ПТ-76

ПТ-76
Плавучий танк ПТ-76 зразка 1951 року, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Київ
Тип	Плавучий танк
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	з 1951
Оператори	Албанія,  Ангола,  Афганістан,  Бенін,  Білорусь,  Боснія і Герцеговина,  В'єтнам,  Гвінея,  Гвінея-Бісау,  Єгипет,  Замбія,  Ізраїль,  Індія,  Індонезія,  Ірак,  Північна Корея, ДР Конго,  Куба,  Лаос,  Мадагаскар,  Малі,  Мозамбік,  Нікарагуа,  Пакистан,  Росія,  Сирія,  Уганда,  Угорщина
Війни	Війна у В'єтнамі, Індо-пакистанська війна (1965), Шестиденна війна, Операція «Дунай», Індо-пакистанська війна (1971), Війна Судного дня, Громадянська війна в Анголі, Війна в Перській затоці, Югославські війни, Друга чеченська війна Війна в Іраку Російсько-українська війна
Історія виробництва
Виробник	Волгоградський тракторний завод, Кіровський завод
Виготовлення	1951—1967
Виготовлена кількість	3039
Варіанти	ПТ-76 зр. 1952 р., ПТ-76М, ПТ-76Б
Характеристики
Вага	14 т
Довжина	6910 мм (7625 мм)
Ширина	3140 мм
Висота	2195 мм
Екіпаж	3
Броня	сталева катана гомогенна
Головне озброєння	76-мм нарізна танкова гармата Д-56Т
Другорядне озброєння	1×7,62-мм СГМТ
Двигун	дизельний, В-6 240 к.с.
Питома потужність	17,1
Підвіска	торсійна
Дорожній просвіт	370 мм
Операційна дальність	240—260 км - 180—210 (60..70 на плаву)
Швидкість	44 км/год - 20..25 (10,2 на плаву)
Система наведення	телескопічний ТШК-66
ПТ-76 у Вікісховищі

Плавучий танк ПТ-76 — радянський легкий плавучий танк. Був на озброєнні Радянської армії у розвідувальних військах, морської піхоти, військах берегової оборони, Збройних силах країн-членів Варшавського Договору, а також поставлявся на експорт у десятки країн світу.

Історія використання

У повоєнні роки радянські конструктори продовжували самобутній шлях розвитку вітчизняного танкобудування і зберегли панівні позиції у світі..

У 1951 році на озброєння розвідувальних підрозділів Радянської Армії вступив легкий плавучий танк ПТ-76. Танк був розроблений конструкторським бюро Я. Ж. Котіна, відомого своїми важкими танками. ПТ-76 використовувався в бойових діях в Африці, на Близькому Сході, в Індо-Пакистанському конфлікті 1965 року і особливо широко в 1965-1975 роках у В'єтнамі північнов'єтнамською армією.

На початку 1960-х років танк пройшов глибоку модернізацію та отримав індекс ПТ-76Б. У розвідувальних підрозділах сухопутних військ легкі танки ПТ-76 були замінені спочатку середніми, а потім основними танками. Нині модернізовані танки ПТ-76 різних модифікацій є на озброєнні морської піхоти ВМФ Росії, а також у складі збройних сил 28 держав Європи, Азії, Африки й Латинської Америки.

Особливості побудови

Характерними особливостями танка є високі показники рухливості — на плаву максимальна швидкість 10,2 км/год при гарній маневреності. Бронемашина має великий водовміщуючий обсяг, що, однак, зумовило її порівняно легке бронювання.

Внутрішній простір танка поділяється на три відділення. У носовій частині розміщений пост управління, що містить робоче місце механіка-водія з сидінням, приладами, педалями й важелями, курсовказівниками та засобами зв'язку.

Посадка механіка-водія в танк і висадка з нього здійснюються через круглий люк, основа якого виступає над верхнім броньовим листом. У відділенні управління знаходяться також дві акумуляторні батареї, балон зі стисненим повітрям, два вуглекислотні балони та автомат системи протипожежного обладнання, частина ЗІП та інше обладнання.

У вежі й підбаштовому просторі корпусу розташоване бойове відділення.

В ньому розміщені гармата, спарений кулемет, прилади спостереження і прицільні пристосування, робочі місця командира танка (зліва від гармати) і заряджаючого (праворуч від неї), автомат Калашникова, частина боєкомплекту, танкова радіостанція Р-113, апарати ТПУ, водовідкачуючий (ручний) помпи, ручні вогнегасники (один або два), частина ЗІП та інше обладнання.

Моторно-трансмісійне відділення розташоване у кормовій частині корпусу і ізольоване від бойового відділення перегородкою. В ньому розміщені двигун з системами, трансмісія, водомети, два паливних баки, водовідкачуючі помпи та інше обладнання.

Основним озброєнням танка ПТ-76Б є 76-мм танкова гармата Д-56ТС, що відрізняється від Д-56Т конструкцією дульного гальма і наявністю ежекційної продувки каналу ствола. Її боєкомплект складається з 40 унітарних пострілів, 24 з них з осколково-фугасні гранати, 4 з бронебійно-трасуючі, 4 з підкаліберним бронебійно-трасуючим і 8 з кумулятивними снарядами.

Виробництво

Графік виробництва ПТ-76 для Радянської Армії.
Рік	1951	1952	1953	1954	1955	1956	1957	1958	1959	1960	1961	1962	1963	1964	1965	1966	1967	Всього
ПТ-76	10	85	210	400	500	206	265	180	40	—
ПТ-76Б	—								110	105	121	112	204	191	69	н/д	н/д

Технічний опис танка

Технічні характеристики

Бойова маса 14 тонн. Екіпаж 3 чоловік. Озброєння: 76,2-мм гармата, 7,62-мм кулемет «СГМТ». Броня 10-20 мм. Максимальна швидкість на шосе 44 км/год., на плаву 12 км/год. Потужність двигуна 240 к.с.

Застосування танка в бойових умовах

Підбитий ПТ-76 у В'єтнамі

Найбільш відомим бойовим застосуванням ПТ-76Б було у В'єтнамській війні під час нападу військ північного В'єтнаму на військовий табір армії США біля Бен-Хот. Нині відомо про щонайменше 2 знищених танки, перший танк був підірваний на протитанковій міні.^{[джерело?]}.

В 2024 році кіностудія «Мосфільм» передала армії РФ для війни проти України бронетехніку 1950-х років, що зберігалася на їхньому складі. Зокрема передали 28 танків Т-55, 8 танків ПТ-76, 6 БМП і 8 тягачів, які зберігалися на базі кіностудії

Див. також

• К-90 — плавучий танк, який конкурував з проєктом ПТ-76
• Тип 63 — китайський плавучий танк створений на основі ПТ-76

Література

• М. Барятинский. Плавающий танк ПТ-76. — Москва: Моделист-конструктор, 2004. — 71 с. — (Бронеколлекция спецвыпуск № 1 (5) / 2004). — 2010 экз.
• М. Барятинский. Советская бронетанковая техника 1945—1995 (часть 1). — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Бронеколлекция № 3 (30) / 2000). — 4000 экз.
• М. Н. Свирин. Стальной кулак Сталина. История советского танка 1943—1955. — Москва: Яуза; Эксмо, 2006. — 416 с. — 7000 экз. — ISBN 5-699-14628-8
• C. F. Foss. The PT-76 Amphibious Tank & Variants. — Виндзор: Profile Publications, 1974. — 20 с. — (AFV / Weapons series № 65).
• J. Magnuski. Czołg pływający PT-76. — 1-е издание. — Варшава: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1971. — 16 с. — (Typy Broni i Uzbrojenia № 12). — 40000+335 экз.
• А. Корнилин. Вторая молодость танка ПТ-76. Некоторые страницы из истории создания плавающего танка ПТ-76 и бронетранспортёра БТР-50П // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2006. — № 4—6, 12.
• С. Суворов. «Плавуны» ещё послужат // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2005. — № 4. — С. 9—15.
• Ю. Евграфов. Потопления плавающих объектов бронетанковой техники // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2006. — № 9. — С. 37—40.
• М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2008—2009. — № 5.
• М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2010. — № 4.
• М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2009. — № 9. — С. 53.
• Руководство по материальной части и эксплуатации танков ПТ-76 и ПТ-76Б. — Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1967. — 608 с.