Список судинних рослин Білорусі
Список судинних рослин Білорусі | |
---|---|
Фл. районування | |
Царство | голарктика |
Біом | ліс помірної зони, прісні води |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Країна | Білорусь |
Шкали | |
За географією | флора Європи |
За систематикою | судинні рослини |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Визначні раритетні види | Можливі ендеміки: Alisma praecox, Hieracium semilimbatum |
Типові риси | Лісотвірні види[1]: Pinus sylvestris, Betula pendula, B. pubescens, Picea abies, Alnus glutinosa, Quercus robur, A. incana, Populus tremula |
Чужорідні види | Acer negundo, Acorus calamus, Agropyron cristatum, Amaranthus blitoides, A. blitum, A. viridis, Ambrosia artemisiifolia, Amelanchier spicata, Anchusa arvensis, Armoracia rusticana, Artemisia austriaca, Atriplex tatarica, Axyris amaranthoides, Bassia scoparia, Bidens frondosa, Bryonia alba, Caragana arborescens, Chaerophyllum aureum, Chenopodium bonus-henricus, C. foliosum, C. vulvaria, Coreopsis grandiflora, Cornus alba, Cuscuta epilinum, Dianthus barbatus, Dysphania schraderiana, Echinochloa crus-galli, Echinocystis lobata, Elsholtzia ciliata, Elodea canadensis, E. nuttallii, Eragrostis minor, E. pilosa, Erechtites hieraciifolius, Erigeron canadensis, Festuca trachyphylla, Galinsoga parviflora, G. quadriradiata, Geum macrophyllum, Glaucium corniculatum, Helianthus strumosus, H. tuberosus, Heracleum pubescens, Hippophae rhamnoides, Hordeum jubatum, H. vulgare, Impatiens glandulifera, I. parviflora, Iva xanthiifolia, Juncus tenuis, Lavatera thuringiaca, Lepidium densiflorum, L. ruderale, Lolium multiflorum, L. remotum, L. temulentum, L. polyphyllus, Lycium barbarum, Malus domestica, Malva excisa, Matricaria discoidea, Melilotus wolgicus, Oenothera biennis, Onobrychis viciifolia, Orobanche ramosa, Oxalis stricta, Papaver somniferum, Phalaris canariensis, Physalis alkekengi, Reseda lutea, Reynoutria japonica, Robinia pseudoacacia, Rosa glabrifolia, R. rugosa, Rudbeckia hirta, R. laciniata, Rumex patientia, Senecio viscosus, Setaria pumila, S. viridis, Silene gallica, Sisymbrium volgense, Solidago canadensis, Sorbaria sorbifolia, Spiraea media, Symphyotrichum lanceolatum, Tulipa sylvestris, Veronica persica, Xanthium strumarium |
Список судинних рослин Білорусі містить перелік з 1358 видів (у тому числі 89 — натуралізовані), зареєстрованих на території Білорусі. Культивовані та випадкові чужорідні види рослин до таблиці не включені. Список налічує 43 види судинних спорових, 4 види голонасінних і 1311 видів покритонасінних рослин.
Білорусь має щедрий диверсифікований рослинний і тваринний світ, який розвивався упродовж 10 000 років, коли останній льодовиковий щит відсунувся з Європи. Хвойні дерева, такі як сосна та ялина, домінують на півночі, тоді як на півдні частіше трапляються листопадні види, такі як дуб і граб. Білорусь має кілька основних природних заповідників — Біловезький на кордоні з Польщею і Прип'ятський на півдні є найбільшими, але ще декілька є вкрапленнями на всій території країни[2]. Природний рослинний покрив займає ≈ 67% території республіки. У його складі в основному спільноти лісового, лучного і болотного типів рослинності. Ліси вкривають 37.8% території (з них на формації Pinus sylvestris припадає 50.2% від площі лісів, на Betula pendula й B. pubescens — ≈ 20.8%, на Picea abies — 10.1%, на Alnus glutinosa — 8.2% лісів), луки — ≈ 15.8%, болота займають 11.5%, чагарникова рослинність — 3.1% території[1].
№ | Наукова й українська назви виду | Поширення в Білорусі | Родина | Зображення |
---|---|---|---|---|
1 | Asplenium adiantum-nigrum L. селезінник чорний | Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк моховитий, залісений схил яру[4]. | Aspleniaceae | |
2 | Asplenium ruta-muraria L. селезінник муровий | Дуже рідко (Брестський район, а також Гродненський і Свислоцький район Гродненської області)[5]. | Aspleniaceae | |
3 | Asplenium trichomanes L. селезінник волосинчастий | Дуже рідко (Брестський район і Лельчицький район Гомельської області). Населяє старі напівзруйновані кам'яні споруди. Кальцефільний вид[6]. | Aspleniaceae | |
4 | Phegopteris connectilis (Michx.) Watt букова папороть лісова | В Поліссі одинично, на решті території досить часто. Вогкуваті, тінисті ялинові та ялицево-широколистяні, рідше широколистяні ліси[7]. | Aspleniaceae | |
5 | Thelypteris palustris Schott болотяна папороть звичайна | На всій території, часто. Населяє відкриті й лісові низинні болота, заболочені ялинові, змішані та дрібнолисті ліси й береги водойм[7]. | Aspleniaceae | |
6 | Athyrium filix-femina L. безщитник жіночий | На всій території, дуже часто. Населяє сирі й заболочені змішані, ялинові й листяні ліси, біля лісових боліт, по долинах малих річок і заліснених ярах[8]. | Athyriaceae | |
7 | Cystopteris fragilis L. міхурниця ламка | На всій території, зрідка. Населяє широколистяно-смерекові, ялинові, широколисті і дрібнолисті ліси на берегах річок, струмків і ярів, часто біля коріння дерев і на пнях у вологих місцях проживання[9]. | Cystopteridaceae | |
8 | Cystopteris sudetica L. міхурниця судетська | Відомо одне місце зростання (Борисовський район). Населяє ясенник[10]. | Cystopteridaceae | |
9 | Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman голокупник дубовий | На всій території, часто. Населяє ялинові, ялицево-широколистяні ліси, облісені схили річкових долин[11]. | Cystopteridaceae | |
10 | Pteridium aquilinum (L.) Kuhn орляк звичайний | Росте (subsp. aquilinum) в західній і центральній частинах Білорусі, дуже рідко. Населяє неморальні широколистяно-хвойні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[12]. Pteridium aquilinum subsp. pinetorum росте на всій території, дуже часто. Населяє хвойні, рідше широколистяно-хвойні та дрібно-листяні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[13]. | Dennstaedtiaceae | |
11 | Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs щитник остистий | На всій території, дуже часто. Населяє хвойні, широколистяно-ялинові та дрібнолисті ліси, зарості чагарників[14]. | Dryopteridaceae | |
12 | Dryopteris cristata (L.) A.Gray щитник гребенястий | На всій території, досить часто. Населяє сирі й заболочені ліси, перехідні болота (переважно лісові) і заболочені луги[15]. | Dryopteridaceae | |
13 | Dryopteris dilatata (Hoffm.) A.Gray щитник широколистий | Виявляє приуроченість до височин (Мінська височина, Мозирська гряда, відроги Оршано-Могилевської височини), дуже рідко. Населяє ялинові та ялиново-широколистяні ліси[16]. | Dryopteridaceae | |
14 | Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenk. & Jermy (syn. Dryopteris assimilis) щитник розлогий | На всій території, зрідка. Зростає в ялинових і ялиново-широколистяних лісах[17]. | Dryopteridaceae | |
15 | Dryopteris filix-mas (L.) Schott щитник чоловічий | На всій території, дуже часто. Населяє широколистяні, ялинові й широколистяно-смерекові, рідше осикові й березові ліси, зарості сірої вільхи й чагарників, схили корінних берегів річкових долин і ярів[18]. | Dryopteridaceae | |
16 | Polystichum aculeatum (L.) Roth ex Mert. багаторядник шипуватий | Відомо два місця зростання (Малоритський район і Брестський район Брестської області)[19]. | Dryopteridaceae | |
17 | Polystichum braunii (Spenn.) Fée багаторядник Брауна | Відомо одне місце зростання (Гомельська область Мозирський район). Населяє чорновільхові ліси на крутих схилах ярів, на лесовидних багатих ґрунтах[20]. | Dryopteridaceae | |
18 | Equisetum arvense L. хвощ польовий | На всій території, дуже часто. Населяє заплавні й материкові луки, береги водойм, зарості чагарників і вогкуваті розріджені ліси, укоси залізничних насипів і канав, кар'єрів, доріг і меліоративних каналів; бур'ян на полях і городах; як правило, росте на ґрунтах з підвищеною кислотністю[21]. | Equisetaceae | |
19 | Equisetum fluviatile L. хвощ багновий | На всій території, часто. Населяє берега і прибережні зони озер, біля джерел, на берегах струмків, річок, стариць, каналів, мілководді (але іноді до 1.5 м і більше), болотах низинного і перехідного типів[22]. | Equisetaceae | |
20 | Equisetum hyemale L. хвощ зимовий | На всій території, доволі часто. Населяє долини річок, струмків, схили ярів, розпадків, нерідко утворює значні за площею зарості. Рідше росте на сухих відкритих або тінистих схилах, схилах залізниць, у сосновим борах, узліссях широколистяних лісів, на лісових галявинах[23]. | Equisetaceae | |
21 | Equisetum palustre L. хвощ болотяний | На всій території, доволі часто. Населяє береги річок і озер, вологі луки, низинні, рідше перехідні болота, біля джерел, бур'ян на полях. Індикатор кислих ґрунтів[24]. | Equisetaceae | |
22 | Equisetum pratense Ehrh. хвощ лучний | На всій території, доволі часто. Населяє ліси, лісові галявини й узлісся, окрайці боліт, схили ярів, долини струмків, прирічні верболози, узбіччя доріг, рідше бур'ян на околицях полів[25]. | Equisetaceae | |
23 | Equisetum sylvaticum L. хвощ лісовий | На всій території, часто. Населяє лісові сирі тінисті місця, узлісся, лісові галявини, серед чагарників, вологі луки, біля боліт, на берегах водойм[21]. | Equisetaceae | |
24 | Equisetum telmateia Ehrh. хвощ великий | Трапляється на південному сході республіки в двох локалітетах на корінних берегах річок Прип'ять і Дніпро. Населяє високі схили корінних берегів великих річок у місцях виходу ґрунтових вод, біля джерел[26]. | Equisetaceae | |
25 | Equisetum variegatum Schleich. ex F.Weber & D.M.H.Mohr хвощ рябий | У Вітебській області трапляється часто, на решті території республіки — рідко. Населяє сирі піщані й галькові берега озер і річок, вогкуваті схили, ключові болота, прибережні луки, а також в порушених місцях проживання (вогкуваті глинисті, гравійні, рідше піщані кар'єри, укоси, насипи шосейних і залізних доріг)[27]. | Equisetaceae | |
26 | Isoetes lacustris L. молодильник озерний | Переважно в північній частині республіки, а також у Новогрудському районі Гродненської області й у Лунінецькому районі Брестської області, рідко. Населяє літоральні зони озер з піщаним дном і чистою водою, на глибині до 3 м[28]. | Isoëtaceae | |
27 | Diphasiastrum complanatum (L.) Holub зелениця сплющена | На всій території, рідко. Населяє хвойні та змішані ліси. Надає перевагу помірно затіненим місцям і кислим ґрунтам[29]. | Lycopodiaceae | |
28 | Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub зелениця триколоскова | На всій території, дуже рідко. Населяє світлі хвойні ліси[30]. | Lycopodiaceae | |
29 | Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart. баранець звичайний | Реліктовий вид на своїй південній межі ареалу. У Вітебській, Мінській і Гродненській областях доволі часто, але в незначній кількості; у Могилевській, Гомельській і Брестській областях рідко. Населяє переважно сирі й старі ялинники, чорновільшаники й осинники, рідше ялинники з домішкою широколистяних порід[31]. | Lycopodiaceae | |
30 | Lycopodiella inundata (L.) Holub плаунець торфовий | На всій території, нечасто. Населяє вологі, піщані з замуленням місця, рідше торф'яні болота[32]. | Lycopodiaceae | |
31 | Lycopodium annotinum L. плаун колючий | На всій території, часто. Населяє ялинові та змішані ліси, зарості чагарників[33]. | Lycopodiaceae | |
32 | Lycopodium clavatum L. плаун звичайний | На всій території, часто. Населяє хвойні та змішані ліси[34]. | Lycopodiaceae | |
33 | Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. страусове перо звичайне | На північному сході республіки часто, на решті території — дуже рідко. Населяє сирі широколистяно-ялинові й широколисті ліси на берегах лісових річок і струмків, прибережні чагарники і яри[35]. | Onocleaceae | |
34 | Botrychium lanceolatum (S.G.Gmel.) Ångström — | За останнє десятиліття не виявлявся. Населяв ялинники[36]. | Ophioglossaceae | |
35 | Botrychium lunaria (L.) Sw. ключ-трава півмісяцева | На всій території, зрідка. Населяє суходільні луки, лісові галявини й галявини змішаних і соснових лісів[37]. | Ophioglossaceae | |
36 | Botrychium matricariifolium (Döll) A.Braun ex W.D.J.Koch ключ-трава ромашколиста | На всій території, дуже рідко. Населяє поза-заплавні суходільні (переважно пустищні) низькотравні різнотравно-злакові луки, соснові рідколісся, рідше ялиново-широколистяні ліси[38]. | Ophioglossaceae | |
37 | Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. ключ-трава багатодільна | На всій території, рідко. Населяє сухі та світлі соснові, березові та змішані ліси, де частіше трапляється на узліссях, галявинах і схилових ділянках, низькотравні луговини[39]. | Ophioglossaceae | |
38 | Botrychium simplex E.Hitchc. — | Дуже рідко (Пуховицький район Мінської області). Населяє сирі суходільні й заплавні луки, торф'яні болота[40]. | Ophioglossaceae | |
39 | Botrychium virginianum (L.) Sw. (syn. Botrychium anthemoides) ключ-трава вірґінська | В окремих локалітетах, дуже рідко. Населяє ялинові, широколистяно-ялинові й широколисті лісу; воліє лісові галявини, зарості чагарників і околиці боліт. Кальцефільний вид[41]. | Ophioglossaceae | |
40 | Ophioglossum vulgatum L. вужачка звичайна | На всій території, зрідка. Населяє заплавні й материкові луки, галявини в широколистяних і дрібно-листяних лісах, в місцях виходу ключів[42]. | Ophioglossaceae | |
41 | Osmunda regalis L. — | Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк[43]. | Osmundaceae | |
42 | Polypodium vulgare L. солодиця звичайна | На заході Гродненської області трапляється досить часто, на решті території — рідко. Росте по верхньому краю схилів в долинах річок і улоговинах озер, на піщаних і супіщаних ґрунтових відслоненнях, а також в змішаних, сосново-ялинових і широколистяних лісах, де оселяється на пнях, повалених стовбурах дерев і замшілих валунах[44]. | Polypodiaceae | |
43 | Salvinia natans (L.) All. сальвінія плавуча | Трапляється в південній частині Білорусі, переважно по р. Прип'ять і нижнім течіям її приток, зрідка. Мешкає переважно на мілководдях (глибина 3–70 см) евтрофних прісноводних стоячих і малопроточних водойм, що добре прогріваються (заплавних озер, річкових заплав і проток, стариць і старичних озер, меліоративних каналів і ставків, що заростають), а також серед макрофітів прибережної смуги річок. Деякий час може розвиватися у водоймах, які пересихають[45]. | Salviniaceae |
№ | Наукова й українська назви виду | Поширення в Білорусі | Родина | Зображення |
---|---|---|---|---|
1 | Juniperus communis L. яловець звичайний | Зростає на південно-східній межі суцільного поширення європейської частини ареалу[46]. | Cupressaceae | |
2 | Abies alba Mill. ялиця біла | Єдине природне місце зростання в Біловезькій пущі є ізольованим від основного ареалу і перебуває за його північно-східним кордоном. Крім того, вид зрідка трапляється в парках і лісових культурах[47]. | Pinaceae | |
3 | Picea abies (L.) H.Karst. ялина звичайна | Лісотвірна порода. У Білоруському Поліссі, на північ від Прип'яті проходить південна межа бореальної області суцільного поширення виду[48]. | Pinaceae | |
4 | Pinus sylvestris L. сосна звичайна | На всій території, дуже часто. Головна лісотвірна порода в Білорусі[49]. | Pinaceae |
№ | Наукова й українська назви виду | Поширення в Білорусі | Родина | Зображення |
---|---|---|---|---|
1 | Acorus calamus L. Нв лепеха звичайна | На всій території, часто. На заболочених берегах водойм, на перезволожених луговинах, у мілководних заводях, струмках, протоках[50]. | Acoraceae | |
2 | Adoxa moschatellina L. пижмівка звичайна | На всій території, нерідко; у ялинових і широколистяних лісах, заростях ліщини з дубом на схилах пагорбів, у ярах, річкових долинах, старих парках[51]. | Adoxaceae | |
3 | Alisma gramineum Lej. частуха злакоподібна | У північній частині республіки, рідко, в південній частині — одинично. Береги, мілководдя та мілини водойм, калюжі, рідше сирі й тонкі місця, досить часто виростає в воді[52]. | Alismataceae | |
4 | Alisma lanceolatum With. частуха ланцетна | У Гомельській і Вітебській областях, дуже рідко; на низинних болотах, сирих луках, придорожніх кюветах, заплавах великих рік і канавах[53]. | Alismataceae | |
5 | Alisma plantago-aquatica L. частуха звичайна | На всій території часто; на мілководдях і берегах водойм, канавах, кюветах, сирих луках, топких болотах[53]. | Alismataceae | |
6 | Alisma praecox Skuratovicz — | Переважно в південно-східній частині республіки в заплаві р. Прип'ять. Можливо, ендемік Білорусі. Нгаселяє береги старичних водойм, рідше сирі місця з піщаним оглеєним ґрунтом[54]. | Alismataceae | |
7 | Caldesia parnassifolia (L.) Parl. кальдезія білозоролиста | У південній частині республіки, дуже рідко. Населяє береги, мілководдя і мілини водойм, сирі й тонкі місця на болотах, досить часто зростає весь сезон у воді. Воліє сирі торф'янисті ґрунти з підвищеним вмістом кальцію. У Білорусі болота такого типу всі практично повністю осушені[55]. | Alismataceae | |
8 | Sagittaria sagittifolia L. стрілиця звичайна | На всій території, нерідко. На мілководді водойм, на берегах, у канавах, на низинних болотах[53]. | Alismataceae | |
9 | Amaranthus blitoides S.Watson Нв щириця лободова | На всій території, рідко; на залізничних і шосейних насипах, на пустирях, звалищах, уздовж доріг[56]. | Amaranthaceae | |
10 | Amaranthus blitum L. Нв — | На всій території; як бур'ян на городах і звалищах, рідше на квіткових клумбах[56]. | Amaranthaceae | |
11 | Amaranthus viridis L. Нв щириця зелена | Відомий з м. Полоцька Вітебської області; на залізничній колії[56]. | Amaranthaceae | |
12 | Atriplex patula L. лутига розлога | На всій території, часто; на пустирях, смітниках сміття, уздовж доріг, в населених пунктах, рідше на полях і городах[57]. | Amaranthaceae | |
13 | Atriplex prostrata Boucher ex DC. лутига лежача | На всій території, рідко; на пустирях, засолених ділянках, на берегах річок, озер і меліоративних канав[57]. | Amaranthaceae | |
14 | Atriplex rosea L. лутига рожева | Відома з с. Стрільськ Мозирського і с. Курган Жлобінського районів Гомельської області, дуже рідко; уздовж доріг, в населених пунктах, на сміттєвих місцях[57]. | Amaranthaceae | |
15 | Atriplex sagittata Borkh. — | На всій території, рідко; на ґрунтових відвалах, звалищах сміття, будівельних майданчиках, крутих обривах у долинах річок, у межах поселень, на пустирях, уздовж залізниці та шосейних насипів[57]. | Amaranthaceae | |
16 | Atriplex tatarica L.Нв лутига татарська | На всій території, зрідка, в Поліссі частіше; на залізниці й шосейних насипах, уздовж доріг, на звалищах сміття, берегових обривах річок, у населених пунктах[57]. | Amaranthaceae | |
17 | Axyris amaranthoides L. Нв — | Відомо в околицях Мінська (ст. Озерищі та Степянка), дуже рідко; на залізничному полотні поблизу залізниці станцій[57]. | Amaranthaceae | |
18 | Bassia laniflora (S.G.Gmel.) A.J.Scott мітельник вовнистоцвітий | У Поліссі, нерідко. По з.д. насипах заноситься в більш північні райони республіки. На сухих слабозакріплених пісках, сухих рідких сосняках, узбіччях доріг, рідко на з.д. насипах[58]. | Amaranthaceae | |
19 | Bassia scoparia (L.) A.J.Scott Нв мітельник звичайний | В Поліссі нерідко, на решті частини республіки — рідко; на залізничних і шосейних насипах, в населених пунктах, уздовж доріг, біля будинків, на смітниках[58]. | Amaranthaceae | |
20 | Chenopodium acerifolium Andrz. лобода кленолиста | У м. Бресті, смт Турове Житковицького району Гомельської області та його околицях, рідко; на річковому алювію в долинах поліських річок, рідше в рудеральних місцях перебування поза заплав річок[59]. | Amaranthaceae | |
21 | Chenopodium album L. лобода біла | У всій республіці, дуже часто; як бур'ян на полях, у садах, городах, уздовж доріг, на перелогах, пустирях, річковому алювію, біля будинків, парканів, на звалищах сміття[59]. | Amaranthaceae | |
22 | Chenopodium bonus-henricus L.Нв лобода списолиста | В околицях с. Слобода Смолевицького району Мінської області, дуже рідко; біля будинків, парканів, у сміттєвих місцях[59]. | Amaranthaceae | |
23 | Chenopodium foliosum Asch. Нв лобода ряснолиста | Відома з Мінської області; уздовж доріг, у засмічених місцях[59]. | Amaranthaceae | |
24 | Chenopodium glaucum L. лобода сиза | На всій території, зрідка; на берегах річок і озер, засмічених засолених місцях, в населених пунктах[59]. | Amaranthaceae | |
25 | Chenopodium hybridum L. лобода-бешишник | На всій території, зрідка; уздовж парканів, біля будівель, у сміттєвих місцях, крутих берегових схилах річок, озер, у межах селищ, рідше як бур'ян у садах і городах[59]. | Amaranthaceae | |
26 | Chenopodium murale L. лобода мурова | Відома з міст Брест, Пінськ, Полоцьк, дуже рідко; у сміттєвих місцях, залізничних насипах[59]. | Amaranthaceae | |
27 | Chenopodium polyspermum L. лобода ряснонасінна | На всій території, зрідка; як бур'ян на полях і городах, на берегах річок, у заростях чагарників, на річковому алювію[59]. | Amaranthaceae | |
28 | Chenopodium rubrum L. лобода червона | На всій території, зрідка; у садах і городах, на осушених торфовищах, на берегах річок і озер, меліоративних канав, у сміттєвих засолених місцях[60]. | Amaranthaceae | |
29 | Chenopodium suecicum Murr лобода зелена | В околицях м. Горки Могильовського, м. Новогрудка Гродненського, м. Полоцьк Вітебського і смт Турів Житковицького району Гомельської областей, рідко. Зростає у тінистих місцях уздовж доріг, біля парканів, в городах[61]. | Amaranthaceae | |
30 | Chenopodium urbicum L. лобода міська | На всій території, рідко; у сміттєвих місцях уздовж будинків, парканів, узбіччях доріг[61]. | Amaranthaceae | |
31 | Chenopodium vulvaria L. Нв лобода смердюча | Відома з м. Гродно, дуже рідко; населяє залізничні насипи[61]. | Amaranthaceae | |
32 | Dysphania schraderiana (Schult.) Mosyakin & Clemants Нв — | Відома з м. Мінськ, околиць с. Ілліч Рогачевського району та м. Лоєв Гомельської області, дуже рідко; у сміттєвих місцях[61]. | Amaranthaceae | |
33 | Polycnemum arvense L. наземка польова | Відомий з околиць м. Лоєва, с. Оревичі Гомельської області й околиць с. Томашівка Брестської області, дуже рідко; на незакріплених сухих пісках уздовж доріг[62]. | Amaranthaceae | |
34 | Polycnemum majus A.Braun Мзв наземка велика | В околицях с. Столповискі Кам'янецького району Брестської області, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На сухих пісках уздовж доріг[62]. | Amaranthaceae | |
35 | Allium angulosum L. часник заячий | У південно-східних районах республіки, зрідка; на заплавних луках[63]. | Amaryllidaceae | |
36 | Allium oleraceum L. часник польовий | На всій території, нерідко; на трав'яних схилах, остепнених луговинах, у чагарниках, на луках[63]. | Amaryllidaceae | |
37 | Allium schoenoprasum L. цибуля-трибулька | Арктоальпійський реліктовий вид із широким Голарктичним ареалом. У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на південному кордоні північноєвропейського рівнинного фрагмента ареалу. Виявлено в кількох пунктах в долині Західної Двіни: Бешенковицькому, Вітебському, Полоцькому і Шумлянському районах Вітебської області. Останнім часом знайдений в околицях Вовковиська. Наводиться для Біловезької пущі. Зростає на сирих луках в долинах річок[64]. | Amaryllidaceae | |
38 | Allium scorodoprasum L. часник іспанський | У м. Гомелі, дуже рідко; на закущених луговинах, трав'янистих схилах, у світлих лісах[63]. | Amaryllidaceae | |
39 | Allium ursinum L. часник ведмежий | У Білорусі цей реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває на північно-східному кордоні рівнинній частині ареалу. Досить рідко трапляється у всіх областях республіки. Населяє тінисті широколистяні й широколистяно-смерекові ліси, поблизу річок і струмків, на окрайках боліт і на заліснених островах серед боліт. Полюбляє багаті гумусом свіжі або вологі, некислі ґрунти й напівтіньові умови[65]. | Amaryllidaceae | |
40 | Allium vineale L. часник виноградниковий | У Мінській, Гомельській та Брестській областях, рідко; як бур'ян у посівах зернових, на занедбаній ріллі, остепнених трав'яних схилах[63]. | Amaryllidaceae | |
41 | Aegopodium podagraria L. яглиця звичайна | На всій території, дуже часто; у листяних, змішаних і ялинових лісах, чагарниках, вирубках, узліссях, засмічених місцях, садах, парках; воліє родючі ґрунти[66]. | Apiaceae | |
42 | Aethusa cynapium L. собача петрушка звичайна | На всій території, зрідка; у полях, городах, засмічених місцях, вирубках[67]. | Apiaceae | |
43 | Angelica archangelica L. дягель лікарський | На всій території, зрідка; на вогких луках, низинних болотах, берегах водойм, чорновільшняках[68]. | Apiaceae | |
44 | Angelica palustris (Besser) Hoffm. дягель болотяний | У Білорусі трапляється в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених переважно в південних, центральних, східних і особливо південно-східних районах Білорусі. Населяє сирі й заболочені луги (в крупноосоково-різнотравних спільнотах), зазвичай околицями западин, серед заболочених чагарників, на низинних відкритих ключових болотах, узліссях Ольсен, в заплавах річок і струмків з багновинами. Полюбляє торф'яно-глейові й торф'яно-болотні слабокислі або лужні ґрунти. Світлолюбна рослина[69]. | Apiaceae | |
45 | Angelica sylvestris L. дягель лісовий | На всій території, нерідко; у змішаних сируватих лісах, на узліссях, галявинах, вирубках, заливних лугах, болотах, канавах[68]. | Apiaceae | |
46 | Anthriscus caucalis M.Bieb. бугила звичайна | У Вітебську, дуже рідко[70]. | Apiaceae | |
47 | Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. бугила лісова | На всій території, дуже часто; у сируватих і сирих лісах, на узліссях, галявинах, лугах, берегах річок, садах і парках[70]. | Apiaceae | |
48 | Astrantia major L. напрасник великий | У Білорусі нині перевірено відомо два місця зростання — в Біловезькій пущі й Вовковиському районі Гродненської області. Росте на лісових галявинах, узбіччях доріг у дібровах (з грабом), ялицево-соснових і ялинових лісах кисличного типу, рідше на закущених дрібно-осоково-злаково-різнотравних луках[71]. | Apiaceae | |
49 | Berula erecta (Huds.) Coville потічник прямий | У Білорусі перебуває на північно-східному кордоні європейської частини ареалу. Нині відомо понад 20 місць зростання майже на всій території Білорусі (крім Гомельської області), більшість з яких пов'язані із західними районами республіки. Населяє береги й мілководдя малих річок, струмків, джерел, багнисті болота (зазвичай у місцях виходу ґрунтових вод)[72]. | Apiaceae | |
50 | Bupleurum rotundifolium L. ласкавець круглолистий | У Брестській області, дуже рідко; на полях, перелогах[73]. | Apiaceae | |
51 | Carum carvi L. кмин звичайний | На всій території, часто; на луках, лісових галявинах, узліссях, узбіччях доріг[66]. | Apiaceae | |
52 | Cenolophium denudatum (Hornem.) Tutin пусторебрик оголений | У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах на західному кордоні ареалу. Відомі місця зростання пов'язані виключно з долиною р. Німан у межах Гродненського та Мостовського районів Гродненської області. Населяє береги великих річок, прируслові вали й заплавні луки[74]. | Apiaceae | |
53 | Chaerophyllum aromaticum L. бутень запашний | На всій території, часто; у тінистих лісах і на узліссях, у заростях чагарників[70]. | Apiaceae | |
54 | Chaerophyllum aureum L. Нв бутень золотистий | Наведений у контрольних списках[75][76] | Apiaceae | |
55 | Chaerophyllum bulbosum L. (у т. ч. Chaerophyllum bulbosum subsp. prescottii) бутень бульбистий | На всій території, рідко; у чагарниках, схилах ярів, в посівах[70]. | Apiaceae | |
56 | Chaerophyllum hirsutum L. бутень шорстковолосистий | На заході Брестської та Гродненської областей, рідко; на вогких луках, чорновільшняках, берегах річок[70]. | Apiaceae | |
57 | Chaerophyllum temulum L. бутень п'янкий | На всій території, рідко; у світлих лісах, заростях чагарників, парках, садах, схилах залізничних насипів[70]. | Apiaceae | |
58 | Cicuta virosa L. віха отруйна | На всій території, часто; на низинних болотах, берегах водойм, заболочених лісах, канавах, часто у воді[73]. | Apiaceae | |
59 | Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell. — | У Вітебській області, дуже рідко; у розріджених хвойних і змішаних лісах, їхніх узліссях, чагарниках, вогких луках[67]. | Apiaceae | |
60 | Conium maculatum L. болиголов плямистий | На всій території, зрідка; на пустирях, засмічених місцях, городах, узбіччях доріг[73]. | Apiaceae | |
61 | Daucus carota L. морква звичайна | Переважно в південній і центральній частинах республіки, зрідка; на сухих луговинах, узліссях, пустирях, узбіччях доріг[77]. | Apiaceae | |
62 | Eryngium campestre L. миколайчики польові | У м. Мінськ, дуже рідко; у рудеральних місцях перебування[78]. | Apiaceae | |
63 | Eryngium planum L. миколайчики сині | У південній частині республіки (Полісся), нерідко, в Мінській і Вітебської областях, одинично. Зростає на сухих гривах у заплавах річок, на узліссях лісів, краях полів, у чагарниках, поблизу шосейних і залізних доріг, у населених пунктах[78]. | Apiaceae | |
64 | Falcaria vulgaris Bernh. різак звичайний | На всій території, дуже рідко. На схилах з.д. насипів, узбіччях доріг[73]. | Apiaceae | |
65 | Heracleum pubescens (Hoffm.) M.Bieb. Нв борщівник пухнастий | На всій території, часто; у рудеральних місцях перебування[77]. | Apiaceae | |
66 | Heracleum sphondylium L. борщівник звичайний | У Пуховицькому районі Мінської області, дуже рідко; у чагарниках і закущених луговинах. Heracleum sphondylium subsp. sibiricum зростає на всій території, часто; зростає у широколистяних лісах та їхніх узліссях, чагарниках, галявинах, луках, пустирях, перелогах, узбіччях доріг, канавах[77]. | Apiaceae | |
67 | Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & V.N.Tikhom. — | У південній частині республіки, часто; на сирих і суходільних луках, у чагарниках, канавах, змішаних і дрібнолистих лісах[67]. | Apiaceae | |
68 | Laserpitium latifolium L. стародуб широколистий | У Гродненській, Мінській та Брестській областях, зрідка. В освітлених широколистяних і змішаних лісах, дубово-ліщинових заростях, вирубках, лісових просіках[77]. | Apiaceae | |
69 | Oenanthe aquatica (L.) Poir. омег водяний | На всій території, часто; на болотах, заболочених лісах, берегах водойм[67]. | Apiaceae | |
70 | Oenanthe fistulosa L. Мзв — | Наводився для Гродненської та Могильовської областей[67]. | Apiaceae | |
71 | Pastinaca sativa L. (у т. ч. Pastinaca sylvestris) пастернак звичайний | На всій території, зрідка; на відкритих схилах, узбіччях доріг і ріллі[68]. | Apiaceae | |
72 | Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr. смовдь оленяча | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський лісостеповий вид, що зустрічається в Білорусі в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених в основному в межах Білоруського Полісся, де дещо частіше відзначається в південно-східних районах. Зростає на відкритих або закущених корінних берегах річок, високих гривах з дрібноліссям з дуба в заплавах річок, у соснових і сосново-дубових лісах. Тяжіє до долин великих річок, віддає перевагу свіжим пухким багатим на гумус ґрунтам. Кальцефільний вид. Світлолюбна рослина[79]. | Apiaceae | |
73 | Peucedanum oreoselinum (L.) Moench смовдь гірська | На всій території, часто; на сухих луках, в освітлених лісах, заростях чагарників, на узліссях[68]. | Apiaceae | |
74 | Peucedanum ostruthium (L.) W.D.J.Koch — | В околицях смт Плещениці Логойського району Мінської області, рідко; на схилових суходолах[68]. | Apiaceae | |
75 | Peucedanum palustre (L.) Moench смовдь болотяна | На всій території, часто; на низинних болотах, чорно-вільшняках, заболочених лугах, берегах озер і річок[68]. | Apiaceae | |
76 | Pimpinella major (L.) Huds. бедринець великий | У Гомельській, Мінській і Гродненській областях, дуже рідко; серед чагарників, у листяних лісах, на лісових галявинах, полянах і луках[66]. | Apiaceae | |
77 | Pimpinella saxifraga L. (у т. ч. Pimpinella dissecta) бедринець звичайний | На всій території, часто; у лісах, на сухих узбіччях доріг, узліссях, галявинах[66]. | Apiaceae | |
78 | Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm. ребронасінник гірський | У Білорусі перебуває за східним кордоном ареалу. Вперше для республіки приводився в середині 19-го ст. (1862) для Ошмянського району. Пізніше відзначався в Новогрудському районі. У Ошмянському районі росте в деградованій діброві на окрайку корінного берега р. Ошмянка[80]. | Apiaceae | |
79 | Sanicula europaea L. підлісник звичайний | На всій території, нерідко; у тінистих широколистяних і змішаних лісах, чагарниках[81]. | Apiaceae | |
80 | Selinum carvifolia (L.) L. гірча кминолиста | На всій території, зрідка; у сируватих лісах та їхніх узліссях, заростях чагарників, вогких луках і луговинах, галявинах, узбіччях лісових доріг[67]. | Apiaceae | |
81 | Seseli annuum L. жабриця однорічна | У смт Турів Гомельської області, дуже рідко; у сухих сосняках і узліссях[66]. | Apiaceae | |
82 | Seseli libanotis (L.) W.D.J.Koch жабриця-ладанник | На всій території, рідко; у чагарниках, на схилах залізниці насипів[66]. | Apiaceae | |
83 | Silphiodaucus prutenicus (L.) Spalik, Wojew., Banasiak, Piwczynski & Reduron (syn. Laserpitium prutenicum) — | На всій території, зрідка, у Вітебській області одинично; у широколистяних та змішаних лісах, сухим сосняках, узліссях, вирубках, галявинах[77]. | Apiaceae | |
84 | Sium latifolium L. вех широколистий | На всій території, нерідко; на берегах водойм, канавах, у заболочених лісах[66]. | Apiaceae | |
85 | Torilis japonica (Houtt.) DC. причепа звичайна | На всій території, зрідка; в освітлених хвойних і змішаних лісах, на узліссях, вирубках, чагарниках чагарників, узбіччях доріг[70]. | Apiaceae | |
86 | Vincetoxicum hirundinaria L. ластовень звичайний | На всій території, зрідка, на північ, рідко; у дубових і соснових лісах, чагарниках на схилах річкових берегів[82]. | Apocynaceae | |
87 | Calla palustris L. образки болотяні | На всій території, часто; на багнистих берегах водойм, в чорновільшняках, зріджених заболочених ялинниках, на околицях осокових боліт[50]. | Araceae | |
88 | Lemna gibba L. ряска горбата | У Логойському районі Мінської та смт Турів Гомельської областей, дуже рідко; у стоячих і повільних водах[50]. | Araceae | |
89 | Lemna minor L. ряска мала | На всій території, часто; у стоячих і повільних водах[50]. | Araceae | |
90 | Lemna trisulca L. ряска триборозниста | На всій території, часто; у річках, озерах, старицях, ставках[50]. | Araceae | |
91 | Spirodela polyrhiza (L.) Schleid. завитка ряснокоренева | На всій території, часто; у заплавах річок, озерах, ставках, канавах, водосховищах[50]. | Araceae | |
92 | Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. рясочка безкоренева | У Брестському районі, дуже рідко; у стоячих водах[50]. | Araceae | |
93 | Hedera helix L. плющ звичайний | У Білорусі перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах на східній межі ареалу та за її межами. Відомі місця зростання в Брестському, Жабинківському, Івацевицькому, Кам'янецькому, Кобринському, Малоритському і Пружанському районах Брестської області, в Осиповицькому районі Могильовської області. Раніше наводився для Ліди, Щучина, Бреста. Населяє ялиново-широколистяні й широколистяні ліси[83]. | Araliaceae | |
94 | Hydrocotyle vulgaris L. пупчак звичайний | У Білорусі перебуває в острівних місцях зростання за східним кордоном суцільного ареалу. Перевірено відомий в Брестському районі Брестської області (околиці с. Томашівка) і Гродненському районі Гродненської області (околиці с. Калети). За даними літератури вказувався для Гродненської та Мінської губерній (без точної вказівки місця). Населяє сирі замулені береги водойм (озер і риборозплідних ставків)[84]. | Araliaceae | |
95 | Aristolochia clematitis L. хвилівник звичайний | На південному сході республіки, рідко. У прибережних заростях чагарників, заплавних луках[85]. | Aristolochiaceae | |
96 | Asarum europaeum L. — | На всій території, часто. У листяних і змішаних лісах, серед заростей чагарників[85]. | Aristolochiaceae | |
97 | Anthericum ramosum L. віхалка гілляста | На всій території, крім Вітебської та півночі Мінської областей, нерідко; у соснових лісах, березнякам і дібровах, на узліссях, в заростях чагарників[86]. | Asparagaceae | |
98 | Asparagus officinalis L. холодок звичайний | У Гомельській області досить часто; у Брестській, Гродненській і Могилевській областях, дуже рідко. На заплавних луках, берегових схилах, узліссях сосняків, у заплавних дібровах[87]. | Asparagaceae | |
99 | Convallaria majalis L. конвалія звичайна | На всій території, часто; у широколистяних, хвойних та змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. | Asparagaceae | |
100 | Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt веснівка дволиста | На всій території, часто; у хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових галявинах, узліссях, вирубках[87]. | Asparagaceae | |
101 | Polygonatum multiflorum (L.) All. купина рясноцвіта | На всій території, зрідка; у широколистяних, змішаних і сіровільхових лісах, серед чагарників[87]. | Asparagaceae | |
102 | Polygonatum odoratum (Mill.) Druce купина запашна | На всій території, досить часто; у соснових, широколистяних і змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. | Asparagaceae | |
103 | Scilla siberica Haw. проліски пониклі | На всій територыъ, рідко. Культивується як декоративна. Зростає у старих садибних парках як здичавіла[63]. | Asparagaceae | |
104 | Impatiens glandulifera Royle Нв розрив-трава залозиста | На всій території, зрідка; у рудеральних місцях перебування[88]. | Balsaminaceae | |
105 | Impatiens noli-tangere L. розрив-трава звичайна | На всій території, нерідко; у листяних лісах, на трав'яних болотах, заростях вільхи на берегах річок, струмків, біля виходів ключів[88]. | Balsaminaceae | |
106 | Impatiens parviflora DC. Нв розрив-трава дрібноцвіта | У Брестській, Вітебській, Гродненській і Мінській областях, рідко; у рудеральному високотрав'ї в ярах, парках, міських садах, пустирях, на схилах шосейних доріг[88]. | Balsaminaceae | |
107 | Berberis vulgaris L. барбарис звичайний | По Німану, Прип'яті, зрідка; в північній і центральній частині республіки, рідко. Культивується як декоративний чагарник. Зростає на берегових остепнених схилах, річкових терасах, рідко на річковому алювію[89]. | Berberidaceae | |
108 | Alnus glutinosa (L.) Gaertn. вільха чорна | Лісотвірна порода. На всій території, дуже часто. Утворює чорно-вільхові ліси на болотах, співпанує в широколистяно-чорно-вільхових лісах, підлісок у всіх типах лісу, де є проточне зволоження; у смугах прибережних верболозів з вільхою[90]. | Betulaceae | |
109 | Alnus incana (L.) Moench вільха біла | Лісотвірна порода. У північній половині республіки, дуже часто. Утворює сіро-вільхові ліси; часто як підлісок у соснових і широколистяних лісах, у заростях чагарників у долинах річок і вздовж доріг[90]. | Betulaceae | |
110 | Betula humilis Schrank береза низька | На всій території, нерідко; в південній частині рідше. На болотах, переважно, перехідних, а також у смугах чагарників, які оточують верхові й низинні болота; як підлісок у корінних березняках на болоті[90]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[91] | Betulaceae | |
111 | Betula nana L. береза карликова | Арктобореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за південно-західним кордоном ареалу. Знайдений у Борисовському, Докшицькому, Міорському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському, Сєнненському, Шарковщинському й Шумлянському районах. Залісені й відкриті торф'яні сфагнові болота верхового та перехідного типів, зазвичай на берегах озер і біля джерел[92]. | Betulaceae | |
112 | Betula pendula Roth береза повисла | На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід Білорусі; утворює похідні бородавчаста-березові ліси на мінеральних ґрунтах або складає домішок у хвойних і листяних лісах[90]. | Betulaceae | |
113 | Betula pubescens Ehrh. береза пухнаста | На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід на низинних і перехідних болотах; утворює корінні пухнастоберезові ліси або складає домішок у болотних соснових і чорновільхових лісах. Трапляється в підпорядкованому ярусі лісів на мінеральних ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод[90]. | Betulaceae | |
114 | Carpinus betulus L. граб звичайний | У південній половині республіки, часто. Лісотвірна порода в грабових і ялиново-грабових дібровах, рідше утворює чисті грабняки[93]. | Betulaceae | |
115 | Corylus avellana L. ліщина звичайна | На всій території, часто. Поширена підлісна порода в сосняках, ялинниках, широколистяних лісах; утворює зарості на пагорбах, річкових схилах, уздовж доріг[93]. | Betulaceae | |
116 | Anchusa arvensis (L.) M.Bieb. Нв воловик польовий | На всій території, зрідка. Бур'ян на полях, у рудеральних місцях[94]. | Boraginaceae | |
117 | Anchusa officinalis L. воловик лікарський | На всій території, зрідка, в західній частині республіки частіше; у рудеральних місцях, узбіччях доріг, на пасовищах[94]. | Boraginaceae | |
118 | Asperugo procumbens L. гостриця лежача | У Гродненській і Гомельській областях, зрідка; у рудеральних місцях перебування, на околицях полів[95]. | Boraginaceae | |
119 | Borago officinalis L. огірочник лікарський | На всій території, зрідка; у населених пунктах, на смітниках, біля парканів. Розводиться як медоносна і харчова, дичавіє[94]. | Boraginaceae | |
120 | Buglossoides arvensis (L.) I.M.Johnst. горобине насіння польове | У Брестській, Гомельській і Гродненській областях, рідко, Мінській і Могилевській, дуже рідко; у рудеральних місцях, вигонах, узбіччях доріг[96]. | Boraginaceae | |
121 | Cynoglossum officinale L. чорнокорінь лікарський | На всій території, нерідко; на схилах дорожніх насипів і річкових берегах, в населених пунктах, на пустирях і смітниках[95]. | Boraginaceae | |
122 | Echium vulgare L. синяк звичайний | На всій території, нерідко, на північ рідше; у рудеральних місцях, пасовищах, узбіччях доріг, схилових суходолах частіше на піщаних і карбонатних ґрунтах[94]. | Boraginaceae | |
123 | Lappula squarrosa (Retz.) Dumort. липучка звичайна | На всій території зрідка; у рудеральних місцях, схилах річкових ярів у межах населених пунктів[95]. | Boraginaceae | |
124 | Lithospermum officinale L. горобейник лікарський | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах в межах ареалу. Перевірено відомий в Березівському, Дрогичинському, Кричевському, Мозирському й Хойницькому районах. У літературі вказується для Березівського, Калинковицького і Річицького районів. Населяє дрібнолісся на місці широколистяних лісів у долинах річок, зарості чагарників на мінеральних «островах» серед низинних боліт; на багатих карбонатами ґрунтах[97]. | Boraginaceae | |
125 | Myosotis arvensis (L.) Hill незабудька польова | На всій території, часто; бур'ян на полях і городах[98]. | Boraginaceae | |
126 | Myosotis scorpioides L. незабудька болотяна | На всій території, часто. Зростає на вологих і заболочених лугах, схилах меліоративних каналів, берегах водойм, сирих узліссях листяних і змішаних лісів[95]. | Boraginaceae | |
127 | Myosotis sparsiflora Pohl незабудька рідкоцвіта | На всій території, рідко; у заростях чагарників, у листяних лісах, прибережних вільшняках, старих парках і садах[95]. | Boraginaceae | |
128 | Myosotis stricta Link ex Roem. & Schult. незабудька рідкоцвіта | На всій території, часто; бур'ян на полях, на перелогах, узбіччях доріг, схилових суходолах, рудеральних місцях[95]. | Boraginaceae | |
129 | Myosotis sylvatica Ehrh. ex Hoffm. незабудька лісова | На всій території, зрідка; у листяних, рідше хвойних і змішаних лісах, на узліссях і лісових галявинах[95]. | Boraginaceae | |
130 | Nonea pulla DC. (у т. ч. Nonea rossica) куряча сліпота звичайна | У Могильовській і Гомельській областях, рідко; на схилах з.д. й шосейних насипів[94]. | Boraginaceae | |
131 | Pulmonaria angustifolia L. медунка вузьколиста | У центральних і південних районах республіки, зрідка. У моховитих соснових і сосново-березових лісах[98]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[99] | Boraginaceae | |
132 | Pulmonaria mollis Hornem. медунка м'яка | У Білорусі вид перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею європейського фрагмента ареалу. Виявлено в Брестській (Каменецький район), Гродненській (Волковиський, Гродненський і Ошмянський райони) і Мінській (Воложинський і Мінський райони) областях. Є вказівка, що раніше вид відзначався в околицях м. Могилів. Населяє широколистяні, хвойні та хвойно-широколисті ліси переважно на пагорбках, вторинні березняки на місці ялиново-широколистяних лісів. Віддає перевагу досить світлим помірно сухим багатим мінеральними речовинами місцям. У зв'язку з тим, що літні укорочені вегетативні пагони медунки, які змінюють генеративні в період повного залистнення дерев, тіні, її можна зустріти і в досить затінених ділянках лісу[100]. | Boraginaceae | |
133 | Pulmonaria obscura Dumort. медунка темна | На всій території, зрідка; у широколистяних, хвойно-широколистяних і дрібнолистих лісах[98]. | Boraginaceae | |
134 | Pulmonaria officinalis L. медунка лікарська | У Гродненській, Гомельській та Могилевській областях, рідко; у хвойно-широколистяних лісах[98]. | Boraginaceae | |
135 | Symphytum officinale L. живокіст лікарський | На всій території, нерідко; у високотрав'ї на берегах водойм, низинних луках, дрібнолистих заболочених лісах[94]. | Boraginaceae | |
136 | Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande кінський часник звичайний | На всій території, зрідка. Зростає в широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, у заростях чагарників, долинах річок і озер, садах і парках, уздовж будинків, біля парканів, рідше як бур'ян у посівах[101]. | Brassicaceae | |
137 | Alyssum alyssoides (L.) L. (syn. Alyssum calycinum) бурачок чашечковий | На всій території, рідко; переважно на залізничних насипах, уздовж доріг, піщаних пустках, в піщаних кар'єрах[102]. | Brassicaceae | |
138 | Alyssum gmelinii Jord. & Fourr. — | Відомий з Гродненської області, дуже рідко; у сухих соснових лісах, на крутих берегових схилах, вздовж доріг[102]. | Brassicaceae | |
139 | Alyssum turkestanicum Regel & Schmalh. (syn. Alyssum desertorum) — | Переважно в Поліссі, рідко; на залізничних насипах[102]. | Brassicaceae | |
140 | Arabidopsis arenosa (L.) Lawalrée (syn. Cardaminopsis arenosa) — | На всій території, нерідко. Зростає на сухих схилах, суходільних луках, берегових схилах річок і озер, у сухих соснових і змішаних лісах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, перелогах, рідше на полях, газонах, у садах і парках[103]. | Brassicaceae | |
141 | Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. гусимка звичайна | На всій території, нерідко; На полях, перелогах, уздовж доріг, на узліссях сухих сосняків, піщаних гривах у заплавах річок[102]. | Brassicaceae | |
142 | Arabis planisiliqua (Pers.) Rchb. (syn. Arabis gerardi) гусимець плоскостручковий | На всій території, зрідка. У заростях сирих чагарників на берегах річок, озер, уздовж меліоративних каналів і шосейних доріг[103]. | Brassicaceae | |
143 | Arabis sagittata (Bertol.) DC. гусимець стрілолистий | На всій території, рідко. У сухих хвойних і змішаних лісах, на сухих схилах пагорбів, на з.д. і шосейних насипах[103]. | Brassicaceae | |
144 | Armoracia rusticana G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. Нв хрін звичайний | На всій території, нерідко, легко натуралізується. Культивується як пряна рослина. У межах або поблизу поселень, уздовж доріг, біля парканів, будинків, у садах, городах, на полях, дорожніх насипах, покладах, звалищах, на берегах річок і озер[104]. | Brassicaceae | |
145 | Barbarea stricta Andrz. суріпиця пряма | На всій території, зрідка. Зростає на берегах річок і озер, у заростях чагарників, заплавних лісах, уздовж меліоративних каналів, лісових доріг, рідше в поселеннях[105]. | Brassicaceae | |
146 | Barbarea vulgaris R.Br. суріпиця звичайна | На всій території, часто. Зростає на луках, парових полях, уздовж доріг, на берегах меліоративних каналів, на пустирях, рідше як бур'ян у посівах[105]. | Brassicaceae | |
147 | Berteroa incana (L.) DC. гикавка звичайна | На всій території, часто. Росте вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, схилах пагорбів, перелогах, пустирях, у сухих піщаних місцях на берегах річок і озер, біля будинків та парканів[102]. | Brassicaceae | |
148 | Brassica nigra (L.) W.D.J.Koch гірчиця чорна | Переважно в Поліссі й Передполіссі, рідко. Бур'ян у посівах, на околицях полів, у заростях чагарників, на берегових схилах річок, у межах поселень, іноді культивується[106]. | Brassicaceae | |
149 | Brassica rapa (L.) L. ріпа | На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, у городах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, у рудеральних місцях проживання[106]. | Brassicaceae | |
150 | Bunias orientalis L. свербига звичайна | На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, на крутих берегах річок і озер, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг і засмічених місцях[107]. | Brassicaceae | |
151 | Camelina alyssum (Mill.) Thell. рижій льоновий | Зростає в посівах льону. Відомий з Гродненської, Мінської та Брестської областей, дуже рідко. Зникомий спеціалізований бур'ян льону[108]. | Brassicaceae | |
152 | Camelina microcarpa Andrz. ex DC. рижій дрібноплодий | На всій території, зрідка. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, рідше на перелогах, полях і як бур'ян в посівах[108]. | Brassicaceae | |
153 | Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. грицики звичайні | На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, пасовищах, звалищах, перелогах, уздовж доріг, біля будинків та парканів[109]. | Brassicaceae | |
154 | Cardamine amara L. жеруха гірка | На всій території, зрідка. Зростає на заболочених берегах струмків, річок, заболочених закущених лугах, у чорно-вільшняках[110]. | Brassicaceae | |
155 | Cardamine bulbifera (L.) Crantz (syn. Dentaria bulbifera) — | У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу, трапляється у всіх областях. Здебільшого зростає поодинокими особинами або нечисленними групами розсіяно на площах 0.5–1.0 га. Населяє сирі тінисті широколистяні й мішані ліси на багатих гумусом ґрунтах[111]. | Brassicaceae | |
156 | Cardamine flexuosa With. жеруха звивиста | На всій території, рідко; у тінистих лісах, уздовж лісових доріг і просік[110]. | Brassicaceae | |
157 | Cardamine hirsuta L. жеруха шорстка | У Могилевської області, дуже рідко. В останні десятиліть не відзначався. Зростає в чагарниках, лісах[110]. | Brassicaceae | |
158 | Cardamine impatiens L. жеруха недоторкана | На всій території, зрідка. Зростає в заростях чагарників, у тінистих і вологих лісах, на берегах річок і озер, у садах і парках[110]. | Brassicaceae | |
159 | Cardamine parviflora L. жеруха дрібноцвіта | В Поліссі, рідко. Зростає на піщаних мулистих берегах річок і озер, обмілинам і узбіччях доріг[110]. | Brassicaceae | |
160 | Cardamine pratensis L. жеруха лучна | Переважно в Поліссі та Передполісся, нерідко, а на решті території рідко. Зростає на заболочених берегах річок, озер, каналів, сирих заростях чагарників, лугах і пасовищах[110]. | Brassicaceae | |
161 | Catolobus pendulus (L.) Al-Shehbaz — | Відомий з Вітебського району Вітебської області та м. Мстиславля Могилевської області, дуже рідко. Зростає на схилах пагорбів, у заростях чагарників на обривистих берегах річок, рідше біля парканів і будинків[103]. | Brassicaceae | |
162 | Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl кудрявець звичайний | На всій території, часто. Росте обабіч доріг, покладів, пустирях, з.д. і шосейних насипах, біля будинків, парканів, на сміттєвих місцях, рідше в садах, городах, на полях[105]. | Brassicaceae | |
163 | Draba muralis L. Мзв крупка мурова | У Гродненській області, дуже рідко; на руїнах кам'яних будівель[102]. | Brassicaceae | |
164 | Draba nemorosa L. крупка гайова | На всій території, зрідка. Зростає на сухих схилах у долинах річок, озер, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, суходільних луках, на перелогах, з.д. і шосейних насипах, узбіччях доріг[102]. | Brassicaceae | |
165 | Draba verna L. — | На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях у долинах річок, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, схилах пагорбів, перелогах, узбіччях доріг, на полях, у садах і городах, на з.д. і шосейних насипах[112]. | Brassicaceae | |
166 | Erysimum cheiranthoides L. жовтушник дрібноцвітий | На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, у городах, садах, чагарниках на берегах річок, на звалищах, уздовж доріг, у населених пунктах[105]. | Brassicaceae | |
167 | Erysimum hieracifolium L. жовтушник нечуйвітролистий | Наведений у контрольних списках[113][114]. | Brassicaceae | |
168 | Lepidium densiflorum Schrad. Нв хріниця густоцвіта | На всій території, нерідко. На з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, на піску в сухих соснових і змішаних лісах, береговому алювію, біля будинків, парканів, на будівельних майданчиках, у піщаних і гравійних кар'єрах[115]. | Brassicaceae | |
169 | Lepidium ruderale L. Нв хріниця смердюча | На всій території, часто. На узбіччях доріг, звалищах, пустирях, перелогах, біля будинків та парканів[115]. | Brassicaceae | |
170 | Lunaria rediviva L. місячниця гірська | У Білорусі цей реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський неморальний вид перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах поблизу північно-східній межі ареалу. Місця зростання зосереджені переважно в Мінській області (Борисовський, Вілейський, Воложинський, Логойський, Любанський, Мінський, Мядельський і Солігорський райони). Кілька місць відомо у Вітебській (Бешенковичський, Вітебський, Городоцький, Докшицький, Ліозненський, Оршанський і Сенненський райони) і Брестській (Івацевічський і Столінський райони) областях. Більш часто трапляється в широколистяних (заплавних дібровах, чорно-вільшняк) і змішаних (ялицево-широколистяних) лісах, рідше в дрібнолистих (березових і сіро-вільхових). Полюбляє берегові схили як великих, так і малих річок, схили ярів і заплавні місця проживання[116]. | Brassicaceae | |
171 | Microthlaspi perfoliatum (L.) F.K.Mey. Мзв (syn. Thlaspi perfoliatum) — | У Гродненській області, дуже рідко; на сухих остепнених схилах пагорбів[104]. | Brassicaceae | |
172 | Nasturtium officinale R.Br. Мзв настурція лікарська | У Гродненській області, дуже рідко. Зростає на берегах струмків, джерел, озер, рідше у воді[104]. | Brassicaceae | |
173 | Neslia paniculata (L.) Desv. нив'янка волотиста | На всій території, зрідка; на полях, вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[110]. | Brassicaceae | |
174 | Raphanus raphanistrum L. редька дика | На всій території, часто; на полях, городах, перелогах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[117]. | Brassicaceae | |
175 | Rorippa amphibia (L.) Besser водяний хрін земноводний | На всій території, часто. Зростає в воді на берегах річок, струмків, озер, стариць, канав, ставків, на сирих луках у заплавах річок[104]. | Brassicaceae | |
176 | Rorippa austriaca (Crantz) Besser водяний хрін австрійський | На всій території, рідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, біля будинків, парканів, у селищах, в рудеральних місцях перебування[104]. | Brassicaceae | |
177 | Rorippa palustris (L.) Besser водяний хрін болотяний | На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у сирих канавах, на вологих замулених місцях, дуже часто в синантропних місцях перебування уздовж доріг, на полях і городах, у садах[104]. | Brassicaceae | |
178 | Rorippa sylvestris (L.) Besser водяний хрін лісовий | На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у заплавах річок, канавах, уздовж доріг і огорож, на полях і городах, перелогах і дорожніх насипах[104]. | Brassicaceae | |
179 | Sinapis alba L. гірчиця біла | На всій території, нерідко. Трапляється як дичавіла рослина біля доріг, будинків, парканів, на звалищах, рідше на полях. Зрідка вирощується[104]. | Brassicaceae | |
180 | Sinapis arvensis L. гірчиця польова | На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, у садах, біля доріг, на шосейних і з.д. насипах, звалищах[104]. | Brassicaceae | |
181 | Sisymbrium altissimum L. сухоребрик високий | На всій території, нерідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, пустирях, будівельних майданчиках, у гравійних і піщаних кар'єрах, на узліссях сухих соснових і змішаних лісів, на піщаних місцях у заплавах річок, у засмічених місцях[118]. | Brassicaceae | |
182 | Sisymbrium loeselii L. сухоребрик Льозеля | На всій території, зрідка. Зростає на пустирях, смітниках, біля будинків, парканів, на з.д. і шосейних насипах, крутих берегових схилах, у межах поселень, уздовж стічних канав[118]. | Brassicaceae | |
183 | Sisymbrium officinale (L.) Scop. сухоребрик лікарський | На всій території, часто. Зростає біля будинків, парканів, на узбіччях доріг, з.д. і шосейних насипах, як бур'ян на полях і городах[118]. | Brassicaceae | |
184 | Sisymbrium volgense M.Bieb. ex E.Fourn. Нв сухоребрик волзький | На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг[118]. | Brassicaceae | |
185 | Subularia aquatica L. Мзв шильник водяний | В околицях м. Мінська, дуже рідко; у прибережній частині й на берегах річок і озер[109]. | Brassicaceae | |
186 | Teesdalia nudicaulis (L.) W.T.Aiton голостеблиця піскова | У західних і південно-західних районах республіки, рідко. Зростає на сухих піщаних місцях уздовж доріг, на вирубках, сухих узліссях соснових лісів[108]. | Brassicaceae | |
187 | Thlaspi arvense L. талабан польовий | На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, перелогах, у садах, на городах, смітниках, біля доріг[108]. | Brassicaceae | |
188 | Turritis glabra L. пужник голий | На всій території, зрідка. Зростає на лугах, заростях чагарників, у сухих соснових і змішаних лісах, на схилах пагорбів, крутих берегах річок і озер, узбіччях доріг, трав'янистих схилах з.д. і шосейних насипів[110]. | Brassicaceae | |
189 | Butomus umbellatus L. сусак звичайний | На всій території, зрідка. Зростає на мілководдях і берегах озер і річок, на сплавинах, низинних болотах[119]. | Butomaceae | |
190 | Adenophora liliifolia (L.) A.DC. — | У південних районах республіки, дуже рідко. Зростає в дубових лісах, у заростях чагарників, в долинах річок[120]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[121]. | Campanulaceae | |
191 | Campanula bononiensis L. дзвоники болонські | У південній частині республіки, рідко, в Мінській і Гродненській областях, одинично. Росте на лісових узліссях, чагарниках[122]. | Campanulaceae | |
192 | Campanula cervicaria L. дзвоники шорстковолосисті | На всій території, зрідка. Зростає у сосняках, дібровах, заростях чагарників, на трав'яних схилах[123]. | Campanulaceae | |
193 | Campanula glomerata L. дзвоники купчасті | На всій території, нерідко. Зростає на закущених луговинах, в широколистяно-соснових лісах і березняках[120]. | Campanulaceae | |
194 | Campanula latifolia L. дзвоники широколисті | Реліктовий, за походженням тайговий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Більшість відомих місць зростання зосереджено в Вітебській (Глубокський, Городоцький, Вітебський, Верхньодвінський, Докшицький, Ліозненський, Поставський, Сенненський, Чашнікський, Шарковщінський і Шумлянський райони) і Мінській (Вілейський, Воложинський, Дзержинський, Крупський, Мінський, Молодечненський, Пуховічський, Слуцький і Солігорський райони) областях. Окремі місця зростання виявлені в Могилевській (Климовицький, Костюковичський, Краснопільський, Мстиславський, Осиповичський райони і в Горках), Брестській (Івацевічський і Столінський райони) і Гродненській (Гродненський і Свислоцький райони) областях. Населяє вологі тінисті широколистяні, ялинові та ялиново-широколистяні ліси, сіровільшаники і чорновільшаники на берегах лісових річок і струмків[124]. | Campanulaceae | |
195 | Campanula patula L. дзвоники розлогі | На всій території, часто. Зростає на луках, трав'яних схилах, узліссях, на узбіччях доріг, чагарниках[120]. | Campanulaceae | |
196 | Campanula persicifolia L. дзвоники персиколисті | На всій території, нерідко. Зростає в сосняках, широколистяних, змішаних лісах, закущених луговинах[120]. | Campanulaceae | |
197 | Campanula rapunculoides L. дзвоники однобічні | На всій території, часто. Росте на сухих луках, узліссях лісів, змішаних лісах, узбіччях полів, чагарниках, синантропних місцях перебування[120]. | Campanulaceae | |
198 | Campanula rapunculus L. дзвоники ріпчасті | У Волковиському і Дятловському районах Гродненської та Житковичському районі Гомельської області. Зростає на луках, узліссях соснових і дубових лісів[120]. | Campanulaceae | |
199 | Campanula rotundifolia L. дзвоники круглолисті | На всій території, зрідка. Росте в сухих сосняках, на узліссях, узбіччях доріг, суходільних луках[120]. | Campanulaceae | |
200 | Campanula sibirica L. дзвоники сибірські | У Мінській і Гродненській областях, дуже рідко. Зростає на суходільних луках, берегових обривах річок, узліссях змішаних лісів[120]. | Campanulaceae | |
201 | Campanula trachelium L. дзвоники кропиволисті | На всій території, нерідко. Зростає в ялинових, широколистяно-чорновільхових, грабових, дубових лісах, прибережних заростях вільхи[120]. | Campanulaceae | |
202 | Jasione montana L. агалик-трава піскова | На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях, соснових лісах, узбіччях з.д. і шосейних доріг[125]. | Campanulaceae | |
203 | Lobelia dortmanna L. — | Реліктовий, за походженням бореальний амфіатлантичний океанічний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах за південно-східним кордоном ареалу. Відомі 5 місць зростання: оз. Світязь в Новогрудському районі Гродненської області, оз. Біле в Лунінецького районі Брестської області, озера Бредно, Біле Доброплес і Біле в Россонському районі Вітебської області. Населяє піщані або дещо замулені літоралі прісних оліготрофних і мезотрофних з ознаками оліготрофії неглибоких озер з низькою мінералізацією води, на глибині 0.1–1.8 м. Відмічалися квітучі особини й на вологому піщаному ґрунті на березі водойми (оз. Біле Доброплес)[126]. | Campanulaceae | |
204 | Phyteuma nigrum F.W.Schmidt — | Реліктовий вид, що трапляється в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Відомо одне місце зростання в околицях залізничного зупинного пункту «Веленський» (Мінська область, Пуховічський район). Місце проживання: сира закущена різнотравно-злакова луговина[127]. | Campanulaceae | |
205 | Phyteuma spicatum L. шишкар колосистий | На всій території, зрідка, на північ і крайнього півдня рідше. Зростає в ялиново-широколистяних і широколистяно-чорно-вільхових лісах, в заростях ліщини[125]. | Campanulaceae | |
206 | Humulus lupulus L. хміль звичайний | Досить часто. Іноді культивується. Населяє зарості чагарників на берегах річок, вільшаниках, сирих ярах[128]. | Cannabaceae | |
207 | Knautia arvensis (L.) Coult. свербіжниця польова | На всій території, часто; На луках високого рівня, в сухих сосняках, ялинових, широко- і дрібнолистих лісах, рудеральних місцях проживання, іноді як бур'ян у посівах[129]. | Caprifoliaceae | |
208 | Linnaea borealis L. лінея північна | Арктобореальний тайговий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Трапляється спорадично майже на всій території республіки (виключаючи південні райони), найбільш часто в Поозер'ї. Населяє ялинові, дещо рідше соснові ліси моховитого, брусничного, чорничного і кисличного типів; воліє напівтіньові умови[130]. | Caprifoliaceae | |
209 | Lonicera xylosteum L. жимолость звичайна | На всій території, нерідко. У південній частині Полісся відсутня. У соснових, ялинових, дубових, широколистяно-чорновільхових, сіровільхових, осикових лісах[51]. | Caprifoliaceae | |
210 | Scabiosa columbaria L. коростянка голубина | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває в Білорусі на північно-східній межі ареалу. Перевірено відомо два пункти зростання виду: в Логойському (околиці с. Прилепці) і Воложинському (околиці с. Городько) районах Мінської області. Ще одне місце в Логойському районі (в околицях смт Плещениці), мабуть, знищено. У Логойському районі росте на узліссі заболоченого сосняку в молінієво-очеретяної асоціації й на сирому осоково-злаково-разнотравному заплавному лугу на торф'янистої ґрунті, у Воложинському районі — на остепненному різнотравно-злаковому лузі в смузі відчуження залізниці[131]. | Caprifoliaceae | |
211 | Scabiosa ochroleuca L. коростянка блідо-жовта | У Брестській і Гомельській областях нерідко, в Гродненській рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистим пісках під сосновим дрібноліссям, узбіччях доріг на піску[129]. | Caprifoliaceae | |
212 | Succisa pratensis Moench комонник лучний | На всій території, зрідка. На низинних луках, узліссях і галявинах у ялинових і листяних лісах[129]. | Caprifoliaceae | |
213 | Succisella inflexa (Kluk) Beck комонничок зігнутий | У Гомельській області в долині р. Прип'ять, нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах[129]. | Caprifoliaceae | |
214 | Valeriana dioica L. валер'яна дводомна | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Відомий у двох місцях зростання: Біловезька пуща й околиці м. Мар'їна Горка в Пуховічському районі Мінської області. Населяє сирі дрібноосоково-злакові закущені луговини в місцях виходу ґрунтових вод[132]. | Caprifoliaceae | |
215 | Valeriana officinalis L. валер'яна лікарська | На всій території, нерідко. На низинних луках, торфовищах, схилах меліоративних каналів, луговинах, у ялинових і дрібнолистих лісах, смугах прибережних верболозів з вільхою[51]. | Caprifoliaceae | |
216 | Valerianella locusta (L.) Laterr. мласкавець салатний | Вид, імовірно, занесений, відзначався в рр. Орша і Гродно. В останні десятиліття не збирався. У рудеральних місцях перебування[51]. | Caprifoliaceae | |
217 | Agrostemma githago L. кукіль звичайний | У Мінській, Могильовській, Брестській і Гомельській областях, рідко. У посівах хлібних злаків, на перелогах, піщаних насипах залізниці[133]. | Caryophyllaceae | |
218 | Arenaria serpyllifolia L. піщанка чебрецелиста | На всій території, часто. На сирих піщаних луках, парових полях, узбіччях доріг, городах[134]. | Caryophyllaceae | |
219 | Atocion armeria Raf. (syn. Silene lituanica) — | У південній та південно-західній частинах республіки, нерідко, в центральній частині — рідше, в східній — рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистих пісках, схилах дорожніх насипів, у придорожніх піщаних виїмках[135]. | Caryophyllaceae | |
220 | Cerastium arvense L. роговик польовий | На всій території, нерідко. На сухих луках, схилових суходолах, узбіччях доріг, схилах з.д. насипів[134]. | Caryophyllaceae | |
221 | Cerastium fontanum Baumg. роговик джерельний | На всій території, дуже часто. У сухих сосняках, рудеральних місцях проживання; бур'ян полів. | Caryophyllaceae | |
222 | Cerastium semidecandrum L. роговик п'ятитичинковий | На всій території, нерідко. На сухих піщаних узбіччях доріг, пустирях, сухих схилах[134]. | Caryophyllaceae | |
223 | Dianthus arenarius L. гвоздики піскові | На всій території, зрідка, в південних районах більш часто. У сухих освітлених сосняках[136]. | Caryophyllaceae | |
224 | Dianthus armeria L. гвоздики пучкуваті | У південних і південно-східних районах республіки, дуже рідко. На узліссях чагарників і змішаних лісів, на крутих берегах річок[136]. | Caryophyllaceae | |
225 | Dianthus barbatus L. Нв гвоздики бородаті | Розводиться як декоративна, нерідко дичавіє. На всій території, зрідка[136]. | Caryophyllaceae | |
226 | Dianthus borbasii Vandas гвоздики Борбаша | У південній частині республіки, нерідко; в центральній — зрідка; в північній — рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустках, дюнно-горбистих пісках під низькорослими сосняками, на заплавних луках і прируслових валах[136]. | Caryophyllaceae | |
227 | Dianthus deltoides L. гвоздики крапчасті | На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах; на узліссях, піщаних узбіччях доріг, суходільних луках[136]. | Caryophyllaceae | |
228 | Dianthus superbus L. гвоздики пишні | Переважно в південній, західній і південно-західній частинах республіки, нечасто; в центральній і східній частинах, зрідка. Для північній частині є лише літературні дані. На заплавних луках високого і середнього рівнів, в заростях чагарників, на узліссях соснових, широколистяних і змішаних лісів, лісових галявинах[136]. | Caryophyllaceae | |
229 | Eremogone saxatilis (L.) Ikonn. пісочник скельний | У південній і центральній частині республіки, зрідка; у північній (Лепельський район Вітебської області) дуже рідко. Зростає у сухих сосняках[134]. | Caryophyllaceae | |
230 | Gypsophila fastigiata L. лищиця пучкувата | У південній, південно-західній і південно-східній частинах республіки, нерідко, в центральній — рідше, в північній — рідко. У сухих сосняках, вересовим пустищах, узліссях розріджених соснових лісів, піщано-щебеневих схилах залізничних насипів[137]. | Caryophyllaceae | |
231 | Gypsophila muralis L. (syn. Psammophiliella muralis) лищиця польова | На всій території, нерідко. На обмілинах і берегах річок, у посівах, на перелогах, парових полях, сухих схилах, пустирях[138]. | Caryophyllaceae | |
232 | Gypsophila paniculata L. лищиця волотиста | Переважно в південних районах, рідко. На піщаних узбіччях доріг, узліссях сухих соснових лісів, дюнах, піщано-щебенистих схилах з.д. насипів[137]. | Caryophyllaceae | |
233 | Herniaria glabra L. остудник голий | На всій території, досить часто. У сосняках лишайникових і вересових, на дюнно-горбистим пісках, узбіччях доріг, перелогах[139]. | Caryophyllaceae | |
234 | Herniaria polygama Gay остудник полігамний | У Гомельській області, рідко; в Славгородському і Черіковському районах Могильовської області, дуже рідко. На парових полях і перелогах, узбіччях польових доріг[133]. | Caryophyllaceae | |
235 | Moehringia lateriflora (L.) Fenzl меринґія бокоцвіта | У Білорусі вид перебуває на південно-західному кордоні ареалу. Перевірено відомий у Гомельському і Мінськом районах. Раніше наводився для Речицького та Брагинського районів. Зростає в змішаних лісах з участю дуба[140]. | Caryophyllaceae | |
236 | Moehringia trinervia (L.) Clairv. меринґія трижилкова | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяно-ялинових і широколистяних лісах; старих парках, чагарниках[139]. | Caryophyllaceae | |
237 | Sagina nodosa (L.) Fenzl моховинка вузлувата | На всій території, нерідко. На сируватих і заплавних луках, окрайцях боліт[134]. | Caryophyllaceae | |
238 | Sagina procumbens L. моховинка лежача | На всій території, нерідко. На піщаних прибережних обмілинах, низинних луках, сирих узбіччях доріг, пустирях[134]. | Caryophyllaceae | |
239 | Saponaria officinalis L. собаче мило лікарське | На всій території, часто. Розводиться в садах як декоративна. На берегах річок і стариць, на піщаних узбіччях доріг, канавах, щебенево-піщаних і задернованих схилах з.д. насипів, сухих схилах; в парках[136]. | Caryophyllaceae | |
240 | Scleranthus annuus L. (у т. ч. S. a. subsp. polycarpos) червець однорічний | На всій території, дуже часто. На луках високого рівня; у посівах на піщаному ґрунті; на узбіччях доріг, верескових пустищах[139]. | Caryophyllaceae | |
241 | Scleranthus perennis L. червець багаторічний | На всій території, дуже часто. На пустирях, сухим сосняках[139]. | Caryophyllaceae | |
242 | Silene baccifera (L.) Roth (syn. Cucubalus baccifer) — | У Білорусі перебуває в межах ареалу. Відзначений у Дрогичинському, Кам'янецькому і Кобринському районах Брестської області, у Верхньодвінському, Вітебському, Міорському, Полоцькому та Шарковщинському районах Вітебської області, у Гродненському, Корелічському і Новогрудському районах Гродненської області, у Воложинському і Мінському районах Мінської області, в Мстиславському районі Могильовської області. Зростає в чагарниках у ярах і обривистих берегах річок[141]. | Caryophyllaceae | |
243 | Silene borysthenica (Gruner) Walters смілка дніпровська | На всій території республіки, нерідко; в північних районах рідше. У сухих сосняках, на піщаних узбіччях доріг, дюнно-горбистих пісках, верескових пустищах[135]. | Caryophyllaceae | |
244 | Silene chlorantha (Willd.) Ehrh. смілка зеленкувата | Переважно в західній, центральній і південній частинах республіки, зрідка; в Славгородському районі Могильовської області, дуже рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустищах, задернованих схилах з.д. насипів[135]. | Caryophyllaceae | |
245 | Silene dichotoma Ehrh. смілка вилчаста | В околицях м. Мінська і в Городоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. У посівах, на схилах шосейних доріг[135]. | Caryophyllaceae | |
246 | Silene dioica (L.) Clairv. (syn. Melandrium dioicum) смілка червона | У північних і північно-західних районах, рідко. У сирих тінистих лісах, прибережних чагарниках[137]. | Caryophyllaceae | |
247 | Silene flos-cuculi (L.) Greuter & Burdet (syn. Coronaria flos-cuculi) — | На всій території, часто. На низинних луках, у заплавах річок, на галявинах в ялинових, сіро-вільхових і широколистяних лісах, на краях боліт, берегах річок і водойм[137]. | Caryophyllaceae | |
248 | Silene gallica L. Нв смілка французька | В околицях Мінська, Барановичів і Гомеля, рідко. У посівах просапних культур, по з.д. полотну біля комбінатів хлібопродуктів[135]. | Caryophyllaceae | |
249 | Silene latifolia Poir. (syn. Melandrium album) смілка широколиста | На всій території, дуже часто. На луках, ріллі, у посівах, уздовж доріг і канав[135]. | Caryophyllaceae | |
250 | Silene noctiflora L. смілка нічна | У Брестській, Гомельській, Мінській та Могильовській областях, дуже рідко. Бур'ян у посівах просапних культур, на щебенистих схилах з.д. насипів, на піщано-гравійних субстратах[135]. | Caryophyllaceae | |
251 | Silene nutans L. смілка поникла | На всій території, часто. У соснових і широколистяно-соснових лісах, дібровах, березняках[135]. | Caryophyllaceae | |
252 | Silene tatarica (L.) Pers. смілка татарська | На всій території, зрідка. На піщаних обмілинах і берегах великих річок, лугах високого рівня, синантропних місцях проживання[135]. | Caryophyllaceae | |
253 | Silene viscaria (L.) Borkh. (syn. Viscaria vulgaris) — | На всій території, нерідко. У сухих сосняках, на схилових суходолах і гривах у заплавах річок[133]. | Caryophyllaceae | |
254 | Silene vulgaris (Moench) Garcke смілка звичайна | На всій території, дуже часто. У посівах багаторічних трав, сухих сосняках, рудеральних місцях перебування, на узбіччях доріг[135]. | Caryophyllaceae | |
255 | Silene wolgensis (Hornem.) Otth смілка волзька | У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. На суходільних луках, узліссях сосняків моховитих[135]. | Caryophyllaceae | |
256 | Spergula arvensis L. шпергель польовий | На всій території, часто. Бур'ян посівів. На піщаних відслоненнях у місцях вирубок; в рудеральних місцях перебування[139]. | Caryophyllaceae | |
257 | Spergula morisonii Boreau шпергель весняний | У південній та західній частинах Білорусі, нерідко; в центральній частині зрідка, в північній — рідко. На відкритих піщаних місцях, дюнах, на узліссях сухих соснових лісів, рідше на парових полях, пісках[139]. | Caryophyllaceae | |
258 | Spergularia marina (L.) Griseb. стелюшок приморський | В околицях міст Брест і Солігорськ, рідко. На засолених зволожених місцях проживання біля доріг, поблизу відвалів вироблень калійних солей[139]. | Caryophyllaceae | |
259 | Spergularia rubra (L.) J.Presl & C.Presl стелюшок червоний | На всій території, часто. У посівах різних культур, на узбіччях доріг[139]. | Caryophyllaceae | |
260 | Stellaria alsine Grimm (syn. Stellaria uliginosa) — | На всій території, зрідка. На низинних болотах, у вологих сіро і чорновільхових лісах, заплавних дібровах, сирих ялинових лісах[134]. | Caryophyllaceae | |
261 | Stellaria aquatica (L.) Scop. (syn. Myosoton aquaticum) — | На всій території, нерідко. У листяних лісах на болотах, заплавних дібровах, заростях чагарників, на берегах водойм[134]. | Caryophyllaceae | |
262 | Stellaria crassifolia Ehrh. зірочник товстолистий | Арктобореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах (переважно в північно-західних районах) в межах ареалу. Відомий у кількох місцях у Пружанському районі Брестської області, у Верхньодвінському, Міорському, Поставському, Россонському районах Вітебської області, у Новогрудському районі Гродненської області і Мядельському районі Мінської області. Населяє прибережні крупноосокові спільноти, заболочені осокові луки, болота[142]. | Caryophyllaceae | |
263 | Stellaria graminea L. зірочник злакоподібний | На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах, дібровах; як бур'ян на полях[143]. | Caryophyllaceae | |
264 | Stellaria holostea L. зірочник великоцвітий | На всій території, часто. У змішаних і широколистяних лісах, чагарниках з ліщиною[143]. | Caryophyllaceae | |
265 | Stellaria longifolia Muhl. ex Willd. зірочник довголистий | У Гомельській, Мінській, Гродненській, Могильовській і Вітебської областях, дуже рідко. У заболочених лісах з ялиною, краях боліт[143]. | Caryophyllaceae | |
266 | Stellaria media (L.) Vill. зірочник-мокрець | На всій території, дуже часто. Бур'ян полів і городів, у рудеральних місцях перебування, берегах водойм, лісових узліссях, узбіччях лісових доріг[144]. | Caryophyllaceae | |
267 | Stellaria nemorum L. зірочник гайовий | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних, сіровільхових лісах, чагарниках[134]. | Caryophyllaceae | |
268 | Stellaria palustris Ehrh. ex Retz. зірочник болотяний | На всій території, нерідко. На низинних луках і болотах, у дрібнолистих лісах на болотах, у вербових-вільхових прибережних смугах[134]. | Caryophyllaceae | |
269 | Vaccaria hispanica (L.) Sm. стоголовник польовий | Переважно в південних районах республіки, дуже рідко. Бур'ян полів, на перелогах, у рудеральних місцях проживання[138]. | Caryophyllaceae | |
270 | Euonymus europaeus L. бруслина європейська | На всій території, нерідко, на півночі рідше. У широколистяних лісах, прибережних вільшняках[145]. | Celastraceae | |
271 | Euonymus verrucosus Scop. бруслина бородавчаста | На всій території, часто. У підліску майже у всіх типах лісу, частіше — в соснових і широколистяних лісах[145]. | Celastraceae | |
272 | Parnassia palustris L. білозір болотяний | На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, берегах річок і струмків[146]. | Celastraceae | |
273 | Ceratophyllum demersum L. кушир занурений | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[147]. | Ceratophyllaceae | |
274 | Ceratophyllum submersum L. кушир підводний | У південних районах республіки, дуже рідко. В озерах, старицях і повільних водах[147]. | Ceratophyllaceae | |
275 | Helianthemum nummularium (L.) Mill. сонянка звичайна | У Брестській, Гродненській і північній частині Мінської області, рідко. У сухих сосняках-зеленомошниках, на схилових суходолах, узліссях[148]. | Cistaceae | |
276 | Colchicum autumnale L. пізньоцвіт осінній | У Вітебському, Шумлянському районах Вітебської області; Мядельському, Столбцовському і Пуховичському районах Мінської області, дуже рідко. На трав'янистих схилах уздовж з.д. полотна, на придорожніх закущених луговинах[149]. | Colchicaceae | |
277 | Achillea collina Becker ex Rchb. деревій пагорбовий | Переважно в південній і західній частинах республіки, зрідка. На луках і пасовищах, на узбіччях доріг і сухих схилах[150]. | Compositae | |
278 | Achillea inundata Kondr. деревій заплавний | У південній частині республіки, зрідка. На заплавних луках, лісових галявинах і трав'яних схилах[150]. | Compositae | |
279 | Achillea millefolium L. деревій звичайний | У північній і центральній частинах республіки, дуже часто. На луках, узліссях, галявинах, біля доріг, на пустирях, перелогах, полях і городах, а також на порушених місцях проживання поблизу житла[150]. | Compositae | |
280 | Achillea pannonica Scheele деревій паннонський | У південній частині республіки, дуже рідко. На суходільних луговинах, узбіччях доріг, ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання[150]. | Compositae | |
281 | Achillea ptarmica L. деревій-чихавка | За північ Вітебської області, рідко. На вологих луках, берегах річок, чагарниках, узліссях сирих лісів і біля доріг[151]. | Compositae | |
282 | Achillea salicifolia Besser (syn. Ptarmica salicifolia) — | На всій території, нерідко. На вологих луках, берегах річок і в чагарниках[152]. | Compositae | |
283 | Ambrosia artemisiifolia L. Нв амброзія полинолиста | Переважно на півдні республіки, рідко. Небезпечний карантинний бур'ян. На з.д. насипах, узбіччях доріг, звалищах сміття, в порушених місцях в населених пунктах, на території комбінатів хлібопродуктів[153]. | Compositae | |
284 | Antennaria dioica (L.) Gaertn. котячі лапки звичайні | На всій території, нерідко. У сухих хвойних, особливо соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях і суходільних луговинах, біля лісових доріг[154]. | Compositae | |
285 | Anthemis arvensis L. роман польовий | На всій території, нерідко. На сухих луках, полях, узліссях сухих лісів, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
286 | Anthemis cotula L. роман собачий | На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
287 | Anthemis lithuanica (DC.) Besser ex Trautv. — | На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
288 | Aposeris foetida (L.) Cass. ex Less. щербанець звичайний | В околицях м. Мозир. В останні десятиліття не збирався. У хвойних, переважно ялинових лісах, дуже рідко[155]. | Compositae | |
289 | Arctium lappa L. лопух великий | На всій території, часто. У тінистих заплавних лісах, чагарниках, на берегах водойм і річок, покладів, узбіччях доріг, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла[156]. | Compositae | |
290 | Arctium minus (Hill) Bernh. лопух малий | На всій території, нерідко. На пустирях і перелогах, сміттєвих місцях поблизу житла, узбіччях доріг та інших порушених місцях[156]. | Compositae | |
291 | Arctium nemorosum Lej. лопух гайовий | У Білорусі перебуває в острівних місцях проживання за північно-східним кордоном суцільного поширення. Відомі місця зростання в Пружанському районі Брестської області, Вітебському районі Вітебської області, Гродненському і Свислоцьку районах Гродненської області і Мстиславському районі Могильовської області. Населяє узлісся й галявини широколистяних та хвойно-широколистяних лісів (липових, кленових, ялиново-дубових, ясенево-черновільхових та ін.), як правило зростає на схилах річкових терас на родючих ґрунтах[157]. | Compositae | |
292 | Arctium tomentosum Mill. лопух повстистий | На всій території, часто. У сміттєвих місцях біля житла, ярах, на пустирях, узбіччях доріг, берегах річок і водойм[156]. | Compositae | |
293 | Arnica montana L. арніка гірська | У західних і центральних районах республіки, зрідка; у північних, південних і західних районах, дуже рідко або відсутній. У моховитих соснових, рідше ялиново-соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, біловусових луках[153]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[158] | Compositae | |
294 | Arnoseris minima (L.) Schweigg. & Körte баранник дрібний | У західних районах, дуже рідко. У Брестській (Косово, Малорита, Мокрани, Гусак, Замшани, Батчі) і Гродненській (Біловезька пуща) областях. У сухих піщаних місцях: піщані парові поля, дюни, узбіччя доріг і т.п[155]. | Compositae | |
295 | Artemisia absinthium L. полин гіркий | На всій території, дуже часто. На узбіччях доріг, насипах залізниці, пустирях у населених пунктах, перелогах, вибитих суходільних луках, лісових галявинах, а також в розріджених деградованих лісах[159]. | Compositae | |
296 | Artemisia austriaca Jacq.Нв полин австрійський | На всій території, але переважно в південній половині республіки, зрідка. На полотні й насипах залізниці, узбіччях доріг, вибитих суходільних луках і лісових галявинах, на високих берегах річок і піщаних гривах у заплавах[159]. | Compositae | |
297 | Artemisia campestris L. полин-нехворощ | На всій території, дуже часто. У сухих світлих соснових лісах, на галявинах і узліссях, пустищах, суходільних луках і ґрунтових відслоненнях, на узбіччях доріг, пустирях, насипах залізниці[159]. | Compositae | |
298 | Artemisia vulgaris L. полин звичайний | На всій території, дуже часто. На полях, пустирях і сміттєвих місцях у населених пунктах, узбіччях доріг, насипах залізниці, берегах річок, озер, канав, у чагарниках, ярах, кар'єрах[159]. | Compositae | |
299 | Aster amellus L. айстра волове око | У Білорусі цей реліктовий, за походженням лісостеповий вид перебуває на північній межі ареалу. Дуже рідко трапляється в Брестській (Барановичський та Івацевічський райони), Гомельській (Брагінський, Добрушський і Лоєвський райони), Гродненській (Волковиський район) та Мінській (Борисовський, Логойський, Мінський і Узденський райони) області. Більш ранні гербарні збори підтверджують знаходження виду в околицях Турова (Житковичський район Гомельської області), околицях с. Кринки (Корелічський район Гродненської області) та околицях Гродно, Логойська (Логойський район Мінської області), Могильова. За літературними даними відомий в околицях Мінська, Слонімському повіті, с. Асаревичі (Брагінський район Гомельської області) і в Біловезькій пущі. Населяє редини, узлісся й галявини в сухих соснових, сосново-дубових і березових лісах, зарості чагарників, остепнені схили і суходільні луговини[160]. | Compositae | |
300 | Bellis perennis L. стокротки звичайні | На всій території, зрідка. У західних і центральних районах частіше і, мабуть, як аборигенна дикоросла рослина. На вогкуватих луках, задернованих узбіччях доріг, берегах річок, газонах і луговинах поблизу житла, у старих парках. Розводиться як декоративна, легко дичавіє[161]. | Compositae | |
301 | Bidens cernua L. череда поникла | На всій території, нерідко. На багнистих берегах річок, озер, каналів, ставків, піщаних мілинах, болотах, у заболочених чорно-вільшняках, кюветах, торф'яних кар'єрах та інших надмірно зволожених порушених місцях проживання[162]. | Compositae | |
302 | Bidens frondosa L. Нв череда листяна | Переважно в південних районах республіки, зрідка. У чорно-вільшняк, на берегах річок і озер, порушених місцях перебування у населених пунктах[162]. | Compositae | |
303 | Bidens radiata Thuill. Мзв череда промениста | В околицях смт Турова Гомельської області. На сирих піщано-мулистих місцях на берегах річок, озер, на окрайках боліт і заболочених лугів[162]. | Compositae | |
304 | Bidens tripartita L. череда тридільна | На всій території, часто. На заболочених берегах річок, озер, канав, ставків, на осушених торфовищах, на краях боліт, на сирих і заболочених лісових просіках і дорогах, у кюветах і кар'єрах, на сирих ґрунтових відслоненнях у населених пунктах та інших порушених місцях проживання з достатнім зволоженням[162]. | Compositae | |
305 | Carduus acanthoides L. будяк звичайний | На всій території, зрідка. У засмічених місцях, пустирях, пасовищах, узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[163]. | Compositae | |
306 | Carduus crispus L. будяк кучерявий | На всій території, часто. У сирих лісах, на берегах річок і водойм, торфовищах, в кюветах, канавах та інших порушених, але досить зволожених місцях перебування у населених пунктах[163]. | Compositae | |
307 | Carduus nutans L. будяк пониклий | На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[163]. | Compositae | |
308 | Carlina acaulis L. дев'ятисил безстеблий | На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[164]. | Compositae | |
309 | Carlina biebersteinii Hornem. дев'ятисил Біберштайна | У південній та південно-східній частинах республіки, зрідка, в центральній і західній частинах, рідко. На суходільних і остепнених луках, лісових галявинах і узліссях, у розріджених лісах, на сухих схилах[164]. | Compositae | |
310 | Centaurea cyanus L. волошка синя | На всій території, часто. Бур'ян у посівах, на парових полях, узбіччях шосейних і залізних доріг[165]. | Compositae | |
311 | Centaurea jacea L. волошка лучна | На всій території, дуже часто. На луках, лісових галявинах, узліссях, лугових схилах, в розріджених лісах, чагарниках, узбіччях доріг і задернованних насипах залізниці[166]. | Compositae | |
312 | Centaurea phrygia L. волошка фриґійська | На всій території, зрідка. У широколистяних, змішаних і сухих хвойних лісах, галявинах, узліссях[166]. | Compositae | |
313 | Centaurea pseudomaculosa Dobrocz. волошка несправжньоплямиста | Переважно в південній частині республіки, зрідка. На узбіччях шосейних і залізних доріг, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. | Compositae | |
314 | Centaurea scabiosa L. волошка коростянкова | На всій території, досить часто. На остепнених суходільних луговинах, сухих соснових і змішаних лісах, узліссях, галявинах, узбіччях шосейних і залізних доріг[166]. | Compositae | |
315 | Centaurea solstitialis L. волошка довгоденна | Знайдений в Мінській (м. Мінськ) і Гродненської (м. Скідель) областях. Дуже рідко. На насипах залізниці, сміттєвих місцях у населених пунктах і в посівах[166]. | Compositae | |
316 | Centaurea stoebe L. — | Переважно в південних районах, зрідка. На узбіччях шосейних й залізниць, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. | Compositae | |
317 | Chondrilla graminea M.Bieb. батоги злаколисті | У Лоєвському і Речицькому районах Гомельської області, дуже рідко. На піщаних полях, пустищах, схилах ярів[167]. | Compositae | |
318 | Chondrilla juncea L. батоги звичайні | У Брестській і Гомельській областях, зрідка; Гродненській, Мінській та Могилевській областях, дуже рідко. На піщаних пагорбах, дюнах, узліссях сухих сосняків, на узбіччях доріг, околицях полів, зазвичай на піщаному ґрунті, залізниці й шосейних насипах[167]. | Compositae | |
319 | Chondrilla latifolia M.Bieb. батоги широколисті | У Пінському районі Брестської й Наровлянському районі Гомельської областей, дуже рідко. На сухих соснових лісах та їхніх узліссях, піщаних пустищах[168]. | Compositae | |
320 | Cichorium intybus L. петрові батоги | На всій території, часто. На узбіччях доріг, пустирях, суходільних луговинах і перелогах, на трав'яних схилах пагорбів і залізниці насипах, у житла[166]. | Compositae | |
321 | Cirsium arvense (L.) Scop. осот польовий | На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на пустирях, пасовищах, осушених торфовищах, на узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[169]. | Compositae | |
322 | Cirsium canum (L.) All. осот сірий | У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті за північною межею ареалу. Єдине підтверджене місце зростання виявлено в 2000 році в Климовицькому районі (околиці с. Селець) Могилевської області. Зростає на схилі річкової тераси на поза-заплавному вологому низинному осоково-разнотравному лузі з виходами ґрунтових вод[170]. | Compositae | |
323 | Cirsium erisithales (Jacq.) Scop. осот липкий | Наводився для околиць м. Гродно. В останні десятиліття не відзначається. На сирих і мокрих луках, окрайцях боліт[169]. | Compositae | |
324 | Cirsium heterophyllum (L.) Hill осот різнолистий | У Білорусі трапляється в окремих острівних місцях зростання і ізольованих локалітетах на південній межі ареалу, переважно в північних і центральних районах республіки. Зростає в сирих і заболочених ялинових, смереково-соснових, ялиново-широколистяних і дрібнолистих лісах, на лісових галявинах, узліссях, просіках, смугах ліній електропередач, вирубках що заростають, біля лісових доріг, серед чагарників. Віддає перевагу добре зволоженим, багатим на гумус, пухким ґрунтам і напівтіньовим умовам[171]. | Compositae | |
325 | Cirsium oleraceum (L.) Scop. осот овочевий | На всій території, часто. У заболочених лісах, чагарниках, на берегах річок і струмків, біля виходів ключів, на сирих луках і низинних болотах[169]. | Compositae | |
326 | Cirsium palustre (L.) Scop. осот болотяний | На всій території, досить часто. На болотах, заболочених лугах, на торф'яних берегах річок і водойм, заболочених лісах[169]. | Compositae | |
327 | Cirsium pannonicum (L.f.) Link осот паннонський | Північний край ареалу захоплює крайні південно-східні райони Білорусі, де вид перебуває в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в околицях с. Бабчин Хойнікського району. За гербарних даними вказується в околицях с. Дуровичі Буда-Кошелівського району (Могилевська губернія). Населяє сирі та заболочені луги. Ґрунти в місцях зростання торф'яно-болотні, збагачені карбонатами. Світлолюбна рослина[172]. | Compositae | |
328 | Cirsium rivulare (Jacq.) All. осот прибережний | Зрідка на всій території, на схід рідше. На вологих і сирих луках, біля виходів ключів, у низинних болотах[169]. | Compositae | |
329 | Cirsium vulgare (Savi) Ten. осот звичайний | На всій території, часто. На засмічених місцях поблизу житла, узбіччях доріг, пустирях, вигонах, перелогах, осушених торфовищах, а також у деградованих лісах, чагарниках, на берегах річок і водойм[169]. | Compositae | |
330 | Coreopsis grandiflora Hogg ex Sweet Нв дівочі очка великоцвіті | Один з найбільш небезпечних широко поширених заносних видів[173]. | Compositae | |
331 | Cota tinctoria L. — | На всій території, нерідко. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, на сухих остепнених схилах, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
332 | Crepis biennis L. скереда дворічна | На всій території, але переважно в північній частині республіки, зрідка. На суходільних луках, луговинах і порушених місцях біля доріг, схилах, у заростях чагарників, у сміттєвих місцях у населених пунктах[174]. | Compositae | |
333 | Crepis capillaris (L.) Wallr. скереда волосинчаста | Околиці Мінська, дуже рідко. У посівах, біля доріг[174]. | Compositae | |
334 | Crepis foetida (L.) Wallr. скереда смердюча | Околиці с. Ручаївка Лоєвського району Гомельської області. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На лісових галявинах і в посівах як бур'ян[174]. | Compositae | |
335 | Crepis mollis (Jacq.) Asch. скереда м'яка | У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу. Знайдений у Брестському, Дрогичинськогому, Дятловському, Кам'янецькому, Кобринському, Копильському, Мінському, Ошмянському, Пружанському і Поставському районах. Населяє сирі суходільні, часто закущені луки, зазвичай у долинах невеликих річок, рідше на мінеральних островах серед низинних боліт[175]. | Compositae | |
336 | Crepis paludosa (L.) Moench скереда болотяна | На всій території, часто. У сирих лісах, на околицях боліт, на заболочених берегах річок і струмків[174]. | Compositae | |
337 | Crepis praemorsa (L.) Walther скереда обгризена | На всій території, досить рідко. У розріджених листяних і змішаних лісах, на лісових галявинах і узліссях. | Compositae | |
338 | Crepis tectorum L. скереда покрівельна | На всій території, дуже часто. У посівах як бур'ян, на узбіччях доріг і відкритих пісках, на сміттєвих місцях поблизу житла. | Compositae | |
339 | Erechtites hieraciifolius (L.) DC. Нв — | На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[176]. | Compositae | |
340 | Erigeron acris L. — | На всій території республіки, часто. На суходільних луках, лісових галявинах, борових узліссях і пустищах, у розріджених сосняках і на вирубках, на узбіччях доріг, на трав'яних сухих схилах[177]. | Compositae | |
341 | Erigeron canadensis L. Нв — | На всій території, дуже часто. Добре натуралізований. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, на полях, галечниках і піщаних мілинах, на вироблених торфовищах, вирубках і в кар'єрах[164]. | Compositae | |
342 | Eupatorium cannabinum L. сідач конопляний | На всій території, нерідко. На сирих берегах річок, озер, струмків, у чагарниках, тінистих прибережних і заболочених лісах[164]. | Compositae | |
343 | Filago arvensis L. жабник польовий | На всій території, досить часто. На ґрунтових піщаних відслоненнях біля доріг, на галявинах, парових полях, вирубках, у посівах і розріджених соснових лісах[178]. | Compositae | |
344 | Filago germanica (L.) Huds. Мзв жабник німецький | Відомий з ок. м. Могильова. На сухих кам'янистих і піщаних місцях, біля доріг, дуже рідко[178]. | Compositae | |
345 | Filago minima (Sm.) Pers. жабник малий | Майже на всій території зрідка, у Поліссі частіше. На сухих піщаних місцях у розріджених соснових лісах, на галявинах, парових полях, біля доріг[178]. | Compositae | |
346 | Galatella linosyris (L.) Rchb.f. (syn. Linosyris vulgaris) — | Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[179]. | Compositae | |
347 | Galinsoga parviflora (L.) Greuter Нв незбутниця дрібноцвіта | На всій території, часто. Як бур'ян на полях, квітниках, городах, пустирях, сміттєвих місцях, уздовж доріг і огорож[153]. | Compositae | |
348 | Galinsoga quadriradiata Ruiz & Pav. Нв — | На всій території, нерідко. Як бур'ян на полях, городах, квітниках, сміттєвих місцях, біля доріг поблизу житла, переважно, у вологих і тінистих місцях проживання[180]. | Compositae | |
349 | Gnaphalium sylvaticum L. (syn. Omalotheca sylvatica) сухоцвіт лісовий | На всій території, часто. У різних типах лісах і в чагарниках, на галявинах і узліссях, рідше на укосів меліоративних каналів і в інших порушених місцях проживання[178]. | Compositae | |
350 | Gnaphalium uliginosum L. сухоцвіт багновий | На всій території, часто. На сирих берегах річок і водойм, на мулистих мілинах і сирих западинах, пустирях і порушених заболочених луговинах, біля доріг і в житла, на полях і в городах[178]. | Compositae | |
351 | Helianthus strumosus L. Нв — | На всій території, зрідка. На пустирях, уздовж доріг і зборів, на звалищах сміття. Культивується як декоративна рослина. Дичавіє[181]. | Compositae | |
352 | Helianthus tuberosus L. Нв соняшник бульбистий | На всій території, зрідка. Уздовж доріг, на пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, розлучається в садах, на городах і присадибних ділянках. Дичавіє[181]. | Compositae | |
353 | Helichrysum arenarium (L.) Moench цмин пісковий | На всій території, нерідко. У сухих піщаних слабозадернованих місцях: пустках, узбіччях доріг, борових галявинах і узліссях, у світлих соснових лісах і на вирубках, на дюнах і піщаних гривах у долинах річок[182]. | Compositae | |
354 | Helichrysum luteoalbum (L.) Rchb. (syn. Laphangium luteoalbum) — | Переважно в західних і південних районах, дуже рідко. На вологих, переважно, прирічкових пісках, торфорозробках і пустищах[182]. | Compositae | |
355 | Hieracium bifidum Kit. ex Hornem. — | У Ошмянському районі Гродненської області, дуже рідко. У ялинниках на схилах моренних пагорбів[183]. | Compositae | |
356 | Hieracium catenatum Sennikov — | У Пружанському і Брестському районах Брестської області, дуже рідко. У сосняках моховитих і чорнично-моховитих[183]. | Compositae | |
357 | Hieracium diaphanoides Lindeb. нечуйвітер просвітчастий | У західних і центральних районах республіки, зрідка. На лісових галявинах, на залісених схилах, у моховитих і кисличних сосняках, ялинниках[183]. | Compositae | |
358 | Hieracium hjeltii Norrl. — | У Міорському районі Вітебської області, дуже рідко. На залісених тінистих схилах озовних і моренних гряд, пагорбів[183]. | Compositae | |
359 | Hieracium lachenalii Suter (syn. Hieracium borodinianum) — | Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. У тінистих хвойних і змішаних лісах, на лісових галявинах і полянах[183]. | Compositae | |
360 | Hieracium laevigatum Willd. нечуйвітер гладенький | У західних районах республіки, рідко. Ha лісових галявинах і узліссях, у сосняках моховитих і чорничних[183]. | Compositae | |
361 | Hieracium linifolium Lindeb. — | У західних районах республіки, рідко. На лісових галявинах і узліссях, у сосняках моховитих і чорничних[183]. | Compositae | |
362 | Hieracium murorum L. (syn. Hieracium integratum) — | У Воложинському районі Мінської області, у Брестському районі, у Глубоцькому районі Вітебської області дуже рідко. У Біловезькій пущі та Гродненському районі, дуже рідко. У північних, західних і центральних районах республіки, часто. На залісених тінистих схилах моренних пагорбів[184]. | Compositae | |
363 | Hieracium oistophyllum Pugsley — | У Островецькому районі Гродненської та Воложинської районі Мінської областей, дуже рідко. B ялинових і змішаних лісах[183]. | Compositae | |
364 | Hieracium pellucidum Laest. нечуйвітер прозорий | У північно-західних і центральних районах республіки, рідко. У тінистих кислично-моховитих і чорнично-моховитих лісах[183]. | Compositae | |
365 | Hieracium rossicum Schljakov — | У Шумлянський районі Вітебської області, дуже рідко. У розріджених лісах, на лісових галявинах і узліссях[183]. | Compositae | |
366 | Hieracium sabaudum L. — | На всій території республіки, рідко. У широколистяних лісах, на узліссях і галявинах, у чагарниках, на залісених схилах[183]. | Compositae | |
367 | Hieracium silenii (Norrl.) Norrl. — | У Дзержинському районі Мінської області, дуже рідко. У стиглих ялинниках моховитих[183]. | Compositae | |
368 | Hieracium umbellatum L. нечуйвітер парасольковий | На всій території, часто. У світлих листяних і соснових лісах, на узліссях і галявинах, у чагарниках, на закущених материкових і заплавних луках, пустищах, дюнах[183]. | Compositae | |
369 | Hypochaeris maculata L. (syn. Trommsdorffia maculata) — | На всій території, зрідка. У північних і західних районах, рідше. У світлих хвойних, переважно соснових лісах, на галявинах, узліссях і вирубках[185]. | Compositae | |
370 | Hypochoeris radicata L. поросинець коренистий | На всій території, часто, на північ і схід, рідше. На пустищах, вибитих суходільних луках, дюнах, лісових галявинах і узліссях, вирубках, узбіччях доріг, у світлих соснових лісах[155]. | Compositae | |
371 | Inula britannica L. оман лучний | На всій території, нерідко. На берегах річок і водойм, заплавних луках, чагарниках, іноді у сміттєвих місцях поблизу житла, але частіше в долинах великих річок[154]. | Compositae | |
372 | Inula hirta L. оман жорстковолосистий | У південних і західних районах, дуже рідко. На узліссях і галявинах широколистяних лісів, закущених схилах[154]. | Compositae | |
373 | Inula salicina L. оман верболистий | На всій території, зрідка. У світлих широколистяних та змішаних лісах, на заплавних луках, у чагарниках, узліссях і галявинах[154]. | Compositae | |
374 | Iva xanthiifolia Nutt. Нв чорнощир звичайний | Переважно в південних районах республіки, рідко. У сміттєвих місцях поблизу житла, на з.-д. насипах, узбіччях доріг і пустирях[153]. | Compositae | |
375 | Jacobaea aquatica (Hill) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (syn. Senecio aquaticus) — | Реліктовий, за походженням атлантично-європейський вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання за південно-східним кордоном ареалу. Відомий у Докшицькому, Мядельському і Шумлянському районах. Населяє заболочені заплавні луки, узлісся в сирих дрібнолистих лісах[186]. | Compositae | |
376 | Jacobaea borysthenica (DC.) B.Nord. & Greuter (syn. Senecio borysthenicus) — | У південно-східній частині республіки, околиці м. Добруша в Гомельській області. Дуже рідко. На прирічкових пісках і узліссях соснових лісів[187]. | Compositae | |
377 | Jacobaea erucifolia (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (syn. Senecio erucifolius) — | У південній половині республіки. Околиці смт Турова Житковичський району Гомельської області й околиці м Бреста. Дуже рідко. На лісових галявинах, у чагарниках, на остепнених схилах і суходільних луках[187]. | Compositae | |
378 | Jacobaea paludosa (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (у т. ч. Senecio tataricus) (syn. Senecio paludosus) — | На всій території, зрідка. Береги річок, озер, канав, у прибережних чагарниках[187]. | Compositae | |
379 | Jacobaea vulgaris Gaertn. (syn. Senecio jacobaea) — | На всій території, нерідко. У світлих соснових лісах, на лісових галявинах і полянах, вирубках, узбіччях доріг, з.-д. насипах, суходільних луках і схилах[187]. | Compositae | |
380 | Jurinea cyanoides (L.) Rchb. наголоватки волошкові | Переважно в південних районах республіки, зрідка; в північних і північно-західних районах, дуже рідко. На сухих піщаних місцях: дюнах, світлих соснових лісах, борових пустищах з порушеним рослинним покривом[156]. | Compositae | |
381 | Klasea radiata (Waldst. & Kit.) Á.Löve & D.Löve (syn. Serratula heterophylla) — | В околицях міст Мозир і Петриков. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На суходільних луках, остепнені схилах, серед чагарників[188]. | Compositae | |
382 | Lactuca muralis (L.) Gaertn. (syn. Mycelis muralis) — | На всій території, часто. У ялинових і змішаних тінистих лісах, у заростях чагарників[189]. | Compositae | |
383 | Lactuca serriola L. салат компасний | На всій території, нерідко, але частіше в південних районах республіки. На сміттєвих місцях, пустирях, біля доріг і огорож поблизу житла[189]. | Compositae | |
384 | Lactuca sibirica (L.) Benth. ex Maxim. — | Вказується для Вітебської області, зрідка. На узліссях і галявинах у сирих хвойних і змішаних лісах, у заростях чагарників, на берегах річок, озер, каналів[189]. | Compositae | |
385 | Lactuca tatarica (L.) C.A.Mey. салат татарський | На всій території, але переважно в південних і східних районах республіки, рідко. На полотні й з.-д. насипах, узбіччях доріг, пустирях, сміттєвих та інших порушених місцях проживання поблизу житла[189]. | Compositae | |
386 | Lapsana communis L. празелень звичайна | На всій території, нерідко. У тінистих лісах, чагарниках, ярах, а також у парках, посівах і поблизу житла[166]. | Compositae | |
387 | Leontodon hispidus L. (у т. ч. Leontodon danubialis) любочки шорсткі | На всій території, нерідко. На сухих луках, узліссях і галявинах, в освітлених лісах і на остепнених схилах, узбіччях доріг і залізниці насипах[190]. | Compositae | |
388 | Leontodon saxatilis Lam. любочки скельні | В м. Брест. На узбіччях доріг у населених пунктах, дуже рідко[190]. | Compositae | |
389 | Leucanthemum vulgare Lam. (у т. ч. Leucanthemum praecox) королиця звичайна | На всій території, часто. На луках, галявинах, узліссях, у світлих лісах і чагарниках, на вирубках, перелогах, узбіччях доріг і схилах залізниці насипів, на ґрунтових відслоненнях і мілинах[191]. | Compositae | |
390 | Matricaria chamomilla L. (syn. Chamomilla recutita) — | На всій території, але переважно в південних районах, досить рідко. На присадибних ділянках, узбіччях доріг, пустирях, сміттєвих місцях поблизу житла і в посівах[150]. | Compositae | |
391 | Matricaria discoidea DC. Нв (syn. Lepidotheca suaveolens) (syn. Chamomilla suaveolens) — | На всій території, дуже часто. Добре натуралізований, занесений вид. На узбіччях доріг, пустирях, полях, городах і засмічених місцях біля житла[150]. | Compositae | |
392 | Onopordum acanthium L. татарник звичайний | Переважно в південних районах республіки, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях, вигонах, сміттєвих місцях поблизу житла[188]. | Compositae | |
393 | Petasites hybridus (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. кремена лікарська | У Гродненській, Мінській, Брестській, Вітебській областях і на півночі Могилевської. На багновицях, на берегах невеликих річок, лісових струмків і водойм, на багатих перегнійних ґрунтах, біля будинків, парканів, у поселеннях[154]. | Compositae | |
394 | Petasites spurius (Retz.) Rchb. кремена повстиста | У західних районах республіки (особливо в долині Німану), нерідко. На піщаних мілинах і берегах великих річок та їхніх приток[154]. | Compositae | |
395 | Picris hieracioides L. гірчанка нечуйвітрова | На всій території, зрідка. На лісових галявинах, узліссях, заліснених схилах, біля узбіч доріг, у чагарниках[190]. | Compositae | |
396 | Pilosella cymosa (L.) F.W.Schultz & Sch.Bip. (syn. Pilosella cymosa subsp. vaillantii) — | На всій території, рідко. На луговинах, трав'яних схилах, лісових галявинах і узліссях, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
397 | Pilosella echioides (Lumn.) F.W.Schultz & Sch.Bip. — | Переважно в південно-східній половині республіки, нерідко. На піщаних відслоненнях, дюнах, узліссях сухих соснових лісів і галявинах[192]. | Compositae | |
398 | Pilosella lactucella (Wallr.) P.D.Sell & C.West — | На всій території, часто. На луках, окрайцях боліт, лісових галявинах і узліссях[192]. | Compositae | |
399 | Pilosella officinarum Vaill. — | На всій території, дуже часто. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, піщаних відслоненнях, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
400 | Pilosella onegensis Norrl. — | На всій території, часто. На луговинах, лісових галявинах і узліссях, розріджених лісах, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
401 | Pilosella peleteriana (Mérat) F.W.Schultz & Sch. Bip. (у т. ч. Pilosella laticeps) — | У Полоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. На відкритих сухих схилах озерних улоговин[192]. | Compositae | |
402 | Pilosella praealta (Vill. ex Cochn.) F.W.Schultz & Sch.Bip. — | На всій території, зрідка. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, піщаних відслоненнях, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
403 | Podospermum purpureum (L.) W.D.J.Koch & Ziz (syn. Scorzonera purpurea) — | Реліктовий лісостеповій вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах і острівних місцях проживання за північною межею ареалу. Трапляється в Брагинському, Буда-Кошелівському, Гомельському і Добруському районах. Населяє соснові та дубово-соснові ліси на піщаному ґрунті, на узліссях[193]. | Compositae | |
404 | Pulicaria vulgaris Gaertn. блошниця звичайна | Переважно в південних і західних районах республіки, досить рідко. На вологих піщаних луках, мілинах і берегах річок[154]. | Compositae | |
405 | Rhaponticum repens (L.) Hidalgo (syn. Acroptilon repens) — | В околицях міст Мінськ, Гродно, Могильов, Брест, Борисов, Солігорськ, Осиповичі й Добруш, дуже рідко. Заносний вид. На з.д. насипах, порушених місцях проживання в населених пунктах[188]. | Compositae | |
406 | Rudbeckia hirta L. Нв рудбекія шорстка | На трав'яних газонах, у лугових спільнотах поблизу поселень, на узбіччях доріг, у садах, парках, квітниках. Культивується, дичавіє[181]. | Compositae | |
407 | Rudbeckia laciniata L. Нв рудбекія кінчаста | На всій території, зрідка. У тінистих місцях на берегах річок, на узліссях листяних лісів, у садах, парках, на присадибних ділянках, на сміттєвих місцях поблизу житла. Культивується, дичавіє[181]. | Compositae | |
408 | Scorzonera glabra Rupr. — | Реліктовий бореальний гірничо-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній відстані від південного кордону північно-європейського рівнинно-тайгового фрагмента ареалу. Відомий у Мядельському районі (околиці с. Ольшево) Мінської області. Населяє сосново-березовий ліс на крутому з піщано-галечниковими відслоненнями схилі в улоговині оз. Глубелька[194]. | Compositae | |
409 | Scorzonera humilis L. зміячка низька | На всій території, нерідко. У сухих соснових лісах, березняках і змішаних лісах, на узліссях, галявинах, суходільних луках[195]. | Compositae | |
410 | Scorzoneroides autumnalis (L.) Moench (syn. Leontodon autumnalis) — | На всій території, дуже часто. На луках, галявинах і узліссях, в освітлених лісах, на вигонах, пустирях і перелогах, узбіччях доріг, з.д. насипах, ґрунтових відслоненнях і засмічених місцях поблизу житла[190]. | Compositae | |
411 | Senecio leucanthemifolius Poir. (у т. ч. Senecio vernalis) — | Переважно на заході й південному заході республіки, зрідка. На піщаних ґрунтах у світлих соснових лісах, вирубках і узліссях, узбіччях доріг і залізничних насипах, мілинах і сміттєвих місцях поблизу житла, пустирях, іноді в посівах як бур'ян[187]. | Compositae | |
412 | Senecio sarracenicus L. (syn. Senecio fluviatilis) — | Реліктовий долинно-річкової вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу, в основному в східних і північно-східних районах Білорусі. Виростає на берегах річок і струмків з досить чистою водою і швидкою течією, зазвичай серед заростей вільхи та верболозу, часто в місцях виклинювання ґрунтових вод, нерідко заходить у воду. Ймовірно, кальцефільний вид. Найчастіше пов'язаний з ландшафтами, де ґрунтотвірними породами є леси або лесовидні утворення. Світлолюбна рослина[196]. | Compositae | |
413 | Senecio sylvaticus L. жовтозілля лісове | На всій території, зрідка. На вирубках і узліссях соснових лісів, згарищах, піщаних узбіччях доріг і залізничних насипах[187]. | Compositae | |
414 | Senecio viscosus L. Нв жовтозілля липке | На всій території, нерідко. На з.-д. насипах, узбіччях доріг, сміттєвих місцях поблизу житла, а також на піщаних берегах річок, озер[187]. | Compositae | |
415 | Senecio vulgaris L. жовтозілля звичайне | На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на сміттєвих місцях поблизу житла, вирубках, і з.д. насипах[187]. | Compositae | |
416 | Serratula coronata L. серпій увінчаний | В околицях міст Мінськ, Мозир і Петриков. Дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На суходільних луках, трав'янистих схилах, але лісових галявинах і узліссях, у чагарниках[188]. | Compositae | |
417 | Serratula tinctoria L. серпій фарбувальний | На всій території, зрідка. У широколистяних та змішаних лісах, рідколісся, у лісових галявинах і узліссях, чагарникових заростях[188]. | Compositae | |
418 | Solidago canadensis L. Нв золотушник канадський | Як декоративне в садах, парках, на присадибних ділянках, часто дичавіє і трапляється на всій території, нерідко. У порушених місцях проживання поблизу житла, у заростях чагарників[161]. | Compositae | |
419 | Solidago gigantea Aiton золотушник пізній | Розводиться в садах, парках і на присадибних ділянках. Часто дичавіє і трапляється на всій території, але не так часто. У порушених місцях проживання поблизу житла, у заростях чагарників[161]. | Compositae | |
420 | Solidago virgaurea L. золотушник звичайний | На всій території, часто. У хвойних і змішаних лісах, особливо в сухих борах, біля доріг, на лісових галявинах і узліссях, на вирубках, перелогах, пустирях і з.д. насипах[161]. | Compositae | |
421 | Sonchus arvensis L. жовтий осот польовий | На всій території, часто. На полях, городах, перелогах, на берегах річок, озер і канав, на сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, на узбіччях доріг і з.д. насипах[197]. | Compositae | |
422 | Sonchus asper (L.) Hill жовтий осот шорсткий | На всій території, зрідка. На околицях полів, у городах, сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, узбіччях доріг і залізниці насипах[197]. | Compositae | |
423 | Sonchus oleraceus L. жовтий осот городній | На всій території, нерідко. На околицях полів, у городах, сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, узбіччях доріг і з.-д. насипах[197]. | Compositae | |
424 | Sonchus palustris L. жовтий осот болотяний | Лельчицький і Брагінський райони Гомельської області, дуже рідко. На болотах, заболочених місцях, у чагарниках, на берегах річок і водойм[197]. | Compositae | |
425 | Symphyotrichum lanceolatum (Willd.) G.L.Nesom Нв — | На всій території, зрідка; дичавіє. У садах, парках, на присадибних ділянках, на берегах річок, озер, канав, у житла, місцями утворює зарості[177]. | Compositae | |
426 | Tanacetum corymbosum (L.) Sch.Bip. (syn. Pyrethrum corymbosum) пижмо щиткове | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею ареалу. Відомі місця зростання в Добруському, Лоєвському і Мозирському районах Гомельської області, у Берестовицькому районі Гродненської області, і також в Осиповицькому районі Могильовської області. Населяє галявини й узлісся в широколистяних (в складі дуб і граб) і змішаних сосново-широколистяних лісах[198]. | Compositae | |
427 | Tanacetum vulgare L. пижмо звичайне | На всій території, часто. У заростях чагарників, на берегах річок, узбіччях доріг, з.д. насипах, у житла, як бур'ян на полях і городах[199]. | Compositae | |
428 | Taraxacum erythrospermum Besser кульбаба червоноплода | Переважно в південних і західних районах, рідко. На лугах, лісових галявинах, материкових і алювіальних пісках, на ґрунтових відслоненнях, рідше в інших порушених місцях проживання[168]. | Compositae | |
429 | Taraxacum officinale Weber ex Wiggers кульбаба лікарська | На всій території, дуже часто. На лугах, лісових галявинах, материкових і алювіальних пісках, на ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання, часто як бур'ян[168]. | Compositae | |
430 | Taraxacum suecicum G.E.Haglund — | У Воложинському районі Мінської області, Свіслоцькому районі Гродненської області й Пінському районі Брестської області, дуже рідко. На вологих прибережних пісках, сирих луках і на болотах[168]. | Compositae | |
431 | Tephroseris crispa (Jacq.) Rchb. (syn. Senecio rivularis) — | У Білорусі вид перебуває в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Знайдений у 1977 році в Пуховицькому районі Мінської області. Місце зростання: сирий різнотравно-злаковий закущений луг у смузі відчуження залізниці[200]. | Compositae | |
432 | Tephroseris palustris (L.) Rchb. (syn. Senecio arcticus) — | На всій території, зрідка. На берегах річок, озер, на заболочених лугах і низинних болотах, схилах меліоративних канав, а також у сирих порушених піщаних і замулених місцях[187]. | Compositae | |
433 | Tragopogon bjelorussicus Artemczuk — | У Брестській і Гомельській областях, досить рідко. На сухих прирічкових і борових пісках, пустищах і дюнах у долинах річок[167]. | Compositae | |
434 | Tragopogon dubius Scop. козельці звичайні | На всій території республіки, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустищах і перелогах[167]. | Compositae | |
435 | Tragopogon gorskianus Rchb.f. — | У Гродненському районі Гродненської області, дуже рідко. На прирічкових і борових пісках, пустищах[167]. | Compositae | |
436 | Tragopogon pratensis L. (у т. ч. Tragopogon orientalis) козельці лучні | На всій території, зрідка. На узбіччях доріг, трав'янистих схилах, з.д. насипах, пустищах і перелогах[167]. | Compositae | |
437 | Tragopogon ucrainicus Artemczuk козельці українські | У південно-східних районах Гомельської області, дуже рідко. На прирічкових і борових пісках, дюнах і пустках в долинах річок[167]. | Compositae | |
438 | Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip — | На всій території, дуже часто. На полях, городах, перелогах, пустирях, сміттєвих місцях, у садах[150]. | Compositae | |
439 | Tussilago farfara L. підбіл звичайний | На всій території, часто. Глинисті ґрунтові відслонення, яри, схили, пустирі, насипи залізниці, поблизу житла[187]. | Compositae | |
440 | Xanthium strumarium L. Нв нетреба звичайна | На всій території, рідко. На узбіччях доріг, залізниці насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, рідше — на берегах річок і водойм[201]. | Compositae | |
441 | Calystegia sepium (L.) R.Br. плетуха звичайна | В Поліссі часто, на решті території нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах, у рудеральних місцях перебування[202]. | Convolvulaceae | |
442 | Convolvulus arvensis L. берізка польова | На всій території, дуже часто. На пустирях, смітниках, вздовж парканів, узбіччях доріг, полях і городах[202]. | Convolvulaceae | |
443 | Cuscuta epilinum Weihe Нв повитиця льонова | Раніше траплявся у Вітебській і Мінській областях. Останнім часом на території республіки не виявляється. У посівах льону як паразитує на льоні рослина[203]. | Convolvulaceae | |
444 | Cuscuta epithymum (L.) L. повитиця чебрецева | Паразитує на трав'янистих рослинах з різних родин, частіше на бобових. У Вітебській, Мінської та Гомельської областях, зрідка. На суходільних луках, узбіччях доріг, узліссях лісів, на схилах і ярах[203]. | Convolvulaceae | |
445 | Cuscuta europaea L. повитиця звичайна | На всій території, часто. У заростях чагарників, на берегах водойм, у сирих заболочених лісах, на заплавних луках, узбіччях доріг, в улоговинах, ярах. Паразитує на різних трав'янистих рослинах, найчастіше на кропиві[203]. | Convolvulaceae | |
446 | Cuscuta lupuliformis Krock. повитиця хмелеподібна | У Брестській, Гомельській, Гродненській і Могилевській областях, зрідка. На берегах річок, у прибережних чагарниках, придорожніх канавах. Паразитує на багатьох деревних і трав'янистих рослинах[203]. | Convolvulaceae | |
447 | Cornus alba L. Нв дерен білий | На території Білорусі проявляє інвазивні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[204]. | Cornaceae | |
448 | Cornus sanguinea L. (syn. Swida sanguinea) дерен-свидина | На всій території, зрідка, на південь частіше. У листяних і змішаних лісах, чагарниках[205]. | Cornaceae | |
449 | Crassula aquatica (L.) Schönland Мзв — | Вид був указаний в літературі для Мінської губернії[206]. | Crassulaceae | |
450 | Hylotelephium telephium (L.) H.Ohba (syn. Sedum telephium) (syn. Hylotelephium triphyllum) (у т. ч. H. t. subsp. maximum) (у т. ч. H. t. subsp. ruprechtii)— | На всій території, часто[207]. | Crassulaceae | |
451 | Sedum acre L. очиток їдкий | На всій території, часто. У сухих розріджених соснових лісах, на узліссях, перелогах, пустках, узбіччях доріг, з.д. насипах, дюнах, суходільних луках[206]. | Crassulaceae | |
452 | Sedum sexangulare L. очиток шестирядний | У Брестській, Гомельській, Гродненській і Мінській областях, зрідка. У розріджених сосняках, лісових дорогах, узліссях, з.д. насипах, заплавних гривах[206]. | Crassulaceae | |
453 | Sempervivum globiferum L. (syn. Jovibarba globifera) (syn. Jovibarba sobolifera) — | На всій території, зрідка. У розріджених сосняках, на узліссях і галявинах[206]. | Crassulaceae | |
454 | Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm. молодило руське | У Білорусі виростає в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Знайдений у 1999 р в околицях с. Уласи Хойнікського району Гомельської області. За гербарних даними (збори 1927) відомий також в околицях с. Верхні Жари Брагінського району Гомельської області. Населяє узлісся лишайникових і моховитих сосняків (на сухих, що добре прогріваються, схилах і дюнах). Виростає на легких піщаних ґрунтах. Світлолюбна рослина, погано переносить затінення[208]. | Crassulaceae | |
455 | Bryonia alba L. Нв переступень чорноягідний | На всій території, зрідка. Розводиться на городах і в садах, дичавіє. У синантропних місцях перебування[209]. | Cucurbitaceae | |
456 | Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray Нв їжакоплідник виткий | На всій території, зрідка. Розводиться як декоративна і дичавіє, легко натуралізується. На звалищах, у синантропних місцях перебування, в верболізних заростях у долинах великих річок[209]. | Cucurbitaceae | |
457 | Blysmus compressus (L.) Panz. ex Link комишниця стиснута | На всій території, зрідка. На болотистих луках, берегах водойм, у мулисто-піщаних пониженнях, біля виходу ключів[210]. | Cyperaceae | |
458 | Bolboschoenus maritimus (L.) Palla бульбокомиш приморський | Відомий з Брестської області, рідко. На мілководдях водойм, у канавах, западинах, на низинних болотах і болотистих луках[210]. | Cyperaceae | |
459 | Bolboschoenus planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova — | Відомий з околиць Мінська, дуже рідко. Подібний екології з B. maritimus, але тяжіє до засолених ґрунтів[210]. | Cyperaceae | |
460 | Carex acuta L. осока гостра | На всій території, часто. На берегах водойм, низинних болотах, у зниженнях на луках, заболочених лісах[211]. | Cyperaceae | |
461 | Carex acutiformis Ehrh. осока гостроподібна | На всій території, нерідко. На берегах водойм, у заболочених вільшняках, на торф'яних болотах, у канавах на осушуваних торфовищах[211]. | Cyperaceae | |
462 | Carex appropinquata Schumach. осока зближена | На всій території, нерідко. На низинних болотах, заболочених лугах, вільшняках і берегах водойм, у заплавах невеликих річок, зазвичай на торф'яних ґрунтах[211]. | Cyperaceae | |
463 | Carex aquatilis Wahlenb. — | Відома з Городоцького району Вітебської області, Жлобінського району Гомельської та Вілейського району Мінської областей, дуже рідко. На надлишково зволожених місцях, заплавах, берегах водойм[211]. | Cyperaceae | |
464 | Carex atherodes Spreng. осока остюкова | Відома з Городоцького району Вітебської та Молодечненського району Мінської областей, дуже рідко. На заболочених берегах водойм[211]. | Cyperaceae | |
465 | Carex brizoides L. осока трясучкова | У Брестській і Гомельській областях, зрідка, північніше — одинично. У широколистяних та змішаних, рідше хвойних лісах[211]. | Cyperaceae | |
466 | Carex brunnescens (Pers.) Poir. осока бурувата | На всій території, рідко, в південних районах, дуже рідко. У хвойних і змішаних вогкуватих лісах, вільшняках[211]. | Cyperaceae | |
467 | Carex buxbaumii Wahlenb. осока Буксбаума | У Білорусі перебуває в окремих ізольованих локалітетах в межах великого Голарктичного ареалу. Перевірено відомий з початку 30-х років минулого століття (Мінськ). У наступні роки відзначався у Вілейському, Пружанському, Речицькому і Солігорському районах. В останнє десятиліття збирався лише в Глубоцькому районі Вітебської області і Вілейському районі Мінської області. Населяє осоково-гіпнові болота, заболочені луги й береги водойм[212]. | Cyperaceae | |
468 | Carex canescens L. — | На всій території, часто. На трав'яно-осокових болотах, заболочених лугах, у чагарниках, сирих лісах. | Cyperaceae | |
469 | Carex capillaris L. осока волосинчаста | Циркумбореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих ізольованих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Перевірено відомий з початку 80-х років минулого століття в межах Мядельського і Островецького районів. У наступні десятиліття був лише в Міорському і Полоцькому районах[213]. | Cyperaceae | |
470 | Carex caryophyllea Latourr. осока весняна | На всій території, зрідка. На суходільних луках, пагорбах, галявинах, схилах пагорбів[211]. | Cyperaceae | |
471 | Carex cespitosa L. осока дерниста | На всій території, нерідко. На болотах, сирих луках і в заболочених чагарниках[211]. | Cyperaceae | |
472 | Carex chordorrhiza L.f. осока струнокореневищна | На всій території, рідко, в південних районах, одинично. На верхових, перехідних і низинних болотах, сплавинах[211]. | Cyperaceae | |
473 | Carex colchica J.Gay — | Відома з Свєтлогорського, Житковичського і Лоєвського районів Гомельської області, дуже рідко. На піщаних гривах у заплавах великих річок[211]. | Cyperaceae | |
474 | Carex davalliana Sm. осока Девелла | У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах за східним кордоном ареалу. Наводився в середині 20-го ст. для Біловезької пущі (Пружани). В кінці 70-х років минулого століття було виявлено в межах Пуховічського, а пізніше Кобринського і Вітебського районів. В останні роки відзначено в двох локалітетах в межах Дрогичинського району. Населяє околиці осоково-гіпнових низинних боліт, заболочені луги, гіпново-дрібно-осокові багновини; зазвичай на карбонатних ґрунтах[214]. | Cyperaceae | |
475 | Carex diandra Schrank осока двотичинкова | На всій території, нерідко. На низинних болотах, замоховілих луках, на берегах водойм, у заболочених лісах і чагарниках[211]. | Cyperaceae | |
476 | Carex digitata L. осока пальчаста | На всій республіці, нерідко, на південь рідше. У хвойних і змішаних лісах, переважно з домішкою ялини[211]. | Cyperaceae | |
477 | Carex dioica L. осока дводомна | На всій території, зрідка, на південь, дуже рідко. На моховитих заболочених лугах, низинних мохових болотах, заболочених берегах водойм[211]. | Cyperaceae | |
478 | Carex disperma Dewey — | Відома з кількох районів Вітебської, Мінської, Брестської та Гомельської областей, дуже рідко. На околицях заліснених мохових боліт, у заболочених ялинових, рідше змішаних лісах, на берегах лісових струмків[211]. | Cyperaceae | |
479 | Carex distans L. осока віддаленоколоскова | Відома з Брестської, Гомельської та Гродненської областей, рідко. Переважно в сильно порушених місцях проживання, околицями польових доріг, у кар'єрах на глинистому ґрунті, на заболочених лугах, частіше на солонуватих ґрунтах[211]. | Cyperaceae | |
480 | Carex disticha Huds. осока дворядна | Відома з Вітебської, Мінської та Брестської областей, рідко. На болотистих луках, заболочених берегах водойм[215]. | Cyperaceae | |
481 | Carex echinata Murray осока їжакувата | На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, болотистих луках, у чагарниках, заростях папороті[215]. | Cyperaceae | |
482 | Carex elata All. осока висока | На низинних болотах, заболочених лугах і берегах водойм, зрідка[215]. | Cyperaceae | |
483 | Carex elongata L. осока видовжена | На всій території, нерідко. На болотах, вогких луках, чагарниках, берегах струмків, канав[215]. | Cyperaceae | |
484 | Carex ericetorum Pollich осока вереснякова | На всій території, часто. У сухих сосняках, узліссях, галявинах, вирубках, на піщаному ґрунті[215]. | Cyperaceae | |
485 | Carex flacca Schreb. осока зів'яла | Відома з околиць міст Гродно й Вітебськ, дуже рідко. На сирих болотистих луках, зазвичай на карбонатних ґрунтах[215]. | Cyperaceae | |
486 | Carex flava L. осока жовта | На всій території, часто. На сирих болотистих луках, трав'яно-осокових болотах, на берегах водойм[215]. | Cyperaceae | |
487 | Carex globularis L. осока куляста | Відома з Вітебської та Мінської областей, рідко. На околицях заліснених верхових і перехідних боліт, заболочених лісах зі сфагнумом[215]. | Cyperaceae | |
488 | Carex hartmanii Cajander осока Гартмана | Відома з Брестської, Гомельської, Могильовської та Мінської областей, рідко. У сирих лісах, чагарниках, у місцях тривалого застійного зволоження, на заплавних луках, прируслових дюнах[215]. | Cyperaceae | |
489 | Carex heleonastes Ehrh. ex L.f. осока торфова | Циркумбореальную вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. За літературними даними наводиться з початку 20-го ст. для околиць Мінська і с. Симоновичі Глуського району, а також с. Веретеї Міорського району. В останні роки виявлено в Біловезькій пущі (Пружанський район) та Глубоцькому районі. Населяє відкриті осоково-гіпнові болота[216]. | Cyperaceae | |
490 | Carex hirta L. осока шорстковолосиста | На всій території, один з найбільш поширених і масових видів осок. Вид з широкою екологічною амплітудою. На придорожніх пісках, пагорбах, галявинах лісу, у чагарниках, розріджених сосняках, на луках, у прируслової частини на піщаних гривах і в заболочених місцях[215]. | Cyperaceae | |
491 | Carex hostiana DC. осока Госта | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на східній межі ареалу. Перевірено відомий в Новогрудському районі Гродненської області, де вперше виявлено на початку 60-х років минулого століття. Місце зростання підтверджено в 1991 році. Населяє невеликі осоково-гіпнові болота, заболочені луги й багновини; зазвичай зростає на карбонатних ґрунтах[217]. | Cyperaceae | |
492 | Carex lasiocarpa Ehrh. осока пухнастоплода | На всій території, нерідко. На перехідних трав'яний-сфагнових болотах, околицях сфагнових боліт, каналах[218]. | Cyperaceae | |
493 | Carex lepidocarpa Tausch осока лускоплода | У західній частині республіки, рідко. На болотистих луках, трав'яних болотах[218]. | Cyperaceae | |
494 | Carex leporina L. осока заяча | На всій території, часто. На суходільних луках, трав'янистих схилах, перелогах, на узбіччях доріг, у світлих лісах на галявинах, узліссях[218]. | Cyperaceae | |
495 | Carex limosa L. осока багнова | На всій території, зрідка. На сфагнових, трав'яно-осокових болотах, краях заростаючих озер, сплавинах[218]. | Cyperaceae | |
496 | Carex loliacea L. осока пажитницева | Відома з ряду районів Вітебської, Мінської, Гомельської та Брестської областей, рідко, на південь — одинично. У заболочених ялинниках, вільшняках[218]. | Cyperaceae | |
497 | Carex magellanica Lam. (як Carex paupercula) — | У Білорусі перебуває на південній межі ареалу, яка проходить на території Поозер'я. Перевірено відомий з середини 70-х років минулого століття в Лепельський районі. Донині відзначений в Браславському, Верхньодвінському, Городоцькому, Докшицькому, Краснопільському, Лепельському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах. Населяє заболочені ліси (чорно-вільхові, ялинові, ялиново-березові, ялиново-чорно-вільхові, рідше соснові й сосново-березові), закущені околиці сфагнових боліт[219]. | Cyperaceae | |
498 | Carex montana L. осока гірська | У всій республіці, зрідка, на північ і північний захід значно рідше. У змішаних лісах, на узліссях і схилах пагорбів[218]. | Cyperaceae | |
499 | Carex muricata L. осока колючкувата | В ок. м. Мінська, Лунінецького та Іванівському районах Брестської області, дуже рідко. Населяє узлісся і схили пагорбів у змішаних і широколистяних лісах, деградованих дібровах[218]. | Cyperaceae | |
500 | Carex nigra (L.) Reichard осока чорна | На всій території, часто. На сирих луках, низинних болотах, заболочених берегах річок, околицях сфагнових боліт, у пониженнях, хвойних і змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
501 | Carex ornithopoda Willd. осока птахонога | У Білорусі вид перебуває в окремих ізольованих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Перевірено відомий з початку 80-х років минулого століття в межах Мядельського району. Населяє сухі відкриті трав'янисті схили, узлісся лісів, зарості чагарників на схилах моренних пагорбів; на карбонатної ґрунті[220]. | Cyperaceae | |
502 | Carex otrubae Podp. осока 'Отруби | У Малоритському районі Брестської та Волковиського районі Гродненської областей, дуже рідко. На болотистих берегах водойм, у канавах, чагарниках[218]. | Cyperaceae | |
503 | Carex pallescens L. осока бліда | На всій території, часто. На вогкуватих луках, галявинах, у чагарниках, світлих хвойних і змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
504 | Carex panicea L. осока просяна | На всій території, часто. На сирих луках, низинних болотах, у сирих хвойних і змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
505 | Carex paniculata L. осока волотиста | Відома з Мінської, Брестської та Гродненської областей, рідко. На низинних болотах, заболочених лугах, берегах струмків, у лісах, місцях виходу ключів[218]. | Cyperaceae | |
506 | Carex pauciflora Lightf. осока бідноцвіта | У Білорусі вид перебуває на південній межі ареалу, яка проходить на території Поозер'я (на північ від Західної Двіни). На південь від неї відомі окремі місця зростання. Донині перевірено відомий в Верхньодвінському, Вітебському, Городоцькому, Лельчицькому, Полоцькому, Россонському і Столінському районах. Населяє верхові болота, заболочені хвойні (частіше соснові) пухівко-сфагнові лісу, прибережні сплавини в улоговинах озер[221]. | Cyperaceae | |
507 | Carex pilosa Scop. осока волосиста | На всій території, зрідка, на північний захід, дуже рідко. У широколистяних та змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
508 | Carex pilulifera L. осока кульконосна | У західних районах республіки, зрідка, на сході й південному сході не відзначена. Вид з широкою екологічною амплітудою: від сосняків лишайникових, сухих схилів до змішаних хвойно-дрібнолистих лісів[218]. | Cyperaceae | |
509 | Carex praecox Schreb. осока рання | На всій території, нерідко. На суходільних луках, у розріджених соснових лісах, на узліссях, схилах, горбах, схилах шосейних і залізних доріг, на піщаному ґрунті[218]. | Cyperaceae | |
510 | Carex pseudocyperus L. осока несправжньосмикавцева | На всій території, нерідко. На берегах водойм, у прибережних чагарниках, на трав'яно-осокових болотах, у канавах[218]. | Cyperaceae | |
511 | Carex remota L. осока рідкоколоса | На всій території, зрідка. У вологих, тінистих широколистяних лісах, біля струмків і ключів[218]. | Cyperaceae | |
512 | Carex rhizina Blytt ex Lindblom осока кореневищна | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах на західному кордоні суцільного ареалу. Вперше знайдений в другій половині 70-х років минулого століття в Белинічському районі. Пізніше відзначений в Глубоцькому, Городоцькому та Осиповичському районах. В останні роки виявлено в кількох місцях Вітебського району, а також в Городоцькому, Дубровенському, Ліозненському, Поставському, Чашнікському, Чериковському і Шарковщинському районах. Населяє сухі широколистяні й хвойно-широколистяні ліси зазвичай на схилах ярів і корінних берегів річок, рідше вологі широколистяно-смерекові ліси на рівнинній території (поза підвищень рельєфу). Віддає перевагу сухим дренованим карбонатним ґрунтам[222]. | Cyperaceae | |
513 | Carex riparia Curtis осока побережна | На всій території, зрідка. На берегах водойм, верболозу, осокових болотах, заболочених вільшняках, канавах[218]. | Cyperaceae | |
514 | Carex rostrata Stokes осока носата | На всій території, часто. На болотах, сирих луках, берегах водойм, у канавах[218]. | Cyperaceae | |
515 | Carex spicata Huds. (syn. Carex contigua) осока колосиста | На всій території, нерідко. У змішаних лісах, чагарниках, на трав'янистих схилах, пагорбах, узбіччях польових доріг[211]. | Cyperaceae | |
516 | Carex supina Willd. ex Wahlenb. осока лежача | Степовий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в Крупському (околиці с. Нача) і Столбцовському (околиці с. Клітище) районах Мінської області. Раніше відома популяція в околицях Мінська (селище Дворище) знищена в результаті земляних робіт[223]. | Cyperaceae | |
517 | Carex sylvatica Huds. осока лісова | На всій території, зрідка. У широколистяних та сирих змішаних лісах, старих парках, чагарниках[224]. | Cyperaceae | |
518 | Carex tomentosa L. осока повстиста | У Білорусі перебуває поблизу північного кордону ареалу. Відомий в Брестському (околиці м. Брест) і Житковичському районах. За літературними даними наводився для околиць міст Брест (підтверджений нині), Вітебськ і Могильов; є також старі Гербарні збори з Кам'янецького району (околиці с. Висока). Населяє суходільні закущені луки; росте на багатому карбонатами ґрунті[225]. | Cyperaceae | |
519 | Carex umbrosa Host осока затінкова | У Білорусі перебуває на північній і східній межах ареалу. За старими літературними і гербарними даними відомий з другої половини 19-го ст. в Слуцькому повіті, Брагинському, Пинськомо і Речицькому районах. До кінця 80-х років минулого століття знайдений в Гродненському, Дрогичинському, Житковичському, Іванівському та Пуховічському районах. В останні роки повторно відзначений у Дрогичинському і Пинському районах, а також знайдений в Березівському, Брестському, Кобринському, Лоєвському, Мозирському, Несвіжському, Пружанському, Свислоцьку, Столінському і Хойнікському районах. Населяє сухі світлі листяні, соснові й мішані ліси та їх узлісся, відкриті трав'янисті схили, чагарники, зазвичай зростає на карбонатному ґрунті. | Cyperaceae | |
520 | Carex utriculata Boott (syn. Carex rhynchophysa) — | У Могилевській і Гродненській областях, дуже рідко. В останні десятиліття не виявляється. На трав'яно-осокових болотах, берегах водойм, у канавах, заболочених лісах[218]. | Cyperaceae | |
521 | Carex vaginata Tausch осока піхвиста | На всій території, зрідка, на південь — рідко. У сирих хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових луговинах, просіках[224]. | Cyperaceae | |
522 | Carex vesicaria L. осока пухирчаста | На всій території, часто. На берегах водойм (часто у воді), на заболочених лугах, низинних болотах, у канавах[224]. | Cyperaceae | |
523 | Carex viridula Michx. (syn. Carex serotina) — | На більшій частині території республіки, зрідка. Невідома на північному сході та сході республіки. На сирих луках, низинних болотах, піщаних гривах на берегах водойм[226]. | Cyperaceae | |
524 | Carex vulpina L. осока лисяча | На всій території, зрідка. На трав'яно-осокових болотах, заплавних болотистих луках, заболочених берегах водойм, у сирих лісах в западинам, у канавах[224]. | Cyperaceae | |
525 | Cladium mariscus (L.) Pohl меч-трава болотяна | У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті на південно-східній межі ареалу. У 1967 р. меч-трава була зібрана в озерах Глубелька і Ячменець в околицях с. Ольшево Мядельського району Мінської області, де вона реєструвалася не раз в наступні роки. Виростає в прибережній смузі озер з високою мінералізацією води на замуленому або заторфованому ґрунті на глибині 0.2–0.5 м[227]. | Cyperaceae | |
526 | Cyperus flavescens L. (syn. Pycreus flavescens) смикавець жовтуватий | У південній частині республіки, рідко. На болотистих місцях, у западинах, на піщаному й мулистому ґрунті[228]. | Cyperaceae | |
527 | Cyperus fuscus L. смикавець бурий | У Гомельській, Могильовській і Брестській областях, зрідка; на північ дуже рідко. На піщаних мілинах на берегах водойм, на вогких луках і окрайцях боліт[229]. | Cyperaceae | |
528 | Cyperus michelianus (L.) Delile (syn. Dichostylis michelianus) смикавець Мікелі | У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. На піщаних і мулистих берегах водойм, по старицях і западинах[228]. | Cyperaceae | |
529 | Eleocharis acicularis (L.) Roem. & Schult. ситняг голчастий | На всій території республіки, зрідка. На мілководдях, піщаних обмілинах, піщаних і мулистих берегах водойм, у кюветах, канавах[229]. | Cyperaceae | |
530 | Eleocharis mamillata (H.Lindb.) H.Lindb. ситняг пипкуватий | На всій території, за винятком самих південних районів (на південь від р. Прип'ять), зрідка. На болотистих луках, болотах, берегах водойм[229]. | Cyperaceae | |
531 | Eleocharis ovata (Roth) Roem. & Schult. ситняг яйцеподібний | Відомий у Вітебській, Мінській та Гомельській областях, дуже рідко. На сирих берегах водойм, на лісових і польових дорогах, у калюжах які пересихають на піщаному ґрунті[229]. | Cyperaceae | |
532 | Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult. ситняг болотяний | На всій території, часто. На мілководді, берегах водойм, мокрих луках, у канавах, западинах[229]. | Cyperaceae | |
533 | Eleocharis quinqueflora (Hartmann) O.Schwarz ситняг бідноцвітий | Відомий з Брестської та Мінської областей, рідко. На болотистих берегах водойм, на лісових болотах, заболочених лугах, частіше на кальціємісних ґрунтах. | Cyperaceae | |
534 | Eleocharis uniglumis (Link) Schult. ситняг однолусковий | На всій території, зрідка. На болотах, болотистих луках, берегах водойм, у западинах, частіше пов'язаний із заплавами великих річок[229]. | Cyperaceae | |
535 | Eriophorum angustifolium Honck. пухівка вузьколиста | На всій території, часто. На верхових, перехідних і низинних болотах, сирих луках, заболочених берегах водойм[210]. | Cyperaceae | |
536 | Eriophorum gracile Koch пухівка струнка | Циркумбореальную вид, що перебуває в Білорусі поблизу південного кордону ареалу. Перевірено відомий в Верхньодвінському, Вітебському, Глубоцькому, Дрогичинському, Лельчицькому, Мядельському, Полоцькому, Пружанському і Сенненському районах. Раніше збирався в Бердичівському, Буда-Кошелівському, Ганцевицькому, Глубоцькому, Горецькому, Городоцькому, Єльському, Жлобінському, Могильовському, Петриківському, Пинському, Сенненському, Смолевічському і Шумлянському районах. Виростає переважно на перехідних гіпново-осокових і сфагново-осокових болотах, рідше низинних болотах, заболочених лугах, на топких берегах водойм, часто на карбонатних ґрунтах[230]. | Cyperaceae | |
537 | Eriophorum latifolium Hoppe пухівка широколиста | У північній частині республіки, зрідка, на південь значно рідше. На заболочених лугах, низинних болотах, у заболочених чагарниках[210]. | Cyperaceae | |
538 | Eriophorum vaginatum L. пухівка піхвяста | На всій території, в північних і центральних районах частіше, на південь рідше. На верхових і перехідних болотах, заболочених сосняках, берегах озер що заростають[210]. | Cyperaceae | |
539 | Isolepis setacea (L.) R.Br. — | Відзначений для Свіслоцького району Гродненської області, дуже рідко. У вологих порушених місцях проживання, сирих піщаних обмілинах[231]. | Cyperaceae | |
540 | Rhynchospora alba (L.) Vahl дзьобонасінник білий | На всій території, зрідка, на південь дуже рідко. На сфагнових і перехідних болотах[228]. | Cyperaceae | |
541 | Schoenoplectus lacustris (L.) Palla — | На всій території, часто. У водоймах на мілководді в прибережній частині, нерідко суцільними заростями вздовж берега[231]. | Cyperaceae | |
542 | Schoenoplectus tabernaemontani (C.C.Gmel.) Palla — | Відзначений для Брестської та Гомельської областей, рідко. У канавах, ставках, на болотистих луках, частіше в засолених місцях[231]. | Cyperaceae | |
543 | Scirpoides holoschoenus (L.) Soják (syn. Holoschoenus vulgaris) комишник голівчастий | Відзначений для ряду районів Гомельської області, дуже рідко. На вологих, часто солонцюватих мулисто-піщаних зниженнях, придорожніх кюветах[210]. | Cyperaceae | |
544 | Scirpus radicans Schkuhr комиш укорінливий | На всій території, рідко; на південь дуже рідко. У канавах, на сирих і заболочених лугах, берегах водойм і лісових струмків[232]. | Cyperaceae | |
545 | Scirpus sylvaticus L. комиш лісовий | На всій території, часто. На закущених і відкритих вогких луках, болотах, чорно-вільшняком, берегах лісових струмків, у канавах[231]. | Cyperaceae | |
546 | Trichophorum alpinum (L.) Pers. (syn. Baeothryon alpinum) — | У Білорусі перебуває на південній межі ареалу, що проходить по лінії Островець — Молодечно — оз. Палик — Вітебськ, на південь від якої відзначені поодинокі місця зростання. Населяє верхові та перехідні осоково-сфагнові й осоково-гіпновие болота, що живляться мінералізованими ґрунтовими водами[233]. | Cyperaceae | |
547 | Aldrovanda vesiculosa L. альдрованда пухирчаста | Реліктовий, за походженням палеотропичний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах на північно-східному кордоні середньоєвропейського фрагмента ареалу. Населяє евтрофні середньомінералізовані озерні й річкові заплави, стариці, серед сплавин, зарослі судноплавні та меліоративні канали; росте також на обводнених болотах, найчастіше в спільнотах рогозу вузьколистого, аїру звичайного, осок, очерету звичайного, шабельника звичайного[234]. | Droseraceae | |
548 | Drosera anglica Huds. росичка англійська | У Вітебській, Могильовській, Гомельській, Брестській областях, рідко. Ha сфагнових болотах[146]. | Droseraceae | |
549 | Drosera intermedia Hayne росичка середня | Реліктовий вид, що зустрічається в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Більшість місць зростання зосереджено в межах Білоруського Полісся, особливо в його центральній частині, більш рідкісний вид в басейні р. Березина і Білоруському Поозер'ї. Екологічно вузько-пластичний вид, який пристосувався до едафотоп, бідних поживними речовинами. Виростає на мочажинах і зниженнях серед оліготрофних і мезотрофних боліт (серед гіпнових і сфагнових мохів, зазвичай на голому торфі й корчах), перезаболачених торфорозробках, заболочених і зарослих виїмок біля доріг, заболочених старих кар'єрів і берегах ставків. Віддає перевагу ділянкам з розрідженій рослинністю і малопотужному торф'яно-глейовому субстраті, підстильному пісками і підживленому ґрунтовими водами. Водна форма часто зростає на мілководді різних водойм серед боліт і має повністю занурені листи. Тепло- і вологолюбний вид[235]. | Droseraceae | |
550 | Drosera rotundifolia L. росичка круглолиста | На всій території, нерідко. На сфагнових болотах[146]. | Droseraceae | |
551 | Hippophae rhamnoides L. Нв — | На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється[236]. | Elaeagnaceae | |
552 | Elatine alsinastrum L. руслиця кільчаста | У південних районах республіки, дуже рідко. На старицях і затонах річок, западинах на заплавних луках, мілководдях озер, ставків, каналів[237]. | Elatinaceae | |
553 | Elatine hydropiper L. руслиця перцева | У Білорусі трапляється в окремих ізольованих локалітетах в межах загального фрагментованого ареалу. Зростає зазвичай у прибережній смузі (іноді на берегах) оліготрофних і мезотрофних, рідше евтрофних озер льодовикового походження на глибині 0,2-0,5 м на піщано-мулистому, мулистому або піщаному ґрунті, часто спільно з іншими зануреними дрібними макрофітами. Рідше трапляється на мілководді й на сируватих берегах старичних озер в піонерних спільнотах на мулистому, зазвичай оголеному ґрунті, а також у ставках і кар'єрах із чистою і прозорою водою[238]. | Elatinaceae | |
554 | Andromeda polifolia L. андромеда ряснолиста | На всій території, часто. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. | Ericaceae | |
555 | Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. мучниця звичайна | На всій території, нерідко. У сухих соснових лісах, узліссях, галявинах, вирубках, згарищах[239]. | Ericaceae | |
556 | Calluna vulgaris (L.) Hull верес звичайний | На всій території, дуже часто, в Поліссі рідше. У сухих соснових лісах, узліссях, галявинах, вирубках, згарищах[239]. | Ericaceae | |
557 | Chamaedaphne calyculata (L.) Moench торф'яниця чашечкова | У північних і центральних районах, досить часто, в Поліссі — рідко, в південно-західних районах не зазначено. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. | Ericaceae | |
558 | Chimaphila umbellata (L.) Nutt. порушник звичайний | На всій території, нечасто. У хвойних і змішаних лісах[240]. | Ericaceae | |
559 | Empetrum nigrum L. водянка чорна | У північній частині республіки, зрідка. На верхових і перехідних болотах, сфагнових сосняках[240]. | Ericaceae | |
560 | Ledum palustre L. багно звичайне | На всій території, часто. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. | Ericaceae | |
561 | Moneses uniflora A.Gray одноквітка звичайна | Голарктичний аркто-борео-сарматський вид, що трапляється в Білорусі переважно в північних і центральних районах. Населяє переважно вологі моховиті соснові та смерекові ліси. Уникає занадто сухих і надмірно зволожених місць[241]. | Ericaceae | |
562 | Monotropa hypopitys L. (syn. Hypopitys monotropa) під'ялинник звичайний | На всій території, часто. У лісах, переважно хвойних[240]. | Ericaceae | |
563 | Orthilia secunda (L.) House боровинка однобока | На всій території, нерідко. У хвойних і змішаних лісах, дібровах[242]. | Ericaceae | |
564 | Pyrola chlorantha Sw. грушанка зеленоцвіта | На всій території, зрідка, на південь рідко. У сухих хвойних (переважно сосновим) лісах[242]. | Ericaceae | |
565 | Pyrola media Sw. грушанка середня | На всій території, рідко. У сирих хвойних лісах[242]. | Ericaceae | |
566 | Pyrola minor L. грушанка мала | На всій території, нерідко. У хвойних і змішаних лісах[242]. | Ericaceae | |
567 | Pyrola rotundifolia L. грушанка круглолиста | На всій території, нерідко. У хвойних, листяних і змішаних лісах, чагарниках[242]. | Ericaceae | |
568 | Rhododendron luteum Sweet рододендрон жовтий | Старовинно-середземноморський реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах за північною межею волинського фрагмента ареалу, що перебуває на території України. Відомі місця зростання в Поліссі: в Єльському, Житковицькому й Лельчицькому районах Гомельської області. Населяє соснові й сосново-широколистяні ліси, узлісся, околиці сфагнових боліт[243]. | Ericaceae | |
569 | Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh. (syn. Oxycoccus microcarpus) — | Тундрово-тайговий вид, що перебуває в Білорусі поблизу південного кордону ареалу. Населяє верхові болота[244]. | Ericaceae | |
570 | Vaccinium myrtillus L. чорниця звичайна | На всій території, дуже часто. У свіжих, сируватих, сирих і заболочених лісах, особливо соснових[242]. | Ericaceae | |
571 | Vaccinium oxycoccos L. (syn. Oxycoccus palustris) — | На всій території, часто. На оліготрофних відкритих і залісених болотах, сосняках сфагнових[242]. | Ericaceae | |
572 | Vaccinium uliginosum L. буяхи | На всій території, часто. У верхових і перехідних болотах, заболочених лісах[242]. | Ericaceae | |
573 | Vaccinium vitis-idaea L. брусниця | На всій території, часто. У лісах, чагарниках, зрідка на торф'яних болотах[242]. | Ericaceae | |
574 | Euphorbia cyparissias L. молочай кипарисовий | У Поліссі нерідко, на решті території — рідко, в Поозер'ї дуже рідко. Культивується як декоративна. У сухих сосняках, дюнно-горбистих пісках, піщаних дорожніх схилах[245]. | Euphorbiaceae | |
575 | Euphorbia esula L. молочай гострий | Дуже рідко[245]. | Euphorbiaceae | |
576 | Euphorbia exigua L. молочай дрібний | В ок. Турова Житковицького району Гомельської області, дуже рідко. Бур'ян на полях[245]. | Euphorbiaceae | |
577 | Euphorbia helioscopia L. молочай досонячний | На всій території, зрідка. Бур'ян на полях і городах, узбіччях доріг[245]. | Euphorbiaceae | |
578 | Euphorbia illirica Lam. (syn. Euphorbia villosa) — | У Білорусі трапляється в ізольованому локалітеті за північно-східним кордоном ареалу. Відомий в Житковицькому районі Гомельської області (околиці смт Туров) і в околицях м. Горки Могильовської області. Населяє остепнені лугові ділянки в деградованих дібровах і похідних від них спільнотах, зростає серед заростей чагарників на багатому карбонатному ґрунті[246]. | Euphorbiaceae | |
579 | Euphorbia lucida Waldst. & Kit. молочай блискучий | У Гомельській, на півдні Могилевської та Брестській областях у долинах річок Дніпро, Прип'ять, Буг і Березина, нерідко. У долинах річок, заболочених заплавах, у заплавних дібровах, притерасних чагарниках[245]. | Euphorbiaceae | |
580 | Euphorbia palustris L. молочай болотяний | В ок. м. Брест у заплаві р. Західний Буг, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На заливних лугах[245]. | Euphorbiaceae | |
581 | Euphorbia peplus L. молочай городній | На всій території, за винятком Вітебської області, рідко. Як бур'ян в городах і рудеральних місцях проживання[245]. | Euphorbiaceae | |
582 | Mercurialis perennis L. переліска багаторічна | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних і сіро-вільхових лісах[245]. | Euphorbiaceae | |
583 | Anthyllis vulneraria L. заяча конюшина звичайна | На всій території, зрідка. У сухих сосняках, на піщаних пагорбах, у кар'єрах, на трав'янистих схилах, околицях полів, узбіччях доріг, суходільних луках, схилах меліоративних каналів[247]. | Fabaceae | |
584 | Astragalus arenarius L. астрагал пісковий | На всій території, досить часто. У розріджених сухих сосняках, узліссях, галявинах, піщаних узбіччях доріг, з.д. насипах[248]. | Fabaceae | |
585 | Astragalus cicer L. астрагал нутовий | На всій території, крім Поозер'я, рідко. На трав'янистих схилах ярів і річкових берегів, узбіччях доріг, луках, лісових галявинах і узліссях, серед чагарників[248]. | Fabaceae | |
586 | Astragalus danicus Retz. астрагал данський | На всій території: у центральних районах — зрідка, у північних — рідко, у південних — дуже рідко. У сухих сосняках, лісових галявинах і узліссях, схилах з.д. насипів, піщаних кар'єрів, трав'янистих схилах, узбіччях доріг[248]. | Fabaceae | |
587 | Astragalus glycyphyllos L. астрагал солодколистий | На всій території, досить часто. На галявинах і узліссях у дубово-соснових лісах і сухотравних борах, у листяних лісах, серед чагарників, на схилах ярів, обабіч лісових доріг[248]. | Fabaceae | |
588 | Caragana arborescens Lam. Нв жовта акація деревна | На всій території, часто. Культивується в садах, парках, біля будинків, у лісосмугах, легко дичавіє і натуралізується[248]. | Fabaceae | |
589 | Chamaecytisus ratisbonensis (Schaeff.) Rothm. зіновать німецька | У Брестській області та на півдні Гродненської, зрідка. На вирубках, згарищах, просіках, у придорожніх канавах, на схилах, дюнно-горбистих пісках[249]. | Fabaceae | |
590 | Chamaecytisus ruthenicus (Fischer ex Woloszczak) Klásk. зіновать руська | У Гомельській області — часто, на півдні Могилевської — зрідка, окремі місця зростання в Мінській і Гродненській областях. Як підлісок у сухих і рідких сосняках, змішаних сосново-листяних лісах, на безлісих схилах пагорбів на місцях зведених дібров[249]. | Fabaceae | |
591 | Cytisus nigricans L. (syn. Lembotropis nigricans) — | У Брестській і зх. частині Гомельської областей, рідко. В узліссях сосняків, дюнно-горбистих пісках під сосновим дрібноліссям[250]. | Fabaceae | |
592 | Cytisus ruthenicus Wol. — | У Гомельській області — часто, на півдні Могилевської — зрідка, окремі місця зростання в Мінській і Гродненській областях. Як підлісок у сухих і рідких сосняках, змішаних сосново-листяних лісах, на безлісих схилах пагорбів на місцях зведених дібров[249]. | Fabaceae | |
593 | Cytisus scoparius (L.) Link (syn. Sarothamnus scoparius) жарновець віниковий | Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. У борах, на узліссях, уздовж доріг[249]. | Fabaceae | |
594 | Genista germanica L. дрік колючий | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах і острівних місць зростання на північній межі ареалу. Основна частина місць зростання зосереджена в південно-східних районах в межиріччях Прип'яті, Березини, Дніпра і Сожу. Населяє соснові (зазвичай з березою), сосново-широколистяні й широколистяні ліси, рідше березняки, рідко ялинники, зарості чагарників на берегах річок. Віддає перевагу освітленим ділянкам — галявини, узлісся, просіки[251]. | Fabaceae | |
595 | Genista tinctoria L. дрік фарбувальний | На всій території, крім північних районів; у південних районах досить часто, в середній смузі зрідка. У рідколіссі, сосняках, березнякам, на відкритих трав'яних схилах і галявинах, дюнно-горбистих пісках, узбіччях доріг[250]. | Fabaceae | |
596 | Lathyrus laevigatus (Waldst. & Kit.) Gren. горошок гладенький | У західних і центральних районах, тяжіє до Білоруської гряди, рідко. У дібровах, ялинниках, ялиново-широколистяних лісах, на берегових і яружних схилах, зарослих ліщиною з дубом[252]. | Fabaceae | |
597 | Lathyrus linifolius (Reichard) Bassler (syn. Lathyrus montanus) — | У Білорусі цей лісовий реліктовий вид перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання за східним кордоном ареалу. Перевірено відомий в Барановицькому, Івацевицькому і Ляховицькому районах Брестської області, у Вовковиському, Дятловському, Новогрудському і Щучинському районах Гродненської області, у Березинському, Борисовському, Крупському, Логойському, Мінському, Смолевицькому районах Мінської області. Населяє переважно сосняки, рідше ялинники, діброви, сосново-дрібнолисті й сосново-смерекові ліси; воліє освітлені ділянки — галявини й узлісся[253]. | Fabaceae | |
598 | Lathyrus niger (L.) Bernh. горошок чорний | У Вітебській області досить рідко, на решті території зрідка. В ялиново-грабових дібровах, широколистяно-соснових лісах, вторинних березняках на місці дібров, у чагарниках ліщини з дубом, схилах пагорбів[254]. | Fabaceae | |
599 | Lathyrus palustris L. горошок болотяний | На всій території, досить часто. На низинних луках, в чорно-вільшняках на болотах, смугах верболозу з вільхою на берегах водойм[254]. | Fabaceae | |
600 | Lathyrus pisiformis L. горошок горохоподібний | У Білорусі цей реліктовий, за походженням лісостеповий вид перебуває в ізольованих локалітетах на значній віддалі від північного кордону ареалу. Перевірено відомий у Вітебській (Городоцький район), Мінській (Логойський і Мінський райони) і Могилевській (Осиповицький район) області. Є літературна вказівка на зростання виду в Лоєвському районі, яке вимагає перевірки. Населяє переважно соснові й сосново-березові, рідше ялиново-березові ліси, чагарники на схилах пагорбів. Віддає перевагу відкритим місцям (галявини, узлісся), карбонатні ґрунти[255]. | Fabaceae | |
601 | Lathyrus pratensis L. горошок лучний | На всій території, часто. На луках, у чагарниках, на узліссях, узбіччях доріг, вирубках, берегах водойм, рудеральних місцях перебування[254]. | Fabaceae | |
602 | Lathyrus sylvestris L. горошок лісовий | На всій території, досить часто. У лісах, узліссях, вирубках, чагарниках, берегових обривах, піщаних кар'єрах[254]. | Fabaceae | |
603 | Lathyrus tuberosus L. горошок бульбистий | На всій території, рідко. На з.д. насипах, схилах шосейних доріг, рідше на перелогах[254]. | Fabaceae | |
604 | Lathyrus vernus (L.) Bernh. горошок весняний | На всій території, часто. У соснових, ялинових, широколистяних і змішаних лісах, чагарниках[254]. | Fabaceae | |
605 | Lotus corniculatus L. лядвенець звичайний | На всій території, часто. На лісових галявинах і узліссях, узбіччях доріг, з.д. насипах, суходільних луках, на окрайках полів[247]. | Fabaceae | |
606 | Lotus pedunculatus Cav. (syn. Lotus uliginosus) — | У південно-західній частині республіки, рідко. На сирих і заболочених лугах, на просіках в сирих лісах[247]. | Fabaceae | |
607 | Lupinus polyphyllus Lindl. Нв люпин ряснолистий | На всій території, часто. Вирощується як декоративна, нерідко дичавіє, натуралізується. На лісових галявинах, в посадках сосни, на узбіччях доріг[250]. | Fabaceae | |
608 | Medicago falcata L. люцерна серпувата | На всій території, досить часто. На схилах з.д. насипів, пустирях, суходільних луках, трав'янистих схилах[256]. | Fabaceae | |
609 | Medicago lupulina L. люцерна хмелецвіта | На всій території, часто. На перелогах, околицях полів, узбіччях доріг, вигонах, рудеральних місцях[256]. | Fabaceae | |
610 | Medicago sativa L. люцерна сійна | На всій території, часто. Культивується як кормова, часто дичавіє і натуралізується. На з.д. насипах, біля будівель, біля доріг[256]. | Fabaceae | |
611 | Melilotus albus Medik. — | На всій території, часто. На сухих луках, узбіччях доріг, засмічених місцях, у населених пунктах, на схилах, з.д. насипах, берегах водоймищ[257]. | Fabaceae | |
612 | Melilotus officinalis (L.) Lam. буркун лікарський | На всій території, нерідко. Населяє сміттєві місця, узбіччя доріг, посіви, пустирі, схили, яри, з.д. насипи, росте біля житла[257]. | Fabaceae | |
613 | Melilotus wolgicus Poir. Нв — | На всій території, рідко. У населених пунктах, на залізних і шосейних дорогах[257]. | Fabaceae | |
614 | Onobrychis arenaria (Kit.) DC. еспарцет пісковий | Північна частина Мінської області, дуже рідко. У сухих сосняках, у піщаних кар'єрах, уздовж доріг[258]. | Fabaceae | |
615 | Onobrychis viciifolia Scop. Нв еспарцет сійний | Зростає в синантропних екотопах[258]. | Fabaceae | |
616 | Ononis spinosa L. (syn. Ononis arvensis) вовчуг колючий | Відомо кілька місць зростання в долинах Західної Двіни, Німану і Прип'яті, рідко. Серед прибережних та придорожніх кущів, на узбіччях доріг[259]. | Fabaceae | |
617 | Oxytropis pilosa (L.) DC. горобинець волосистий | Лісостеповій реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в крайніх східних локалітетах прибалтійського фрагмента європейської частини диз'юнктивного ареалу. Населяє узлісся й галявини в соснових і дрібнолистих-соснових лісах, остепнені берегові схили озер гравійні кар'єри, що заростають[260]. | Fabaceae | |
618 | Robinia pseudoacacia L. Нв робінія звичайна | На всій території, досить часто, особливо на піщаних ґрунтах. Культивується в садах і парках, зрідка як закріплювач схилів і пісків, дичавіє, легко натуралізується[248]. | Fabaceae | |
619 | Securigera varia (L.) Lassen(syn. Coronilla varia) — | У південній частині республіки досить часто, на решті території зрідка. На узліссях сосняків, у піщаних кар'єрах, горбах, берегових обривах, на луках, уздовж доріг, серед чагарників[258]. | Fabaceae | |
620 | Trifolium alpestre L. конюшина альпійська | У північній частині республіки рідко, на решті території зрідка. У розріджених лісах, на галявинах, узліссях[261]. | Fabaceae | |
621 | Trifolium arvense L. конюшина польова | На всій території, часто. На полях, перелогах, узбіччях доріг, насипах, вирубках, у просіках, сміттєвих місцях[261]. | Fabaceae | |
622 | Trifolium aureum Pollich конюшина золотиста | На всій території, досить часто. На полях, на узбіччях доріг, розріджених лісах, узліссях, галявинах, суходільних луках[261]. | Fabaceae | |
623 | Trifolium campestre Schreb. конюшина рівнинна | На всій території, зрідка. На околицях полів, придорожніх луговинах, ґрунтових дорогах що заростають, галявинах, узліссях, вигонах[261]. | Fabaceae | |
624 | Trifolium dubium L. конюшина дрібноголівчаста | У південних і західних районах республіки, зрідка; ок. м. Мінська, дуже рідко. На луках, галявинах і узліссях соснових і березових лісів, біля доріг[261]. | Fabaceae | |
625 | Trifolium fragiferum L. конюшина суничкувата | У Брестській і Гомельській областях зрідка, в Гродненській і Мінської областях дуже рідко. На берегах водойм, пасовищ, придорожніх луговинах з достатнім зволоженням[261]. | Fabaceae | |
626 | Trifolium hybridum L. конюшина шведська | На всій території, досить часто. На луках, на узбіччях доріг, околицях полів, перелогах, лісових галявинах і узліссях, культивується в якості кормової рослини[261]. | Fabaceae | |
627 | Trifolium lupinaster L. (syn. Trifolium litwinowii) (syn. Trifolium spryginii) конюшина люпинова | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за західним кордоном ареалу. Перевірено відомий в Мінській (Логойський, Мядельський, Смолевицький, Столбцовський і Червенський райони) і Гродненській (Новогрудський і Ошмянський райони) області. Раніше вказувався для околиць селища Щорс Новогрудського повіту. Населяє узлісся, галявини вирубки, що заростають у розріджених соснових лісах верескового, брусничного і чорничного типів[262]. | Fabaceae | |
628 | Trifolium medium L. конюшина середня | На всій території, досить часто. У лісах, ярах, узліссях, галявинах, у чагарниках, на вирубках, уздовж лісових доріг, рідше на луках[261]. | Fabaceae | |
629 | Trifolium montanum L. конюшина гірська | На всій території, досить часто. У розріджених лісах, узліссях, узбіччях лісових доріг, схилах ярів, сухих луках[261]. | Fabaceae | |
630 | Trifolium pratense L. конюшина лучна | На всій території, дуже часто. На луках, у розріджених лісах, на узбіччях доріг, околицях полів, перелогах, лісових галявинах і узліссях, канавах, берегах водойм, у населених пунктах[261]. | Fabaceae | |
631 | Trifolium repens L. конюшина біла | На всій території, часто. На луках, узбіччях доріг, перелогах, лісових галявинах і узліссях, на берегах водойм, на пустирях[261]. | Fabaceae | |
632 | Trifolium rubens L. конюшина довгоголівчаста | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на східній межі ареалу. Перевірено відомий у Гродненській (Вовковиському і Гродненському районах) і Брестської (Брестський районі) області. Раніше відзначався в Біловезькій пущі, околицях Бреста та Гродно і смт Свислочь, наводився для Мінської й Могилевської губерній (без точної вказівки місця). Населяє узлісся, галявини і вирубки (часто під лініями електропередач) у хвойно-широколистяних і широколистяних лісах[263]. | Fabaceae | |
633 | Trifolium spadiceum L. конюшина каштанова | У центральних районах республіки зрідка, в південних і північних — рідко. Ha вологих луках, лісових галявинах і узліссях, на околицях полів, на узбіччях ґрунтових доріг[247]. | Fabaceae | |
634 | Vicia cassubica L. вика кашубська | У північній частині республіки рідко, на решті території зрідка. На узліссях і лісових галявинах, у розріджених соснових лісах[264]. | Fabaceae | |
635 | Vicia cracca L. вика мишачий горошок | На всій території, дуже часто. На луках, узліссях, галявинах, у чагарниках і освітлених лісах, на вирубках і просіках, на берегах водойм, узбіччях доріг, канавах, засмічених місцях, полях[264]. | Fabaceae | |
636 | Vicia dumetorum L. вика чагарникова | Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[265] | Fabaceae | |
637 | Vicia hirsuta (L.) Gray вика шорстка | На всій території, досить часто. На полях, перелогах, городах, біля житла[264]. | Fabaceae | |
638 | Vicia pisiformis L. вика горохоподібна | У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах на північній межі ареалу. За гербарними матеріалами відомий в околицях с. Барбарово Мозирського району Гомельської області. В останні роки (збори 2000 р.) виявлено нове місце зростання в околицях с. Обідовичі Биховського району Могильовської області. За літературними даними раніше вказувався для околиць м. Гродно. Населяє узлісся й галявини широколистяних і широколистяно-соснових лісів, а також похідні від них березняки й осичняки, переважно на високих схилах річкових терас[266]. | Fabaceae | |
639 | Vicia sativa L. (у т. ч. Vicia angustifolia) вика звичайна | На всій території, часто[264]. | Fabaceae | |
640 | Vicia sepium L. вика підтинна | На всій території, часто. На луках, у розріджених лісах, серед чагарників, біля доріг[264]. | Fabaceae | |
641 | Vicia sylvatica L. вика лісова | На всій території, досить часто. У хвойно-широколистяних лісах, чагарниках, на галявинах, вирубках, узліссях[264]. | Fabaceae | |
642 | Vicia tenuifolia Roth вика тонколиста | На всій території, рідко. У розріджених лісах, у чагарниках, біля доріг, на відкритих трав'янистих схилах[264]. | Fabaceae | |
643 | Vicia tetrasperma L. вика чотиринасінна | На всій території, досить часто. На полях, перелогах, біля доріг, серед чагарників[264]. | Fabaceae | |
644 | Vicia villosa Roth вика волохата | На всій території, досить часто. На полях, сміттєвих місцях, сіяних луках, на узбіччях доріг[264]. | Fabaceae | |
645 | Quercus petraea (Matt.) Liebl. дуб скельний | У Білорусі перебуває в острівних ділянках за східним кордоном ареалу. У природних умовах росте тільки в Біловезькій пущі, за останніми даними в тридцяти її кварталах. Населяє грабові та ялиново-грабові діброви на бурих лісових опідзолених ґрунтах, що підстилаються моренним суглинком[267]. | Fagaceae | |
646 | Quercus robur L. дуб звичайний | На всій території, дуже часто. Лісотвірна порода; крім чистих дібров входить як супутня порода майже в усі типи лісу[268]. | Fagaceae | |
647 | Centaurium erythraea Rafn золототисячник звичайний | На всій території, нерідко. На сухих луках, узліссях сосняків, узбіччях доріг[82]. | Gentianaceae | |
648 | Centaurium littorale (Turner) Gilmour — | У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. На заболочених лугах[82]. | Gentianaceae | |
649 | Centaurium pulchellum (Sw.) Druce золототисячник гарненький | На всій території, дуже рідко. У порушених місцях перебування, на низинних луках, прибережних мілинах[82]. | Gentianaceae | |
650 | Gentiana cruciata L. тирлич хрещатий | У Білорусі перебуває в межах ареалу, але зустрічається переважно в північних районах республіки. Населяє відкриті остепнені схили пагорбів, високих берегів річок і озер, заплавні й суходільні луки, лісові галявини й узлісся, зарості чагарників[269]. | Gentianaceae | |
651 | Gentiana pneumonanthe L. тирлич вузьколистий | На всій території, зрідка. На узліссях лісів, лісових галявинах, закущених лугах і пасовищах[270]. | Gentianaceae | |
652 | Gentiana verna L. тирлич весняний | У Пуховицькому районі Мінської області. На низинних закущених луговинах біля витоків струмків[270]. | Gentianaceae | |
653 | Gentianella amarella (L.) Börner тирличник гіркуватий | У Білорусі росте на всій території в межах суцільного євразійського ареалу; в центральному Поліссі та на південному сході республіки вид, ймовірно, не зустрічається. Зростає на сирих і заболочених дрібно-осоково-злаково-різнотравні лугах, чагарниках, узліссях, галявинах, відкритих островах серед низинних боліт, крейдяних кар'єрів і відслоненнях вапняку, притерасній частинах заплав малих річок, схилах ярів, дубово-сосновим, осиново-березовим рідколіссям із заболоченими зниженнями. Воліє дерново-підзолисті, рідше торф'яно-болотні піщані та суглинні оглеєні ґрунти з досить високим вмістом карбонатів. Зазвичай росте в місцях зі слабо розвинутим трав'яним покривом або оголеним субстратом[271]. | Gentianaceae | |
654 | Swertia perennis L. бешишниця звичайна | У Білорусі вид перебуває в окремих ізольованих локалітетах на східній межі ареалу. Перші вказівки про його зростання в Білорусі відносяться до Могилевської губернії (датуються другою половиною 19-го ст.). Пізніше цей вид наводився для околиць Гродно і Мінська, а також для Лідського району. Пізніше цей вид наводився для околиць Гродно і Мінська, а також для Лідського району. На початку 70-х років виявлений в Логойському, а в 1990 р. в Борисовському районах. Населяє сирі й заболочені злаково-дрібно-осокові закущені торф'янисті луки та ключові болота в долинах невеликих річок[272]. | Gentianaceae | |
655 | Erodium cicutarium (L.) L'Hér. грабельки звичайні | На всій території, нерідко. На узбіччях доріг, у посівах як бур'ян, на рудеральних місцях проживання[88]. | Geraniaceae | |
656 | Geranium bohemicum L. журавець чеський | У Міорському й Лепельському районах Вітебської, Мозирському і Світлогірському районах Гомельської областей і Біловезькій пущі, дуже рідко. В ялиново-широколистяних лісах[273]. | Geraniaceae | |
657 | Geranium columbinum L. журавець голубиний | Околиці м. Гродно[273]. | Geraniaceae | |
658 | Geranium dissectum L. журавець розсічений | В ок. м. Мінська, Гродненській області, Мстиславському районі Могилевської та в Шарковщинському районі Вітебської області, дуже рідко. Бур'ян у посівах[273]. | Geraniaceae | |
659 | Geranium divaricatum L. журавець розлогий | У Лоєвському, Світлогірському, Калинковицькому, Житковицькому і Наровлянському районах Гомельської області та Біловезькій пущі, дуже рідко. У заростях чагарників на берегових схилах, у рудеральних місцях проживання[273]. | Geraniaceae | |
660 | Geranium molle L. журавець м'який | У Мядельському районі Мінської області та Брестської області, дуже рідко. У придорожніх кущах, на сухих луговинах[273]. | Geraniaceae | |
661 | Geranium palustre L. журавець болотяний | На всій території, нерідко. У чорновільхових і ялинових лісах, чагарниках, сирих ярах, на берегах водойм[273]. | Geraniaceae | |
662 | Geranium phaeum L. журавець темний | У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. У дубово-грабових і грабових лісах, приджерельних вільшняках з ліщиною[273]. | Geraniaceae | |
663 | Geranium pratense L. журавець лучний | На всій території, нерідко. На узліссях лісів, у заростях чагарників, на сухих луговинах, у рудеральних місцях проживання[273]. | Geraniaceae | |
664 | Geranium pusillum L. журавець дрібний | На всій території, нерідко. У рудеральних місцях проживання, біля житла, огорож, на берегових схилах, вздовж доріг[273]. | Geraniaceae | |
665 | Geranium robertianum L. журавець смердючий | На всій території, нерідко. У ялинових, сіро і чорновільхових лісах, прибережних чагарниках, у ярах[273]. | Geraniaceae | |
666 | Geranium sanguineum L. журавець кривавий | На всій території, часто. У сухих сосняках, змішаних лісах, дібровах[273]. | Geraniaceae | |
667 | Geranium sibiricum L. журавець сибірський | У містах Мінськ, Гомель, Гомельській і Брестській областях, рідко. У заростях чагарників, рудеральних місцях проживання[273]. | Geraniaceae | |
668 | Geranium sylvaticum L. журавець лісовий | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних, сіровільхових і змішаних лісах, на трав'яних схилах уздовж з.д. насипів[273]. | Geraniaceae | |
669 | Ribes alpinum L. порічки альпійські | Переважно в західній частині республіки, дуже рідко. У ялиново-широколистяних і листяних лісах, у заростях чагарників на крутих берегах річок і озер. Культивується[274]. | Grossulariaceae | |
670 | Ribes nigrum L. смородина чорна | На всій території, дуже часто. У сирих лісах, на берегах річок і струмків, у вільшняк. Культивується[274]. | Grossulariaceae | |
671 | Ribes spicatum Robson порічки колосисті | На всій території, зрідка. У чорновільшняках, прибережних верболозах, на закущених берегах річок і струмків[274]. | Grossulariaceae | |
672 | Ribes uva-crispa L. аґрус | На всій території, зрідка. У лісах, чагарниках, синантропних місцях проживання. Культивується, часто дичавіє[274]. | Grossulariaceae | |
673 | Myriophyllum spicatum L. водопериця колосиста | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[275]. | Haloragaceae | |
674 | Myriophyllum verticillatum L. водопериця кільчаста | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[275]. | Haloragaceae | |
675 | Elodea canadensis Michx. Нв водяна чума канадська | На всій території, часто. У річках, озерах, ставках, каналах з проточною і слабопроточною водою[276]. | Hydrocharitaceae | |
676 | Elodea nuttallii (Planch.) H.St.John Нв — | На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється[277] | Hydrocharitaceae | |
677 | Hydrilla verticillata (L.f.) Royle — | Реліктовий, можливо, занесений натуралізований вид, який в Білорусі перебуває в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання в європейському фрагменті ареалу. Населяє озера, переважно мезотрофні, із середнім ступенем мінералізації води; трапляється на піщаних і мулистих ґрунтах на глибині 0.7–2.0 м[278]. | Hydrocharitaceae | |
678 | Hydrocharis morsus-ranae L. жабурник звичайний | На всій території, нерідко. В озерах, старицях, заплавах, ставках і канавах[276]. | Hydrocharitaceae | |
679 | Najas flexilis (Willd.) Rostk. & W.L.E.Schmidt (syn. Caulinia flexilis) — | Реліктовий, за походженням амфіатлантичний бореальний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Зростає в озерах з різним ступенем трофності й мінералізації води на піщаних і піщано-галькових замулених ґрунтах на глибині 20–60 см[279]. | Hydrocharitaceae | |
680 | Najas marina L. різуха велика | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на південно-східному кордоні європейського фрагмента ареалу. Виявлено в Городоцькому (оз. Лосвіда), Россонському (оз. Сіньшен) і Шумлянському (оз. Сосна) районах. Населяє слабоевтрофні озера з чистою середньомінералізованою водою; зазвичай на глибині 200–250 см на піщано-гальковому ґрунті серед широколистих рдестів, куширу і жовтця твердолистого. В оз. Лосвіда відзначений на глибині 0.4–0.6 м[280]. | Hydrocharitaceae | |
681 | Najas minor All. (syn. Caulinia minor) різуха мала | У Білорусі перебуває на північній межі ареалу. Населяє евтрофні озера, річки й річкові стариці, заплави, протоки з чистою середньомінералізованою водою, на глибині 10–60 см[281]. | Hydrocharitaceae | |
682 | Stratiotes aloides L. водяний різак звичайний | На всій території, нерідко. В озерах, ставках, затоках, старицях, меліоративних каналах, торф'яних кар'єрах, заводях річок[276]. | Hydrocharitaceae | |
683 | Hypericum hirsutum L. звіробій шорсткий | У Білорусі трапляється в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в північних і центральних районах республіки. В Поліссі вид, ймовірно, відсутня. Виростає в ясеневих (з вільхою, березою, дубом, осикою), вільхових і ялицево-широколистяних лісах, часто на екотоні з ольсами й по сусідству з крупноосоково-злаковими відкритими або напіввідкритими болотами, на купинах і острівцях серед лісових напіввідкритих трав'яних боліт, на сирих лісових галявинах, узліссях, заростаючих вирубках, просіках і смугах ліній електропередач[282]. | Hypericaceae | |
684 | Hypericum humifusum L. звіробій сланкий | Переважно в південно-західній частині республіки, дуже рідко. У сирих місцях з піщаним ґрунтом[283]. | Hypericaceae | |
685 | Hypericum maculatum Crantz звіробій чотиригранний | На всій території, часто. На вогкуватих луках і галявинах, на берегах водойм, у розріджених лісах, чагарниках[283]. | Hypericaceae | |
686 | Hypericum montanum L. звіробій гірський | У Білорусі зустрічається в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північній і північно-східному кордонах ареалу. Відомий в південних і центральних районах республіки. Населяє світлі розріджені дубові, березові й сосново-широколистяні ліси, лісові галявини, узлісся, вирубки що заростають, просіки, обліснені корінні береги річок. Воліє злегка затінені ділянки, що добре прогріваються. Тяжіє до долин великих річок, де трапляється на моренних схилах, а також до моренно-горбистих ландшафтів. Кальцефільний вид[284]. | Hypericaceae | |
687 | Hypericum perforatum L. звіробій звичайний | На всій території, часто. На лугах, трав'янистих схилах, заростях чагарників, галявинах, на полях[283]. | Hypericaceae | |
688 | Hypericum tetrapterum Fr. звіробій крилатий | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах за північно-східним кордоном ареалу. Єдине достовірне місце зростання виявлено в 2000 р в Кобринському районі (околиці с. Добре) Брестської області. За даними літератури раніше вказувався для околиць міст Гродно, Мінськ, Свіслоч. Зростає на зазаплавному вологому осоково-різнотравному закущеному лузі, розташованому серед великого масиву низинного болота; росте на карбонатних ґрунтах[285]. | Hypericaceae | |
689 | Gladiolus imbricatus L. косарики дахівкові | У Білорусі трапляється зрідка на всій території, найбільш часто в Вітебській і Мінській областях. Населяє переважно сирі заплавні й суходільні (вододільні) луки, галявини й узлісся в розріджених вологих лісах (ялинниках, дібровах, вільшняк), зарості чагарників. Не терпить застійного зволоження. Віддає перевагу багатим гумусом пухким ґрунтам[286]. | Iridaceae | |
690 | Gladiolus palustris Gaudin косарики болотяні | В ок. м. Могильова і смт Любча Новогрудського району Гродненської області, дуже рідко. В останні десятиліть не відзначався. На болотистих луках. | Iridaceae | |
691 | Iris aphylla L. півники безлисті | Реліктовий лісостеповій вид, що зустрічається в Білорусі в ізольованих локалітетах за північно-західним кордоном ареалу. Нині перевірено відомий в околицях сіл Сторожовці та Баклань Житковицького району Гомельської області і на значній відстані від них — у Вілейському районі Мінської області. Зростає зазвичай на освітлених місцях: остепнених луках, узліссях і галявинах в дібровах і сосняках, заростях чагарників; воліє помірно вологі супіщані нейтральні ґрунти[287]. | Iridaceae | |
692 | Iris pseudacorus L. півники болотяні | На всій території, нерідко. На заболочених лугах, на берегах водойм, у чорновільшняках[288]. | Iridaceae | |
693 | Iris sibirica L. півники сибірські | Бореальний вид, що перебуває в Білорусі в межах ареалу; спорадично трапляється на всій території, але переважно в південних і східних районах. Населяє сирі й заболочені (переважно заплавні) луки, околиці боліт, закущені берега водойм, узлісся широколистяних, дрібнолистих і змішаних лісів. До ґрунтів не вимогливий, але вважає за краще багаті гумусом, досить зволожені, з нейтральною або слабокислою реакцією. Вимогливий до світла, але може рости в умовах незначного затінення[289]. | Iridaceae | |
694 | Juncus articulatus L. ситник членистий | На всій території, часто. На трав'яних болотах, сирих луках, на берегах водойм, у канавах[290]. | Juncaceae | |
695 | Juncus atratus Krock. ситник чорний | На всій території, нечасто. На заплавних луках, окрайцях боліт, берегах річок, у канавах[290]. | Juncaceae | |
696 | Juncus bufonius L. ситник ропуховий | На всій території, часто. На берегах водойм, трав'яних болотах, вогких луках, окрайцях полів, ґрунтових дорогах, у канавах[290]. | Juncaceae | |
697 | Juncus bulbosus L. ситник бульбистий | У Брестській, Гомельській і Мінській областях, рідко. На піщаних берегах водойм, у піщаних кар'єрах, на узбіччях доріг з глеюватим ґрунтом[290]. | Juncaceae | |
698 | Juncus capitatus Weigel ситник голівчастий | У Брестській, Гомельській, Мінській та Могильовській областях, рідко. На піщаному ґрунті в порушених місцях проживання[291]. | Juncaceae | |
699 | Juncus compressus Jacq. ситник стиснутий | На всій території, нерідко. На заплавних луках, трав'янистих болотах, у канавах, кюветах, на польових ґрунтових дорогах[291]. | Juncaceae | |
700 | Juncus conglomeratus L. ситник купчастий | На всій території, нерідко. На трав'янистих болотах, на берегах водойм, околицях полів, на піщаному ґрунті[291]. | Juncaceae | |
701 | Juncus effusus L. ситник розлогий | На всій території, часто. На вогких луках, болотах, канавах, кар'єрів, берегах водойм, у сирих вільшняк і березняках, на торфовищах[291]. | Juncaceae | |
702 | Juncus filiformis L. ситник ниткуватий | На всій території, часто. На трав'янистих і сфагнових болотах, сирих луках, у лісах, на берегах водойм, канавах, узбіччях доріг[291]. | Juncaceae | |
703 | Juncus inflexus L. ситник сизий | У Брестській, Гродненській і Мінської областях, рідко. На сирих піщаних ґрунтах на берегах річок, ключових болотах[291]. | Juncaceae | |
704 | Juncus ranarius Songeon & E.P.Perrier ситник жаб'ячий | На всій території, зрідка. На берегах водойм, трав'яних болотах, вогких луках, окрайцях полів, ґрунтових дорогам, у канавах[291]. | Juncaceae | |
705 | Juncus squarrosus L. ситник розчепірений | У Брестській, Гомельській і Мінській областях, рідко. В узліссях соснових лісів, заболочених лугах і мохових болотах[291]. | Juncaceae | |
706 | Juncus stygius L. — | У Вітебській області, дуже рідко. На торф'яних болотах[291]. | Juncaceae | |
707 | Juncus tenuis Willd. Нв ситник тонкий | На всій території, нерідко. На пустирях, вигонах, на берегах водойм на піщаному ґрунті, уздовж лісових і польових доріг[291]. | Juncaceae | |
708 | Luzula campestris (L.) DC. ожика польова | На всій території, зрідка. На сухих пагорбах, суходільних луках, у соснових і змішаних лісах[291]. | Juncaceae | |
709 | Luzula multiflora (Ehrh.) Lej. ожика багатоквіткова | На всій території, часто. На суходільних і заплавних луках, узліссях, галявинах, узбіччях доріг, у розріджених лісах[291]. | Juncaceae | |
710 | Luzula pallescens Sw. ожика бліда | На всій території, часто. У розріджених лісах, на узліссях, галявинах, вирубках, луках, узбіччях[292]. | Juncaceae | |
711 | Luzula pilosa (L.) Willd. ожика волосиста | На всій території, часто. У хвойних і змішаних лісах, на вирубках, узліссях, закущених схилах пагорбів[292]. | Juncaceae | |
712 | Triglochin maritima L. — | В околицях міст Брест, Рогачов Гомельської області, дуже рідко. На верхових болотах, у місцях виходу засолених вод[293]. | Juncaginaceae | |
713 | Triglochin palustris L. тризубець болотяний | На всій території, зрідка. На сирих луках, низинних і перехідних болотах, на заторфованих берегах водойм, висушених торфовищах[293]. | Juncaginaceae | |
714 | Ajuga genevensis L. горлянка женевська | На всій території, зрідка. У сухих розріджених сосняках, лісових узліссях, сухих луговинах, схилах з.д. насипів, узбіччях піщаних доріг[294]. | Lamiaceae | |
715 | Ajuga pyramidalis L. — | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання за східним кордоном ареалу. Трапляється переважно в Мінській та Гродненської області. Населяє соснові, сосново-мілколисті, ялинові й широколистяно-смерекові ліси моховитого і чорничного типів. Тяжіє до підвищених елементів рельєфу. Полюбляє сонячні схили, лісові галявини, узлісся, просіки, вирубки, узбіччя лісових доріг, протипожежні розриви[295]. | Lamiaceae | |
716 | Ajuga reptans L. горлянка повзуча | На всій території, нерідко. У змішаних і листяних лісах, чагарниках, трав'янистих схилах, помірно зволожених луговинах, у парках, на узбіччях доріг[294]. | Lamiaceae | |
717 | Ballota nigra L. м'яточник чорний | На всій території, рідко. У засмічених місцях, пустирях, іноді як бур'ян у городах[296]. | Lamiaceae | |
718 | Betonica officinalis (L.) Trevis. буквиця лікарська | На всій території, часто. У розріджених широколистяних, дрібнолистих і змішаних лісах, на лісових галявинах, вирубках, узліссях, у заростях чагарників[297]. | Lamiaceae | |
719 | Chaiturus marrubiastrum (L.) Ehrh. ex Rchb. котячий хвіст шандровий | У Гомельській області, рідко. У прибережних чагарниках, на берегах річок, перелогах, у засмічених місцях[296]. | Lamiaceae | |
720 | Clinopodium acinos (L.) Kuntze — | На всій території, часто. На сухих піщаних схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах, розріджених сосняках, узліссях, вирубках, пустирях, у засмічених місцях[298]. | Lamiaceae | |
721 | Clinopodium vulgare L. пахучка звичайна | На всій території, нерідко. У березняках, сосново-березових лісах, перелісках, заростях чагарників, вирубок, галявинах, лісових узліссях[298]. | Lamiaceae | |
722 | Dracocephalum ruyschiana L. маточник вузьколистий | Реліктовий лісостеповій вид, що перебуває в Білорусі поблизу північно-західного кордону ареалу. Зростає в Пружанському районі Брестської області, Лепельському районі Вітебської області, Буда-Кошелевському і Речицькому районах Гомельської області, Ошмянському районі Гродненської області, Логойському, Мінському, Мядельському і Пуховічському районах Мінської області. Зростає в розріджених соснових і сосново-березових лісах моховитого, чорничного і верескового типів, рідше в ялинниках-зеленомошниках, на узліссях і лісових галявинах, іноді на відкритих трав'яних схилах. Віддає перевагу піщаним карбонатним ґрунтам[299]. | Lamiaceae | |
723 | Dracocephalum thymiflorum L. маточник чебрецевий | На всій території, рідко. У відкритих піщаних місцях, на залізничних насипах, узбіччях доріг[300]. | Lamiaceae | |
724 | Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl. Нв їжакоплідник виткий | На всій території часто. Як бур'ян на городах, пустирях, сміттєвих місцях, біля жител[301]. | Lamiaceae | |
725 | Galeopsis bifida Boenn. жабрій дводільний | На всій території, нерідко. У сируватих чорно-вільшняках, на узліссях, осушених торфовищах, перелогах, у засмічених місцях, іноді в посівах[302]. | Lamiaceae | |
726 | Galeopsis ladanum L. жабрій польовий | На всій території, часто. У синантропних місцях проживання на піщаному ґрунті, на сухих узліссях, узбіччях доріг, на перелогах, полях, засмічених місцях[302]. | Lamiaceae | |
727 | Galeopsis pubescens Besser жабрій пухнастий | У Брестській області та ок. м. Мінська, дуже рідко. У деградованих дібровах, на узліссях, лісових галявинах, у чагарниках, іноді біля житла[302]. | Lamiaceae | |
728 | Galeopsis speciosa Mill. жабрій строкатий | На всій території, нерідко. Як бур'ян на полях, на лісових вирубках, на сміттєвих місцях, узбіччях доріг, біля житла[302]. | Lamiaceae | |
729 | Galeopsis tetrahit L. жабрій звичайний | На всій території, часто. У розріджених вогкуватих лісах, на лісових галявинах, перелогах, осушених торфовищах, у засмічених місцях, на полях, городах[302]. | Lamiaceae | |
730 | Glechoma hederacea L. розхідник звичайний | На всій території, часто. На закущених луговинах, узліссях лісів, берегах водойм, у порушених і рудеральних місцях проживання[300]. | Lamiaceae | |
731 | Glechoma hirsuta Waldst. & Kit. розхідник шорсткий | На всій території, рідко. У широколистяних та ялиново-широколистяних лісах, чагарниках ліщини[300]. | Lamiaceae | |
732 | Lamium album L. глуха кропива біла | На всій території, часто, в Поліссі відсутня. У садах і на городах, рудеральнимих місцях проживання, біля жител[296]. | Lamiaceae | |
733 | Lamium amplexicaule L. глуха кропива стеблообгортна | На всій території, зрідка. Як бур'ян на городах, у посівах просапних культур, квітниках[296]. | Lamiaceae | |
734 | Lamium galeobdolon (L.) L. (syn. Galeobdolon luteum) — | На всій території, нерідко. У широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, у моховитих ялинниках, іноді в чагарниках[296]. | Lamiaceae | |
735 | Lamium maculatum L. глуха кропива плямиста | На всій території, зрідка. У розріджених змішаних лісах, чорновільшняках, дібровах, заростях чагарників, обривах, старих парках, прибережних луговинах[296]. | Lamiaceae | |
736 | Lamium purpureum L. глуха кропива пурпурова | На всій території, часто. Як бур'ян у садах, на городах, перелогах, окультурених торфовищах, у рудеральних місцях проживання[296]. | Lamiaceae | |
737 | Leonurus cardiaca L. собача кропива звичайна | На всій території, зрідка. У засмічених місцях, пустирях, сухих відкритих схилах, чагарниках чагарників, канавах, на осушених торфовищах. | Lamiaceae | |
738 | Leonurus quinquelobatus Gilib. ex Usteri — | На всій території, нерідко. У засмічених місцях, біля житла, на пустирях, узбіччях доріг, покладів[296]. | Lamiaceae | |
739 | Lycopus europaeus L. вовконіг європейський | На всій території, дуже часто. На берегах водойм, меліоративних каналів, у заболочених берегах водойм, меліоративних каналів, у заболочених чорновільшняках і ялинниках, заростях верболозів, на околицях низинних боліт і заболочених луговинах[303]. | Lamiaceae | |
740 | Marrubium vulgare L. шандра звичайна | У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. У засмічених місцях[300]. | Lamiaceae | |
741 | Melittis melissophyllum L. (як Melittis sarmatica) кадило звичайне | Цей реліктовий, за походженням давньо-середземноморський неморальний вид виявлений в Барановицькому, Березівському, Брестському, Івацевічському, Кам'янецькому, Кобринському, Малоритському, Пружанському, Столінському, Пинському та Іванівському районах Брестської області, Волковиському, Гродненському, Зельвенському, Мостовському, Слонімському і Свислоцькому районах Гродненської області, Лельчицькому і Мозирському районах Гомельської області. Найбільш північне місце зростання розташоване в Мінському районі Мінської області. Найбільш просунуте на схід місце зростання на Мозирської височини. Населяє дубові, широколистяно-смерекові, дубово-соснові й березові ліси. Віддає перевагу родючим свіжим пухким ґрунтам і напівтіньовим умовам[304]. | Lamiaceae | |
742 | Mentha aquatica L. м'ята водяна | На всій території, зрідка. На сирих берегах водойм, часто прямо у воді[305]. | Lamiaceae | |
743 | Mentha arvensis L. м'ята польова | На всій території, дуже часто. На берегах водойм, вогких луках, перелогах, на полях, городах, біля жител[305]. | Lamiaceae | |
744 | Mentha longifolia (L.) L. м'ята довголиста | На всій території, нерідко. На берегах річок і меліоративних каналів, на сирих прибережних луках[305]. | Lamiaceae | |
745 | Nepeta cataria L. котяча м'ята справжня | На всій території, зрідка. На схилах, пустирях, узбіччях доріг, сміттєвих місцях, біля жител. Іноді культивується як медоносна рослина[300]. | Lamiaceae | |
746 | Origanum vulgare L. материнка звичайна | На всій території, нерідко. На березняках, остепнених лугах, закущених луговинах, узліссях, галявинах, вирубках, узбіччях доріг, трав'яних схилах[298]. | Lamiaceae | |
747 | Prunella grandiflora (L.) Scholler суховершки великоцвіті | На всій території, крім півночі республіки, зрідка. У світлих соснових лісах, суборах, березняках, на вирубках, узліссях, остепнених схилах[302]. | Lamiaceae | |
748 | Prunella vulgaris L. суховершки звичайні | На всій території, дуже часто. На луках, закущених луговинах, лісових галявинах, на берегах водойм, в освітлених лісах, на вирубках, узліссях, рудеральних місцях, на узбіччях доріг[302]. | Lamiaceae | |
749 | Salvia pratensis L. шавлія лучна | Реліктовий лісостеповий вид, що перебуває в Білорусі на північній межі ареалу. Основна частина місць зростання зосереджена в південно-східній частині республіки. Зростає в сухих розріджених соснових, дрібнолистих (березових) і широколистяно-соснових лісах, дубово-ліщинових заростях на берегових схилах в долинах річок, а також в порушених ценозах — на залізничних насипах, узбіччях доріг. Воліє освітлені ділянки, що добре прогріваються з пухким піщаним ґрунтом[306]. | Lamiaceae | |
750 | Salvia verticillata L. шавлія кільчаста | На всій території, досить рідко. На з.д. насипах, узбіччях доріг, у соснових лісах[298]. | Lamiaceae | |
751 | Scutellaria galericulata L. шоломниця звичайна | На всій території, часто. На берегах річок, озер, низинних боліт, у заболочених чорновільшняках і сирих змішаних лісах, на сирих закущених луговинах[300]. | Lamiaceae | |
752 | Scutellaria hastifolia L. шоломниця списолиста | Тяжіє до заплав великих річок в південній частині республіки (р. Німан, Дніпро, Прип'ять), зрідка, в центральній рідко. На заплавних луках, сирих закущених луговинах, берегах водойм, заростях верболозів[300]. | Lamiaceae | |
753 | Stachys annua (L.) L. чистець однорічний | У південній частині республіки, рідко. На алювіальних наносах, крейдяних грядках, з.д. насипах, як бур'ян на полях і городах[297]. | Lamiaceae | |
754 | Stachys palustris L. чистець болотяний | На всій території, часто. На заболочених берегах водойм, низинних болотах, болотистих луговинах, у проріджених чорновільшняках, розроблених торфовищах, узбіччях доріг, на полях[297]. | Lamiaceae | |
755 | Stachys recta L. чистець прямий | У Гомельській і Брестській областях, рідко. На остепнених луговинах, піщаних грядках, у піщано-вапнякових кар'єрах, на схилах з.д. полотна, схилах ярів, у проріджених сосново-дубових лісах[297]. | Lamiaceae | |
756 | Stachys sylvatica L. чистець лісовий | На всій території, нерідко. У тінистих широколистяних і ялиново-широколистяних лісах, чагарниках ліщини, сирих ярах, чорно-вільшняках[297]. | Lamiaceae | |
757 | Teucrium scordium L. самосил часниковий | Майже виключно в долині р. Прип'яті та її приток, рідко. На заплавних луках, заболочених берегах річок, озер, серед верболозів, на алювіальних наносах, у заболочених чагарниках[294]. | Lamiaceae | |
758 | Thymus pulegioides L. (у т. ч. Thymus marschallianus) чебрець широколистий | На всій території, досить часто. На низинних луках, сухих трав'яних схилах, з.д. насипах, узбіччях доріг, у заростях чагарників, березняках і розріджених змішаних лісах[298]. | Lamiaceae | |
759 | Thymus serpyllum L. чебрець повзучий | На всій території, часто. На відкритих піщаних схилах, дюнно-горбистих пісках, булавоносцевих і ялівцевих пустками, лишайникових і верещатникових борам, на суходільних луках, вирубках, узліссях, з.д. насипах, узбіччях доріг[298]. | Lamiaceae | |
760 | Pinguicula vulgaris L. товстянка звичайна | Голарктичної реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за південно-східним кордоном ареалу. Вперше зібрано на березі оз. Колдичевске в Барановицькому районі та в околицях Новогрудка в кінці 19-го століття. У 1960 р. вид виявлений в околицях с. Шкеличі Новогрудського району, де реєструється до сих пір (1991, 1992, 2002 роки). У 70-х роках минулого століття відзначений для Мядельського району, а в 1989 р. для Вілейського району Мінської області. Населяє сирі й заболочені луги та ключові болота з гіпново-дрібноосоково-злаковою рослинністю переважно в долинах малих річок; зазвичай на багатих кальцієм ґрунтах[307]. | Lentibulariaceae | |
761 | Utricularia australis R.Br. пухирник південний | Відзначався для б. Могилевської губернії. В останні десятиліття не виявлявся. У старицях, канавах, на болотах[308]. | Lentibulariaceae | |
762 | Utricularia intermedia Hayne пухирник середній | У південних районах республіки, рідко. На сфагнових й гипнових болотах, у невеликих стоячих водоймах[308]. | Lentibulariaceae | |
763 | Utricularia minor L. пухирник малий | У південних районах республіки, дуже рідко. На болотах, у стоячих водоймах[308]. | Lentibulariaceae | |
764 | Utricularia vulgaris L. пухирник звичайний | На всій території, нерідко. У старицях, канавах, на болотах[308]. | Lentibulariaceae | |
765 | Gagea lutea L. зірочки жовті | На всій території, досить часто. Зростає в широколистяних, хвойно-широколистяних і змішаних вологих і сирих лісах, на їх узліссях, галявинах, берегах і долинах струмків і невеликих річок, в парках; кальцефільний вид[309]. | Liliaceae | |
766 | Gagea minima (L.) Ker Gawl. зірочки маленькі | На всій території, досить часто. Зростає в парках, на пустках біля житла, узбіччях доріг, у гаях, на місці колишніх поселень, на старих городищах, рідше в сирих лісах, на їхніх узліссях, галявинах, схилах корінних берегів річок і струмків[310]. | Liliaceae | |
767 | Gagea pratensis (Pers.) Dumort. зірочки лучні | У західній і південно-західній частинах республіки, зрідка. Зростає в парках, на пустках біля житла, на місці колишніх поселень, газонах, на узбіччях доріг, узліссях лісів, зазвичай розноситься з привізним ґрунтом і посадковим матеріалом дерев і чагарників[311]. | Liliaceae | |
768 | Gagea spathacea (Hayne) Salisb. зірочки покривні | У півд. і південно-сх. частинах республіки, дуже рідко. Зростає в заболочених і сирих широколистяних, чорно-вільхових і змішаних лісах на багатих ґрунтах, в парках[312]. | Liliaceae | |
769 | Lilium martagon L. лілія лісова | У південних і центральних районах республіки, зрідка; трапляється на північній межі ареалу. Населяє широколистяні й хвойно-широколисті, змішані, дрібнолисті, рідше хвойні ліси; частіше трапляється на моренних пагорбах і крайових льодовикових грядках. Рідко культивується як декоративна рослина на присадибних і дачних ділянках, в парках, іноді дичавіє[313]. | Liliaceae | |
770 | Tulipa sylvestris L. Нв тюльпан лісовий | На всій території республіки (переважно в західній частині), зрідка. Культивується як декоративна рослина в парках, на присадибних і дачних ділянках, успішно й давно натуралізувався в старих парках[314]. | Liliaceae | |
771 | Linum catharticum L. льон проносний | На всій території, зрідка; в Поліссі, рідко. На вогких луках і серед чагарників[315]. | Linaceae | |
772 | Linum flavum L. льон жовтий | Відомий з смт Турова Гомельської області. В останні десятиліть не відзначався. Серед заростей чагарників[315]. | Linaceae | |
773 | Radiola linoides Roth льонець дрібний | На всій території республіки, рідко. На моховитих луках, сирих путівцях і просіках, околицях полів, перелогах[315]. | Linaceae | |
774 | Lindernia procumbens (Krock.) Philcox коробчанка простерта | У Білорусі зростає в окремому локалітетів за північною межею європейської частини ареалу. Вперше виявлений в республіці в 1999 р. Нині відомо два місця зростання в Житковичський районі Гомельської області (на р. Ствіга). Населяє берегову зону затоплення, скріплені водоростевою кіркою алювіальні річкові наноси[316]. | Linderniaceae | |
775 | Lythrum borysthenicum (M.Bieb. ex Schrank) Litv. (syn. Middendorfia borysthenica) плакун дніпровський | В ок. м. Пінська, в Наровлянському і Хойнікьському районах Гомельської області, дуже рідко. На піщаних замулених алювіальних ґрунтах в заплавах р. Прип'ять і р. Словечна[317]. | Lythraceae | |
776 | Lythrum hyssopifolia L. плакун гісополистий | В ок. м. Брест і Житковичський районі Гомельської області, дуже рідко. У замулених місцях в заплавах річок, у придорожніх западинах, кар'єрах[318]. | Lythraceae | |
777 | Lythrum salicaria L. плакун верболистий | На всій території, часто. У високотрав'ї на берегах річок і озер, у меліоративних каналах, на низинних луках, у заростях чагарників[318]. | Lythraceae | |
778 | Lythrum virgatum L. плакун прутяний | У південній частині республіки, часто. У прибережних верболозах, заплавних дібровах, сирих придорожніх виїмках[318]. | Lythraceae | |
779 | Lythrum volgense D.A.Webb (syn. Peplis alternifolia) плакун волзький | У долині р. Прип'ять, дуже рідко. На річковому алювію, сирих придорожніх пісках[317]. | Lythraceae | |
780 | Lythrum portula (L.) D.A.Webb (syn. Peplis portula) плакун-щебрик | На всій території, рідко. На річковому алювію, на сирих пісках на узбіччях доріг[317]. | Lythraceae | |
781 | Trapa natans L. водяні горіхи звичайні | Реліктовий, за походженням тропогенно-бореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу. Основні місця зростання сконцентровані в південно-східній і північно-східній частинах республіки. Зростає в слабопроточних або стоячих, що добре прогріваються водоймах: частіше в заплавних озерах і старицях, в заплавах річок завглибшки 50–200 см, на мулистому ґрунті у воді, збагаченій залізом[319]. | Lythraceae | |
782 | Lavatera thuringiaca L. Нв собача рожа звичайна | На всій території, рідко. На схилових суходолах, узбіччях доріг, у рудеральних місцях[320]. | Malvaceae | |
783 | Malva excisa Rchb. Нв калачики вирізані | На всій території, зрідка. На схилових суходолах, на узбіччях доріг, у садах, парках, на сміттєвих місцях[321]. | Malvaceae | |
784 | Malva neglecta Wallr. калачики занедбані | На всій території, нерідко. У городах, садах, біля доріг, на звалищах, пустирях, засмічених місцях[320]. | Malvaceae | |
785 | Malva pusilla Sm. калачики дрібні | На всій території, часто. У парках, садах, городах, біля парканів, на пустирях, біля доріг, рідше на лісових галявинах[320]. | Malvaceae | |
786 | Tilia cordata Mill. липа дрібнолиста | На всій території, часто. Часто вирощується як декоративна. Супутня порода в широколистяних лісах, підлісок майже у всіх типах лісу, у прибережних чагарниках[322]. | Malvaceae | |
787 | Paris quadrifolia L. вороняче око звичайне | На всій території, нерідко. У сирих змішаних і хвойних лісах, чорновільшняках, заростях чагарників[87]. | Melanthiaceae | |
788 | Veratrum lobelianum Bernh. чемериця зеленоцвіта | Трапляється у всіх областях (можливо, за винятком Вітебської), рідко. Зростає на північній межі ареалу. Населяє вологі лісові луки, закущені лучки, узлісся і лісові галявини чорно-вільшняків, ялинників і змішаних лісів, околиці боліт[323]. | Melanthiaceae | |
789 | Menyanthes trifoliata L. бобівник трилистий | На всій території, часто. На низинних луках і болотах, на заболочених берегах річок і озер, меліоративних каналах[270]. | Menyanthaceae | |
790 | Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) Kuntze плавун щитолистий | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на північно-східному кордоні європейської частини ареалу. Виявлено в 1976 р. у двох близько розташованих один від одного місцях на р. Німан в Столбцовському (Мінська область) і Корелічському (Гродненська область) районах. Зростає в стоячих і повільних водах річкових стариць і затонів[324]. | Menyanthaceae | |
791 | Montia fontana L. — | У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. На низинних луках, піщаних річкових і озерних обмілинах[93]. | Montiaceae | |
792 | Nuphar lutea (L.) Sm. глечики жовті | На всій території, часто. У стоячих і повільних водах[85]. | Nymphaeaceae | |
793 | Nuphar pumila (Timm) DC. — | Реліктовий, за походженням бореально-тайговий вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Відомі місця зростання в Березівському районі (оз. Спорівське) Брестської області, у Браславському (стариця Західної Двіни в околицях смт Друя), Верхньодвінському (озера Освея і Стрілківське), Міорському (оз. Щелно, р. Хоробовка), Россонському (озера Аксеново, Плотічне, південно-західне узбережжя оз. Мохове) і Чашнікському (оз. Лукомське) районах Вітебської області. Зростає в багатих біогенними елементами водоймах і водотоках з повільною і стоячою водою (в озерах, рідше в заплавах великих річок) на глибині 1.5–2 м, на мулистих відкладеннях[325]. | Nymphaeaceae | |
794 | Nymphaea alba L. латаття біле | Реліктовий, за походженням пребореальний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках поблизу північно-східній межі ареалу. Відмічений у Березівському, Дрогичинському, Лунінецькому, Пинському, Пружанському і Столінському районах Брестської області; Бориславському, Городоцькому, Россонському районах Вітебської області; Житковичському, Наровлянському, Речицькому, Хойнікському районах Гомельської області; Свислоцьку, Мостовському районах Гродненської області; Мядельському, Столбцовському районах Мінської області. Мешкає в озерах, річках, каналах, в затоках, старицях, ставках, зазвичай біля берегів і в заплавах, де течія повільна, на глибинах до 2.5 м[326]. | Nymphaeaceae | |
795 | Nymphaea candida C.Presl латаття сніжно-біле | У всіх районах, зрідка. У стоячих або повільних водах[85]. | Nymphaeaceae | |
796 | Nymphaea tetragona Georgi — | У Віленському районі Мінської та Міорському районі Вітебської областей, дуже рідко. В озерах і старицях річок[85]. | Nymphaeaceae | |
797 | Fraxinus excelsior L. ясен звичайний | На всій території, нерідко. Лісотвірна або супутня порода в широколистяних та вільхових лісах[327]. | Oleaceae | |
798 | Chamerion angustifolium L. (syn. Chamaenerion angustifolium) — | На всій території, дуже часто. На згарищах, вирубках, в освітлених березняках, проріджених сосняках, узліссях, на пустирях, узбіччях доріг, з.д. насипах, осушених торфовищах, перелогах, біля жител[328]. | Onagraceae | |
799 | Circaea alpina L. відьмине зілля низьке | На всій території, зрідка. У сирих ялинниках, чорновільшняках і змішаних лісах[329]. | Onagraceae | |
800 | Circaea lutetiana L. відьмине зілля звичайне | На всій території, зрідка, на північ рідше. У тінистих листяних лісах і чагарниках, на берегах лісових струмків, узліссях чорновільшняків, сирих тінистих ярах[329]. | Onagraceae | |
801 | Epilobium collinum C.C.Gmel. зніт пагорбовий | На більшій частині території, зрідка. Не відзначений у Вітебській і Могильовській областях. На піщаному ґрунті в порушених місцях проживання, в сіровільшняках, на узліссях сосняків, на борових галявинах, на схилах з.д. насипів[328]. | Onagraceae | |
802 | Epilobium hirsutum L. зніт шорсткий | На всій території зрідка, на північ частіше. На топких берегах річок, струмків, озер, у прибережних у прибережних чорновільшняках, верболозах, на околицях ключових і низинних боліт, у меліоративних канавах, на заболочених лугах, осушених торфовищах[328]. | Onagraceae | |
803 | Epilobium montanum L. зніт гірський | На всій території, часто. У досить зволожених ялинниках і сосняках, в суборах, дібровах, дубово-грабових лісах, сіровільшняках, заростях ліщини, на сирих луках, узбіччях доріг[328]. | Onagraceae | |
804 | Epilobium obscurum Schreb. зніт темний | У Мядельському і Вілейському районах Мінської області, дуже рідко. На сирих берегах водойм[328]. | Onagraceae | |
805 | Epilobium palustre L. зніт болотяний | На всій території, часто. На заболочених лугах, осокових болотах, замулених берегах водойм, на торфовищах, у заростях крушини, у верболозах[328]. | Onagraceae | |
806 | Epilobium parviflorum Schreb. зніт дрібноцвітий | На всій території, зрідка, на північ частіше. На топких берегах водойм, ключових і осокових болотах, заторфованих луговинах, на вироблених торфовищах[328]. | Onagraceae | |
807 | Epilobium pseudorubescens A.K.Skvortsov зніт несправжньочервонуватий | У Воложинському районі Мінської області й Березинському заповіднику, дуже рідко. На досить зволожених вирубках, просіках[328]. | Onagraceae | |
808 | Epilobium roseum (Schreb.) Schreb. зніт рожевий | На всій території, дуже рідко. Більш часто в північно-західній частині Мінської області. На топких берегах річок, озер, меліоративних канав, у чорновільшняках і грабових лісах[328]. | Onagraceae | |
809 | Epilobium tetragonum L. зніт чотиригранний | На більшій частині території, крім Вітебської та Гродненської областей, дуже рідко. На низинних болотах, заболочених луговинах, схилах меліоративних канав, у сирих сосняках і деградованих дібровах[328]. | Onagraceae | |
810 | Oenothera biennis L. Нв (у т. ч. Oenothera rubricaulis) енотера дворічна | На сухих галявинах, сосняках, булавоносцевих і ялівцевих пустках, заплавних піщаних гривам, кар'єрах, узбіччях доріг, з.д. насипах. На всій території, досить часто[329]. | Onagraceae | |
811 | Anacamptis coriophora (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase (syn. Orchis coriophora) — | У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу; трапляється спорадично, переважно в південній частині республіки. Населяє вологі й сирі луки (особливо заплавні) з низьким і розрідженим різнотравно-злаковим травостоєм, околиці ключових боліт; росте переважно на карбонатних ґрунтах[330]. | Orchidaceae | |
812 | Anacamptis morio (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase (syn. Orchis morio) — | У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу. Основні місця зростання зосереджені в Мядельському районі Мінської, Островецькому районі Гродненської та Поставському районі Вітебської областей. Населяє суходільні, рідше заплавні луки (серед низького і розрідженого різнотравно-злакового травостою), околиці боліт, береги озер і річок, лісові галявини і галявини, серед чагарників[331]. | Orchidaceae | |
813 | Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch булатка довголиста | Реліктовий, за походженням південноєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу. Населяє широколистяні, хвойно-широколистяні й дрібнолисті ліси, серед чагарників. | Orchidaceae | |
814 | Cephalanthera rubra (L.) Rich. булатка червона | Реліктовий, за походженням південноєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі на північно-східній межі ареалу. Здебільшого виявлений у південних і центральних районах республіки. Населяє широколистяні, хвойно-широколистяні, вторинні дрібнолисті ліси, серед чагарників. | Orchidaceae | |
815 | Corallorhiza trifida Châtel. коральківець тридільний | Реліктовий, за походженням циркумбореальний тайговий вид, що перебуває в Білорусі поблизу південної межі поширення. Трапляється в Верхньодвінському, Вітебському, Городоцькому, Докшицькому, Лепельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах Вітебської області, у Мінському і Мядельському районах Мінської області. Населяє заболочені хвойні, змішані й листяні ліси з розрідженим трав'яним покривом, луки, околиці боліт і заболочені береги озер. Полюбляє напівтіньові, добре зволожені, як правило, замоховілі ділянки[332]. | Orchidaceae | |
816 | Cypripedium calceolus L. зозулині черевички справжні | Реліктовий, за походженням євросибірський подтаєжний вид, що перебуває на території Білорусі в ізольованих локалітетах європейського фрагмента ареалу. Населяє розріджені широколистяні, хвойні, хвойно-широколистяні та дрібнолисті ліси, на лісових галявинах, на окрайках боліт; воліє свіжі, нейтральні, багаті гумусом і кальцієм ґрунти і напівтіньові умови[333]. | Orchidaceae | |
817 | Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó зозульки Фукса | На всій території, досить часто. У широколистяних, змішаних і хвойних лісах на вологому багатому гумусом ґрунті, на заболочених витоків струмків, лісових галявинах, у чагарниках, вздовж зарослих узбіч доріг[334]. | Orchidaceae | |
818 | Dactylorhiza incarnata (L.) Soó (як Dactylorhiza ochroleuca) зозульки м'ясо-червоні | Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[335]. | Orchidaceae | |
819 | Dactylorhiza maculata (L.) Soó зозульки плямисті | На всій території, зрідка. На сирих і заболочених лугах і лісах, на болотах верхового, перехідного і низинного типів, у заростях чагарників[334]. | Orchidaceae | |
820 | Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt & Summerh. зозульки травневі | У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання поблизу північно-східній межі ареалу. Населяє сирі й заболочені луги, евтрофні болота, рідше вологі ліси, лісові галявини та схили доломітових кар'єрів біля виходу ключів[336]. | Orchidaceae | |
821 | Dactylorhiza sambucina (L.) Soó зозульки бузинові | За даними літератури наводився для бувшої Мінської губернії (с. Юхновичі)[334]. | Orchidaceae | |
822 | Dactylorhiza traunsteineri (Saut. ex Rchb.) Soó зозульки Траунштайнера | У Вітебському, Глубоцькому, Городоцькому, Докшицькому і Лепельському районах Вітебської області, дуже рідко. На заплавних і низинних луках, у заболочених лісах, на болотах низинного, перехідного і верхового типів[334]. | Orchidaceae | |
823 | Dactylorhiza viridis (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase (syn. Coeloglossum viride) — | Реліктовий, за походженням бореально-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання поблизу південного кордону ареалу. Трапляється розсіяно на всій території, крім південної частини. Зростає на сирих низинних і зволожених суходільних луках, в заплавах невеликих річок і струмків, на узліссях листяних і хвойних лісів, серед чагарників. Віддає перевагу ділянкам з негустим і низькорослим травостоєм[337]. | Orchidaceae | |
824 | Epipactis atrorubens (Hoffm.) Besser коручка темно-червона | У Білорусі вид (за походженням середньоєвропейський пребореальний) трапляється спорадично на всій території, найбільш рідко у Вітебській області, де відомо тільки два місця зростання. Населяє листяні та світлі хвойні ліси, переважно на сухих лісових галявинах і узліссях, нерідко серед чагарників. Віддає перевагу ґрунту з близьким заляганням карбонатних порід[338]. | Orchidaceae | |
825 | Epipactis helleborine (L.) Crantz коручка широколиста | На всій території республіки, зрідка. У соснових і змішаних лісах, на узліссях і вирубках[339]. | Orchidaceae | |
826 | Epipactis palustris (L.) Crantz коручка болотяна | На всій території, зрідка. На заболочених лугах, осокових болотах, сирих закущених луговинах[339]. | Orchidaceae | |
827 | Epipogium aphyllum Sw. надбородник безлистий | У Вітебській області, дуже рідко. В останні десятиліття на території республіки не виявлявся. У сирих хвойних і широколистяних лісах[340]. | Orchidaceae | |
828 | Goodyera repens (L.) R.Br. однобічник повзучий | У північних областях республіки трапляється нерідко, в Поліссі дуже рідко. У моховитих хвойних і змішаних лісах[339]. | Orchidaceae | |
829 | Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. билинець звичайний | У Білорусі перебуває в особливих локалітетах і острівних ділянках зростання в межах основної частини ареалу. Населяє осоково-сфагнові болота, сирі луки, узлісся й лісові галявини змішаних лісів, серед чагарників. Більш рясний на вапняних помірно вологих ґрунтах. Воліє добре освітлені ділянки[341]. | Orchidaceae | |
830 | Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. билинець найзапашніший | Наводиться за даними літератури для ок. м. Слуцьк і Біловезької пущі[340]. | Orchidaceae | |
831 | Hammarbya paludosa (L.) Kuntze м'якух болотяний | Реліктовий, за походженням бореально-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання поблизу південного і південно-східного кордонів ареалу. Більшість відомих місць зростання виявлено у Вітебській (Верхньодвінський, Полоцький, Докшицький, Поставський, Россонський, Лепельський райони) і Мінській (Мядельський район) областях. Населяє осоково-сфагнові болота, заболочені ліси й заплави річок, тонкі береги озер[342]. | Orchidaceae | |
832 | Herminium monorchis (L.) R.Br. медівка обнобульбова | Реліктовий, за походженням подтаєжний гірський вид, що перебуває в Білорусі на західному кордоні Східноєвропейсько-сибірського і за східним кордоном західно-європейського фрагментів ареалу. Населяє сирі луки, лісові галявини, ключові болітця[343]. | Orchidaceae | |
833 | Liparis loeselii (L.) Rich. блищак болотяний | Голарктичний бореальний вид, що перебуває в Білорусі поблизу південно-східного кордону європейського фрагмента ареалу. Спорадично трапляється в Браславському, Глубоцькому, Городоцькому, Докшицькому, Лепельському, Поставському і Шарковщинському районах Вітебської області; Мядельському, Мінському і Воложинському районах Мінської області; в Мстиславському районі Могильовської області. Населяє торф'яні болота, болотисті луки, заболочені береги озер, приозерні сплавини. | Orchidaceae | |
834 | Malaxis monophyllos (L.) Sw. глевчак однолистий | Голарктичної бореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах в межах рівнинної частини ареалу. Населяє околиці сфагнових боліт, сирі й заболочені луки і ліси (хвойні та змішані), тонкі берега водойм. Слабоконкурентоспособний вид, зазвичай росте в умовах розрідженого травостою при частковому затіненні. | Orchidaceae | |
835 | Neotinea ustulata (L.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase (syn. Orchis ustulata) — | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на північно-західному кордоні ареалу. Нині перевірено відомо три місця зростання: околиці с. Глебковичі Мінського району (виявлено в кінці 80-х років минулого століття), околиці с. Пекалін Смолевічського району (виявлено в 1985 р) і околиці с. Осипова Ліозненського району (встановлено в 2003 р.). Населяє молоді сосняки верескового типу (в Мінському і Смолевічському районах), злаково-різнотравні луги (в Ліозненському районі)[344]. | Orchidaceae | |
836 | Neottia cordata (L.) Rich. (syn. Listera cordata) — | Голарктичної циркумбореальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на південно-східному кордоні європейського фрагмента ареалу. Перевірено відомий у Воложинському районі Мінської області, Ів'євському районі Гродненської області, Осиповичському районі Могильовської області, Верхньодвінському, Городоцькому, Лепельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах Вітебської області, Івацевічському і Пружанському районах Брестської області. Населяє сирі й заболочені хвойні ліси, переважно моховиті, мохові болота. Є індикатором кислих ґрунтів. Тіньолюбні рослина, на відкритих освітлених місцях зустрічається рідко[345]. | Orchidaceae | |
837 | Neottia ovata (L.) Bluff & Fingerh. (syn. Listera ovata) — | Рівнинно-субальпійський вид, зустрічається спорадично майже на всій території Білорусі, найбільш часто в північних районах. Населяє сирі хвойні, листяні та змішані ліси, лісові галявини й узлісся, низинні луки, порослі чагарником, околиці боліт. Воліє напівтіньові умови[346]. | Orchidaceae | |
838 | Neottia nidus-avis (L.) Rich. гніздівка лісова | На всій території, зрідка. У моховитих ялинниках, змішаних і широколистяних лісах[339]. | Orchidaceae | |
839 | Neottianthe cucullata (L.) Schltr. каптурниця лісова | У Білорусі трапляється в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання поблизу південного кордону ареалу, відсутня в північно-східній частині республіки і центральному Поліссі (за винятком Мозирської височини). Виростає в старовікових соснових і змішаних (сосново-березових з ялиною, сосново-дубових) лісах, часто поблизу річок і озер. Трапляється на ґрунтах різного механічного складу і родючості, але частіше на піщаних і супіщаних ґрунтах. Віддає перевагу ділянкам з добре розвиненим моховим покровом і не густим травостоєм. Коренева система перебуває неглибоко в ґрунті, тому рослина вимоглива до вологості повітря і підстилки[347]. | Orchidaceae | |
840 | Ophrys insectifera L. комашник мухоносний | Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[348]. | Orchidaceae | |
841 | Orchis mascula (L.) L. зозулинець чоловічий | У Білорусі вид перебуває на східній межі ареалу. Перевірено відомі місця зростання у Вітебському, Городоцькому, Ліозненському і Шумлянському районах Вітебської області, у Мядельському районі Мінської області. Населяє сирі луки, лісові галявини, околиці низинних і перехідних боліт, переважно на багатих карбонатами ґрунтах. У Білоруському Поозір'ї трапляється на сирих луках і схилах (частіше на перехідних — від вогкуватих до остепнених — ділянках) в межах смуг відчуження залізниць[349]. | Orchidaceae | |
842 | Orchis militaris L. зозулинець шоломоносний | У Білорусі відомі місця зростання у Вітебському (с. Великі Летці) і Шумлянському (с. Тербешово) районах Вітебської області, у Гродненському районі (околиці м. Гродно) Гродненської області і Мстиславського районі (с. Нові Віхрани, околиці м. Мстиславль) Могилевської області. Населяє сирі луки, лісові галявини й узлісся, околиці боліт. Трапляється також у порушених місцях проживання — на узбіччях шосе, на залізничних насипах, в насадженнях лісових культур; у міру розвитку трав'яного покриву кількість виду зменшується. Воліє добре освітлені ділянки, але може витримувати й затінення[350]. | Orchidaceae | |
843 | Platanthera bifolia (L.) Rich. любка дволиста | На всій території, нерідко. У хвойно-широколистяних лісах, суборах, сосняках, березняках, сіровільшняк, дібровах, на перелісках, закущених галявинах, узліссях[340]. | Orchidaceae | |
844 | Platanthera chlorantha (Custer) Rchb. любка зеленоцвіта | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання на північній і північно-східному кордонах ареалу. Трапляється в південних, центральних і західних районах республіки. Населяє широколистяні, рідше дрібнолисті, хвойні та змішані ліси. Напівтіньова рослина; при тривалому збереженні низької освітленості поступово зникає. Воліє добре аеровані некислі ґрунти[351]. | Orchidaceae | |
845 | Euphrasia nemorosa (Pers.) Wallr. (Euphrasia parviflora) очанка гайова | На всій території, часто. Населяє луки, лісові галявини, пасовища та інші порушені місця проживання[352]. | Orobanchaceae | |
846 | Euphrasia rostkoviana Hayne очанка лучна | На всій території, зрідка, на північ частіше. Населяє вологі луки, сирі лісові галявини і узлісся, закущені околиці боліт[352]. | Orobanchaceae | |
847 | Euphrasia stricta J.P.Wolff ex J.F.Lehm. очанка випрямлена | На всій території, часто. Населяє узлісся соснових і змішаних лісів, лісові галявини й узлісся, суходільні луки[352]. | Orobanchaceae | |
848 | Lathraea squamaria L. петрів хрест лускатий | На всій території, зрідка. Населяє тінисті широколистяні й широколистяно-смерекові ліси. Паразитує переважно на коренях ліщини, рідше вільхи[353]. | Orobanchaceae | |
849 | Melampyrum arvense L. перестріч польовий | У Гомельській, Могильовській, Брестській і Вітебської областях, дуже рідко. Населяє сухі луки, узбіччя і схили з.д. й шосейні насипи[354]. | Orobanchaceae | |
850 | Melampyrum cristatum L. перестріч гребенястий | У Брестській, Гомельській, Гродненській і Мінської областях, рідко. Населяє заплавні розріджені листяні та змішані ліси, галявини, узлісся[354]. | Orobanchaceae | |
851 | Melampyrum nemorosum L. перестріч гайовий | На всій території, зрідка, в західних районах частіше. Населяє узлісся й галявини змішаних і листяних лісів, зарості чагарників[354]. | Orobanchaceae | |
852 | Melampyrum polonicum (Beauverd) Soó перестріч польський | На всій території, часто. Населяє узлісся й галявини змішаних і листяних лісів, зарості чагарників[355]. | Orobanchaceae | |
853 | Melampyrum pratense L. перестріч лучний | На всій території, досить часто. Населяє соснові й мішані ліси, узлісся й галявини[355]. | Orobanchaceae | |
854 | Melampyrum sylvaticum L. Мзв перестріч лісовий | Наводиться за даними літератури для території республіки[355]. | Orobanchaceae | |
855 | Odontites vernus (Bellardi) Dumort. кравник весняний | У Могильовській і Гомельській областях, дуже рідко. Як бур'ян у посівах зернових, частіше жита[356]. | Orobanchaceae | |
856 | Odontites vulgaris Moench кравник звичайний | На всій території, часто. Населяє луки, пасовища, околиці полів, узбіччя доріг[356]. | Orobanchaceae | |
857 | Orobanche alba Stephan ex Willd. вовчок білий | В Поліссі (за даними літератури). На трав'яних схилах, серед чагарників. Паразитує на видах з сімейства губоцвітих, переважно видах роду Thymus[357]. | Orobanchaceae | |
858 | Orobanche alsatica Kirschl. вовчок ельзаський | В ок. м. Лоєв Гомельської області та Біловезькій пущі (за даними літератури). Паразитує на видах з родини зонтичних. На трав'яних схилах, серед чагарників[357]. | Orobanchaceae | |
859 | Orobanche caryophyllacea Sm. Мзв вовчок підмаренниковий | В ок. м. Гродно (за даними літератури). Паразитує на видах роду Galium та інших представників родини Rubiaceae. На лісових галявинах, луках, серед чагарників[357]. | Orobanchaceae | |
860 | Orobanche coerulescens Stephan ex Willd. вовчок синюватий | В ок. м. Вітебськ, Стовпці та Брест, дуже рідко. Паразитує на видах роду Artemisia. На сухих схилах залізниці насипів[357]. | Orobanchaceae | |
861 | Orobanche cumana Wallr. вовчок соняшниковий | У Пінському районі Брестської області, дуже рідко. Як бур'ян на полях і городах. Паразитує на соняшнику, тютюні, помідорах, капусті та деяких інших культивованих рослинах[357]. | Orobanchaceae | |
862 | Orobanche elatior Sutton вовчок високий | В ок. м. Мінська і в Міорському районі Вітебської області, дуже рідко. Паразитує на Centaurea scabiosa. Населяє остепнені луки, сухі схили[357]. | Orobanchaceae | |
863 | Orobanche ramosa L. Нв вовчок гіллястий | У Житковичському районі Гомельської області, дуже рідко. Паразитує на коноплі, тютюні, соняшнику, томатах та інших культивованих рослинах. Як бур'ян на полях і городах, уздовж доріг[308]. | Orobanchaceae | |
864 | Orobanche reticulata Wallr. (syn. Orobanche pallidiflora) вовчок сітчастий | У Глубоцькому районі, Вітебської області (за даними літератури). Паразитує на видах осоту. У заростях чагарників на берегах річок, на узліссях лісів[357]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[358]. | Orobanchaceae | |
865 | Pedicularis exaltata Besser Мзв шолудивник високий | В ок. м. Мінськ (Збори початку XIX ст.). Населяє сирі луки, лісові галявини[356]. | Orobanchaceae | |
866 | Pedicularis kaufmannii Pinzger шолудивник Кауфманна | Реліктовий, за походженням лісостеповий вид в Білорусі перебуває на північно-західному кордоні ареалу. Нині відомо два місця зростання: в Городоцькому районі Вітебської області і Дрібінському районі Могильовської області. У перевірено відомих місцях зростає на суходільних остепнених луках в смузі відчуження залізниці[359]. | Orobanchaceae | |
867 | Pedicularis palustris L. шолудивник болотяний | На всій території, нерідко. Населяє сирі та заболочені луги, низинні болота, прибережні чагарники[356]. | Orobanchaceae | |
868 | Pedicularis sceptrum-carolinum L. шолудивник королівський | Бореальний реліктовий вид в Білорусі росте поблизу південно-західного кордону ареалу. Трапляється розсіяно на всій території республіки. Населяє закущені низинні та перехідні болота, вологі й заболочені суходільні та заплавні луки, узлісся й галявини лісів на низинних і перехідних болотах, береги каналів, канав[360]. | Orobanchaceae | |
869 | Pedicularis sylvatica L. шолудивник лісовий | Реліктовий, за походженням атлантично-європейський вид у Білорусі перебуває в окремих локалітетах за східним кордоном ареалу. Відомі достовірні місця зростання в Докшицькому районі Вітебської області, Мядельському, Вілейському і Мінському районах Мінської області, Брестському і Дрогичинському районах Брестської області. Населяє низькотравні вологі суходільні й низинні позазаплавні лугові спільноти (переважно екотонні ділянки на краях низинних боліт)[361]. | Orobanchaceae | |
870 | Rhinanthus angustifolius C.C.Gmel. (у. т. ч. R. a. subsp. apterus) (syn. Rhinanthus aestivalis) (syn. Rhinanthus serotinus) дзвінець вузьколистий | На всій території, часто. Населяє луки, узлісся, закущені околиці боліт, іноді як бур'ян на краях полів[362]. | Orobanchaceae | |
871 | Rhinanthus minor L. дзвінець малий | На всій території, часто. Населяє вологі та свіжі луки, лісові галявини й узлісся, іноді як бур'ян на краях полів[353]. | Orobanchaceae | |
872 | Oxalis acetosella L. квасениця звичайна | На всій території, дуже часто. У тінистих ялинових і ялиново-широколистяних лісах, рідше в сирих листяних лісах[363]. | Oxalidaceae | |
873 | Oxalis stricta L. Нв квасениця пряма | На всій території, зрідка. На лісових дорогах у листяних, хвойних і змішаних лісах, як бур'ян на городах і в синантропних місцях проживання[315]. | Oxalidaceae | |
874 | Chelidonium majus L. чистотіл звичайний | На всій території, нерідко, місцями утворює зарості. У лісах, на узліссях, у придорожніх хащах чагарників, у садах, парках, на пустирях, в рудеральних місцях перебування[89]. | Papaveraceae | |
875 | Corydalis cava (L.) Schweigg. & Körte ряст порожнистий | На всій території, рідко. У заболочених листяних лісах, чагарниках[364]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[365]. | Papaveraceae | |
876 | Corydalis intermedia (L.) Mérat ряст середній | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Знайдений у Вітебській (Вітебський район), Гомельській (Житковичський район і в м. Гомелі), Гродненській (Островецький район), Мінській (Воложинської район і на кордоні Воложинського і Молодечненського районів) і Могилевській (Бобруйський район) областях. Населяє широколистяні й дрібнолисті (сіровільшняки, березняки і чорновільшняки з дубом, ялиною, грабом) ліси зазвичай на високих схилах в долинах невеликих річок і струмків. Віддає перевагу добре гумусованим карбонатним ґрунтам[366]. | Papaveraceae | |
877 | Corydalis solida (L.) Clairv. ряст повний | На всій території, нерідко. На берегових схилах, заплавних дібровах, всюди на добре зволоженому, багатому ґрунті[364]. | Papaveraceae | |
878 | Fumaria officinalis L. рутка лікарська | На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, уздовж доріг[364]. | Papaveraceae | |
879 | Fumaria vaillantii Loisel. рутка Ваяна | У Брестському, Пінському, Житковичьському, Полоцькому і Гродненському районах, дуже рідко. Бур'ян на полях, городах, уздовж доріг[364]. | Papaveraceae | |
880 | Glaucium corniculatum (L.) Curtis Нв мачок рогатий | У містах Мінськ і Хойники Гомельської області, дуже рідко. У засмічених місцях, на полях, у посівах, біля доріг[89]. | Papaveraceae | |
881 | Papaver argemone L. мак польовий | У західних і південних районах республіки, дуже рідко. На полях, уздовж доріг[364]. | Papaveraceae | |
882 | Papaver dubium L. мак сумнівний | У південних і південно-західних районах республіки, рідко. На схилах, уздовж доріг, як бур'ян на полях[364]. | Papaveraceae | |
883 | Papaver rhoeas L. мак дикий | На всій території, рідко. На полях, у садах, уздовж доріг[364]. | Papaveraceae | |
884 | Papaver somniferum L. Нв мак городній | На всій території республіки, досить часто. Розводиться в садах і городах, нерідко дичавіє[364]. | Papaveraceae | |
885 | Callitriche cophocarpa Sendtn. виринниця тупоплода | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[367]. | Plantaginaceae | |
886 | Callitriche hamulata Kütz. ex W.D.J.Koch виринниця гачкувата | На всій території, рідко. У стоячих і повільних водах[367]. | Plantaginaceae | |
887 | Callitriche hermaphroditica L. виринниця двостатева | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[367]. | Plantaginaceae | |
888 | Callitriche palustris L. виринниця болотяна | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[367]. | Plantaginaceae | |
889 | Callitriche stagnalis Scop. виринниця ставкова | На всій території, рідко. У стоячих і повільних водах[367]. | Plantaginaceae | |
890 | Chaenorhinum minus (L.) Lange вушкоцвіт малий | На всій території, нерідко. Населяє Полотно, узбіччя й насипи залізничних і шосейних доріг, рідше як бур'ян на городах і полях[368]. | Plantaginaceae | |
891 | Digitalis grandiflora Mill. наперсник великоцвітий | На всій території, зрідка, в північних районах рідше. Населяє сосново-березові, сосново-широколистяні, широколистяні та смерекові ліси, лісові галявини, галявини, вирубки і схили[369]. | Plantaginaceae | |
892 | Gratiola officinalis L. авран лікарський | Переважно в південно-східній частині республіки, зрідка; в північній — дуже рідко (у заплавах Березини і Північної Двіни). На берегах річок, водойм і меліоративних каналів, низинних заплавних луках, прибережних чагарниках, алювіальних пісках[370]. | Plantaginaceae | |
893 | Hippuris vulgaris L. водяна сосонка звичайна | На всій території, зрідка. На болотах, у западинах на заплавних луках, що заливаються мулистими наносами[275]. | Plantaginaceae | |
894 | Limosella aquatica L. мулянка водяна | На всій території республіки, зрідка. На річкових і озерних прибережних мілинах, крайках непересихаючих калюж, у западинах, канавах, кюветах, коліях доріг і т.п[370]. | Plantaginaceae | |
895 | Linaria genistifolia (L.) Mill. льонок дроколистий | Переважно в південно-східній частині республіки, зрідка. Населяє сухі сосники, узлісся, дюни, узбіччя, схили насипів і виїмки шосейних і залізних доріг[368]. | Plantaginaceae | |
896 | Linaria vulgaris Mill. льонок звичайний | На всій території, часто. Населяє ґрунтові оголення, узбіччя та схили насипів і виїмки шосейних і залізних доріг, пустирі та пустки, узлісся соснових і змішаних лісів, лісові галявини, поклади, як бур'ян на полях і городах[368]. | Plantaginaceae | |
897 | Littorella uniflora (L.) Asch. — | У Білорусі перебуває в єдиному ізольованому локалітеті в Новогрудському районі (оз. Світязь) за південно-східним кордоном ареалу, де вперше згадується в першій половині 18 ст. і зростає понині. Населяє прибережну зона озер на глибині до 2.5 м[371]. | Plantaginaceae | |
898 | Plantago arenaria Waldst. & Kit. (syn. Plantago scabra) подорожник пісковий | У південній половині республіки нерідко, на північ — одинично. На схилах дорожніх насипів, узбіччях піщаних сільських доріг, пісках, узліссях сухих сосняків[372]. | Plantaginaceae | |
899 | Plantago lanceolata L. подорожник ланцетолистий | На всій території, часто. На сухих луках, у посівах, рудеральних місцях перебування[372]. | Plantaginaceae | |
900 | Plantago major L. подорожник великий | На всій території, часто. У населених пунктах, на узбіччях доріг та інших синантропних місцях перебування, прибережних заростях чагарників, садах і парках[372]. | Plantaginaceae | |
901 | Plantago media L. (у т. ч. Plantago stepposa) подорожник середній | На всій території, часто. На сухих луках, у рудеральних місцях перебування, посівах[372]. | Plantaginaceae | |
902 | Veronica agrestis L. вероніка рільна | На всій території, зрідка. Бур'ян на полях і городах[373]. | Plantaginaceae | |
903 | Veronica anagallis-aquatica L. вероніка прибережна | На всій території, зрідка. Населяє береги водойм, річок, струмків, канав, заболочені зниження, мілини, іноді зростає в воді[373]. | Plantaginaceae | |
904 | Veronica anagalloides Guss. (у т. ч. Veronica heureka) вероніка мілководна | У Новогрудському районі Гродненської, Горецькому районі Могилевської та Хойникському районі Гомельської областей, рідко. Населяє береги водойм, річок, струмків, канав, заболочені зниження, мілини, низинні луки[374]. | Plantaginaceae | |
905 | Veronica arvensis L. вероніка польова | На всій території, часто. Бур'ян на полях, городах; парові поля, пустирі, суходільні й заплавні луки, ґрунтові оголення[373]. | Plantaginaceae | |
906 | Veronica beccabunga L. вероніка струмкова | На всій території, нерідко. Населяє береги водойм, меліоративних каналів, багновини, заболочені низинні луки, іноді зростає в воді[373]. | Plantaginaceae | |
907 | Veronica catenata Pennell — | У Славгородському районі Могилевської, Столінському районі Брестської, Житковичському районі Гомельської областей, рідко. Населяє береги водойм, річок, струмків, канав, заболочені зниження, мілини, низинні луки[373]. | Plantaginaceae | |
908 | Veronica chamaedrys L. (syn. Veronica vindobonensis) вероніка дібровна | На всій території, дуже часто. Населяє лісові узлісся й галявини, зарості чагарників, заплавні луки і гриви, парки, схили насипів і виїмок залізних і шосейних доріг[374]. | Plantaginaceae | |
909 | Veronica dillenii Crantz вероніка Дилленія | На всій території, зрідка. Населяє сухі сосняки, пустирі, узбіччя доріг, піщані береги водойм, відкриті піски, рідше як бур'ян на полях[374]. | Plantaginaceae | |
910 | Veronica hederifolia L. вероніка плющелиста | Трапляється переважно в західних районах республіки, а також у Мозирському районі Гомельської області, рідко. Населяє паркові насадження, газони, сміттєві місця, узбіччя доріг, рідше як бур'ян на околицях полів, городів[374]. | Plantaginaceae | |
911 | Veronica incana L. вероніка сива | У Клічевському районі Могилевської, Мозирському і Житковичському районах Гомельської областей, дуже рідко. Населяє узлісся сухих сосняків, остепнені луки, узбіччя доріг[374]. | Plantaginaceae | |
912 | Veronica longifolia L. вероніка довголиста | На всій території, часто. Береги річок і водойм, зарості чагарників, сирі луки, широколистяні й мішані ліси[374]. | Plantaginaceae | |
913 | Veronica officinalis L. вероніка лікарська | На всій території, часто. Сухі хвойні та змішані ліси, узлісся, вирубки, галявини, схили дорожніх насипів і виїмок[374]. | Plantaginaceae | |
914 | Veronica opaca Fr. вероніка тьмяна | На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях і городах, клумбах[374]. | Plantaginaceae | |
915 | Veronica persica L. Нв вероніка перська | На всій території, зрідка. Трапляється біля доріг, у сміттєвих місцях, газонах, клумбах, перелогах; як бур'ян — на полях і городах[374]. | Plantaginaceae | |
916 | Veronica polita Fr. вероніка блискуча | У Гомельській, Брестській, Могилевській і Мінській областях, рідко. Паркові насадження, газони, сміттєві місця, узбіччя доріг, рідше як бур'ян на полях і городах[354]. | Plantaginaceae | |
917 | Veronica prostrata L. вероніка лежача | У Гомельській і Мінській областях, рідко. Суходільні луки, узбіччя доріг, схили дорожніх насипів і виїмок[354]. | Plantaginaceae | |
918 | Veronica scutellata L. вероніка щитоносна | На всій території, часто. Низинні сирі й заболочені луги, береги водойм і водотоків[354]. | Plantaginaceae | |
919 | Veronica serpyllifolia L. вероніка чебрецелиста | На всій території, часто. Узбіччя доріг, сирі ґрунтові оголення й мілини водойм, пасовища, торфовища, як бур'ян на краях полів і городів[354]. | Plantaginaceae | |
920 | Veronica spicata L. вероніка колосиста | На всій території, часто, на північ — рідше. Сухі соснові й мішані ліси, узлісся, галявини, піщані гриви в заплавах річок, узбіччя доріг[354]. | Plantaginaceae | |
921 | Veronica spuria L. вероніка волотиста | В околицях Могильова і Мозиря (збори кінця XIX і початку XX ст.). Береги річок, берегові схили, лісові галявини і узлісся[354]. | Plantaginaceae | |
922 | Veronica teucrium L. вероніка широколиста | На всій території, зрідка. Сухі узлісся листяних і змішаних лісів, суходільні луки, схили річкових долин і озерних улоговин[354]. | Plantaginaceae | |
923 | Veronica triphyllos L. вероніка трилиста | У західних районах республіки, дуже рідко. Як бур'ян на краях полів, рідше на узбіччях доріг[354]. | Plantaginaceae | |
924 | Veronica verna L. вероніка весняна | На всій території, часто. Суходільні луки, ґрунтові оголення, узбіччя доріг, піщані береги, узлісся соснових і змішаних лісів, пустирі, пасовища, рідше як бур'ян на полях[354]. | Plantaginaceae | |
925 | Armeria maritima (Mill.) Willd. (syn. Armeria vulgaris) рядник звичайний | У західних районах республіки, досить часто; у центральних і північно-східних рідко, на південному сході не зазначено. У відкритих піщаних місцях, долинах річок[375]. | Plumbaginaceae | |
926 | Agropyron cristatum (L.) Gaertn. Нв житняк звичайний | На всій території, рідко. На з.д. насипах, у рудеральних місцях проживання, як бур'ян у посівах багаторічних трав[376]. | Poaceae | |
927 | Agrostis canina L. мітлиця собача | На всій території, нерідко. На сирих луках, низинних і перехідних болотах, у піщано-глинистих кар'єрах, на схилах каналів[377]. | Poaceae | |
928 | Agrostis capillaris L. (syn. Agrostis tenuis) мітлиця звичайна | На всій території, часто. На луках, галявинах, у розріджених лісах, на вирубках, узліссях, у сосняках, на перелогах, на узбіччях доріг, розбитих пісках, булавоносцевих і ялівцевих пустищах, біля жител. | Poaceae | |
929 | Agrostis gigantea Roth мітлиця велетенська | На всій території, часто. На луках, лісових галявинах, узліссях, косогорах, з.д. насипах, у піщаних кар'єрах[377]. | Poaceae | |
930 | Agrostis stolonifera L. мітлиця повзуча | На всій території, нерідко. На низинних луках, у западинах, кар'єрах, придорожніх кюветах, на сирих узбіччях доріг, берегах водойм, алювіальних наносах, осушених торфовищах[377]. | Poaceae | |
931 | Agrostis vinealis Schreb. мітлиця виноградникова | У південній частині республіки, зрідка. На сухих луках, піщаних пагорбах, у розріджених борах, з.д. насипах, пустирях[377]. | Poaceae | |
932 | Alopecurus aequalis Sobol. китник рудий | На всій території, нерідко. На вогких луках, трав'янистих болотах, берегах водойм, лісових дорогах[378]. | Poaceae | |
933 | Alopecurus geniculatus L. китник колінчастий | На всій території, нерідко. На вогких луках, тривалий час зволожених западинах і кюветах, на берегах водойм[378]. | Poaceae | |
934 | Alopecurus pratensis L. китник лучний | На всій території, часто. Іноді культивується. На луках, лісових галявинах, у чагарниках[378]. | Poaceae | |
935 | Anthoxanthum odoratum L. пахуча трава звичайна | На всій території, дуже часто. На луках, лісових галявинах, у розріджених лісах, на трав'янистих схилах, узбіччях доріг[379]. | Poaceae | |
936 | Apera spica-venti (L.) P.Beauv. метлюг звичайний | На всій території, часто. Як бур'ян у посівах, на піщаних пустках, узбіччях доріг, з.д. насипах, на пустирях, смітниках[377]. | Poaceae | |
937 | Arrhenatherum elatius (L.) P.Beauv. ex J.Presl & C.Presl. французький райграс високий | На всій території, зрідка. Культивується в кормових травосумішах, дичавіє. Ha вогкуватих луках, трав'янистих схилах, узбіччях доріг[380]. | Poaceae | |
938 | Avena fatua L. вівсюг | На всій території, дуже рідко. Як бур'ян на полях[381]. | Poaceae | |
939 | Beckmannia eruciformis (L.) Host зубровник звичайний | Переважно в Могильовській і Гомельській областях у межах долин річок Дніпро, Сож і Прип'ять, зрідка, в інших областях одинично. На вологих луках і западинах у долинах великих річок і низов'ях їхніх основних приток, зрідка заноситься в інші екотопи[379]. | Poaceae | |
940 | Brachypodium pinnatum (L.) P.Beauv. куцоніжка пірчаста | На всій території, рідко. У листяних і змішаних лісах, на лісових галявинах, у дубово-ліщинових заростях[382]. | Poaceae | |
941 | Brachypodium sylvaticum (Huds.) P.Beauv. куцоніжка лісова | На всій території, рідко, на південь частіше. У ялиново-грабових і грабових дібровах, в ялиново-широколистяних і чорно-вільхово-широколистяних лісах, у чагарниках, на лісових галявинах[382]. | Poaceae | |
942 | Briza media L. трясучка середня | На всій території, часто. На луках, закущених луговинах, лісових галявинах, на трав'янистих схилах[383]. | Poaceae | |
943 | Bromus arvensis L. стоколос польовий | На всій території, зрідка. У посівах як бур'ян, на узбіччях доріг, околицях полів, рудеральних місцях проживання[381]. | Poaceae | |
944 | Bromus benekenii (Lange) Trimen (syn. Bromopsis benekenii) стоколос Бенекена | У Гомельській і Брестській областях, ок. м. Мінськ, в Березинському заповіднику, дуже рідко. У листяних і змішаних лісах, чагарниках[384]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[385]. | Poaceae | |
945 | Bromus commutatus Schrad. стоколос змінений | На Поліссі, дуже рідко. На луках, біля доріг, лісових галявинах, у населених пунктах[381]. | Poaceae | |
946 | Bromus erectus Huds. (syn. Bromopsis erecta) стоколос прямий | У Вітебській області й ок. м. Бреста, дуже рідко. На суходільних луках, остепнених схилах[384]. | Poaceae | |
947 | Bromus hordeaceus L. (syn. Bromus mollis) стоколос м'який | На всій території, нерідко. На піщаних схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах, узліссях сосняків, перелогах[381]. | Poaceae | |
948 | Bromus inermis Leyss. (syn. Bromopsis inermis) стоколос безостий | На всій території, часто. На луках, з.д. схилах і насипах, уздовж доріг, на лісових узліссях, галявинах[384]. | Poaceae | |
949 | Bromus japonicus Thunb. стоколос японський | У Гомельській, Мінській, Могильовській областях, рідко. На схилах з.д. насипів, узбіччях доріг[381]. | Poaceae | |
950 | Bromus secalinus L. стоколос житній | На всій території, досить рідко. Як бур'ян у посівах, на перелогах, узбіччях доріг[381]. | Poaceae | |
951 | Bromus tectorum L. (syn. Anisantha tectorum) стоколос покрівельний | На всій території, зрідка. На піщаних схилах, з.д. і шосейних схилах, узліссях сосняків, булавоносцевих і ялівцевих пустищах[384]. | Poaceae | |
952 | Calamagrostis arundinacea (L.) Roth куничник очеретяний | На всій території, нерідко. На освітлених сируватих сосняках, ялинниках, хвойно-широколистяних лісах, вирубках, сирих узліссях[386]. | Poaceae | |
953 | Calamagrostis canescens (Weber) Roth куничник сивуватий | На всій території, нерідко. У заболочених лісах, на купинах сфагнових боліт, заболочених луках, на берегах водойм[377]. | Poaceae | |
954 | Calamagrostis epigejos (L.) Roth куничник звичайний | На всій території, часто. У розріджених соснових лісах, на лісових галявинах, на узліссях, піщаних косогорах, схилах з.д. насипів, біля доріг[377]. | Poaceae | |
955 | Calamagrostis stricta (Timm) Koeler (syn. Calamagrostis neglecta) куничник прямий | На всій території, зрідка. На низинних болотах, заторфованих луках, на берегах річок[377]. | Poaceae | |
956 | Catabrosa aquatica (L.) P.Beauv. струмочниця водяна | На всій території, зрідка. На берегах водойм, на заболочених лугах, у місцях виходів ключів[387]. | Poaceae | |
957 | Cinna latifolia (Trevir.) Griseb. — | У Білорусі перебуває в ізольованому локалітеті на південно-західному кордоні європейської частини ареалу. Перевірено відомий в Сенненському районі Вітебської області. Населяє сирі широколисті та смерекові ліси; росте на багатому гумусом пухкому ґрунті[388]. | Poaceae | |
958 | Corynephorus canescens (L.) P.Beauv. срібна трава сива | У південних і центральних районах республіки досить часто; на північ від м. Мінська зрідка; у Вітебській і Могильовській областях рідко. На піщаних схилах, узліссях сосняків, ялівцевих і булавоносцевих пустищах, на узбіччях доріг, з.д. насипах[386]. | Poaceae | |
959 | Crypsis alopecuroides (Piller & Mitterp.) Schrad. скритниця китникова | У південно-східній частині республіки, дуже рідко. На з.д. насипах, піщаних обмілинах[389]. | Poaceae | |
960 | Cynosurus cristatus L. гребінниця звичайна | На всій території, часто. На луках, лісових галявинах, закущених луговинах, трав'яних схилах, на узбіччях доріг[383]. | Poaceae | |
961 | Danthonia decumbens (L.) DC. (syn. Sieglingia decumbens) дантонія полегла | На всій території, нерідко. На закущених луговинах, лісових галявинах, узліссях, трав'яних схилах, низькопродуктивних луках[390]. | Poaceae | |
962 | Dactylis glomerata L. грястиця звичайна | На всій території, дуже часто. Культивується як кормова культура. На луках, закущених луговинах, у розріджених лісах, на лісових галявинах, уздовж доріг[387]. | Poaceae | |
963 | Deschampsia cespitosa (L.) P.Beauv. щучник дернистий | На всій території, дуже часто. На сирим і заболочених лугах, берегах водойм, у сирих розріджених лісах, на низинних болотах[380]. | Poaceae | |
964 | Deschampsia flexuosa (L.) Trin. (syn. Lerchenfeldia flexuosa) щучник звивистий | У Брестській, Гродненській, Мінській і Вітебській областях, дуже рідко. У хвойних і змішаних лісах, на закущених галявинах[386]. | Poaceae | |
965 | Digitaria ischaemum (Schreb.) Muhl. пальчатка звичайна | На всій території, зрідка. На берегах річок, як бур'ян у посівах, на піщаних ґрунтах[391]. | Poaceae | |
966 | Digitaria sanguinalis (L.) Scop. пальчатка кривава | На всій території, рідко. На прирічкових пісках, щебнистих насипах, як бур'ян у посівах[391]. | Poaceae | |
967 | Echinochloa crus-galli (L.) P.Beauv. Нв плоскуха звичайна | На всій території, часто. Бур'ян у посівах, на околицях полів, узбіччях доріг[389]. | Poaceae | |
968 | Elymus caninus (L.) L. пирій собачий | На всій території, рідко. У чорно-вільхових лісах, заплавних дібровах, на лісових галявинах, у чагарниках[382]. | Poaceae | |
969 | Elymus hispidus (Opiz) Melderis (syn. Elytrigia intermedia) пирій сизий | E Брестській і Гомельській областях, рідко. На відкритих піщаних схилах, на з.д. насипах[382]. | Poaceae | |
970 | Elymus repens (L.) Gould (syn. Elytrigia repens) пирій повзучий | На всій території, дуже часто. На полях, городах, біля доріг, на прирічкових пісках, піщаних насипах, на лугах, лісових галявинах, у рудеральних місцях проживання[382]. | Poaceae | |
971 | Eragrostis minor Host Нв гусятник малий | На всій території, нерідко. На з.д. насипах, узбіччях доріг, прирічкових пісках[390]. | Poaceae | |
972 | Eragrostis pilosa (L.) P.Beauv. Нв гусятник волосистий | У південних районах республіки, рідко. На прирічкових пісках, піщаних мілинах, біля доріг[390]. | Poaceae | |
973 | Festuca altissima All. костриця найвища | Неморальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних місцях зростання на північно-східній межі ареалу. Населяє широколистяні та ялицево-широколистяні ліси за участю клена, граба, липи, рідше ясеня і в'яза[392]. | Poaceae | |
974 | Festuca arundinacea Schreb. костриця очеретяна | На всій території зрідка. На полях, узбіччях доріг[393]. | Poaceae | |
975 | Festuca beckeri (Hack.) Trautv. (syn. Festuca sabulosa, Festuca polesica) костриця Бекера | У Гродненській області, рідко. На сухих, остепнених, слабо задернованих, що добре прогрівається схилах у сосняках[393]. | Poaceae | |
976 | Festuca gigantea (L.) Vill. костриця велетенська | На всій території, нерідко. У сирих лісах, чагарниках[393]. | Poaceae | |
977 | Festuca ovina L. костриця овеча | На всій території, часто. У соснових і змішаних лісах, на узліссях, вирубках, піщаних узбіччях доріг[393]. | Poaceae | |
978 | Festuca pratensis Huds. костриця лучна | На всій території, часто. Культивується. На лугах, у розріджених помірно зволожених лісах, чагарниках, у садах і парках[393]. | Poaceae | |
979 | Festuca rubra L. костриця червона | На всій території, часто. На болотах, суходільних луках, у лісах, на узбіччях доріг, на з.д. насипах, біля жител, у різних порушених місцях проживання[393]. | Poaceae | |
980 | Festuca trachyphylla (Hack.) Hack. Нв костриця шорстколиста | У Мінській області, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, у розріджених сосняках[393]. | Poaceae | |
981 | Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin костриця валіська | У Поліссі, зрідка. На заплавних гривах, з.д. насипах і узбіччях доріг, у сухих сосняках[393]. | Poaceae | |
982 | Glyceria arundinacea Kunth лепешняк очеретяний | На всій території, рідко. На берегах водойм, на болотистих луках[394]. | Poaceae | |
983 | Glyceria declinata Bréb. — | У Гродненській області, дуже рідко. У чорновільшняках[394]. | Poaceae | |
984 | Glyceria fluitans (L.) R.Br. лепешняк плавучий | На всій території, нерідко. На берегах водойм, на болотистих луках[394]. | Poaceae | |
985 | Glyceria lithuanica (Gorski) Gorski — | У Вітебській, Мінської та Брестській областях, дуже рідко. У чорно-вільшняках, сирих ялинниках, на перезволожених лісових галявинах[394]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[395]. | Poaceae | |
986 | Glyceria maxima (Hartm.) Holmb. лепешняк великий | На всій території, часто. На берегах водойм, на болотистих луках[394]. | Poaceae | |
987 | Glyceria nemoralis (R.Uechtr.) R.Uechtr. & Koern. лепешняк гайовий | У Могилевській області, дуже рідко. У чорновільшняках, заболочених ялинниках[394]. | Poaceae | |
988 | Glyceria notata Chevall. (syn. Glyceria plicata) — | На всій території, нерідко. На берегах водойм, на болотистих луках і низинних болотах[394]. | Poaceae | |
989 | Helictotrichon pubescens (Huds.) Schult. & Schult.f. вівсюнець пухнастий | На всій території, зрідка. На луках, трав'янистих схилах, лісових галявинах, закущених луговинах, з.д. насипах, уздовж доріг[380]. | Poaceae | |
990 | Hierochloë australis (Schrad.) Roem. & Schult. чаполоч південна | У Гродненській, Мінській, Могильовській і північній частині Гомельської областей, зрідка, в інших одинично. У дібровах, сосняках, розріджених змішаних лісах, на лісових галявинах[379]. | Poaceae | |
991 | Hierochloë odorata (L.) P.Beauv. чаполоч пахуча | На всій території, зрідка. У розріджених лісах, на лісових галявинах, заплавних луках, околицями низинних боліт[379]. | Poaceae | |
992 | Holcus lanatus L. медова трава вовниста | У південній та західній частинах республіки зрідка; на решті території дуже рідко. На сирих луках, закущених луговинах, лісових галявинах[386]. | Poaceae | |
993 | Holcus mollis L. медова трава м'яка | У південній і центральній частині республіки, зрідка. На низинних луках, у розріджених соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях, на околицях полів, з.д. насипах[386]. | Poaceae | |
994 | Hordelymus europaeus (L.) Jess. ex Harz ячмінка лісова | Реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський гірський вид, в республіці знайдений тільки в Біловезькій пущі. Це ізольоване місце зростання розташоване за східним кордоном ареалу і значно віддалене від основної області поширення. Населяє старовікові грабняки, кленовники, діброви, ясенники[396]. | Poaceae | |
995 | Hordeum jubatum L. Нв — | На всій території, зрідка. Трапляється на трав'яних схилах, узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[397]. | Poaceae | |
996 | Hordeum vulgare L. (у т. ч. Hordeum vulgare subsp. distichon) Нв ячмінь звичайний | На всій території, часто. Трапляється як самосів на узбіччях доріг, околицях полів, звалищах[397]. | Poaceae | |
997 | Koeleria delavignei Czern. ex Domin кипець Делявіня | У Брестській і Гомельській областях, нерідко. У заплавах річок, переважно на луках середнього і високого рівнів[380]. | Poaceae | |
998 | Koeleria glauca (Spreng.) DC. кипець сизий | У південних районах республіки часто, на решті території зрідка. На піщаним схилах, ялівцевих пустищах, узліссях сосняків, надзаплавних терасах[380]. | Poaceae | |
999 | Koeleria pyramidata (Lam.) P.Beauv. (syn. Koeleria cristata) (syn. Koeleria grandis) — | У південній частині республіки, рідко. На остепнених схилах, піщаних заплавних грива[, узліссях сосняків, з.д. насипах[380]. | Poaceae | |
1000 | Leersia oryzoides (L.) Sw. дикий рис звичайний | На всій території, рідко. На болотистих луках, заболочених берегах водойм[382]. | Poaceae | |
1001 | Leymus arenarius (L.) Hochst. колосняк пісковий | У Брестській і Гродненській областях, рідко; в Столбцовському районі Мінської та Полоцькому районі Вітебської областей, одинично. На піщаних гривах у заплавах річок, на дюнно-горбистих пісках, на з.д. насипах, узбіччях піщаних доріг[398]. | Poaceae | |
1002 | Lolium multiflorum Lam. Нв пажитниця рясноцвіта | На всій території, зрідка. Розводиться як кормова і газонна культура. На узбіччях доріг, полів, у сміттєвих місцях[393]. | Poaceae | |
1003 | Lolium perenne L. пажитниця багаторічна | На всій території, часто. Розводиться як кормова і газонна культура. На луках, лісових галявинах, на узбіччях доріг[399]. | Poaceae | |
1004 | Lolium remotum Schrank Нв пажитниця рідкоколоса | На всій території, рідко. У посівах льону та зернових культур[399]. | Poaceae | |
1005 | Lolium temulentum L. Нв пажитниця п'янка | На всій території, зрідка. Бур'ян у посівах зернових[399]. | Poaceae | |
1006 | Melica nutans L. перлівка поникла | На всій території, нерідко. У лісах, чагарниках[383]. | Poaceae | |
1007 | Milium effusum L. просянка розлога | На всій території, часто. У змішаних лісах, на лісових галявинах, у чагарниках[386]. | Poaceae | |
1008 | Molinia caerulea (L.) Moench безколінець блакитний | На всій території, часто. На торфовищах, у розріджених хвойних лісах, на вирубках, узліссях, на окрайках боліт[390]. | Poaceae | |
1009 | Nardus stricta L. мичка звичайна | На всій території, часто. На бідних луках, у борах, на борових галявинах, узліссях, околицях низинних і перехідних боліт, вересових, ялівцевих і борових пустищах[390]. | Poaceae | |
1010 | Phalaris arundinacea L. (syn. Phalaroides arundinacea) очеретянка звичайна | На всій території, часто. Ha сирих луках, на берегах водойм, околицях низинних боліт[379]. | Poaceae | |
1011 | Phalaris canariensis L. Нв очеретянка канаркова | У містах Бресті, Мінську, зрідка. Насіння використовуються як корм для птахів. На смітниках, газонах, біля жител, уздовж доріг[379]. | Poaceae | |
1012 | Phleum phleoides (L.) H.Karst. тимофіївка степова | У Гомельській, Гродненській, Брестській областях рідко, в Мінській і Вітебській областях дуже рідко. На сухих луках, старих перелогах, у соснових лісах, на лісових галявинах, на розбитим пісках, біля доріг[378]. | Poaceae | |
1013 | Phleum pratense L. тимофіївка лучна | На всій території, часто; культивується. На луках, трав'янистих схилах, у розріджених лісах, на лісових галявинах, уздовж доріг[378]. | Poaceae | |
1014 | Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. очерет звичайний | На всій території, дуже часто. У річках, озерах, на берегах водойм, на заболочених лугах, низинних болотах[390]. | Poaceae | |
1015 | Poa angustifolia L. тонконіг вузьколистий | На всій території, часто. На сухих луговинах, піщаних схилах, узбіччях доріг, узліссях сосняків, з.д. насипах, вирубках[400]. | Poaceae | |
1016 | Poa annua L. тонконіг однорічний | На всій території, часто. На вигонах, уздовж доріг, на галявинах, узліссях, біля жител, у різних порушених місцях проживання[400]. | Poaceae | |
1017 | Poa bulbosa L. (syn. Poa crispa) тонконіг бульбистий | У Брестській, Гродненській, Мінській та Могильовській областях, дуже рідко. На сухих, піщаних луговинах, біля доріг[400]. | Poaceae | |
1018 | Poa compressa L. тонконіг стиснутий | На всій території, часто. На сухих сосняках, схилах, з.д. насипах, узбіччях доріг, на перелогах, ялівцевих пустищах[400]. | Poaceae | |
1019 | Poa nemoralis L. тонконіг гайовий | На всій території, часто. У змішаних і широколистяних лісах, чагарниках[400]. | Poaceae | |
1020 | Poa palustris L. тонконіг болотяний | На всій території, часто. На вогких луках, окрайцях низинних і перехідних боліт, на топких берегах водойм, канавах[400]. | Poaceae | |
1021 | Poa pratensis L. тонконіг лучний | На всій території, часто. На луках, у достатньо зволожених розріджених лісах, чагарниках, на узбіччях доріг, берегах водойм, околицях полів, у населених пунктах[401]. | Poaceae | |
1022 | Poa remota Forselles тонконіг розсунутий | У Вітебській, Мінській областях, рідко. У сирих чорновільшняках і ялинниках, ярах, сирих закущених луговинах[387]. | Poaceae | |
1023 | Poa supina Schrad. — | У Березинському біосферному заповіднику, дуже рідко. На галявинах, узліссях, вигонах, уздовж доріг[387]. | Poaceae | |
1024 | Poa trivialis L. тонконіг звичайний | На всій території, часто. На заболочених лугах, на берегах водойм, у канавах, на сирих вирубках, узліссях[387]. | Poaceae | |
1025 | Puccinellia distans (Jacq.) Parl. покісниця розхилиста | На всій території, рідко. На вогких луках, териконах, піщаних берегах водойм, біля доріг, на солонцюватих луговинах[387]. | Poaceae | |
1026 | Scolochloa festucacea (Willd.) Link тростяниця кострицева | У Брестській і Вітебській областях, рідко. На берегах водойм, на низинних болотах, заболочених лугах, на сплавинах озерах що заростають[402]. | Poaceae | |
1027 | Sesleria caerulea (L.) Ard. сеслерія болотяна | У Вітебській області, дуже рідко. У трав'яних вологих місцях із близьким заляганням вапняку[402]. | Poaceae | |
1028 | Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult. Нв (syn. Setaria glauca) мишій сизий | На всій території, зрідка. На узбіччях доріг, городах, у посівах, на піщаних ґрунтах[391]. | Poaceae | |
1029 | Setaria viridis (L.) P.Beauv. Нв мишій зелений | На всій території, досить часто. На узбіччях доріг, смітниках, у посівах, на пісках[403]. | Poaceae | |
1030 | Trisetum sibiricum Rupr. трищетинник сибірський | У Білорусі перебуває на західній межі ареалу. Відзначений в Докшицькому, Дубровенському, Кам'янецькому, Лепельському, Логойському і Мінському районах. Є гербарні збори з Рогачевського повіту, Вяловського заповідника (Воложинський район) та Могилевської губернії. За літературними даними наводиться для Могильова та Мінська. Населяє заболочені ліси (березові, соснові й сосново-березові) і луки, ключові болота[404]. | Poaceae | |
1031 | Polemonium caeruleum L. синюха блакитна | У південних районах, рідко; на решті території — зрідка. На низинних луках, галявинах у ялинниках, осинниках і березняках, у смугах прибережних верболозів з вільхою[202]. | Polemoniaceae | |
1032 | Polygala amarella Crantz китятки гіркуваті | У центральних і західних районах, зрідка. На сирих і заболочених лугах і чагарниках[88]. | Polygalaceae | |
1033 | Polygala comosa Schkuhr (у т. ч. Polygala wolfgangiana) китятки чубаті | У центральній частині республіки, зрідка, на північ — частіше. На суходільних і заплавних луках, на галявинах, узліссях, схилах ярів, у чагарниках[205]. | Polygalaceae | |
1034 | Polygala vulgaris L. китятки звичайні | На всій території, досить часто. На сирих луках, узліссях, вирубках, і заростях чагарників[205]. | Polygalaceae | |
1035 | Bistorta officinalis Delarbre — | На всій території, у північній частині нерідко, а на південь рідше. На вогких луках, окрайцях боліт, канав, осушених торфовищах[405]. | Polygonaceae | |
1036 | Fallopia convolvulus (L.) Á.Löve витка гречка берізкова | На всій території, часто. У посівах, біля житла, у чагарниках, на схилах, біля доріг[375]. | Polygonaceae | |
1037 | Fallopia dumetorum (L.) Holub витка гречка чагарникова | У всій республіці, зрідка. У чагарниках біля водойм, на вирубках, у придорожніх смугах, садах і городах, біля парканів[375]. | Polygonaceae | |
1038 | Persicaria amphibia (L.) Delarbre — | На всій території, нерідко. Трапляються 2 різновиди: var. natans — плавучий, у водоймах; var. terrestre — наземний, на сирих луках, річкових піщаних наносах, осушених торфовищах[406]. | Polygonaceae | |
1039 | Persicaria hydropiper (L.) Delarbre — | На всій території, нерідко. На болотах, сирих лісах, берегах водойм, уздовж канав, на полях і городах з торф'яним ґрунтом[405]. | Polygonaceae | |
1040 | Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre (у т. ч. Persicaria linicola) (у т. ч. Persicaria scabra) — | На всій території, часто. Ha болотистих луках, на берегах водойм, у заболочених лісах, біля доріг, біля канав, на пустирях[405]. | Polygonaceae | |
1041 | Persicaria maculata (Raf.) Gray — | На всій території, часто. На сирих берегах річок, вогких луках, лісах і чагарниках, окрайцях боліт, на полях і городах[405]. | Polygonaceae | |
1042 | Persicaria minor (Huds.) Opiz — | На всій території, зрідка. На сирих луках, на берегах водойм, чагарниках, на осушених торфовищах, городах[405]. | Polygonaceae | |
1043 | Persicaria mitis (Schrank) Holub — | Перевірено відомий з Брестської, Гомельської та Могильовської областей, рідко. У вологих широколистяних лісах, чагарниках, біля житла, у сирих тінистих місцях[405]. | Polygonaceae | |
1044 | Polygonum arenastrum Boreau (у т. ч. Polygonum calcatum) спориш пісколюбний | На всій території, часто. Біля доріг, на оголеному ґрунті лугів, лісових галявинах, берегах водойм, у рудеральних місцях проживання[407]. | Polygonaceae | |
1045 | Polygonum aviculare L. (у т. ч. Polygonum neglectum) (у т. ч. Polygonum rectum) спориш звичайний | На всій території, часто. На полях, городах, уздовж доріг, у рудеральних місцях проживання. | Polygonaceae | |
1046 | Polygonum patulum M.Bieb. спориш розлогий | Ок. м. Гродно, дуже рідко. На оголених глинистих ґрунтах[407]. | Polygonaceae | |
1047 | Polygonum psammophilum L. — | Ок. м. Мозир, дуже рідко. На прирічкових піщаних наносах[407]. | Polygonaceae | |
1048 | Polygonum rurivagum Jord. ex Boreau — | На всій території, зрідка. На придорожніх смугах, остепнені схилах, мілинах, з.д. насипах[375]. | Polygonaceae | |
1049 | Reynoutria japonica Houtt. Нв далекосхідна гречка японська | На всій території, зрідка. Вирощується як декоративна, дичавіє. Біля парканів, у придорожніх кюветах, у рудеральних місцях проживання[375]. | Polygonaceae | |
1050 | Reynoutria sachalinensis (F.Schmidt) Nakai далекосхідна гречка сахалінська | На всій території рідко. Розводиться як декоративна, дичавіє. У занедбаних садибах, на пустирях[375]. | Polygonaceae | |
1051 | Rumex acetosa L. щавель кислий | На всій території, часто. На заплавних луках, трав'яних галявинах, лісових галявинах, сирих придорожніх смугах, у заплавних дібровах[408]. | Polygonaceae | |
1052 | Rumex acetosella L. щавель гороб'ячий | На всій території, дуже часто. На суходільних луках, галявинах, узліссях, покладах, у посівах, біля доріг, у сухих сосняках, на піщаних пустках і згарищах, у рудеральних місцях проживання[408]. | Polygonaceae | |
1053 | Rumex aquaticus L. щавель водяний | На всій території, зрідка. На берегах водойм, на болотистих луках, у заболочених лісах, канавах, кар'єрах[408]. | Polygonaceae | |
1054 | Rumex confertus Willd. щавель кінський | На всій території, нерідко. На сирих луках, у чагарниках, на узбіччях доріг, у садах і городах[408]. | Polygonaceae | |
1055 | Rumex crispus L. щавель кучерявий | На всій території, часто. На луках, у лісах, на галявинах, узбіччях доріг, у садах і городах[408]. | Polygonaceae | |
1056 | Rumex hydrolapathum Huds. щавель прибережний | На всій території, зрідка. На мілководді водойм, у чорновільшняках, на топких берегах річок, заплавних луках, болотах[409]. | Polygonaceae | |
1057 | Rumex longifolius DC. щавель довголистий | На всій території, зрідка. У посівах, садах, городах, на галявинах, уздовж доріг, на заплавних луках, у піщаних кар'єрах[409]. | Polygonaceae | |
1058 | Rumex maritimus L. щавель приморський | На всій території, зрідка, на південь частіше. На берегах водойм, заболочених лугах, обабіч доріг, канав, на річкових мілинах[409]. | Polygonaceae | |
1059 | Rumex obtusifolius L. щавель туполистий | На всій території, рідко. Уздовж залізничних і шосейних доріг, у рудеральних місцях проживання[409]. | Polygonaceae | |
1060 | Rumex palustris Sm. щавель болотяний | Відомий з Бреста, дуже рідко. На мулистих і піщаних берегах водойм, в заболочених западинах[409]. | Polygonaceae | |
1061 | Rumex patientia L. Нв щавель шпинатний | Відомий з Могильова. У рудеральних місцях, біля доріг[409]. | Polygonaceae | |
1062 | Rumex pseudonatronatus (Borbás) Murb. — | На всій території, рідко. На берегах водойм, сирих луках, окрайцях боліт, у придорожніх канавах[409]. | Polygonaceae | |
1063 | Rumex thyrsiflorus Fingerh. щавель пірамідальний | На всій території, нерідко. На сухих схилах, заплавних луках, суходолах, на лісових узліссях, біля доріг, біля житла[409]. | Polygonaceae | |
1064 | Rumex ucranicus Fisch. щавель український | У південних районах республіки, рідко. На вологих прибережних піщаних гривах і мілинах, болотистих луках[409]. | Polygonaceae | |
1065 | Potamogeton alpinus Balb. рдесник альпійський | На всій території, зрідка. В озерах, старицях, повільних річках, меліоративних каналах[410]. | Potamogetonaceae | |
1066 | Potamogeton berchtoldii Fieber рдесник Берхтольда | На всій території, досить рідко. У стоячих і слабо проточних водоймах, канавах, зазвичай на замулених мілководдях[410]. | Potamogetonaceae | |
1067 | Potamogeton compressus L. рдесник стиснутий | На всій території, але нерівномірно і нечасто. Переважно на замуленому ґрунті в озерах, ставках, заплавах річок[410]. | Potamogetonaceae | |
1068 | Potamogeton crispus L. рдесник кучерявий | На всій території, зрідка. У повільних річках, заплавних водоймах, озерах[411]. | Potamogetonaceae | |
1069 | Potamogeton friesii Rupr. рдесник Фриса | На всій території, нечасто. У повільних річках, слабо проточних і стоячих водоймах, зазвичай на мулистому ґрунті[411]. | Potamogetonaceae | |
1070 | Potamogeton gramineus L. рдесник злаколистий | На всій території, нерідко. У стоячих і слабо проточних водоймах, зазвичай на мілководді. Іноді розвиваються наземні форми[411]. | Potamogetonaceae | |
1071 | Potamogeton lucens L. рдесник блискучий | На всій території, часто. В озерах, річках, глибоких ставках, меліоративних каналах[411]. | Potamogetonaceae | |
1072 | Potamogeton natans L. рдесник плавучий | На всій території, дуже часто. У прибережній зоні озер, ставків, стариць, на мілководдях повільних річок, у річкових заводях, у канавах[411]. | Potamogetonaceae | |
1073 | Potamogeton nodosus Poir. рдесник вузлуватий | У Мядельському і Столбцовському районах Мінської, Малоритському районі Брестської, Шумлянському районі Вітебської областей, дуже рідко. В озерах і річках[411]. | Potamogetonaceae | |
1074 | Potamogeton obtusifolius Mert. & W.D.J.Koch рдесник туполистий | На всій території, рідко. В озерах, ставках, старицях[411]. | Potamogetonaceae | |
1075 | Potamogeton perfoliatus L. рдесник пронизанолистий | На всій території, часто. У річках, озерах, меліоративних каналах, старицях[411]. | Potamogetonaceae | |
1076 | Potamogeton praelongus Wulfen рдесник довгастий | На всій території, нерідко. У глибоководних водоймах[411]. | Potamogetonaceae | |
1077 | Potamogeton pusillus L. рдесник дрібний | У Гомельській і Вітебської областях, рідко. В озерах, заводях, старицях, ставках[411]. | Potamogetonaceae | |
1078 | Potamogeton rutilus Wolfg. рдесник рудий | У Мядельському районі Мінської області, дуже рідко. На мулистому ґрунті озер[411]. | Potamogetonaceae | |
1079 | Potamogeton trichoides Cham. & Schltdl. рдесник волоскуватий | У Брестській, Гродненській і Мінській областях, рідко. У невеликих озерах, ставках і канавах[411]. | Potamogetonaceae | |
1080 | Stuckenia filiformis (Pers.) Börner (syn. Potamogeton filiformis) — | У північній частині республіки, дуже рідко. Зростає в чистих, великих і досить глибоких озерах, на піщаному, галечниковому або замуленому дны. Релікт постгляціального періоду, кальцефіл[412]. | Potamogetonaceae | |
1081 | Stuckenia pectinata (L.) Börner (syn. Potamogeton pectinatus) — | На всій території, часто. У річках, струмках, старицях, затоках, озерах, ставках, водосховищах, меліоративних каналах. У річках і струмках зазвичай вважає за краще місця зі швидкою течією. Воліє змулений або глинистий ґрунт[413]. | Potamogetonaceae | |
1082 | Zannichellia palustris L. шнурочник болотяний | В ок. м. Брест і в Браславському районі Вітебської області, дуже рідко. В озерах, річках, старицях, частіше на мулистих мілинах[414]. | Potamogetonaceae | |
1083 | Anagallis arvensis L. курячі очки польові | У південних і південно-західних районах республіки, зрідка. У посівах озимих культур, частіше на суглинних ґрунтах[322]. | Primulaceae | |
1084 | Androsace filiformis Retz. — | У Мінському районі, дуже рідко. На лісових дорогах у ялинниках, дорожніх коліях з водою[415]. | Primulaceae | |
1085 | Androsace septentrionalis L. переломник північний | На всій території, рідко. На з.д. схилах, узбіччях путівців, схилових суходолах[415]. | Primulaceae | |
1086 | Hottonia palustris L. плавушник болотяний | На всій території, нерідко. У стоячій воді в канавах і болотах, у западинам у чорновільхових і широколистяних лісах[415]. | Primulaceae | |
1087 | Lysimachia europaea (L.) U.Manns & Anderb. (syn. Trientalis europaea) — | На всій території, часто. У соснових, ялинових, дрібно- і широколистяних лісах[322]. | Primulaceae | |
1088 | Lysimachia minima (L.) U.Manns & Anderb. (syn. Centunculus minimus) — | У південних і центральних районах, дуже рідко. На сирих узбіччях доріг, краях боліт[322]. | Primulaceae | |
1089 | Lysimachia nummularia L. вербозілля сланке | На всій території, часто. На луках усіх рівнів, лісових галявинах у ялинниках, дібровах, вільшняк, у заплавних дібровах, прибережних верболозах[322]. | Primulaceae | |
1090 | Lysimachia punctata L. (syn. Lysimachia verticillaris) вербозілля крапчасте | У Борисовському районі Мінської області, дуже рідко. На низинних луках[322]. | Primulaceae | |
1091 | Lysimachia thyrsiflora L. (syn. Naumburgia thyrsiflora) вербозілля китицецвіте | На всій території, нерідко. На низинних болотах, у чорновільшняках, меліоративних каналах, мілководній частині водойм[322]. | Primulaceae | |
1092 | Lysimachia vulgaris L. вербозілля звичайне | На всій території, дуже часто. У лісах усіх типів, на луках усіх рівнів, у чагарниках[322]. | Primulaceae | |
1093 | Primula elatior (L.) Hill первоцвіт високий | У Пуховічському районі Мінської області та Вітебському районі Вітебської області, дуже рідко. На низинних закущених луках, біля витоків струмків[416]. | Primulaceae | |
1094 | Primula veris L. первоцвіт весняний | На всій території, зрідка, на північ частіше. На лугах, дубово-ліщинових заростях, на узліссях лісів, схилах пагорбів і схилах ярів[416]. | Primulaceae | |
1095 | Samolus valerandi L. північниця солонцева | Вказувався за даними літератури для ок. міст Гродно і Брест[322]. | Primulaceae | |
1096 | Aconitum lasiostomum Rchb. ex Besser тоя пухнасторота | У Білорусі перебуває в ізольованих місцях зростання поблизу північно-західного кордону ареалу. Перевірено відомі місця зростання на північному сході республіки: в Вітебському, Городоцькому, Дубровенському і Ліозненському районах Вітебської області. Виростає переважно в похідних від ялиново-широколистяних і широколистяних лісів сіровільшняках (з домішкою ясена) на берегах і в долинах невеликих річок, рідше поблизу заболочених ділянок ясеневих лісів, на багатих і вологих ґрунтах[417]. | Ranunculaceae | |
1097 | Aconitum lycoctonum L. (Aconitum lycoctonum subsp. septentrionale) тоя вовкобійна | Раніше висловлювалося припущення про ймовірне перебування виду в Білорусі. Порівняно недавно вид виявлено в околицях м. Вітебськ. Дане місце зростання є окремим локалітетом за південно-західним кордоном ареалу виду. Населяє тінистий яружний берег невеликої річки, в заростях вільхи сірої; росте на пухкому багатою гумусом ґрунті[418]. | Ranunculaceae | |
1098 | Actaea europaea (Schipcz.) J.Compton (syn. Cimicifuga europaea) — | У Білорусі цей реліктовий, за походженням середньоєвропейський лісостеповій вид перебуває за північно-східним кордоном ареалу. Відомо 2 острівні ділянки — Біловезька пуща і Мозирська гряда. Населяє галявини, узлісся і редини в листяних (дубово-грабових, дубово-чорно-вільхових) і змішаних (ялиново-широколистяних, широколистяно-соснових) лісах[419]. | Ranunculaceae | |
1099 | Actaea spicata L. чернець колосистий | На всій території, зрідка, на південь рідко. У тінистих широколистяних і хвойно-широколистяних лісах[420]. | Ranunculaceae | |
1100 | Anemone nemorosa L. анемона гайова | На всій території, часто. У змішаних лісах, лісових вирубках, галявинах[421]. | Ranunculaceae | |
1101 | Anemone ranunculoides L. анемона жовтецева | На всій території, зрідка, на північ частіше. На лісових узліссях і галявинах, серед чагарників[421]. | Ranunculaceae | |
1102 | Anemone sylvestris L. анемона лісова | Реліктовий лісостеповий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних місцях зростання на північній межі ареалу. Спорадично трапляється у всіх областях республіки. Населяє сухі відкриті добре прогріваються схили пагорбів, ярів і берегів річок, узлісся й галявини соснових, березових, сосново-і ялиново-березових лісів і ялівцевого рідколісся. Віддає перевагу багатим карбонатами ґрунту[422]. | Ranunculaceae | |
1103 | Aquilegia vulgaris L. орлики звичайні | На всій території, нечасто. У широколистяно-хвойних і широколистяних лісах, серед чагарників[420]. | Ranunculaceae | |
1104 | Caltha palustris L. калюжниця болотяна | На всій території, часто. На берегах водойм, околицях осокових боліт, болотистих луках, у чорновільшняках, заболочених чагарниках[420]. | Ranunculaceae | |
1105 | Clematis recta L. ломиніс прямий | У Білорусі перебуває в ізольованих острівних ділянках на північній межі ареалу. Трапляється переважно у південно-східній частині республіки в долинах річок Дніпро, Друть, Прип'ять і Сож. Населяє порослі чагарником і широколистяними породами схили ярів і обривисті береги річок, узлісся світлих широколистяних та змішаних (з переважанням дуба) лісів, сухі луки в долинах річок. Віддає перевагу карбонатним і піщаним субстратам зі слаболужною реакцією[423]. | Ranunculaceae | |
1106 | Delphinium consolida L. (syn. Consolida regalis) — | На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, біля доріг, на з.д. насипах[420]. | Ranunculaceae | |
1107 | Delphinium elatum L. цар-зілля високе | Реліктовий, за походженням бореальний сибірсько-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на південно-західному кордоні ареалу. Знайдений у північно-східній частині республіки. Населяє чагарники і рідколісся на берегових схилах і терасах в долинах річок і струмків[424]. | Ranunculaceae | |
1108 | Ficaria verna Huds. пшінка весняна | На всій території, часто. На лугах, узліссях, у чагарниках, на берегових схилах, у сирих місцях[425]. | Ranunculaceae | |
1109 | Hepatica nobilis Schreb. підліски звичайні | У північних і центральних районах республіки досить часто, місцями утворює зарості, на півдні трапляється рідко. У широколистяно-ялинових і дрібнолистих лісах, серед чагарників, в заплавах річок[425]. | Ranunculaceae | |
1110 | Isopyrum thalictroides L. рутвичка звичайна | У Білорусі цей реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський гірський вид перебуває на північно-східній межі ареалу та знайдений тільки на крайньому південному заході республіки. Перевірено відомий в Брестському, Кам'янецькому, Малоритському і Пружанському районах Брестської області і Свислоцьку районі Гродненської області. Основним локалітетом є Біловезька пуща[426]. | Ranunculaceae | |
1111 | Myosurus minimus L. мишачий хвіст маленький | На всій території, нечасто. У посівах, на сирих луках, у канавах, уздовж доріг[425]. | Ranunculaceae | |
1112 | Nigella arvensis L. чорнушка польова | У західних і південних районах республіки, зрідка[420]. | Ranunculaceae | |
1113 | Pulsatilla patens (L.) Mill. сон широколистий | У Білорусі вид перебуває на східній межі ареалу. Поширений переважно в західних районах республіки і в небагатьох місцях по Прип'яті, відсутній у Вітебській області, дуже рідко трапляється в Мінській (лише на північному заході) і Могилевській (поодинокі місця) областях. Населяє сухі розріджені соснові ліси лишайникового, верескового, брусничного і моховитого типів (часто на узвишшях), відкриті піщані схили берегів річок[427]. | Ranunculaceae | |
1114 | Pulsatilla pratensis (L.) Mill. сон лучний | У Білорусі вид перебуває на східній межі ареалу. Поширений переважно в західних районах республіки та в небагатьох місцях по Прип'яті, відсутній у Вітебській області, дуже рідко зустрічається в Мінській (лише на північному заході) і Могилевської (поодинокі місця зростання) областях[427]. | Ranunculaceae | |
1115 | Ranunculus acris L. жовтець їдкий | На всій території, часто. На лугах, лісових узліссях і галявинах, вирубках, біля доріг, рідше як бур'ян на полях і городах[428]. | Ranunculaceae | |
1116 | Ranunculus arvensis L. жовтець польовий | В містах Гродно і Полоцьку Вітебської області, дуже рідко. На з.д. насипах[428]. | Ranunculaceae | |
1117 | Ranunculus aquatilis L. (syn. Batrachium aquatile) жовтець водяний | На всій території, рідко. У прибережних зонах озер, невеликих річок і струмків[425]. | Ranunculaceae | |
1118 | Ranunculus bulbosus L. жовтець бульбистий | У Гродненській, на крайньому заході Мінської областей і в ок. м. Мінська, рідко. На сухих луках і схилах, на лісових узліссях[429]. | Ranunculaceae | |
1119 | Ranunculus cassubicus L. жовтець кашубський | У північно-західній і центральній частинах республіки, зрідка. У широколистяних і широколистяно-ялинових лісах, лісових узліссях і галявинах, вирубках[430]. | Ranunculaceae | |
1120 | Ranunculus circinatus Sibth. (syn. Batrachium circinatum) жовтець закручений | На всій території, часто. У стоячих і повільних водах[425]. | Ranunculaceae | |
1121 | Ranunculus fallax (Wimm. & Grab.) Sloboda (syn. Ranunculus megacarpus) — | У Мядельському районі Мінської та Новогрудському районі Гродненської областей, дуже рідко. На вогких луках, лісових узліссях і галявинах, у чагарниках[430]. | Ranunculaceae | |
1122 | Ranunculus flammula L. жовтець вогнистий | На всій території, часто. На берегах водойм, вогких луках і болотах[430]. | Ranunculaceae | |
1123 | Ranunculus illyricus L. Мзв жовтець іллірійський | Відомий з бувшого Мозирського повіту Гомельської області. В останні десятиліть не відзначався. На схилах у сухих соснових лісах, на галявинах[430]. | Ranunculaceae | |
1124 | Ranunculus lanuginosus L. жовтець вовнистий | У Гродненській і західній частині Мінської областей, зрідка. У ялинових і змішаних лісах, на узліссях[430]. | Ranunculaceae | |
1125 | Ranunculus lingua L. жовтець язиколистий | На всій території, зрідка. У прибережних зонах озер, стариць, річок і струмків, рідше на заболочених заплавних луках[430]. | Ranunculaceae | |
1126 | Ranunculus penicillatus (Dumort.) Bab. (syn. Batrachium kauffmannii) жовтець пензликовий | На всій території, зрідка. У річках, струмках, заводях[431]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[432]. | Ranunculaceae | |
1127 | Ranunculus polyanthemos L. (у т. ч. Ranunculus nemorosus) жовтець рясноцвітий | На всій території, нерідко. На заплавних луках, на узліссях і галявинах широколистяних і соснових лісів[430]. | Ranunculaceae | |
1128 | Ranunculus repens L. жовтець повзучий | На всій території, дуже часто. На вогких луках, болотах, берегах водойм[430]. | Ranunculaceae | |
1129 | Ranunculus reptans L. жовтець сланкий | У західних районах республіки, дуже рідко, на північ дещо частіше. На піщаних берегових обмілинах річок, озер[430]. | Ranunculaceae | |
1130 | Ranunculus sardous Crantz (syn. Ranunculus pseudobulbosus) жовтець сардинський | У західних і південно-західних районах республіки, нерідко. На околицях боліт, на сирих луках[430]. | Ranunculaceae | |
1131 | Ranunculus sceleratus L. жовтець отруйний | На всій території, часто. На берегах річок, озер, на луках, у канавах[430]. | Ranunculaceae | |
1132 | Ranunculus trichophyllus Chaix (syn. Batrachium divaricatum, Batrachium trichophyllum) жовтець волосолистий | На всій території, рідко. У стоячих і повільних водах[425]. | Ranunculaceae | |
1133 | Thalictrum aquilegiifolium L. — | На всій території, нечасто. У змішаних лісах, на лісових узліссях, просіках, вирубок, у заплавах малих річок[89]. | Ranunculaceae | |
1134 | Thalictrum flavum L. рутвиця жовта | На всій території зрідка, на південь частіше. На узліссях і галявинах серед широколистяних та змішаних, переважно заплавних, лісів, на заплавних луках, у заростях прибережних чагарників[89]. | Ranunculaceae | |
1135 | Thalictrum lucidum L. рутвиця вузьколиста | На всій території, часто. На сирих і заболочених лугах, заростях чагарників[89]. | Ranunculaceae | |
1136 | Thalictrum minus L. (у т. ч. Thalictrum flexuosum) рутвиця мала | Переважно в Гомельській і Гродненській областях, рідко. На лісових узліссях, заплавних луках, заростях чагарників[89]. | Ranunculaceae | |
1137 | Thalictrum simplex L. рутвиця проста | На всій території, зрідка. На узліссях листяних і змішаних лісів, заплавних луках і заростях чагарників[89]. | Ranunculaceae | |
1138 | Trollius europaeus L. вовча лапа звичайна | У Білорусі перебуває поблизу південного кордону ареалу. Трапляється у всіх областях республіки. Більшість місць зростання розміщені на Мінській височині. Володіє досить широкою еколого-фітоценотичної амплітудою. Зростає на сирих луках, узліссях і галявинах хвойних (частіше ялинових), змішаних і чорновільхових лісів; уникає дуже бідних, дуже кислих і сухих ґрунтів, не виносить тривалого затоплення. Належить до світлолюбних рослин, але може витримувати невелике затінення[433]. | Ranunculaceae | |
1139 | Reseda lutea L. Нв резеда жовта | На всій території, рідко. На сухих з.д. і шосейних схилах, насипах, біля доріг[109]. | Resedaceae | |
1140 | Frangula alnus Mill. крушина звичайна | На всій території, часто. Підлісок у всіх типах лісу, у прибережних верболозах з вільхою, придорожніх кущах[145]. | Rhamnaceae | |
1141 | Rhamnus cathartica L. — | На всій території, нерідко. У долинах річок, прибережних верболозах, дібровах[145]. | Rhamnaceae | |
1142 | Agrimonia eupatoria L. парило звичайне | На всій території, нерідко. На луках, узліссях, галявинах, у чагарниках, світлих лісах, на узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[434]. | Rosaceae | |
1143 | Agrimonia pilosa Ledeb. парило волосисте | На всій території, рідко. На луках, узліссях, галявинах, у чагарниках, листяних і хвойних лісах, узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[434]. | Rosaceae | |
1144 | Agrimonia procera Wallr. парило високе | На всій території, зрідка. У листяних і змішаних лісах, на узліссях, галявинах, у чагарниках[434]. | Rosaceae | |
1145 | Alchemilla baltica Juz. приворотень прибалтійський | Переважно в центральній і північно-східній частині республіки, зрідка. На лугах, у чагарниках, садах, парках, з.д. схилах[435]. | Rosaceae | |
1146 | Alchemilla breviloba H.Lindb. — | У Вітебській області, дуже рідко. На лугах, чагарниках, узліссях[435]. | Rosaceae | |
1147 | Alchemilla conglobata H.Lindb. приворотень кулястий | У Осиповичському районі Могильовської області, дуже рідко. На сухих біловусових лугах[435]. | Rosaceae | |
1148 | Alchemilla cymatophylla Juz. приворотень хвилястолистий | Переважно в північній половині республіки, рідко. У чагарниках, березняках, садах, рідше відкритих трав'яних місцях[435]. | Rosaceae | |
1149 | Alchemilla glabricaulis H.Lindb. приворотень голостеблий | На всій республіці, крім Полісся, зрідка. На лісових галявинах, на узліссях, чагарниках, березнякам, рідше на відкритих трав'яних місцях[435]. | Rosaceae | |
1150 | Alchemilla glaucescens Wallr. приворотень сизуватий | Переважно в центральній і північній частинах республіки, зрідка. У відкритих, здебільшого сухих місцях з розрідженим травостоєм, на з.д. схилах[434]. | Rosaceae | |
1151 | Alchemilla heptagona Juz. приворотень семикутний | У північній і центральній частинах республіки, дуже рідко. В освітлених лісах, на вологих луках[434]. | Rosaceae | |
1152 | Alchemilla hirsuticaulis H.Lindb. приворотень шорсткостеблий | У північній частині республіки, дуже рідко. На лісових галявинах[434]. | Rosaceae | |
1153 | Alchemilla monticola Opiz (syn. Alchemilla gracilis Opiz) приворотень гірський | На всій території, часто, в Поліссі дуже рідко. На лугах, чагарниках, березнякам, паркам, узбіччях доріг, на галявинах, узліссях[434]. | Rosaceae | |
1154 | Alchemilla plicata L. — | У східній частині республіки, рідко. На відкритих сухих схилах[434]. | Rosaceae | |
1155 | Alchemilla polessica Tretjakov — | Вид описано з території Білорусі[436]. | Rosaceae | |
1156 | Alchemilla propinqua L. приворотень близький | У Мінському районі й Новогрудському районі Гродненської області, рідко. На галявинах, узліссях, у парках. | Rosaceae | |
1157 | Alchemilla sarmatica Juz. приворотень сарматський | У центральних районах республіки, дуже рідко. На галявинах, узліссях[434]. | Rosaceae | |
1158 | Alchemilla semilunaris Alechin — | У Поозер'ї, дуже рідко. На узліссях, чагарниках[434]. | Rosaceae | |
1159 | Alchemilla subcrenata Buser приворотень напівзарубчастий | Переважно в північній і східній частині республіки, рідко. На луках, у чагарниках, на узліссях, узбіччях доріг[434]. | Rosaceae | |
1160 | Alchemilla vulgaris L. (syn. Alchemilla acutiloba Opiz) приворотень звичайний | На всій території, крім Полісся, часто. На лугах, чагарниках, березнякам, узбіччях доріг, околицях полів, узліссях[435]. | Rosaceae | |
1161 | Alchemilla walasii Pawl. приворотень Валяса | У Поозер'ї, дуже рідко. На лугах, узліссях[434]. | Rosaceae | |
1162 | Amelanchier spicata (Lam.) K.Koch Нв садова ірга колосиста | На всій території, нерідко. Культивується в садах і парках, нерідко дичавіє поблизу населених пунктів, натуралізується під пологом розріджених лісів і на узліссях[437]. | Rosaceae | |
1163 | Aruncus dioicus (Walter) Fernald (syn. Aruncus vulgaris) таволжник звичайний | Відомі в Білорусі острівні зосередження популяцій є крайніми на північно-східній межі ареалу. Місця зростання цього реліктового, за походженням пребореального середньоєвропейського виду виявлені в Біловезькій пущі, на Новогрудському і Копильському пасмах й розташовані на територіях Брестської (Барановичський, Каменецький і Пружанський райони), Гродненської (Корелічський, Новогрудський і Свислоцький райони) і Мінської (Клецький, Копильський, Столбцовський і Червенський райони) області. Освітлені місця в широколистяних (грабові діброви, грабняки, ясенники, липняки), широколистяно-ялинових і широколистяно-чорно-вільхових лісах[438]. | Rosaceae | |
1164 | Comarum palustre L. вовче тіло болотяне | На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, берегах водойм[439]. | Rosaceae | |
1165 | Cotoneaster laxiflorus J.Jacq. ex Lindl. (як Cotoneaster melanocarpus) — | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах в межах ареалу. Відзначений в Браславському, Верхньодвінському, Глубоцькому, Городоцькому та Мядельському районах. Зростає переважно на тих, що добре прогріваються, відкритих і закущених схилах озерних улоговин, рідше як підлісок в сосновому лісі (Глубокський район, околиці оз. Довге). Віддає перевагу багатим вапном ґрунти[440]. | Rosaceae | |
1166 | Crataegus rhipidophylla Gand. (syn. Crataegus curvisepala) — | У південній частині республіки, зрідка, на північ — рідко. У світлих листяних лісах, на узліссях, серед чагарників на високих берегах річок[441]. | Rosaceae | |
1167 | Drymocallis rupestris (L.) Soják (syn. Potentilla rupestris) — | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в окремому локалітеті за східним кордоном ареалу: в околицях с. Поріччя Слонимського району Гродненської області. Вперше це місце зростання виявлено в 19-му столітті й воно збережене понині. Місце перебування: галявина діброви на схилі моренного пагорба Слонимської височини[442]. | Rosaceae | |
1168 | Filipendula ulmaria (L.) Maxim. (у т. ч. Filipendula denudata) гадючник болотяний | На всій території, часто. На вологих луках, низинних болотах, у чорновільшняках і сіровільшняках, на берегах водойм[443]. | Rosaceae | |
1169 | Filipendula vulgaris Moench гадючник звичайний | Переважно в західних і південних районах республіки, зрідка. У заплавах річок на гривах, узліссях змішаних і соснових лісів[444]. | Rosaceae | |
1170 | Fragaria moschata Duchesne ex Weston суниці високі | На всій території, рідко, на південь частіше. У сируватих і тінистих лісах, узліссях, схилах залізниці й шосейних насипів[439]. | Rosaceae | |
1171 | Fragaria vesca L. суниці лісові | На всій території, дуже часто. У лісах, узліссях, трав'янистих схилах, луках[439]. | Rosaceae | |
1172 | Fragaria viridis Weston суниці зелені | На всій території, рідко. На пологих відкритих трав'яних схилах, на узліссях, схилових суходолах[439]. | Rosaceae | |
1173 | Geum aleppicum Jacq. гребінник прямий | На всій території, нерідко. На узліссях, у парках, уздовж доріг, у засмічених місцях[443]. | Rosaceae | |
1174 | Geum macrophyllum Willd. Нв — | Трапляється рідко, тільки в м. Мінськ і його околицях[443], виявляє інвазивні властивості[445]. | Rosaceae | |
1175 | Geum rivale L. гребінник прибережний | На всій території, часто. У сирих лісах, чагарниках, на заболочених лугах, низинних болотах, берегах річок, озер, каналів[443]. | Rosaceae | |
1176 | Geum urbanum L. гребінник звичайний | На всій території, часто. У лісах і на узліссях, уздовж доріг, біля житла, у чагарниках, садах[443]. | Rosaceae | |
1177 | Malus domestica Borkh. Нв яблуня домашня | На всій території, нерідко. У світлих лісах, на узліссях, узбіччях доріг. Розводиться, часто дичавіє[437]. | Rosaceae | |
1178 | Malus sylvestris (L.) Mill. (у т. ч. Malus praecox) яблуня лісова | На всій території, зрідка. Підлісок у всіх типах лісу середнього зволоження[437]. | Rosaceae | |
1179 | Potentilla alba L. перстач білий | У Білорусі проходить північна межа поширення виду, яка доходить до широти Мінська. Зростає в сухих дубових і соснових (з домішкою дуба) лісах, на тих, що добре прогріваються відкритих трав'яних схилах пагорбів; воліє багаті гумусом ґрунти[446]. | Rosaceae | |
1180 | Potentilla anserina (L.) Rydb. перстач гусячий | На всій території, дуже часто. На низинних луках, пасовищах, луговинах, осушених торфовищах, у посівах, рудеральних місцях проживання[447]. | Rosaceae | |
1181 | Potentilla argentea L. перстач сріблястий | На всій території, часто. На суходільних луках, у соснових лісах, на узліссях, рудеральних місцях проживання[447]. | Rosaceae | |
1182 | Potentilla erecta (L.) Raeusch. перстач випрямлений | На всій території, часто. На лугах і в лісах усіх типів, рудеральних місцях проживання[447]. | Rosaceae | |
1183 | Potentilla heptaphylla L. перстач семилистий | У Мінській і Могилевській областях, дуже рідко. У сухих сосняках, на сухих луках, пасовищах[447]. | Rosaceae | |
1184 | Potentilla incana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (syn. Potentilla arenaria) — | У західних районах республіки зрідка, на решті території дуже рідко. У сухих сосняках, на узліссях, кар'єрів, піщаних грива[ у заплавах річок, узбіччях доріг[447]. | Rosaceae | |
1185 | Potentilla inclinata Vill. (syn. Potentilla canescens) перстач сивуватий | У Могилевської області, дуже рідко. На лугах, прибережних обмілинах[447]. | Rosaceae | |
1186 | Potentilla intermedia L. (у т. ч. Potentilla heidenreichii) перстач середній | На всій території, зрідка. У посівах, на піщаних галявинах лісів, на узбіччях доріг, берегах річок[447]. | Rosaceae | |
1187 | Potentilla norvegica L. перстач норвезький | На всій території, нерідко, в Поліссі частіше. На осушених торфовищах, на схилах меліоративних каналів, узбіччях доріг, рудеральних місцях проживання[443]. | Rosaceae | |
1188 | Potentilla recta L. перстач прямий | На всій території, рідко. На схилових суходолах, перелогах, узбіччях доріг, сухих сосняках[443]. | Rosaceae | |
1189 | Potentilla reptans L. перстач повзучий | На всій території, нерідко. На сухих луках, гривах у заплавах річок, берегових обривах і схилах, схилах з.д. насипів[443]. | Rosaceae | |
1190 | Potentilla thuringiaca Bernh. ex Link (syn. Potentilla goldbachii) перстач тюрінґський | У Могилевській області, дуже рідко. У лісах, чагарниках, на лісових галявинах[447]. | Rosaceae | |
1191 | Potentilla thyrsiflora Hülsen ex Zimmeter перстач китицецвітий | У Поліссі, дуже рідко. У сухих сосняках[443]. | Rosaceae | |
1192 | Prunus padus L. (syn. Padus avium) черемха звичайна | На всій території, часто. На берегах річок, струмків, тимчасових водотоків, серед заростей чагарників, на узліссях[448]. | Rosaceae | |
1193 | Prunus spinosa L. терен колючий | У Брестській і Гомельській областях, рідко. У заплавах річок серед заростей чагарників, придорожніх посадках, на схилах[448]. | Rosaceae | |
1194 | Pyrus communis L. груша звичайна | На всій території, зрідка, на південь частіше. У листяних, рідше хвойних лісах, на узліссях, серед чагарників[437]. | Rosaceae | |
1195 | Rosa caesia Sm. шипшина блакитно-сіра | У північних і центральних районах республіки, зрідка. Населяє зарості чагарників, узлісся соснових лісів, схили пагорбів, узбіччя доріг, росте на місці колишніх населених пунктів. Вирощується як декоративна і дичавіє[449]. | Rosaceae | |
1196 | Rosa canina L. шипшина звичайна | Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. Населяє зарості чагарників, узлісся змішаних лісів, схили пагорбів, уздовж доріг. Культивується в якості підщепи і нерідко дичавіє[449]. | Rosaceae | |
1197 | Rosa glabrifolia C.A.Mey. ex Rupr. Нв (у т. ч. Rosa pratorum) шипшина гололиста | Переважно в західних і центральних районах республіки, нерідко. Населяє узлісся змішаних лісів, схили пагорбів, узбіччя доріг, росте поблизу житла. Культивується як декоративна і дичавіє[450]. | Rosaceae | |
1198 | Rosa majalis Herrm. шипшина травнева | На всій території республіки, нерідко. У світлих лісах, галявинах і узліссях, ярах і схилах, заростях чагарників, особливо в долинах річок[450]. | Rosaceae | |
1199 | Rosa mollis Sm. — | Відома з Ошмянського району Гродненської області, дуже рідко. На лісових галявинах і узліссях, заростях чагарників у долинах річок, біля доріг[450]. | Rosaceae | |
1200 | Rosa rubiginosa L. шипшина іржаста | Переважно в західних і південних районах республіки, дуже рідко; у Вітебській і Могильовській областях, одинично. У чагарниках і схилових ділянках, в основному в долинах річок і улоговинах озер[450]. | Rosaceae | |
1201 | Rosa rugosa Thunb. Нв троянда зморшкувата | На всій території, часто. На узбіччях доріг, з.д. насипах, у заростях чагарників, поблизу житла. Культивується як декоративна і для створення живоплотів, часто дичавіє[450]. | Rosaceae | |
1202 | Rosa sherardii Davies шипшина Шерарда | Переважно в західних, центральних і південних районах республіки, нерідко. У заростях чагарників, на узбіччях доріг, сухих схилових ділянках[450]. | Rosaceae | |
1203 | Rosa villosa L. (syn. Rosa pomifera) шипшина волохата | Переважно в південних і центральних районах республіки, досить часто. У заростях чагарників, рідколіссі, лісових узліссях, обривистих берегах річок, узбіччях доріг, порушених місцях проживання, поблизу житла. Культивується як підщепа[450]. | Rosaceae | |
1204 | Rubus caesius L. ожина звичайна | На всій території, нерідко, на південь частіше. На берегових схилах річок, озер, у смугах прибережних верболозів з вільхою, на узліссях, вирубках, чагарниках[441]. | Rosaceae | |
1205 | Rubus chamaemorus L. — | Реліктовий арктобореальний вид, який перебуває в Білорусі в особливих локалітетах за південним кордоном ареалу. Трапляється переважно в Білоруському Поозер'ї. Населяє верхові й перехідні болота, сфагнові сосняки, що примикають до верхових болотах; віддає перевагу відкритим місцям проживання з багном і лохиною[451]. | Rosaceae | |
1206 | Rubus idaeus L. малина | На всій території, дуже часто. У сирих лісах на багатих ґрунтах, чагарниках, узліссях, вирубках, ярах, згарищах[441]. | Rosaceae | |
1207 | Rubus nessensis Hall ожина-ведмежина | На всій території, нерідко. У сирих лісах, чагарниках, узліссях, галявинах, берегах річок, прибережних верболозах[441]. | Rosaceae | |
1208 | Rubus saxatilis L. кам'яниця | На всій території, часто. У соснових, ялинових і широколистяних лісах[441]. | Rosaceae | |
1209 | Sanguisorba officinalis L. родовик лікарський | У південній частині республіки, нечасто, в Мінському і Пуховічського районах Мінської області, одинично. На луках, у заростях чагарників[452]. | Rosaceae | |
1210 | Sorbaria sorbifolia (L.) A.Braun Нв горобинник звичайний | На всій території, зрідка. Розлучається в садах і парках, дичавіє, легко натуралізується[453]. | Rosaceae | |
1211 | Sorbus aucuparia L. горобина звичайна | На всій території, часто. У лісах, узліссях, заростях чагарників. Розводиться як декоративна[437]. | Rosaceae | |
1212 | Spiraea media Schmidt Нв таволга середня | На всій території, зрідка. Культивується в садах і парках, нерідко трапляється в дикому стані[453]. | Rosaceae | |
1213 | Asperula tinctoria L. (syn. Galium tinctorium) маренка фарбувальна | У Білорусі перебуває в ізольованих місцях зростання в межах ареалу. Відомий в Гродненському і Мозирському районах. Зустрічається в соснових борах на південних схилах пагорбів, стрімчастих берегових схилах, суходільних луках, в розріджених заплавних дібровах; на карбонатному ґрунті[454]. | Rubiaceae | |
1214 | Cruciata glabra (L.) Opiz хрестолист голий | У західних і південних районах республіки, зрідка, у центральній частині, дуже рідко. У розріджених лісах і чагарниках[455]. | Rubiaceae | |
1215 | Galium album Mill. підмаренник білий | На всій території, нерідко. На суходільних луках, остепнених схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах[456]. | Rubiaceae | |
1216 | Galium aparine L. підмаренник чіпкий | На всій території, зрідка. На полях і городах, на з.д. насипах, у рудеральних місцях проживання[456]. | Rubiaceae | |
1217 | Galium boreale L. (у т. ч. Galium septentrionale) підмаренник північний | На всій території, нерідко. На сухих сосняках і березняках, узліссях, закущених остепнених схилах, узбіччях доріг, вирубках[456]. | Rubiaceae | |
1218 | Galium intermedium Schult. підмаренник середній | На всій території, зрідка. У змішаних і широколистяних лісах, тінистих, закущених ярах[456]. | Rubiaceae | |
1219 | Galium mollugo L. підмаренник м'який | На всій території, часто. На низинних і заплавних луках, у проріджених лісах, перелогах, узбіччях доріг, галявинах, закущених луговинах, синантропних місцях проживання[456]. | Rubiaceae | |
1220 | Galium odoratum (L.) Scop. підмаренник запашний | На всій території, нерідко. У тінистих широколистяних і хвойно-широколистяних лісах, заростях чагарників. Пов'язаний з добре зволоженими, багатими ґрунтами[456]. | Rubiaceae | |
1221 | Galium palustre L. підмаренник болотяний | На всій території, дуже часто. На трав'яних і осокових болотах, заболочених лугах, у чорновільшняках, на берегах річок і озер, у меліоративних каналах, місцях виходу ключів[456]. | Rubiaceae | |
1222 | Galium rivale (Sm.) Griseb. підмаренник прибережний | На всій території, досить часто. На берегах водойм, прирічкових, заболочених чагарниках, чорновільшняком, сирих ялинниках, лісових торфовищах, уздовж меліоративних каналів[456]. | Rubiaceae | |
1223 | Galium rubioides L. (у т. ч. Galium articulatum, Galium physocarpum) підмаренник мареновий | У південних районах республіки, зрідка, на північ — дуже рідко. На прирічкових чагарниках, згарищах, освітлених лісових галявинах[456]. | Rubiaceae | |
1224 | Galium spurium L. підмаренник несправжній | На всій території, зрідка. На полях і городах[202]. | Rubiaceae | |
1225 | Galium triflorum Michx. — | У Білорусі перебуває поблизу південно-західного кордону ареалу. Перевірено відомі два місця зростання: в Глубоцькому і Мінськом (в околицях Мінська) районах. Населяє тінисті ялинові та ялиново-широколистяні ліси, березові вогкуваті лісу з розрідженим моховим покровом[457]. | Rubiaceae | |
1226 | Galium uliginosum L. підмаренник багновий | На всій території, дуже часто. На низинних і трав'яним болотах, заболочених лугах, у багнистих верболозах і чорновільшняках, сирих ялинниках, каналах[202]. | Rubiaceae | |
1227 | Galium verum L. підмаренник справжній | На всій території, часто. На суходільних луках, піщаних гривах на вододілах річок, проріджених сосняках, світлих березняках і сосново-березових лісах, сухих узліссях, галявинах, відкритих схилах, узбіччях доріг, з.д. насипах, піщаних кар'єрах[202]. | Rubiaceae | |
1228 | Populus alba L. тополя біла | У долинах річок, переважно на півдні. Часто розводиться, іноді дичавіє[458]. | Salicaceae | |
1229 | Populus nigra L. осокір | Переважно в долинах великих річок: Прип'яті, Сожу, Німану і Дніпру, зрідка[458]. | Salicaceae | |
1230 | Populus tremula L. осика | У лісах і чагарниках. На всій території, дуже часто[458]. | Salicaceae | |
1231 | Salix acutifolia Willd. верба гостролиста | На півдні й південному заході республіки, часто. На пісках у заплавах і за їхніми межами[459]. | Salicaceae | |
1232 | Salix alba L. верба біла | На півдні дуже часто, південному заході рідше, сході й півночі дуже рідко. У заплавах річок, переважно прируслової та центральної зони[459]. | Salicaceae | |
1233 | Salix aurita L. верба вушката | На всій території, часто. На болотах, переважно перехідних, вирубках, у підліску, серед чагарників, біля доріг[459]. | Salicaceae | |
1234 | Salix caprea L. верба козяча | На всій території, часто. Серед поза-заплавних чагарників, на вирубках, у підліску, уздовж доріг[459]. | Salicaceae | |
1235 | Salix cinerea L. верба попеляста | На всій території, дуже часто. У центральній і притерасній зоні річкових заплав, на низинних і перехідних болотах, серед чагарників на суходолах, у підліску, біля доріг[459]. | Salicaceae | |
1236 | Salix gmelinii Pall. (syn. Salix dasyclados) — | Тільки на півночі й північному заході, часто. У центральній і притерасній зонах річкових заплав, уздовж струмків[459]. | Salicaceae | |
1237 | Salix lapponum L. верба лапландська | На всій території, зрідка. На низинних і перехідних болотах[459]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[460]. | Salicaceae | |
1238 | Salix myrsinifolia Salisb. верба чорнувата | На півночі суцільні зарості, на півдні рідко. На болотах, переважно перехідних, поза-заплавних луках, біля доріг[459]. | Salicaceae | |
1239 | Salix myrtilloides L. верба чорнична | Реліктовий бореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах поблизу південного кордону ареалу. Зустрічається в Брестській, Вітебській, Мінській, Гомельській області. Населяє мезотрофні осоково-сфагнові болота з переважанням в трав'яному покриві осоки болотної та волосистоплідної[461]. | Salicaceae | |
1240 | Salix pentandra L. верба п'ятитичинкова | На всій території, часто. На низинних болотах[459]. | Salicaceae | |
1241 | Salix purpurea L. верба пурпурова | На заході й північному заході республіки, часто. У заплавах річок (прируслова і центральна зони)[459]. | Salicaceae | |
1242 | Salix rosmarinifolia L. верба розмаринолиста | На всій території, часто. У заплавах річок, на болотах (крім верхових), серед чагарників, у підліску, на вирубках[459]. | Salicaceae | |
1243 | Salix starkeana Willd. верба сиза | На всій території, досить рідко. На поза-заплавних луках[459]. | Salicaceae | |
1244 | Salix triandra L. верба тритичинкова | На всій території, часто. У заплавах річок (прируслова і центральна зони)[458]. | Salicaceae | |
1245 | Salix viminalis L. верба лозова | На півночі республіки, дуже часто, північному заході та сході рідше, півдні — дуже рідко. У заплавах річок (прируслова і центральна зони)[458]. | Salicaceae | |
1246 | Thesium ebracteatum Hayne льонолисник безприквітковий | Частий у південних і центральних районах республіки, досить стійкий до антропогенних впливів «прикордонний» вид[462]. Росте в сухих сосняках, дубравах[327]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[463]. | Santalaceae | |
1247 | Viscum album L. (як Viscum austriacum) (у т. ч. Viscum laxum) омела звичайна | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею ареалу. З кінця 70-х років минулого століття відомий в Житковичському районі Гомельської області (територія Національного парку «Прип'ятський»). В останні роки знайдений в Столінському і Брестському районах Брестської області. Виростає на старовікових примірниках сосни звичайної (переважно 120–150 років і більше), розташовуючись на старих тріщинуватих гілках[464]. | Santalaceae | |
1248 | Acer campestre L. клен польовий | На всій території, зрідка. Культивується, іноді дичавіє[275]. | Sapindaceae | |
1249 | Acer negundo L. Нв клен ясенелистий | На всій території, часто. Культивується, дичавіє, добре натуралізується[275]. | Sapindaceae | |
1250 | Acer platanoides L. клен звичайний | На всій території, на південь частіше. У ялиново-широколистяних, дубово-грабових, дубово-чорновільхових лісах. Культивується[275]. | Sapindaceae | |
1251 | Chrysosplenium alternifolium L. жовтяниця черговолиста | На всій території, часто. У сирих і заболочених широколистяних, ялинових і змішаних лісах, на берегах річок, озер і струмків[465]. | Saxifragaceae | |
1252 | Saxifraga granulata L. ломикамінь зернистий | Реліктовий вид, що перебуває в Білорусі на східній межі ареалу. Зростає переважно в західних районах республіки. Населяє мезофітні суходільні й заплавні луки, узлісся й галявини на схилах річкових терас[466]. | Saxifragaceae | |
1253 | Saxifraga hirculus L. ломикамінь болотяний | Арктобореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах на південній межі ареалу. Населяє перехідні осокові й осоково-гіпнові болота, заболочені березові й сосново-березові ліси[467]. | Saxifragaceae | |
1254 | Saxifraga tridactylites L. ломикамінь трипальчастий | У Брестському і Гродненському районах, дуже рідко. На сухих гривах у заплавах річок, на старих кам'яних кладках, парових полях[465]. | Saxifragaceae | |
1255 | Scheuchzeria palustris L. болотянка звичайна | На всій території, зрідка, в північних районах частіше. На перехідних і верхових болотах, сплавинах[293]. | Scheuchzeriaceae | |
1256 | Scrophularia nodosa L. ранник вузлуватий | На всій території, часто. Ліси, зарості чагарників, береги водойм і водотоків, узбіччя доріг, кювети, канави, заплавні луки й околиці боліт[368]. | Scrophulariaceae | |
1257 | Scrophularia umbrosa Dumort. ранник затінковий | На всій території республіки, рідко. Береги річок і струмків, меліоративних каналів, багновини[368]. | Scrophulariaceae | |
1258 | Verbascum blattaria L. дивина тарганяча | В ок. м. Могилів, дуже рідко. На вогких луках і берегах річок[468]. | Scrophulariaceae | |
1259 | Verbascum densiflorum Bertol. дивина великоцвіта | На всій території, рідко (в Поліссі досить часто). На узліссях соснових і змішаних лісів, у відкритих піщаних місцях, на узбіччях, схилах насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустирях та пустках[468]. | Scrophulariaceae | |
1260 | Verbascum lychnitis L. дивина волотиста | У південній частині республіки, нерідко, в інших зрідка, на півночі відсутня. Сухі узлісся соснових і змішаних лісів, узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустирі та пустки[468]. | Scrophulariaceae | |
1261 | Verbascum nigrum L. дивина чорна | На всій території, часто. Світлі соснові й мішані ліси, узлісся, галявини, сухі луки, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустирі та пустки[468]. | Scrophulariaceae | |
1262 | Verbascum phlomoides L. дивина звичайна | На всій території, рідко (в Поліссі нерідко). Узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, відкриті піщані місця, пустирі та пустки[468]. | Scrophulariaceae | |
1263 | Verbascum phoeniceum L. дивина фіолетова | Переважно на південному заході республіки, зрідка. Узлісся сухих сосняків, зольні піски, узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, пустки[468]. | Scrophulariaceae | |
1264 | Verbascum thapsus L. дивина ведмеже вухо | На всій території, часто. Узлісся соснових і змішаних лісів, відкриті піщані місця, узбіччя, схили насипів і виїмок шосейних і залізних доріг, ґрунтові оголення на берегах річок, кар'єрах і ярах[468]. | Scrophulariaceae | |
1265 | Hyoscyamus niger L. блекота чорна | На всій території, зрідка. На пустирях, засмічених місцях у населених пунктах, городах, схилах дорожніх насипів, берегових схилах[469]. | Solanaceae | |
1266 | Lycium barbarum L. Нв повій звичайний | На берегових схилах р. Прип'ять, Горинь, Західний Буг та Мухавець, а також на рудеральних місцях, зрідка. Розводиться, часто дичавіє і натуралізується[469]. | Solanaceae | |
1267 | Physalis alkekengi L. Нв міхунка звичайна | На смітниках та інших рудеральних місцях проживання, зрідка[469]. | Solanaceae | |
1268 | Solanum dulcamara L. паслін солодко-гіркий | На всій території, нерідко. У чорновільшняках на болотах, прибережних верболозах з вільхою, зарослих ярах, рідко у сосняках на дюнно-горбистих пісках (на Поліссі)[470]. | Solanaceae | |
1269 | Solanum nigrum L. паслін чорний | На всій території, зрідка. Бур'ян на городах і полях, на торфовищах, пустирях[470]. | Solanaceae | |
1270 | Daphne cneorum L. вовче лико запашне | Гірсько-рівнинний реліктовий вид. У Білорусі перебуває в окремих локальних місцях на північно-східній межі ареалу. Відомий в Лельчицькому районі Гомельської області (околиці сіл Марківське, Єлушковичі, Симоновичі і Ветвиця). Трапляється у світлих соснових і широколистяно-соснових лісах, частіше на узліссях і лісових галявинах[471]. | Thymelaeaceae | |
1271 | Daphne mezereum L. вовче лико звичайне | На всій території, досить часто. У змішаних і листяних лісах, серед чагарників, на досить багатому і вологому ґрунті[472]. | Thymelaeaceae | |
1272 | Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. трав'янка чашечкова | Нині трапляється дуже рідко, перевірено відомо лише єдине місце зростання в Гродненському районі. У минулому відзначалася у всіх областях республіки. Населяє низинні різнотравні й дрібно-осокові луки, узлісся соснових і широколистяно-соснових лісів, схили, зарості чагарників[473]. | Tofieldiaceae | |
1273 | Sparganium angustifolium Michx. їжача голівка вузьколиста | У Березівському районі Брестської області, по р. Ясельда, дуже рідко. В озерах, повільних річках і на їхніх берегах[474]. | Typhaceae | |
1274 | Sparganium emersum Rehmann їжача голівка проста | На всій території, досить часто; на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних болотах, заболочених лугах[475]. | Typhaceae | |
1275 | Sparganium erectum L. їжача голівка випрямлена | Переважно в центральних і південних районах республіки, зрідка; на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних болотах, заболочених лугах[476]. Sparganium erectum subsp. microcarpum зростає на всій території, досить часто; на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних болотах, заболочених лугах[477]. | Typhaceae | |
1276 | Sparganium glomeratum (Laest. ex Beurl.) Beurl. — | У Білорусі перебуває в окремих острівних місцях зростання й ізольованих локалітетах на південній та південно-західній межах ареалу, переважно в північних і центральних районах Білорусі. Зростає на берегах водойм (струмків, заростаючих канав, каналів, ям), багнистих перехідних і низинних боліт в крупноосоково-різнотравних спільнотах, заболочених лісових прогалинах[478]. | Typhaceae | |
1277 | Sparganium gramineum Georgi — | У Білорусі трапляється в окремих острівних місцях зростання й ізольованих локалітетах на південній межі ареалу. Відомий у кількох місцях, переважно в Білоруському Поозер'ї. Воліє водойми з відносно низьким вмістом мінеральних та органічних речовин. Зростає зазвичай в озерах з чистою прозорою холодною м'якою водою, розташованих часто по сусідству з верховими і перехідними болотами, де склався своєрідний мікроклімат. Виростає в літоральної зоні на глибині 0.5–1.5 м на органічних, рідше мінерально-органічних відкладах, іноді на берегах озер. Є льодовиковим реліктом, тому воліє водно-льодовикові й моренні льодовикові рівнини в регіонах з досить прохолодним мікрокліматом і значною концентрацією озер і торфовищ[479]. | Typhaceae | |
1278 | Sparganium natans L. (syn. Sparganium minimum) — | На всій території, зрідка; на мочажинах серед мезотрофних і евтрофних боліт, на мілководді озер, заток, стариць і ставків, у меліоративних каналах, торф'яних кар'єрах, канавах, на драговинах, заболочених лугах і в лісах[480]. | Typhaceae | |
1279 | Typha angustifolia L. рогіз вузьколистий | На всій території республіки досить часто, в центральних районах більш рідкісний. Зростає на мілководді й на берегах озер, ставків, водосховищ, річок з більш повільною течією, стариць, канав, в обводнених кар'єрах, меліоративних каналах, на низинних болотах з високим рівнем ґрунтових вод[481]. | Typhaceae | |
1280 | Typha latifolia L. рогіз широколистий | На всій території, дуже часто. Зростає на мілководді й на берегах різних водойм, на низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, в сирих і мокрих вторинних місцях проживання[482]. | Typhaceae | |
1281 | Typha shuttleworthii W.D.J.Koch & Sond. — | У центральних і східних районах республіки, дуже рідко. Недостатньо вивчений вид. Зростає на мілководді й на берегах різних водойм, у сирих і мокрих вторинних місцях проживання[483]. | Typhaceae | |
1282 | Ulmus glabra Huds. (syn. Ulmus scabra) в'яз шорсткий | На всій території, нерідко. Культивується. Трапляється у вигляді домішки в широколистяних та ялиново-широколистяних сирих лісах, часто в долинах річок і струмків[484]. | Ulmaceae | |
1283 | Ulmus laevis Pall. в'яз гладкий | На всій території республіки, зрідка, більш звичайний у південних районах. Культивується. У б.-м. вологих розріджених широколистяних і широколистяно-ялинових лісах, на схилах до річкових долин і в заплавах річок[484]. | Ulmaceae | |
1284 | Ulmus minor Mill. берест | У південній і центральній частинах республіки (на південь від широти м. Мінськ), зрідка. Культивується. У долинах річок, особливо великих, на залісених гривах серед заплав, на схилах річкових терас, у заплавних дібровах[484]. | Ulmaceae | |
1285 | Urtica dioica L. кропива звичайна | На всій території, дуже часто. Порушені та сміттєві місця проживання: засмічені ліси (особливо чорновільшняки), береги водойм, сирі яри, вирубки, пустирі, узбіччя доріг, біля житла[128]. | Urticaceae | |
1286 | Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz кропива жабрієлиста | У Мозирському й Гомельському районах Гомельської області й Лепельському районі Вітебської області, дуже рідко. Сильно зволожені місця проживання: низинні болота, чорновільшняки, заплави річок[128]. | Urticaceae | |
1287 | Urtica kioviensis Rogow. кропива київська | У Білорусі перебуває на північній межі ареалу. Відомий з початку 80-х років минулого століття на території Національного парку «Прип'ятський» (Житковичський район Гомельської області), пізніше знайдений в Лунінецькому, Пинському і Столінському районах Брестської області. Населяє сирі й заболочені чорно-вільхові та ясеневі ліси, рідше діброви переважно довгозаплавного затоплення, прибережну зону лісових старичних озер[485]. | Urticaceae | |
1288 | Urtica sondenii (Simmons) Avrorin ex Geltman — | В ок. м. Светлогорска Гомельської області, дуже рідко. У заплавах річок, прибережних чагарниках верб, на досить сухих прируслових луках[268]. | Urticaceae | |
1289 | Urtica urens L. кропива жалка | На всій території, часто. На городах, пустирях, сміттєвих місцях у населених пунктах, у садах[268]. | Urticaceae | |
1290 | Verbena officinalis L. вербена лікарська | У південній частині республіки, зрідка. У рудеральних місцях проживання в населених пунктах[372]. | Verbenaceae | |
1291 | Sambucus nigra L. бузина чорна | Переважно в південних і західних районах республіки, зрідка. Культивується, іноді дичавіє[51]. | Viburnaceae | |
1292 | Sambucus racemosa L. бузина червона | На всій території, часто. Культивується, дичавіє, часто натуралізується і утворює підлісок в соснових і ялинових лісах разом з малиною[51]. | Viburnaceae | |
1293 | Viburnum opulus L. калина звичайна | На всій території, але переважно в центральній і західній частинах республіки, зрідка. У ялинових і широколистяних лісах, заплавних дібровах, смугах прибережних верболозів[51]. | Viburnaceae | |
1294 | Viola arvensis Murray фіялка польова | На всій території, часто. Бур'ян полів і городів, на узбіччях доріг, на пустирях[486]. | Violaceae | |
1295 | Viola canina L. фіялка собача | На всій території, часто. У лісах, чагарниках, на луках, галявинах, берегах водойм, насипах та узбіччях доріг[486]. | Violaceae | |
1296 | Viola collina Besser фіялка пагорбова | Дуже рідко. У світлих широколистяних, соснових, сосново-широколистяних лісах, у чагарниках, на схилах пагорбів[486]. | Violaceae | |
1297 | Viola elatior Fr. (syn. Viola montana) фіялка висока | Лісостеповій реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за північно-західним кордоном ареалу. Відзначався для околиць Гродно і Слонима. У 1981 р знайдений в Вітебськом районі, де спостерігається досі. Населяє деградовані заплавні діброви, зарості чагарників; воліє напівтіньові умови[487]. | Violaceae | |
1298 | Viola epipsila Ledeb. фіялка різнолиста | На низинних луках, мохових болотах[486]. | Violaceae | |
1299 | Viola hirta L. фіялка шорстка | На всій території, рідко. У сосново-широколистяних лісах, у заростях чагарників, на пагорбах і в річкових долинах[148]. | Violaceae | |
1300 | Viola mirabilis L. фіялка дивовижна | На всій території, нерідко. У ялиново-широколистяних і широколистяних лісах, чагарниках, на вирубках[148]. | Violaceae | |
1301 | Viola nemoralis Kütz. — | На всій території, зрідка. У сухих соснових і березових лісах, на лісових галявинах і узліссях[148]. | Violaceae | |
1302 | Viola odorata L. фіялка запашна | На всій території, зрідка. У широколистяних лісах, на схилах пагорбів, у садах і парках. Культивується і дичавіє[148]. | Violaceae | |
1303 | Viola palustris L. фіялка болотяна | На всій території, часто. На болотах, низинних луках, у сирих лісах, на берегах річок і озер[148]. | Violaceae | |
1304 | Viola persicifolia Schreber фіялка персиколиста | В Поліссі, рідко. На болотах, сирих заплавних луках[148]. | Violaceae | |
1305 | Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau фіялка лісова | У південній частині республіки, рідко. У широколистяних та змішаних лісах[148]. | Violaceae | |
1306 | Viola riviniana Rchb. фіялка Рівіна | На всій території, часто. У сирих тінистих хвойних і змішаних лісах, на їхніх галявинах і узліссях, на вирубках, серед чагарників[148]. | Violaceae | |
1307 | Viola rupestris F.W.Schmidt фіялка каменелюбна | На всій території, зрідка. У сухих сосняках, на галявинах і узліссях, схилах пагорбів[148]. | Violaceae | |
1308 | Viola selkirkii Pursh ex Goldie — | На всій території, дуже рідко. В ялиново-широколистяних лісах[148]. | Violaceae | |
1309 | Viola tricolor L. (у т. ч. Viola matutina) фіялка триколірна | На всій території, часто. На сухих луках, у сосняках, на лісових галявинах і узліссях, на вирубках, згарищах, придорожніх луговинах, полях[148]. | Violaceae | |
1310 | Viola uliginosa Besser фіялка багнова | У Білорусі, де зосереджена значна частина світової популяції виду, перебуває в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північній межі ареалу. Більшість місць зростання зазначено в межах Білоруського Полісся, особливо в його центральній частині, більш рідкісний вид у приполіссі, ізольовано зустрічається в Мядельському районі на північному заході республіки. Населяє узлісся й галявини в сирих і заболочених чорно-вільхових, ялицево-чорно-вільхових, березових і дубових лісах, окрайці низинних боліт (і на купинах серед них), росте біля лісових канав і меліоративних каналів, заростях чагарників, зазвичай в долинах і заплавах річок[488]. | Violaceae |
- ↑ а б Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2009. — Т. 1. — С. 28–30. — ISBN 978-985-08-1035-9. (рос.)(біл.)
- ↑ Patricia Levy, Michael Spilling. Belarus. — Marshall Cavendish, 2009. — С. 12.
- ↑ Красная книга Республики Беларусь, 2005.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 81.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 80.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 78.
- ↑ а б Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 83.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 86.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 88.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 89.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 91.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 76.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 77.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 97.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 95.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 998.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 98.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 96, 97.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 101.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 102.
- ↑ а б Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 57.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 55.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 51, 52.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 54.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 56.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 59.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 53.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 49.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 46, 47.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 44.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 36.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 42.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 39.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 40.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 92.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 66.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 64.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 67.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 68.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 65.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 70.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 62.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 73.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 74.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 104.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 182.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 122.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 130.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2009, с. 163.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 415.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 215.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 87.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 332.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 88.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 91.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 81.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 86.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 87.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 84.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 84, 85.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 85.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 82.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 344.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 219.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 217.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 204.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 206.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 208.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 137.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 201.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 131.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 133.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 202.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 138.
- ↑ Растения Беларуси. Apiaceae Chaerophyllum aureum L.
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 211.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 200.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 135.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 140.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 199.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 219.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 130.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 141.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 44.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 341.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 346.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 195.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 59.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 66.
- ↑ Растения Беларуси. Betulaceae Betula humilis Schrank
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 70.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 67.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 231.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 235.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 230.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 158.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 234.
- ↑ Растения Беларуси. Boraginaceae Pulmonaria angustifolia L.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 159.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 106.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 113.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 111.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 109.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 108.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 115.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 112.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 118.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 119.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 110.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 86.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 114.
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project
- ↑ GRIN-Global Web
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 117.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 88.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 116.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 107.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 331.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 276.
- ↑ Растения Беларуси. Campanulaceae Adenophora lilifolia (L.) A.DC.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 275.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 275, 276.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 183.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 278.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 186.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 184.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 64.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 217.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 144.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 147.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 146.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 75.
- ↑ а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 70.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Парфегов (ред.), 1999, с. 76.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 80.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 77.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 79.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 73.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 75.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 71.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 74.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 69.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 69, 70.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 212.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 143.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 45.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 101.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 342.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 296.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 295.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 294.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 287.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 291.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 311.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 305.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 200.
- ↑ Растения Беларуси. Asteraceae Arnica montana L.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 300.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 187.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 301.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 286.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 306.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 303.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 309.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 310.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 314.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 315.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 307.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 192.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 190, 191.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 189.
- ↑ Растения Беларуси. Asteraceae Coreopsis grandiflora Hoog ex Sweet
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 318.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 203.
- ↑ Растения Беларуси. Asteraceae Erechtites hieraciifolius (L.) Rafin.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 302.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 293.
- ↑ Растения Беларуси. Asteraceae Linosyris vulgaris Cass. ex Less.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 286, 287.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 285.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 292.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Парфегов (ред.), 1999, с. 321.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 321, 322.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 311, 312.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 196.
- ↑ а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 290.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 308.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 317.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 312.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 297.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 328.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 194.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 193.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 313.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 197.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 316.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 201.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 298.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 199.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 288.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 227.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 228.
- ↑ Растения Беларуси. Cornaceae Cornus alba L.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 196.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 141.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 140.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 99.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 102.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 365.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Парфегов (ред.), 1999, с. 380.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 263.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 266.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 267.
- ↑ а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 381.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 262.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 278.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Парфегов (ред.), 1999, с. 383.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 269.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 274.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 272.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 270.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 273.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 386.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 264.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 383, 386.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 260.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 369.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 367.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 281.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 363.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 362.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 279.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 104.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 106.
- ↑ Растения Беларуси. Elaeagnaceae Hippophae rhamnoides L.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 98.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 81.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 125.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 130.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 93.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 129.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 92.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 91.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 137.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 96.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 174.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 176.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 167.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 166.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 118.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 181.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 126.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 182.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 125.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 169.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 170.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 177.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 168.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 123.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Парфегов (ред.), 1999, с. 172.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 122.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 120.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 180.
- ↑ Растения Беларуси. Fabaceae Vicia dumetorum L.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 117.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 68.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 65.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 149.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 220.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 150.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 152.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Парфегов (ред.), 1999, с. 193.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 139.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 188.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 333.
- ↑ Растения Беларуси. Hydrocharitaceae Elodea nuttallii (Planch.) H. St. John
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 205.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 207.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 211.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 208.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 76.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 97.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 78.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 79.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 224.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 221.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 347.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 222.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 358.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 359.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 361.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 335.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 264.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 172.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 269.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 270.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 271.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 174.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 266.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 273.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 267.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 271, 273.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 175.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 273.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 177.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 169.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 258.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 31.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 33, 34.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 35.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 37.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 45.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 61.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 190.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 161.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 184.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 183.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 128.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 135.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 134.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 133.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 13.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 154.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 47.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 48.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 213.
- ↑ а б в г д е ж и к л Парфегов (ред.), 1999, с. 186.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 187.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 254.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 252.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 233.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 228.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 355.
- ↑ Растения Беларуси. Orchidaceae Dactylorhiza ochroleuca (Wustnei ex Bolleter) Holub
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 241.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 243.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 230.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 351.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 352.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 232.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 251.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 227.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 257.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 248.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 249.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 239.
- ↑ Растения Беларуси. Orchidaceae Ophrys insectifera L.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 255.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 258.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 236.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 253.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 256.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 250.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 251.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 254.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 257.
- ↑ Растения Беларуси. Orobanchaceae Orobanche reticulata Wallr.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 162.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 165.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 163.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 254, 256.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 191.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 61.
- ↑ Растения Беларуси. Fumariaceae Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 65.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 274.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 244.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 245.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 240.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 171.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 261.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 247.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 248.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 96.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 394, 395.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 401.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 403.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 402.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 399.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 398.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 394.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 409.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 397.
- ↑ Растения Беларуси. Poaceae Bromopsis benekenii (Lange) Holub
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 400.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 408.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 288.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 412.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 411.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 413.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 284.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 405.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 410.
- ↑ Растения Беларуси. Poaceae Glyceria lithuanica (Gorski) Gorski
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 289.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 396.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 395.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 406.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 407.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 407, 408.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 404.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 414.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 287.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 94.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 93.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 95.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 91.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 92.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 336.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 337.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 37.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 38.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 339.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 132.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 131.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 51.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 50.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 57.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 47.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 50.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 53.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 60.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 55.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 51.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 63.
- ↑ а б Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 62.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 55.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 55, 56.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Парфегов (ред.), 1999, с. 56.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 54.
- ↑ Растения Беларуси. Ranunculaceae Batrachium kauffmannii (Clerc) V. Krecz.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 58.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 156.
- ↑ а б в г д е Парфегов (ред.), 1999, с. 155.
- ↑ Чкалов, А. В.; Киселева, Л. Л.; Парахина, Е. А. Новые виды и новые местонахождения видов Alchemilla L.(Rosaceae) в центральной части Орловской области // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. — 2018. — Вип. 123. — № 3. — С. 70–72. (рос.)
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 147.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 108.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 149.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 109.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 148.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 112.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 153.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 154.
- ↑ Растения Беларуси. Rosaceae Geum macrophyllum Willd.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 111.
- ↑ а б в г д е ж и Парфегов (ред.), 1999, с. 151.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 163.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 160.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 161.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 114.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 157.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 146.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 155.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 222.
- ↑ а б в г д е ж и к Парфегов (ред.), 1999, с. 224.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 156.
- ↑ а б в г д Парфегов (ред.), 1999, с. 124.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Парфегов (ред.), 1999, с. 121.
- ↑ Растения Беларуси. Salicaceae Salix lapponum L.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 89.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 442.
- ↑ Растения Беларуси. Santalaceae Thesium ebracteatum Hayne
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 143.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 142.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 102.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 101.
- ↑ а б в г д е ж Парфегов (ред.), 1999, с. 241.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 237.
- ↑ а б Парфегов (ред.), 1999, с. 238.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 98.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 138.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2017, с. 11.
- ↑ Парфегов (ред.), 1999, с. 417.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 28, 29.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 25.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 26.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 292.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 290.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 33.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 20.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 15.
- ↑ Парфегов (общ. ред.), 2013, с. 16.
- ↑ а б в Парфегов (ред.), 1999, с. 63.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 67.
- ↑ а б в г Парфегов (ред.), 1999, с. 99.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 83.
- ↑ Хоружик, Л. И., и др. (редкол.), 2005, с. 84.
- Растения Беларуси — При поддержке Министерства природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь [Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- The Plant List [Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Euro+Med PlantBase [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- International Union for Conservation of Nature and Natural Resources [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Парфегов, В. И. (ред.). Определитель высших растений Беларуси. — Минск : Дизайн ПРО, 1999. — 472 с. — ISBN 985-6182-78-6. (рос.)
- Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2009. — Т. 1. — 199 с. — ISBN 978-985-08-1035-9. (рос.)(біл.)
- Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2013. — Т. 2. — 447 с. — ISBN 978-985-08-1597-2. (рос.)(біл.)
- Парфегов, В. И. (общ. ред.). Флора Беларуси: сосудистые растения. — Минск : Беларуская навука, 2017. — Т. 3. — 573 с. — ISBN 978-985-08-2191-1. (рос.)(біл.)
- Хоружик, Л. И., и др. (редкол.). Красная книга Республики Беларусь: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды дикорастущих растений. — Минск : БелЭн, 2005. — 456 с. (рос.)(біл.)
- Качановский, И. М., и др. (редкол.). Красная книга Республики Беларусь: редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды дикорастущих растений. — Минск : БелЭн, 2015. — 448 с. — ISBN 978-985-11-0843-1. (рос.)(біл.)
Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії. |