Вибраний список
Перевірена версія

Список судинних рослин Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Список судинних рослин Білорусі
Білорусь: фізико-географічне районування
Фл. районування
Царствоголарктика
Біомліс помірної зони, прісні води
Місцевість
КонтинентЄвропа
КраїнаБілорусь
Шкали
За географієюфлора Європи
За систематикоюсудинні рослини
Геологічний віксучасність
Особливості
Визначні раритетні видиМожливі ендеміки: Alisma praecox, Hieracium semilimbatum
Типові рисиЛісотвірні види[1]: Pinus sylvestris, Betula pendula, B. pubescens, Picea abies, Alnus glutinosa, Quercus robur, A. incana, Populus tremula
Чужорідні видиAcer negundo, Acorus calamus, Agropyron cristatum, Amaranthus blitoides, A. blitum, A. viridis, Ambrosia artemisiifolia, Amelanchier spicata, Anchusa arvensis, Armoracia rusticana, Artemisia austriaca, Atriplex tatarica, Axyris amaranthoides, Bassia scoparia, Bidens frondosa, Bryonia alba, Caragana arborescens, Chaerophyllum aureum, Chenopodium bonus-henricus, C. foliosum, C. vulvaria, Coreopsis grandiflora, Cornus alba, Cuscuta epilinum, Dianthus barbatus, Dysphania schraderiana, Echinochloa crus-galli, Echinocystis lobata, Elsholtzia ciliata, Elodea canadensis, E. nuttallii, Eragrostis minor, E. pilosa, Erechtites hieraciifolius, Erigeron canadensis, Festuca trachyphylla, Galinsoga parviflora, G. quadriradiata, Geum macrophyllum, Glaucium corniculatum, Helianthus strumosus, H. tuberosus, Heracleum pubescens, Hippophae rhamnoides, Hordeum jubatum, H. vulgare, Impatiens glandulifera, I. parviflora, Iva xanthiifolia, Juncus tenuis, Lavatera thuringiaca, Lepidium densiflorum, L. ruderale, Lolium multiflorum, L. remotum, L. temulentum, L. polyphyllus, Lycium barbarum, Malus domestica, Malva excisa, Matricaria discoidea, Melilotus wolgicus, Oenothera biennis, Onobrychis viciifolia, Orobanche ramosa, Oxalis stricta, Papaver somniferum, Phalaris canariensis, Physalis alkekengi, Reseda lutea, Reynoutria japonica, Robinia pseudoacacia, Rosa glabrifolia, R. rugosa, Rudbeckia hirta, R. laciniata, Rumex patientia, Senecio viscosus, Setaria pumila, S. viridis, Silene gallica, Sisymbrium volgense, Solidago canadensis, Sorbaria sorbifolia, Spiraea media, Symphyotrichum lanceolatum, Tulipa sylvestris, Veronica persica, Xanthium strumarium

Список судинних рослин Білорусі містить перелік з 1358 видів (у тому числі 89 — натуралізовані), зареєстрованих на території Білорусі. Культивовані та випадкові чужорідні види рослин до таблиці не включені. Список налічує 43 види судинних спорових, 4 види голонасінних і 1311 видів покритонасінних рослин.

Білорусь має щедрий диверсифікований рослинний і тваринний світ, який розвивався упродовж 10 000 років, коли останній льодовиковий щит відсунувся з Європи. Хвойні дерева, такі як сосна та ялина, домінують на півночі, тоді як на півдні частіше трапляються листопадні види, такі як дуб і граб. Білорусь має кілька основних природних заповідників — Біловезький на кордоні з Польщею і Прип'ятський на півдні є найбільшими, але ще декілька є вкрапленнями на всій території країни[2]. Природний рослинний покрив займає ≈ 67% території республіки. У його складі в основному спільноти лісового, лучного і болотного типів рослинності. Ліси вкривають 37.8% території (з них на формації Pinus sylvestris припадає 50.2% від площі лісів, на Betula pendula й B. pubescens — ≈ 20.8%, на Picea abies — 10.1%, на Alnus glutinosa — 8.2% лісів), луки — ≈ 15.8%, болота займають 11.5%, чагарникова рослинність — 3.1% території[1].

   Таким кольором позначені види рослин, що перебувають під державною охороною на території Білорусі й включені до списків третього видання Червоної книги Республіки Білорусь (2005 рік)[3].

Список

[ред. | ред. код]

Судинні спорові

[ред. | ред. код]
Наукова й українська назви видуПоширення в БілорусіРодинаЗображення
1 Asplenium adiantum-nigrum L.
селезінник чорний
Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк моховитий, залісений схил яру[4]. Aspleniaceae
2 Asplenium ruta-muraria L.
селезінник муровий
Дуже рідко (Брестський район, а також Гродненський і Свислоцький район Гродненської області)[5]. Aspleniaceae
3 Asplenium trichomanes L.
селезінник волосинчастий
Дуже рідко (Брестський район і Лельчицький район Гомельської області). Населяє старі напівзруйновані кам'яні споруди. Кальцефільний вид[6]. Aspleniaceae
4 Phegopteris connectilis (Michx.) Watt
букова папороть лісова
В Поліссі одинично, на решті території досить часто. Вогкуваті, тінисті ялинові та ялицево-широколистяні, рідше широколистяні ліси[7]. Aspleniaceae
5 Thelypteris palustris Schott
болотяна папороть звичайна
На всій території, часто. Населяє відкриті й лісові низинні болота, заболочені ялинові, змішані та дрібнолисті ліси й береги водойм[7]. Aspleniaceae
6 Athyrium filix-femina L.
безщитник жіночий
На всій території, дуже часто. Населяє сирі й заболочені змішані, ялинові й листяні ліси, біля лісових боліт, по долинах малих річок і заліснених ярах[8]. Athyriaceae
7 Cystopteris fragilis L.
міхурниця ламка
На всій території, зрідка. Населяє широколистяно-смерекові, ялинові, широколисті і дрібнолисті ліси на берегах річок, струмків і ярів, часто біля коріння дерев і на пнях у вологих місцях проживання[9]. Cystopteridaceae
8 Cystopteris sudetica L.
міхурниця судетська
Відомо одне місце зростання (Борисовський район). Населяє ясенник[10]. Cystopteridaceae
9 Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman
голокупник дубовий
На всій території, часто. Населяє ялинові, ялицево-широколистяні ліси, облісені схили річкових долин[11]. Cystopteridaceae
10 Pteridium aquilinum (L.) Kuhn
орляк звичайний
Росте (subsp. aquilinum) в західній і центральній частинах Білорусі, дуже рідко. Населяє неморальні широколистяно-хвойні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[12]. Pteridium aquilinum subsp. pinetorum росте на всій території, дуже часто. Населяє хвойні, рідше широколистяно-хвойні та дрібно-листяні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[13]. Dennstaedtiaceae
11 Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs
щитник остистий
На всій території, дуже часто. Населяє хвойні, широколистяно-ялинові та дрібнолисті ліси, зарості чагарників[14]. Dryopteridaceae
12 Dryopteris cristata (L.) A.Gray
щитник гребенястий
На всій території, досить часто. Населяє сирі й заболочені ліси, перехідні болота (переважно лісові) і заболочені луги[15]. Dryopteridaceae
13 Dryopteris dilatata (Hoffm.) A.Gray
щитник широколистий
Виявляє приуроченість до височин (Мінська височина, Мозирська гряда, відроги Оршано-Могилевської височини), дуже рідко. Населяє ялинові та ялиново-широколистяні ліси[16]. Dryopteridaceae
14 Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenk. & Jermy
(syn. Dryopteris assimilis)
щитник розлогий
На всій території, зрідка. Зростає в ялинових і ялиново-широколистяних лісах[17]. Dryopteridaceae
15 Dryopteris filix-mas (L.) Schott
щитник чоловічий
На всій території, дуже часто. Населяє широколистяні, ялинові й широколистяно-смерекові, рідше осикові й березові ліси, зарості сірої вільхи й чагарників, схили корінних берегів річкових долин і ярів[18]. Dryopteridaceae
16 Polystichum aculeatum (L.) Roth ex Mert.
багаторядник шипуватий
Відомо два місця зростання (Малоритський район і Брестський район Брестської області)[19]. Dryopteridaceae
17 Polystichum braunii (Spenn.) Fée
багаторядник Брауна
Відомо одне місце зростання (Гомельська область Мозирський район). Населяє чорновільхові ліси на крутих схилах ярів, на лесовидних багатих ґрунтах[20]. Dryopteridaceae
18 Equisetum arvense L.
хвощ польовий
На всій території, дуже часто. Населяє заплавні й материкові луки, береги водойм, зарості чагарників і вогкуваті розріджені ліси, укоси залізничних насипів і канав, кар'єрів, доріг і меліоративних каналів; бур'ян на полях і городах; як правило, росте на ґрунтах з підвищеною кислотністю[21]. Equisetaceae
19 Equisetum fluviatile L.
хвощ багновий
На всій території, часто. Населяє берега і прибережні зони озер, біля джерел, на берегах струмків, річок, стариць, каналів, мілководді (але іноді до 1.5 м і більше), болотах низинного і перехідного типів[22]. Equisetaceae
20 Equisetum hyemale L.
хвощ зимовий
На всій території, доволі часто. Населяє долини річок, струмків, схили ярів, розпадків, нерідко утворює значні за площею зарості. Рідше росте на сухих відкритих або тінистих схилах, схилах залізниць, у сосновим борах, узліссях широколистяних лісів, на лісових галявинах[23]. Equisetaceae
21 Equisetum palustre L.
хвощ болотяний
На всій території, доволі часто. Населяє береги річок і озер, вологі луки, низинні, рідше перехідні болота, біля джерел, бур'ян на полях. Індикатор кислих ґрунтів[24]. Equisetaceae
22 Equisetum pratense Ehrh.
хвощ лучний
На всій території, доволі часто. Населяє ліси, лісові галявини й узлісся, окрайці боліт, схили ярів, долини струмків, прирічні верболози, узбіччя доріг, рідше бур'ян на околицях полів[25]. Equisetaceae
23 Equisetum sylvaticum L.
хвощ лісовий
На всій території, часто. Населяє лісові сирі тінисті місця, узлісся, лісові галявини, серед чагарників, вологі луки, біля боліт, на берегах водойм[21]. Equisetaceae
24 Equisetum telmateia Ehrh.
хвощ великий
Трапляється на південному сході республіки в двох локалітетах на корінних берегах річок Прип'ять і Дніпро. Населяє високі схили корінних берегів великих річок у місцях виходу ґрунтових вод, біля джерел[26]. Equisetaceae
25 Equisetum variegatum Schleich. ex F.Weber & D.M.H.Mohr
хвощ рябий
У Вітебській області трапляється часто, на решті території республіки — рідко. Населяє сирі піщані й галькові берега озер і річок, вогкуваті схили, ключові болота, прибережні луки, а також в порушених місцях проживання (вогкуваті глинисті, гравійні, рідше піщані кар'єри, укоси, насипи шосейних і залізних доріг)[27]. Equisetaceae
26 Isoetes lacustris L.
молодильник озерний
Переважно в північній частині республіки, а також у Новогрудському районі Гродненської області й у Лунінецькому районі Брестської області, рідко. Населяє літоральні зони озер з піщаним дном і чистою водою, на глибині до 3 м[28]. Isoëtaceae
27 Diphasiastrum complanatum (L.) Holub
зелениця сплющена
На всій території, рідко. Населяє хвойні та змішані ліси. Надає перевагу помірно затіненим місцям і кислим ґрунтам[29]. Lycopodiaceae
28 Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub
зелениця триколоскова
На всій території, дуже рідко. Населяє світлі хвойні ліси[30]. Lycopodiaceae
29 Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart.
баранець звичайний
Реліктовий вид на своїй південній межі ареалу. У Вітебській, Мінській і Гродненській областях доволі часто, але в незначній кількості; у Могилевській, Гомельській і Брестській областях рідко. Населяє переважно сирі й старі ялинники, чорновільшаники й осинники, рідше ялинники з домішкою широколистяних порід[31]. Lycopodiaceae
30 Lycopodiella inundata (L.) Holub
плаунець торфовий
На всій території, нечасто. Населяє вологі, піщані з замуленням місця, рідше торф'яні болота[32]. Lycopodiaceae
31 Lycopodium annotinum L.
плаун колючий
На всій території, часто. Населяє ялинові та змішані ліси, зарості чагарників[33]. Lycopodiaceae
32 Lycopodium clavatum L.
плаун звичайний
На всій території, часто. Населяє хвойні та змішані ліси[34]. Lycopodiaceae
33 Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.
страусове перо звичайне
На північному сході республіки часто, на решті території — дуже рідко. Населяє сирі широколистяно-ялинові й широколисті ліси на берегах лісових річок і струмків, прибережні чагарники і яри[35]. Onocleaceae
34 Botrychium lanceolatum (S.G.Gmel.) Ångström
За останнє десятиліття не виявлявся. Населяв ялинники[36]. Ophioglossaceae
35 Botrychium lunaria (L.) Sw.
ключ-трава півмісяцева
На всій території, зрідка. Населяє суходільні луки, лісові галявини й галявини змішаних і соснових лісів[37]. Ophioglossaceae
36 Botrychium matricariifolium (Döll) A.Braun ex W.D.J.Koch
ключ-трава ромашколиста
На всій території, дуже рідко. Населяє поза-заплавні суходільні (переважно пустищні) низькотравні різнотравно-злакові луки, соснові рідколісся, рідше ялиново-широколистяні ліси[38]. Ophioglossaceae
37 Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr.
ключ-трава багатодільна
На всій території, рідко. Населяє сухі та світлі соснові, березові та змішані ліси, де частіше трапляється на узліссях, галявинах і схилових ділянках, низькотравні луговини[39]. Ophioglossaceae
38 Botrychium simplex E.Hitchc.
Дуже рідко (Пуховицький район Мінської області). Населяє сирі суходільні й заплавні луки, торф'яні болота[40]. Ophioglossaceae
39 Botrychium virginianum (L.) Sw.
(syn. Botrychium anthemoides)
ключ-трава вірґінська
В окремих локалітетах, дуже рідко. Населяє ялинові, широколистяно-ялинові й широколисті лісу; воліє лісові галявини, зарості чагарників і околиці боліт. Кальцефільний вид[41]. Ophioglossaceae
40 Ophioglossum vulgatum L.
вужачка звичайна
На всій території, зрідка. Населяє заплавні й материкові луки, галявини в широколистяних і дрібно-листяних лісах, в місцях виходу ключів[42]. Ophioglossaceae
41 Osmunda regalis L.
Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк[43]. Osmundaceae
42 Polypodium vulgare L.
солодиця звичайна
На заході Гродненської області трапляється досить часто, на решті території — рідко. Росте по верхньому краю схилів в долинах річок і улоговинах озер, на піщаних і супіщаних ґрунтових відслоненнях, а також в змішаних, сосново-ялинових і широколистяних лісах, де оселяється на пнях, повалених стовбурах дерев і замшілих валунах[44]. Polypodiaceae
43 Salvinia natans (L.) All.
сальвінія плавуча
Трапляється в південній частині Білорусі, переважно по р. Прип'ять і нижнім течіям її приток, зрідка. Мешкає переважно на мілководдях (глибина 3–70 см) евтрофних прісноводних стоячих і малопроточних водойм, що добре прогріваються (заплавних озер, річкових заплав і проток, стариць і старичних озер, меліоративних каналів і ставків, що заростають), а також серед макрофітів прибережної смуги річок. Деякий час може розвиватися у водоймах, які пересихають[45]. Salviniaceae

Голонасінні

[ред. | ред. код]
Наукова й українська назви видуПоширення в БілорусіРодинаЗображення
1 Juniperus communis L.
яловець звичайний
Зростає на південно-східній межі суцільного поширення європейської частини ареалу[46]. Cupressaceae
2 Abies alba Mill.
ялиця біла
Єдине природне місце зростання в Біловезькій пущі є ізольованим від основного ареалу і перебуває за його північно-східним кордоном. Крім того, вид зрідка трапляється в парках і лісових культурах[47]. Pinaceae
3 Picea abies (L.) H.Karst.
ялина звичайна
Лісотвірна порода. У Білоруському Поліссі, на північ від Прип'яті проходить південна межа бореальної області суцільного поширення виду[48]. Pinaceae
4 Pinus sylvestris L.
сосна звичайна
На всій території, дуже часто. Головна лісотвірна порода в Білорусі[49]. Pinaceae

Покритонасінні

[ред. | ред. код]
Наукова й українська назви видуПоширення в БілорусіРодинаЗображення
1 Acorus calamus L. Нв
лепеха звичайна
На всій території, часто. На заболочених берегах водойм, на перезволожених луговинах, у мілководних заводях, струмках, протоках[50]. Acoraceae
2 Adoxa moschatellina L.
пижмівка звичайна
На всій території, нерідко; у ялинових і широколистяних лісах, заростях ліщини з дубом на схилах пагорбів, у ярах, річкових долинах, старих парках[51]. Adoxaceae
3 Alisma gramineum Lej.
частуха злакоподібна
У північній частині республіки, рідко, в південній частині — одинично. Береги, мілководдя та мілини водойм, калюжі, рідше сирі й тонкі місця, досить часто виростає в воді[52]. Alismataceae
4 Alisma lanceolatum With.
частуха ланцетна
У Гомельській і Вітебській областях, дуже рідко; на низинних болотах, сирих луках, придорожніх кюветах, заплавах великих рік і канавах[53]. Alismataceae
5 Alisma plantago-aquatica L.
частуха звичайна
На всій території часто; на мілководдях і берегах водойм, канавах, кюветах, сирих луках, топких болотах[53]. Alismataceae
6 Alisma praecox Skuratovicz
Переважно в південно-східній частині республіки в заплаві р. Прип'ять. Можливо, ендемік Білорусі. Нгаселяє береги старичних водойм, рідше сирі місця з піщаним оглеєним ґрунтом[54]. Alismataceae
7 Caldesia parnassifolia (L.) Parl.
кальдезія білозоролиста
У південній частині республіки, дуже рідко. Населяє береги, мілководдя і мілини водойм, сирі й тонкі місця на болотах, досить часто зростає весь сезон у воді. Воліє сирі торф'янисті ґрунти з підвищеним вмістом кальцію. У Білорусі болота такого типу всі практично повністю осушені[55]. Alismataceae
8 Sagittaria sagittifolia L.
стрілиця звичайна
На всій території, нерідко. На мілководді водойм, на берегах, у канавах, на низинних болотах[53]. Alismataceae
9 Amaranthus blitoides S.Watson Нв
щириця лободова
На всій території, рідко; на залізничних і шосейних насипах, на пустирях, звалищах, уздовж доріг[56]. Amaranthaceae
10 Amaranthus blitum L. Нв
На всій території; як бур'ян на городах і звалищах, рідше на квіткових клумбах[56]. Amaranthaceae
11 Amaranthus viridis L. Нв
щириця зелена
Відомий з м. Полоцька Вітебської області; на залізничній колії[56]. Amaranthaceae
12 Atriplex patula L.
лутига розлога
На всій території, часто; на пустирях, смітниках сміття, уздовж доріг, в населених пунктах, рідше на полях і городах[57]. Amaranthaceae
13 Atriplex prostrata Boucher ex DC.
лутига лежача
На всій території, рідко; на пустирях, засолених ділянках, на берегах річок, озер і меліоративних канав[57]. Amaranthaceae
14 Atriplex rosea L.
лутига рожева
Відома з с. Стрільськ Мозирського і с. Курган Жлобінського районів Гомельської області, дуже рідко; уздовж доріг, в населених пунктах, на сміттєвих місцях[57]. Amaranthaceae
15 Atriplex sagittata Borkh.
На всій території, рідко; на ґрунтових відвалах, звалищах сміття, будівельних майданчиках, крутих обривах у долинах річок, у межах поселень, на пустирях, уздовж залізниці та шосейних насипів[57]. Amaranthaceae
16 Atriplex tatarica L.Нв
лутига татарська
На всій території, зрідка, в Поліссі частіше; на залізниці й шосейних насипах, уздовж доріг, на звалищах сміття, берегових обривах річок, у населених пунктах[57]. Amaranthaceae
17 Axyris amaranthoides L. Нв
Відомо в околицях Мінська (ст. Озерищі та Степянка), дуже рідко; на залізничному полотні поблизу залізниці станцій[57]. Amaranthaceae
18 Bassia laniflora (S.G.Gmel.) A.J.Scott
мітельник вовнистоцвітий
У Поліссі, нерідко. По з.д. насипах заноситься в більш північні райони республіки. На сухих слабозакріплених пісках, сухих рідких сосняках, узбіччях доріг, рідко на з.д. насипах[58]. Amaranthaceae
19 Bassia scoparia (L.) A.J.Scott Нв
мітельник звичайний
В Поліссі нерідко, на решті частини республіки — рідко; на залізничних і шосейних насипах, в населених пунктах, уздовж доріг, біля будинків, на смітниках[58]. Amaranthaceae
20 Chenopodium acerifolium Andrz.
лобода кленолиста
У м. Бресті, смт Турове Житковицького району Гомельської області та його околицях, рідко; на річковому алювію в долинах поліських річок, рідше в рудеральних місцях перебування поза заплав річок[59]. Amaranthaceae
21 Chenopodium album L.
лобода біла
У всій республіці, дуже часто; як бур'ян на полях, у садах, городах, уздовж доріг, на перелогах, пустирях, річковому алювію, біля будинків, парканів, на звалищах сміття[59]. Amaranthaceae
22 Chenopodium bonus-henricus L.Нв
лобода списолиста
В околицях с. Слобода Смолевицького району Мінської області, дуже рідко; біля будинків, парканів, у сміттєвих місцях[59]. Amaranthaceae
23 Chenopodium foliosum Asch. Нв
лобода ряснолиста
Відома з Мінської області; уздовж доріг, у засмічених місцях[59]. Amaranthaceae
24 Chenopodium glaucum L.
лобода сиза
На всій території, зрідка; на берегах річок і озер, засмічених засолених місцях, в населених пунктах[59]. Amaranthaceae
25 Chenopodium hybridum L.
лобода-бешишник
На всій території, зрідка; уздовж парканів, біля будівель, у сміттєвих місцях, крутих берегових схилах річок, озер, у межах селищ, рідше як бур'ян у садах і городах[59]. Amaranthaceae
26 Chenopodium murale L.
лобода мурова
Відома з міст Брест, Пінськ, Полоцьк, дуже рідко; у сміттєвих місцях, залізничних насипах[59]. Amaranthaceae
27 Chenopodium polyspermum L.
лобода ряснонасінна
На всій території, зрідка; як бур'ян на полях і городах, на берегах річок, у заростях чагарників, на річковому алювію[59]. Amaranthaceae
28 Chenopodium rubrum L.
лобода червона
На всій території, зрідка; у садах і городах, на осушених торфовищах, на берегах річок і озер, меліоративних канав, у сміттєвих засолених місцях[60]. Amaranthaceae
29 Chenopodium suecicum Murr
лобода зелена
В околицях м. Горки Могильовського, м. Новогрудка Гродненського, м. Полоцьк Вітебського і смт Турів Житковицького району Гомельської областей, рідко. Зростає у тінистих місцях уздовж доріг, біля парканів, в городах[61]. Amaranthaceae
30 Chenopodium urbicum L.
лобода міська
На всій території, рідко; у сміттєвих місцях уздовж будинків, парканів, узбіччях доріг[61]. Amaranthaceae
31 Chenopodium vulvaria L. Нв
лобода смердюча
Відома з м. Гродно, дуже рідко; населяє залізничні насипи[61]. Amaranthaceae
32 Dysphania schraderiana (Schult.) Mosyakin & Clemants Нв
Відома з м. Мінськ, околиць с. Ілліч Рогачевського району та м. Лоєв Гомельської області, дуже рідко; у сміттєвих місцях[61]. Amaranthaceae
33 Polycnemum arvense L.
наземка польова
Відомий з околиць м. Лоєва, с. Оревичі Гомельської області й околиць с. Томашівка Брестської області, дуже рідко; на незакріплених сухих пісках уздовж доріг[62]. Amaranthaceae
34 Polycnemum majus A.Braun Мзв
наземка велика
В околицях с. Столповискі Кам'янецького району Брестської області, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На сухих пісках уздовж доріг[62]. Amaranthaceae
35 Allium angulosum L.
часник заячий
У південно-східних районах республіки, зрідка; на заплавних луках[63]. Amaryllidaceae
36 Allium oleraceum L.
часник польовий
На всій території, нерідко; на трав'яних схилах, остепнених луговинах, у чагарниках, на луках[63]. Amaryllidaceae
37 Allium schoenoprasum L.
цибуля-трибулька
Арктоальпійський реліктовий вид із широким Голарктичним ареалом. У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на південному кордоні північноєвропейського рівнинного фрагмента ареалу. Виявлено в кількох пунктах в долині Західної Двіни: Бешенковицькому, Вітебському, Полоцькому і Шумлянському районах Вітебської області. Останнім часом знайдений в околицях Вовковиська. Наводиться для Біловезької пущі. Зростає на сирих луках в долинах річок[64]. Amaryllidaceae
38 Allium scorodoprasum L.
часник іспанський
У м. Гомелі, дуже рідко; на закущених луговинах, трав'янистих схилах, у світлих лісах[63]. Amaryllidaceae
39 Allium ursinum L.
часник ведмежий
У Білорусі цей реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває на північно-східному кордоні рівнинній частині ареалу. Досить рідко трапляється у всіх областях республіки. Населяє тінисті широколистяні й широколистяно-смерекові ліси, поблизу річок і струмків, на окрайках боліт і на заліснених островах серед боліт. Полюбляє багаті гумусом свіжі або вологі, некислі ґрунти й напівтіньові умови[65]. Amaryllidaceae
40 Allium vineale L.
часник виноградниковий
У Мінській, Гомельській та Брестській областях, рідко; як бур'ян у посівах зернових, на занедбаній ріллі, остепнених трав'яних схилах[63]. Amaryllidaceae
41 Aegopodium podagraria L.
яглиця звичайна
На всій території, дуже часто; у листяних, змішаних і ялинових лісах, чагарниках, вирубках, узліссях, засмічених місцях, садах, парках; воліє родючі ґрунти[66]. Apiaceae
42 Aethusa cynapium L.
собача петрушка звичайна
На всій території, зрідка; у полях, городах, засмічених місцях, вирубках[67]. Apiaceae
43 Angelica archangelica L.
дягель лікарський
На всій території, зрідка; на вогких луках, низинних болотах, берегах водойм, чорновільшняках[68]. Apiaceae
44 Angelica palustris (Besser) Hoffm.
дягель болотяний
У Білорусі трапляється в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених переважно в південних, центральних, східних і особливо південно-східних районах Білорусі. Населяє сирі й заболочені луги (в крупноосоково-різнотравних спільнотах), зазвичай околицями западин, серед заболочених чагарників, на низинних відкритих ключових болотах, узліссях Ольсен, в заплавах річок і струмків з багновинами. Полюбляє торф'яно-глейові й торф'яно-болотні слабокислі або лужні ґрунти. Світлолюбна рослина[69]. Apiaceae
45 Angelica sylvestris L.
дягель лісовий
На всій території, нерідко; у змішаних сируватих лісах, на узліссях, галявинах, вирубках, заливних лугах, болотах, канавах[68]. Apiaceae
46 Anthriscus caucalis M.Bieb.
бугила звичайна
У Вітебську, дуже рідко[70]. Apiaceae
47 Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.
бугила лісова
На всій території, дуже часто; у сируватих і сирих лісах, на узліссях, галявинах, лугах, берегах річок, садах і парках[70]. Apiaceae
48 Astrantia major L.
напрасник великий
У Білорусі нині перевірено відомо два місця зростання — в Біловезькій пущі й Вовковиському районі Гродненської області. Росте на лісових галявинах, узбіччях доріг у дібровах (з грабом), ялицево-соснових і ялинових лісах кисличного типу, рідше на закущених дрібно-осоково-злаково-різнотравних луках[71]. Apiaceae
49 Berula erecta (Huds.) Coville
потічник прямий
У Білорусі перебуває на північно-східному кордоні європейської частини ареалу. Нині відомо понад 20 місць зростання майже на всій території Білорусі (крім Гомельської області), більшість з яких пов'язані із західними районами республіки. Населяє береги й мілководдя малих річок, струмків, джерел, багнисті болота (зазвичай у місцях виходу ґрунтових вод)[72]. Apiaceae
50 Bupleurum rotundifolium L.
ласкавець круглолистий
У Брестській області, дуже рідко; на полях, перелогах[73]. Apiaceae
51 Carum carvi L.
кмин звичайний
На всій території, часто; на луках, лісових галявинах, узліссях, узбіччях доріг[66]. Apiaceae
52 Cenolophium denudatum (Hornem.) Tutin
пусторебрик оголений
У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах на західному кордоні ареалу. Відомі місця зростання пов'язані виключно з долиною р. Німан у межах Гродненського та Мостовського районів Гродненської області. Населяє береги великих річок, прируслові вали й заплавні луки[74]. Apiaceae
53 Chaerophyllum aromaticum L.
бутень запашний
На всій території, часто; у тінистих лісах і на узліссях, у заростях чагарників[70]. Apiaceae
54 Chaerophyllum aureum L. Нв
бутень золотистий
Наведений у контрольних списках[75][76] Apiaceae
55 Chaerophyllum bulbosum L. (у т. ч. Chaerophyllum bulbosum subsp. prescottii)
бутень бульбистий
На всій території, рідко; у чагарниках, схилах ярів, в посівах[70]. Apiaceae
56 Chaerophyllum hirsutum L.
бутень шорстковолосистий
На заході Брестської та Гродненської областей, рідко; на вогких луках, чорновільшняках, берегах річок[70]. Apiaceae
57 Chaerophyllum temulum L.
бутень п'янкий
На всій території, рідко; у світлих лісах, заростях чагарників, парках, садах, схилах залізничних насипів[70]. Apiaceae
58 Cicuta virosa L.
віха отруйна
На всій території, часто; на низинних болотах, берегах водойм, заболочених лісах, канавах, часто у воді[73]. Apiaceae
59 Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell.
У Вітебській області, дуже рідко; у розріджених хвойних і змішаних лісах, їхніх узліссях, чагарниках, вогких луках[67]. Apiaceae
60 Conium maculatum L.
болиголов плямистий
На всій території, зрідка; на пустирях, засмічених місцях, городах, узбіччях доріг[73]. Apiaceae
61 Daucus carota L.
морква звичайна
Переважно в південній і центральній частинах республіки, зрідка; на сухих луговинах, узліссях, пустирях, узбіччях доріг[77]. Apiaceae
62 Eryngium campestre L.
миколайчики польові
У м. Мінськ, дуже рідко; у рудеральних місцях перебування[78]. Apiaceae
63 Eryngium planum L.
миколайчики сині
У південній частині республіки (Полісся), нерідко, в Мінській і Вітебської областях, одинично. Зростає на сухих гривах у заплавах річок, на узліссях лісів, краях полів, у чагарниках, поблизу шосейних і залізних доріг, у населених пунктах[78]. Apiaceae
64 Falcaria vulgaris Bernh.
різак звичайний
На всій території, дуже рідко. На схилах з.д. насипів, узбіччях доріг[73]. Apiaceae
65 Heracleum pubescens (Hoffm.) M.Bieb. Нв
борщівник пухнастий
На всій території, часто; у рудеральних місцях перебування[77]. Apiaceae
66 Heracleum sphondylium L.
борщівник звичайний
У Пуховицькому районі Мінської області, дуже рідко; у чагарниках і закущених луговинах. Heracleum sphondylium subsp. sibiricum зростає на всій території, часто; зростає у широколистяних лісах та їхніх узліссях, чагарниках, галявинах, луках, пустирях, перелогах, узбіччях доріг, канавах[77]. Apiaceae
67 Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & V.N.Tikhom.
У південній частині республіки, часто; на сирих і суходільних луках, у чагарниках, канавах, змішаних і дрібнолистих лісах[67]. Apiaceae
68 Laserpitium latifolium L.
стародуб широколистий
У Гродненській, Мінській та Брестській областях, зрідка. В освітлених широколистяних і змішаних лісах, дубово-ліщинових заростях, вирубках, лісових просіках[77]. Apiaceae
69 Oenanthe aquatica (L.) Poir.
омег водяний
На всій території, часто; на болотах, заболочених лісах, берегах водойм[67]. Apiaceae
70 Oenanthe fistulosa L. Мзв
Наводився для Гродненської та Могильовської областей[67]. Apiaceae
71 Pastinaca sativa L.
(у т. ч. Pastinaca sylvestris)
пастернак звичайний
На всій території, зрідка; на відкритих схилах, узбіччях доріг і ріллі[68]. Apiaceae
72 Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr.
смовдь оленяча
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський лісостеповий вид, що зустрічається в Білорусі в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених в основному в межах Білоруського Полісся, де дещо частіше відзначається в південно-східних районах. Зростає на відкритих або закущених корінних берегах річок, високих гривах з дрібноліссям з дуба в заплавах річок, у соснових і сосново-дубових лісах. Тяжіє до долин великих річок, віддає перевагу свіжим пухким багатим на гумус ґрунтам. Кальцефільний вид. Світлолюбна рослина[79]. Apiaceae
73 Peucedanum oreoselinum (L.) Moench
смовдь гірська
На всій території, часто; на сухих луках, в освітлених лісах, заростях чагарників, на узліссях[68]. Apiaceae
74 Peucedanum ostruthium (L.) W.D.J.Koch
В околицях смт Плещениці Логойського району Мінської області, рідко; на схилових суходолах[68]. Apiaceae
75 Peucedanum palustre (L.) Moench
смовдь болотяна
На всій території, часто; на низинних болотах, чорно-вільшняках, заболочених лугах, берегах озер і річок[68]. Apiaceae
76 Pimpinella major (L.) Huds.
бедринець великий
У Гомельській, Мінській і Гродненській областях, дуже рідко; серед чагарників, у листяних лісах, на лісових галявинах, полянах і луках[66]. Apiaceae
77 Pimpinella saxifraga L.
(у т. ч. Pimpinella dissecta)
бедринець звичайний
На всій території, часто; у лісах, на сухих узбіччях доріг, узліссях, галявинах[66]. Apiaceae
78 Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm.
ребронасінник гірський
У Білорусі перебуває за східним кордоном ареалу. Вперше для республіки приводився в середині 19-го ст. (1862) для Ошмянського району. Пізніше відзначався в Новогрудському районі. У Ошмянському районі росте в деградованій діброві на окрайку корінного берега р. Ошмянка[80]. Apiaceae
79 Sanicula europaea L.
підлісник звичайний
На всій території, нерідко; у тінистих широколистяних і змішаних лісах, чагарниках[81]. Apiaceae
80 Selinum carvifolia (L.) L.
гірча кминолиста
На всій території, зрідка; у сируватих лісах та їхніх узліссях, заростях чагарників, вогких луках і луговинах, галявинах, узбіччях лісових доріг[67]. Apiaceae
81 Seseli annuum L.
жабриця однорічна
У смт Турів Гомельської області, дуже рідко; у сухих сосняках і узліссях[66]. Apiaceae
82 Seseli libanotis (L.) W.D.J.Koch
жабриця-ладанник
На всій території, рідко; у чагарниках, на схилах залізниці насипів[66]. Apiaceae
83 Silphiodaucus prutenicus (L.) Spalik, Wojew., Banasiak, Piwczynski & Reduron
(syn. Laserpitium prutenicum)
На всій території, зрідка, у Вітебській області одинично; у широколистяних та змішаних лісах, сухим сосняках, узліссях, вирубках, галявинах[77]. Apiaceae
84 Sium latifolium L.
вех широколистий
На всій території, нерідко; на берегах водойм, канавах, у заболочених лісах[66]. Apiaceae
85 Torilis japonica (Houtt.) DC.
причепа звичайна
На всій території, зрідка; в освітлених хвойних і змішаних лісах, на узліссях, вирубках, чагарниках чагарників, узбіччях доріг[70]. Apiaceae
86 Vincetoxicum hirundinaria L.
ластовень звичайний
На всій території, зрідка, на північ, рідко; у дубових і соснових лісах, чагарниках на схилах річкових берегів[82]. Apocynaceae
87 Calla palustris L.
образки болотяні
На всій території, часто; на багнистих берегах водойм, в чорновільшняках, зріджених заболочених ялинниках, на околицях осокових боліт[50]. Araceae
88 Lemna gibba L.
ряска горбата
У Логойському районі Мінської та смт Турів Гомельської областей, дуже рідко; у стоячих і повільних водах[50]. Araceae
89 Lemna minor L.
ряска мала
На всій території, часто; у стоячих і повільних водах[50]. Araceae
90 Lemna trisulca L.
ряска триборозниста
На всій території, часто; у річках, озерах, старицях, ставках[50]. Araceae
91 Spirodela polyrhiza (L.) Schleid.
завитка ряснокоренева
На всій території, часто; у заплавах річок, озерах, ставках, канавах, водосховищах[50]. Araceae
92 Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.
рясочка безкоренева
У Брестському районі, дуже рідко; у стоячих водах[50]. Araceae
93 Hedera helix L.
плющ звичайний
У Білорусі перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах на східній межі ареалу та за її межами. Відомі місця зростання в Брестському, Жабинківському, Івацевицькому, Кам'янецькому, Кобринському, Малоритському і Пружанському районах Брестської області, в Осиповицькому районі Могильовської області. Раніше наводився для Ліди, Щучина, Бреста. Населяє ялиново-широколистяні й широколистяні ліси[83]. Araliaceae
94 Hydrocotyle vulgaris L.
пупчак звичайний
У Білорусі перебуває в острівних місцях зростання за східним кордоном суцільного ареалу. Перевірено відомий в Брестському районі Брестської області (околиці с. Томашівка) і Гродненському районі Гродненської області (околиці с. Калети). За даними літератури вказувався для Гродненської та Мінської губерній (без точної вказівки місця). Населяє сирі замулені береги водойм (озер і риборозплідних ставків)[84]. Araliaceae
95 Aristolochia clematitis L.
хвилівник звичайний
На південному сході республіки, рідко. У прибережних заростях чагарників, заплавних луках[85]. Aristolochiaceae
96 Asarum europaeum L.
На всій території, часто. У листяних і змішаних лісах, серед заростей чагарників[85]. Aristolochiaceae
97 Anthericum ramosum L.
віхалка гілляста
На всій території, крім Вітебської та півночі Мінської областей, нерідко; у соснових лісах, березнякам і дібровах, на узліссях, в заростях чагарників[86]. Asparagaceae
98 Asparagus officinalis L.
холодок звичайний
У Гомельській області досить часто; у Брестській, Гродненській і Могилевській областях, дуже рідко. На заплавних луках, берегових схилах, узліссях сосняків, у заплавних дібровах[87]. Asparagaceae
99 Convallaria majalis L.
конвалія звичайна
На всій території, часто; у широколистяних, хвойних та змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. Asparagaceae
100 Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt
веснівка дволиста
На всій території, часто; у хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових галявинах, узліссях, вирубках[87]. Asparagaceae
101 Polygonatum multiflorum (L.) All.
купина рясноцвіта
На всій території, зрідка; у широколистяних, змішаних і сіровільхових лісах, серед чагарників[87]. Asparagaceae
102 Polygonatum odoratum (Mill.) Druce
купина запашна
На всій території, досить часто; у соснових, широколистяних і змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. Asparagaceae
103 Scilla siberica Haw.
проліски пониклі
На всій територыъ, рідко. Культивується як декоративна. Зростає у старих садибних парках як здичавіла[63]. Asparagaceae
104 Impatiens glandulifera Royle Нв
розрив-трава залозиста
На всій території, зрідка; у рудеральних місцях перебування[88]. Balsaminaceae
105 Impatiens noli-tangere L.
розрив-трава звичайна
На всій території, нерідко; у листяних лісах, на трав'яних болотах, заростях вільхи на берегах річок, струмків, біля виходів ключів[88]. Balsaminaceae
106 Impatiens parviflora DC. Нв
розрив-трава дрібноцвіта
У Брестській, Вітебській, Гродненській і Мінській областях, рідко; у рудеральному високотрав'ї в ярах, парках, міських садах, пустирях, на схилах шосейних доріг[88]. Balsaminaceae
107 Berberis vulgaris L.
барбарис звичайний
По Німану, Прип'яті, зрідка; в північній і центральній частині республіки, рідко. Культивується як декоративний чагарник. Зростає на берегових остепнених схилах, річкових терасах, рідко на річковому алювію[89]. Berberidaceae
108 Alnus glutinosa (L.) Gaertn.
вільха чорна
Лісотвірна порода. На всій території, дуже часто. Утворює чорно-вільхові ліси на болотах, співпанує в широколистяно-чорно-вільхових лісах, підлісок у всіх типах лісу, де є проточне зволоження; у смугах прибережних верболозів з вільхою[90]. Betulaceae
109 Alnus incana (L.) Moench
вільха біла
Лісотвірна порода. У північній половині республіки, дуже часто. Утворює сіро-вільхові ліси; часто як підлісок у соснових і широколистяних лісах, у заростях чагарників у долинах річок і вздовж доріг[90]. Betulaceae
110 Betula humilis Schrank
береза низька
На всій території, нерідко; в південній частині рідше. На болотах, переважно, перехідних, а також у смугах чагарників, які оточують верхові й низинні болота; як підлісок у корінних березняках на болоті[90]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[91] Betulaceae
111 Betula nana L.
береза карликова
Арктобореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за південно-західним кордоном ареалу. Знайдений у Борисовському, Докшицькому, Міорському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському, Сєнненському, Шарковщинському й Шумлянському районах. Залісені й відкриті торф'яні сфагнові болота верхового та перехідного типів, зазвичай на берегах озер і біля джерел[92]. Betulaceae
112 Betula pendula Roth
береза повисла
На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід Білорусі; утворює похідні бородавчаста-березові ліси на мінеральних ґрунтах або складає домішок у хвойних і листяних лісах[90]. Betulaceae
113 Betula pubescens Ehrh.
береза пухнаста
На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід на низинних і перехідних болотах; утворює корінні пухнастоберезові ліси або складає домішок у болотних соснових і чорновільхових лісах. Трапляється в підпорядкованому ярусі лісів на мінеральних ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод[90]. Betulaceae
114 Carpinus betulus L.
граб звичайний
У південній половині республіки, часто. Лісотвірна порода в грабових і ялиново-грабових дібровах, рідше утворює чисті грабняки[93]. Betulaceae
115 Corylus avellana L.
ліщина звичайна
На всій території, часто. Поширена підлісна порода в сосняках, ялинниках, широколистяних лісах; утворює зарості на пагорбах, річкових схилах, уздовж доріг[93]. Betulaceae
116 Anchusa arvensis (L.) M.Bieb. Нв
воловик польовий
На всій території, зрідка. Бур'ян на полях, у рудеральних місцях[94]. Boraginaceae
117 Anchusa officinalis L.
воловик лікарський
На всій території, зрідка, в західній частині республіки частіше; у рудеральних місцях, узбіччях доріг, на пасовищах[94]. Boraginaceae
118 Asperugo procumbens L.
гостриця лежача
У Гродненській і Гомельській областях, зрідка; у рудеральних місцях перебування, на околицях полів[95]. Boraginaceae
119 Borago officinalis L.
огірочник лікарський
На всій території, зрідка; у населених пунктах, на смітниках, біля парканів. Розводиться як медоносна і харчова, дичавіє[94]. Boraginaceae
120 Buglossoides arvensis (L.) I.M.Johnst.
горобине насіння польове
У Брестській, Гомельській і Гродненській областях, рідко, Мінській і Могилевській, дуже рідко; у рудеральних місцях, вигонах, узбіччях доріг[96]. Boraginaceae
121 Cynoglossum officinale L.
чорнокорінь лікарський
На всій території, нерідко; на схилах дорожніх насипів і річкових берегах, в населених пунктах, на пустирях і смітниках[95]. Boraginaceae
122 Echium vulgare L.
синяк звичайний
На всій території, нерідко, на північ рідше; у рудеральних місцях, пасовищах, узбіччях доріг, схилових суходолах частіше на піщаних і карбонатних ґрунтах[94]. Boraginaceae
123 Lappula squarrosa (Retz.) Dumort.
липучка звичайна
На всій території зрідка; у рудеральних місцях, схилах річкових ярів у межах населених пунктів[95]. Boraginaceae
124 Lithospermum officinale L.
горобейник лікарський
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах в межах ареалу. Перевірено відомий в Березівському, Дрогичинському, Кричевському, Мозирському й Хойницькому районах. У літературі вказується для Березівського, Калинковицького і Річицького районів. Населяє дрібнолісся на місці широколистяних лісів у долинах річок, зарості чагарників на мінеральних «островах» серед низинних боліт; на багатих карбонатами ґрунтах[97]. Boraginaceae
125 Myosotis arvensis (L.) Hill
незабудька польова
На всій території, часто; бур'ян на полях і городах[98]. Boraginaceae
126 Myosotis scorpioides L.
незабудька болотяна
На всій території, часто. Зростає на вологих і заболочених лугах, схилах меліоративних каналів, берегах водойм, сирих узліссях листяних і змішаних лісів[95]. Boraginaceae
127 Myosotis sparsiflora Pohl
незабудька рідкоцвіта
На всій території, рідко; у заростях чагарників, у листяних лісах, прибережних вільшняках, старих парках і садах[95]. Boraginaceae
128 Myosotis stricta Link ex Roem. & Schult.
незабудька рідкоцвіта
На всій території, часто; бур'ян на полях, на перелогах, узбіччях доріг, схилових суходолах, рудеральних місцях[95]. Boraginaceae
129 Myosotis sylvatica Ehrh. ex Hoffm.
незабудька лісова
На всій території, зрідка; у листяних, рідше хвойних і змішаних лісах, на узліссях і лісових галявинах[95]. Boraginaceae
130 Nonea pulla DC.
(у т. ч. Nonea rossica)
куряча сліпота звичайна
У Могильовській і Гомельській областях, рідко; на схилах з.д. й шосейних насипів[94]. Boraginaceae
131 Pulmonaria angustifolia L.
медунка вузьколиста
У центральних і південних районах республіки, зрідка. У моховитих соснових і сосново-березових лісах[98]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[99] Boraginaceae
132 Pulmonaria mollis Hornem.
медунка м'яка
У Білорусі вид перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею європейського фрагмента ареалу. Виявлено в Брестській (Каменецький район), Гродненській (Волковиський, Гродненський і Ошмянський райони) і Мінській (Воложинський і Мінський райони) областях. Є вказівка, що раніше вид відзначався в околицях м. Могилів. Населяє широколистяні, хвойні та хвойно-широколисті ліси переважно на пагорбках, вторинні березняки на місці ялиново-широколистяних лісів. Віддає перевагу досить світлим помірно сухим багатим мінеральними речовинами місцям. У зв'язку з тим, що літні укорочені вегетативні пагони медунки, які змінюють генеративні в період повного залистнення дерев, тіні, її можна зустріти і в досить затінених ділянках лісу[100]. Boraginaceae
133 Pulmonaria obscura Dumort.
медунка темна
На всій території, зрідка; у широколистяних, хвойно-широколистяних і дрібнолистих лісах[98]. Boraginaceae
134 Pulmonaria officinalis L.
медунка лікарська
У Гродненській, Гомельській та Могилевській областях, рідко; у хвойно-широколистяних лісах[98]. Boraginaceae
135 Symphytum officinale L.
живокіст лікарський
На всій території, нерідко; у високотрав'ї на берегах водойм, низинних луках, дрібнолистих заболочених лісах[94]. Boraginaceae
136 Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande
кінський часник звичайний
На всій території, зрідка. Зростає в широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, у заростях чагарників, долинах річок і озер, садах і парках, уздовж будинків, біля парканів, рідше як бур'ян у посівах[101]. Brassicaceae
137 Alyssum alyssoides (L.) L.
(syn. Alyssum calycinum)
бурачок чашечковий
На всій території, рідко; переважно на залізничних насипах, уздовж доріг, піщаних пустках, в піщаних кар'єрах[102]. Brassicaceae
138 Alyssum gmelinii Jord. & Fourr.
Відомий з Гродненської області, дуже рідко; у сухих соснових лісах, на крутих берегових схилах, вздовж доріг[102]. Brassicaceae
139 Alyssum turkestanicum Regel & Schmalh.
(syn. Alyssum desertorum)
Переважно в Поліссі, рідко; на залізничних насипах[102]. Brassicaceae
140 Arabidopsis arenosa (L.) Lawalrée
(syn. Cardaminopsis arenosa)
На всій території, нерідко. Зростає на сухих схилах, суходільних луках, берегових схилах річок і озер, у сухих соснових і змішаних лісах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, перелогах, рідше на полях, газонах, у садах і парках[103]. Brassicaceae
141 Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.
гусимка звичайна
На всій території, нерідко; На полях, перелогах, уздовж доріг, на узліссях сухих сосняків, піщаних гривах у заплавах річок[102]. Brassicaceae
142 Arabis planisiliqua (Pers.) Rchb.
(syn. Arabis gerardi)
гусимець плоскостручковий
На всій території, зрідка. У заростях сирих чагарників на берегах річок, озер, уздовж меліоративних каналів і шосейних доріг[103]. Brassicaceae
143 Arabis sagittata (Bertol.) DC.
гусимець стрілолистий
На всій території, рідко. У сухих хвойних і змішаних лісах, на сухих схилах пагорбів, на з.д. і шосейних насипах[103]. Brassicaceae
144 Armoracia rusticana G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. Нв
хрін звичайний
На всій території, нерідко, легко натуралізується. Культивується як пряна рослина. У межах або поблизу поселень, уздовж доріг, біля парканів, будинків, у садах, городах, на полях, дорожніх насипах, покладах, звалищах, на берегах річок і озер[104]. Brassicaceae
145 Barbarea stricta Andrz.
суріпиця пряма
На всій території, зрідка. Зростає на берегах річок і озер, у заростях чагарників, заплавних лісах, уздовж меліоративних каналів, лісових доріг, рідше в поселеннях[105]. Brassicaceae
146 Barbarea vulgaris R.Br.
суріпиця звичайна
На всій території, часто. Зростає на луках, парових полях, уздовж доріг, на берегах меліоративних каналів, на пустирях, рідше як бур'ян у посівах[105]. Brassicaceae
147 Berteroa incana (L.) DC.
гикавка звичайна
На всій території, часто. Росте вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, схилах пагорбів, перелогах, пустирях, у сухих піщаних місцях на берегах річок і озер, біля будинків та парканів[102]. Brassicaceae
148 Brassica nigra (L.) W.D.J.Koch
гірчиця чорна
Переважно в Поліссі й Передполіссі, рідко. Бур'ян у посівах, на околицях полів, у заростях чагарників, на берегових схилах річок, у межах поселень, іноді культивується[106]. Brassicaceae
149 Brassica rapa (L.) L.
ріпа
На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, у городах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, у рудеральних місцях проживання[106]. Brassicaceae
150 Bunias orientalis L.
свербига звичайна
На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, на крутих берегах річок і озер, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг і засмічених місцях[107]. Brassicaceae
151 Camelina alyssum (Mill.) Thell.
рижій льоновий
Зростає в посівах льону. Відомий з Гродненської, Мінської та Брестської областей, дуже рідко. Зникомий спеціалізований бур'ян льону[108]. Brassicaceae
152 Camelina microcarpa Andrz. ex DC.
рижій дрібноплодий
На всій території, зрідка. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, рідше на перелогах, полях і як бур'ян в посівах[108]. Brassicaceae
153 Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.
грицики звичайні
На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, пасовищах, звалищах, перелогах, уздовж доріг, біля будинків та парканів[109]. Brassicaceae
154 Cardamine amara L.
жеруха гірка
На всій території, зрідка. Зростає на заболочених берегах струмків, річок, заболочених закущених лугах, у чорно-вільшняках[110]. Brassicaceae
155 Cardamine bulbifera (L.) Crantz
(syn. Dentaria bulbifera)
У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу, трапляється у всіх областях. Здебільшого зростає поодинокими особинами або нечисленними групами розсіяно на площах 0.5–1.0 га. Населяє сирі тінисті широколистяні й мішані ліси на багатих гумусом ґрунтах[111]. Brassicaceae
156 Cardamine flexuosa With.
жеруха звивиста
На всій території, рідко; у тінистих лісах, уздовж лісових доріг і просік[110]. Brassicaceae
157 Cardamine hirsuta L.
жеруха шорстка
У Могилевської області, дуже рідко. В останні десятиліть не відзначався. Зростає в чагарниках, лісах[110]. Brassicaceae
158 Cardamine impatiens L.
жеруха недоторкана
На всій території, зрідка. Зростає в заростях чагарників, у тінистих і вологих лісах, на берегах річок і озер, у садах і парках[110]. Brassicaceae
159 Cardamine parviflora L.
жеруха дрібноцвіта
В Поліссі, рідко. Зростає на піщаних мулистих берегах річок і озер, обмілинам і узбіччях доріг[110]. Brassicaceae
160 Cardamine pratensis L.
жеруха лучна
Переважно в Поліссі та Передполісся, нерідко, а на решті території рідко. Зростає на заболочених берегах річок, озер, каналів, сирих заростях чагарників, лугах і пасовищах[110]. Brassicaceae
161 Catolobus pendulus (L.) Al-Shehbaz
Відомий з Вітебського району Вітебської області та м. Мстиславля Могилевської області, дуже рідко. Зростає на схилах пагорбів, у заростях чагарників на обривистих берегах річок, рідше біля парканів і будинків[103]. Brassicaceae
162 Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl
кудрявець звичайний
На всій території, часто. Росте обабіч доріг, покладів, пустирях, з.д. і шосейних насипах, біля будинків, парканів, на сміттєвих місцях, рідше в садах, городах, на полях[105]. Brassicaceae
163 Draba muralis L. Мзв
крупка мурова
У Гродненській області, дуже рідко; на руїнах кам'яних будівель[102]. Brassicaceae
164 Draba nemorosa L.
крупка гайова
На всій території, зрідка. Зростає на сухих схилах у долинах річок, озер, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, суходільних луках, на перелогах, з.д. і шосейних насипах, узбіччях доріг[102]. Brassicaceae
165 Draba verna L.
На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях у долинах річок, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, схилах пагорбів, перелогах, узбіччях доріг, на полях, у садах і городах, на з.д. і шосейних насипах[112]. Brassicaceae
166 Erysimum cheiranthoides L.
жовтушник дрібноцвітий
На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, у городах, садах, чагарниках на берегах річок, на звалищах, уздовж доріг, у населених пунктах[105]. Brassicaceae
167 Erysimum hieracifolium L.
жовтушник нечуйвітролистий
Наведений у контрольних списках[113][114]. Brassicaceae
168 Lepidium densiflorum Schrad. Нв
хріниця густоцвіта
На всій території, нерідко. На з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, на піску в сухих соснових і змішаних лісах, береговому алювію, біля будинків, парканів, на будівельних майданчиках, у піщаних і гравійних кар'єрах[115]. Brassicaceae
169 Lepidium ruderale L. Нв
хріниця смердюча
На всій території, часто. На узбіччях доріг, звалищах, пустирях, перелогах, біля будинків та парканів[115]. Brassicaceae
170 Lunaria rediviva L.
місячниця гірська
У Білорусі цей реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський неморальний вид перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах поблизу північно-східній межі ареалу. Місця зростання зосереджені переважно в Мінській області (Борисовський, Вілейський, Воложинський, Логойський, Любанський, Мінський, Мядельський і Солігорський райони). Кілька місць відомо у Вітебській (Бешенковичський, Вітебський, Городоцький, Докшицький, Ліозненський, Оршанський і Сенненський райони) і Брестській (Івацевічський і Столінський райони) областях. Більш часто трапляється в широколистяних (заплавних дібровах, чорно-вільшняк) і змішаних (ялицево-широколистяних) лісах, рідше в дрібнолистих (березових і сіро-вільхових). Полюбляє берегові схили як великих, так і малих річок, схили ярів і заплавні місця проживання[116]. Brassicaceae
171 Microthlaspi perfoliatum (L.) F.K.Mey. Мзв
(syn. Thlaspi perfoliatum)
У Гродненській області, дуже рідко; на сухих остепнених схилах пагорбів[104]. Brassicaceae
172 Nasturtium officinale R.Br. Мзв
настурція лікарська
У Гродненській області, дуже рідко. Зростає на берегах струмків, джерел, озер, рідше у воді[104]. Brassicaceae
173 Neslia paniculata (L.) Desv.
нив'янка волотиста
На всій території, зрідка; на полях, вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[110]. Brassicaceae
174 Raphanus raphanistrum L.
редька дика
На всій території, часто; на полях, городах, перелогах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[117]. Brassicaceae
175 Rorippa amphibia (L.) Besser
водяний хрін земноводний
На всій території, часто. Зростає в воді на берегах річок, струмків, озер, стариць, канав, ставків, на сирих луках у заплавах річок[104]. Brassicaceae
176 Rorippa austriaca (Crantz) Besser
водяний хрін австрійський
На всій території, рідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, біля будинків, парканів, у селищах, в рудеральних місцях перебування[104]. Brassicaceae
177 Rorippa palustris (L.) Besser
водяний хрін болотяний
На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у сирих канавах, на вологих замулених місцях, дуже часто в синантропних місцях перебування уздовж доріг, на полях і городах, у садах[104]. Brassicaceae
178 Rorippa sylvestris (L.) Besser
водяний хрін лісовий
На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у заплавах річок, канавах, уздовж доріг і огорож, на полях і городах, перелогах і дорожніх насипах[104]. Brassicaceae
179 Sinapis alba L.
гірчиця біла
На всій території, нерідко. Трапляється як дичавіла рослина біля доріг, будинків, парканів, на звалищах, рідше на полях. Зрідка вирощується[104]. Brassicaceae
180 Sinapis arvensis L.
гірчиця польова
На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, у садах, біля доріг, на шосейних і з.д. насипах, звалищах[104]. Brassicaceae
181 Sisymbrium altissimum L.
сухоребрик високий
На всій території, нерідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, пустирях, будівельних майданчиках, у гравійних і піщаних кар'єрах, на узліссях сухих соснових і змішаних лісів, на піщаних місцях у заплавах річок, у засмічених місцях[118]. Brassicaceae
182 Sisymbrium loeselii L.
сухоребрик Льозеля
На всій території, зрідка. Зростає на пустирях, смітниках, біля будинків, парканів, на з.д. і шосейних насипах, крутих берегових схилах, у межах поселень, уздовж стічних канав[118]. Brassicaceae
183 Sisymbrium officinale (L.) Scop.
сухоребрик лікарський
На всій території, часто. Зростає біля будинків, парканів, на узбіччях доріг, з.д. і шосейних насипах, як бур'ян на полях і городах[118]. Brassicaceae
184 Sisymbrium volgense M.Bieb. ex E.Fourn. Нв
сухоребрик волзький
На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг[118]. Brassicaceae
185 Subularia aquatica L. Мзв
шильник водяний
В околицях м. Мінська, дуже рідко; у прибережній частині й на берегах річок і озер[109]. Brassicaceae
186 Teesdalia nudicaulis (L.) W.T.Aiton
голостеблиця піскова
У західних і південно-західних районах республіки, рідко. Зростає на сухих піщаних місцях уздовж доріг, на вирубках, сухих узліссях соснових лісів[108]. Brassicaceae
187 Thlaspi arvense L.
талабан польовий
На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, перелогах, у садах, на городах, смітниках, біля доріг[108]. Brassicaceae
188 Turritis glabra L.
пужник голий
На всій території, зрідка. Зростає на лугах, заростях чагарників, у сухих соснових і змішаних лісах, на схилах пагорбів, крутих берегах річок і озер, узбіччях доріг, трав'янистих схилах з.д. і шосейних насипів[110]. Brassicaceae
189 Butomus umbellatus L.
сусак звичайний
На всій території, зрідка. Зростає на мілководдях і берегах озер і річок, на сплавинах, низинних болотах[119]. Butomaceae
190 Adenophora liliifolia (L.) A.DC.
У південних районах республіки, дуже рідко. Зростає в дубових лісах, у заростях чагарників, в долинах річок[120]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[121]. Campanulaceae
191 Campanula bononiensis L.
дзвоники болонські
У південній частині республіки, рідко, в Мінській і Гродненській областях, одинично. Росте на лісових узліссях, чагарниках[122]. Campanulaceae
192 Campanula cervicaria L.
дзвоники шорстковолосисті
На всій території, зрідка. Зростає у сосняках, дібровах, заростях чагарників, на трав'яних схилах[123]. Campanulaceae
193 Campanula glomerata L.
дзвоники купчасті
На всій території, нерідко. Зростає на закущених луговинах, в широколистяно-соснових лісах і березняках[120]. Campanulaceae
194 Campanula latifolia L.
дзвоники широколисті
Реліктовий, за походженням тайговий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Більшість відомих місць зростання зосереджено в Вітебській (Глубокський, Городоцький, Вітебський, Верхньодвінський, Докшицький, Ліозненський, Поставський, Сенненський, Чашнікський, Шарковщінський і Шумлянський райони) і Мінській (Вілейський, Воложинський, Дзержинський, Крупський, Мінський, Молодечненський, Пуховічський, Слуцький і Солігорський райони) областях. Окремі місця зростання виявлені в Могилевській (Климовицький, Костюковичський, Краснопільський, Мстиславський, Осиповичський райони і в Горках), Брестській (Івацевічський і Столінський райони) і Гродненській (Гродненський і Свислоцький райони) областях. Населяє вологі тінисті широколистяні, ялинові та ялиново-широколистяні ліси, сіровільшаники і чорновільшаники на берегах лісових річок і струмків[124]. Campanulaceae
195 Campanula patula L.
дзвоники розлогі
На всій території, часто. Зростає на луках, трав'яних схилах, узліссях, на узбіччях доріг, чагарниках[120]. Campanulaceae
196 Campanula persicifolia L.
дзвоники персиколисті
На всій території, нерідко. Зростає в сосняках, широколистяних, змішаних лісах, закущених луговинах[120]. Campanulaceae
197 Campanula rapunculoides L.
дзвоники однобічні
На всій території, часто. Росте на сухих луках, узліссях лісів, змішаних лісах, узбіччях полів, чагарниках, синантропних місцях перебування[120]. Campanulaceae
198 Campanula rapunculus L.
дзвоники ріпчасті
У Волковиському і Дятловському районах Гродненської та Житковичському районі Гомельської області. Зростає на луках, узліссях соснових і дубових лісів[120]. Campanulaceae
199 Campanula rotundifolia L.
дзвоники круглолисті
На всій території, зрідка. Росте в сухих сосняках, на узліссях, узбіччях доріг, суходільних луках[120]. Campanulaceae
200 Campanula sibirica L.
дзвоники сибірські
У Мінській і Гродненській областях, дуже рідко. Зростає на суходільних луках, берегових обривах річок, узліссях змішаних лісів[120]. Campanulaceae
201 Campanula trachelium L.
дзвоники кропиволисті
На всій території, нерідко. Зростає в ялинових, широколистяно-чорновільхових, грабових, дубових лісах, прибережних заростях вільхи[120]. Campanulaceae
202 Jasione montana L.
агалик-трава піскова
На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях, соснових лісах, узбіччях з.д. і шосейних доріг[125]. Campanulaceae
203 Lobelia dortmanna L.
Реліктовий, за походженням бореальний амфіатлантичний океанічний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах за південно-східним кордоном ареалу. Відомі 5 місць зростання: оз. Світязь в Новогрудському районі Гродненської області, оз. Біле в Лунінецького районі Брестської області, озера Бредно, Біле Доброплес і Біле в Россонському районі Вітебської області. Населяє піщані або дещо замулені літоралі прісних оліготрофних і мезотрофних з ознаками оліготрофії неглибоких озер з низькою мінералізацією води, на глибині 0.1–1.8 м. Відмічалися квітучі особини й на вологому піщаному ґрунті на березі водойми (оз. Біле Доброплес)[126]. Campanulaceae
204 Phyteuma nigrum F.W.Schmidt
Реліктовий вид, що трапляється в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Відомо одне місце зростання в околицях залізничного зупинного пункту «Веленський» (Мінська область, Пуховічський район). Місце проживання: сира закущена різнотравно-злакова луговина[127]. Campanulaceae
205 Phyteuma spicatum L.
шишкар колосистий
На всій території, зрідка, на північ і крайнього півдня рідше. Зростає в ялиново-широколистяних і широколистяно-чорно-вільхових лісах, в заростях ліщини[125]. Campanulaceae
206 Humulus lupulus L.
хміль звичайний
Досить часто. Іноді культивується. Населяє зарості чагарників на берегах річок, вільшаниках, сирих ярах[128]. Cannabaceae
207 Knautia arvensis (L.) Coult.
свербіжниця польова
На всій території, часто; На луках високого рівня, в сухих сосняках, ялинових, широко- і дрібнолистих лісах, рудеральних місцях проживання, іноді як бур'ян у посівах[129]. Caprifoliaceae
208 Linnaea borealis L.
лінея північна
Арктобореальний тайговий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Трапляється спорадично майже на всій території республіки (виключаючи південні райони), найбільш часто в Поозер'ї. Населяє ялинові, дещо рідше соснові ліси моховитого, брусничного, чорничного і кисличного типів; воліє напівтіньові умови[130]. Caprifoliaceae
209 Lonicera xylosteum L.
жимолость звичайна
На всій території, нерідко. У південній частині Полісся відсутня. У соснових, ялинових, дубових, широколистяно-чорновільхових, сіровільхових, осикових лісах[51]. Caprifoliaceae
210 Scabiosa columbaria L.
коростянка голубина
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває в Білорусі на північно-східній межі ареалу. Перевірено відомо два пункти зростання виду: в Логойському (околиці с. Прилепці) і Воложинському (околиці с. Городько) районах Мінської області. Ще одне місце в Логойському районі (в околицях смт Плещениці), мабуть, знищено. У Логойському районі росте на узліссі заболоченого сосняку в молінієво-очеретяної асоціації й на сирому осоково-злаково-разнотравному заплавному лугу на торф'янистої ґрунті, у Воложинському районі — на остепненному різнотравно-злаковому лузі в смузі відчуження залізниці[131]. Caprifoliaceae
211 Scabiosa ochroleuca L.
коростянка блідо-жовта
У Брестській і Гомельській областях нерідко, в Гродненській рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистим пісках під сосновим дрібноліссям, узбіччях доріг на піску[129]. Caprifoliaceae
212 Succisa pratensis Moench
комонник лучний
На всій території, зрідка. На низинних луках, узліссях і галявинах у ялинових і листяних лісах[129]. Caprifoliaceae
213 Succisella inflexa (Kluk) Beck
комонничок зігнутий
У Гомельській області в долині р. Прип'ять, нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах[129]. Caprifoliaceae
214 Valeriana dioica L.
валер'яна дводомна
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Відомий у двох місцях зростання: Біловезька пуща й околиці м. Мар'їна Горка в Пуховічському районі Мінської області. Населяє сирі дрібноосоково-злакові закущені луговини в місцях виходу ґрунтових вод[132]. Caprifoliaceae
215 Valeriana officinalis L.
валер'яна лікарська
На всій території, нерідко. На низинних луках, торфовищах, схилах меліоративних каналів, луговинах, у ялинових і дрібнолистих лісах, смугах прибережних верболозів з вільхою[51]. Caprifoliaceae
216 Valerianella locusta (L.) Laterr.
мласкавець салатний
Вид, імовірно, занесений, відзначався в рр. Орша і Гродно. В останні десятиліття не збирався. У рудеральних місцях перебування[51]. Caprifoliaceae
217 Agrostemma githago L.
кукіль звичайний
У Мінській, Могильовській, Брестській і Гомельській областях, рідко. У посівах хлібних злаків, на перелогах, піщаних насипах залізниці[133]. Caryophyllaceae
218 Arenaria serpyllifolia L.
піщанка чебрецелиста
На всій території, часто. На сирих піщаних луках, парових полях, узбіччях доріг, городах[134]. Caryophyllaceae
219 Atocion armeria Raf.
(syn. Silene lituanica)
У південній та південно-західній частинах республіки, нерідко, в центральній частині — рідше, в східній — рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистих пісках, схилах дорожніх насипів, у придорожніх піщаних виїмках[135]. Caryophyllaceae
220 Cerastium arvense L.
роговик польовий
На всій території, нерідко. На сухих луках, схилових суходолах, узбіччях доріг, схилах з.д. насипів[134]. Caryophyllaceae
221 Cerastium fontanum Baumg.
роговик джерельний
На всій території, дуже часто. У сухих сосняках, рудеральних місцях проживання; бур'ян полів. Caryophyllaceae
222 Cerastium semidecandrum L.
роговик п'ятитичинковий
На всій території, нерідко. На сухих піщаних узбіччях доріг, пустирях, сухих схилах[134]. Caryophyllaceae
223 Dianthus arenarius L.
гвоздики піскові
На всій території, зрідка, в південних районах більш часто. У сухих освітлених сосняках[136]. Caryophyllaceae
224 Dianthus armeria L.
гвоздики пучкуваті
У південних і південно-східних районах республіки, дуже рідко. На узліссях чагарників і змішаних лісів, на крутих берегах річок[136]. Caryophyllaceae
225 Dianthus barbatus L. Нв
гвоздики бородаті
Розводиться як декоративна, нерідко дичавіє. На всій території, зрідка[136]. Caryophyllaceae
226 Dianthus borbasii Vandas
гвоздики Борбаша
У південній частині республіки, нерідко; в центральній — зрідка; в північній — рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустках, дюнно-горбистих пісках під низькорослими сосняками, на заплавних луках і прируслових валах[136]. Caryophyllaceae
227 Dianthus deltoides L.
гвоздики крапчасті
На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах; на узліссях, піщаних узбіччях доріг, суходільних луках[136]. Caryophyllaceae
228 Dianthus superbus L.
гвоздики пишні
Переважно в південній, західній і південно-західній частинах республіки, нечасто; в центральній і східній частинах, зрідка. Для північній частині є лише літературні дані. На заплавних луках високого і середнього рівнів, в заростях чагарників, на узліссях соснових, широколистяних і змішаних лісів, лісових галявинах[136]. Caryophyllaceae
229 Eremogone saxatilis (L.) Ikonn.
пісочник скельний
У південній і центральній частині республіки, зрідка; у північній (Лепельський район Вітебської області) дуже рідко. Зростає у сухих сосняках[134]. Caryophyllaceae
230 Gypsophila fastigiata L.
лищиця пучкувата
У південній, південно-західній і південно-східній частинах республіки, нерідко, в центральній — рідше, в північній — рідко. У сухих сосняках, вересовим пустищах, узліссях розріджених соснових лісів, піщано-щебеневих схилах залізничних насипів[137]. Caryophyllaceae
231 Gypsophila muralis L.
(syn. Psammophiliella muralis)
лищиця польова
На всій території, нерідко. На обмілинах і берегах річок, у посівах, на перелогах, парових полях, сухих схилах, пустирях[138]. Caryophyllaceae
232 Gypsophila paniculata L.
лищиця волотиста
Переважно в південних районах, рідко. На піщаних узбіччях доріг, узліссях сухих соснових лісів, дюнах, піщано-щебенистих схилах з.д. насипів[137]. Caryophyllaceae
233 Herniaria glabra L.
остудник голий
На всій території, досить часто. У сосняках лишайникових і вересових, на дюнно-горбистим пісках, узбіччях доріг, перелогах[139]. Caryophyllaceae
234 Herniaria polygama Gay
остудник полігамний
У Гомельській області, рідко; в Славгородському і Черіковському районах Могильовської області, дуже рідко. На парових полях і перелогах, узбіччях польових доріг[133]. Caryophyllaceae
235 Moehringia lateriflora (L.) Fenzl
меринґія бокоцвіта
У Білорусі вид перебуває на південно-західному кордоні ареалу. Перевірено відомий у Гомельському і Мінськом районах. Раніше наводився для Речицького та Брагинського районів. Зростає в змішаних лісах з участю дуба[140]. Caryophyllaceae
236 Moehringia trinervia (L.) Clairv.
меринґія трижилкова
На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяно-ялинових і широколистяних лісах; старих парках, чагарниках[139]. Caryophyllaceae
237 Sagina nodosa (L.) Fenzl
моховинка вузлувата
На всій території, нерідко. На сируватих і заплавних луках, окрайцях боліт[134]. Caryophyllaceae
238 Sagina procumbens L.
моховинка лежача
На всій території, нерідко. На піщаних прибережних обмілинах, низинних луках, сирих узбіччях доріг, пустирях[134]. Caryophyllaceae
239 Saponaria officinalis L.
собаче мило лікарське
На всій території, часто. Розводиться в садах як декоративна. На берегах річок і стариць, на піщаних узбіччях доріг, канавах, щебенево-піщаних і задернованих схилах з.д. насипів, сухих схилах; в парках[136]. Caryophyllaceae
240 Scleranthus annuus L.
(у т. ч. S. a. subsp. polycarpos)
червець однорічний
На всій території, дуже часто. На луках високого рівня; у посівах на піщаному ґрунті; на узбіччях доріг, верескових пустищах[139]. Caryophyllaceae
241 Scleranthus perennis L.
червець багаторічний
На всій території, дуже часто. На пустирях, сухим сосняках[139]. Caryophyllaceae
242 Silene baccifera (L.) Roth
(syn. Cucubalus baccifer)
У Білорусі перебуває в межах ареалу. Відзначений у Дрогичинському, Кам'янецькому і Кобринському районах Брестської області, у Верхньодвінському, Вітебському, Міорському, Полоцькому та Шарковщинському районах Вітебської області, у Гродненському, Корелічському і Новогрудському районах Гродненської області, у Воложинському і Мінському районах Мінської області, в Мстиславському районі Могильовської області. Зростає в чагарниках у ярах і обривистих берегах річок[141]. Caryophyllaceae
243 Silene borysthenica (Gruner) Walters
смілка дніпровська
На всій території республіки, нерідко; в північних районах рідше. У сухих сосняках, на піщаних узбіччях доріг, дюнно-горбистих пісках, верескових пустищах[135]. Caryophyllaceae
244 Silene chlorantha (Willd.) Ehrh.
смілка зеленкувата
Переважно в західній, центральній і південній частинах республіки, зрідка; в Славгородському районі Могильовської області, дуже рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустищах, задернованих схилах з.д. насипів[135]. Caryophyllaceae
245 Silene dichotoma Ehrh.
смілка вилчаста
В околицях м. Мінська і в Городоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. У посівах, на схилах шосейних доріг[135]. Caryophyllaceae
246 Silene dioica (L.) Clairv.
(syn. Melandrium dioicum)
смілка червона
У північних і північно-західних районах, рідко. У сирих тінистих лісах, прибережних чагарниках[137]. Caryophyllaceae
247 Silene flos-cuculi (L.) Greuter & Burdet
(syn. Coronaria flos-cuculi)
На всій території, часто. На низинних луках, у заплавах річок, на галявинах в ялинових, сіро-вільхових і широколистяних лісах, на краях боліт, берегах річок і водойм[137]. Caryophyllaceae
248 Silene gallica L. Нв
смілка французька
В околицях Мінська, Барановичів і Гомеля, рідко. У посівах просапних культур, по з.д. полотну біля комбінатів хлібопродуктів[135]. Caryophyllaceae
249 Silene latifolia Poir.
(syn. Melandrium album)
смілка широколиста
На всій території, дуже часто. На луках, ріллі, у посівах, уздовж доріг і канав[135]. Caryophyllaceae
250 Silene noctiflora L.
смілка нічна
У Брестській, Гомельській, Мінській та Могильовській областях, дуже рідко. Бур'ян у посівах просапних культур, на щебенистих схилах з.д. насипів, на піщано-гравійних субстратах[135]. Caryophyllaceae
251 Silene nutans L.
смілка поникла
На всій території, часто. У соснових і широколистяно-соснових лісах, дібровах, березняках[135]. Caryophyllaceae
252 Silene tatarica (L.) Pers.
смілка татарська
На всій території, зрідка. На піщаних обмілинах і берегах великих річок, лугах високого рівня, синантропних місцях проживання[135]. Caryophyllaceae
253 Silene viscaria (L.) Borkh.
(syn. Viscaria vulgaris)
На всій території, нерідко. У сухих сосняках, на схилових суходолах і гривах у заплавах річок[133]. Caryophyllaceae
254 Silene vulgaris (Moench) Garcke
смілка звичайна
На всій території, дуже часто. У посівах багаторічних трав, сухих сосняках, рудеральних місцях перебування, на узбіччях доріг[135]. Caryophyllaceae
255 Silene wolgensis (Hornem.) Otth
смілка волзька
У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. На суходільних луках, узліссях сосняків моховитих[135]. Caryophyllaceae
256 Spergula arvensis L.
шпергель польовий
На всій території, часто. Бур'ян посівів. На піщаних відслоненнях у місцях вирубок; в рудеральних місцях перебування[139]. Caryophyllaceae
257 Spergula morisonii Boreau
шпергель весняний
У південній та західній частинах Білорусі, нерідко; в центральній частині зрідка, в північній — рідко. На відкритих піщаних місцях, дюнах, на узліссях сухих соснових лісів, рідше на парових полях, пісках[139]. Caryophyllaceae
258 Spergularia marina (L.) Griseb.
стелюшок приморський
В околицях міст Брест і Солігорськ, рідко. На засолених зволожених місцях проживання біля доріг, поблизу відвалів вироблень калійних солей[139]. Caryophyllaceae
259 Spergularia rubra (L.) J.Presl & C.Presl
стелюшок червоний
На всій території, часто. У посівах різних культур, на узбіччях доріг[139]. Caryophyllaceae
260 Stellaria alsine Grimm
(syn. Stellaria uliginosa)
На всій території, зрідка. На низинних болотах, у вологих сіро і чорновільхових лісах, заплавних дібровах, сирих ялинових лісах[134]. Caryophyllaceae
261 Stellaria aquatica (L.) Scop.
(syn. Myosoton aquaticum)
На всій території, нерідко. У листяних лісах на болотах, заплавних дібровах, заростях чагарників, на берегах водойм[134]. Caryophyllaceae
262 Stellaria crassifolia Ehrh.
зірочник товстолистий
Арктобореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах (переважно в північно-західних районах) в межах ареалу. Відомий у кількох місцях у Пружанському районі Брестської області, у Верхньодвінському, Міорському, Поставському, Россонському районах Вітебської області, у Новогрудському районі Гродненської області і Мядельському районі Мінської області. Населяє прибережні крупноосокові спільноти, заболочені осокові луки, болота[142]. Caryophyllaceae
263 Stellaria graminea L.
зірочник злакоподібний
На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах, дібровах; як бур'ян на полях[143]. Caryophyllaceae
264 Stellaria holostea L.
зірочник великоцвітий
На всій території, часто. У змішаних і широколистяних лісах, чагарниках з ліщиною[143]. Caryophyllaceae
265 Stellaria longifolia Muhl. ex Willd.
зірочник довголистий
У Гомельській, Мінській, Гродненській, Могильовській і Вітебської областях, дуже рідко. У заболочених лісах з ялиною, краях боліт[143]. Caryophyllaceae
266 Stellaria media (L.) Vill.
зірочник-мокрець
На всій території, дуже часто. Бур'ян полів і городів, у рудеральних місцях перебування, берегах водойм, лісових узліссях, узбіччях лісових доріг[144]. Caryophyllaceae
267 Stellaria nemorum L.
зірочник гайовий
На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних, сіровільхових лісах, чагарниках[134]. Caryophyllaceae
268 Stellaria palustris Ehrh. ex Retz.
зірочник болотяний
На всій території, нерідко. На низинних луках і болотах, у дрібнолистих лісах на болотах, у вербових-вільхових прибережних смугах[134]. Caryophyllaceae
269 Vaccaria hispanica (L.) Sm.
стоголовник польовий
Переважно в південних районах республіки, дуже рідко. Бур'ян полів, на перелогах, у рудеральних місцях проживання[138]. Caryophyllaceae
270 Euonymus europaeus L.
бруслина європейська
На всій території, нерідко, на півночі рідше. У широколистяних лісах, прибережних вільшняках[145]. Celastraceae
271 Euonymus verrucosus Scop.
бруслина бородавчаста
На всій території, часто. У підліску майже у всіх типах лісу, частіше — в соснових і широколистяних лісах[145]. Celastraceae
272 Parnassia palustris L.
білозір болотяний
На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, берегах річок і струмків[146]. Celastraceae
273 Ceratophyllum demersum L.
кушир занурений
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[147]. Ceratophyllaceae
274 Ceratophyllum submersum L.
кушир підводний
У південних районах республіки, дуже рідко. В озерах, старицях і повільних водах[147]. Ceratophyllaceae
275 Helianthemum nummularium (L.) Mill.
сонянка звичайна
У Брестській, Гродненській і північній частині Мінської області, рідко. У сухих сосняках-зеленомошниках, на схилових суходолах, узліссях[148]. Cistaceae
276 Colchicum autumnale L.
пізньоцвіт осінній
У Вітебському, Шумлянському районах Вітебської області; Мядельському, Столбцовському і Пуховичському районах Мінської області, дуже рідко. На трав'янистих схилах уздовж з.д. полотна, на придорожніх закущених луговинах[149]. Colchicaceae
277 Achillea collina Becker ex Rchb.
деревій пагорбовий
Переважно в південній і західній частинах республіки, зрідка. На луках і пасовищах, на узбіччях доріг і сухих схилах[150]. Compositae
278 Achillea inundata Kondr.
деревій заплавний
У південній частині республіки, зрідка. На заплавних луках, лісових галявинах і трав'яних схилах[150]. Compositae
279 Achillea millefolium L.
деревій звичайний
У північній і центральній частинах республіки, дуже часто. На луках, узліссях, галявинах, біля доріг, на пустирях, перелогах, полях і городах, а також на порушених місцях проживання поблизу житла[150]. Compositae
280 Achillea pannonica Scheele
деревій паннонський
У південній частині республіки, дуже рідко. На суходільних луговинах, узбіччях доріг, ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання[150]. Compositae
281 Achillea ptarmica L.
деревій-чихавка
За північ Вітебської області, рідко. На вологих луках, берегах річок, чагарниках, узліссях сирих лісів і біля доріг[151]. Compositae
282 Achillea salicifolia Besser
(syn. Ptarmica salicifolia)
На всій території, нерідко. На вологих луках, берегах річок і в чагарниках[152]. Compositae
283 Ambrosia artemisiifolia L. Нв
амброзія полинолиста
Переважно на півдні республіки, рідко. Небезпечний карантинний бур'ян. На з.д. насипах, узбіччях доріг, звалищах сміття, в порушених місцях в населених пунктах, на території комбінатів хлібопродуктів[153]. Compositae
284 Antennaria dioica (L.) Gaertn.
котячі лапки звичайні
На всій території, нерідко. У сухих хвойних, особливо соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях і суходільних луговинах, біля лісових доріг[154]. Compositae
285 Anthemis arvensis L.
роман польовий
На всій території, нерідко. На сухих луках, полях, узліссях сухих лісів, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
286 Anthemis cotula L.
роман собачий
На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
287 Anthemis lithuanica (DC.) Besser ex Trautv.
На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
288 Aposeris foetida (L.) Cass. ex Less.
щербанець звичайний
В околицях м. Мозир. В останні десятиліття не збирався. У хвойних, переважно ялинових лісах, дуже рідко[155]. Compositae
289 Arctium lappa L.
лопух великий
На всій території, часто. У тінистих заплавних лісах, чагарниках, на берегах водойм і річок, покладів, узбіччях доріг, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла[156]. Compositae
290 Arctium minus (Hill) Bernh.
лопух малий
На всій території, нерідко. На пустирях і перелогах, сміттєвих місцях поблизу житла, узбіччях доріг та інших порушених місцях[156]. Compositae
291 Arctium nemorosum Lej.
лопух гайовий
У Білорусі перебуває в острівних місцях проживання за північно-східним кордоном суцільного поширення. Відомі місця зростання в Пружанському районі Брестської області, Вітебському районі Вітебської області, Гродненському і Свислоцьку районах Гродненської області і Мстиславському районі Могильовської області. Населяє узлісся й галявини широколистяних та хвойно-широколистяних лісів (липових, кленових, ялиново-дубових, ясенево-черновільхових та ін.), як правило зростає на схилах річкових терас на родючих ґрунтах[157]. Compositae
292 Arctium tomentosum Mill.
лопух повстистий
На всій території, часто. У сміттєвих місцях біля житла, ярах, на пустирях, узбіччях доріг, берегах річок і водойм[156]. Compositae
293 Arnica montana L.
арніка гірська
У західних і центральних районах республіки, зрідка; у північних, південних і західних районах, дуже рідко або відсутній. У моховитих соснових, рідше ялиново-соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, біловусових луках[153]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[158] Compositae
294 Arnoseris minima (L.) Schweigg. & Körte
баранник дрібний
У західних районах, дуже рідко. У Брестській (Косово, Малорита, Мокрани, Гусак, Замшани, Батчі) і Гродненській (Біловезька пуща) областях. У сухих піщаних місцях: піщані парові поля, дюни, узбіччя доріг і т.п[155]. Compositae
295 Artemisia absinthium L.
полин гіркий
На всій території, дуже часто. На узбіччях доріг, насипах залізниці, пустирях у населених пунктах, перелогах, вибитих суходільних луках, лісових галявинах, а також в розріджених деградованих лісах[159]. Compositae
296 Artemisia austriaca Jacq.Нв
полин австрійський
На всій території, але переважно в південній половині республіки, зрідка. На полотні й насипах залізниці, узбіччях доріг, вибитих суходільних луках і лісових галявинах, на високих берегах річок і піщаних гривах у заплавах[159]. Compositae
297 Artemisia campestris L.
полин-нехворощ
На всій території, дуже часто. У сухих світлих соснових лісах, на галявинах і узліссях, пустищах, суходільних луках і ґрунтових відслоненнях, на узбіччях доріг, пустирях, насипах залізниці[159]. Compositae
298 Artemisia vulgaris L.
полин звичайний
На всій території, дуже часто. На полях, пустирях і сміттєвих місцях у населених пунктах, узбіччях доріг, насипах залізниці, берегах річок, озер, канав, у чагарниках, ярах, кар'єрах[159]. Compositae
299 Aster amellus L.
айстра волове око
У Білорусі цей реліктовий, за походженням лісостеповий вид перебуває на північній межі ареалу. Дуже рідко трапляється в Брестській (Барановичський та Івацевічський райони), Гомельській (Брагінський, Добрушський і Лоєвський райони), Гродненській (Волковиський район) та Мінській (Борисовський, Логойський, Мінський і Узденський райони) області. Більш ранні гербарні збори підтверджують знаходження виду в околицях Турова (Житковичський район Гомельської області), околицях с. Кринки (Корелічський район Гродненської області) та околицях Гродно, Логойська (Логойський район Мінської області), Могильова. За літературними даними відомий в околицях Мінська, Слонімському повіті, с. Асаревичі (Брагінський район Гомельської області) і в Біловезькій пущі. Населяє редини, узлісся й галявини в сухих соснових, сосново-дубових і березових лісах, зарості чагарників, остепнені схили і суходільні луговини[160]. Compositae
300 Bellis perennis L.
стокротки звичайні
На всій території, зрідка. У західних і центральних районах частіше і, мабуть, як аборигенна дикоросла рослина. На вогкуватих луках, задернованих узбіччях доріг, берегах річок, газонах і луговинах поблизу житла, у старих парках. Розводиться як декоративна, легко дичавіє[161]. Compositae
301 Bidens cernua L.
череда поникла
На всій території, нерідко. На багнистих берегах річок, озер, каналів, ставків, піщаних мілинах, болотах, у заболочених чорно-вільшняках, кюветах, торф'яних кар'єрах та інших надмірно зволожених порушених місцях проживання[162]. Compositae
302 Bidens frondosa L. Нв
череда листяна
Переважно в південних районах республіки, зрідка. У чорно-вільшняк, на берегах річок і озер, порушених місцях перебування у населених пунктах[162]. Compositae
303 Bidens radiata Thuill. Мзв
череда промениста
В околицях смт Турова Гомельської області. На сирих піщано-мулистих місцях на берегах річок, озер, на окрайках боліт і заболочених лугів[162]. Compositae
304 Bidens tripartita L.
череда тридільна
На всій території, часто. На заболочених берегах річок, озер, канав, ставків, на осушених торфовищах, на краях боліт, на сирих і заболочених лісових просіках і дорогах, у кюветах і кар'єрах, на сирих ґрунтових відслоненнях у населених пунктах та інших порушених місцях проживання з достатнім зволоженням[162]. Compositae
305 Carduus acanthoides L.
будяк звичайний
На всій території, зрідка. У засмічених місцях, пустирях, пасовищах, узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[163]. Compositae
306 Carduus crispus L.
будяк кучерявий
На всій території, часто. У сирих лісах, на берегах річок і водойм, торфовищах, в кюветах, канавах та інших порушених, але досить зволожених місцях перебування у населених пунктах[163]. Compositae
307 Carduus nutans L.
будяк пониклий
На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[163]. Compositae
308 Carlina acaulis L.
дев'ятисил безстеблий
На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[164]. Compositae
309 Carlina biebersteinii Hornem.
дев'ятисил Біберштайна
У південній та південно-східній частинах республіки, зрідка, в центральній і західній частинах, рідко. На суходільних і остепнених луках, лісових галявинах і узліссях, у розріджених лісах, на сухих схилах[164]. Compositae
310 Centaurea cyanus L.
волошка синя
На всій території, часто. Бур'ян у посівах, на парових полях, узбіччях шосейних і залізних доріг[165]. Compositae
311 Centaurea jacea L.
волошка лучна
На всій території, дуже часто. На луках, лісових галявинах, узліссях, лугових схилах, в розріджених лісах, чагарниках, узбіччях доріг і задернованних насипах залізниці[166]. Compositae
312 Centaurea phrygia L.
волошка фриґійська
На всій території, зрідка. У широколистяних, змішаних і сухих хвойних лісах, галявинах, узліссях[166]. Compositae
313 Centaurea pseudomaculosa Dobrocz.
волошка несправжньоплямиста
Переважно в південній частині республіки, зрідка. На узбіччях шосейних і залізних доріг, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. Compositae
314 Centaurea scabiosa L.
волошка коростянкова
На всій території, досить часто. На остепнених суходільних луговинах, сухих соснових і змішаних лісах, узліссях, галявинах, узбіччях шосейних і залізних доріг[166]. Compositae
315 Centaurea solstitialis L.
волошка довгоденна
Знайдений в Мінській (м. Мінськ) і Гродненської (м. Скідель) областях. Дуже рідко. На насипах залізниці, сміттєвих місцях у населених пунктах і в посівах[166]. Compositae
316 Centaurea stoebe L.
Переважно в південних районах, зрідка. На узбіччях шосейних й залізниць, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. Compositae
317 Chondrilla graminea M.Bieb.
батоги злаколисті
У Лоєвському і Речицькому районах Гомельської області, дуже рідко. На піщаних полях, пустищах, схилах ярів[167]. Compositae
318 Chondrilla juncea L.
батоги звичайні
У Брестській і Гомельській областях, зрідка; Гродненській, Мінській та Могилевській областях, дуже рідко. На піщаних пагорбах, дюнах, узліссях сухих сосняків, на узбіччях доріг, околицях полів, зазвичай на піщаному ґрунті, залізниці й шосейних насипах[167]. Compositae
319 Chondrilla latifolia M.Bieb.
батоги широколисті
У Пінському районі Брестської й Наровлянському районі Гомельської областей, дуже рідко. На сухих соснових лісах та їхніх узліссях, піщаних пустищах[168]. Compositae
320 Cichorium intybus L.
петрові батоги
На всій території, часто. На узбіччях доріг, пустирях, суходільних луговинах і перелогах, на трав'яних схилах пагорбів і залізниці насипах, у житла[166]. Compositae
321 Cirsium arvense (L.) Scop.
осот польовий
На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на пустирях, пасовищах, осушених торфовищах, на узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[169]. Compositae
322 Cirsium canum (L.) All.
осот сірий
У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті за північною межею ареалу. Єдине підтверджене місце зростання виявлено в 2000 році в Климовицькому районі (околиці с. Селець) Могилевської області. Зростає на схилі річкової тераси на поза-заплавному вологому низинному осоково-разнотравному лузі з виходами ґрунтових вод[170]. Compositae
323 Cirsium erisithales (Jacq.) Scop.
осот липкий
Наводився для околиць м. Гродно. В останні десятиліття не відзначається. На сирих і мокрих луках, окрайцях боліт[169]. Compositae
324 Cirsium heterophyllum (L.) Hill
осот різнолистий
У Білорусі трапляється в окремих острівних місцях зростання і ізольованих локалітетах на південній межі ареалу, переважно в північних і центральних районах республіки. Зростає в сирих і заболочених ялинових, смереково-соснових, ялиново-широколистяних і дрібнолистих лісах, на лісових галявинах, узліссях, просіках, смугах ліній електропередач, вирубках що заростають, біля лісових доріг, серед чагарників. Віддає перевагу добре зволоженим, багатим на гумус, пухким ґрунтам і напівтіньовим умовам[171]. Compositae
325 Cirsium oleraceum (L.) Scop.
осот овочевий
На всій території, часто. У заболочених лісах, чагарниках, на берегах річок і струмків, біля виходів ключів, на сирих луках і низинних болотах[169]. Compositae
326 Cirsium palustre (L.) Scop.
осот болотяний
На всій території, досить часто. На болотах, заболочених лугах, на торф'яних берегах річок і водойм, заболочених лісах[169]. Compositae
327 Cirsium pannonicum (L.f.) Link
осот паннонський
Північний край ареалу захоплює крайні південно-східні райони Білорусі, де вид перебуває в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в околицях с. Бабчин Хойнікського району. За гербарних даними вказується в околицях с. Дуровичі Буда-Кошелівського району (Могилевська губернія). Населяє сирі та заболочені луги. Ґрунти в місцях зростання торф'яно-болотні, збагачені карбонатами. Світлолюбна рослина[172]. Compositae
328 Cirsium rivulare (Jacq.) All.
осот прибережний
Зрідка на всій території, на схід рідше. На вологих і сирих луках, біля виходів ключів, у низинних болотах[169]. Compositae
329 Cirsium vulgare (Savi) Ten.
осот звичайний
На всій території, часто. На засмічених місцях поблизу житла, узбіччях доріг, пустирях, вигонах, перелогах, осушених торфовищах, а також у деградованих лісах, чагарниках, на берегах річок і водойм[169]. Compositae
330 Coreopsis grandiflora Hogg ex Sweet Нв
дівочі очка великоцвіті
Один з найбільш небезпечних широко поширених заносних видів[173]. Compositae
331 Cota tinctoria L.
На всій території, нерідко. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, на сухих остепнених схилах, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
332 Crepis biennis L.
скереда дворічна
На всій території, але переважно в північній частині республіки, зрідка. На суходільних луках, луговинах і порушених місцях біля доріг, схилах, у заростях чагарників, у сміттєвих місцях у населених пунктах[174]. Compositae
333 Crepis capillaris (L.) Wallr.
скереда волосинчаста
Околиці Мінська, дуже рідко. У посівах, біля доріг[174]. Compositae
334 Crepis foetida (L.) Wallr.
скереда смердюча
Околиці с. Ручаївка Лоєвського району Гомельської області. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На лісових галявинах і в посівах як бур'ян[174]. Compositae
335 Crepis mollis (Jacq.) Asch.
скереда м'яка
У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу. Знайдений у Брестському, Дрогичинськогому, Дятловському, Кам'янецькому, Кобринському, Копильському, Мінському, Ошмянському, Пружанському і Поставському районах. Населяє сирі суходільні, часто закущені луки, зазвичай у долинах невеликих річок, рідше на мінеральних островах серед низинних боліт[175]. Compositae
336 Crepis paludosa (L.) Moench
скереда болотяна
На всій території, часто. У сирих лісах, на околицях боліт, на заболочених берегах річок і струмків[174]. Compositae
337 Crepis praemorsa (L.) Walther
скереда обгризена
На всій території, досить рідко. У розріджених листяних і змішаних лісах, на лісових галявинах і узліссях. Compositae
338 Crepis tectorum L.
скереда покрівельна
На всій території, дуже часто. У посівах як бур'ян, на узбіччях доріг і відкритих пісках, на сміттєвих місцях поблизу житла. Compositae
339 Erechtites hieraciifolius (L.) DC. Нв
На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[176]. Compositae
340 Erigeron acris L.
На всій території республіки, часто. На суходільних луках, лісових галявинах, борових узліссях і пустищах, у розріджених сосняках і на вирубках, на узбіччях доріг, на трав'яних сухих схилах[177]. Compositae
341 Erigeron canadensis L. Нв
На всій території, дуже часто. Добре натуралізований. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, на полях, галечниках і піщаних мілинах, на вироблених торфовищах, вирубках і в кар'єрах[164]. Compositae
342 Eupatorium cannabinum L.
сідач конопляний
На всій території, нерідко. На сирих берегах річок, озер, струмків, у чагарниках, тінистих прибережних і заболочених лісах[164]. Compositae
343 Filago arvensis L.
жабник польовий
На всій території, досить часто. На ґрунтових піщаних відслоненнях біля доріг, на галявинах, парових полях, вирубках, у посівах і розріджених соснових лісах[178]. Compositae
344 Filago germanica (L.) Huds. Мзв
жабник німецький
Відомий з ок. м. Могильова. На сухих кам'янистих і піщаних місцях, біля доріг, дуже рідко[178]. Compositae
345 Filago minima (Sm.) Pers.
жабник малий
Майже на всій території зрідка, у Поліссі частіше. На сухих піщаних місцях у розріджених соснових лісах, на галявинах, парових полях, біля доріг[178]. Compositae
346 Galatella linosyris (L.) Rchb.f.
(syn. Linosyris vulgaris)
Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[179]. Compositae
347 Galinsoga parviflora (L.) Greuter Нв
незбутниця дрібноцвіта
На всій території, часто. Як бур'ян на полях, квітниках, городах, пустирях, сміттєвих місцях, уздовж доріг і огорож[153]. Compositae
348 Galinsoga quadriradiata Ruiz & Pav. Нв
На всій території, нерідко. Як бур'ян на полях, городах, квітниках, сміттєвих місцях, біля доріг поблизу житла, переважно, у вологих і тінистих місцях проживання[180]. Compositae
349 Gnaphalium sylvaticum L.
(syn. Omalotheca sylvatica)
сухоцвіт лісовий
На всій території, часто. У різних типах лісах і в чагарниках, на галявинах і узліссях, рідше на укосів меліоративних каналів і в інших порушених місцях проживання[178]. Compositae
350 Gnaphalium uliginosum L.
сухоцвіт багновий
На всій території, часто. На сирих берегах річок і водойм, на мулистих мілинах і сирих западинах, пустирях і порушених заболочених луговинах, біля доріг і в житла, на полях і в городах[178]. Compositae
351 Helianthus strumosus L. Нв
На всій території, зрідка. На пустирях, уздовж доріг і зборів, на звалищах сміття. Культивується як декоративна рослина. Дичавіє[181]. Compositae
352 Helianthus tuberosus L. Нв
соняшник бульбистий
На всій території, зрідка. Уздовж доріг, на пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, розлучається в садах, на городах і присадибних ділянках. Дичавіє[181]. Compositae
353 Helichrysum arenarium (L.) Moench
цмин пісковий
На всій території, нерідко. У сухих піщаних слабозадернованих місцях: пустках, узбіччях доріг, борових галявинах і узліссях, у світлих соснових лісах і на вирубках, на дюнах і піщаних гривах у долинах річок[182]. Compositae
354 Helichrysum luteoalbum (L.) Rchb.
(syn. Laphangium luteoalbum)
Переважно в західних і південних районах, дуже рідко. На вологих, переважно, прирічкових пісках, торфорозробках і пустищах[182]. Compositae
355 Hieracium bifidum Kit. ex Hornem.
У Ошмянському районі Гродненської області, дуже рідко. У ялинниках на схилах моренних пагорбів[183]. Compositae
356 Hieracium catenatum Sennikov
У Пружанському і Брестському районах Брестської області, дуже рідко. У сосняках моховитих і чорнично-моховитих[183]. Compositae
357 Hieracium diaphanoides Lindeb.
нечуйвітер просвітчастий
У західних і центральних районах республіки, зрідка. На лісових галявинах, на залісених схилах, у моховитих і кисличних сосняках, ялинниках[183]. Compositae
358 Hieracium hjeltii Norrl.
У Міорському районі Вітебської області, дуже рідко. На залісених тінистих схилах озовних і моренних гряд, пагорбів[183]. Compositae
359 Hieracium lachenalii Suter
(syn. Hieracium borodinianum)
Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. У тінистих хвойних і змішаних лісах, на лісових галявинах і полянах[183]. Compositae
360 Hieracium laevigatum Willd.
нечуйвітер гладенький
У західних районах республіки, рідко. Ha лісових галявинах і узліссях, у сосняках моховитих і чорничних[183]. Compositae
361 Hieracium linifolium Lindeb.
У західних районах республіки, рідко. На лісових галявинах і узліссях, у сосняках моховитих і чорничних[183]. Compositae
362 Hieracium murorum L.
(syn. Hieracium integratum)
У Воложинському районі Мінської області, у Брестському районі, у Глубоцькому районі Вітебської області дуже рідко. У Біловезькій пущі та Гродненському районі, дуже рідко. У північних, західних і центральних районах республіки, часто. На залісених тінистих схилах моренних пагорбів[184]. Compositae
363 Hieracium oistophyllum Pugsley
У Островецькому районі Гродненської та Воложинської районі Мінської областей, дуже рідко. B ялинових і змішаних лісах[183]. Compositae
364 Hieracium pellucidum Laest.
нечуйвітер прозорий
У північно-західних і центральних районах республіки, рідко. У тінистих кислично-моховитих і чорнично-моховитих лісах[183]. Compositae
365 Hieracium rossicum Schljakov
У Шумлянський районі Вітебської області, дуже рідко. У розріджених лісах, на лісових галявинах і узліссях[183]. Compositae
366 Hieracium sabaudum L.
На всій території республіки, рідко. У широколистяних лісах, на узліссях і галявинах, у чагарниках, на залісених схилах[183]. Compositae
367 Hieracium silenii (Norrl.) Norrl.
У Дзержинському районі Мінської області, дуже рідко. У стиглих ялинниках моховитих[183]. Compositae
368 Hieracium umbellatum L.
нечуйвітер парасольковий
На всій території, часто. У світлих листяних і соснових лісах, на узліссях і галявинах, у чагарниках, на закущених материкових і заплавних луках, пустищах, дюнах[183]. Compositae
369 Hypochaeris maculata L.
(syn. Trommsdorffia maculata)
На всій території, зрідка. У північних і західних районах, рідше. У світлих хвойних, переважно соснових лісах, на галявинах, узліссях і вирубках[185]. Compositae
370 Hypochoeris radicata L.
поросинець коренистий
На всій території, часто, на північ і схід, рідше. На пустищах, вибитих суходільних луках, дюнах, лісових галявинах і узліссях, вирубках, узбіччях доріг, у світлих соснових лісах[155]. Compositae
371 Inula britannica L.
оман лучний
На всій території, нерідко. На берегах річок і водойм, заплавних луках, чагарниках, іноді у сміттєвих місцях поблизу житла, але частіше в долинах великих річок[154]. Compositae
372 Inula hirta L.
оман жорстковолосистий
У південних і західних районах, дуже рідко. На узліссях і галявинах широколистяних лісів, закущених схилах[154]. Compositae
373 Inula salicina L.
оман верболистий
На всій території, зрідка. У світлих широколистяних та змішаних лісах, на заплавних луках, у чагарниках, узліссях і галявинах[154]. Compositae
374 Iva xanthiifolia Nutt. Нв
чорнощир звичайний
Переважно в південних районах республіки, рідко. У сміттєвих місцях поблизу житла, на з.-д. насипах, узбіччях доріг і пустирях[153]. Compositae
375 Jacobaea aquatica (Hill) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb.
(syn. Senecio aquaticus)
Реліктовий, за походженням атлантично-європейський вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання за південно-східним кордоном ареалу. Відомий у Докшицькому, Мядельському і Шумлянському районах. Населяє заболочені заплавні луки, узлісся в сирих дрібнолистих лісах[186]. Compositae
376 Jacobaea borysthenica (DC.) B.Nord. & Greuter
(syn. Senecio borysthenicus)
У південно-східній частині республіки, околиці м. Добруша в Гомельській області. Дуже рідко. На прирічкових пісках і узліссях соснових лісів[187]. Compositae
377 Jacobaea erucifolia (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb.
(syn. Senecio erucifolius)
У південній половині республіки. Околиці смт Турова Житковичський району Гомельської області й околиці м Бреста. Дуже рідко. На лісових галявинах, у чагарниках, на остепнених схилах і суходільних луках[187]. Compositae
378 Jacobaea paludosa (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb.
(у т. ч. Senecio tataricus)
(syn. Senecio paludosus)
На всій території, зрідка. Береги річок, озер, канав, у прибережних чагарниках[187]. Compositae
379 Jacobaea vulgaris Gaertn.
(syn. Senecio jacobaea)
На всій території, нерідко. У світлих соснових лісах, на лісових галявинах і полянах, вирубках, узбіччях доріг, з.-д. насипах, суходільних луках і схилах[187]. Compositae
380 Jurinea cyanoides (L.) Rchb.
наголоватки волошкові
Переважно в південних районах республіки, зрідка; в північних і північно-західних районах, дуже рідко. На сухих піщаних місцях: дюнах, світлих соснових лісах, борових пустищах з порушеним рослинним покривом[156]. Compositae
381 Klasea radiata (Waldst. & Kit.) Á.Löve & D.Löve
(syn. Serratula heterophylla)
В околицях міст Мозир і Петриков. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На суходільних луках, остепнені схилах, серед чагарників[188]. Compositae
382 Lactuca muralis (L.) Gaertn.
(syn. Mycelis muralis)
На всій території, часто. У ялинових і змішаних тінистих лісах, у заростях чагарників[189]. Compositae
383 Lactuca serriola L.
салат компасний
На всій території, нерідко, але частіше в південних районах республіки. На сміттєвих місцях, пустирях, біля доріг і огорож поблизу житла[189]. Compositae
384 Lactuca sibirica (L.) Benth. ex Maxim.
Вказується для Вітебської області, зрідка. На узліссях і галявинах у сирих хвойних і змішаних лісах, у заростях чагарників, на берегах річок, озер, каналів[189]. Compositae
385 Lactuca tatarica (L.) C.A.Mey.
салат татарський
На всій території, але переважно в південних і східних районах республіки, рідко. На полотні й з.-д. насипах, узбіччях доріг, пустирях, сміттєвих та інших порушених місцях проживання поблизу житла[189]. Compositae
386 Lapsana communis L.
празелень звичайна
На всій території, нерідко. У тінистих лісах, чагарниках, ярах, а також у парках, посівах і поблизу житла[166]. Compositae
387 Leontodon hispidus L.
(у т. ч. Leontodon danubialis)
любочки шорсткі
На всій території, нерідко. На сухих луках, узліссях і галявинах, в освітлених лісах і на остепнених схилах, узбіччях доріг і залізниці насипах[190]. Compositae
388 Leontodon saxatilis Lam.
любочки скельні
В м. Брест. На узбіччях доріг у населених пунктах, дуже рідко[190]. Compositae
389 Leucanthemum vulgare Lam.
(у т. ч. Leucanthemum praecox)
королиця звичайна
На всій території, часто. На луках, галявинах, узліссях, у світлих лісах і чагарниках, на вирубках, перелогах, узбіччях доріг і схилах залізниці насипів, на ґрунтових відслоненнях і мілинах[191]. Compositae
390 Matricaria chamomilla L.
(syn. Chamomilla recutita)
На всій території, але переважно в південних районах, досить рідко. На присадибних ділянках, узбіччях доріг, пустирях, сміттєвих місцях поблизу житла і в посівах[150]. Compositae
391 Matricaria discoidea DC. Нв
(syn. Lepidotheca suaveolens)
(syn. Chamomilla suaveolens)
На всій території, дуже часто. Добре натуралізований, занесений вид. На узбіччях доріг, пустирях, полях, городах і засмічених місцях біля житла[150]. Compositae
392 Onopordum acanthium L.
татарник звичайний
Переважно в південних районах республіки, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях, вигонах, сміттєвих місцях поблизу житла[188]. Compositae
393 Petasites hybridus (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb.
кремена лікарська
У Гродненській, Мінській, Брестській, Вітебській областях і на півночі Могилевської. На багновицях, на берегах невеликих річок, лісових струмків і водойм, на багатих перегнійних ґрунтах, біля будинків, парканів, у поселеннях[154]. Compositae
394 Petasites spurius (Retz.) Rchb.
кремена повстиста
У західних районах республіки (особливо в долині Німану), нерідко. На піщаних мілинах і берегах великих річок та їхніх приток[154]. Compositae
395 Picris hieracioides L.
гірчанка нечуйвітрова
На всій території, зрідка. На лісових галявинах, узліссях, заліснених схилах, біля узбіч доріг, у чагарниках[190]. Compositae
396 Pilosella cymosa (L.) F.W.Schultz & Sch.Bip.
(syn. Pilosella cymosa subsp. vaillantii)
На всій території, рідко. На луговинах, трав'яних схилах, лісових галявинах і узліссях, узбіччях доріг[192]. Compositae
397 Pilosella echioides (Lumn.) F.W.Schultz & Sch.Bip.
Переважно в південно-східній половині республіки, нерідко. На піщаних відслоненнях, дюнах, узліссях сухих соснових лісів і галявинах[192]. Compositae
398 Pilosella lactucella (Wallr.) P.D.Sell & C.West
На всій території, часто. На луках, окрайцях боліт, лісових галявинах і узліссях[192]. Compositae
399 Pilosella officinarum Vaill.
На всій території, дуже часто. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, піщаних відслоненнях, узбіччях доріг[192]. Compositae
400 Pilosella onegensis Norrl.
На всій території, часто. На луговинах, лісових галявинах і узліссях, розріджених лісах, узбіччях доріг[192]. Compositae
401 Pilosella peleteriana (Mérat) F.W.Schultz & Sch. Bip.
(у т. ч. Pilosella laticeps)
У Полоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. На відкритих сухих схилах озерних улоговин[192]. Compositae
402 Pilosella praealta (Vill. ex Cochn.) F.W.Schultz & Sch.Bip.
На всій території, зрідка. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, піщаних відслоненнях, узбіччях доріг[192]. Compositae
403 Podospermum purpureum (L.) W.D.J.Koch & Ziz
(syn. Scorzonera purpurea)
Реліктовий лісостеповій вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах і острівних місцях проживання за північною межею ареалу. Трапляється в Брагинському, Буда-Кошелівському, Гомельському і Добруському районах. Населяє соснові та дубово-соснові ліси на піщаному ґрунті, на узліссях[193]. Compositae
404 Pulicaria vulgaris Gaertn.
блошниця звичайна
Переважно в південних і західних районах республіки, досить рідко. На вологих піщаних луках, мілинах і берегах річок[154]. Compositae
405 Rhaponticum repens (L.) Hidalgo
(syn. Acroptilon repens)
В околицях міст Мінськ, Гродно, Могильов, Брест, Борисов, Солігорськ, Осиповичі й Добруш, дуже рідко. Заносний вид. На з.д. насипах, порушених місцях проживання в населених пунктах[188]. Compositae
406 Rudbeckia hirta L. Нв
рудбекія шорстка
На трав'яних газонах, у лугових спільнотах поблизу поселень, на узбіччях доріг, у садах, парках, квітниках. Культивується, дичавіє[181]. Compositae
407 Rudbeckia laciniata L. Нв
рудбекія кінчаста
На всій території, зрідка. У тінистих місцях на берегах річок, на узліссях листяних лісів, у садах, парках, на присадибних ділянках, на сміттєвих місцях поблизу житла. Культивується, дичавіє[181]. Compositae
408 Scorzonera glabra Rupr.
Реліктовий бореальний гірничо-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній відстані від південного кордону північно-європейського рівнинно-тайгового фрагмента ареалу. Відомий у Мядельському районі (околиці с. Ольшево) Мінської області. Населяє сосново-березовий ліс на крутому з піщано-галечниковими відслоненнями схилі в улоговині оз. Глубелька[194]. Compositae
409 Scorzonera humilis L.
зміячка низька
На всій території, нерідко. У сухих соснових лісах, березняках і змішаних лісах, на узліссях, галявинах, суходільних луках[195]. Compositae
410 Scorzoneroides autumnalis (L.) Moench
(syn. Leontodon autumnalis)
На всій території, дуже часто. На луках, галявинах і узліссях, в освітлених лісах, на вигонах, пустирях і перелогах, узбіччях доріг, з.д. насипах, ґрунтових відслоненнях і засмічених місцях поблизу житла[190]. Compositae
411 Senecio leucanthemifolius Poir.
(у т. ч. Senecio vernalis)
Переважно на заході й південному заході республіки, зрідка. На піщаних ґрунтах у світлих соснових лісах, вирубках і узліссях, узбіччях доріг і залізничних насипах, мілинах і сміттєвих місцях поблизу житла, пустирях, іноді в посівах як бур'ян[187]. Compositae
412 Senecio sarracenicus L.
(syn. Senecio fluviatilis)
Реліктовий долинно-річкової вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу, в основному в східних і північно-східних районах Білорусі. Виростає на берегах річок і струмків з досить чистою водою і швидкою течією, зазвичай серед заростей вільхи та верболозу, часто в місцях виклинювання ґрунтових вод, нерідко заходить у воду. Ймовірно, кальцефільний вид. Найчастіше пов'язаний з ландшафтами, де ґрунтотвірними породами є леси або лесовидні утворення. Світлолюбна рослина[196]. Compositae
413 Senecio sylvaticus L.
жовтозілля лісове
На всій території, зрідка. На вирубках і узліссях соснових лісів, згарищах, піщаних узбіччях доріг і залізничних насипах[187]. Compositae
414 Senecio viscosus L. Нв
жовтозілля липке
На всій території, нерідко. На з.-д. насипах, узбіччях доріг, сміттєвих місцях поблизу житла, а також на піщаних берегах річок, озер[187]. Compositae
415 Senecio vulgaris L.
жовтозілля звичайне
На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на сміттєвих місцях поблизу житла, вирубках, і з.д. насипах[187]. Compositae
416 Serratula coronata L.
серпій увінчаний
В околицях міст Мінськ, Мозир і Петриков. Дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На суходільних луках, трав'янистих схилах, але лісових галявинах і узліссях, у чагарниках[188]. Compositae
417 Serratula tinctoria L.
серпій фарбувальний
На всій території, зрідка. У широколистяних та змішаних лісах, рідколісся, у лісових галявинах і узліссях, чагарникових заростях[188]. Compositae
418 Solidago canadensis L. Нв
золотушник канадський
Як декоративне в садах, парках, на присадибних ділянках, часто дичавіє і трапляється на всій території, нерідко. У порушених місцях проживання поблизу житла, у заростях чагарників[161]. Compositae
419 Solidago gigantea Aiton
золотушник пізній
Розводиться в садах, парках і на присадибних ділянках. Часто дичавіє і трапляється на всій території, але не так часто. У порушених місцях проживання поблизу житла, у заростях чагарників[161]. Compositae
420 Solidago virgaurea L.
золотушник звичайний
На всій території, часто. У хвойних і змішаних лісах, особливо в сухих борах, біля доріг, на лісових галявинах і узліссях, на вирубках, перелогах, пустирях і з.д. насипах[161]. Compositae
421 Sonchus arvensis L.
жовтий осот польовий
На всій території, часто. На полях, городах, перелогах, на берегах річок, озер і канав, на сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, на узбіччях доріг і з.д. насипах[197]. Compositae
422 Sonchus asper (L.) Hill
жовтий осот шорсткий
На всій території, зрідка. На околицях полів, у городах, сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, узбіччях доріг і залізниці насипах[197]. Compositae
423 Sonchus oleraceus L.
жовтий осот городній
На всій території, нерідко. На околицях полів, у городах, сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, узбіччях доріг і з.-д. насипах[197]. Compositae
424 Sonchus palustris L.
жовтий осот болотяний
Лельчицький і Брагінський райони Гомельської області, дуже рідко. На болотах, заболочених місцях, у чагарниках, на берегах річок і водойм[197]. Compositae
425 Symphyotrichum lanceolatum (Willd.) G.L.Nesom Нв
На всій території, зрідка; дичавіє. У садах, парках, на присадибних ділянках, на берегах річок, озер, канав, у житла, місцями утворює зарості[177]. Compositae
426 Tanacetum corymbosum (L.) Sch.Bip.
(syn. Pyrethrum corymbosum)
пижмо щиткове
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею ареалу. Відомі місця зростання в Добруському, Лоєвському і Мозирському районах Гомельської області, у Берестовицькому районі Гродненської області, і також в Осиповицькому районі Могильовської області. Населяє галявини й узлісся в широколистяних (в складі дуб і граб) і змішаних сосново-широколистяних лісах[198]. Compositae
427 Tanacetum vulgare L.
пижмо звичайне
На всій території, часто. У заростях чагарників, на берегах річок, узбіччях доріг, з.д. насипах, у житла, як бур'ян на полях і городах[199]. Compositae
428 Taraxacum erythrospermum Besser
кульбаба червоноплода
Переважно в південних і західних районах, рідко. На лугах, лісових галявинах, материкових і алювіальних пісках, на ґрунтових відслоненнях, рідше в інших порушених місцях проживання[168]. Compositae
429 Taraxacum officinale Weber ex Wiggers
кульбаба лікарська
На всій території, дуже часто. На лугах, лісових галявинах, материкових і алювіальних пісках, на ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання, часто як бур'ян[168]. Compositae
430 Taraxacum suecicum G.E.Haglund
У Воложинському районі Мінської області, Свіслоцькому районі Гродненської області й Пінському районі Брестської області, дуже рідко. На вологих прибережних пісках, сирих луках і на болотах[168]. Compositae
431 Tephroseris crispa (Jacq.) Rchb.
(syn. Senecio rivularis)
У Білорусі вид перебуває в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Знайдений у 1977 році в Пуховицькому районі Мінської області. Місце зростання: сирий різнотравно-злаковий закущений луг у смузі відчуження залізниці[200]. Compositae
432 Tephroseris palustris (L.) Rchb.
(syn. Senecio arcticus)
На всій території, зрідка. На берегах річок, озер, на заболочених лугах і низинних болотах, схилах меліоративних канав, а також у сирих порушених піщаних і замулених місцях[187]. Compositae
433 Tragopogon bjelorussicus Artemczuk
У Брестській і Гомельській областях, досить рідко. На сухих прирічкових і борових пісках, пустищах і дюнах у долинах річок[167]. Compositae
434 Tragopogon dubius Scop.
козельці звичайні
На всій території республіки, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустищах і перелогах[167]. Compositae
435 Tragopogon gorskianus Rchb.f.
У Гродненському районі Гродненської області, дуже рідко. На прирічкових і борових пісках, пустищах[167]. Compositae
436 Tragopogon pratensis L.
(у т. ч. Tragopogon orientalis)
козельці лучні
На всій території, зрідка. На узбіччях доріг, трав'янистих схилах, з.д. насипах, пустищах і перелогах[167]. Compositae
437 Tragopogon ucrainicus Artemczuk
козельці українські
У південно-східних районах Гомельської області, дуже рідко. На прирічкових і борових пісках, дюнах і пустках в долинах річок[167]. Compositae
438 Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip
На всій території, дуже часто. На полях, городах, перелогах, пустирях, сміттєвих місцях, у садах[150]. Compositae
439 Tussilago farfara L.
підбіл звичайний
На всій території, часто. Глинисті ґрунтові відслонення, яри, схили, пустирі, насипи залізниці, поблизу житла[187]. Compositae
440 Xanthium strumarium L. Нв
нетреба звичайна
На всій території, рідко. На узбіччях доріг, залізниці насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, рідше — на берегах річок і водойм[201]. Compositae
441 Calystegia sepium (L.) R.Br.
плетуха звичайна
В Поліссі часто, на решті території нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах, у рудеральних місцях перебування[202]. Convolvulaceae
442 Convolvulus arvensis L.
берізка польова
На всій території, дуже часто. На пустирях, смітниках, вздовж парканів, узбіччях доріг, полях і городах[202]. Convolvulaceae
443 Cuscuta epilinum Weihe Нв
повитиця льонова
Раніше траплявся у Вітебській і Мінській областях. Останнім часом на території республіки не виявляється. У посівах льону як паразитує на льоні рослина[203]. Convolvulaceae
444 Cuscuta epithymum (L.) L.
повитиця чебрецева
Паразитує на трав'янистих рослинах з різних родин, частіше на бобових. У Вітебській, Мінської та Гомельської областях, зрідка. На суходільних луках, узбіччях доріг, узліссях лісів, на схилах і ярах[203]. Convolvulaceae
445 Cuscuta europaea L.
повитиця звичайна
На всій території, часто. У заростях чагарників, на берегах водойм, у сирих заболочених лісах, на заплавних луках, узбіччях доріг, в улоговинах, ярах. Паразитує на різних трав'янистих рослинах, найчастіше на кропиві[203]. Convolvulaceae
446 Cuscuta lupuliformis Krock.
повитиця хмелеподібна
У Брестській, Гомельській, Гродненській і Могилевській областях, зрідка. На берегах річок, у прибережних чагарниках, придорожніх канавах. Паразитує на багатьох деревних і трав'янистих рослинах[203]. Convolvulaceae
447 Cornus alba L. Нв
дерен білий
На території Білорусі проявляє інвазивні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[204]. Cornaceae
448 Cornus sanguinea L.
(syn. Swida sanguinea)
дерен-свидина
На всій території, зрідка, на південь частіше. У листяних і змішаних лісах, чагарниках[205]. Cornaceae
449 Crassula aquatica (L.) Schönland Мзв
Вид був указаний в літературі для Мінської губернії[206]. Crassulaceae
450 Hylotelephium telephium (L.) H.Ohba
(syn. Sedum telephium)
(syn. Hylotelephium triphyllum)
(у т. ч. H. t. subsp. maximum)
(у т. ч. H. t. subsp. ruprechtii)—
На всій території, часто[207]. Crassulaceae
451 Sedum acre L.
очиток їдкий
На всій території, часто. У сухих розріджених соснових лісах, на узліссях, перелогах, пустках, узбіччях доріг, з.д. насипах, дюнах, суходільних луках[206]. Crassulaceae
452 Sedum sexangulare L.
очиток шестирядний
У Брестській, Гомельській, Гродненській і Мінській областях, зрідка. У розріджених сосняках, лісових дорогах, узліссях, з.д. насипах, заплавних гривах[206]. Crassulaceae
453 Sempervivum globiferum L.
(syn. Jovibarba globifera)
(syn. Jovibarba sobolifera)
На всій території, зрідка. У розріджених сосняках, на узліссях і галявинах[206]. Crassulaceae
454 Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm.
молодило руське
У Білорусі виростає в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Знайдений у 1999 р в околицях с. Уласи Хойнікського району Гомельської області. За гербарних даними (збори 1927) відомий також в околицях с. Верхні Жари Брагінського району Гомельської області. Населяє узлісся лишайникових і моховитих сосняків (на сухих, що добре прогріваються, схилах і дюнах). Виростає на легких піщаних ґрунтах. Світлолюбна рослина, погано переносить затінення[208]. Crassulaceae
455 Bryonia alba L. Нв
переступень чорноягідний
На всій території, зрідка. Розводиться на городах і в садах, дичавіє. У синантропних місцях перебування[209]. Cucurbitaceae
456 Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray Нв
їжакоплідник виткий
На всій території, зрідка. Розводиться як декоративна і дичавіє, легко натуралізується. На звалищах, у синантропних місцях перебування, в верболізних заростях у долинах великих річок[209]. Cucurbitaceae
457 Blysmus compressus (L.) Panz. ex Link
комишниця стиснута
На всій території, зрідка. На болотистих луках, берегах водойм, у мулисто-піщаних пониженнях, біля виходу ключів[210]. Cyperaceae
458 Bolboschoenus maritimus (L.) Palla
бульбокомиш приморський
Відомий з Брестської області, рідко. На мілководдях водойм, у канавах, западинах, на низинних болотах і болотистих луках[210]. Cyperaceae
459 Bolboschoenus planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova
Відомий з околиць Мінська, дуже рідко. Подібний екології з B. maritimus, але тяжіє до засолених ґрунтів[210]. Cyperaceae
460 Carex acuta L.
осока гостра
На всій території, часто. На берегах водойм, низинних болотах, у зниженнях на луках, заболочених лісах[211]. Cyperaceae
461 Carex acutiformis Ehrh.
осока гостроподібна
На всій території, нерідко. На берегах водойм, у заболочених вільшняках, на торф'яних болотах, у канавах на осушуваних торфовищах[211]. Cyperaceae
462 Carex appropinquata Schumach.
осока зближена
На всій території, нерідко. На низинних болотах, заболочених лугах, вільшняках і берегах водойм, у заплавах невеликих річок, зазвичай на торф'яних ґрунтах[211]. Cyperaceae
463 Carex aquatilis Wahlenb.
Відома з Городоцького району Вітебської області, Жлобінського району Гомельської та Вілейського району Мінської областей, дуже рідко. На надлишково зволожених місцях, заплавах, берегах водойм[211]. Cyperaceae
464 Carex atherodes Spreng.
осока остюкова
Відома з Городоцького району Вітебської та Молодечненського району Мінської областей, дуже рідко. На заболочених берегах водойм[211]. Cyperaceae
465 Carex brizoides L.
осока трясучкова
У Брестській і Гомельській областях, зрідка, північніше — одинично. У широколистяних та змішаних, рідше хвойних лісах[211]. Cyperaceae
466 Carex brunnescens (Pers.) Poir.
осока бурувата
На всій території, рідко, в південних районах, дуже рідко. У хвойних і змішаних вогкуватих лісах, вільшняках[211]. Cyperaceae
467 Carex buxbaumii Wahlenb.
осока Буксбаума
У Білорусі перебуває в окремих ізольованих локалітетах в межах великого Голарктичного ареалу. Перевірено відомий з початку 30-х років минулого століття (Мінськ). У наступні роки відзначався у Вілейському, Пружанському, Речицькому і Солігорському районах. В останнє десятиліття збирався лише в Глубоцькому районі Вітебської області і Вілейському районі Мінської області. Населяє осоково-гіпнові болота, заболочені луги й береги водойм[212]. Cyperaceae
468 Carex canescens L.
На всій території, часто. На трав'яно-осокових болотах, заболочених лугах, у чагарниках, сирих лісах. Cyperaceae
469 Carex capillaris L.
осока волосинчаста
Циркумбореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих ізольованих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Перевірено відомий з початку 80-х років минулого століття в межах Мядельського і Островецького районів. У наступні десятиліття був лише в Міорському і Полоцькому районах[213]. Cyperaceae
470 Carex caryophyllea Latourr.
осока весняна
На всій території, зрідка. На суходільних луках, пагорбах, галявинах, схилах пагорбів[211]. Cyperaceae
471 Carex cespitosa L.
осока дерниста
На всій території, нерідко. На болотах, сирих луках і в заболочених чагарниках[211]. Cyperaceae
472 Carex chordorrhiza L.f.
осока струнокореневищна
На всій території, рідко, в південних районах, одинично. На верхових, перехідних і низинних болотах, сплавинах[211]. Cyperaceae
473 Carex colchica J.Gay
Відома з Свєтлогорського, Житковичського і Лоєвського районів Гомельської області, дуже рідко. На піщаних гривах у заплавах великих річок[211]. Cyperaceae
474 Carex davalliana Sm.
осока Девелла
У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах за східним кордоном ареалу. Наводився в середині 20-го ст. для Біловезької пущі (Пружани). В кінці 70-х років минулого століття було виявлено в межах Пуховічського, а пізніше Кобринського і Вітебського районів. В останні роки відзначено в двох локалітетах в межах Дрогичинського району. Населяє околиці осоково-гіпнових низинних боліт, заболочені луги, гіпново-дрібно-осокові багновини; зазвичай на карбонатних ґрунтах[214]. Cyperaceae
475 Carex diandra Schrank
осока двотичинкова
На всій території, нерідко. На низинних болотах, замоховілих луках, на берегах водойм, у заболочених лісах і чагарниках[211]. Cyperaceae
476 Carex digitata L.
осока пальчаста
На всій республіці, нерідко, на південь рідше. У хвойних і змішаних лісах, переважно з домішкою ялини[211]. Cyperaceae
477 Carex dioica L.
осока дводомна
На всій території, зрідка, на південь, дуже рідко. На моховитих заболочених лугах, низинних мохових болотах, заболочених берегах водойм[211]. Cyperaceae
478 Carex disperma Dewey
Відома з кількох районів Вітебської, Мінської, Брестської та Гомельської областей, дуже рідко. На околицях заліснених мохових боліт, у заболочених ялинових, рідше змішаних лісах, на берегах лісових струмків[211]. Cyperaceae
479 Carex distans L.
осока віддаленоколоскова
Відома з Брестської, Гомельської та Гродненської областей, рідко. Переважно в сильно порушених місцях проживання, околицями польових доріг, у кар'єрах на глинистому ґрунті, на заболочених лугах, частіше на солонуватих ґрунтах[211]. Cyperaceae
480 Carex disticha Huds.
осока дворядна
Відома з Вітебської, Мінської та Брестської областей, рідко. На болотистих луках, заболочених берегах водойм[215]. Cyperaceae
481 Carex echinata Murray
осока їжакувата
На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, болотистих луках, у чагарниках, заростях папороті[215]. Cyperaceae
482 Carex elata All.
осока висока
На низинних болотах, заболочених лугах і берегах водойм, зрідка[215]. Cyperaceae
483 Carex elongata L.
осока видовжена
На всій території, нерідко. На болотах, вогких луках, чагарниках, берегах струмків, канав[215]. Cyperaceae
484 Carex ericetorum Pollich
осока вереснякова
На всій території, часто. У сухих сосняках, узліссях, галявинах, вирубках, на піщаному ґрунті[215]. Cyperaceae
485 Carex flacca Schreb.
осока зів'яла
Відома з околиць міст Гродно й Вітебськ, дуже рідко. На сирих болотистих луках, зазвичай на карбонатних ґрунтах[215]. Cyperaceae
486 Carex flava L.
осока жовта
На всій території, часто. На сирих болотистих луках, трав'яно-осокових болотах, на берегах водойм[215]. Cyperaceae
487 Carex globularis L.
осока куляста
Відома з Вітебської та Мінської областей, рідко. На околицях заліснених верхових і перехідних боліт, заболочених лісах зі сфагнумом[215]. Cyperaceae
488 Carex hartmanii Cajander
осока Гартмана
Відома з Брестської, Гомельської, Могильовської та Мінської областей, рідко. У сирих лісах, чагарниках, у місцях тривалого застійного зволоження, на заплавних луках, прируслових дюнах[215]. Cyperaceae
489 Carex heleonastes Ehrh. ex L.f.
осока торфова
Циркумбореальную вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. За літературними даними наводиться з початку 20-го ст. для околиць Мінська і с. Симоновичі Глуського району, а також с. Веретеї Міорського району. В останні роки виявлено в Біловезькій пущі (Пружанський район) та Глубоцькому районі. Населяє відкриті осоково-гіпнові болота[216]. Cyperaceae
490 Carex hirta L.
осока шорстковолосиста
На всій території, один з найбільш поширених і масових видів осок. Вид з широкою екологічною амплітудою. На придорожніх пісках, пагорбах, галявинах лісу, у чагарниках, розріджених сосняках, на луках, у прируслової частини на піщаних гривах і в заболочених місцях[215]. Cyperaceae
491 Carex hostiana DC.
осока Госта
У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на східній межі ареалу. Перевірено відомий в Новогрудському районі Гродненської області, де вперше виявлено на початку 60-х років минулого століття. Місце зростання підтверджено в 1991 році. Населяє невеликі осоково-гіпнові болота, заболочені луги й багновини; зазвичай зростає на карбонатних ґрунтах[217]. Cyperaceae
492 Carex lasiocarpa Ehrh.
осока пухнастоплода
На всій території, нерідко. На перехідних трав'яний-сфагнових болотах, околицях сфагнових боліт, каналах[218]. Cyperaceae
493 Carex lepidocarpa Tausch
осока лускоплода
У західній частині республіки, рідко. На болотистих луках, трав'яних болотах[218]. Cyperaceae
494 Carex leporina L.
осока заяча
На всій території, часто. На суходільних луках, трав'янистих схилах, перелогах, на узбіччях доріг, у світлих лісах на галявинах, узліссях[218]. Cyperaceae
495 Carex limosa L.
осока багнова
На всій території, зрідка. На сфагнових, трав'яно-осокових болотах, краях заростаючих озер, сплавинах[218]. Cyperaceae
496 Carex loliacea L.
осока пажитницева
Відома з ряду районів Вітебської, Мінської, Гомельської та Брестської областей, рідко, на південь — одинично. У заболочених ялинниках, вільшняках[218]. Cyperaceae
497 Carex magellanica Lam.
(як Carex paupercula)
У Білорусі перебуває на південній межі ареалу, яка проходить на території Поозер'я. Перевірено відомий з середини 70-х років минулого століття в Лепельський районі. Донині відзначений в Браславському, Верхньодвінському, Городоцькому, Докшицькому, Краснопільському, Лепельському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах. Населяє заболочені ліси (чорно-вільхові, ялинові, ялиново-березові, ялиново-чорно-вільхові, рідше соснові й сосново-березові), закущені околиці сфагнових боліт[219]. Cyperaceae
498 Carex montana L.
осока гірська
У всій республіці, зрідка, на північ і північний захід значно рідше. У змішаних лісах, на узліссях і схилах пагорбів[218]. Cyperaceae
499 Carex muricata L.
осока колючкувата
В ок. м. Мінська, Лунінецького та Іванівському районах Брестської області, дуже рідко. Населяє узлісся і схили пагорбів у змішаних і широколистяних лісах, деградованих дібровах[218]. Cyperaceae
500 Carex nigra (L.) Reichard
осока чорна
На всій території, часто. На сирих луках, низинних болотах, заболочених берегах річок, околицях сфагнових боліт, у пониженнях, хвойних і змішаних лісах[218]. Cyperaceae
501 Carex ornithopoda Willd.
осока птахонога
У Білорусі вид перебуває в окремих ізольованих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Перевірено відомий з початку 80-х років минулого століття в межах Мядельського району. Населяє сухі відкриті трав'янисті схили, узлісся лісів, зарості чагарників на схилах моренних пагорбів; на карбонатної ґрунті[220]. Cyperaceae
502 Carex otrubae Podp.
осока 'Отруби
У Малоритському районі Брестської та Волковиського районі Гродненської областей, дуже рідко. На болотистих берегах водойм, у канавах, чагарниках[218]. Cyperaceae
503 Carex pallescens L.
осока бліда
На всій території, часто. На вогкуватих луках, галявинах, у чагарниках, світлих хвойних і змішаних лісах[218]. Cyperaceae
504 Carex panicea L.
осока просяна
На всій території, часто. На сирих луках, низинних болотах, у сирих хвойних і змішаних лісах[218]. Cyperaceae
505 Carex paniculata L.
осока волотиста
Відома з Мінської, Брестської та Гродненської областей, рідко. На низинних болотах, заболочених лугах, берегах струмків, у лісах, місцях виходу ключів[218]. Cyperaceae
506 Carex pauciflora Lightf.
осока бідноцвіта
У Білорусі вид перебуває на південній межі ареалу, яка проходить на території Поозер'я (на північ від Західної Двіни). На південь від неї відомі окремі місця зростання. Донині перевірено відомий в Верхньодвінському, Вітебському, Городоцькому, Лельчицькому, Полоцькому, Россонському і Столінському районах. Населяє верхові болота, заболочені хвойні (частіше соснові) пухівко-сфагнові лісу, прибережні сплавини в улоговинах озер[221]. Cyperaceae
507 Carex pilosa Scop.
осока волосиста
На всій території, зрідка, на північний захід, дуже рідко. У широколистяних та змішаних лісах[218]. Cyperaceae
508 Carex pilulifera L.
осока кульконосна
У західних районах республіки, зрідка, на сході й південному сході не відзначена. Вид з широкою екологічною амплітудою: від сосняків лишайникових, сухих схилів до змішаних хвойно-дрібнолистих лісів[218]. Cyperaceae
509 Carex praecox Schreb.
осока рання
На всій території, нерідко. На суходільних луках, у розріджених соснових лісах, на узліссях, схилах, горбах, схилах шосейних і залізних доріг, на піщаному ґрунті[218]. Cyperaceae
510 Carex pseudocyperus L.
осока несправжньосмикавцева
На всій території, нерідко. На берегах водойм, у прибережних чагарниках, на трав'яно-осокових болотах, у канавах[218]. Cyperaceae
511 Carex remota L.
осока рідкоколоса
На всій території, зрідка. У вологих, тінистих широколистяних лісах, біля струмків і ключів[218]. Cyperaceae
512 Carex rhizina Blytt ex Lindblom
осока кореневищна
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах на західному кордоні суцільного ареалу. Вперше знайдений в другій половині 70-х років минулого століття в Белинічському районі. Пізніше відзначений в Глубоцькому, Городоцькому та Осиповичському районах. В останні роки виявлено в кількох місцях Вітебського району, а також в Городоцькому, Дубровенському, Ліозненському, Поставському, Чашнікському, Чериковському і Шарковщинському районах. Населяє сухі широколистяні й хвойно-широколистяні ліси зазвичай на схилах ярів і корінних берегів річок, рідше вологі широколистяно-смерекові ліси на рівнинній території (поза підвищень рельєфу). Віддає перевагу сухим дренованим карбонатним ґрунтам[222]. Cyperaceae
513 Carex riparia Curtis
осока побережна
На всій території, зрідка. На берегах водойм, верболозу, осокових болотах, заболочених вільшняках, канавах[218]. Cyperaceae
514 Carex rostrata Stokes
осока носата
На всій території, часто. На болотах, сирих луках, берегах водойм, у канавах[218]. Cyperaceae
515 Carex spicata Huds.
(syn. Carex contigua)
осока колосиста
На всій території, нерідко. У змішаних лісах, чагарниках, на трав'янистих схилах, пагорбах, узбіччях польових доріг[211]. Cyperaceae
516 Carex supina Willd. ex Wahlenb.
осока лежача
Степовий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в Крупському (околиці с. Нача) і Столбцовському (околиці с. Клітище) районах Мінської області. Раніше відома популяція в околицях Мінська (селище Дворище) знищена в результаті земляних робіт[223]. Cyperaceae
517 Carex sylvatica Huds.
осока лісова
На всій території, зрідка. У широколистяних та сирих змішаних лісах, старих парках, чагарниках[224]. Cyperaceae
518 Carex tomentosa L.
осока повстиста
У Білорусі перебуває поблизу північного кордону ареалу. Відомий в Брестському (околиці м. Брест) і Житковичському районах. За літературними даними наводився для околиць міст Брест (підтверджений нині), Вітебськ і Могильов; є також старі Гербарні збори з Кам'янецького району (околиці с. Висока). Населяє суходільні закущені луки; росте на багатому карбонатами ґрунті[225]. Cyperaceae
519 Carex umbrosa Host
осока затінкова
У Білорусі перебуває на північній і східній межах ареалу. За старими літературними і гербарними даними відомий з другої половини 19-го ст. в Слуцькому повіті, Брагинському, Пинськомо і Речицькому районах. До кінця 80-х років минулого століття знайдений в Гродненському, Дрогичинському, Житковичському, Іванівському та Пуховічському районах. В останні роки повторно відзначений у Дрогичинському і Пинському районах, а також знайдений в Березівському, Брестському, Кобринському, Лоєвському, Мозирському, Несвіжському, Пружанському, Свислоцьку, Столінському і Хойнікському районах. Населяє сухі світлі листяні, соснові й мішані ліси та їх узлісся, відкриті трав'янисті схили, чагарники, зазвичай зростає на карбонатному ґрунті. Cyperaceae
520 Carex utriculata Boott
(syn. Carex rhynchophysa)
У Могилевській і Гродненській областях, дуже рідко. В останні десятиліття не виявляється. На трав'яно-осокових болотах, берегах водойм, у канавах, заболочених лісах[218]. Cyperaceae
521 Carex vaginata Tausch
осока піхвиста
На всій території, зрідка, на південь — рідко. У сирих хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових луговинах, просіках[224]. Cyperaceae
522 Carex vesicaria L.
осока пухирчаста
На всій території, часто. На берегах водойм (часто у воді), на заболочених лугах, низинних болотах, у канавах[224]. Cyperaceae
523 Carex viridula Michx.
(syn. Carex serotina)
На більшій частині території республіки, зрідка. Невідома на північному сході та сході республіки. На сирих луках, низинних болотах, піщаних гривах на берегах водойм[226]. Cyperaceae
524 Carex vulpina L.
осока лисяча
На всій території, зрідка. На трав'яно-осокових болотах, заплавних болотистих луках, заболочених берегах водойм, у сирих лісах в западинам, у канавах[224]. Cyperaceae
525 Cladium mariscus (L.) Pohl
меч-трава болотяна
У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті на південно-східній межі ареалу. У 1967 р. меч-трава була зібрана в озерах Глубелька і Ячменець в околицях с. Ольшево Мядельського району Мінської області, де вона реєструвалася не раз в наступні роки. Виростає в прибережній смузі озер з високою мінералізацією води на замуленому або заторфованому ґрунті на глибині 0.2–0.5 м[227]. Cyperaceae
526 Cyperus flavescens L.
(syn. Pycreus flavescens)
смикавець жовтуватий
У південній частині республіки, рідко. На болотистих місцях, у западинах, на піщаному й мулистому ґрунті[228]. Cyperaceae
527 Cyperus fuscus L.
смикавець бурий
У Гомельській, Могильовській і Брестській областях, зрідка; на північ дуже рідко. На піщаних мілинах на берегах водойм, на вогких луках і окрайцях боліт[229]. Cyperaceae
528 Cyperus michelianus (L.) Delile
(syn. Dichostylis michelianus)
смикавець Мікелі
У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. На піщаних і мулистих берегах водойм, по старицях і западинах[228]. Cyperaceae
529 Eleocharis acicularis (L.) Roem. & Schult.
ситняг голчастий
На всій території республіки, зрідка. На мілководдях, піщаних обмілинах, піщаних і мулистих берегах водойм, у кюветах, канавах[229]. Cyperaceae
530 Eleocharis mamillata (H.Lindb.) H.Lindb.
ситняг пипкуватий
На всій території, за винятком самих південних районів (на південь від р. Прип'ять), зрідка. На болотистих луках, болотах, берегах водойм[229]. Cyperaceae
531 Eleocharis ovata (Roth) Roem. & Schult.
ситняг яйцеподібний
Відомий у Вітебській, Мінській та Гомельській областях, дуже рідко. На сирих берегах водойм, на лісових і польових дорогах, у калюжах які пересихають на піщаному ґрунті[229]. Cyperaceae
532 Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult.
ситняг болотяний
На всій території, часто. На мілководді, берегах водойм, мокрих луках, у канавах, западинах[229]. Cyperaceae
533 Eleocharis quinqueflora (Hartmann) O.Schwarz
ситняг бідноцвітий
Відомий з Брестської та Мінської областей, рідко. На болотистих берегах водойм, на лісових болотах, заболочених лугах, частіше на кальціємісних ґрунтах. Cyperaceae
534 Eleocharis uniglumis (Link) Schult.
ситняг однолусковий
На всій території, зрідка. На болотах, болотистих луках, берегах водойм, у западинах, частіше пов'язаний із заплавами великих річок[229]. Cyperaceae
535 Eriophorum angustifolium Honck.
пухівка вузьколиста
На всій території, часто. На верхових, перехідних і низинних болотах, сирих луках, заболочених берегах водойм[210]. Cyperaceae
536 Eriophorum gracile Koch
пухівка струнка
Циркумбореальную вид, що перебуває в Білорусі поблизу південного кордону ареалу. Перевірено відомий в Верхньодвінському, Вітебському, Глубоцькому, Дрогичинському, Лельчицькому, Мядельському, Полоцькому, Пружанському і Сенненському районах. Раніше збирався в Бердичівському, Буда-Кошелівському, Ганцевицькому, Глубоцькому, Горецькому, Городоцькому, Єльському, Жлобінському, Могильовському, Петриківському, Пинському, Сенненському, Смолевічському і Шумлянському районах. Виростає переважно на перехідних гіпново-осокових і сфагново-осокових болотах, рідше низинних болотах, заболочених лугах, на топких берегах водойм, часто на карбонатних ґрунтах[230]. Cyperaceae
537 Eriophorum latifolium Hoppe
пухівка широколиста
У північній частині республіки, зрідка, на південь значно рідше. На заболочених лугах, низинних болотах, у заболочених чагарниках[210]. Cyperaceae
538 Eriophorum vaginatum L.
пухівка піхвяста
На всій території, в північних і центральних районах частіше, на південь рідше. На верхових і перехідних болотах, заболочених сосняках, берегах озер що заростають[210]. Cyperaceae
539 Isolepis setacea (L.) R.Br.
Відзначений для Свіслоцького району Гродненської області, дуже рідко. У вологих порушених місцях проживання, сирих піщаних обмілинах[231]. Cyperaceae
540 Rhynchospora alba (L.) Vahl
дзьобонасінник білий
На всій території, зрідка, на південь дуже рідко. На сфагнових і перехідних болотах[228]. Cyperaceae
541 Schoenoplectus lacustris (L.) Palla
На всій території, часто. У водоймах на мілководді в прибережній частині, нерідко суцільними заростями вздовж берега[231]. Cyperaceae
542 Schoenoplectus tabernaemontani (C.C.Gmel.) Palla
Відзначений для Брестської та Гомельської областей, рідко. У канавах, ставках, на болотистих луках, частіше в засолених місцях[231]. Cyperaceae
543 Scirpoides holoschoenus (L.) Soják
(syn. Holoschoenus vulgaris)
комишник голівчастий
Відзначений для ряду районів Гомельської області, дуже рідко. На вологих, часто солонцюватих мулисто-піщаних зниженнях, придорожніх кюветах[210]. Cyperaceae
544 Scirpus radicans Schkuhr
комиш укорінливий
На всій території, рідко; на південь дуже рідко. У канавах, на сирих і заболочених лугах, берегах водойм і лісових струмків[232]. Cyperaceae
545 Scirpus sylvaticus L.
комиш лісовий
На всій території, часто. На закущених і відкритих вогких луках, болотах, чорно-вільшняком, берегах лісових струмків, у канавах[231]. Cyperaceae
546 Trichophorum alpinum (L.) Pers.
(syn. Baeothryon alpinum)
У Білорусі перебуває на південній межі ареалу, що проходить по лінії Островець — Молодечно — оз. Палик — Вітебськ, на південь від якої відзначені поодинокі місця зростання. Населяє верхові та перехідні осоково-сфагнові й осоково-гіпновие болота, що живляться мінералізованими ґрунтовими водами[233]. Cyperaceae
547 Aldrovanda vesiculosa L.
альдрованда пухирчаста
Реліктовий, за походженням палеотропичний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах на північно-східному кордоні середньоєвропейського фрагмента ареалу. Населяє евтрофні середньомінералізовані озерні й річкові заплави, стариці, серед сплавин, зарослі судноплавні та меліоративні канали; росте також на обводнених болотах, найчастіше в спільнотах рогозу вузьколистого, аїру звичайного, осок, очерету звичайного, шабельника звичайного[234]. Droseraceae
548 Drosera anglica Huds.
росичка англійська
У Вітебській, Могильовській, Гомельській, Брестській областях, рідко. Ha сфагнових болотах[146]. Droseraceae
549 Drosera intermedia Hayne
росичка середня
Реліктовий вид, що зустрічається в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Більшість місць зростання зосереджено в межах Білоруського Полісся, особливо в його центральній частині, більш рідкісний вид в басейні р. Березина і Білоруському Поозер'ї. Екологічно вузько-пластичний вид, який пристосувався до едафотоп, бідних поживними речовинами. Виростає на мочажинах і зниженнях серед оліготрофних і мезотрофних боліт (серед гіпнових і сфагнових мохів, зазвичай на голому торфі й корчах), перезаболачених торфорозробках, заболочених і зарослих виїмок біля доріг, заболочених старих кар'єрів і берегах ставків. Віддає перевагу ділянкам з розрідженій рослинністю і малопотужному торф'яно-глейовому субстраті, підстильному пісками і підживленому ґрунтовими водами. Водна форма часто зростає на мілководді різних водойм серед боліт і має повністю занурені листи. Тепло- і вологолюбний вид[235]. Droseraceae
550 Drosera rotundifolia L.
росичка круглолиста
На всій території, нерідко. На сфагнових болотах[146]. Droseraceae
551 Hippophae rhamnoides L. Нв
На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється[236]. Elaeagnaceae
552 Elatine alsinastrum L.
руслиця кільчаста
У південних районах республіки, дуже рідко. На старицях і затонах річок, западинах на заплавних луках, мілководдях озер, ставків, каналів[237]. Elatinaceae
553 Elatine hydropiper L.
руслиця перцева
У Білорусі трапляється в окремих ізольованих локалітетах в межах загального фрагментованого ареалу. Зростає зазвичай у прибережній смузі (іноді на берегах) оліготрофних і мезотрофних, рідше евтрофних озер льодовикового походження на глибині 0,2-0,5 м на піщано-мулистому, мулистому або піщаному ґрунті, часто спільно з іншими зануреними дрібними макрофітами. Рідше трапляється на мілководді й на сируватих берегах старичних озер в піонерних спільнотах на мулистому, зазвичай оголеному ґрунті, а також у ставках і кар'єрах із чистою і прозорою водою[238]. Elatinaceae
554 Andromeda polifolia L.
андромеда ряснолиста
На всій території, часто. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. Ericaceae
555 Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng.
мучниця звичайна
На всій території, нерідко. У сухих соснових лісах, узліссях, галявинах, вирубках, згарищах[239]. Ericaceae
556 Calluna vulgaris (L.) Hull
верес звичайний
На всій території, дуже часто, в Поліссі рідше. У сухих соснових лісах, узліссях, галявинах, вирубках, згарищах[239]. Ericaceae
557 Chamaedaphne calyculata (L.) Moench
торф'яниця чашечкова
У північних і центральних районах, досить часто, в Поліссі — рідко, в південно-західних районах не зазначено. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. Ericaceae
558 Chimaphila umbellata (L.) Nutt.
порушник звичайний
На всій території, нечасто. У хвойних і змішаних лісах[240]. Ericaceae
559 Empetrum nigrum L.
водянка чорна
У північній частині республіки, зрідка. На верхових і перехідних болотах, сфагнових сосняках[240]. Ericaceae
560 Ledum palustre L.
багно звичайне
На всій території, часто. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. Ericaceae
561 Moneses uniflora A.Gray
одноквітка звичайна
Голарктичний аркто-борео-сарматський вид, що трапляється в Білорусі переважно в північних і центральних районах. Населяє переважно вологі моховиті соснові та смерекові ліси. Уникає занадто сухих і надмірно зволожених місць[241]. Ericaceae
562 Monotropa hypopitys L.
(syn. Hypopitys monotropa)
під'ялинник звичайний
На всій території, часто. У лісах, переважно хвойних[240]. Ericaceae
563 Orthilia secunda (L.) House
боровинка однобока
На всій території, нерідко. У хвойних і змішаних лісах, дібровах[242]. Ericaceae
564 Pyrola chlorantha Sw.
грушанка зеленоцвіта
На всій території, зрідка, на південь рідко. У сухих хвойних (переважно сосновим) лісах[242]. Ericaceae
565 Pyrola media Sw.
грушанка середня
На всій території, рідко. У сирих хвойних лісах[242]. Ericaceae
566 Pyrola minor L.
грушанка мала
На всій території, нерідко. У хвойних і змішаних лісах[242]. Ericaceae
567 Pyrola rotundifolia L.
грушанка круглолиста
На всій території, нерідко. У хвойних, листяних і змішаних лісах, чагарниках[242]. Ericaceae
568 Rhododendron luteum Sweet
рододендрон жовтий
Старовинно-середземноморський реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах за північною межею волинського фрагмента ареалу, що перебуває на території України. Відомі місця зростання в Поліссі: в Єльському, Житковицькому й Лельчицькому районах Гомельської області. Населяє соснові й сосново-широколистяні ліси, узлісся, околиці сфагнових боліт[243]. Ericaceae
569 Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh.
(syn. Oxycoccus microcarpus)
Тундрово-тайговий вид, що перебуває в Білорусі поблизу південного кордону ареалу. Населяє верхові болота[244]. Ericaceae
570 Vaccinium myrtillus L.
чорниця звичайна
На всій території, дуже часто. У свіжих, сируватих, сирих і заболочених лісах, особливо соснових[242]. Ericaceae
571 Vaccinium oxycoccos L.
(syn. Oxycoccus palustris)
На всій території, часто. На оліготрофних відкритих і залісених болотах, сосняках сфагнових[242]. Ericaceae
572 Vaccinium uliginosum L.
буяхи
На всій території, часто. У верхових і перехідних болотах, заболочених лісах[242]. Ericaceae
573 Vaccinium vitis-idaea L.
брусниця
На всій території, часто. У лісах, чагарниках, зрідка на торф'яних болотах[242]. Ericaceae
574 Euphorbia cyparissias L.
молочай кипарисовий
У Поліссі нерідко, на решті території — рідко, в Поозер'ї дуже рідко. Культивується як декоративна. У сухих сосняках, дюнно-горбистих пісках, піщаних дорожніх схилах[245]. Euphorbiaceae
575 Euphorbia esula L.
молочай гострий
Дуже рідко[245]. Euphorbiaceae
576 Euphorbia exigua L.
молочай дрібний
В ок. Турова Житковицького району Гомельської області, дуже рідко. Бур'ян на полях[245]. Euphorbiaceae
577 Euphorbia helioscopia L.
молочай досонячний
На всій території, зрідка. Бур'ян на полях і городах, узбіччях доріг[245]. Euphorbiaceae
578 Euphorbia illirica Lam.
(syn. Euphorbia villosa)
У Білорусі трапляється в ізольованому локалітеті за північно-східним кордоном ареалу. Відомий в Житковицькому районі Гомельської області (околиці смт Туров) і в околицях м. Горки Могильовської області. Населяє остепнені лугові ділянки в деградованих дібровах і похідних від них спільнотах, зростає серед заростей чагарників на багатому карбонатному ґрунті[246]. Euphorbiaceae
579 Euphorbia lucida Waldst. & Kit.
молочай блискучий
У Гомельській, на півдні Могилевської та Брестській областях у долинах річок Дніпро, Прип'ять, Буг і Березина, нерідко. У долинах річок, заболочених заплавах, у заплавних дібровах, притерасних чагарниках[245]. Euphorbiaceae
580 Euphorbia palustris L.
молочай болотяний
В ок. м. Брест у заплаві р. Західний Буг, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На заливних лугах[245]. Euphorbiaceae
581 Euphorbia peplus L.
молочай городній
На всій території, за винятком Вітебської області, рідко. Як бур'ян в городах і рудеральних місцях проживання[245]. Euphorbiaceae
582 Mercurialis perennis L.
переліска багаторічна
На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних і сіро-вільхових лісах[245]. Euphorbiaceae
583 Anthyllis vulneraria L.
заяча конюшина звичайна
На всій території, зрідка. У сухих сосняках, на піщаних пагорбах, у кар'єрах, на трав'янистих схилах, околицях полів, узбіччях доріг, суходільних луках, схилах меліоративних каналів[247]. Fabaceae
584 Astragalus arenarius L.
астрагал пісковий
На всій території, досить часто. У розріджених сухих сосняках, узліссях, галявинах, піщаних узбіччях доріг, з.д. насипах[248]. Fabaceae
585 Astragalus cicer L.
астрагал нутовий
На всій території, крім Поозер'я, рідко. На трав'янистих схилах ярів і річкових берегів, узбіччях доріг, луках, лісових галявинах і узліссях, серед чагарників[248]. Fabaceae
586 Astragalus danicus Retz.
астрагал данський
На всій території: у центральних районах — зрідка, у північних — рідко, у південних — дуже рідко. У сухих сосняках, лісових галявинах і узліссях, схилах з.д. насипів, піщаних кар'єрів, трав'янистих схилах, узбіччях доріг[248]. Fabaceae
587 Astragalus glycyphyllos L.
астрагал солодколистий
На всій території, досить часто. На галявинах і узліссях у дубово-соснових лісах і сухотравних борах, у листяних лісах, серед чагарників, на схилах ярів, обабіч лісових доріг[248]. Fabaceae
588 Caragana arborescens Lam. Нв
жовта акація деревна
На всій території, часто. Культивується в садах, парках, біля будинків, у лісосмугах, легко дичавіє і натуралізується[248]. Fabaceae
589 Chamaecytisus ratisbonensis (Schaeff.) Rothm.
зіновать німецька
У Брестській області та на півдні Гродненської, зрідка. На вирубках, згарищах, просіках, у придорожніх канавах, на схилах, дюнно-горбистих пісках[249]. Fabaceae
590 Chamaecytisus ruthenicus (Fischer ex Woloszczak) Klásk.
зіновать руська
У Гомельській області — часто, на півдні Могилевської — зрідка, окремі місця зростання в Мінській і Гродненській областях. Як підлісок у сухих і рідких сосняках, змішаних сосново-листяних лісах, на безлісих схилах пагорбів на місцях зведених дібров[249]. Fabaceae
591 Cytisus nigricans L.
(syn. Lembotropis nigricans)
У Брестській і зх. частині Гомельської областей, рідко. В узліссях сосняків, дюнно-горбистих пісках під сосновим дрібноліссям[250]. Fabaceae
592 Cytisus ruthenicus Wol.
У Гомельській області — часто, на півдні Могилевської — зрідка, окремі місця зростання в Мінській і Гродненській областях. Як підлісок у сухих і рідких сосняках, змішаних сосново-листяних лісах, на безлісих схилах пагорбів на місцях зведених дібров[249]. Fabaceae
593 Cytisus scoparius (L.) Link
(syn. Sarothamnus scoparius)
жарновець віниковий
Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. У борах, на узліссях, уздовж доріг[249]. Fabaceae
594 Genista germanica L.
дрік колючий
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах і острівних місць зростання на північній межі ареалу. Основна частина місць зростання зосереджена в південно-східних районах в межиріччях Прип'яті, Березини, Дніпра і Сожу. Населяє соснові (зазвичай з березою), сосново-широколистяні й широколистяні ліси, рідше березняки, рідко ялинники, зарості чагарників на берегах річок. Віддає перевагу освітленим ділянкам — галявини, узлісся, просіки[251]. Fabaceae
595 Genista tinctoria L.
дрік фарбувальний
На всій території, крім північних районів; у південних районах досить часто, в середній смузі зрідка. У рідколіссі, сосняках, березнякам, на відкритих трав'яних схилах і галявинах, дюнно-горбистих пісках, узбіччях доріг[250]. Fabaceae
596 Lathyrus laevigatus (Waldst. & Kit.) Gren.
горошок гладенький
У західних і центральних районах, тяжіє до Білоруської гряди, рідко. У дібровах, ялинниках, ялиново-широколистяних лісах, на берегових і яружних схилах, зарослих ліщиною з дубом[252]. Fabaceae
597 Lathyrus linifolius (Reichard) Bassler
(syn. Lathyrus montanus)
У Білорусі цей лісовий реліктовий вид перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання за східним кордоном ареалу. Перевірено відомий в Барановицькому, Івацевицькому і Ляховицькому районах Брестської області, у Вовковиському, Дятловському, Новогрудському і Щучинському районах Гродненської області, у Березинському, Борисовському, Крупському, Логойському, Мінському, Смолевицькому районах Мінської області. Населяє переважно сосняки, рідше ялинники, діброви, сосново-дрібнолисті й сосново-смерекові ліси; воліє освітлені ділянки — галявини й узлісся[253]. Fabaceae
598 Lathyrus niger (L.) Bernh.
горошок чорний
У Вітебській області досить рідко, на решті території зрідка. В ялиново-грабових дібровах, широколистяно-соснових лісах, вторинних березняках на місці дібров, у чагарниках ліщини з дубом, схилах пагорбів[254]. Fabaceae
599 Lathyrus palustris L.
горошок болотяний
На всій території, досить часто. На низинних луках, в чорно-вільшняках на болотах, смугах верболозу з вільхою на берегах водойм[254]. Fabaceae
600 Lathyrus pisiformis L.
горошок горохоподібний
У Білорусі цей реліктовий, за походженням лісостеповий вид перебуває в ізольованих локалітетах на значній віддалі від північного кордону ареалу. Перевірено відомий у Вітебській (Городоцький район), Мінській (Логойський і Мінський райони) і Могилевській (Осиповицький район) області. Є літературна вказівка на зростання виду в Лоєвському районі, яке вимагає перевірки. Населяє переважно соснові й сосново-березові, рідше ялиново-березові ліси, чагарники на схилах пагорбів. Віддає перевагу відкритим місцям (галявини, узлісся), карбонатні ґрунти[255]. Fabaceae
601 Lathyrus pratensis L.
горошок лучний
На всій території, часто. На луках, у чагарниках, на узліссях, узбіччях доріг, вирубках, берегах водойм, рудеральних місцях перебування[254]. Fabaceae
602 Lathyrus sylvestris L.
горошок лісовий
На всій території, досить часто. У лісах, узліссях, вирубках, чагарниках, берегових обривах, піщаних кар'єрах[254]. Fabaceae
603 Lathyrus tuberosus L.
горошок бульбистий
На всій території, рідко. На з.д. насипах, схилах шосейних доріг, рідше на перелогах[254]. Fabaceae
604 Lathyrus vernus (L.) Bernh.
горошок весняний
На всій території, часто. У соснових, ялинових, широколистяних і змішаних лісах, чагарниках[254]. Fabaceae
605 Lotus corniculatus L.
лядвенець звичайний
На всій території, часто. На лісових галявинах і узліссях, узбіччях доріг, з.д. насипах, суходільних луках, на окрайках полів[247]. Fabaceae
606 Lotus pedunculatus Cav.
(syn. Lotus uliginosus)
У південно-західній частині республіки, рідко. На сирих і заболочених лугах, на просіках в сирих лісах[247]. Fabaceae
607 Lupinus polyphyllus Lindl. Нв
люпин ряснолистий
На всій території, часто. Вирощується як декоративна, нерідко дичавіє, натуралізується. На лісових галявинах, в посадках сосни, на узбіччях доріг[250]. Fabaceae
608 Medicago falcata L.
люцерна серпувата
На всій території, досить часто. На схилах з.д. насипів, пустирях, суходільних луках, трав'янистих схилах[256]. Fabaceae
609 Medicago lupulina L.
люцерна хмелецвіта
На всій території, часто. На перелогах, околицях полів, узбіччях доріг, вигонах, рудеральних місцях[256]. Fabaceae
610 Medicago sativa L.
люцерна сійна
На всій території, часто. Культивується як кормова, часто дичавіє і натуралізується. На з.д. насипах, біля будівель, біля доріг[256]. Fabaceae
611 Melilotus albus Medik.
На всій території, часто. На сухих луках, узбіччях доріг, засмічених місцях, у населених пунктах, на схилах, з.д. насипах, берегах водоймищ[257]. Fabaceae
612 Melilotus officinalis (L.) Lam.
буркун лікарський
На всій території, нерідко. Населяє сміттєві місця, узбіччя доріг, посіви, пустирі, схили, яри, з.д. насипи, росте біля житла[257]. Fabaceae
613 Melilotus wolgicus Poir. Нв
На всій території, рідко. У населених пунктах, на залізних і шосейних дорогах[257]. Fabaceae
614 Onobrychis arenaria (Kit.) DC.
еспарцет пісковий
Північна частина Мінської області, дуже рідко. У сухих сосняках, у піщаних кар'єрах, уздовж доріг[258]. Fabaceae
615 Onobrychis viciifolia Scop. Нв
еспарцет сійний
Зростає в синантропних екотопах[258]. Fabaceae
616 Ononis spinosa L.
(syn. Ononis arvensis)
вовчуг колючий
Відомо кілька місць зростання в долинах Західної Двіни, Німану і Прип'яті, рідко. Серед прибережних та придорожніх кущів, на узбіччях доріг[259]. Fabaceae
617 Oxytropis pilosa (L.) DC.
горобинець волосистий
Лісостеповій реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в крайніх східних локалітетах прибалтійського фрагмента європейської частини диз'юнктивного ареалу. Населяє узлісся й галявини в соснових і дрібнолистих-соснових лісах, остепнені берегові схили озер гравійні кар'єри, що заростають[260]. Fabaceae
618 Robinia pseudoacacia L. Нв
робінія звичайна
На всій території, досить часто, особливо на піщаних ґрунтах. Культивується в садах і парках, зрідка як закріплювач схилів і пісків, дичавіє, легко натуралізується[248]. Fabaceae
619 Securigera varia (L.) Lassen(syn. Coronilla varia)
У південній частині республіки досить часто, на решті території зрідка. На узліссях сосняків, у піщаних кар'єрах, горбах, берегових обривах, на луках, уздовж доріг, серед чагарників[258]. Fabaceae
620 Trifolium alpestre L.
конюшина альпійська
У північній частині республіки рідко, на решті території зрідка. У розріджених лісах, на галявинах, узліссях[261]. Fabaceae
621 Trifolium arvense L.
конюшина польова
На всій території, часто. На полях, перелогах, узбіччях доріг, насипах, вирубках, у просіках, сміттєвих місцях[261]. Fabaceae
622 Trifolium aureum Pollich
конюшина золотиста
На всій території, досить часто. На полях, на узбіччях доріг, розріджених лісах, узліссях, галявинах, суходільних луках[261]. Fabaceae
623 Trifolium campestre Schreb.
конюшина рівнинна
На всій території, зрідка. На околицях полів, придорожніх луговинах, ґрунтових дорогах що заростають, галявинах, узліссях, вигонах[261]. Fabaceae
624 Trifolium dubium L.
конюшина дрібноголівчаста
У південних і західних районах республіки, зрідка; ок. м. Мінська, дуже рідко. На луках, галявинах і узліссях соснових і березових лісів, біля доріг[261]. Fabaceae
625 Trifolium fragiferum L.
конюшина суничкувата
У Брестській і Гомельській областях зрідка, в Гродненській і Мінської областях дуже рідко. На берегах водойм, пасовищ, придорожніх луговинах з достатнім зволоженням[261]. Fabaceae
626 Trifolium hybridum L.
конюшина шведська
На всій території, досить часто. На луках, на узбіччях доріг, околицях полів, перелогах, лісових галявинах і узліссях, культивується в якості кормової рослини[261]. Fabaceae
627 Trifolium lupinaster L.
(syn. Trifolium litwinowii)
(syn. Trifolium spryginii)
конюшина люпинова
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за західним кордоном ареалу. Перевірено відомий в Мінській (Логойський, Мядельський, Смолевицький, Столбцовський і Червенський райони) і Гродненській (Новогрудський і Ошмянський райони) області. Раніше вказувався для околиць селища Щорс Новогрудського повіту. Населяє узлісся, галявини вирубки, що заростають у розріджених соснових лісах верескового, брусничного і чорничного типів[262]. Fabaceae
628 Trifolium medium L.
конюшина середня
На всій території, досить часто. У лісах, ярах, узліссях, галявинах, у чагарниках, на вирубках, уздовж лісових доріг, рідше на луках[261]. Fabaceae
629 Trifolium montanum L.
конюшина гірська
На всій території, досить часто. У розріджених лісах, узліссях, узбіччях лісових доріг, схилах ярів, сухих луках[261]. Fabaceae
630 Trifolium pratense L.
конюшина лучна
На всій території, дуже часто. На луках, у розріджених лісах, на узбіччях доріг, околицях полів, перелогах, лісових галявинах і узліссях, канавах, берегах водойм, у населених пунктах[261]. Fabaceae
631 Trifolium repens L.
конюшина біла
На всій території, часто. На луках, узбіччях доріг, перелогах, лісових галявинах і узліссях, на берегах водойм, на пустирях[261]. Fabaceae
632 Trifolium rubens L.
конюшина довгоголівчаста
У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на східній межі ареалу. Перевірено відомий у Гродненській (Вовковиському і Гродненському районах) і Брестської (Брестський районі) області. Раніше відзначався в Біловезькій пущі, околицях Бреста та Гродно і смт Свислочь, наводився для Мінської й Могилевської губерній (без точної вказівки місця). Населяє узлісся, галявини і вирубки (часто під лініями електропередач) у хвойно-широколистяних і широколистяних лісах[263]. Fabaceae
633 Trifolium spadiceum L.
конюшина каштанова
У центральних районах республіки зрідка, в південних і північних — рідко. Ha вологих луках, лісових галявинах і узліссях, на околицях полів, на узбіччях ґрунтових доріг[247]. Fabaceae
634 Vicia cassubica L.
вика кашубська
У північній частині республіки рідко, на решті території зрідка. На узліссях і лісових галявинах, у розріджених соснових лісах[264]. Fabaceae
635 Vicia cracca L.
вика мишачий горошок
На всій території, дуже часто. На луках, узліссях, галявинах, у чагарниках і освітлених лісах, на вирубках і просіках, на берегах водойм, узбіччях доріг, канавах, засмічених місцях, полях[264]. Fabaceae
636 Vicia dumetorum L.
вика чагарникова
Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[265] Fabaceae
637 Vicia hirsuta (L.) Gray
вика шорстка
На всій території, досить часто. На полях, перелогах, городах, біля житла[264]. Fabaceae
638 Vicia pisiformis L.
вика горохоподібна
У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах на північній межі ареалу. За гербарними матеріалами відомий в околицях с. Барбарово Мозирського району Гомельської області. В останні роки (збори 2000 р.) виявлено нове місце зростання в околицях с. Обідовичі Биховського району Могильовської області. За літературними даними раніше вказувався для околиць м. Гродно. Населяє узлісся й галявини широколистяних і широколистяно-соснових лісів, а також похідні від них березняки й осичняки, переважно на високих схилах річкових терас[266]. Fabaceae
639 Vicia sativa L.
(у т. ч. Vicia angustifolia)
вика звичайна
На всій території, часто[264]. Fabaceae
640 Vicia sepium L.
вика підтинна
На всій території, часто. На луках, у розріджених лісах, серед чагарників, біля доріг[264]. Fabaceae
641 Vicia sylvatica L.
вика лісова
На всій території, досить часто. У хвойно-широколистяних лісах, чагарниках, на галявинах, вирубках, узліссях[264]. Fabaceae
642 Vicia tenuifolia Roth
вика тонколиста
На всій території, рідко. У розріджених лісах, у чагарниках, біля доріг, на відкритих трав'янистих схилах[264]. Fabaceae
643 Vicia tetrasperma L.
вика чотиринасінна
На всій території, досить часто. На полях, перелогах, біля доріг, серед чагарників[264]. Fabaceae
644 Vicia villosa Roth
вика волохата
На всій території, досить часто. На полях, сміттєвих місцях, сіяних луках, на узбіччях доріг[264]. Fabaceae
645 Quercus petraea (Matt.) Liebl.
дуб скельний
У Білорусі перебуває в острівних ділянках за східним кордоном ареалу. У природних умовах росте тільки в Біловезькій пущі, за останніми даними в тридцяти її кварталах. Населяє грабові та ялиново-грабові діброви на бурих лісових опідзолених ґрунтах, що підстилаються моренним суглинком[267]. Fagaceae
646 Quercus robur L.
дуб звичайний
На всій території, дуже часто. Лісотвірна порода; крім чистих дібров входить як супутня порода майже в усі типи лісу[268]. Fagaceae
647 Centaurium erythraea Rafn
золототисячник звичайний
На всій території, нерідко. На сухих луках, узліссях сосняків, узбіччях доріг[82]. Gentianaceae
648 Centaurium littorale (Turner) Gilmour
У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. На заболочених лугах[82]. Gentianaceae
649 Centaurium pulchellum (Sw.) Druce
золототисячник гарненький
На всій території, дуже рідко. У порушених місцях перебування, на низинних луках, прибережних мілинах[82]. Gentianaceae
650 Gentiana cruciata L.
тирлич хрещатий
У Білорусі перебуває в межах ареалу, але зустрічається переважно в північних районах республіки. Населяє відкриті остепнені схили пагорбів, високих берегів річок і озер, заплавні й суходільні луки, лісові галявини й узлісся, зарості чагарників[269]. Gentianaceae
651 Gentiana pneumonanthe L.
тирлич вузьколистий
На всій території, зрідка. На узліссях лісів, лісових галявинах, закущених лугах і пасовищах[270]. Gentianaceae
652 Gentiana verna L.
тирлич весняний
У Пуховицькому районі Мінської області. На низинних закущених луговинах біля витоків струмків[270]. Gentianaceae
653 Gentianella amarella (L.) Börner
тирличник гіркуватий
У Білорусі росте на всій території в межах суцільного євразійського ареалу; в центральному Поліссі та на південному сході республіки вид, ймовірно, не зустрічається. Зростає на сирих і заболочених дрібно-осоково-злаково-різнотравні лугах, чагарниках, узліссях, галявинах, відкритих островах серед низинних боліт, крейдяних кар'єрів і відслоненнях вапняку, притерасній частинах заплав малих річок, схилах ярів, дубово-сосновим, осиново-березовим рідколіссям із заболоченими зниженнями. Воліє дерново-підзолисті, рідше торф'яно-болотні піщані та суглинні оглеєні ґрунти з досить високим вмістом карбонатів. Зазвичай росте в місцях зі слабо розвинутим трав'яним покривом або оголеним субстратом[271]. Gentianaceae
654 Swertia perennis L.
бешишниця звичайна
У Білорусі вид перебуває в окремих ізольованих локалітетах на східній межі ареалу. Перші вказівки про його зростання в Білорусі відносяться до Могилевської губернії (датуються другою половиною 19-го ст.). Пізніше цей вид наводився для околиць Гродно і Мінська, а також для Лідського району. Пізніше цей вид наводився для околиць Гродно і Мінська, а також для Лідського району. На початку 70-х років виявлений в Логойському, а в 1990 р. в Борисовському районах. Населяє сирі й заболочені злаково-дрібно-осокові закущені торф'янисті луки та ключові болота в долинах невеликих річок[272]. Gentianaceae
655 Erodium cicutarium (L.) L'Hér.
грабельки звичайні
На всій території, нерідко. На узбіччях доріг, у посівах як бур'ян, на рудеральних місцях проживання[88]. Geraniaceae
656 Geranium bohemicum L.
журавець чеський
У Міорському й Лепельському районах Вітебської, Мозирському і Світлогірському районах Гомельської областей і Біловезькій пущі, дуже рідко. В ялиново-широколистяних лісах[273]. Geraniaceae
657 Geranium columbinum L.
журавець голубиний
Околиці м. Гродно[273]. Geraniaceae
658 Geranium dissectum L.
журавець розсічений
В ок. м. Мінська, Гродненській області, Мстиславському районі Могилевської та в Шарковщинському районі Вітебської області, дуже рідко. Бур'ян у посівах[273]. Geraniaceae
659 Geranium divaricatum L.
журавець розлогий
У Лоєвському, Світлогірському, Калинковицькому, Житковицькому і Наровлянському районах Гомельської області та Біловезькій пущі, дуже рідко. У заростях чагарників на берегових схилах, у рудеральних місцях проживання[273]. Geraniaceae
660 Geranium molle L.
журавець м'який
У Мядельському районі Мінської області та Брестської області, дуже рідко. У придорожніх кущах, на сухих луговинах[273]. Geraniaceae
661 Geranium palustre L.
журавець болотяний
На всій території, нерідко. У чорновільхових і ялинових лісах, чагарниках, сирих ярах, на берегах водойм[273]. Geraniaceae
662 Geranium phaeum L.
журавець темний
У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. У дубово-грабових і грабових лісах, приджерельних вільшняках з ліщиною[273]. Geraniaceae
663 Geranium pratense L.
журавець лучний
На всій території, нерідко. На узліссях лісів, у заростях чагарників, на сухих луговинах, у рудеральних місцях проживання[273]. Geraniaceae
664 Geranium pusillum L.
журавець дрібний
На всій території, нерідко. У рудеральних місцях проживання, біля житла, огорож, на берегових схилах, вздовж доріг[273]. Geraniaceae
665 Geranium robertianum L.
журавець смердючий
На всій території, нерідко. У ялинових, сіро і чорновільхових лісах, прибережних чагарниках, у ярах[273]. Geraniaceae
666 Geranium sanguineum L.
журавець кривавий
На всій території, часто. У сухих сосняках, змішаних лісах, дібровах[273]. Geraniaceae
667 Geranium sibiricum L.
журавець сибірський
У містах Мінськ, Гомель, Гомельській і Брестській областях, рідко. У заростях чагарників, рудеральних місцях проживання[273]. Geraniaceae
668 Geranium sylvaticum L.
журавець лісовий
На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних, сіровільхових і змішаних лісах, на трав'яних схилах уздовж з.д. насипів[273]. Geraniaceae
669 Ribes alpinum L.
порічки альпійські
Переважно в західній частині республіки, дуже рідко. У ялиново-широколистяних і листяних лісах, у заростях чагарників на крутих берегах річок і озер. Культивується[274]. Grossulariaceae
670 Ribes nigrum L.
смородина чорна
На всій території, дуже часто. У сирих лісах, на берегах річок і струмків, у вільшняк. Культивується[274]. Grossulariaceae
671 Ribes spicatum Robson
порічки колосисті
На всій території, зрідка. У чорновільшняках, прибережних верболозах, на закущених берегах річок і струмків[274]. Grossulariaceae
672 Ribes uva-crispa L.
аґрус
На всій території, зрідка. У лісах, чагарниках, синантропних місцях проживання. Культивується, часто дичавіє[274]. Grossulariaceae
673 Myriophyllum spicatum L.
водопериця колосиста
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[275]. Haloragaceae
674 Myriophyllum verticillatum L.
водопериця кільчаста
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[275]. Haloragaceae
675 Elodea canadensis Michx. Нв
водяна чума канадська
На всій території, часто. У річках, озерах, ставках, каналах з проточною і слабопроточною водою[276]. Hydrocharitaceae
676 Elodea nuttallii (Planch.) H.St.John Нв
На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється[277] Hydrocharitaceae
677 Hydrilla verticillata (L.f.) Royle
Реліктовий, можливо, занесений натуралізований вид, який в Білорусі перебуває в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання в європейському фрагменті ареалу. Населяє озера, переважно мезотрофні, із середнім ступенем мінералізації води; трапляється на піщаних і мулистих ґрунтах на глибині 0.7–2.0 м[278]. Hydrocharitaceae
678 Hydrocharis morsus-ranae L.
жабурник звичайний
На всій території, нерідко. В озерах, старицях, заплавах, ставках і канавах[276]. Hydrocharitaceae
679 Najas flexilis (Willd.) Rostk. & W.L.E.Schmidt
(syn. Caulinia flexilis)
Реліктовий, за походженням амфіатлантичний бореальний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Зростає в озерах з різним ступенем трофності й мінералізації води на піщаних і піщано-галькових замулених ґрунтах на глибині 20–60 см[279]. Hydrocharitaceae
680 Najas marina L.
різуха велика
У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на південно-східному кордоні європейського фрагмента ареалу. Виявлено в Городоцькому (оз. Лосвіда), Россонському (оз. Сіньшен) і Шумлянському (оз. Сосна) районах. Населяє слабоевтрофні озера з чистою середньомінералізованою водою; зазвичай на глибині 200–250 см на піщано-гальковому ґрунті серед широколистих рдестів, куширу і жовтця твердолистого. В оз. Лосвіда відзначений на глибині 0.4–0.6 м[280]. Hydrocharitaceae
681 Najas minor All.
(syn. Caulinia minor)
різуха мала
У Білорусі перебуває на північній межі ареалу. Населяє евтрофні озера, річки й річкові стариці, заплави, протоки з чистою середньомінералізованою водою, на глибині 10–60 см[281]. Hydrocharitaceae
682 Stratiotes aloides L.
водяний різак звичайний
На всій території, нерідко. В озерах, ставках, затоках, старицях, меліоративних каналах, торф'яних кар'єрах, заводях річок[276]. Hydrocharitaceae
683 Hypericum hirsutum L.
звіробій шорсткий
У Білорусі трапляється в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в північних і центральних районах республіки. В Поліссі вид, ймовірно, відсутня. Виростає в ясеневих (з вільхою, березою, дубом, осикою), вільхових і ялицево-широколистяних лісах, часто на екотоні з ольсами й по сусідству з крупноосоково-злаковими відкритими або напіввідкритими болотами, на купинах і острівцях серед лісових напіввідкритих трав'яних боліт, на сирих лісових галявинах, узліссях, заростаючих вирубках, просіках і смугах ліній електропередач[282]. Hypericaceae
684 Hypericum humifusum L.
звіробій сланкий
Переважно в південно-західній частині республіки, дуже рідко. У сирих місцях з піщаним ґрунтом[283]. Hypericaceae
685 Hypericum maculatum Crantz
звіробій чотиригранний
На всій території, часто. На вогкуватих луках і галявинах, на берегах водойм, у розріджених лісах, чагарниках[283]. Hypericaceae
686 Hypericum montanum L.
звіробій гірський
У Білорусі зустрічається в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північній і північно-східному кордонах ареалу. Відомий в південних і центральних районах республіки. Населяє світлі розріджені дубові, березові й сосново-широколистяні ліси, лісові галявини, узлісся, вирубки що заростають, просіки, обліснені корінні береги річок. Воліє злегка затінені ділянки, що добре прогріваються. Тяжіє до долин великих річок, де трапляється на моренних схилах, а також до моренно-горбистих ландшафтів. Кальцефільний вид[284]. Hypericaceae
687 Hypericum perforatum L.
звіробій звичайний
На всій території, часто. На лугах, трав'янистих схилах, заростях чагарників, галявинах, на полях[283]. Hypericaceae
688 Hypericum tetrapterum Fr.
звіробій крилатий
У Білорусі перебуває в окремих локалітетах за північно-східним кордоном ареалу. Єдине достовірне місце зростання виявлено в 2000 р в Кобринському районі (околиці с. Добре) Брестської області. За даними літератури раніше вказувався для околиць міст Гродно, Мінськ, Свіслоч. Зростає на зазаплавному вологому осоково-різнотравному закущеному лузі, розташованому серед великого масиву низинного болота; росте на карбонатних ґрунтах[285]. Hypericaceae
689 Gladiolus imbricatus L.
косарики дахівкові
У Білорусі трапляється зрідка на всій території, найбільш часто в Вітебській і Мінській областях. Населяє переважно сирі заплавні й суходільні (вододільні) луки, галявини й узлісся в розріджених вологих лісах (ялинниках, дібровах, вільшняк), зарості чагарників. Не терпить застійного зволоження. Віддає перевагу багатим гумусом пухким ґрунтам[286]. Iridaceae
690 Gladiolus palustris Gaudin
косарики болотяні
В ок. м. Могильова і смт Любча Новогрудського району Гродненської області, дуже рідко. В останні десятиліть не відзначався. На болотистих луках. Iridaceae
691 Iris aphylla L.
півники безлисті
Реліктовий лісостеповій вид, що зустрічається в Білорусі в ізольованих локалітетах за північно-західним кордоном ареалу. Нині перевірено відомий в околицях сіл Сторожовці та Баклань Житковицького району Гомельської області і на значній відстані від них — у Вілейському районі Мінської області. Зростає зазвичай на освітлених місцях: остепнених луках, узліссях і галявинах в дібровах і сосняках, заростях чагарників; воліє помірно вологі супіщані нейтральні ґрунти[287]. Iridaceae
692 Iris pseudacorus L.
півники болотяні
На всій території, нерідко. На заболочених лугах, на берегах водойм, у чорновільшняках[288]. Iridaceae
693 Iris sibirica L.
півники сибірські
Бореальний вид, що перебуває в Білорусі в межах ареалу; спорадично трапляється на всій території, але переважно в південних і східних районах. Населяє сирі й заболочені (переважно заплавні) луки, околиці боліт, закущені берега водойм, узлісся широколистяних, дрібнолистих і змішаних лісів. До ґрунтів не вимогливий, але вважає за краще багаті гумусом, досить зволожені, з нейтральною або слабокислою реакцією. Вимогливий до світла, але може рости в умовах незначного затінення[289]. Iridaceae
694 Juncus articulatus L.
ситник членистий
На всій території, часто. На трав'яних болотах, сирих луках, на берегах водойм, у канавах[290]. Juncaceae
695 Juncus atratus Krock.
ситник чорний
На всій території, нечасто. На заплавних луках, окрайцях боліт, берегах річок, у канавах[290]. Juncaceae
696 Juncus bufonius L.
ситник ропуховий
На всій території, часто. На берегах водойм, трав'яних болотах, вогких луках, окрайцях полів, ґрунтових дорогах, у канавах[290]. Juncaceae
697 Juncus bulbosus L.
ситник бульбистий
У Брестській, Гомельській і Мінській областях, рідко. На піщаних берегах водойм, у піщаних кар'єрах, на узбіччях доріг з глеюватим ґрунтом[290]. Juncaceae
698 Juncus capitatus Weigel
ситник голівчастий
У Брестській, Гомельській, Мінській та Могильовській областях, рідко. На піщаному ґрунті в порушених місцях проживання[291]. Juncaceae
699 Juncus compressus Jacq.
ситник стиснутий
На всій території, нерідко. На заплавних луках, трав'янистих болотах, у канавах, кюветах, на польових ґрунтових дорогах[291]. Juncaceae
700 Juncus conglomeratus L.
ситник купчастий
На всій території, нерідко. На трав'янистих болотах, на берегах водойм, околицях полів, на піщаному ґрунті[291]. Juncaceae
701 Juncus effusus L.
ситник розлогий
На всій території, часто. На вогких луках, болотах, канавах, кар'єрів, берегах водойм, у сирих вільшняк і березняках, на торфовищах[291]. Juncaceae
702 Juncus filiformis L.
ситник ниткуватий
На всій території, часто. На трав'янистих і сфагнових болотах, сирих луках, у лісах, на берегах водойм, канавах, узбіччях доріг[291]. Juncaceae
703 Juncus inflexus L.
ситник сизий
У Брестській, Гродненській і Мінської областях, рідко. На сирих піщаних ґрунтах на берегах річок, ключових болотах[291]. Juncaceae
704 Juncus ranarius Songeon & E.P.Perrier
ситник жаб'ячий
На всій території, зрідка. На берегах водойм, трав'яних болотах, вогких луках, окрайцях полів, ґрунтових дорогам, у канавах[291]. Juncaceae
705 Juncus squarrosus L.
ситник розчепірений
У Брестській, Гомельській і Мінській областях, рідко. В узліссях соснових лісів, заболочених лугах і мохових болотах[291]. Juncaceae
706 Juncus stygius L.
У Вітебській області, дуже рідко. На торф'яних болотах[291]. Juncaceae
707 Juncus tenuis Willd. Нв
ситник тонкий
На всій території, нерідко. На пустирях, вигонах, на берегах водойм на піщаному ґрунті, уздовж лісових і польових доріг[291]. Juncaceae
708 Luzula campestris (L.) DC.
ожика польова
На всій території, зрідка. На сухих пагорбах, суходільних луках, у соснових і змішаних лісах[291]. Juncaceae
709 Luzula multiflora (Ehrh.) Lej.
ожика багатоквіткова
На всій території, часто. На суходільних і заплавних луках, узліссях, галявинах, узбіччях доріг, у розріджених лісах[291]. Juncaceae
710 Luzula pallescens Sw.
ожика бліда
На всій території, часто. У розріджених лісах, на узліссях, галявинах, вирубках, луках, узбіччях[292]. Juncaceae
711 Luzula pilosa (L.) Willd.
ожика волосиста
На всій території, часто. У хвойних і змішаних лісах, на вирубках, узліссях, закущених схилах пагорбів[292]. Juncaceae
712 Triglochin maritima L.
В околицях міст Брест, Рогачов Гомельської області, дуже рідко. На верхових болотах, у місцях виходу засолених вод[293]. Juncaginaceae
713 Triglochin palustris L.
тризубець болотяний
На всій території, зрідка. На сирих луках, низинних і перехідних болотах, на заторфованих берегах водойм, висушених торфовищах[293]. Juncaginaceae
714 Ajuga genevensis L.
горлянка женевська
На всій території, зрідка. У сухих розріджених сосняках, лісових узліссях, сухих луговинах, схилах з.д. насипів, узбіччях піщаних доріг[294]. Lamiaceae
715 Ajuga pyramidalis L.
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання за східним кордоном ареалу. Трапляється переважно в Мінській та Гродненської області. Населяє соснові, сосново-мілколисті, ялинові й широколистяно-смерекові ліси моховитого і чорничного типів. Тяжіє до підвищених елементів рельєфу. Полюбляє сонячні схили, лісові галявини, узлісся, просіки, вирубки, узбіччя лісових доріг, протипожежні розриви[295]. Lamiaceae
716 Ajuga reptans L.
горлянка повзуча
На всій території, нерідко. У змішаних і листяних лісах, чагарниках, трав'янистих схилах, помірно зволожених луговинах, у парках, на узбіччях доріг[294]. Lamiaceae
717 Ballota nigra L.
м'яточник чорний
На всій території, рідко. У засмічених місцях, пустирях, іноді як бур'ян у городах[296]. Lamiaceae
718 Betonica officinalis (L.) Trevis.
буквиця лікарська
На всій території, часто. У розріджених широколистяних, дрібнолистих і змішаних лісах, на лісових галявинах, вирубках, узліссях, у заростях чагарників[297]. Lamiaceae
719 Chaiturus marrubiastrum (L.) Ehrh. ex Rchb.
котячий хвіст шандровий
У Гомельській області, рідко. У прибережних чагарниках, на берегах річок, перелогах, у засмічених місцях[296]. Lamiaceae
720 Clinopodium acinos (L.) Kuntze
На всій території, часто. На сухих піщаних схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах, розріджених сосняках, узліссях, вирубках, пустирях, у засмічених місцях[298]. Lamiaceae
721 Clinopodium vulgare L.
пахучка звичайна
На всій території, нерідко. У березняках, сосново-березових лісах, перелісках, заростях чагарників, вирубок, галявинах, лісових узліссях[298]. Lamiaceae
722 Dracocephalum ruyschiana L.
маточник вузьколистий
Реліктовий лісостеповій вид, що перебуває в Білорусі поблизу північно-західного кордону ареалу. Зростає в Пружанському районі Брестської області, Лепельському районі Вітебської області, Буда-Кошелевському і Речицькому районах Гомельської області, Ошмянському районі Гродненської області, Логойському, Мінському, Мядельському і Пуховічському районах Мінської області. Зростає в розріджених соснових і сосново-березових лісах моховитого, чорничного і верескового типів, рідше в ялинниках-зеленомошниках, на узліссях і лісових галявинах, іноді на відкритих трав'яних схилах. Віддає перевагу піщаним карбонатним ґрунтам[299]. Lamiaceae
723 Dracocephalum thymiflorum L.
маточник чебрецевий
На всій території, рідко. У відкритих піщаних місцях, на залізничних насипах, узбіччях доріг[300]. Lamiaceae
724 Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl. Нв
їжакоплідник виткий
На всій території часто. Як бур'ян на городах, пустирях, сміттєвих місцях, біля жител[301]. Lamiaceae
725 Galeopsis bifida Boenn.
жабрій дводільний
На всій території, нерідко. У сируватих чорно-вільшняках, на узліссях, осушених торфовищах, перелогах, у засмічених місцях, іноді в посівах[302]. Lamiaceae
726 Galeopsis ladanum L.
жабрій польовий
На всій території, часто. У синантропних місцях проживання на піщаному ґрунті, на сухих узліссях, узбіччях доріг, на перелогах, полях, засмічених місцях[302]. Lamiaceae
727 Galeopsis pubescens Besser
жабрій пухнастий
У Брестській області та ок. м. Мінська, дуже рідко. У деградованих дібровах, на узліссях, лісових галявинах, у чагарниках, іноді біля житла[302]. Lamiaceae
728 Galeopsis speciosa Mill.
жабрій строкатий
На всій території, нерідко. Як бур'ян на полях, на лісових вирубках, на сміттєвих місцях, узбіччях доріг, біля житла[302]. Lamiaceae
729 Galeopsis tetrahit L.
жабрій звичайний
На всій території, часто. У розріджених вогкуватих лісах, на лісових галявинах, перелогах, осушених торфовищах, у засмічених місцях, на полях, городах[302]. Lamiaceae
730 Glechoma hederacea L.
розхідник звичайний
На всій території, часто. На закущених луговинах, узліссях лісів, берегах водойм, у порушених і рудеральних місцях проживання[300]. Lamiaceae
731 Glechoma hirsuta Waldst. & Kit.
розхідник шорсткий
На всій території, рідко. У широколистяних та ялиново-широколистяних лісах, чагарниках ліщини[300]. Lamiaceae
732 Lamium album L.
глуха кропива біла
На всій території, часто, в Поліссі відсутня. У садах і на городах, рудеральнимих місцях проживання, біля жител[296]. Lamiaceae
733 Lamium amplexicaule L.
глуха кропива стеблообгортна
На всій території, зрідка. Як бур'ян на городах, у посівах просапних культур, квітниках[296]. Lamiaceae
734 Lamium galeobdolon (L.) L.
(syn. Galeobdolon luteum)
На всій території, нерідко. У широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, у моховитих ялинниках, іноді в чагарниках[296]. Lamiaceae
735 Lamium maculatum L.
глуха кропива плямиста
На всій території, зрідка. У розріджених змішаних лісах, чорновільшняках, дібровах, заростях чагарників, обривах, старих парках, прибережних луговинах[296]. Lamiaceae
736 Lamium purpureum L.
глуха кропива пурпурова
На всій території, часто. Як бур'ян у садах, на городах, перелогах, окультурених торфовищах, у рудеральних місцях проживання[296]. Lamiaceae
737 Leonurus cardiaca L.
собача кропива звичайна
На всій території, зрідка. У засмічених місцях, пустирях, сухих відкритих схилах, чагарниках чагарників, канавах, на осушених торфовищах. Lamiaceae
738 Leonurus quinquelobatus Gilib. ex Usteri
На всій території, нерідко. У засмічених місцях, біля житла, на пустирях, узбіччях доріг, покладів[296]. Lamiaceae
739 Lycopus europaeus L.
вовконіг європейський
На всій території, дуже часто. На берегах водойм, меліоративних каналів, у заболочених берегах водойм, меліоративних каналів, у заболочених чорновільшняках і ялинниках, заростях верболозів, на околицях низинних боліт і заболочених луговинах[303]. Lamiaceae
740 Marrubium vulgare L.
шандра звичайна
У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. У засмічених місцях[300]. Lamiaceae
741 Melittis melissophyllum L.
(як Melittis sarmatica)
кадило звичайне
Цей реліктовий, за походженням давньо-середземноморський неморальний вид виявлений в Барановицькому, Березівському, Брестському, Івацевічському, Кам'янецькому, Кобринському, Малоритському, Пружанському, Столінському, Пинському та Іванівському районах Брестської області, Волковиському, Гродненському, Зельвенському, Мостовському, Слонімському і Свислоцькому районах Гродненської області, Лельчицькому і Мозирському районах Гомельської області. Найбільш північне місце зростання розташоване в Мінському районі Мінської області. Найбільш просунуте на схід місце зростання на Мозирської височини. Населяє дубові, широколистяно-смерекові, дубово-соснові й березові ліси. Віддає перевагу родючим свіжим пухким ґрунтам і напівтіньовим умовам[304]. Lamiaceae
742 Mentha aquatica L.
м'ята водяна
На всій території, зрідка. На сирих берегах водойм, часто прямо у воді[305]. Lamiaceae
743 Mentha arvensis L.
м'ята польова
На всій території, дуже часто. На берегах водойм, вогких луках, перелогах, на полях, городах, біля жител[305]. Lamiaceae
744 Mentha longifolia (L.) L.
м'ята довголиста
На всій території, нерідко. На берегах річок і меліоративних каналів, на сирих прибережних луках[305]. Lamiaceae
745 Nepeta cataria L.
котяча м'ята справжня
На всій території, зрідка. На схилах, пустирях, узбіччях доріг, сміттєвих місцях, біля жител. Іноді культивується як медоносна рослина[300]. Lamiaceae
746 Origanum vulgare L.
материнка звичайна
На всій території, нерідко. На березняках, остепнених лугах, закущених луговинах, узліссях, галявинах, вирубках, узбіччях доріг, трав'яних схилах[298]. Lamiaceae
747 Prunella grandiflora (L.) Scholler
суховершки великоцвіті
На всій території, крім півночі республіки, зрідка. У світлих соснових лісах, суборах, березняках, на вирубках, узліссях, остепнених схилах[302]. Lamiaceae
748 Prunella vulgaris L.
суховершки звичайні
На всій території, дуже часто. На луках, закущених луговинах, лісових галявинах, на берегах водойм, в освітлених лісах, на вирубках, узліссях, рудеральних місцях, на узбіччях доріг[302]. Lamiaceae
749 Salvia pratensis L.
шавлія лучна
Реліктовий лісостеповий вид, що перебуває в Білорусі на північній межі ареалу. Основна частина місць зростання зосереджена в південно-східній частині республіки. Зростає в сухих розріджених соснових, дрібнолистих (березових) і широколистяно-соснових лісах, дубово-ліщинових заростях на берегових схилах в долинах річок, а також в порушених ценозах — на залізничних насипах, узбіччях доріг. Воліє освітлені ділянки, що добре прогріваються з пухким піщаним ґрунтом[306]. Lamiaceae
750 Salvia verticillata L.
шавлія кільчаста
На всій території, досить рідко. На з.д. насипах, узбіччях доріг, у соснових лісах[298]. Lamiaceae
751 Scutellaria galericulata L.
шоломниця звичайна
На всій території, часто. На берегах річок, озер, низинних боліт, у заболочених чорновільшняках і сирих змішаних лісах, на сирих закущених луговинах[300]. Lamiaceae
752 Scutellaria hastifolia L.
шоломниця списолиста
Тяжіє до заплав великих річок в південній частині республіки (р. Німан, Дніпро, Прип'ять), зрідка, в центральній рідко. На заплавних луках, сирих закущених луговинах, берегах водойм, заростях верболозів[300]. Lamiaceae
753 Stachys annua (L.) L.
чистець однорічний
У південній частині республіки, рідко. На алювіальних наносах, крейдяних грядках, з.д. насипах, як бур'ян на полях і городах[297]. Lamiaceae
754 Stachys palustris L.
чистець болотяний
На всій території, часто. На заболочених берегах водойм, низинних болотах, болотистих луговинах, у проріджених чорновільшняках, розроблених торфовищах, узбіччях доріг, на полях[297]. Lamiaceae
755 Stachys recta L.
чистець прямий
У Гомельській і Брестській областях, рідко. На остепнених луговинах, піщаних грядках, у піщано-вапнякових кар'єрах, на схилах з.д. полотна, схилах ярів, у проріджених сосново-дубових лісах[297]. Lamiaceae
756 Stachys sylvatica L.
чистець лісовий
На всій території, нерідко. У тінистих широколистяних і ялиново-широколистяних лісах, чагарниках ліщини, сирих ярах, чорно-вільшняках[297]. Lamiaceae
757 Teucrium scordium L.
самосил часниковий
Майже виключно в долині р. Прип'яті та її приток, рідко. На заплавних луках, заболочених берегах річок, озер, серед верболозів, на алювіальних наносах, у заболочених чагарниках[294]. Lamiaceae
758 Thymus pulegioides L.
(у т. ч. Thymus marschallianus)
чебрець широколистий
На всій території, досить часто. На низинних луках, сухих трав'яних схилах, з.д. насипах, узбіччях доріг, у заростях чагарників, березняках і розріджених змішаних лісах[298]. Lamiaceae
759 Thymus serpyllum L.
чебрець повзучий
На всій території, часто. На відкритих піщаних схилах, дюнно-горбистих пісках, булавоносцевих і ялівцевих пустками, лишайникових і верещатникових борам, на суходільних луках, вирубках, узліссях, з.д. насипах, узбіччях доріг[298]. Lamiaceae
760 Pinguicula vulgaris L.
товстянка звичайна
Голарктичної реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за південно-східним кордоном ареалу. Вперше зібрано на березі оз. Колдичевске в Барановицькому районі та в околицях Новогрудка в кінці 19-го століття. У 1960 р. вид виявлений в околицях с. Шкеличі Новогрудського району, де реєструється до сих пір (1991, 1992, 2002 роки). У 70-х роках минулого століття відзначений для Мядельського району, а в 1989 р. для Вілейського району Мінської області. Населяє сирі й заболочені луги та ключові болота з гіпново-дрібноосоково-злаковою рослинністю переважно в долинах малих річок; зазвичай на багатих кальцієм ґрунтах[307]. Lentibulariaceae
761 Utricularia australis R.Br.
пухирник південний
Відзначався для б. Могилевської губернії. В останні десятиліття не виявлявся. У старицях, канавах, на болотах[308]. Lentibulariaceae
762 Utricularia intermedia Hayne
пухирник середній
У південних районах республіки, рідко. На сфагнових й гипнових болотах, у невеликих стоячих водоймах[308]. Lentibulariaceae
763 Utricularia minor L.
пухирник малий
У південних районах республіки, дуже рідко. На болотах, у стоячих водоймах[308]. Lentibulariaceae
764 Utricularia vulgaris L.
пухирник звичайний
На всій території, нерідко. У старицях, канавах, на болотах[308]. Lentibulariaceae
765 Gagea lutea L.
зірочки жовті
На всій території, досить часто. Зростає в широколистяних, хвойно-широколистяних і змішаних вологих і сирих лісах, на їх узліссях, галявинах, берегах і долинах струмків і невеликих річок, в парках; кальцефільний вид[309]. Liliaceae
766 Gagea minima (L.) Ker Gawl.
зірочки маленькі
На всій території, досить часто. Зростає в парках, на пустках біля житла, узбіччях доріг, у гаях, на місці колишніх поселень, на старих городищах, рідше в сирих лісах, на їхніх узліссях, галявинах, схилах корінних берегів річок і струмків[310]. Liliaceae
767 Gagea pratensis (Pers.) Dumort.
зірочки лучні
У західній і південно-західній частинах республіки, зрідка. Зростає в парках, на пустках біля житла, на місці колишніх поселень, газонах, на узбіччях доріг, узліссях лісів, зазвичай розноситься з привізним ґрунтом і посадковим матеріалом дерев і чагарників[311]. Liliaceae
768 Gagea spathacea (Hayne) Salisb.
зірочки покривні
У півд. і південно-сх. частинах республіки, дуже рідко. Зростає в заболочених і сирих широколистяних, чорно-вільхових і змішаних лісах на багатих ґрунтах, в парках[312]. Liliaceae
769 Lilium martagon L.
лілія лісова
У південних і центральних районах республіки, зрідка; трапляється на північній межі ареалу. Населяє широколистяні й хвойно-широколисті, змішані, дрібнолисті, рідше хвойні ліси; частіше трапляється на моренних пагорбах і крайових льодовикових грядках. Рідко культивується як декоративна рослина на присадибних і дачних ділянках, в парках, іноді дичавіє[313]. Liliaceae
770 Tulipa sylvestris L.
Нв
тюльпан лісовий
На всій території республіки (переважно в західній частині), зрідка. Культивується як декоративна рослина в парках, на присадибних і дачних ділянках, успішно й давно натуралізувався в старих парках[314]. Liliaceae
771 Linum catharticum L.
льон проносний
На всій території, зрідка; в Поліссі, рідко. На вогких луках і серед чагарників[315]. Linaceae
772 Linum flavum L.
льон жовтий
Відомий з смт Турова Гомельської області. В останні десятиліть не відзначався. Серед заростей чагарників[315]. Linaceae
773 Radiola linoides Roth
льонець дрібний
На всій території республіки, рідко. На моховитих луках, сирих путівцях і просіках, околицях полів, перелогах[315]. Linaceae
774 Lindernia procumbens (Krock.) Philcox
коробчанка простерта
У Білорусі зростає в окремому локалітетів за північною межею європейської частини ареалу. Вперше виявлений в республіці в 1999 р. Нині відомо два місця зростання в Житковичський районі Гомельської області (на р. Ствіга). Населяє берегову зону затоплення, скріплені водоростевою кіркою алювіальні річкові наноси[316]. Linderniaceae
775 Lythrum borysthenicum (M.Bieb. ex Schrank) Litv.
(syn. Middendorfia borysthenica)
плакун дніпровський
В ок. м. Пінська, в Наровлянському і Хойнікьському районах Гомельської області, дуже рідко. На піщаних замулених алювіальних ґрунтах в заплавах р. Прип'ять і р. Словечна[317]. Lythraceae
776 Lythrum hyssopifolia L.
плакун гісополистий
В ок. м. Брест і Житковичський районі Гомельської області, дуже рідко. У замулених місцях в заплавах річок, у придорожніх западинах, кар'єрах[318]. Lythraceae
777 Lythrum salicaria L.
плакун верболистий
На всій території, часто. У високотрав'ї на берегах річок і озер, у меліоративних каналах, на низинних луках, у заростях чагарників[318]. Lythraceae
778 Lythrum virgatum L.
плакун прутяний
У південній частині республіки, часто. У прибережних верболозах, заплавних дібровах, сирих придорожніх виїмках[318]. Lythraceae
779 Lythrum volgense D.A.Webb
(syn. Peplis alternifolia)
плакун волзький
У долині р. Прип'ять, дуже рідко. На річковому алювію, сирих придорожніх пісках[317]. Lythraceae
780 Lythrum portula (L.) D.A.Webb
(syn. Peplis portula)
плакун-щебрик
На всій території, рідко. На річковому алювію, на сирих пісках на узбіччях доріг[317]. Lythraceae
781 Trapa natans L.
водяні горіхи звичайні
Реліктовий, за походженням тропогенно-бореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу. Основні місця зростання сконцентровані в південно-східній і північно-східній частинах республіки. Зростає в слабопроточних або стоячих, що добре прогріваються водоймах: частіше в заплавних озерах і старицях, в заплавах річок завглибшки 50–200 см, на мулистому ґрунті у воді, збагаченій залізом[319]. Lythraceae
782 Lavatera thuringiaca L. Нв
собача рожа звичайна
На всій території, рідко. На схилових суходолах, узбіччях доріг, у рудеральних місцях[320]. Malvaceae
783 Malva excisa Rchb. Нв
калачики вирізані
На всій території, зрідка. На схилових суходолах, на узбіччях доріг, у садах, парках, на сміттєвих місцях[321]. Malvaceae
784 Malva neglecta Wallr.
калачики занедбані
На всій території, нерідко. У городах, садах, біля доріг, на звалищах, пустирях, засмічених місцях[320]. Malvaceae
785 Malva pusilla Sm.
калачики дрібні
На всій території, часто. У парках, садах, городах, біля парканів, на пустирях, біля доріг, рідше на лісових галявинах[320]. Malvaceae
786 Tilia cordata Mill.
липа дрібнолиста
На всій території, часто. Часто вирощується як декоративна. Супутня порода в широколистяних лісах, підлісок майже у всіх типах лісу, у прибережних чагарниках[322]. Malvaceae
787 Paris quadrifolia L.
вороняче око звичайне
На всій території, нерідко. У сирих змішаних і хвойних лісах, чорновільшняках, заростях чагарників[87]. Melanthiaceae
788 Veratrum lobelianum Bernh.
чемериця зеленоцвіта
Трапляється у всіх областях (можливо, за винятком Вітебської), рідко. Зростає на північній межі ареалу. Населяє вологі лісові луки, закущені лучки, узлісся і лісові галявини чорно-вільшняків, ялинників і змішаних лісів, околиці боліт[323]. Melanthiaceae
789 Menyanthes trifoliata L.
бобівник трилистий
На всій території, часто. На низинних луках і болотах, на заболочених берегах річок і озер, меліоративних каналах[270]. Menyanthaceae
790 Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) Kuntze
плавун щитолистий
У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на північно-східному кордоні європейської частини ареалу. Виявлено в 1976 р. у двох близько розташованих один від одного місцях на р. Німан в Столбцовському (Мінська область) і Корелічському (Гродненська область) районах. Зростає в стоячих і повільних водах річкових стариць і затонів[324]. Menyanthaceae
791 Montia fontana L.
У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. На низинних луках, піщаних річкових і озерних обмілинах[93]. Montiaceae
792 Nuphar lutea (L.) Sm.
глечики жовті
На всій території, часто. У стоячих і повільних водах[85]. Nymphaeaceae
793 Nuphar pumila (Timm) DC.
Реліктовий, за походженням бореально-тайговий вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Відомі місця зростання в Березівському районі (оз. Спорівське) Брестської області, у Браславському (стариця Західної Двіни в околицях смт Друя), Верхньодвінському (озера Освея і Стрілківське), Міорському (оз. Щелно, р. Хоробовка), Россонському (озера Аксеново, Плотічне, південно-західне узбережжя оз. Мохове) і Чашнікському (оз. Лукомське) районах Вітебської області. Зростає в багатих біогенними елементами водоймах і водотоках з повільною і стоячою водою (в озерах, рідше в заплавах великих річок) на глибині 1.5–2 м, на мулистих відкладеннях[325]. Nymphaeaceae
794 Nymphaea alba L.
латаття біле
Реліктовий, за походженням пребореальний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках поблизу північно-східній межі ареалу. Відмічений у Березівському, Дрогичинському, Лунінецькому, Пинському, Пружанському і Столінському районах Брестської області; Бориславському, Городоцькому, Россонському районах Вітебської області; Житковичському, Наровлянському, Речицькому, Хойнікському районах Гомельської області; Свислоцьку, Мостовському районах Гродненської області; Мядельському, Столбцовському районах Мінської області. Мешкає в озерах, річках, каналах, в затоках, старицях, ставках, зазвичай біля берегів і в заплавах, де течія повільна, на глибинах до 2.5 м[326]. Nymphaeaceae
795 Nymphaea candida C.Presl
латаття сніжно-біле
У всіх районах, зрідка. У стоячих або повільних водах[85]. Nymphaeaceae
796 Nymphaea tetragona Georgi
У Віленському районі Мінської та Міорському районі Вітебської областей, дуже рідко. В озерах і старицях річок[85]. Nymphaeaceae
797 Fraxinus excelsior L.
ясен звичайний
На всій території, нерідко. Лісотвірна або супутня порода в широколистяних та вільхових лісах[327]. Oleaceae
798 Chamerion angustifolium L.
(syn. Chamaenerion angustifolium)
На всій території, дуже часто. На згарищах, вирубках, в освітлених березняках, проріджених сосняках, узліссях, на пустирях, узбіччях доріг, з.д. насипах, осушених торфовищах, перелогах, біля жител[328]. Onagraceae
799 Circaea alpina L.
відьмине зілля низьке
На всій території, зрідка. У сирих ялинниках, чорновільшняках і змішаних лісах[329]. Onagraceae
800 Circaea lutetiana L.
відьмине зілля звичайне
На всій території, зрідка, на північ рідше. У тінистих листяних лісах і чагарниках, на берегах лісових струмків, узліссях чорновільшняків, сирих тінистих ярах[329]. Onagraceae
801 Epilobium collinum C.C.Gmel.
зніт пагорбовий
На більшій частині території, зрідка. Не відзначений у Вітебській і Могильовській областях. На піщаному ґрунті в порушених місцях проживання, в сіровільшняках, на узліссях сосняків, на борових галявинах, на схилах з.д. насипів[328]. Onagraceae
802 Epilobium hirsutum L.
зніт шорсткий
На всій території зрідка, на північ частіше. На топких берегах річок, струмків, озер, у прибережних у прибережних чорновільшняках, верболозах, на околицях ключових і низинних боліт, у меліоративних канавах, на заболочених лугах, осушених торфовищах[328]. Onagraceae
803 Epilobium montanum L.
зніт гірський
На всій території, часто. У досить зволожених ялинниках і сосняках, в суборах, дібровах, дубово-грабових лісах, сіровільшняках, заростях ліщини, на сирих луках, узбіччях доріг[328]. Onagraceae
804 Epilobium obscurum Schreb.
зніт темний
У Мядельському і Вілейському районах Мінської області, дуже рідко. На сирих берегах водойм[328]. Onagraceae
805 Epilobium palustre L.
зніт болотяний
На всій території, часто. На заболочених лугах, осокових болотах, замулених берегах водойм, на торфовищах, у заростях крушини, у верболозах[328]. Onagraceae
806 Epilobium parviflorum Schreb.
зніт дрібноцвітий
На всій території, зрідка, на північ частіше. На топких берегах водойм, ключових і осокових болотах, заторфованих луговинах, на вироблених торфовищах[328]. Onagraceae
807 Epilobium pseudorubescens A.K.Skvortsov
зніт несправжньочервонуватий
У Воложинському районі Мінської області й Березинському заповіднику, дуже рідко. На досить зволожених вирубках, просіках[328]. Onagraceae
808 Epilobium roseum (Schreb.) Schreb.
зніт рожевий
На всій території, дуже рідко. Більш часто в північно-західній частині Мінської області. На топких берегах річок, озер, меліоративних канав, у чорновільшняках і грабових лісах[328]. Onagraceae
809 Epilobium tetragonum L.
зніт чотиригранний
На більшій частині території, крім Вітебської та Гродненської областей, дуже рідко. На низинних болотах, заболочених луговинах, схилах меліоративних канав, у сирих сосняках і деградованих дібровах[328]. Onagraceae
810 Oenothera biennis L. Нв
(у т. ч. Oenothera rubricaulis)
енотера дворічна
На сухих галявинах, сосняках, булавоносцевих і ялівцевих пустках, заплавних піщаних гривам, кар'єрах, узбіччях доріг, з.д. насипах. На всій території, досить часто[329]. Onagraceae
811 Anacamptis coriophora (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase
(syn. Orchis coriophora)
У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу; трапляється спорадично, переважно в південній частині республіки. Населяє вологі й сирі луки (особливо заплавні) з низьким і розрідженим різнотравно-злаковим травостоєм, околиці ключових боліт; росте переважно на карбонатних ґрунтах[330]. Orchidaceae
812 Anacamptis morio (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase
(syn. Orchis morio)
У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу. Основні місця зростання зосереджені в Мядельському районі Мінської, Островецькому районі Гродненської та Поставському районі Вітебської областей. Населяє суходільні, рідше заплавні луки (серед низького і розрідженого різнотравно-злакового травостою), околиці боліт, береги озер і річок, лісові галявини і галявини, серед чагарників[331]. Orchidaceae
813 Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch
булатка довголиста
Реліктовий, за походженням південноєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу. Населяє широколистяні, хвойно-широколистяні й дрібнолисті ліси, серед чагарників. Orchidaceae
814 Cephalanthera rubra (L.) Rich.
булатка червона
Реліктовий, за походженням південноєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі на північно-східній межі ареалу. Здебільшого виявлений у південних і центральних районах республіки. Населяє широколистяні, хвойно-широколистяні, вторинні дрібнолисті ліси, серед чагарників. Orchidaceae
815 Corallorhiza trifida Châtel.
коральківець тридільний
Реліктовий, за походженням циркумбореальний тайговий вид, що перебуває в Білорусі поблизу південної межі поширення. Трапляється в Верхньодвінському, Вітебському, Городоцькому, Докшицькому, Лепельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах Вітебської області, у Мінському і Мядельському районах Мінської області. Населяє заболочені хвойні, змішані й листяні ліси з розрідженим трав'яним покривом, луки, околиці боліт і заболочені береги озер. Полюбляє напівтіньові, добре зволожені, як правило, замоховілі ділянки[332]. Orchidaceae
816 Cypripedium calceolus L.
зозулині черевички справжні
Реліктовий, за походженням євросибірський подтаєжний вид, що перебуває на території Білорусі в ізольованих локалітетах європейського фрагмента ареалу. Населяє розріджені широколистяні, хвойні, хвойно-широколистяні та дрібнолисті ліси, на лісових галявинах, на окрайках боліт; воліє свіжі, нейтральні, багаті гумусом і кальцієм ґрунти і напівтіньові умови[333]. Orchidaceae
817 Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó
зозульки Фукса
На всій території, досить часто. У широколистяних, змішаних і хвойних лісах на вологому багатому гумусом ґрунті, на заболочених витоків струмків, лісових галявинах, у чагарниках, вздовж зарослих узбіч доріг[334]. Orchidaceae
818 Dactylorhiza incarnata (L.) Soó
(як Dactylorhiza ochroleuca)
зозульки м'ясо-червоні
Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[335]. Orchidaceae
819 Dactylorhiza maculata (L.) Soó
зозульки плямисті
На всій території, зрідка. На сирих і заболочених лугах і лісах, на болотах верхового, перехідного і низинного типів, у заростях чагарників[334]. Orchidaceae
820 Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt & Summerh.
зозульки травневі
У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання поблизу північно-східній межі ареалу. Населяє сирі й заболочені луги, евтрофні болота, рідше вологі ліси, лісові галявини та схили доломітових кар'єрів біля виходу ключів[336]. Orchidaceae
821 Dactylorhiza sambucina (L.) Soó
зозульки бузинові
За даними літератури наводився для бувшої Мінської губернії (с. Юхновичі)[334]. Orchidaceae
822 Dactylorhiza traunsteineri (Saut. ex Rchb.) Soó
зозульки Траунштайнера
У Вітебському, Глубоцькому, Городоцькому, Докшицькому і Лепельському районах Вітебської області, дуже рідко. На заплавних і низинних луках, у заболочених лісах, на болотах низинного, перехідного і верхового типів[334]. Orchidaceae
823 Dactylorhiza viridis (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase
(syn. Coeloglossum viride)
Реліктовий, за походженням бореально-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання поблизу південного кордону ареалу. Трапляється розсіяно на всій території, крім південної частини. Зростає на сирих низинних і зволожених суходільних луках, в заплавах невеликих річок і струмків, на узліссях листяних і хвойних лісів, серед чагарників. Віддає перевагу ділянкам з негустим і низькорослим травостоєм[337]. Orchidaceae
824 Epipactis atrorubens (Hoffm.) Besser
коручка темно-червона
У Білорусі вид (за походженням середньоєвропейський пребореальний) трапляється спорадично на всій території, найбільш рідко у Вітебській області, де відомо тільки два місця зростання. Населяє листяні та світлі хвойні ліси, переважно на сухих лісових галявинах і узліссях, нерідко серед чагарників. Віддає перевагу ґрунту з близьким заляганням карбонатних порід[338]. Orchidaceae
825 Epipactis helleborine (L.) Crantz
коручка широколиста
На всій території республіки, зрідка. У соснових і змішаних лісах, на узліссях і вирубках[339]. Orchidaceae
826 Epipactis palustris (L.) Crantz
коручка болотяна
На всій території, зрідка. На заболочених лугах, осокових болотах, сирих закущених луговинах[339]. Orchidaceae
827 Epipogium aphyllum Sw.
надбородник безлистий
У Вітебській області, дуже рідко. В останні десятиліття на території республіки не виявлявся. У сирих хвойних і широколистяних лісах[340]. Orchidaceae
828 Goodyera repens (L.) R.Br.
однобічник повзучий
У північних областях республіки трапляється нерідко, в Поліссі дуже рідко. У моховитих хвойних і змішаних лісах[339]. Orchidaceae
829 Gymnadenia conopsea (L.) R.Br.
билинець звичайний
У Білорусі перебуває в особливих локалітетах і острівних ділянках зростання в межах основної частини ареалу. Населяє осоково-сфагнові болота, сирі луки, узлісся й лісові галявини змішаних лісів, серед чагарників. Більш рясний на вапняних помірно вологих ґрунтах. Воліє добре освітлені ділянки[341]. Orchidaceae
830 Gymnadenia odoratissima (L.) Rich.
билинець найзапашніший
Наводиться за даними літератури для ок. м. Слуцьк і Біловезької пущі[340]. Orchidaceae
831 Hammarbya paludosa (L.) Kuntze
м'якух болотяний
Реліктовий, за походженням бореально-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання поблизу південного і південно-східного кордонів ареалу. Більшість відомих місць зростання виявлено у Вітебській (Верхньодвінський, Полоцький, Докшицький, Поставський, Россонський, Лепельський райони) і Мінській (Мядельський район) областях. Населяє осоково-сфагнові болота, заболочені ліси й заплави річок, тонкі береги озер[342]. Orchidaceae
832 Herminium monorchis (L.) R.Br.
медівка обнобульбова
Реліктовий, за походженням подтаєжний гірський вид, що перебуває в Білорусі на західному кордоні Східноєвропейсько-сибірського і за східним кордоном західно-європейського фрагментів ареалу. Населяє сирі луки, лісові галявини, ключові болітця[343]. Orchidaceae
833 Liparis loeselii (L.) Rich.
блищак болотяний
Голарктичний бореальний вид, що перебуває в Білорусі поблизу південно-східного кордону європейського фрагмента ареалу. Спорадично трапляється в Браславському, Глубоцькому, Городоцькому, Докшицькому, Лепельському, Поставському і Шарковщинському районах Вітебської області; Мядельському, Мінському і Воложинському районах Мінської області; в Мстиславському районі Могильовської області. Населяє торф'яні болота, болотисті луки, заболочені береги озер, приозерні сплавини. Orchidaceae
834 Malaxis monophyllos (L.) Sw.
глевчак однолистий
Голарктичної бореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах в межах рівнинної частини ареалу. Населяє околиці сфагнових боліт, сирі й заболочені луки і ліси (хвойні та змішані), тонкі берега водойм. Слабоконкурентоспособний вид, зазвичай росте в умовах розрідженого травостою при частковому затіненні. Orchidaceae
835 Neotinea ustulata (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase
(syn. Orchis ustulata)
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на північно-західному кордоні ареалу. Нині перевірено відомо три місця зростання: околиці с. Глебковичі Мінського району (виявлено в кінці 80-х років минулого століття), околиці с. Пекалін Смолевічського району (виявлено в 1985 р) і околиці с. Осипова Ліозненського району (встановлено в 2003 р.). Населяє молоді сосняки верескового типу (в Мінському і Смолевічському районах), злаково-різнотравні луги (в Ліозненському районі)[344]. Orchidaceae
836 Neottia cordata (L.) Rich.
(syn. Listera cordata)
Голарктичної циркумбореальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на південно-східному кордоні європейського фрагмента ареалу. Перевірено відомий у Воложинському районі Мінської області, Ів'євському районі Гродненської області, Осиповичському районі Могильовської області, Верхньодвінському, Городоцькому, Лепельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах Вітебської області, Івацевічському і Пружанському районах Брестської області. Населяє сирі й заболочені хвойні ліси, переважно моховиті, мохові болота. Є індикатором кислих ґрунтів. Тіньолюбні рослина, на відкритих освітлених місцях зустрічається рідко[345]. Orchidaceae
837 Neottia ovata (L.) Bluff & Fingerh.
(syn. Listera ovata)
Рівнинно-субальпійський вид, зустрічається спорадично майже на всій території Білорусі, найбільш часто в північних районах. Населяє сирі хвойні, листяні та змішані ліси, лісові галявини й узлісся, низинні луки, порослі чагарником, околиці боліт. Воліє напівтіньові умови[346]. Orchidaceae
838 Neottia nidus-avis (L.) Rich.
гніздівка лісова
На всій території, зрідка. У моховитих ялинниках, змішаних і широколистяних лісах[339]. Orchidaceae
839 Neottianthe cucullata (L.) Schltr.
каптурниця лісова
У Білорусі трапляється в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання поблизу південного кордону ареалу, відсутня в північно-східній частині республіки і центральному Поліссі (за винятком Мозирської височини). Виростає в старовікових соснових і змішаних (сосново-березових з ялиною, сосново-дубових) лісах, часто поблизу річок і озер. Трапляється на ґрунтах різного механічного складу і родючості, але частіше на піщаних і супіщаних ґрунтах. Віддає перевагу ділянкам з добре розвиненим моховим покровом і не густим травостоєм. Коренева система перебуває неглибоко в ґрунті, тому рослина вимоглива до вологості повітря і підстилки[347]. Orchidaceae
840 Ophrys insectifera L.
комашник мухоносний
Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[348]. Orchidaceae
841 Orchis mascula (L.) L.
зозулинець чоловічий
У Білорусі вид перебуває на східній межі ареалу. Перевірено відомі місця зростання у Вітебському, Городоцькому, Ліозненському і Шумлянському районах Вітебської області, у Мядельському районі Мінської області. Населяє сирі луки, лісові галявини, околиці низинних і перехідних боліт, переважно на багатих карбонатами ґрунтах. У Білоруському Поозір'ї трапляється на сирих луках і схилах (частіше на перехідних — від вогкуватих до остепнених — ділянках) в межах смуг відчуження залізниць[349]. Orchidaceae
842 Orchis militaris L.
зозулинець шоломоносний
У Білорусі відомі місця зростання у Вітебському (с. Великі Летці) і Шумлянському (с. Тербешово) районах Вітебської області, у Гродненському районі (околиці м. Гродно) Гродненської області і Мстиславського районі (с. Нові Віхрани, околиці м. Мстиславль) Могилевської області. Населяє сирі луки, лісові галявини й узлісся, околиці боліт. Трапляється також у порушених місцях проживання — на узбіччях шосе, на залізничних насипах, в насадженнях лісових культур; у міру розвитку трав'яного покриву кількість виду зменшується. Воліє добре освітлені ділянки, але може витримувати й затінення[350]. Orchidaceae
843 Platanthera bifolia (L.) Rich.
любка дволиста
На всій території, нерідко. У хвойно-широколистяних лісах, суборах, сосняках, березняках, сіровільшняк, дібровах, на перелісках, закущених галявинах, узліссях[340]. Orchidaceae
844 Platanthera chlorantha (Custer) Rchb.
любка зеленоцвіта
У Білорусі перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання на північній і північно-східному кордонах ареалу. Трапляється в південних, центральних і західних районах республіки. Населяє широколистяні, рідше дрібнолисті, хвойні та змішані ліси. Напівтіньова рослина; при тривалому збереженні низької освітленості поступово зникає. Воліє добре аеровані некислі ґрунти[351]. Orchidaceae
845 Euphrasia nemorosa (Pers.) Wallr.
(Euphrasia parviflora)
очанка гайова
На всій території, часто. Населяє луки, лісові галявини, пасовища та інші порушені місця проживання[352]. Orobanchaceae
846 Euphrasia rostkoviana Hayne
очанка лучна
На всій території, зрідка, на північ частіше. Населяє вологі луки, сирі лісові галявини і узлісся, закущені околиці боліт[352]. Orobanchaceae
847 Euphrasia stricta J.P.Wolff ex J.F.Lehm.
очанка випрямлена
На всій території, часто. Населяє узлісся соснових і змішаних лісів, лісові галявини й узлісся, суходільні луки[352]. Orobanchaceae
848 Lathraea squamaria L.
петрів хрест лускатий
На всій території, зрідка. Населяє тінисті широколистяні й широколистяно-смерекові ліси. Паразитує переважно на коренях ліщини, рідше вільхи[353]. Orobanchaceae
849 Melampyrum arvense L.
перестріч польовий
У Гомельській, Могильовській, Брестській і Вітебської областях, дуже рідко. Населяє сухі луки, узбіччя і схили з.д. й шосейні насипи[354]. Orobanchaceae
850 Melampyrum cristatum L.
перестріч гребенястий
У Брестській, Гомельській, Гродненській і Мінської областях, рідко. Населяє заплавні розріджені листяні та змішані ліси, галявини, узлісся[354]. Orobanchaceae
851 Melampyrum nemorosum L.
перестріч гайовий
На всій території, зрідка, в західних районах частіше. Населяє узлісся й галявини змішаних і листяних лісів, зарості чагарників[354]. Orobanchaceae
852 Melampyrum polonicum (Beauverd) Soó
перестріч польський
На всій території, часто. Населяє узлісся й галявини змішаних і листяних лісів, зарості чагарників[355]. Orobanchaceae
853 Melampyrum pratense L.
перестріч лучний
На всій території, досить часто. Населяє соснові й мішані ліси, узлісся й галявини[355]. Orobanchaceae
854 Melampyrum sylvaticum L. Мзв
перестріч лісовий
Наводиться за даними літератури для території республіки[355]. Orobanchaceae
855 Odontites vernus (Bellardi) Dumort.
кравник весняний
У Могильовській і Гомельській областях, дуже рідко. Як бур'ян у посівах зернових, частіше жита[356]. Orobanchaceae
856 Odontites vulgaris Moench
кравник звичайний
На всій території, часто. Населяє луки, пасовища, околиці полів, узбіччя доріг[356]. Orobanchaceae
857 Orobanche alba Stephan ex Willd.
вовчок білий
В Поліссі (за даними літератури). На трав'яних схилах, серед чагарників. Паразитує на видах з сімейства губоцвітих, переважно видах роду Thymus[357]. Orobanchaceae
858 Orobanche alsatica Kirschl.
вовчок ельзаський
В ок. м. Лоєв Гомельської області та Біловезькій пущі (за даними літератури). Паразитує на видах з родини зонтичних. На трав'яних схилах, серед чагарників[357]. Orobanchaceae
859 Orobanche caryophyllacea Sm. Мзв
вовчок підмаренниковий
В ок. м. Гродно (за даними літератури). Паразитує на видах роду Galium та інших представників родини Rubiaceae. На лісових галявинах, луках, серед чагарників[357]. Orobanchaceae
860 Orobanche coerulescens Stephan ex Willd.
вовчок синюватий
В ок. м. Вітебськ, Стовпці та Брест, дуже рідко. Паразитує на видах роду Artemisia. На сухих схилах залізниці насипів[357]. Orobanchaceae
861 Orobanche cumana Wallr.
вовчок соняшниковий
У Пінському районі Брестської області, дуже рідко. Як бур'ян на полях і городах. Паразитує на соняшнику, тютюні, помідорах, капусті та деяких інших культивованих рослинах[357]. Orobanchaceae
862 Orobanche elatior Sutton
вовчок високий
В ок. м. Мінська і в Міорському районі Вітебської області, дуже рідко. Паразитує на Centaurea scabiosa. Населяє остепнені луки, сухі схили[357]. Orobanchaceae
863 Orobanche ramosa L. Нв
вовчок гіллястий
У Житковичському районі Гомельської області, дуже рідко. Паразитує на коноплі, тютюні, соняшнику, томатах та інших культивованих рослинах. Як бур'ян на полях і городах, уздовж доріг[308]. Orobanchaceae
864 Orobanche reticulata Wallr.
(syn. Orobanche pallidiflora)
вовчок сітчастий
У Глубоцькому районі, Вітебської області (за даними літератури). Паразитує на видах осоту. У заростях чагарників на берегах річок, на узліссях лісів[357]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[358]. Orobanchaceae
865 Pedicularis exaltata Besser Мзв
шолудивник високий
В ок. м. Мінськ (Збори початку XIX ст.). Населяє сирі луки, лісові галявини[356]. Orobanchaceae
866 Pedicularis kaufmannii Pinzger
шолудивник Кауфманна
Реліктовий, за походженням лісостеповий вид в Білорусі перебуває на північно-західному кордоні ареалу. Нині відомо два місця зростання: в Городоцькому районі Вітебської області і Дрібінському районі Могильовської області. У перевірено відомих місцях зростає на суходільних остепнених луках в смузі відчуження залізниці[359]. Orobanchaceae
867 Pedicularis palustris L.
шолудивник болотяний
На всій території, нерідко. Населяє сирі та заболочені луги, низинні болота, прибережні чагарники[356]. Orobanchaceae
868 Pedicularis sceptrum-carolinum L.
шолудивник королівський
Бореальний реліктовий вид в Білорусі росте поблизу південно-західного кордону ареалу. Трапляється розсіяно на всій території республіки. Населяє закущені низинні та перехідні болота, вологі й заболочені суходільні та заплавні луки, узлісся й галявини лісів на низинних і перехідних болотах, береги каналів, канав[360]. Orobanchaceae
869 Pedicularis sylvatica L.
шолудивник лісовий
Реліктовий, за походженням атлантично-європейський вид у Білорусі перебуває в окремих локалітетах за східним кордоном ареалу. Відомі достовірні місця зростання в Докшицькому районі Вітебської області, Мядельському, Вілейському і Мінському районах Мінської області, Брестському і Дрогичинському районах Брестської області. Населяє низькотравні вологі суходільні й низинні позазаплавні лугові спільноти (переважно екотонні ділянки на краях низинних боліт)[361]. Orobanchaceae
870 Rhinanthus angustifolius C.C.Gmel.
(у. т. ч. R. a. subsp. apterus)
(syn. Rhinanthus aestivalis)
(syn. Rhinanthus serotinus)
дзвінець вузьколистий
На всій території, часто. Населяє луки, узлісся, закущені околиці боліт, іноді як бур'ян на краях полів[362]. Orobanchaceae
871 Rhinanthus minor L.
дзвінець малий
На всій території, часто. Населяє вологі та свіжі луки, лісові галявини й узлісся, іноді як бур'ян на краях полів[353]. Orobanchaceae
872 Oxalis acetosella L.
квасениця звичайна
На всій території, дуже часто. У тінистих ялинових і ялиново-широколистяних лісах, рідше в сирих листяних лісах[363]. Oxalidaceae
873 Oxalis stricta L. Нв
квасениця пряма
На всій території, зрідка. На лісових дорогах у листяних, хвойних і змішаних лісах, як бур'ян на городах і в синантропних місцях проживання[315]. Oxalidaceae
874 Chelidonium majus L.
чистотіл звичайний
На всій території, нерідко, місцями утворює зарості. У лісах, на узліссях, у придорожніх хащах чагарників, у садах, парках, на пустирях, в рудеральних місцях перебування[89]. Papaveraceae
875 Corydalis cava (L.) Schweigg. & Körte
ряст порожнистий
На всій території, рідко. У заболочених листяних лісах, чагарниках[364]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[365]. Papaveraceae
876 Corydalis intermedia (L.) Mérat
ряст середній
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Знайдений у Вітебській (Вітебський район), Гомельській (Житковичський район і в м. Гомелі), Гродненській (Островецький район), Мінській (Воложинської район і на кордоні Воложинського і Молодечненського районів) і Могилевській (Бобруйський район) областях. Населяє широколистяні й дрібнолисті (сіровільшняки, березняки і чорновільшняки з дубом, ялиною, грабом) ліси зазвичай на високих схилах в долинах невеликих річок і струмків. Віддає перевагу добре гумусованим карбонатним ґрунтам[366]. Papaveraceae
877 Corydalis solida (L.) Clairv.
ряст повний
На всій території, нерідко. На берегових схилах, заплавних дібровах, всюди на добре зволоженому, багатому ґрунті[364]. Papaveraceae
878 Fumaria officinalis L.
рутка лікарська
На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, уздовж доріг[364]. Papaveraceae
879 Fumaria vaillantii Loisel.
рутка Ваяна
У Брестському, Пінському, Житковичьському, Полоцькому і Гродненському районах, дуже рідко. Бур'ян на полях, городах, уздовж доріг[364]. Papaveraceae
880 Glaucium corniculatum (L.) Curtis Нв
мачок рогатий
У містах Мінськ і Хойники Гомельської області, дуже рідко. У засмічених місцях, на полях, у посівах, біля доріг[89]. Papaveraceae
881 Papaver argemone L.
мак польовий
У західних і південних районах республіки, дуже рідко. На полях, уздовж доріг[364]. Papaveraceae
882 Papaver dubium L.
мак сумнівний
У південних і південно-західних районах республіки, рідко. На схилах, уздовж доріг, як бур'ян на полях[364]. Papaveraceae
883 Papaver rhoeas L.
мак дикий
На всій території, рідко. На полях, у садах, уздовж доріг[364]. Papaveraceae
884 Papaver somniferum L. Нв
мак городній
На всій території республіки, досить часто. Розводиться в садах і городах, нерідко дичавіє[364]. Papaveraceae
885 Callitriche cophocarpa Sendtn.
виринниця тупоплода
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[367]. Plantaginaceae
886 Callitriche hamulata Kütz. ex W.D.J.Koch
виринниця гачкувата
На всій території, рідко. У стоячих і повільних водах[367]. Plantaginaceae
887 Callitriche hermaphroditica L.
виринниця двостатева
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[367]. Plantaginaceae
888 Callitriche palustris L.
виринниця болотяна
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[367]. Plantaginaceae
889 Callitriche stagnalis Scop.
виринниця ставкова
На всій території, рідко. У стоячих і повільних водах[367]. Plantaginaceae
890 Chaenorhinum minus (L.) Lange
вушкоцвіт малий
На всій території, нерідко. Населяє Полотно, узбіччя й насипи залізничних і шосейних доріг, рідше як бур'ян на городах і полях[368]. Plantaginaceae
891 Digitalis grandiflora Mill.
наперсник великоцвітий
На всій території, зрідка, в північних районах рідше. Населяє сосново-березові, сосново-широколистяні, широколистяні та смерекові ліси, лісові галявини, галявини, вирубки і схили[369]. Plantaginaceae
892 Gratiola officinalis L.
авран лікарський
Переважно в південно-східній частині республіки, зрідка; в північній — дуже рідко (у заплавах Березини і Північної Двіни). На берегах річок, водойм і меліоративних каналів, низинних заплавних луках, прибережних чагарниках, алювіальних пісках[370]. Plantaginaceae
893 Hippuris vulgaris L.
водяна сосонка звичайна
На всій території, зрідка. На болотах, у западинах на заплавних луках, що заливаються мулистими наносами[275]. Plantaginaceae
894 Limosella aquatica L.
мулянка водяна
На всій території республіки, зрідка. На річкових і озерних прибережних мілинах, крайках непересихаючих калюж, у западинах, канавах, кюветах, коліях доріг і т.п[370]. Plantaginaceae
895 Linaria genistifolia (L.) Mill.
льонок дроколистий
Переважно в південно-східній частині республіки, зрідка. Населяє сухі сосники, узлісся, дюни, узбіччя, схили насипів і виїмки шосейних і залізних доріг[368]. Plantaginaceae
896 Linaria vulgaris Mill.
льонок звичайний
На всій території, часто. Населяє ґрунтові оголення, узбіччя та схили насипів і виїмки шосейних і залізних доріг, пустирі та пустки, узлісся соснових і змішаних лісів, лісові галявини, поклади, як бур'ян на полях і городах[368]. Plantaginaceae
897 Littorella uniflora (L.) Asch.
У Білорусі перебуває в єдиному ізольованому локалітеті в Новогрудському районі (оз. Світязь) за південно-східним кордоном ареалу, де вперше згадується в першій половині 18 ст. і зростає понині. Населяє прибережну зона озер на глибині до 2.5 м[371]. Plantaginaceae
898 Plantago arenaria Waldst. & Kit.
(syn. Plantago scabra)
подорожник пісковий
У південній половині республіки нерідко, на північ — одинично. На схилах дорожніх насипів, узбіччях піщаних сільських доріг, пісках, узліссях сухих сосняків[372]. Plantaginaceae
899 Plantago lanceolata L.
подорожник ланцетолистий
На всій території, часто. На сухих луках, у посівах, рудеральних місцях перебування[372]. Plantaginaceae
900 Plantago major L.
подорожник великий
На всій території, часто. У населених пунктах, на узбіччях доріг та інших синантропних місцях перебування, прибережних заростях чагарників, садах і парках[372]. Plantaginaceae
901 Plantago media L.
(у т. ч. Plantago stepposa)
подорожник середній
На всій території, часто. На сухих луках, у рудеральних місцях перебування, посівах[372]. Plantaginaceae
902 Veronica agrestis L.
вероніка рільна
На всій території, зрідка. Бур'ян на полях і городах[373]. Plantaginaceae
903 Veronica anagallis-aquatica L.
вероніка прибережна
На всій території, зрідка. Населяє береги водойм, річок, струмків, канав, заболочені зниження, мілини, іноді зростає в воді[373]. Plantaginaceae
904 Veronica anagalloides Guss.
(у т. ч. Veronica heureka)
вероніка мілководна
У Новогрудському районі Гродненської, Горецькому районі Могилевської та Хойникському районі Гомельської областей, рідко. Населяє береги водойм, річок, струмків, канав, заболочені зниження, мілини, низинні луки[374]. Plantaginaceae
905 Veronica arvensis L.
вероніка польова
На всій території, часто. Бур'ян на полях, городах; парові поля, пустирі, суходільні й заплавні луки, ґрунтові оголення[373]. Plantaginaceae
906 Veronica beccabunga L.
вероніка струмкова
На всій території, нерідко. Населяє береги водойм, меліоративних каналів, багновини, заболочені низинні луки, іноді зростає в воді[373]. Plantaginaceae
907 Veronica catenata Pennell
У Славгородському районі Могилевської, Столінському районі Брестської, Житковичському районі Гомельської областей, рідко. Населяє береги водойм, річок, струмків, канав, заболочені зниження, мілини, низинні луки[373]. Plantaginaceae
908 Veronica chamaedrys L.
(syn. Veronica vindobonensis)
вероніка дібровна
На всій території, дуже часто. Населяє лісові узлісся й галявини, зарості чагарників, заплавні луки і гриви, парки, схили насипів і виїмок залізних і шосейних доріг[374]. Plantaginaceae
909 Veronica dillenii Crantz
вероніка Дилленія
На всій території, зрідка. Населяє сухі сосняки, пустирі, узбіччя доріг, піщані береги водойм, відкриті піски, рідше як бур'ян на полях[374]. Plantaginaceae
910 Veronica hederifolia L.
вероніка плющелиста
Трапляється переважно в західних районах республіки, а також у Мозирському районі Гомельської області, рідко. Населяє паркові насадження, газони, сміттєві місця, узбіччя доріг, рідше як бур'ян на околицях полів, городів[374]. Plantaginaceae
911 Veronica incana L.
вероніка сива
У Клічевському районі Могилевської, Мозирському і Житковичському районах Гомельської областей, дуже рідко. Населяє узлісся сухих сосняків, остепнені луки, узбіччя доріг[374]. Plantaginaceae
912 Veronica longifolia L.
вероніка довголиста
На всій території, часто. Береги річок і водойм, зарості чагарників, сирі луки, широколистяні й мішані ліси[374]. Plantaginaceae
913 Veronica officinalis L.
вероніка лікарська
На всій території, часто. Сухі хвойні та змішані ліси, узлісся, вирубки, галявини, схили дорожніх насипів і виїмок[374]. Plantaginaceae
914 Veronica opaca Fr.
вероніка тьмяна
На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях і городах, клумбах[374]. Plantaginaceae
915 Veronica persica L. Нв
вероніка перська
На всій території, зрідка. Трапляється біля доріг, у сміттєвих місцях, газонах, клумбах, перелогах; як бур'ян — на полях і городах[374]. Plantaginaceae
916 Veronica polita Fr.
вероніка блискуча
У Гомельській, Брестській, Могилевській і Мінській областях, рідко. Паркові насадження, газони, сміттєві місця, узбіччя доріг, рідше як бур'ян на полях і городах[354]. Plantaginaceae
917 Veronica prostrata L.
вероніка лежача
У Гомельській і Мінській областях, рідко. Суходільні луки, узбіччя доріг, схили дорожніх насипів і виїмок[354]. Plantaginaceae
918 Veronica scutellata L.
вероніка щитоносна
На всій території, часто. Низинні сирі й заболочені луги, береги водойм і водотоків[354]. Plantaginaceae
919 Veronica serpyllifolia L.
вероніка чебрецелиста
На всій території, часто. Узбіччя доріг, сирі ґрунтові оголення й мілини водойм, пасовища, торфовища, як бур'ян на краях полів і городів[354]. Plantaginaceae
920 Veronica spicata L.
вероніка колосиста
На всій території, часто, на північ — рідше. Сухі соснові й мішані ліси, узлісся, галявини, піщані гриви в заплавах річок, узбіччя доріг[354]. Plantaginaceae
921 Veronica spuria L.
вероніка волотиста
В околицях Могильова і Мозиря (збори кінця XIX і початку XX ст.). Береги річок, берегові схили, лісові галявини і узлісся[354]. Plantaginaceae
922 Veronica teucrium L.
вероніка широколиста
На всій території, зрідка. Сухі узлісся листяних і змішаних лісів, суходільні луки, схили річкових долин і озерних улоговин[354]. Plantaginaceae
923 Veronica triphyllos L.
вероніка трилиста
У західних районах республіки, дуже рідко. Як бур'ян на краях полів, рідше на узбіччях доріг[354]. Plantaginaceae
924 Veronica verna L.
вероніка весняна
На всій території, часто. Суходільні луки, ґрунтові оголення, узбіччя доріг, піщані береги, узлісся соснових і змішаних лісів, пустирі, пасовища, рідше як бур'ян на полях[354]. Plantaginaceae
925 Armeria maritima (Mill.) Willd.
(syn. Armeria vulgaris)
рядник звичайний
У західних районах республіки, досить часто; у центральних і північно-східних рідко, на південному сході не зазначено. У відкритих піщаних місцях, долинах річок[375]. Plumbaginaceae
926 Agropyron cristatum (L.) Gaertn. Нв
житняк звичайний
На всій території, рідко. На з.д. насипах, у рудеральних місцях проживання, як бур'ян у посівах багаторічних трав[376]. Poaceae
927 Agrostis canina L.
мітлиця собача
На всій території, нерідко. На сирих луках, низинних і перехідних болотах, у піщано-глинистих кар'єрах, на схилах каналів[377]. Poaceae
928 Agrostis capillaris L.
(syn. Agrostis tenuis)
мітлиця звичайна
На всій території, часто. На луках, галявинах, у розріджених лісах, на вирубках, узліссях, у сосняках, на перелогах, на узбіччях доріг, розбитих пісках, булавоносцевих і ялівцевих пустищах, біля жител. Poaceae
929 Agrostis gigantea Roth
мітлиця велетенська
На всій території, часто. На луках, лісових галявинах, узліссях, косогорах, з.д. насипах, у піщаних кар'єрах[377]. Poaceae
930 Agrostis stolonifera L.
мітлиця повзуча
На всій території, нерідко. На низинних луках, у западинах, кар'єрах, придорожніх кюветах, на сирих узбіччях доріг, берегах водойм, алювіальних наносах, осушених торфовищах[377]. Poaceae
931 Agrostis vinealis Schreb.
мітлиця виноградникова
У південній частині республіки, зрідка. На сухих луках, піщаних пагорбах, у розріджених борах, з.д. насипах, пустирях[377]. Poaceae
932 Alopecurus aequalis Sobol.
китник рудий
На всій території, нерідко. На вогких луках, трав'янистих болотах, берегах водойм, лісових дорогах[378]. Poaceae
933 Alopecurus geniculatus L.
китник колінчастий
На всій території, нерідко. На вогких луках, тривалий час зволожених западинах і кюветах, на берегах водойм[378]. Poaceae
934 Alopecurus pratensis L.
китник лучний
На всій території, часто. Іноді культивується. На луках, лісових галявинах, у чагарниках[378]. Poaceae
935 Anthoxanthum odoratum L.
пахуча трава звичайна
На всій території, дуже часто. На луках, лісових галявинах, у розріджених лісах, на трав'янистих схилах, узбіччях доріг[379]. Poaceae
936 Apera spica-venti (L.) P.Beauv.
метлюг звичайний
На всій території, часто. Як бур'ян у посівах, на піщаних пустках, узбіччях доріг, з.д. насипах, на пустирях, смітниках[377]. Poaceae
937 Arrhenatherum elatius (L.) P.Beauv. ex J.Presl & C.Presl.
французький райграс високий
На всій території, зрідка. Культивується в кормових травосумішах, дичавіє. Ha вогкуватих луках, трав'янистих схилах, узбіччях доріг[380]. Poaceae
938 Avena fatua L.
вівсюг
На всій території, дуже рідко. Як бур'ян на полях[381]. Poaceae
939 Beckmannia eruciformis (L.) Host
зубровник звичайний
Переважно в Могильовській і Гомельській областях у межах долин річок Дніпро, Сож і Прип'ять, зрідка, в інших областях одинично. На вологих луках і западинах у долинах великих річок і низов'ях їхніх основних приток, зрідка заноситься в інші екотопи[379]. Poaceae
940 Brachypodium pinnatum (L.) P.Beauv.
куцоніжка пірчаста
На всій території, рідко. У листяних і змішаних лісах, на лісових галявинах, у дубово-ліщинових заростях[382]. Poaceae
941 Brachypodium sylvaticum (Huds.) P.Beauv.
куцоніжка лісова
На всій території, рідко, на південь частіше. У ялиново-грабових і грабових дібровах, в ялиново-широколистяних і чорно-вільхово-широколистяних лісах, у чагарниках, на лісових галявинах[382]. Poaceae
942 Briza media L.
трясучка середня
На всій території, часто. На луках, закущених луговинах, лісових галявинах, на трав'янистих схилах[383]. Poaceae
943 Bromus arvensis L.
стоколос польовий
На всій території, зрідка. У посівах як бур'ян, на узбіччях доріг, околицях полів, рудеральних місцях проживання[381]. Poaceae
944 Bromus benekenii (Lange) Trimen
(syn. Bromopsis benekenii)
стоколос Бенекена
У Гомельській і Брестській областях, ок. м. Мінськ, в Березинському заповіднику, дуже рідко. У листяних і змішаних лісах, чагарниках[384]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[385]. Poaceae
945 Bromus commutatus Schrad.
стоколос змінений
На Поліссі, дуже рідко. На луках, біля доріг, лісових галявинах, у населених пунктах[381]. Poaceae
946 Bromus erectus Huds.
(syn. Bromopsis erecta)
стоколос прямий
У Вітебській області й ок. м. Бреста, дуже рідко. На суходільних луках, остепнених схилах[384]. Poaceae
947 Bromus hordeaceus L.
(syn. Bromus mollis)
стоколос м'який
На всій території, нерідко. На піщаних схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах, узліссях сосняків, перелогах[381]. Poaceae
948 Bromus inermis Leyss.
(syn. Bromopsis inermis)
стоколос безостий
На всій території, часто. На луках, з.д. схилах і насипах, уздовж доріг, на лісових узліссях, галявинах[384]. Poaceae
949 Bromus japonicus Thunb.
стоколос японський
У Гомельській, Мінській, Могильовській областях, рідко. На схилах з.д. насипів, узбіччях доріг[381]. Poaceae
950 Bromus secalinus L.
стоколос житній
На всій території, досить рідко. Як бур'ян у посівах, на перелогах, узбіччях доріг[381]. Poaceae
951 Bromus tectorum L.
(syn. Anisantha tectorum)
стоколос покрівельний
На всій території, зрідка. На піщаних схилах, з.д. і шосейних схилах, узліссях сосняків, булавоносцевих і ялівцевих пустищах[384]. Poaceae
952 Calamagrostis arundinacea (L.) Roth
куничник очеретяний
На всій території, нерідко. На освітлених сируватих сосняках, ялинниках, хвойно-широколистяних лісах, вирубках, сирих узліссях[386]. Poaceae
953 Calamagrostis canescens (Weber) Roth
куничник сивуватий
На всій території, нерідко. У заболочених лісах, на купинах сфагнових боліт, заболочених луках, на берегах водойм[377]. Poaceae
954 Calamagrostis epigejos (L.) Roth
куничник звичайний
На всій території, часто. У розріджених соснових лісах, на лісових галявинах, на узліссях, піщаних косогорах, схилах з.д. насипів, біля доріг[377]. Poaceae
955 Calamagrostis stricta (Timm) Koeler
(syn. Calamagrostis neglecta)
куничник прямий
На всій території, зрідка. На низинних болотах, заторфованих луках, на берегах річок[377]. Poaceae
956 Catabrosa aquatica (L.) P.Beauv.
струмочниця водяна
На всій території, зрідка. На берегах водойм, на заболочених лугах, у місцях виходів ключів[387]. Poaceae
957 Cinna latifolia (Trevir.) Griseb.
У Білорусі перебуває в ізольованому локалітеті на південно-західному кордоні європейської частини ареалу. Перевірено відомий в Сенненському районі Вітебської області. Населяє сирі широколисті та смерекові ліси; росте на багатому гумусом пухкому ґрунті[388]. Poaceae
958 Corynephorus canescens (L.) P.Beauv.
срібна трава сива
У південних і центральних районах республіки досить часто; на північ від м. Мінська зрідка; у Вітебській і Могильовській областях рідко. На піщаних схилах, узліссях сосняків, ялівцевих і булавоносцевих пустищах, на узбіччях доріг, з.д. насипах[386]. Poaceae
959 Crypsis alopecuroides (Piller & Mitterp.) Schrad.
скритниця китникова
У південно-східній частині республіки, дуже рідко. На з.д. насипах, піщаних обмілинах[389]. Poaceae
960 Cynosurus cristatus L.
гребінниця звичайна
На всій території, часто. На луках, лісових галявинах, закущених луговинах, трав'яних схилах, на узбіччях доріг[383]. Poaceae
961 Danthonia decumbens (L.) DC.
(syn. Sieglingia decumbens)
дантонія полегла
На всій території, нерідко. На закущених луговинах, лісових галявинах, узліссях, трав'яних схилах, низькопродуктивних луках[390]. Poaceae
962 Dactylis glomerata L.
грястиця звичайна
На всій території, дуже часто. Культивується як кормова культура. На луках, закущених луговинах, у розріджених лісах, на лісових галявинах, уздовж доріг[387]. Poaceae
963 Deschampsia cespitosa (L.) P.Beauv.
щучник дернистий
На всій території, дуже часто. На сирим і заболочених лугах, берегах водойм, у сирих розріджених лісах, на низинних болотах[380]. Poaceae
964 Deschampsia flexuosa (L.) Trin.
(syn. Lerchenfeldia flexuosa)
щучник звивистий
У Брестській, Гродненській, Мінській і Вітебській областях, дуже рідко. У хвойних і змішаних лісах, на закущених галявинах[386]. Poaceae
965 Digitaria ischaemum (Schreb.) Muhl.
пальчатка звичайна
На всій території, зрідка. На берегах річок, як бур'ян у посівах, на піщаних ґрунтах[391]. Poaceae
966 Digitaria sanguinalis (L.) Scop.
пальчатка кривава
На всій території, рідко. На прирічкових пісках, щебнистих насипах, як бур'ян у посівах[391]. Poaceae
967 Echinochloa crus-galli (L.) P.Beauv. Нв
плоскуха звичайна
На всій території, часто. Бур'ян у посівах, на околицях полів, узбіччях доріг[389]. Poaceae
968 Elymus caninus (L.) L.
пирій собачий
На всій території, рідко. У чорно-вільхових лісах, заплавних дібровах, на лісових галявинах, у чагарниках[382]. Poaceae
969 Elymus hispidus (Opiz) Melderis
(syn. Elytrigia intermedia)
пирій сизий
E Брестській і Гомельській областях, рідко. На відкритих піщаних схилах, на з.д. насипах[382]. Poaceae
970 Elymus repens (L.) Gould
(syn. Elytrigia repens)
пирій повзучий
На всій території, дуже часто. На полях, городах, біля доріг, на прирічкових пісках, піщаних насипах, на лугах, лісових галявинах, у рудеральних місцях проживання[382]. Poaceae
971 Eragrostis minor Host Нв
гусятник малий
На всій території, нерідко. На з.д. насипах, узбіччях доріг, прирічкових пісках[390]. Poaceae
972 Eragrostis pilosa (L.) P.Beauv. Нв
гусятник волосистий
У південних районах республіки, рідко. На прирічкових пісках, піщаних мілинах, біля доріг[390]. Poaceae
973 Festuca altissima All.
костриця найвища
Неморальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних місцях зростання на північно-східній межі ареалу. Населяє широколистяні та ялицево-широколистяні ліси за участю клена, граба, липи, рідше ясеня і в'яза[392]. Poaceae
974 Festuca arundinacea Schreb.
костриця очеретяна
На всій території зрідка. На полях, узбіччях доріг[393]. Poaceae
975 Festuca beckeri (Hack.) Trautv.
(syn. Festuca sabulosa, Festuca polesica)
костриця Бекера
У Гродненській області, рідко. На сухих, остепнених, слабо задернованих, що добре прогрівається схилах у сосняках[393]. Poaceae
976 Festuca gigantea (L.) Vill.
костриця велетенська
На всій території, нерідко. У сирих лісах, чагарниках[393]. Poaceae
977 Festuca ovina L.
костриця овеча
На всій території, часто. У соснових і змішаних лісах, на узліссях, вирубках, піщаних узбіччях доріг[393]. Poaceae
978 Festuca pratensis Huds.
костриця лучна
На всій території, часто. Культивується. На лугах, у розріджених помірно зволожених лісах, чагарниках, у садах і парках[393]. Poaceae
979 Festuca rubra L.
костриця червона
На всій території, часто. На болотах, суходільних луках, у лісах, на узбіччях доріг, на з.д. насипах, біля жител, у різних порушених місцях проживання[393]. Poaceae
980 Festuca trachyphylla (Hack.) Hack. Нв
костриця шорстколиста
У Мінській області, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, у розріджених сосняках[393]. Poaceae
981 Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin
костриця валіська
У Поліссі, зрідка. На заплавних гривах, з.д. насипах і узбіччях доріг, у сухих сосняках[393]. Poaceae
982 Glyceria arundinacea Kunth
лепешняк очеретяний
На всій території, рідко. На берегах водойм, на болотистих луках[394]. Poaceae
983 Glyceria declinata Bréb.
У Гродненській області, дуже рідко. У чорновільшняках[394]. Poaceae
984 Glyceria fluitans (L.) R.Br.
лепешняк плавучий
На всій території, нерідко. На берегах водойм, на болотистих луках[394]. Poaceae
985 Glyceria lithuanica (Gorski) Gorski
У Вітебській, Мінської та Брестській областях, дуже рідко. У чорно-вільшняках, сирих ялинниках, на перезволожених лісових галявинах[394]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[395]. Poaceae
986 Glyceria maxima (Hartm.) Holmb.
лепешняк великий
На всій території, часто. На берегах водойм, на болотистих луках[394]. Poaceae
987 Glyceria nemoralis (R.Uechtr.) R.Uechtr. & Koern.
лепешняк гайовий
У Могилевській області, дуже рідко. У чорновільшняках, заболочених ялинниках[394]. Poaceae
988 Glyceria notata Chevall.
(syn. Glyceria plicata)
На всій території, нерідко. На берегах водойм, на болотистих луках і низинних болотах[394]. Poaceae
989 Helictotrichon pubescens (Huds.) Schult. & Schult.f.
вівсюнець пухнастий
На всій території, зрідка. На луках, трав'янистих схилах, лісових галявинах, закущених луговинах, з.д. насипах, уздовж доріг[380]. Poaceae
990 Hierochloë australis (Schrad.) Roem. & Schult.
чаполоч південна
У Гродненській, Мінській, Могильовській і північній частині Гомельської областей, зрідка, в інших одинично. У дібровах, сосняках, розріджених змішаних лісах, на лісових галявинах[379]. Poaceae
991 Hierochloë odorata (L.) P.Beauv.
чаполоч пахуча
На всій території, зрідка. У розріджених лісах, на лісових галявинах, заплавних луках, околицями низинних боліт[379]. Poaceae
992 Holcus lanatus L.
медова трава вовниста
У південній та західній частинах республіки зрідка; на решті території дуже рідко. На сирих луках, закущених луговинах, лісових галявинах[386]. Poaceae
993 Holcus mollis L.
медова трава м'яка
У південній і центральній частині республіки, зрідка. На низинних луках, у розріджених соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях, на околицях полів, з.д. насипах[386]. Poaceae
994 Hordelymus europaeus (L.) Jess. ex Harz
ячмінка лісова
Реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський гірський вид, в республіці знайдений тільки в Біловезькій пущі. Це ізольоване місце зростання розташоване за східним кордоном ареалу і значно віддалене від основної області поширення. Населяє старовікові грабняки, кленовники, діброви, ясенники[396]. Poaceae
995 Hordeum jubatum L. Нв
На всій території, зрідка. Трапляється на трав'яних схилах, узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[397]. Poaceae
996 Hordeum vulgare L. (у т. ч. Hordeum vulgare subsp. distichon) Нв
ячмінь звичайний
На всій території, часто. Трапляється як самосів на узбіччях доріг, околицях полів, звалищах[397]. Poaceae
997 Koeleria delavignei Czern. ex Domin
кипець Делявіня
У Брестській і Гомельській областях, нерідко. У заплавах річок, переважно на луках середнього і високого рівнів[380]. Poaceae
998 Koeleria glauca (Spreng.) DC.
кипець сизий
У південних районах республіки часто, на решті території зрідка. На піщаним схилах, ялівцевих пустищах, узліссях сосняків, надзаплавних терасах[380]. Poaceae
999 Koeleria pyramidata (Lam.) P.Beauv.
(syn. Koeleria cristata)
(syn. Koeleria grandis)
У південній частині республіки, рідко. На остепнених схилах, піщаних заплавних грива[, узліссях сосняків, з.д. насипах[380]. Poaceae
1000 Leersia oryzoides (L.) Sw.
дикий рис звичайний
На всій території, рідко. На болотистих луках, заболочених берегах водойм[382]. Poaceae
1001 Leymus arenarius (L.) Hochst.
колосняк пісковий
У Брестській і Гродненській областях, рідко; в Столбцовському районі Мінської та Полоцькому районі Вітебської областей, одинично. На піщаних гривах у заплавах річок, на дюнно-горбистих пісках, на з.д. насипах, узбіччях піщаних доріг[398]. Poaceae
1002 Lolium multiflorum Lam. Нв
пажитниця рясноцвіта
На всій території, зрідка. Розводиться як кормова і газонна культура. На узбіччях доріг, полів, у сміттєвих місцях[393]. Poaceae
1003 Lolium perenne L.
пажитниця багаторічна
На всій території, часто. Розводиться як кормова і газонна культура. На луках, лісових галявинах, на узбіччях доріг[399]. Poaceae
1004 Lolium remotum Schrank Нв
пажитниця рідкоколоса
На всій території, рідко. У посівах льону та зернових культур[399]. Poaceae
1005 Lolium temulentum L. Нв
пажитниця п'янка
На всій території, зрідка. Бур'ян у посівах зернових[399]. Poaceae
1006 Melica nutans L.
перлівка поникла
На всій території, нерідко. У лісах, чагарниках[383]. Poaceae
1007 Milium effusum L.
просянка розлога
На всій території, часто. У змішаних лісах, на лісових галявинах, у чагарниках[386]. Poaceae
1008 Molinia caerulea (L.) Moench
безколінець блакитний
На всій території, часто. На торфовищах, у розріджених хвойних лісах, на вирубках, узліссях, на окрайках боліт[390]. Poaceae
1009 Nardus stricta L.
мичка звичайна
На всій території, часто. На бідних луках, у борах, на борових галявинах, узліссях, околицях низинних і перехідних боліт, вересових, ялівцевих і борових пустищах[390]. Poaceae
1010 Phalaris arundinacea L.
(syn. Phalaroides arundinacea)
очеретянка звичайна
На всій території, часто. Ha сирих луках, на берегах водойм, околицях низинних боліт[379]. Poaceae
1011 Phalaris canariensis L. Нв
очеретянка канаркова
У містах Бресті, Мінську, зрідка. Насіння використовуються як корм для птахів. На смітниках, газонах, біля жител, уздовж доріг[379]. Poaceae
1012 Phleum phleoides (L.) H.Karst.
тимофіївка степова
У Гомельській, Гродненській, Брестській областях рідко, в Мінській і Вітебській областях дуже рідко. На сухих луках, старих перелогах, у соснових лісах, на лісових галявинах, на розбитим пісках, біля доріг[378]. Poaceae
1013 Phleum pratense L.
тимофіївка лучна
На всій території, часто; культивується. На луках, трав'янистих схилах, у розріджених лісах, на лісових галявинах, уздовж доріг[378]. Poaceae
1014 Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.
очерет звичайний
На всій території, дуже часто. У річках, озерах, на берегах водойм, на заболочених лугах, низинних болотах[390]. Poaceae
1015 Poa angustifolia L.
тонконіг вузьколистий
На всій території, часто. На сухих луговинах, піщаних схилах, узбіччях доріг, узліссях сосняків, з.д. насипах, вирубках[400]. Poaceae
1016 Poa annua L.
тонконіг однорічний
На всій території, часто. На вигонах, уздовж доріг, на галявинах, узліссях, біля жител, у різних порушених місцях проживання[400]. Poaceae
1017 Poa bulbosa L.
(syn. Poa crispa)
тонконіг бульбистий
У Брестській, Гродненській, Мінській та Могильовській областях, дуже рідко. На сухих, піщаних луговинах, біля доріг[400]. Poaceae
1018 Poa compressa L.
тонконіг стиснутий
На всій території, часто. На сухих сосняках, схилах, з.д. насипах, узбіччях доріг, на перелогах, ялівцевих пустищах[400]. Poaceae
1019 Poa nemoralis L.
тонконіг гайовий
На всій території, часто. У змішаних і широколистяних лісах, чагарниках[400]. Poaceae
1020 Poa palustris L.
тонконіг болотяний
На всій території, часто. На вогких луках, окрайцях низинних і перехідних боліт, на топких берегах водойм, канавах[400]. Poaceae
1021 Poa pratensis L.
тонконіг лучний
На всій території, часто. На луках, у достатньо зволожених розріджених лісах, чагарниках, на узбіччях доріг, берегах водойм, околицях полів, у населених пунктах[401]. Poaceae
1022 Poa remota Forselles
тонконіг розсунутий
У Вітебській, Мінській областях, рідко. У сирих чорновільшняках і ялинниках, ярах, сирих закущених луговинах[387]. Poaceae
1023 Poa supina Schrad.
У Березинському біосферному заповіднику, дуже рідко. На галявинах, узліссях, вигонах, уздовж доріг[387]. Poaceae
1024 Poa trivialis L.
тонконіг звичайний
На всій території, часто. На заболочених лугах, на берегах водойм, у канавах, на сирих вирубках, узліссях[387]. Poaceae
1025 Puccinellia distans (Jacq.) Parl.
покісниця розхилиста
На всій території, рідко. На вогких луках, териконах, піщаних берегах водойм, біля доріг, на солонцюватих луговинах[387]. Poaceae
1026 Scolochloa festucacea (Willd.) Link
тростяниця кострицева
У Брестській і Вітебській областях, рідко. На берегах водойм, на низинних болотах, заболочених лугах, на сплавинах озерах що заростають[402]. Poaceae
1027 Sesleria caerulea (L.) Ard.
сеслерія болотяна
У Вітебській області, дуже рідко. У трав'яних вологих місцях із близьким заляганням вапняку[402]. Poaceae
1028 Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult. Нв
(syn. Setaria glauca)
мишій сизий
На всій території, зрідка. На узбіччях доріг, городах, у посівах, на піщаних ґрунтах[391]. Poaceae
1029 Setaria viridis (L.) P.Beauv. Нв
мишій зелений
На всій території, досить часто. На узбіччях доріг, смітниках, у посівах, на пісках[403]. Poaceae
1030 Trisetum sibiricum Rupr.
трищетинник сибірський
У Білорусі перебуває на західній межі ареалу. Відзначений в Докшицькому, Дубровенському, Кам'янецькому, Лепельському, Логойському і Мінському районах. Є гербарні збори з Рогачевського повіту, Вяловського заповідника (Воложинський район) та Могилевської губернії. За літературними даними наводиться для Могильова та Мінська. Населяє заболочені ліси (березові, соснові й сосново-березові) і луки, ключові болота[404]. Poaceae
1031 Polemonium caeruleum L.
синюха блакитна
У південних районах, рідко; на решті території — зрідка. На низинних луках, галявинах у ялинниках, осинниках і березняках, у смугах прибережних верболозів з вільхою[202]. Polemoniaceae
1032 Polygala amarella Crantz
китятки гіркуваті
У центральних і західних районах, зрідка. На сирих і заболочених лугах і чагарниках[88]. Polygalaceae
1033 Polygala comosa Schkuhr
(у т. ч. Polygala wolfgangiana)
китятки чубаті
У центральній частині республіки, зрідка, на північ — частіше. На суходільних і заплавних луках, на галявинах, узліссях, схилах ярів, у чагарниках[205]. Polygalaceae
1034 Polygala vulgaris L.
китятки звичайні
На всій території, досить часто. На сирих луках, узліссях, вирубках, і заростях чагарників[205]. Polygalaceae
1035 Bistorta officinalis Delarbre
На всій території, у північній частині нерідко, а на південь рідше. На вогких луках, окрайцях боліт, канав, осушених торфовищах[405]. Polygonaceae
1036 Fallopia convolvulus (L.) Á.Löve
витка гречка берізкова
На всій території, часто. У посівах, біля житла, у чагарниках, на схилах, біля доріг[375]. Polygonaceae
1037 Fallopia dumetorum (L.) Holub
витка гречка чагарникова
У всій республіці, зрідка. У чагарниках біля водойм, на вирубках, у придорожніх смугах, садах і городах, біля парканів[375]. Polygonaceae
1038 Persicaria amphibia (L.) Delarbre
На всій території, нерідко. Трапляються 2 різновиди: var. natans — плавучий, у водоймах; var. terrestre — наземний, на сирих луках, річкових піщаних наносах, осушених торфовищах[406]. Polygonaceae
1039 Persicaria hydropiper (L.) Delarbre
На всій території, нерідко. На болотах, сирих лісах, берегах водойм, уздовж канав, на полях і городах з торф'яним ґрунтом[405]. Polygonaceae
1040 Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre
(у т. ч. Persicaria linicola)
(у т. ч. Persicaria scabra)
На всій території, часто. Ha болотистих луках, на берегах водойм, у заболочених лісах, біля доріг, біля канав, на пустирях[405]. Polygonaceae
1041 Persicaria maculata (Raf.) Gray
На всій території, часто. На сирих берегах річок, вогких луках, лісах і чагарниках, окрайцях боліт, на полях і городах[405]. Polygonaceae
1042 Persicaria minor (Huds.) Opiz
На всій території, зрідка. На сирих луках, на берегах водойм, чагарниках, на осушених торфовищах, городах[405]. Polygonaceae
1043 Persicaria mitis (Schrank) Holub
Перевірено відомий з Брестської, Гомельської та Могильовської областей, рідко. У вологих широколистяних лісах, чагарниках, біля житла, у сирих тінистих місцях[405]. Polygonaceae
1044 Polygonum arenastrum Boreau
(у т. ч. Polygonum calcatum)
спориш пісколюбний
На всій території, часто. Біля доріг, на оголеному ґрунті лугів, лісових галявинах, берегах водойм, у рудеральних місцях проживання[407]. Polygonaceae
1045 Polygonum aviculare L.
(у т. ч. Polygonum neglectum)
(у т. ч. Polygonum rectum)
спориш звичайний
На всій території, часто. На полях, городах, уздовж доріг, у рудеральних місцях проживання. Polygonaceae
1046 Polygonum patulum M.Bieb.
спориш розлогий
Ок. м. Гродно, дуже рідко. На оголених глинистих ґрунтах[407]. Polygonaceae
1047 Polygonum psammophilum L.
Ок. м. Мозир, дуже рідко. На прирічкових піщаних наносах[407]. Polygonaceae
1048 Polygonum rurivagum Jord. ex Boreau
На всій території, зрідка. На придорожніх смугах, остепнені схилах, мілинах, з.д. насипах[375]. Polygonaceae
1049 Reynoutria japonica Houtt. Нв
далекосхідна гречка японська
На всій території, зрідка. Вирощується як декоративна, дичавіє. Біля парканів, у придорожніх кюветах, у рудеральних місцях проживання[375]. Polygonaceae
1050 Reynoutria sachalinensis (F.Schmidt) Nakai
далекосхідна гречка сахалінська
На всій території рідко. Розводиться як декоративна, дичавіє. У занедбаних садибах, на пустирях[375]. Polygonaceae
1051 Rumex acetosa L.
щавель кислий
На всій території, часто. На заплавних луках, трав'яних галявинах, лісових галявинах, сирих придорожніх смугах, у заплавних дібровах[408]. Polygonaceae
1052 Rumex acetosella L.
щавель гороб'ячий
На всій території, дуже часто. На суходільних луках, галявинах, узліссях, покладах, у посівах, біля доріг, у сухих сосняках, на піщаних пустках і згарищах, у рудеральних місцях проживання[408]. Polygonaceae
1053 Rumex aquaticus L.
щавель водяний
На всій території, зрідка. На берегах водойм, на болотистих луках, у заболочених лісах, канавах, кар'єрах[408]. Polygonaceae
1054 Rumex confertus Willd.
щавель кінський
На всій території, нерідко. На сирих луках, у чагарниках, на узбіччях доріг, у садах і городах[408]. Polygonaceae
1055 Rumex crispus L.
щавель кучерявий
На всій території, часто. На луках, у лісах, на галявинах, узбіччях доріг, у садах і городах[408]. Polygonaceae
1056 Rumex hydrolapathum Huds.
щавель прибережний
На всій території, зрідка. На мілководді водойм, у чорновільшняках, на топких берегах річок, заплавних луках, болотах[409]. Polygonaceae
1057 Rumex longifolius DC.
щавель довголистий
На всій території, зрідка. У посівах, садах, городах, на галявинах, уздовж доріг, на заплавних луках, у піщаних кар'єрах[409]. Polygonaceae
1058 Rumex maritimus L.
щавель приморський
На всій території, зрідка, на південь частіше. На берегах водойм, заболочених лугах, обабіч доріг, канав, на річкових мілинах[409]. Polygonaceae
1059 Rumex obtusifolius L.
щавель туполистий
На всій території, рідко. Уздовж залізничних і шосейних доріг, у рудеральних місцях проживання[409]. Polygonaceae
1060 Rumex palustris Sm.
щавель болотяний
Відомий з Бреста, дуже рідко. На мулистих і піщаних берегах водойм, в заболочених западинах[409]. Polygonaceae
1061 Rumex patientia L. Нв
щавель шпинатний
Відомий з Могильова. У рудеральних місцях, біля доріг[409]. Polygonaceae
1062 Rumex pseudonatronatus (Borbás) Murb.
На всій території, рідко. На берегах водойм, сирих луках, окрайцях боліт, у придорожніх канавах[409]. Polygonaceae
1063 Rumex thyrsiflorus Fingerh.
щавель пірамідальний
На всій території, нерідко. На сухих схилах, заплавних луках, суходолах, на лісових узліссях, біля доріг, біля житла[409]. Polygonaceae
1064 Rumex ucranicus Fisch.
щавель український
У південних районах республіки, рідко. На вологих прибережних піщаних гривах і мілинах, болотистих луках[409]. Polygonaceae
1065 Potamogeton alpinus Balb.
рдесник альпійський
На всій території, зрідка. В озерах, старицях, повільних річках, меліоративних каналах[410]. Potamogetonaceae
1066 Potamogeton berchtoldii Fieber
рдесник Берхтольда
На всій території, досить рідко. У стоячих і слабо проточних водоймах, канавах, зазвичай на замулених мілководдях[410]. Potamogetonaceae
1067 Potamogeton compressus L.
рдесник стиснутий
На всій території, але нерівномірно і нечасто. Переважно на замуленому ґрунті в озерах, ставках, заплавах річок[410]. Potamogetonaceae
1068 Potamogeton crispus L.
рдесник кучерявий
На всій території, зрідка. У повільних річках, заплавних водоймах, озерах[411]. Potamogetonaceae
1069 Potamogeton friesii Rupr.
рдесник Фриса
На всій території, нечасто. У повільних річках, слабо проточних і стоячих водоймах, зазвичай на мулистому ґрунті[411]. Potamogetonaceae
1070 Potamogeton gramineus L.
рдесник злаколистий
На всій території, нерідко. У стоячих і слабо проточних водоймах, зазвичай на мілководді. Іноді розвиваються наземні форми[411]. Potamogetonaceae
1071 Potamogeton lucens L.
рдесник блискучий
На всій території, часто. В озерах, річках, глибоких ставках, меліоративних каналах[411]. Potamogetonaceae
1072 Potamogeton natans L.
рдесник плавучий
На всій території, дуже часто. У прибережній зоні озер, ставків, стариць, на мілководдях повільних річок, у річкових заводях, у канавах[411]. Potamogetonaceae
1073 Potamogeton nodosus Poir.
рдесник вузлуватий
У Мядельському і Столбцовському районах Мінської, Малоритському районі Брестської, Шумлянському районі Вітебської областей, дуже рідко. В озерах і річках[411]. Potamogetonaceae
1074 Potamogeton obtusifolius Mert. & W.D.J.Koch
рдесник туполистий
На всій території, рідко. В озерах, ставках, старицях[411]. Potamogetonaceae
1075 Potamogeton perfoliatus L.
рдесник пронизанолистий
На всій території, часто. У річках, озерах, меліоративних каналах, старицях[411]. Potamogetonaceae
1076 Potamogeton praelongus Wulfen
рдесник довгастий
На всій території, нерідко. У глибоководних водоймах[411]. Potamogetonaceae
1077 Potamogeton pusillus L.
рдесник дрібний
У Гомельській і Вітебської областях, рідко. В озерах, заводях, старицях, ставках[411]. Potamogetonaceae
1078 Potamogeton rutilus Wolfg.
рдесник рудий
У Мядельському районі Мінської області, дуже рідко. На мулистому ґрунті озер[411]. Potamogetonaceae
1079 Potamogeton trichoides Cham. & Schltdl.
рдесник волоскуватий
У Брестській, Гродненській і Мінській областях, рідко. У невеликих озерах, ставках і канавах[411]. Potamogetonaceae
1080 Stuckenia filiformis (Pers.) Börner
(syn. Potamogeton filiformis)
У північній частині республіки, дуже рідко. Зростає в чистих, великих і досить глибоких озерах, на піщаному, галечниковому або замуленому дны. Релікт постгляціального періоду, кальцефіл[412]. Potamogetonaceae
1081 Stuckenia pectinata (L.) Börner
(syn. Potamogeton pectinatus)
На всій території, часто. У річках, струмках, старицях, затоках, озерах, ставках, водосховищах, меліоративних каналах. У річках і струмках зазвичай вважає за краще місця зі швидкою течією. Воліє змулений або глинистий ґрунт[413]. Potamogetonaceae
1082 Zannichellia palustris L.
шнурочник болотяний
В ок. м. Брест і в Браславському районі Вітебської області, дуже рідко. В озерах, річках, старицях, частіше на мулистих мілинах[414]. Potamogetonaceae
1083 Anagallis arvensis L.
курячі очки польові
У південних і південно-західних районах республіки, зрідка. У посівах озимих культур, частіше на суглинних ґрунтах[322]. Primulaceae
1084 Androsace filiformis Retz.
У Мінському районі, дуже рідко. На лісових дорогах у ялинниках, дорожніх коліях з водою[415]. Primulaceae
1085 Androsace septentrionalis L.
переломник північний
На всій території, рідко. На з.д. схилах, узбіччях путівців, схилових суходолах[415]. Primulaceae
1086 Hottonia palustris L.
плавушник болотяний
На всій території, нерідко. У стоячій воді в канавах і болотах, у западинам у чорновільхових і широколистяних лісах[415]. Primulaceae
1087 Lysimachia europaea (L.) U.Manns & Anderb.
(syn. Trientalis europaea)
На всій території, часто. У соснових, ялинових, дрібно- і широколистяних лісах[322]. Primulaceae
1088 Lysimachia minima (L.) U.Manns & Anderb.
(syn. Centunculus minimus)
У південних і центральних районах, дуже рідко. На сирих узбіччях доріг, краях боліт[322]. Primulaceae
1089 Lysimachia nummularia L.
вербозілля сланке
На всій території, часто. На луках усіх рівнів, лісових галявинах у ялинниках, дібровах, вільшняк, у заплавних дібровах, прибережних верболозах[322]. Primulaceae
1090 Lysimachia punctata L.
(syn. Lysimachia verticillaris)
вербозілля крапчасте
У Борисовському районі Мінської області, дуже рідко. На низинних луках[322]. Primulaceae
1091 Lysimachia thyrsiflora L.
(syn. Naumburgia thyrsiflora)
вербозілля китицецвіте
На всій території, нерідко. На низинних болотах, у чорновільшняках, меліоративних каналах, мілководній частині водойм[322]. Primulaceae
1092 Lysimachia vulgaris L.
вербозілля звичайне
На всій території, дуже часто. У лісах усіх типів, на луках усіх рівнів, у чагарниках[322]. Primulaceae
1093 Primula elatior (L.) Hill
первоцвіт високий
У Пуховічському районі Мінської області та Вітебському районі Вітебської області, дуже рідко. На низинних закущених луках, біля витоків струмків[416]. Primulaceae
1094 Primula veris L.
первоцвіт весняний
На всій території, зрідка, на північ частіше. На лугах, дубово-ліщинових заростях, на узліссях лісів, схилах пагорбів і схилах ярів[416]. Primulaceae
1095 Samolus valerandi L.
північниця солонцева
Вказувався за даними літератури для ок. міст Гродно і Брест[322]. Primulaceae
1096 Aconitum lasiostomum Rchb. ex Besser
тоя пухнасторота
У Білорусі перебуває в ізольованих місцях зростання поблизу північно-західного кордону ареалу. Перевірено відомі місця зростання на північному сході республіки: в Вітебському, Городоцькому, Дубровенському і Ліозненському районах Вітебської області. Виростає переважно в похідних від ялиново-широколистяних і широколистяних лісів сіровільшняках (з домішкою ясена) на берегах і в долинах невеликих річок, рідше поблизу заболочених ділянок ясеневих лісів, на багатих і вологих ґрунтах[417]. Ranunculaceae
1097 Aconitum lycoctonum L.
(Aconitum lycoctonum subsp. septentrionale)
тоя вовкобійна
Раніше висловлювалося припущення про ймовірне перебування виду в Білорусі. Порівняно недавно вид виявлено в околицях м. Вітебськ. Дане місце зростання є окремим локалітетом за південно-західним кордоном ареалу виду. Населяє тінистий яружний берег невеликої річки, в заростях вільхи сірої; росте на пухкому багатою гумусом ґрунті[418]. Ranunculaceae
1098 Actaea europaea (Schipcz.) J.Compton
(syn. Cimicifuga europaea)
У Білорусі цей реліктовий, за походженням середньоєвропейський лісостеповій вид перебуває за північно-східним кордоном ареалу. Відомо 2 острівні ділянки — Біловезька пуща і Мозирська гряда. Населяє галявини, узлісся і редини в листяних (дубово-грабових, дубово-чорно-вільхових) і змішаних (ялиново-широколистяних, широколистяно-соснових) лісах[419]. Ranunculaceae
1099 Actaea spicata L.
чернець колосистий
На всій території, зрідка, на південь рідко. У тінистих широколистяних і хвойно-широколистяних лісах[420]. Ranunculaceae
1100 Anemone nemorosa L.
анемона гайова
На всій території, часто. У змішаних лісах, лісових вирубках, галявинах[421]. Ranunculaceae
1101 Anemone ranunculoides L.
анемона жовтецева
На всій території, зрідка, на північ частіше. На лісових узліссях і галявинах, серед чагарників[421]. Ranunculaceae
1102 Anemone sylvestris L.
анемона лісова
Реліктовий лісостеповий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних місцях зростання на північній межі ареалу. Спорадично трапляється у всіх областях республіки. Населяє сухі відкриті добре прогріваються схили пагорбів, ярів і берегів річок, узлісся й галявини соснових, березових, сосново-і ялиново-березових лісів і ялівцевого рідколісся. Віддає перевагу багатим карбонатами ґрунту[422]. Ranunculaceae
1103 Aquilegia vulgaris L.
орлики звичайні
На всій території, нечасто. У широколистяно-хвойних і широколистяних лісах, серед чагарників[420]. Ranunculaceae
1104 Caltha palustris L.
калюжниця болотяна
На всій території, часто. На берегах водойм, околицях осокових боліт, болотистих луках, у чорновільшняках, заболочених чагарниках[420]. Ranunculaceae
1105 Clematis recta L.
ломиніс прямий
У Білорусі перебуває в ізольованих острівних ділянках на північній межі ареалу. Трапляється переважно у південно-східній частині республіки в долинах річок Дніпро, Друть, Прип'ять і Сож. Населяє порослі чагарником і широколистяними породами схили ярів і обривисті береги річок, узлісся світлих широколистяних та змішаних (з переважанням дуба) лісів, сухі луки в долинах річок. Віддає перевагу карбонатним і піщаним субстратам зі слаболужною реакцією[423]. Ranunculaceae
1106 Delphinium consolida L.
(syn. Consolida regalis)
На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, біля доріг, на з.д. насипах[420]. Ranunculaceae
1107 Delphinium elatum L.
цар-зілля високе
Реліктовий, за походженням бореальний сибірсько-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на південно-західному кордоні ареалу. Знайдений у північно-східній частині республіки. Населяє чагарники і рідколісся на берегових схилах і терасах в долинах річок і струмків[424]. Ranunculaceae
1108 Ficaria verna Huds.
пшінка весняна
На всій території, часто. На лугах, узліссях, у чагарниках, на берегових схилах, у сирих місцях[425]. Ranunculaceae
1109 Hepatica nobilis Schreb.
підліски звичайні
У північних і центральних районах республіки досить часто, місцями утворює зарості, на півдні трапляється рідко. У широколистяно-ялинових і дрібнолистих лісах, серед чагарників, в заплавах річок[425]. Ranunculaceae
1110 Isopyrum thalictroides L.
рутвичка звичайна
У Білорусі цей реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський гірський вид перебуває на північно-східній межі ареалу та знайдений тільки на крайньому південному заході республіки. Перевірено відомий в Брестському, Кам'янецькому, Малоритському і Пружанському районах Брестської області і Свислоцьку районі Гродненської області. Основним локалітетом є Біловезька пуща[426]. Ranunculaceae
1111 Myosurus minimus L.
мишачий хвіст маленький
На всій території, нечасто. У посівах, на сирих луках, у канавах, уздовж доріг[425]. Ranunculaceae
1112 Nigella arvensis L.
чорнушка польова
У західних і південних районах республіки, зрідка[420]. Ranunculaceae
1113 Pulsatilla patens (L.) Mill.
сон широколистий
У Білорусі вид перебуває на східній межі ареалу. Поширений переважно в західних районах республіки і в небагатьох місцях по Прип'яті, відсутній у Вітебській області, дуже рідко трапляється в Мінській (лише на північному заході) і Могилевській (поодинокі місця) областях. Населяє сухі розріджені соснові ліси лишайникового, верескового, брусничного і моховитого типів (часто на узвишшях), відкриті піщані схили берегів річок[427]. Ranunculaceae
1114 Pulsatilla pratensis (L.) Mill.
сон лучний
У Білорусі вид перебуває на східній межі ареалу. Поширений переважно в західних районах республіки та в небагатьох місцях по Прип'яті, відсутній у Вітебській області, дуже рідко зустрічається в Мінській (лише на північному заході) і Могилевської (поодинокі місця зростання) областях[427]. Ranunculaceae
1115 Ranunculus acris L.
жовтець їдкий
На всій території, часто. На лугах, лісових узліссях і галявинах, вирубках, біля доріг, рідше як бур'ян на полях і городах[428]. Ranunculaceae
1116 Ranunculus arvensis L.
жовтець польовий
В містах Гродно і Полоцьку Вітебської області, дуже рідко. На з.д. насипах[428]. Ranunculaceae
1117 Ranunculus aquatilis L.
(syn. Batrachium aquatile)
жовтець водяний
На всій території, рідко. У прибережних зонах озер, невеликих річок і струмків[425]. Ranunculaceae
1118 Ranunculus bulbosus L.
жовтець бульбистий
У Гродненській, на крайньому заході Мінської областей і в ок. м. Мінська, рідко. На сухих луках і схилах, на лісових узліссях[429]. Ranunculaceae
1119 Ranunculus cassubicus L.
жовтець кашубський
У північно-західній і центральній частинах республіки, зрідка. У широколистяних і широколистяно-ялинових лісах, лісових узліссях і галявинах, вирубках[430]. Ranunculaceae
1120 Ranunculus circinatus Sibth.
(syn. Batrachium circinatum)
жовтець закручений
На всій території, часто. У стоячих і повільних водах[425]. Ranunculaceae
1121 Ranunculus fallax (Wimm. & Grab.) Sloboda
(syn. Ranunculus megacarpus)
У Мядельському районі Мінської та Новогрудському районі Гродненської областей, дуже рідко. На вогких луках, лісових узліссях і галявинах, у чагарниках[430]. Ranunculaceae
1122 Ranunculus flammula L.
жовтець вогнистий
На всій території, часто. На берегах водойм, вогких луках і болотах[430]. Ranunculaceae
1123 Ranunculus illyricus L. Мзв
жовтець іллірійський
Відомий з бувшого Мозирського повіту Гомельської області. В останні десятиліть не відзначався. На схилах у сухих соснових лісах, на галявинах[430]. Ranunculaceae
1124 Ranunculus lanuginosus L.
жовтець вовнистий
У Гродненській і західній частині Мінської областей, зрідка. У ялинових і змішаних лісах, на узліссях[430]. Ranunculaceae
1125 Ranunculus lingua L.
жовтець язиколистий
На всій території, зрідка. У прибережних зонах озер, стариць, річок і струмків, рідше на заболочених заплавних луках[430]. Ranunculaceae
1126 Ranunculus penicillatus (Dumort.) Bab.
(syn. Batrachium kauffmannii)
жовтець пензликовий
На всій території, зрідка. У річках, струмках, заводях[431]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[432]. Ranunculaceae
1127 Ranunculus polyanthemos L.
(у т. ч. Ranunculus nemorosus)
жовтець рясноцвітий
На всій території, нерідко. На заплавних луках, на узліссях і галявинах широколистяних і соснових лісів[430]. Ranunculaceae
1128 Ranunculus repens L.
жовтець повзучий
На всій території, дуже часто. На вогких луках, болотах, берегах водойм[430]. Ranunculaceae
1129 Ranunculus reptans L.
жовтець сланкий
У західних районах республіки, дуже рідко, на північ дещо частіше. На піщаних берегових обмілинах річок, озер[430]. Ranunculaceae
1130 Ranunculus sardous Crantz
(syn. Ranunculus pseudobulbosus)
жовтець сардинський
У західних і південно-західних районах республіки, нерідко. На околицях боліт, на сирих луках[430]. Ranunculaceae
1131 Ranunculus sceleratus L.
жовтець отруйний
На всій території, часто. На берегах річок, озер, на луках, у канавах[430]. Ranunculaceae
1132 Ranunculus trichophyllus Chaix
(syn. Batrachium divaricatum, Batrachium trichophyllum)
жовтець волосолистий
На всій території, рідко. У стоячих і повільних водах[425]. Ranunculaceae
1133 Thalictrum aquilegiifolium L.
На всій території, нечасто. У змішаних лісах, на лісових узліссях, просіках, вирубок, у заплавах малих річок[89]. Ranunculaceae
1134 Thalictrum flavum L.
рутвиця жовта
На всій території зрідка, на південь частіше. На узліссях і галявинах серед широколистяних та змішаних, переважно заплавних, лісів, на заплавних луках, у заростях прибережних чагарників[89]. Ranunculaceae
1135 Thalictrum lucidum L.
рутвиця вузьколиста
На всій території, часто. На сирих і заболочених лугах, заростях чагарників[89]. Ranunculaceae
1136 Thalictrum minus L.
(у т. ч. Thalictrum flexuosum)
рутвиця мала
Переважно в Гомельській і Гродненській областях, рідко. На лісових узліссях, заплавних луках, заростях чагарників[89]. Ranunculaceae
1137 Thalictrum simplex L.
рутвиця проста
На всій території, зрідка. На узліссях листяних і змішаних лісів, заплавних луках і заростях чагарників[89]. Ranunculaceae
1138 Trollius europaeus L.
вовча лапа звичайна
У Білорусі перебуває поблизу південного кордону ареалу. Трапляється у всіх областях республіки. Більшість місць зростання розміщені на Мінській височині. Володіє досить широкою еколого-фітоценотичної амплітудою. Зростає на сирих луках, узліссях і галявинах хвойних (частіше ялинових), змішаних і чорновільхових лісів; уникає дуже бідних, дуже кислих і сухих ґрунтів, не виносить тривалого затоплення. Належить до світлолюбних рослин, але може витримувати невелике затінення[433]. Ranunculaceae
1139 Reseda lutea L. Нв
резеда жовта
На всій території, рідко. На сухих з.д. і шосейних схилах, насипах, біля доріг[109]. Resedaceae
1140 Frangula alnus Mill.
крушина звичайна
На всій території, часто. Підлісок у всіх типах лісу, у прибережних верболозах з вільхою, придорожніх кущах[145]. Rhamnaceae
1141 Rhamnus cathartica L.
На всій території, нерідко. У долинах річок, прибережних верболозах, дібровах[145]. Rhamnaceae
1142 Agrimonia eupatoria L.
парило звичайне
На всій території, нерідко. На луках, узліссях, галявинах, у чагарниках, світлих лісах, на узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[434]. Rosaceae
1143 Agrimonia pilosa Ledeb.
парило волосисте
На всій території, рідко. На луках, узліссях, галявинах, у чагарниках, листяних і хвойних лісах, узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[434]. Rosaceae
1144 Agrimonia procera Wallr.
парило високе
На всій території, зрідка. У листяних і змішаних лісах, на узліссях, галявинах, у чагарниках[434]. Rosaceae
1145 Alchemilla baltica Juz.
приворотень прибалтійський
Переважно в центральній і північно-східній частині республіки, зрідка. На лугах, у чагарниках, садах, парках, з.д. схилах[435]. Rosaceae
1146 Alchemilla breviloba H.Lindb.
У Вітебській області, дуже рідко. На лугах, чагарниках, узліссях[435]. Rosaceae
1147 Alchemilla conglobata H.Lindb.
приворотень кулястий
У Осиповичському районі Могильовської області, дуже рідко. На сухих біловусових лугах[435]. Rosaceae
1148 Alchemilla cymatophylla Juz.
приворотень хвилястолистий
Переважно в північній половині республіки, рідко. У чагарниках, березняках, садах, рідше відкритих трав'яних місцях[435]. Rosaceae
1149 Alchemilla glabricaulis H.Lindb.
приворотень голостеблий
На всій республіці, крім Полісся, зрідка. На лісових галявинах, на узліссях, чагарниках, березнякам, рідше на відкритих трав'яних місцях[435]. Rosaceae
1150 Alchemilla glaucescens Wallr.
приворотень сизуватий
Переважно в центральній і північній частинах республіки, зрідка. У відкритих, здебільшого сухих місцях з розрідженим травостоєм, на з.д. схилах[434]. Rosaceae
1151 Alchemilla heptagona Juz.
приворотень семикутний
У північній і центральній частинах республіки, дуже рідко. В освітлених лісах, на вологих луках[434]. Rosaceae
1152 Alchemilla hirsuticaulis H.Lindb.
приворотень шорсткостеблий
У північній частині республіки, дуже рідко. На лісових галявинах[434]. Rosaceae
1153 Alchemilla monticola Opiz
(syn. Alchemilla gracilis Opiz)
приворотень гірський
На всій території, часто, в Поліссі дуже рідко. На лугах, чагарниках, березнякам, паркам, узбіччях доріг, на галявинах, узліссях[434]. Rosaceae
1154 Alchemilla plicata L.
У східній частині республіки, рідко. На відкритих сухих схилах[434]. Rosaceae
1155 Alchemilla polessica Tretjakov
Вид описано з території Білорусі[436]. Rosaceae
1156 Alchemilla propinqua L.
приворотень близький
У Мінському районі й Новогрудському районі Гродненської області, рідко. На галявинах, узліссях, у парках. Rosaceae
1157 Alchemilla sarmatica Juz.
приворотень сарматський
У центральних районах республіки, дуже рідко. На галявинах, узліссях[434]. Rosaceae
1158 Alchemilla semilunaris Alechin
У Поозер'ї, дуже рідко. На узліссях, чагарниках[434]. Rosaceae
1159 Alchemilla subcrenata Buser
приворотень напівзарубчастий
Переважно в північній і східній частині республіки, рідко. На луках, у чагарниках, на узліссях, узбіччях доріг[434]. Rosaceae
1160 Alchemilla vulgaris L.
(syn. Alchemilla acutiloba Opiz)
приворотень звичайний
На всій території, крім Полісся, часто. На лугах, чагарниках, березнякам, узбіччях доріг, околицях полів, узліссях[435]. Rosaceae
1161 Alchemilla walasii Pawl.
приворотень Валяса
У Поозер'ї, дуже рідко. На лугах, узліссях[434]. Rosaceae
1162 Amelanchier spicata (Lam.) K.Koch Нв
садова ірга колосиста
На всій території, нерідко. Культивується в садах і парках, нерідко дичавіє поблизу населених пунктів, натуралізується під пологом розріджених лісів і на узліссях[437]. Rosaceae
1163 Aruncus dioicus (Walter) Fernald
(syn. Aruncus vulgaris)
таволжник звичайний
Відомі в Білорусі острівні зосередження популяцій є крайніми на північно-східній межі ареалу. Місця зростання цього реліктового, за походженням пребореального середньоєвропейського виду виявлені в Біловезькій пущі, на Новогрудському і Копильському пасмах й розташовані на територіях Брестської (Барановичський, Каменецький і Пружанський райони), Гродненської (Корелічський, Новогрудський і Свислоцький райони) і Мінської (Клецький, Копильський, Столбцовський і Червенський райони) області. Освітлені місця в широколистяних (грабові діброви, грабняки, ясенники, липняки), широколистяно-ялинових і широколистяно-чорно-вільхових лісах[438]. Rosaceae
1164 Comarum palustre L.
вовче тіло болотяне
На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, берегах водойм[439]. Rosaceae
1165 Cotoneaster laxiflorus J.Jacq. ex Lindl.
(як Cotoneaster melanocarpus)
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах в межах ареалу. Відзначений в Браславському, Верхньодвінському, Глубоцькому, Городоцькому та Мядельському районах. Зростає переважно на тих, що добре прогріваються, відкритих і закущених схилах озерних улоговин, рідше як підлісок в сосновому лісі (Глубокський район, околиці оз. Довге). Віддає перевагу багатим вапном ґрунти[440]. Rosaceae
1166 Crataegus rhipidophylla Gand.
(syn. Crataegus curvisepala)
У південній частині республіки, зрідка, на північ — рідко. У світлих листяних лісах, на узліссях, серед чагарників на високих берегах річок[441]. Rosaceae
1167 Drymocallis rupestris (L.) Soják
(syn. Potentilla rupestris)
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в окремому локалітеті за східним кордоном ареалу: в околицях с. Поріччя Слонимського району Гродненської області. Вперше це місце зростання виявлено в 19-му столітті й воно збережене понині. Місце перебування: галявина діброви на схилі моренного пагорба Слонимської височини[442]. Rosaceae
1168 Filipendula ulmaria (L.) Maxim.
(у т. ч. Filipendula denudata)
гадючник болотяний
На всій території, часто. На вологих луках, низинних болотах, у чорновільшняках і сіровільшняках, на берегах водойм[443]. Rosaceae
1169 Filipendula vulgaris Moench
гадючник звичайний
Переважно в західних і південних районах республіки, зрідка. У заплавах річок на гривах, узліссях змішаних і соснових лісів[444]. Rosaceae
1170 Fragaria moschata Duchesne ex Weston
суниці високі
На всій території, рідко, на південь частіше. У сируватих і тінистих лісах, узліссях, схилах залізниці й шосейних насипів[439]. Rosaceae
1171 Fragaria vesca L.
суниці лісові
На всій території, дуже часто. У лісах, узліссях, трав'янистих схилах, луках[439]. Rosaceae
1172 Fragaria viridis Weston
суниці зелені
На всій території, рідко. На пологих відкритих трав'яних схилах, на узліссях, схилових суходолах[439]. Rosaceae
1173 Geum aleppicum Jacq.
гребінник прямий
На всій території, нерідко. На узліссях, у парках, уздовж доріг, у засмічених місцях[443]. Rosaceae
1174 Geum macrophyllum Willd. Нв
Трапляється рідко, тільки в м. Мінськ і його околицях[443], виявляє інвазивні властивості[445]. Rosaceae
1175 Geum rivale L.
гребінник прибережний
На всій території, часто. У сирих лісах, чагарниках, на заболочених лугах, низинних болотах, берегах річок, озер, каналів[443]. Rosaceae
1176 Geum urbanum L.
гребінник звичайний
На всій території, часто. У лісах і на узліссях, уздовж доріг, біля житла, у чагарниках, садах[443]. Rosaceae
1177 Malus domestica Borkh. Нв
яблуня домашня
На всій території, нерідко. У світлих лісах, на узліссях, узбіччях доріг. Розводиться, часто дичавіє[437]. Rosaceae
1178 Malus sylvestris (L.) Mill.
(у т. ч. Malus praecox)
яблуня лісова
На всій території, зрідка. Підлісок у всіх типах лісу середнього зволоження[437]. Rosaceae
1179 Potentilla alba L.
перстач білий
У Білорусі проходить північна межа поширення виду, яка доходить до широти Мінська. Зростає в сухих дубових і соснових (з домішкою дуба) лісах, на тих, що добре прогріваються відкритих трав'яних схилах пагорбів; воліє багаті гумусом ґрунти[446]. Rosaceae
1180 Potentilla anserina (L.) Rydb.
перстач гусячий
На всій території, дуже часто. На низинних луках, пасовищах, луговинах, осушених торфовищах, у посівах, рудеральних місцях проживання[447]. Rosaceae
1181 Potentilla argentea L.
перстач сріблястий
На всій території, часто. На суходільних луках, у соснових лісах, на узліссях, рудеральних місцях проживання[447]. Rosaceae
1182 Potentilla erecta (L.) Raeusch.
перстач випрямлений
На всій території, часто. На лугах і в лісах усіх типів, рудеральних місцях проживання[447]. Rosaceae
1183 Potentilla heptaphylla L.
перстач семилистий
У Мінській і Могилевській областях, дуже рідко. У сухих сосняках, на сухих луках, пасовищах[447]. Rosaceae
1184 Potentilla incana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb.
(syn. Potentilla arenaria)
У західних районах республіки зрідка, на решті території дуже рідко. У сухих сосняках, на узліссях, кар'єрів, піщаних грива[ у заплавах річок, узбіччях доріг[447]. Rosaceae
1185 Potentilla inclinata Vill.
(syn. Potentilla canescens)
перстач сивуватий
У Могилевської області, дуже рідко. На лугах, прибережних обмілинах[447]. Rosaceae
1186 Potentilla intermedia L.
(у т. ч. Potentilla heidenreichii)
перстач середній
На всій території, зрідка. У посівах, на піщаних галявинах лісів, на узбіччях доріг, берегах річок[447]. Rosaceae
1187 Potentilla norvegica L.
перстач норвезький
На всій території, нерідко, в Поліссі частіше. На осушених торфовищах, на схилах меліоративних каналів, узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[443]. Rosaceae
1188 Potentilla recta L.
перстач прямий
На всій території, рідко. На схилових суходолах, перелогах, узбіччях доріг, сухих сосняках[443]. Rosaceae
1189 Potentilla reptans L.
перстач повзучий
На всій території, нерідко. На сухих луках, гривах у заплавах річок, берегових обривах і схилах, схилах з.д. насипів[443]. Rosaceae
1190 Potentilla thuringiaca Bernh. ex Link
(syn. Potentilla goldbachii)
перстач тюрінґський
У Могилевській області, дуже рідко. У лісах, чагарниках, на лісових галявинах[447]. Rosaceae
1191 Potentilla thyrsiflora Hülsen ex Zimmeter
перстач китицецвітий
У Поліссі, дуже рідко. У сухих сосняках[443]. Rosaceae
1192 Prunus padus L.
(syn. Padus avium)
черемха звичайна
На всій території, часто. На берегах річок, струмків, тимчасових водотоків, серед заростей чагарників, на узліссях[448]. Rosaceae
1193 Prunus spinosa L.
терен колючий
У Брестській і Гомельській областях, рідко. У заплавах річок серед заростей чагарників, придорожніх посадках, на схилах[448]. Rosaceae
1194 Pyrus communis L.
груша звичайна
На всій території, зрідка, на південь частіше. У листяних, рідше хвойних лісах, на узліссях, серед чагарників[437]. Rosaceae
1195 Rosa caesia Sm.
шипшина блакитно-сіра
У північних і центральних районах республіки, зрідка. Населяє зарості чагарників, узлісся соснових лісів, схили пагорбів, узбіччя доріг, росте на місці колишніх населених пунктів. Вирощується як декоративна і дичавіє[449]. Rosaceae
1196 Rosa canina L.
шипшина звичайна
Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. Населяє зарості чагарників, узлісся змішаних лісів, схили пагорбів, уздовж доріг. Культивується в якості підщепи і нерідко дичавіє[449]. Rosaceae
1197 Rosa glabrifolia C.A.Mey. ex Rupr. Нв
(у т. ч. Rosa pratorum)
шипшина гололиста
Переважно в західних і центральних районах республіки, нерідко. Населяє узлісся змішаних лісів, схили пагорбів, узбіччя доріг, росте поблизу житла. Культивується як декоративна і дичавіє[450]. Rosaceae
1198 Rosa majalis Herrm.
шипшина травнева
На всій території республіки, нерідко. У світлих лісах, галявинах і узліссях, ярах і схилах, заростях чагарників, особливо в долинах річок[450]. Rosaceae
1199 Rosa mollis Sm.
Відома з Ошмянського району Гродненської області, дуже рідко. На лісових галявинах і узліссях, заростях чагарників у долинах річок, біля доріг[450]. Rosaceae
1200 Rosa rubiginosa L.
шипшина іржаста
Переважно в західних і південних районах республіки, дуже рідко; у Вітебській і Могильовській областях, одинично. У чагарниках і схилових ділянках, в основному в долинах річок і улоговинах озер[450]. Rosaceae
1201 Rosa rugosa Thunb. Нв
троянда зморшкувата
На всій території, часто. На узбіччях доріг, з.д. насипах, у заростях чагарників, поблизу житла. Культивується як декоративна і для створення живоплотів, часто дичавіє[450]. Rosaceae
1202 Rosa sherardii Davies
шипшина Шерарда
Переважно в західних, центральних і південних районах республіки, нерідко. У заростях чагарників, на узбіччях доріг, сухих схилових ділянках[450]. Rosaceae
1203 Rosa villosa L.
(syn. Rosa pomifera)
шипшина волохата
Переважно в південних і центральних районах республіки, досить часто. У заростях чагарників, рідколіссі, лісових узліссях, обривистих берегах річок, узбіччях доріг, порушених місцях проживання, поблизу житла. Культивується як підщепа[450]. Rosaceae
1204 Rubus caesius L.
ожина звичайна
На всій території, нерідко, на південь частіше. На берегових схилах річок, озер, у смугах прибережних верболозів з вільхою, на узліссях, вирубках, чагарниках[441]. Rosaceae
1205 Rubus chamaemorus L.
Реліктовий арктобореальний вид, який перебуває в Білорусі в особливих локалітетах за південним кордоном ареалу. Трапляється переважно в Білоруському Поозер'ї. Населяє верхові й перехідні болота, сфагнові сосняки, що примикають до верхових болотах; віддає перевагу відкритим місцям проживання з багном і лохиною[451]. Rosaceae
1206 Rubus idaeus L.
малина
На всій території, дуже часто. У сирих лісах на багатих ґрунтах, чагарниках, узліссях, вирубках, ярах, згарищах[441]. Rosaceae
1207 Rubus nessensis Hall
ожина-ведмежина
На всій території, нерідко. У сирих лісах, чагарниках, узліссях, галявинах, берегах річок, прибережних верболозах[441]. Rosaceae
1208 Rubus saxatilis L.
кам'яниця
На всій території, часто. У соснових, ялинових і широколистяних лісах[441]. Rosaceae
1209 Sanguisorba officinalis L.
родовик лікарський
У південній частині республіки, нечасто, в Мінському і Пуховічського районах Мінської області, одинично. На луках, у заростях чагарників[452]. Rosaceae
1210 Sorbaria sorbifolia (L.) A.Braun Нв
горобинник звичайний
На всій території, зрідка. Розлучається в садах і парках, дичавіє, легко натуралізується[453]. Rosaceae
1211 Sorbus aucuparia L.
горобина звичайна
На всій території, часто. У лісах, узліссях, заростях чагарників. Розводиться як декоративна[437]. Rosaceae
1212 Spiraea media Schmidt Нв
таволга середня
На всій території, зрідка. Культивується в садах і парках, нерідко трапляється в дикому стані[453]. Rosaceae
1213 Asperula tinctoria L.
(syn. Galium tinctorium)
маренка фарбувальна
У Білорусі перебуває в ізольованих місцях зростання в межах ареалу. Відомий в Гродненському і Мозирському районах. Зустрічається в соснових борах на південних схилах пагорбів, стрімчастих берегових схилах, суходільних луках, в розріджених заплавних дібровах; на карбонатному ґрунті[454]. Rubiaceae
1214 Cruciata glabra (L.) Opiz
хрестолист голий
У західних і південних районах республіки, зрідка, у центральній частині, дуже рідко. У розріджених лісах і чагарниках[455]. Rubiaceae
1215 Galium album Mill.
підмаренник білий
На всій території, нерідко. На суходільних луках, остепнених схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах[456]. Rubiaceae
1216 Galium aparine L.
підмаренник чіпкий
На всій території, зрідка. На полях і городах, на з.д. насипах, у рудеральних місцях проживання[456]. Rubiaceae
1217 Galium boreale L.
(у т. ч. Galium septentrionale)
підмаренник північний
На всій території, нерідко. На сухих сосняках і березняках, узліссях, закущених остепнених схилах, узбіччях доріг, вирубках[456]. Rubiaceae
1218 Galium intermedium Schult.
підмаренник середній
На всій території, зрідка. У змішаних і широколистяних лісах, тінистих, закущених ярах[456]. Rubiaceae
1219 Galium mollugo L.
підмаренник м'який
На всій території, часто. На низинних і заплавних луках, у проріджених лісах, перелогах, узбіччях доріг, галявинах, закущених луговинах, синантропних місцях проживання[456]. Rubiaceae
1220 Galium odoratum (L.) Scop.
підмаренник запашний
На всій території, нерідко. У тінистих широколистяних і хвойно-широколистяних лісах, заростях чагарників. Пов'язаний з добре зволоженими, багатими ґрунтами[456]. Rubiaceae
1221 Galium palustre L.
підмаренник болотяний
На всій території, дуже часто. На трав'яних і осокових болотах, заболочених лугах, у чорновільшняках, на берегах річок і озер, у меліоративних каналах, місцях виходу ключів[456]. Rubiaceae
1222 Galium rivale (Sm.) Griseb.
підмаренник прибережний
На всій території, досить часто. На берегах водойм, прирічкових, заболочених чагарниках, чорновільшняком, сирих ялинниках, лісових торфовищах, уздовж меліоративних каналів[456]. Rubiaceae
1223 Galium rubioides L.
(у т. ч. Galium articulatum, Galium physocarpum)
підмаренник мареновий
У південних районах республіки, зрідка, на північ — дуже рідко. На прирічкових чагарниках, згарищах, освітлених лісових галявинах[456]. Rubiaceae
1224 Galium spurium L.
підмаренник несправжній
На всій території, зрідка. На полях і городах[202]. Rubiaceae
1225 Galium triflorum Michx.
У Білорусі перебуває поблизу південно-західного кордону ареалу. Перевірено відомі два місця зростання: в Глубоцькому і Мінськом (в околицях Мінська) районах. Населяє тінисті ялинові та ялиново-широколистяні ліси, березові вогкуваті лісу з розрідженим моховим покровом[457]. Rubiaceae
1226 Galium uliginosum L.
підмаренник багновий
На всій території, дуже часто. На низинних і трав'яним болотах, заболочених лугах, у багнистих верболозах і чорновільшняках, сирих ялинниках, каналах[202]. Rubiaceae
1227 Galium verum L.
підмаренник справжній
На всій території, часто. На суходільних луках, піщаних гривах на вододілах річок, проріджених сосняках, світлих березняках і сосново-березових лісах, сухих узліссях, галявинах, відкритих схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах, піщаних кар'єрах[202]. Rubiaceae
1228 Populus alba L.
тополя біла
У долинах річок, переважно на півдні. Часто розводиться, іноді дичавіє[458]. Salicaceae
1229 Populus nigra L.
осокір
Переважно в долинах великих річок: Прип'яті, Сожу, Німану і Дніпру, зрідка[458]. Salicaceae
1230 Populus tremula L.
осика
У лісах і чагарниках. На всій території, дуже часто[458]. Salicaceae
1231 Salix acutifolia Willd.
верба гостролиста
На півдні й південному заході республіки, часто. На пісках у заплавах і за їхніми межами[459]. Salicaceae
1232 Salix alba L.
верба біла
На півдні дуже часто, південному заході рідше, сході й півночі дуже рідко. У заплавах річок, переважно прируслової та центральної зони[459]. Salicaceae
1233 Salix aurita L.
верба вушката
На всій території, часто. На болотах, переважно перехідних, вирубках, у підліску, серед чагарників, біля доріг[459]. Salicaceae
1234 Salix caprea L.
верба козяча
На всій території, часто. Серед поза-заплавних чагарників, на вирубках, у підліску, уздовж доріг[459]. Salicaceae
1235 Salix cinerea L.
верба попеляста
На всій території, дуже часто. У центральній і притерасній зоні річкових заплав, на низинних і перехідних болотах, серед чагарників на суходолах, у підліску, біля доріг[459]. Salicaceae
1236 Salix gmelinii Pall.
(syn. Salix dasyclados)
Тільки на півночі й північному заході, часто. У центральній і притерасній зонах річкових заплав, уздовж струмків[459]. Salicaceae
1237 Salix lapponum L.
верба лапландська
На всій території, зрідка. На низинних і перехідних болотах[459]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[460]. Salicaceae
1238 Salix myrsinifolia Salisb.
верба чорнувата
На півночі суцільні зарості, на півдні рідко. На болотах, переважно перехідних, поза-заплавних луках, біля доріг[459]. Salicaceae
1239 Salix myrtilloides L.
верба чорнична
Реліктовий бореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах поблизу південного кордону ареалу. Зустрічається в Брестській, Вітебській, Мінській, Гомельській області. Населяє мезотрофні осоково-сфагнові болота з переважанням в трав'яному покриві осоки болотної та волосистоплідної[461]. Salicaceae
1240 Salix pentandra L.
верба п'ятитичинкова
На всій території, часто. На низинних болотах[459]. Salicaceae
1241 Salix purpurea L.
верба пурпурова
На заході й північному заході республіки, часто. У заплавах річок (прируслова і центральна зони)[459]. Salicaceae
1242 Salix rosmarinifolia L.
верба розмаринолиста
На всій території, часто. У заплавах річок, на болотах (крім верхових), серед чагарників, у підліску, на вирубках[459]. Salicaceae
1243 Salix starkeana Willd.
верба сиза
На всій території, досить рідко. На поза-заплавних луках[459]. Salicaceae
1244 Salix triandra L.
верба тритичинкова
На всій території, часто. У заплавах річок (прируслова і центральна зони)[458]. Salicaceae
1245 Salix viminalis L.
верба лозова
На півночі республіки, дуже часто, північному заході та сході рідше, півдні — дуже рідко. У заплавах річок (прируслова і центральна зони)[458]. Salicaceae
1246 Thesium ebracteatum Hayne
льонолисник безприквітковий
Частий у південних і центральних районах республіки, досить стійкий до антропогенних впливів «прикордонний» вид[462]. Росте в сухих сосняках, дубравах[327]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[463]. Santalaceae
1247 Viscum album L.
(як Viscum austriacum)
(у т. ч. Viscum laxum)
омела звичайна
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею ареалу. З кінця 70-х років минулого століття відомий в Житковичському районі Гомельської області (територія Національного парку «Прип'ятський»). В останні роки знайдений в Столінському і Брестському районах Брестської області. Виростає на старовікових примірниках сосни звичайної (переважно 120–150 років і більше), розташовуючись на старих тріщинуватих гілках[464]. Santalaceae
1248 Acer campestre L.
клен польовий
На всій території, зрідка. Культивується, іноді дичавіє[275]. Sapindaceae
1249 Acer negundo L. Нв
клен ясенелистий
На всій території, часто. Культивується, дичавіє, добре натуралізується[275]. Sapindaceae
1250 Acer platanoides L.
клен звичайний
На всій території, на південь частіше. У ялиново-широколистяних, дубово-грабових, дубово-чорновільхових лісах. Культивується[275]. Sapindaceae
1251 Chrysosplenium alternifolium L.
жовтяниця черговолиста
На всій території, часто. У сирих і заболочених широколистяних, ялинових і змішаних лісах, на берегах річок, озер і струмків[465]. Saxifragaceae
1252 Saxifraga granulata L.
ломикамінь зернистий
Реліктовий вид, що перебуває в Білорусі на східній межі ареалу. Зростає переважно в західних районах республіки. Населяє мезофітні суходільні й заплавні луки, узлісся й галявини на схилах річкових терас[466]. Saxifragaceae
1253 Saxifraga hirculus L.
ломикамінь болотяний
Арктобореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах на південній межі ареалу. Населяє перехідні осокові й осоково-гіпнові болота, заболочені березові й сосново-березові ліси[467]. Saxifragaceae
1254 Saxifraga tridactylites L.
ломикамінь трипальчастий
У Брестському і Гродненському районах, дуже рідко. На сухих гривах у заплавах річок, на старих кам'яних кладках, парових полях[465]. Saxifragaceae
1255 Scheuchzeria palustris L.
болотянка звичайна
На всій території, зрідка, в північних районах частіше. На перехідних і верхових болотах, сплавинах[293]. Scheuchzeriaceae
1256 Scrophularia nodosa L.
ранник вузлуватий
На всій території, часто. Ліси, зарості чагарників, береги водойм і водотоків, узбіччя доріг, кювети, канави, заплавні луки й околиці боліт[368]. Scrophulariaceae
1257 Scrophularia umbrosa Dumort.
ранник затінковий
На всій території республіки, рідко. Береги річок і струмків, меліоративних каналів, багновини[368]. Scrophulariaceae
1258 Verbascum blattaria L.
дивина тарганяча
В ок. м. Могилів, дуже рідко. На вогких луках і берегах річок[468]. Scrophulariaceae
1259 Verbascum densiflorum Bertol.
дивина великоцвіта
На всій території, рідко (в Поліссі досить часто). На узліссях соснових і змішаних лісів, у відкритих піщаних місцях, на узбіччях, схилах насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустирях та пустках[468]. Scrophulariaceae
1260 Verbascum lychnitis L.
дивина волотиста
У південній частині республіки, нерідко, в інших зрідка, на півночі відсутня. Сухі узлісся соснових і змішаних лісів, узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустирі та пустки[468]. Scrophulariaceae
1261 Verbascum nigrum L.
дивина чорна
На всій території, часто. Світлі соснові й мішані ліси, узлісся, галявини, сухі луки, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустирі та пустки[468]. Scrophulariaceae
1262 Verbascum phlomoides L.
дивина звичайна
На всій території, рідко (в Поліссі нерідко). Узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, відкриті піщані місця, пустирі та пустки[468]. Scrophulariaceae
1263 Verbascum phoeniceum L.
дивина фіолетова
Переважно на південному заході республіки, зрідка. Узлісся сухих сосняків, зольні піски, узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустки[468]. Scrophulariaceae
1264 Verbascum thapsus L.
дивина ведмеже вухо
На всій території, часто. Узлісся соснових і змішаних лісів, відкриті піщані місця, узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, ґрунтові оголення на берегах річок, кар'єрах і ярах[468]. Scrophulariaceae
1265 Hyoscyamus niger L.
блекота чорна
На всій території, зрідка. На пустирях, засмічених місцях у населених пунктах, городах, схилах дорожніх насипів, берегових схилах[469]. Solanaceae
1266 Lycium barbarum L. Нв
повій звичайний
На берегових схилах р. Прип'ять, Горинь, Західний Буг та Мухавець, а також на рудеральних місцях, зрідка. Розводиться, часто дичавіє і натуралізується[469]. Solanaceae
1267 Physalis alkekengi L. Нв
міхунка звичайна
На смітниках та інших рудеральних місцях проживання, зрідка[469]. Solanaceae
1268 Solanum dulcamara L.
паслін солодко-гіркий
На всій території, нерідко. У чорновільшняках на болотах, прибережних верболозах з вільхою, зарослих ярах, рідко у сосняках на дюнно-горбистих пісках (на Поліссі)[470]. Solanaceae
1269 Solanum nigrum L.
паслін чорний
На всій території, зрідка. Бур'ян на городах і полях, на торфовищах, пустирях[470]. Solanaceae
1270 Daphne cneorum L.
вовче лико запашне
Гірсько-рівнинний реліктовий вид. У Білорусі перебуває в окремих локальних місцях на північно-східній межі ареалу. Відомий в Лельчицькому районі Гомельської області (околиці сіл Марківське, Єлушковичі, Симоновичі і Ветвиця). Трапляється у світлих соснових і широколистяно-соснових лісах, частіше на узліссях і лісових галявинах[471]. Thymelaeaceae
1271 Daphne mezereum L.
вовче лико звичайне
На всій території, досить часто. У змішаних і листяних лісах, серед чагарників, на досить багатому і вологому ґрунті[472]. Thymelaeaceae
1272 Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb.
трав'янка чашечкова
Нині трапляється дуже рідко, перевірено відомо лише єдине місце зростання в Гродненському районі. У минулому відзначалася у всіх областях республіки. Населяє низинні різнотравні й дрібно-осокові луки, узлісся соснових і широколистяно-соснових лісів, схили, зарості чагарників[473]. Tofieldiaceae
1273 Sparganium angustifolium Michx.
їжача голівка вузьколиста
У Березівському районі Брестської області, по р. Ясельда, дуже рідко. В озерах, повільних річках і на їхніх берегах[474]. Typhaceae
1274 Sparganium emersum Rehmann
їжача голівка проста
На всій території, досить часто; на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних болотах, заболочених лугах[475]. Typhaceae
1275 Sparganium erectum L.
їжача голівка випрямлена
Переважно в центральних і південних районах республіки, зрідка; на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних болотах, заболочених лугах[476]. Sparganium erectum subsp. microcarpum зростає на всій території, досить часто; на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних болотах, заболочених лугах[477]. Typhaceae
1276 Sparganium glomeratum (Laest. ex Beurl.) Beurl.
У Білорусі перебуває в окремих острівних місцях зростання й ізольованих локалітетах на південній та південно-західній межах ареалу, переважно в північних і центральних районах Білорусі. Зростає на берегах водойм (струмків, заростаючих канав, каналів, ям), багнистих перехідних і низинних боліт в крупноосоково-різнотравних спільнотах, заболочених лісових прогалинах[478]. Typhaceae
1277 Sparganium gramineum Georgi
У Білорусі трапляється в окремих острівних місцях зростання й ізольованих локалітетах на південній межі ареалу. Відомий у кількох місцях, переважно в Білоруському Поозер'ї. Воліє водойми з відносно низьким вмістом мінеральних та органічних речовин. Зростає зазвичай в озерах з чистою прозорою холодною м'якою водою, розташованих часто по сусідству з верховими і перехідними болотами, де склався своєрідний мікроклімат. Виростає в літоральної зоні на глибині 0.5–1.5 м на органічних, рідше мінерально-органічних відкладах, іноді на берегах озер. Є льодовиковим реліктом, тому воліє водно-льодовикові й моренні льодовикові рівнини в регіонах з досить прохолодним мікрокліматом і значною концентрацією озер і торфовищ[479]. Typhaceae
1278 Sparganium natans L.
(syn. Sparganium minimum)
На всій території, зрідка; на мочажинах серед мезотрофних і евтрофних боліт, на мілководді озер, заток, стариць і ставків, у меліоративних каналах, торф'яних кар'єрах, канавах, на драговинах, заболочених лугах і в лісах[480]. Typhaceae
1279 Typha angustifolia L.
рогіз вузьколистий
На всій території республіки досить часто, в центральних районах більш рідкісний. Зростає на мілководді й на берегах озер, ставків, водосховищ, річок з більш повільною течією, стариць, канав, в обводнених кар'єрах, меліоративних каналах, на низинних болотах з високим рівнем ґрунтових вод[481]. Typhaceae
1280 Typha latifolia L.
рогіз широколистий
На всій території, дуже часто. Зростає на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, в сирих і мокрих вторинних місцях проживання[482]. Typhaceae
1281 Typha shuttleworthii W.D.J.Koch & Sond.
У центральних і східних районах республіки, дуже рідко. Недостатньо вивчений вид. Зростає на мілководді й на берегах різних водойм, у сирих і мокрих вторинних місцях проживання[483]. Typhaceae
1282 Ulmus glabra Huds.
(syn. Ulmus scabra)
в'яз шорсткий
На всій території, нерідко. Культивується. Трапляється у вигляді домішки в широколистяних та ялиново-широколистяних сирих лісах, часто в долинах річок і струмків[484]. Ulmaceae
1283 Ulmus laevis Pall.
в'яз гладкий
На всій території республіки, зрідка, більш звичайний у південних районах. Культивується. У б.-м. вологих розріджених широколистяних і широколистяно-ялинових лісах, на схилах до річкових долин і в заплавах річок[484]. Ulmaceae
1284 Ulmus minor Mill.
берест
У південній і центральній частинах республіки (на південь від широти м. Мінськ), зрідка. Культивується. У долинах річок, особливо великих, на залісених гривах серед заплав, на схилах річкових терас, у заплавних дібровах[484]. Ulmaceae
1285 Urtica dioica L.
кропива звичайна
На всій території, дуже часто. Порушені та сміттєві місця проживання: засмічені ліси (особливо чорновільшняки), береги водойм, сирі яри, вирубки, пустирі, узбіччя доріг, біля житла[128]. Urticaceae
1286 Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz
кропива жабрієлиста
У Мозирському й Гомельському районах Гомельської області й Лепельському районі Вітебської області, дуже рідко. Сильно зволожені місця проживання: низинні болота, чорновільшняки, заплави річок[128]. Urticaceae
1287 Urtica kioviensis Rogow.
кропива київська
У Білорусі перебуває на північній межі ареалу. Відомий з початку 80-х років минулого століття на території Національного парку «Прип'ятський» (Житковичський район Гомельської області), пізніше знайдений в Лунінецькому, Пинському і Столінському районах Брестської області. Населяє сирі й заболочені чорно-вільхові та ясеневі ліси, рідше діброви переважно довгозаплавного затоплення, прибережну зону лісових старичних озер[485]. Urticaceae
1288 Urtica sondenii (Simmons) Avrorin ex Geltman
В ок. м. Светлогорска Гомельської області, дуже рідко. У заплавах річок, прибережних чагарниках верб, на досить сухих прируслових луках[268]. Urticaceae
1289 Urtica urens L.
кропива жалка
На всій території, часто. На городах, пустирях, сміттєвих місцях у населених пунктах, у садах[268]. Urticaceae
1290 Verbena officinalis L.
вербена лікарська
У південній частині республіки, зрідка. У рудеральних місцях проживання в населених пунктах[372]. Verbenaceae
1291 Sambucus nigra L.
бузина чорна
Переважно в південних і західних районах республіки, зрідка. Культивується, іноді дичавіє[51]. Viburnaceae
1292 Sambucus racemosa L.
бузина червона
На всій території, часто. Культивується, дичавіє, часто натуралізується і утворює підлісок в соснових і ялинових лісах разом з малиною[51]. Viburnaceae
1293 Viburnum opulus L.
калина звичайна
На всій території, але переважно в центральній і західній частинах республіки, зрідка. У ялинових і широколистяних лісах, заплавних дібровах, смугах прибережних верболозів[51]. Viburnaceae
1294 Viola arvensis Murray
фіялка польова
На всій території, часто. Бур'ян полів і городів, на узбіччях доріг, на пустирях[486]. Violaceae
1295 Viola canina L.
фіялка собача
На всій території, часто. У лісах, чагарниках, на луках, галявинах, берегах водойм, насипах та узбіччях доріг[486]. Violaceae
1296 Viola collina Besser
фіялка пагорбова
Дуже рідко. У світлих широколистяних, соснових, сосново-широколистяних лісах, у чагарниках, на схилах пагорбів[486]. Violaceae
1297 Viola elatior Fr.
(syn. Viola montana)
фіялка висока
Лісостеповій реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за північно-західним кордоном ареалу. Відзначався для околиць Гродно і Слонима. У 1981 р знайдений в Вітебськом районі, де спостерігається досі. Населяє деградовані заплавні діброви, зарості чагарників; воліє напівтіньові умови[487]. Violaceae
1298 Viola epipsila Ledeb.
фіялка різнолиста
На низинних луках, мохових болотах[486]. Violaceae
1299 Viola hirta L.
фіялка шорстка
На всій території, рідко. У сосново-широколистяних лісах, у заростях чагарників, на пагорбах і в річкових долинах[148]. Violaceae
1300 Viola mirabilis L.
фіялка дивовижна
На всій території, нерідко. У ялиново-широколистяних і широколистяних лісах, чагарниках, на вирубках[148]. Violaceae
1301 Viola nemoralis Kütz.
На всій території, зрідка. У сухих соснових і березових лісах, на лісових галявинах і узліссях[148]. Violaceae
1302 Viola odorata L.
фіялка запашна
На всій території, зрідка. У широколистяних лісах, на схилах пагорбів, у садах і парках. Культивується і дичавіє[148]. Violaceae
1303 Viola palustris L.
фіялка болотяна
На всій території, часто. На болотах, низинних луках, у сирих лісах, на берегах річок і озер[148]. Violaceae
1304 Viola persicifolia Schreber
фіялка персиколиста
В Поліссі, рідко. На болотах, сирих заплавних луках[148]. Violaceae
1305 Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau
фіялка лісова
У південній частині республіки, рідко. У широколистяних та змішаних лісах[148]. Violaceae
1306 Viola riviniana Rchb.
фіялка Рівіна
На всій території, часто. У сирих тінистих хвойних і змішаних лісах, на їхніх галявинах і узліссях, на вирубках, серед чагарників[148]. Violaceae
1307 Viola rupestris F.W.Schmidt
фіялка каменелюбна
На всій території, зрідка. У сухих сосняках, на галявинах і узліссях, схилах пагорбів[148]. Violaceae
1308 Viola selkirkii Pursh ex Goldie
На всій території, дуже рідко. В ялиново-широколистяних лісах[148]. Violaceae
1309 Viola tricolor L.
(у т. ч. Viola matutina)
фіялка триколірна
На всій території, часто. На сухих луках, у сосняках, на лісових галявинах і узліссях, на вирубках, згарищах, придорожніх луговинах, полях[148]. Violaceae
1310 Viola uliginosa Besser
фіялка багнова
У Білорусі, де зосереджена значна частина світової популяції виду, перебуває в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північній межі ареалу. Більшість місць зростання зазначено в межах Білоруського Полісся, особливо в його центральній частині, більш рідкісний вид у приполіссі, ізольовано зустрічається в Мядельському районі на північному заході республіки. Населяє узлісся й галявини в сирих і заболочених чорно-вільхових, ялицево-чорно-вільхових, березових і дубових лісах, окрайці низинних боліт (і на купинах серед них), росте біля лісових канав і меліоративних каналів, заростях чагарників, зазвичай в долинах і заплавах річок[488]. Violaceae

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2009. — Т. 1. — С. 28–30. — ISBN 978-985-08-1035-9. (рос.)(біл.)
  2. Patricia Levy, Michael Spilling. Belarus. — Marshall Cavendish, 2009. — С. 12.
  3. Красная книга Республики Беларусь, 2005.
  4. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 81.
  5. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 80.
  6. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 78.
  7. а б Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 83.
  8. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 86.
  9. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 88.
  10. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 89.
  11. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 91.
  12. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 76.
  13. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 77.
  14. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 97.
  15. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 95.
  16. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 998.
  17. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 98.
  18. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 96, 97.
  19. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 101.
  20. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 102.
  21. а б Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 57.
  22. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 55.
  23. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 51, 52.
  24. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 54.
  25. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 56.
  26. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 59.
  27. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 53.
  28. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 49.
  29. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 46, 47.
  30. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 44.
  31. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 36.
  32. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 42.
  33. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 39.
  34. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 40.
  35. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 92.
  36. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 66.
  37. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 64.
  38. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 67.
  39. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 68.
  40. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 65.
  41. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 70.
  42. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 62.
  43. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 73.
  44. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 74.
  45. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 104.
  46. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 182.
  47. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 122.
  48. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 130.
  49. Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 163.
  50. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 415.
  51. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 215.
  52. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 87.
  53. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 332.
  54. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 88.
  55. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 91.
  56. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 81.
  57. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 86.
  58. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 87.
  59. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 84.
  60. Парфегов (ред.), 1999, с. 84, 85.
  61. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 85.
  62. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 82.
  63. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 344.
  64. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 219.
  65. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 217.
  66. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 204.
  67. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 206.
  68. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 208.
  69. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 137.
  70. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 201.
  71. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 131.
  72. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 133.
  73. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 202.
  74. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 138.
  75. Растения Беларуси. Apiaceae Chaerophyllum aureum L.
  76. The Euro+Med Plantbase Project
  77. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 211.
  78. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 200.
  79. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 135.
  80. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 140.
  81. Парфегов (ред.), 1999, с. 199.
  82. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 219.
  83. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 130.
  84. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 141.
  85. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 44.
  86. Парфегов (ред.), 1999, с. 341.
  87. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 346.
  88. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 195.
  89. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 59.
  90. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 66.
  91. Растения Беларуси. Betulaceae Betula humilis Schrank
  92. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 70.
  93. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 67.
  94. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 231.
  95. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 235.
  96. Парфегов (ред.), 1999, с. 230.
  97. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 158.
  98. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 234.
  99. Растения Беларуси. Boraginaceae Pulmonaria angustifolia L.
  100. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 159.
  101. Парфегов (ред.), 1999, с. 106.
  102. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 113.
  103. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 111.
  104. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 109.
  105. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 108.
  106. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 115.
  107. Парфегов (ред.), 1999, с. 112.
  108. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 118.
  109. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 119.
  110. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 110.
  111. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 86.
  112. Парфегов (ред.), 1999, с. 114.
  113. The Euro+Med Plantbase Project
  114. GRIN-Global Web
  115. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 117.
  116. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 88.
  117. Парфегов (ред.), 1999, с. 116.
  118. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 107.
  119. Парфегов (ред.), 1999, с. 331.
  120. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 276.
  121. Растения Беларуси. Campanulaceae Adenophora lilifolia (L.) A.DC.
  122. Парфегов (ред.), 1999, с. 275.
  123. Парфегов (ред.), 1999, с. 275, 276.
  124. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 183.
  125. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 278.
  126. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 186.
  127. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 184.
  128. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 64.
  129. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 217.
  130. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 144.
  131. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 147.
  132. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 146.
  133. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 75.
  134. а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 70.
  135. а б в г д е ж и к л м Парфегов (ред.), 1999, с. 76.
  136. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 80.
  137. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 77.
  138. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 79.
  139. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 73.
  140. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 75.
  141. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 71.
  142. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 74.
  143. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 69.
  144. Парфегов (ред.), 1999, с. 69, 70.
  145. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 212.
  146. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 143.
  147. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 45.
  148. а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 101.
  149. Парфегов (ред.), 1999, с. 342.
  150. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 296.
  151. Парфегов (ред.), 1999, с. 295.
  152. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 294.
  153. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 287.
  154. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 291.
  155. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 311.
  156. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 305.
  157. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 200.
  158. Растения Беларуси. Asteraceae Arnica montana L.
  159. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 300.
  160. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 187.
  161. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 301.
  162. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 286.
  163. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 306.
  164. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 303.
  165. Парфегов (ред.), 1999, с. 309.
  166. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 310.
  167. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 314.
  168. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 315.
  169. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 307.
  170. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 192.
  171. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 190, 191.
  172. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 189.
  173. Растения Беларуси. Asteraceae Coreopsis grandiflora Hoog ex Sweet
  174. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 318.
  175. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 203.
  176. Растения Беларуси. Asteraceae Erechtites hieraciifolius (L.) Rafin.
  177. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 302.
  178. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 293.
  179. Растения Беларуси. Asteraceae Linosyris vulgaris Cass. ex Less.
  180. Парфегов (ред.), 1999, с. 286, 287.
  181. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 285.
  182. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 292.
  183. а б в г д е ж и к л м н п Парфегов (ред.), 1999, с. 321.
  184. Парфегов (ред.), 1999, с. 321, 322.
  185. Парфегов (ред.), 1999, с. 311, 312.
  186. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 196.
  187. а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 290.
  188. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 308.
  189. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 317.
  190. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 312.
  191. Парфегов (ред.), 1999, с. 297.
  192. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 328.
  193. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 194.
  194. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 193.
  195. Парфегов (ред.), 1999, с. 313.
  196. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 197.
  197. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 316.
  198. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 201.
  199. Парфегов (ред.), 1999, с. 298.
  200. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 199.
  201. Парфегов (ред.), 1999, с. 288.
  202. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 227.
  203. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 228.
  204. Растения Беларуси. Cornaceae Cornus alba L.
  205. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 196.
  206. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 141.
  207. Парфегов (ред.), 1999, с. 140.
  208. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 99.
  209. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 102.
  210. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 365.
  211. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Парфегов (ред.), 1999, с. 380.
  212. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 263.
  213. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 266.
  214. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 267.
  215. а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 381.
  216. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 262.
  217. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 278.
  218. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Парфегов (ред.), 1999, с. 383.
  219. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 269.
  220. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 274.
  221. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 272.
  222. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 270.
  223. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 273.
  224. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 386.
  225. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 264.
  226. Парфегов (ред.), 1999, с. 383, 386.
  227. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 260.
  228. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 369.
  229. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 367.
  230. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 281.
  231. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 363.
  232. Парфегов (ред.), 1999, с. 362.
  233. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 279.
  234. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 104.
  235. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 106.
  236. Растения Беларуси. Elaeagnaceae Hippophae rhamnoides L.
  237. Парфегов (ред.), 1999, с. 98.
  238. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 81.
  239. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 125.
  240. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 130.
  241. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 93.
  242. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 129.
  243. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 92.
  244. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 91.
  245. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 137.
  246. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 96.
  247. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 174.
  248. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 176.
  249. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 167.
  250. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 166.
  251. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 118.
  252. Парфегов (ред.), 1999, с. 181.
  253. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 126.
  254. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 182.
  255. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 125.
  256. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 169.
  257. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 170.
  258. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 177.
  259. Парфегов (ред.), 1999, с. 168.
  260. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 123.
  261. а б в г д е ж и к л м Парфегов (ред.), 1999, с. 172.
  262. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 122.
  263. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 120.
  264. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 180.
  265. Растения Беларуси. Fabaceae Vicia dumetorum L.
  266. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 117.
  267. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 68.
  268. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 65.
  269. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 149.
  270. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 220.
  271. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 150.
  272. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 152.
  273. а б в г д е ж и к л м н п Парфегов (ред.), 1999, с. 193.
  274. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 139.
  275. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 188.
  276. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 333.
  277. Растения Беларуси. Hydrocharitaceae Elodea nuttallii (Planch.) H. St. John
  278. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 205.
  279. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 207.
  280. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 211.
  281. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 208.
  282. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 76.
  283. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 97.
  284. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 78.
  285. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 79.
  286. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 224.
  287. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 221.
  288. Парфегов (ред.), 1999, с. 347.
  289. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 222.
  290. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 358.
  291. а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 359.
  292. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 361.
  293. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 335.
  294. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 264.
  295. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 172.
  296. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 269.
  297. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 270.
  298. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 271.
  299. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 174.
  300. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 266.
  301. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 273.
  302. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 267.
  303. Парфегов (ред.), 1999, с. 271, 273.
  304. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 175.
  305. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 273.
  306. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 177.
  307. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 169.
  308. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 258.
  309. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 31.
  310. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 33, 34.
  311. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 35.
  312. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 37.
  313. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 45.
  314. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 61.
  315. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 190.
  316. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 161.
  317. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 184.
  318. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 183.
  319. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 128.
  320. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 135.
  321. Парфегов (ред.), 1999, с. 134.
  322. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 133.
  323. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 13.
  324. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 154.
  325. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 47.
  326. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 48.
  327. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 213.
  328. а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 186.
  329. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 187.
  330. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 254.
  331. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 252.
  332. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 233.
  333. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 228.
  334. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 355.
  335. Растения Беларуси. Orchidaceae Dactylorhiza ochroleuca (Wustnei ex Bolleter) Holub
  336. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 241.
  337. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 243.
  338. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 230.
  339. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 351.
  340. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 352.
  341. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 232.
  342. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 251.
  343. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 227.
  344. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 257.
  345. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 248.
  346. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 249.
  347. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 239.
  348. Растения Беларуси. Orchidaceae Ophrys insectifera L.
  349. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 255.
  350. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 258.
  351. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 236.
  352. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 253.
  353. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 256.
  354. а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 250.
  355. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 251.
  356. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 254.
  357. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 257.
  358. Растения Беларуси. Orobanchaceae Orobanche reticulata Wallr.
  359. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 162.
  360. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 165.
  361. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 163.
  362. Парфегов (ред.), 1999, с. 254, 256.
  363. Парфегов (ред.), 1999, с. 191.
  364. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 61.
  365. Растения Беларуси. Fumariaceae Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte
  366. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 65.
  367. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 274.
  368. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 244.
  369. Парфегов (ред.), 1999, с. 245.
  370. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 240.
  371. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 171.
  372. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 261.
  373. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 247.
  374. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 248.
  375. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 96.
  376. Парфегов (ред.), 1999, с. 394, 395.
  377. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 401.
  378. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 403.
  379. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 402.
  380. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 399.
  381. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 398.
  382. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 394.
  383. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 409.
  384. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 397.
  385. Растения Беларуси. Poaceae Bromopsis benekenii (Lange) Holub
  386. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 400.
  387. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 408.
  388. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 288.
  389. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 412.
  390. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 411.
  391. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 413.
  392. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 284.
  393. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 405.
  394. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 410.
  395. Растения Беларуси. Poaceae Glyceria lithuanica (Gorski) Gorski
  396. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 289.
  397. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 396.
  398. Парфегов (ред.), 1999, с. 395.
  399. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 406.
  400. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 407.
  401. Парфегов (ред.), 1999, с. 407, 408.
  402. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 404.
  403. Парфегов (ред.), 1999, с. 414.
  404. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 287.
  405. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 94.
  406. Парфегов (ред.), 1999, с. 93.
  407. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 95.
  408. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 91.
  409. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 92.
  410. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 336.
  411. а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 337.
  412. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 37.
  413. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 38.
  414. Парфегов (ред.), 1999, с. 339.
  415. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 132.
  416. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 131.
  417. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 51.
  418. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 50.
  419. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 57.
  420. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 47.
  421. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 50.
  422. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 53.
  423. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 60.
  424. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 55.
  425. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 51.
  426. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 63.
  427. а б Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 62.
  428. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 55.
  429. Парфегов (ред.), 1999, с. 55, 56.
  430. а б в г д е ж и к л м Парфегов (ред.), 1999, с. 56.
  431. Парфегов (ред.), 1999, с. 54.
  432. Растения Беларуси. Ranunculaceae Batrachium kauffmannii (Clerc) V. Krecz.
  433. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 58.
  434. а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 156.
  435. а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 155.
  436. Чкалов, А. В.; Киселева, Л. Л.; Парахина, Е. А. Новые виды и новые местонахождения видов Alchemilla L.(Rosaceae) в центральной части Орловской области // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. — 2018. — Вип. 123. — № 3. — С. 70–72. (рос.)
  437. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 147.
  438. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 108.
  439. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 149.
  440. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 109.
  441. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 148.
  442. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 112.
  443. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 153.
  444. Парфегов (ред.), 1999, с. 154.
  445. Растения Беларуси. Rosaceae Geum macrophyllum Willd.
  446. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 111.
  447. а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 151.
  448. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 163.
  449. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 160.
  450. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 161.
  451. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 114.
  452. Парфегов (ред.), 1999, с. 157.
  453. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 146.
  454. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 155.
  455. Парфегов (ред.), 1999, с. 222.
  456. а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 224.
  457. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 156.
  458. а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 124.
  459. а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 121.
  460. Растения Беларуси. Salicaceae Salix lapponum L.
  461. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 89.
  462. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 442.
  463. Растения Беларуси. Santalaceae Thesium ebracteatum Hayne
  464. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 143.
  465. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 142.
  466. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 102.
  467. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 101.
  468. а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 241.
  469. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 237.
  470. а б Парфегов (ред.), 1999, с. 238.
  471. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 98.
  472. Парфегов (ред.), 1999, с. 138.
  473. Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 11.
  474. Парфегов (ред.), 1999, с. 417.
  475. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 28, 29.
  476. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 25.
  477. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 26.
  478. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 292.
  479. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 290.
  480. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 33.
  481. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 20.
  482. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 15.
  483. Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 16.
  484. а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 63.
  485. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 67.
  486. а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 99.
  487. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 83.
  488. Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 84.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Парфегов, В. И. (ред.). Определитель высших растений Беларуси. — Минск : Дизайн ПРО, 1999. — 472 с. — ISBN 985-6182-78-6. (рос.)
  • Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2009. — Т. 1. — 199 с. — ISBN 978-985-08-1035-9. (рос.)(біл.)
  • Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2013. — Т. 2. — 447 с. — ISBN 978-985-08-1597-2. (рос.)(біл.)
  • Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2017. — Т. 3. — 573 с. — ISBN 978-985-08-2191-1. (рос.)(біл.)
  • Хоружик, Л. И., и др. (редкол.). Красная книга Республики Беларусь: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды дикорастущих растений. — Минск : БелЭн, 2005. — 456 с. (рос.)(біл.)
  • Качановский, И. М., и др. (редкол.). Красная книга Республики Беларусь: редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды дикорастущих растений. — Минск : БелЭн, 2015. — 448 с. — ISBN 978-985-11-0843-1. (рос.)(біл.)