AH-1 Super Cobra

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AH-1 Sea Cobra / Super Cobra
AH-1W Super Cobra Корпусу морської піхоти США злітає з палуби Универсального десантного корабля
Призначення ударний вертоліт
Походження  США
Розробник Bell Helicopter
Перший політ AH-1J: 1969
AH-1W: 16 листопада 1983
Запланована дата вступу на службу AH-1J: 1971
AH-1W: 1986
Основні користувачі  США
 Китайська республіка
 Туреччина
Кількість +1,271
Вартість одиниці
AH-1W: $10,7 млн
Попередня модель AH-1 Cobra
Варіанти Bell AH-1Z Viper

AH-1 Sea Cobra та Super Cobra (укр. «Сі Кобра» та «Супер Кобра»)[a] — родина американських дводвигунних ударних вертольотів, які створені на базі однодвигунного AH-1 «Кобра». Включає модифікації AH-1J та AH-1T «Сі Кобра», AH-1W «Супер Кобра». У теперішній час AH-1W є основним ударним вертольотом Корпусу морської піхоти США.

На початку 80-х корпусу морської піхоти США потрібен був новий морський вертоліт, розглядався варіант покупки McDonnell Douglas AH-64 Apache, але в 1981 році Конгрес не виділив на це фінансування. Морській піхоті довелося тоді проявити інтерес до більш потужної версії AH-1T. Ця версія мала вдосконалену систему управління вогнем, яка використовувала ракети AIM-9 Sidewinder і AGM-114 Hellfire. Конгрес виділив кошти на закупівлю цієї моделі. Вона отримала позначення AH-1W. Всього було вироблено 179 AH-1W, ще 45 вертольотів були модернізовані з AH-1T.

Трохи пізніше був випробуваний варіант AH-1W з новим експериментальним чотирилопатевим несним гвинтом, зробленим з композитних матеріалів. Цей варіант мав кращі характеристики, зменшений рівень шуму, а також меншу вразливість при ураженнях пошкодженнях. Так і не отримавши фінансування від корпусу морської піхоти, Bell розробляє цю версію AH-1Z власним коштом. У 1996 році морським піхотинцям знову було відмовлено в придбанні AH-64. Розробка морської версії Apache була б занадто дорогою, з огляду на те, що корпус морської піхоти був би єдиним замовником. Замість цього було підписано контракт на модернізацію 180 AH-1W у AH-1Z.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Спорядження підвісного блоку НАР вертольота АН-1W 70 мм некерованою ракетою «Гідра» з осколково-фугасною бойовою частиною. База «Аль-Асад», Ірак, листопад 2007 р

Джерело: Jane's [1]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2 (пілот і оператор)
  • Довжина: 17,68 м
  • Довжина фюзеляжу: 13,87 м
  • Висота: 4,44 м
  • Діаметр несучого гвинта: 14,63 м
  • Діаметр хвостового гвинта: 2,97 м
  • Ширина фюзеляжу: 3,28 м (с крилом)


Льотні характеристики

Озброєння



Наведені характеристики відповідають модифікації AH-1W.

Оператори

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Схожі розробки
Аналоги

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить індекси:
    • A (attack) — ударний
    • H (helicopter) — гелікоптер
  1. Jane's All The World's Aircraft 2004-2005 / Paul Jackson. — Jane's Information Group, 2004. — С. 575-577. — 860 p. — ISBN 0-7106-2614-2.
  2. International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 45. — ISBN 9781857438352.
  3. International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 291. — ISBN 9781857438352.
  4. International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 148. — ISBN 9781857438352.

Посилання

[ред. | ред. код]