Символ
Символ | |
Відомий під іменем | Symbols[1] і symboles[1] |
---|---|
Досліджується в | семіотика |
Символ у Вікісховищі |
Си́мвол (до 1933 Си́мболь; від лат. symbolum) — знак, сутність у творі, яка позначає іншу сутність.
Знаком можуть виступати об'єкт, зображення, написане, слово, явище і навіть дія, що заміняє собою деяке інше поняття, використовуючи для цього асоціацію, подібність або домовленість (наприклад матеріальний об'єкт може використовуватись для позначення абстрактного поняття). Символи вказують (або слугують як знак) на ідеї, поняття або інші абстракції.[2]
Прикладами символів можуть бути символи, що використовуються на картах (див. легенда), щоб позначити місця, варті уваги: перехрещені шаблі для позначення поля бою; цифри є символами що позначають числа
Си́мвол (з грец. знак) — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських піснях наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін. Символ дав митцеві можливість сконцентрувати в образі широке коло життєвих явищ, дозволяє гранично «згущати» і перебільшувати зображуване (Поезія і революція, 1956, с. 277). (Книжка з укр.літ.ст.44-46.)
Символ — умовне позначення якої-небудь величини, поняття, запроваджене певною наукою.
У системах обробки інформації — елемент множини, яка використовується для подання та організації даних, а також керування ними. Контро́льний си́мвол — контрольний ключ, що складається з одного символу.
Си́мвол — одне з центральних понять філософії, естетики, філології, без нього неможливо побудувати ні теорію мови, ні теорію пізнання. Незважаючи на ілюзію зрозумілості, поняття символу є одним із найбільш неоднозначних для розуміння.
Основи віровчення (кредо). Си́мвол ві́ри Символ у релігії — а) стислий виклад головних догматів християнства; б) переконання, світогляд, погляди.
Слово «символ» може використовуватись у наступних значеннях:
- Символ // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 578. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Димерець Р. Влада, символ, комунікація.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - К.: Оберт, 2020. - 441 с.
- Символ // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 736-757.
- Символ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Символ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1726-1727. — 1000 екз.
- Символ // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 389-390.
- Символ // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 524. — 634 с.
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про символ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |