 осіб[10], нині — 228 осіб[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[9]:
| Мовний склад населення с. Салів | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 287 | 98,29 | ||||||||||||
| російська | 5 | 1,71 | ||||||||||||
За переказами, на початку XVII століття у ці місця прибули козаки-втікачі Мирон Зелений та Герасим Сало. Мирон оселився на території сучасної Миронівки, Сало — далі вздовж Росави, за дві версти вище за Козин, де заснував хутір. Він мав свою садибу та водяний млин. Так виникло поселення Салів Хутір[10].
У XIX столітті у Салів хуторі була своя церква, яку була дочірньою церкві Архістратига Михайла у Козині[11].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Салів Хутір Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 544 особи, налічувалося 98 дворових господарств, існував постоялий двір[12].
У 1900 році в Салові хуторі налічувалося 135 дворів та мешкало 619 осіб. Тут діяли православна церква, школа грамоти, п'ять вітряних млинів, дві кузні. Село належало до маєтку графа Владислава Монтрезора (молодшого). Головним заняттям селян, яким належала 501 десятина землі, було хліборобство, що велося за трипільною системою.
Першими сільськогосподарськими об'єднаннями у Салові було кооперативне кущове бурякове виробниче товариство сіл Козина, Маслівки, Ємчихи, Салова Хутора, Кутеліва Хутора, яке утворено у 1922 році. У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня 1923 року було утворено Миронівський район у складі Корсунської округи Київської губернії, до якого увійшла і Салево-Хутірська сільська рада. Станом на грудень 1938 року у Салові Хуторі діяв колгосп імені Леніна[10].
На початку німецько-радянської війни оборонні бої за села вели 199-а стрілецька, 34-а кавалерійська, 12-а танкова дивізії та бронепоїзд № 56. Салів був окупований 3 серпня 1941 року. З 1942 року на примусові роботи до Німеччини з Салова було вивезено 58 односельців, переважно молодих хлопців та дівчат. Салів відвойовано від окупації підрозділами 54-ого укріпрайону під командуванням генерал-майора Михайла Карначова 3 лютого 1944 року. За бойові заслуги у німецько-радянській війні односельці-учасники війни нагороджено орденами та медалями. З війни не повернулися 84 мешканці Салова. В пам'ять про загиблих односельців та радянських вояків у селі встановлений пам'ятник, поряд — братська могила, де поховані молодший лейтенант А. С. Панченко та молодший сержант В. М. Гусаков[10].
10 серпня 1954 року указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області» Салево-Хутірську сільську раду було приєднано до Козинської сільради Миронівського району[13].
20 травня 1967 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 402 «Про уточнення найменувань окремих населених пунктів області», відповідно до якого уточнено найменування деяких населених пунктів Київської області. Так, у Козинській сільраді Миронівського району село Салів Хутір уточнено, а фактично перейменоване на село Салів[13].
Поблизу Салова збереглися залишки ранньослов'янського поселення черняхівської культури[14]. На березі Росави розташовані два давніх городища часів Київської Русі: одне з них круглої форми, друге — чотирикутної, яке має назву Батерія. Перше городище складається з чотирнадцяти курганів і розташоване на двох полях, у тому числі й так звана Чубата могила, розрита золотошукачами у 1855 році[15].
- Ведмідь Аліна Петрівна — українська радянська діячка, голова правління колгоспу «Зоря комунізму», Герой Соціалістичної Праці. Народилася у Салові.
- ↑ а б в г д Картка Миронівської міської громади. myronivka-mrada.gov.ua. Миронівська міська громада. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Облікова картка села Салів, Київська область. rada.gov.ua. Верховна рада України. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Салів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Салів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Козинська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Салов, Мироновский район, Киевская область. beket.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2024. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б Миронівська міська громада, Обухівський район, Київська область: с. Салів. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ а б в г Міста і села України. Київщина, 2011.
- ↑ Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви святого Михаїла містечка Козин (приписні села: присілки Салов хутір з церквою, Кутелів хутір) Богуславського, з 1846 року Канівського повіту Київської губернії. cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК України. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ а б Адміністративно-територіальний поділ Київщини, 2012.
- ↑ Археологія та стародавня історія Миронівського району. Село Салів (колишній Малий Козин). zamky.com.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ По землі Київській, 1963.
- Козин, Кутелів, Салів // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф., Гуслистий К. Г., Кононенко В. І., Корольов Б. І. (заст. гол. редкол.), Майстренко А. А. (відп. секр. редкол.), Макаренко Г. К., Марченко М. I., Панін Я. Г., Петренко М. 3., Пшеничний Г. С., Саженюк С. Н., Сергієнко Г. Я., Слабєєв I. С., Тихолаз Г. А., Шевченко Ф. П., Шморгун П. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 460.
- П. С. Квітка. Села Козин, Кутелів, Салів // Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси / Болгов В., Присяжнюк А. — Київ : Український видавничий консорціум, 2011. — Т. 2. — С. 94—96. — ISBN 978-966-1641-31-9.
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини. 1918–2010 роки: Довідник / Авт.-упорядн. Корінний М. М. — Біла Церква : видавець Пшонківський О. В, 2012. — 304 с. — ISBN 978-617-604-012-5.
- По землі Київській: путівник-довідник / Батушан О. Д., Сікорський М. І., Чепурний І. Ф. — Київ : Київське обласне книжково-газетне видавництво, 1963. — 380 с.
- Село Салів, Київська область, Обухівський район, Миронівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2023. Процитовано 20 січня 2024.
| |
| Сільські ради | |
| Поселення2 |
|
| |
| Підпорядкування |
|
|---|---|
| Сільські ради | |
| Поселення (села) |
|
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |