Томас Зюдгоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Крістіан Зюдгоф
нім. Thomas Christian Südhof
Народився22 грудня 1955(1955-12-22) (68 років)
Геттінген, Німеччина Німеччина
КраїнаСША США
Діяльністьбіохімік, лікар, викладач університету, хімік, науково-педагогічний працівник
Alma materРейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена
Гарвардський університет
Геттінгенський університет
Галузьмолекулярна генетика, нейробіологія, психіатрія, неврологія
ЗакладСтенфордський університет
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини (M. D.)
Науковий керівникVictor P. Whittakerd
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Леопольдина
Національна медична академія СШАd
Лондонське королівське товариство
Відомий завдяки:дослідження транспортних систем клітин
У шлюбі зLu Chend
Нагороди
Особ. сторінкаmed.stanford.edu/profiles/thomas-sudhof
CMNS: Томас Зюдгоф у Вікісховищі

Томас Крістіан Зюдгоф (нім. Thomas Christian Südhof; нар. 22 грудня 1955) — німецько-американський біохімік та нейробіолог, що спеціалізується на дослідженні синапсів. Професор Стенфордського університету, очолює Зюндгофську лабораторію при медичній школі[1]. 2013 року спільно з Джеймсом Ротманом та Ренді Шекманом отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Томас Зюдгоф народився в Геттінгені, дитинство й шкільні роки провів у Геттінгені та Гановері. Студіював медицину в Технічному університеті Ахена, Гарвардському та Геттінгенському університетах. 1982 року в інституті біофізичної хімії Макса Планка[de] він захистив дисертацію «Die biophysikalische Struktur der chromaffinen Granula im Lichte ihres Osmometerverhaltens und ihrer osmotischen Lyse», присвячену структурі та функціями хромафінних клітин надниркових залоз, в яких утворюються гормони адреналін та норадреналін.

У рамках своєї постдокторантури Зюдгоф працював у відділенні молекулярної біології Південно-Західного медичного центру при Техаському університеті[en] в Далласі під керівництвом майбутніх нобелівських лауреатів Майкла Стюарта Брауна та Джозефа Леонарда Голдштейна. Там йому вдалося провести клонування ЛПНЩ-рецепторів[2]. Після цього він зайнявся дослідженням молекулярної основи передачі сигналів в нервовій системі і 1991 року отримав посаду професора молекулярної генетики на однойменному факультеті при Техаському університеті (UT Southwestern).

З 1995 по 1998 рік Зюдгоф був науковим членом (Wissenschaftliches Mitglied) Товариства Макса Планка та директором Інституту Макса Планка з експериментальної медицини в Геттінгені[3]. 1998 року Зюдгоф повернувся на попереднє місце роботи в Даллас.

Одною з тем його досліджень було питання про те, як утворюються і розвиваються синапси мозку на ембріональному рівні та пізніше, під час процесів навчання (синаптична пластичність)[4].

Зюдгоф також досліджував причини нейронних захворювань, таких як хвороба Альцгаймера,[5] хвороба Паркінсона,[6] шизофренія, тривожний невроз[7] і аутизм[8], а також вивчав вплив ботулотоксину типу А[9] на клітинному та молекулярному рівні.

2008 року Зюдгоф перейшов на роботу в Стенфордський університет, де обіймає меморіальну посаду професора вищої медичної школи (англ. Avram Goldstein Professor in the School of Medicine), а також професора з молекулярної та клітинної фізіології, психіатрії і неврології.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Südhof, T.C.: The structure of the human synapsin I gene and protein. In: Journal of Biological Chemistry 265, 1990, 7849-7852.
  • Brose, N., Petrenko, A.G., Südhof, T.C., and Jahn, R.: Synaptotagmin: A Ca2+ sensor on the synaptic vesicle surface. In: Science 256, 1992, 1021—1025.
  • Ushkaryov, Y.A., Petrenko, A.G., Geppert, M., and Südhof, T.C.: Neurexins: Synaptic cell surface proteins related to the α-latrotoxin receptor and laminin. In: Science 257, 1992, 50-56.
  • Geppert, M., Bolshakov, V.Y., Siegelbaum, S.A., Takei, K., De Camilli, P., Hammer, R.E., and Südhof, T.C.: The role of Rab3A in neurotransmitter release. In: Nature 369, 1994, 493—497.
  • Geppert, M., Goda, Y., Hammer, R.E., Li, C., Rosahl, T.W., Stevens, C.F., and Südhof, T.C.: Synaptotagmin I: A major Ca2+ sensor for transmitter release at a central synapse. In: Cell 79, 1994, 717—727.
  • Schoch, S., Castillo, P.E., Jo, T., Mukherjee, K., Geppert, M., Wang, Y., Schmitz, F., Malenka, R.C., and Südhof, T.C.: RIM1α forms a protein scaffold for regulating neurotransmitter release at the active zone. In: Nature 415, 2002, 321—326.
  • Südhof, T.C.: Calcium control of neurotransmitter release. In: Cold Spring Harbor Perspectives in Biology. 4 (1), 2012

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Thomas Südhof Laboratory (англ.). Stanford School of Medicine. Архів оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 7 жовтня 2013. [Архівовано 2010-06-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Südhof, T.C., Goldstein, J.L., Brown, M.S., and Russell, D.W. (1985) The LDL receptor gene: A mosaic of exons shared with different proteins. Science 228, 815—822; Ma, P.T.S., Gil, G., Südhof, T.C., Bilheimer, D.W., Goldstein, J.L., and Brown, M.S. (1986) Mevinolin, an inhibitor of cholesterol synthesis, induces mRNA for low density lipoprotein receptor in livers of hamsters and rabbits. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 83, 8370-8374; Dawson, P.A., Hofmann, S.L., Van Der Westhuyzen, D.R., Südhof, T.C., Brown, M.S., and Goldstein, J.L. (1988) Sterol-dependent repression of low density lipoprotein receptor promoter mediated by 16-base pair sequence adjacent to binding site for transcription factor SP1. J. Biol. Chem. 263, 3372-3379.
  3. ↑ Chronik der KWG/MPG 1911—2011, ISBN 978-3-428-13623-0, S. 993, див. також автобіографію на сайті: http://www.dnva.no/binfil/download.php?tid=49974 [Архівовано 30 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Powell, C.M., Schoch, S., Monteggia, L., Barrot, M., Matos, M.F., Südhof, T.C., and Nestler, E.J. (2004) The Presynaptic Active Zone Protein RIM1α is Critical for Normal Associative Learning. Neuron 42, 143—153; Rosahl, T.W., Geppert, M., Spillane, D., Herz, J., Hammer, R.E., Malenka, R.C., and Südhof, T.C. (1993) Short term synaptic plasticity is altered in mice lacking synapsin I. Cell 75, 661—670.
  5. ↑ Dulubova, I., Ho, A., Südhof, T.C., and Rizo, J. (2004) Three-Dimensional Structure of an Independently Folded Extracellular Domain of Human Amyloid-β Precursor Protein. Biochemistry 43, 9583-9588; Ho, A., Liu, X., and Südhof, T.C. (2008) Deletion of Mint proteins decreases amyloid production in transgenic mouse models of Alzheimer's disease. J. Neurosci. 28, 14392-14400.
  6. ↑ Schlüter, O.M., Fornai, F., Alessandri, M.G., Takamori, S., Geppert, M., Jahn, R., and Südhof, T.C. (2003) Role of α-Synuclein in MPTP-Induced Parkinsonism in Mice. Neuroscience 118, 985—1002
  7. ↑ Blundell, J., Tabuchi, K., Bolliger, M.F., Blaiss, C.A., Brose, N., Liu, X., Südhof, T.C., and Powell, C.M. (2008) Increased Anxiety-like Behavior in Mice Lacking the Inhibitory Synapse Cell Adhesion Molecule Neuroligin 2. Genes Brain Behav. 2009 Feb; 8(1): 114-26. Epub 2008 Nov 11.
  8. ↑ Chubykin, A.A., Liu, X., Comoletti, D., Tsigelny, I., Taylor, P., and Südhof, T.C. (2005) Dissection of Synapse Induction by Neuroligins: Effect of a Neuroligin Mutation Associated with Autism. J. Biol. Chem. 280, 22365-22374; Tabuchi, K., Blundell, J., Etherton, M.R., Hammer, R.E., Liu, X., Powell, C.M., and Südhof, T.C. (2007) A Neuroligin-3 Mutation Implicated in Autism Increases Inhibitory Synaptic Transmission in Mice. Science 318, 71-76.
  9. ↑ Blasi, J., Chapman, E.R., Link, E., Binz, T., Yamasaki, S., De Camilli, P., Südhof, T.C., Niemann, H., and Jahn, R. (1993) Botulinum neurotoxin A selectively cleaves the synaptic protein SNAP-25. Nature 365, 160—163.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Зюдгоф&oldid=43897717