Focke-Wulf Fw 187
| Focke-Wulf Fw 187 | |
|---|---|
 | |
| Модель Focke-Wulf Fw 187 | |
| Призначення: | важкий винищувач |
| Перший політ: | літо 1937 |
| Період використання: | 1937-1940 |
| На озброєнні у: | Люфтваффе |
| Розробник: | Focke-Wulf |
| Виробник: | «Focke-Wulf» Flugzeugbau AG «Aero» «SNCASO» |
| Всього збудовано: | 6 |
| Конструктор: | Курт Танк |
| Екіпаж: | 1-2 особа |
| Крейсерська швидкість: | 525 635 км/год |
| Практична стеля: | 10.000 м |
| Бойова стеля: | 4200 м |
| Швидкопідйомність: | 17,5 м/с |
| Довжина: | 11,1 м |
| Висота: | 3,85 м |
| Розмах крила: | 15,3 м |
| Площа крила: | 30,6 м² |
| Споряджений: | 4.989 кг |
| Двигуни: | 2×Junkers Jumo 210 2×Daimler-Benz DB 600 |
| Тяга (потужність): | 2×730 2×1000 |
| Гарматне озброєння: | 2×20-мм MG/FF |
| Кулеметне озброєння: | 4×7,92-мм MG-17 |
Focke-Wulf Fw 187 у Вікісховищі | |
Focke-Wulf Fw 187 — німецький важкий винищувач компанії Focke-Wulf періоду Другої світової війни.
Розробку одномісного винищувача зі швидкістю 500 км/год розпочали 1936, перший політ прототипу Fw 187 V1 відбувся влітку 1937. Він розвинув швидкість на 60 км більшу за Messerschmitt Bf 109В2 (520 км/год), але два мотори для винищувача не сприйняли у ІМА. Згодом ІМА розробило концепцію літака-руйнівника (нім. Zerstörer) з двома моторами, 3 членами екіпажу, озброєного ще бомбами. Прототип Fw 187 V6 з моторами DB 600A розвинув 627 км/год.
На 1939 появився конкурент Messerschmitt Bf 110 і ІМА замовило три передсерійні Fw 187 A-0, що використовувались для приватних потреб компанії. Зимою 1940/41 їх розмістили в Норвегії, де їх замінили Bf 110. На основі досвіду будівництва Fw 187 розробили Focke-Wulf Ta 154.
Літак отримав цільнометалеву конструкцію. Шасі закривалось на 2/3.
- Warplanes of the Third Reich, pp. 182—187, William Green, Galahad Books, 1970, ISBN 0-88365-666-3 (англ.)
- An illustrated guide to German, Italian and Japanese Fighters of World War II, Bill Gunston, ISBN 0-7018-1443-8 (англ.)
- http://www.warbirdsresourcegroup.org/LRG/fw187.html [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]