Перейти до вмісту

образ

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

о́браз I

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. о́браз о́брази
Р. о́бразу о́бразів
Д. о́бразові
о́бразу
о́бразам
З. о́браз о́брази
Ор. о́бразом о́бразами
М. на/у о́бразі на/у о́бразах
Кл. о́бразу* о́брази*

о́б-раз

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -образ-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. зовнішній вигляд кого-, чого-небудь; подоба. ◆ Уранці думка перша в темницю летіла і перший погляд ждав того ж понурого образу темниці. Марко Вовчок
  2. вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам’яті або створений уявою; постать ◆ Наша мати так сжилась з образом твоїм… після слів моїх, що недавно призналась мені, що вже кохає тебе. М. М. Коцюбинський
  3. подоба, копія кого-, чого-небудь. ◆ Синок, вірний образ батька та єдина потіха…, в тих самих росте ідеях. І. Я. Франко
  4. специфічна для літератури і мистецтва конкретночуттєва форма відображення дійсності ◆ Мій друг думає образами й фарбами. Юрій Яновський
  5. тип узагальнений характер, створений письменником, митцем; персонаж, герой. ◆ Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував у образі орла-беркута. М. М. Коцюбинський
  6. спец. зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп. ◆ немає прикладів застосування.
  7. перев. мн. те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві; картина. ◆ Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи, а найрадніше чудові, тихі, ясні образи полонини, лісів. І. Я. Франко
  8. зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.). ◆ Ти ж пам'ятаєш тую подобизну, що він зліпив на глум, неначе з мене? Я по одежі визнав, що то мій образ. Леся Українка
  9. філос. відображення в свідомості явищ об’єктивної дійсності. ◆ немає прикладів застосування.
  10. заст. жарт. обличчя. ◆ Не дивись, сину, на образ, а дивись, яка вона до тебе є. Іноді й уродлива, та лиха година… Панас Мирний

Синоніми

[ред.]
  1. подоба, подобизна; абрис
  2. мара, мана, постать; сильвета, сильветка; лик
  3. копія, зліпок; зняття
  4. символізація, символьний світ свідомості
  5. характер, персонаж, частк. і збірн. персонажка
  6. троп
  7. картина, картинка
  8. подобизна
  9. об’єктивація, частк. ‎лінґвілізація
  10. лице, личина, обличчя, фейс

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]
  1. лик-образ

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

псл. obrazъ, утворене з префікса оb- і основи іменника razъ, пов'язаного чергуванням голосних з rĕzаtі «різати». рос. о́браз, біл. во́браз «образ», біл. абра́з «ікона», давньоруська образъ, пол. чес. слц. obraz «зображення, картина; образ, ікона», вл. нл. wobraz «образ, картина, фотознімок», нл. hobraz «картина, портрет», болг. мак. о́браз «обличчя, щока», схв. о́браз «тс.», слн. obráz «обличчя, образ», стсл. образъ «вид, образ»;

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.


Переклад

[ред.]
зовнішній вигляд кого-, чого-небудь
вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості
подоба, копія кого-, чого-небудь
специфічна для літератури і мистецтва конкретночуттєва форма відображення дійсності
тип, узагальнений характер
зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше
те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві
зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь
відображення в свідомості явищ об’єктивної дійсності
обличчя

Джерела

[ред.]
  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.

о́браз II

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. о́браз о́брази
Р. о́браза о́бразів
Д. о́бразові
о́бразу
о́бразам
З. о́браз о́брази
Ор. о́бразом о́бразами
М. на/у о́бразі на/у о́бразах
Кл. о́бразу* о́брази*

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що ікона. ◆ До півночі молилась вона перед образами, прохала в бога щастя-долі своїй першій дитині. І. С. Нечуй-Левицький
  2. заст. картина. ◆ На боковій стіні… висів великий образ у золочених рамах. І. Я. Франко

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Етимологія

[ред.]

те саме

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Іменник чоловічого роду.


Корінь: -образ-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. образ (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Джерела

[ред.]