Ukrainian Lingustics

У Словникові вміщено лексеми, що постали внаслідок словотвірних процесів в українській мові протягом 2012–2016 років. Матеріал викладено за абетковим принципом із дотриманням традиційного відображення словотвірних процесів.
Для науковців-філологів, культурологів, працівників засобів масової інформації, письменників, студентів.

Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.
Словник укладено великим колективом науковців за україномовною літературою від часів Котляревського до 1980 року. Після більшості тлумачень у словнику наведено справжні випадки вживання слова, що ілюструють його значення.
Попри обов’язкову на час його виходу політичну заангажованість, СУМ-11 становить беззаперечний скарб вітчизняної лексикографії.

Only Polish words from Marcin Paszkowski’s “Dictionary” have been published up to now while their Turkish equivalents have never been edited although two scholars (Ananiasz Zajączkowski 1938 and Stanisław Stachowski 1989) intended to do so. In this article the reasons for this situation are discussed and explained, as well as a solution is suggested as to how the source can be useful.

from their corresponding Russian prefix. 2 These prefixes are: od-/ot-, where Polish uses the voiced variant of the consonant; roz-/raz-, where, in the majority of cases, Russian uses raz-instead of roz-, although roz-is not unheard of; 3 przy-/pri-, where in Polish, the original r palatalizes to rz before front vowels; prze-/pere-, where not only does r palatalize to rz before front vowels as in przy-, but we can also observe East Slavic polnoglasie in pere-, while noting metathesis of the Common Slavic *tert-group in prze-; and z-/s-, where, as with od-, Polish utilizes the voiced variant of the consonant as the basic form. 4

Paper to be read at the XVI International Conference of Slavicists, Belgrade August 2018

S u m m a r y
The article deals with the mixed types of speech in Ukraine and Belarus – Surzhyk and Trasyanka. On the basis of multidimensional research conducted by the scholars from Oldenburg University and their colleagues from Ukraine and Belarus, the author discusses the range of Russian influence on the hybrid languages. Both qualitative and quantitative analyses were made on the basis of corpora collected in various regions of Belarus and Ukraine.

S t r e s z c z e n i e
Artykuł jest poświęcony funkcjonującym na Ukrainie i Białorusi językom mieszanym — surżykowi i trasiance. Na podstawie wieloletnich badań uczonych z Oldenburga, a także współpracujących z nimi ukraińskich i białoruskich badaczy, autor przedstawia płaszczyzny, na których dochodzi do wpływu ruszczyzny na języki hybrydalne. Badania prowadzono przy użyciu metodologii ilościowej i jakościowej na materiale korpusów językowych powstałych na bazie danych zebranych w różnych regionach
Białorusi i Ukrainy.

У розділі комплексно проаналізовано семантичні, структурні та функціональні особливості розвитку суспільно-політичної лексики української мови в означений період. Розглянуто вплив зовнішніх факторів, зокрема Революції Гідності, гібридної війни, політики постправди, на мову інтернет-видань. У складі суспільно-політичної лексики зафіксовано появу нового асоціативного поля "Військова справа", а також зміни усталених асоціативних полів "Політика" і "Держава. Суспільство". Виявлено особливості активної неологізації досліджуваного тематичного шару: домінування префіксального способу творення серед афіксальних, продуктивність контамінації, велику кількість неосемантів і запозичень. У функціонуванні суспільно-політичної лексики в мові інтернет-видань виокремлено тенденції до експресивності мовних форм, демократизації, а також моду на полікодовість дискурсу. Досліджено експресивізацію політичного дискурсу у ЗМІ шляхом використання алюзій на продукти масової культури (на прикладі "Володаря кілець" та "Гри престолів").

The ethno-linguistic analysis of Ukrainian phraseology, motivated by demonological people’s ideas, is represented in the article. The ethnocultural background of studied language units is described. The ethnocultural elements of demonological ideas are encoded in Ukrainian phraseology, including the idea of the spirits of nature (earth spirit, spirit of mines, field spirit and others), the idea of demonic creatures whose actions harm people (poverty, distress, misfortune, disaster, bat, ghost, mania, surprisingly etc.) demonological imaginations, associated with the other world and ancestor worship (brownie, mermaids, rahmans), and the idea of demons purposes. Demonological representation of imaginations of Ukrainians in phraseology is made explicitly, divided into small portions of idioms and code mythological motivation implicitly.
У статті здійснено етнолінгвістичний аналіз української фразеології, мотивованої народними демонологічними уявленнями. З’ясовано етнокультурне підґрунтя творення досліджуваних мовних одиниць. Описано етнокультурні елементи демонологічних уявлень, закодовані в українській фразеології, зокрема уявлення про духів природи (земляного духа, духа копалень, польового духа тощо), уявлення про демонічних істот, що своїми діями шкодили людям (злидні, нужда, біда, лихо, нічниці, мара, манія, диво тощо), демонологічні уявлення, пов’язані з потойбічним світом та культом предків (домовик, русалки, рахмани), а також уявлення про демонів призначення. Репрезентацію демонологічних уявлень українців у фразеології найчастіше здійснено експліцитно, незначна частина фразеологічних одиниць кодує міфологічну мотивацію імпліцитно.

Abstract This paper aims to ascertain the place of the Ukrainian linguist Oleksandr Popov (1855–80) in the history of Indo-European and typological studies. Remaining largely unknown in the west, Popov left a trailblazing contribution to the reconstruction of IE noun inflection. Critical of Curtius’ approach nourished by the idea of linguistic absolutism, Popov offered a systematic analysis of the accusative, nominative, and vocative cases taken in their interdependency. In view of the interchangeability of the independent accusative and the independent nominative, Popov argued that the accusative case might have emerged before the vocative and even prior to the nominative, with a possibility of the nominative arising before the accusative. The Ukrainian linguist based his reconstruction on the distinction between the ‘active’ and ‘passive’ entities encoded by the nominative in *-s and the accusative in *-m respectively, thus anticipating discussion of the active typology of Proto-IE in the 20th century. By providing a detailed survey of Popov’s theory, the author highlights its pioneering character in the light of modern comparative-historical and typological views.

У монографії викладача КНУ ім. Тараса Шевченка, чл.-кор. ЄАНМЛ і АНВОУ Дмитра Чистяка розглядаються різноманітні аспекти лінгвоміфопоетичного аналізу художнього тексту, зокрема аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту на матеріалі текстів ранньої драматургії Моріса Метерлінка.

(The report was made at: EAAL 14th Annual Conference
SÕNA JA GRAMMATIKA / LEXIS AND GRAMMAR, 23.-24. aprill 2015 / 23-24 April, 2015, Tallinn)
The google search for 'linguistic arrogance' gives a top link 'I can't help smiling when I read Ukrainian or Belarusian texts'. Well known feeling of lingual superiority of Russian before Ukrainan is usually explained by extralinguisic causes: domination of Russian culture in Empire and later USSR (except short period of so called 'korenizatsiia', nativization). Other reasons are also known: Russian with its most conservative spelling looks closer to Old-Russian, while Belorussian and Ukrainian, with their more modern orthography, seems younger.

Here is proposed pure linguistic explanation of the situation. Standard Russian (SR) was constructed in XVIII cent. following classicism theory of three styles or registers of language: high (odic poetry), neutral (prose), low (comedy, burlesqe). By this pattern in SR were connected elements of Old-Church Slavic (high) and Russian (neutral and low) and so it remains till now. Standard Ukrainian (SU) was formed in XIX cent., in epoch of Romanticism, which was focused on folk culture, therefore SU is based on dialects, unlike SR. In comparison SU has only two registers: neutral and low. In most cases when SR has high and neutral lexems of the same meaning, SU has only one, e.g. 'face' SR 1. лик, чело; 2. лицо; 3. морда etc; SU: 0.-; 2. лице, обличчя; 3. писок. etc.

This difference is most fully revealed in poetry, where high register is used most often. Indeed most of Russian jokes about SR superiority are based on fiction or real translations of Russian XIX cent. poets (Pushkin, Lermontov et al.) into Urkainian. On the other side most famous classical Ukrainian poets are I.Kotlyarevsky (author of burlesque, mock-heroic poem Eneide Travestied) and T.Shevchenko (author of folk-songs).

In the register comparison SR is a marked part, and that explains why this jokes are not mutual. SR being constructed from two languages of dyglossal pair can convert almost any lexic into high register. The situation reminds closely elaboration of Yiddish, which could give high register for any meaning, using its Hebrew vocabulary, meanwhile Soviet Standard Yiddish was by and by moving to two-register type of language, getting rid of Hebrew lexic.
[The report was published in Tallin newspaper "Sirp" (6 May 2014) in Estonian as quasi interview.]

The paper represents text-critical examination of the Tale of Bygone Years based on the old witnesses of this chronicle and the Book of Genesis. It is argued that comparison of various versions of the Bible quotations preserved in the so called Philosopher’s Speech presents a new solution to the problem of the complicated relation between early recensions of the Primary Chronicle.

Монографію присвячено аналізу особливостей репрезентації міфологічного етнокоду культури в українській фразеології. Здійснено етнолінгвістичний аналіз української фразеології, мотивованої слов’янською міфологією (на матеріалі фольклорних і лексикографічних джерел XVIII – XXI ст.). Структуру міфологічного етнокоду культури репрезентовано через виокремлення центральної (уявлення про слов’янських богів, демонічних і напівдемонічних істот) та периферійної (поєднання міфологічних і християнських уявлень, анімізація сил та явищ природи, міфологічне трактування проміжків часу, простору тощо) частин. На периферії етнокоду виокремлено міжкодові переходи: міфологічно-християнський, міфологічно-природний, міфологічно-темпоральний, міфологічно-просторовий тощо; проаналізовано особливості їх реалізації. Установлено етнокультурне підґрунтя виникнення досліджуваних фразеологічних одиниць, уточнено етимології окремих із них.
Для науковців, викладачів, аспірантів та студентів філологічних спеціальностей, культурологів, етнографів і всіх, хто цікавиться проблемою взаємозалежності мови і культури, мови і міфологічного мислення народу.

The article is dedicated to precise analysis of distinguishing quantitative parameters of author's language and style. Such an analysis is made for Ivan Franko long prose fiction for the first time. The frequency dictionary of all nine Ukrainian novels by Ivan Franko was compiled on the material of an electronic text corpus with an external and internal markup. It can be considered as a statistical combinatory model of Franko's style as well as a lingual statistical portrait of his long prose fiction. The following parameters were obtained: vocabulary sizes, variety, exclusiveness, concentration indexes, the amount of hapax legomena, their occupation of text and vocabulary, amount of words in text with frequency 10 and higher, their occupation of text and vocabulary. They were compared with those of text corpus of Ukrainian general long prose fiction.

РОЗРІЗНЮВАЛЬНІ КВАНТИТАТИВНІ ПАРАМЕТРИ АВТОРСЬКОЇ МОВИ ТА СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ВЕЛИКОЇ ПРОЗИ ІВАНА ФРАНКА)
Статтю присвячено детальному аналізу розрізнювальних кількісних параметрів мови та стилю автора. Таке дослідження проведено вперше для великої прози Івана Франка. На матеріалі електронного корпусу текстів зі зовнішньою та внутрішньою розміткою укладено частотний словник усіх дев’яти українських романів Івана Франка. Його можна розглядати як статистичну комплексну модель стилю І. Франка, а також як мовно-статистичний портрет його великої прози. Отримано такі параметри: обсяг словника лексем, індекси різноманітності, винятковості, концентрації, кількість hapax legomena та їх відсоткову частку у тексті й словнику, кількість слів з частотою 10 і вище та їх відсоткову частку у тексті й словнику. Ці характеристики зіставлено з відповідними даними “Частотного словника сучасної української художньої прози”. Запропоновано новий розрізнювальний статистичний параметр для мови та стилю письменника. Це процентне співвідношення hapax legomena і найчастотнішої лексики. Ця характеристика допомогла з’ясувати і детальніше описати важливі особливості авторського стилю. У перспективі заплановано також обчислити Закон Ціпфа, закон Менцерата-Альтмана, h-point і k-point, розподіл послідовностей частин мови, “температуру” тексту. Ключові слова: лінгвостатистика, корпус текстів, статистичні параметри, квантитативні характеристики тексту, частотний словник, слововживання, лема (лексема), лексичне багатство словника.

Poprzestając, jak to się nieraz w polskiej leksykografii czyni, na stwierdzeniu, że nazwa czajka 'rodzaj wiosłowej łodzi wojennej bez pokładu, z dwoma sterami' wywodzi się z ukr. čajka id. 1 , pozostawia się bez głębszej dyskusji kwestię pochodzenia wyrazu ukraińskiego i nie wspomina przy tym, że podobnie zbudowane łodzie pływały też po Dunaju i nazywały się po serbsku šajka. Jeśli gdzieś się pojawia próba wyjaśnienia etymologii słowiańskiej czajki, to jest ona zazwyczaj krótkim zapisem, niewzbogaconym o dyskusję z innymi propozycjami. Najczęściej spotykają się następujące etymologie:

(= On the investigation of Turkic loanwords in a Ukrainian and Carpathian context) Interestingly enough, Ukrainian reflexes of Turkic words are only seldom adduced in publications concerning the Turkic influence on Slavic. This author’s thesis is that Ukrainian philologists have never presented arguments to showcase the particular importance of Ukrainian data in the understanding of linguistic contacts between the Carpathian area and the Turkic world. This study discusses some such examples of varying significance.

This article focuses on the non-liturgical text of the Old Slavonic translation of the Book Exodus with it’s relations to the Greek tradition. Detailed comparison of the both versions indicates some omissions, lexical substitutions and errors in the Slavonic renderings, but the main feature of the translation is strict following it’s original. The paper pays attention to the problem of the possible revise with Greek text in some families of the Slavonic manuscripts as well.

INHALT
Vorwort (S. iii); [I.] Jolanta TAMBOR: Ile śląskiego jest w śląskim? (S. 1); [II.] Oleksandr TARANENKO: Варіантність vs. стабільність у структурі українсько-російського «суржику» (УРС): сукупність ідіолектів vs. Соціолект (S. 27); [III.] Gerd HENTSCHEL: Zwischen Variabilität und Regularität, „Chaos“ und Usus: Zu Lautung und Lexik der weißrussisch-russischen gemischten Rede (S. 63); [IV] Schriftenverzeichnis zum Projekt: Die Trasjanka in Weißrussland – eine Mischvarietät als Produkt des weißrussisch-russischen Sprachkontakts (zusammengestellt von Sviatlana Tesch (S. 101)
Weißrussland, die Ukraine und Schlesien, genauer: Oberschlesien, sind Areale, die über viele Jahrzehnte durch extensiven und intensiven Kontakt zwischen Sprachen gekennzeichnet sind oder waren. Damit einher geht das Phänomen einer aus den kontaktierenden Sprachen gemischten Rede, die von sehr vielen Menschen in den jeweiligen Arealen in der alltäglichen mündlichen Kommunikation praktiziert wird bzw. wurde. In solchen Fällen stellt sich die Frage, was in diesen „Mischungen“ spontan, was konventionalisiert ist, oder besser, zu welchem Grade diese Mischungen spontan oder konventionalisiert sind. Die drei Beiträge in diesem Band befassen sich jeweils mit Tendenzen zur Stabilisierung, zur Herausbildung eines Usus in den Formen der gemischten weißrussisch- bzw. ukrainisch-russischen oder polnisch-deutschen Rede in den genannten Arealen.

This paper aims to ascertain the place of the Ukrainian linguist
Oleksandr Popov (1855–80) in the history of Indo-European and
typological studies. Remaining largely unknown in the west, Popov left
a trailblazing contribution to the reconstruction of IE noun inflection.
Critical of Curtius’ approach nourished by the idea of linguistic
absolutism, Popov offered a systematic analysis of the accusative,
nominative, and vocative cases taken in their interdependency. In
view of the interchangeability of the independent accusative and
the independent nominative, Popov argued that the accusative
case might have emerged before the vocative and even prior to the
nominative, with a possibility of the nominative arising before the
accusative. The Ukrainian linguist based his reconstruction on the
distinction between the ‘active’ and ‘passive’ entities encoded by
the nominative in *-s and the accusative in *-m respectively, thus
anticipating discussion of the active typology of Proto-IE in the
20th century. By providing a detailed survey of Popov’s theory, the
author highlights its pioneering character in the light of modern
comparative-historical and typological views.

У статті аналізуються сучасні методи дослідження мови письменника у слов'янознавстві, що набули особливого поширення із розвитком комп'ютерних технологій, а саме корпусний і статистичний. Здійснено аналіз "Словника Карела Чапека" та "Статистичного словника Достоєвського". Отримані висновки екстрапольовано на проект лінгвостатистичної параметризації творчості І. Франка. Ключові слова: методи дослідження, мова письменника, ідіолоект, частотний словник, корпус текстів.

MODERN TECHNIQUES FOR STUDYING WRITER'S LANGUAGE  IN SLAVIC LINGUISTICS 
In the article, modern techniques for studying writer's language in the Slavic linguistics are discussed, namely corpus and statistical. They have become popular with the development of computer technologies. The “Dictionary of Karel Čapek” and “Statistical Dictionary of Fyodor Dostoyevsky” are analyzed. The obtained conclusions are extrapolated onto the project of liquostatistical parametrization of Ivan Franko works. Key words: study techniques, writer's language, idiolect, frequency dictionary, text corpus.

The article deals with the critical analysis of the mythological conceptions in philology in Ukrainian human
sciences from the 2nd part of 19th century to the beginning of 20th century in the semiotic context of the studies
in these fields in the other countries of the Russian Empire and during Soviet period up to 1930. Вesides, these
studies are analyzed in the context of foreign mythological studies of the same period. It is delimited that the preSoviet Russian-speaking philologists were defending the idea that the myth and the language originated from
the archaic imaginative pre-conceptualization and were functioning in the following periods in some images,
concepts and narrative structures. The mythic image became a part of internal form of the word-image that
also affected the etymological meaning as well as the figures of tropic imagery in the literary text. Besides,
the phenomenon of analogical imagery was involved in the functioning of stable grammar structures and stable
narrative schemas. The mythological conception in European countries and in the USA were also considering
the literary texts to delimitate the ritual mythic structures (ritualism, mythological school of Cambridge)
as well as the psychological (psychoanalysis, analytical psychology), social (French sociological school,
functionalism) and symbolic (Ernst Cassirer, semantic symbolism in USA) that were integrated in the studies
of comparative mythology as well as in the studies devoted to the delimitation of stable images, symbols
and themes. Soviet mythological schools were considering attentively the analysis of historical semantics
(Israel Frank-Kamenetskiy, Olga Freidenberg, some studies of the Marr’s school with a lot of exaggerations
in vulgarizing sociological studies) that was not analyzed enough in European philology and could be
perspective. Besides, the Soviet researches were making attempts to conciliate the structural and semiotic
aspects of mythical studies to define the mythical worldview. It is suggested to continue the critical analysis
of the Soviet mythological studies in the context of foreign philological conceptions to define the elements that
would be perspective for the future researches in the field of mythological poetics.
Key words: myth, worldview, image, semantics, structure, function, symbol

Edited volume in commemoration of the scholar
Publisher: Lund University, Sweden; series: “Slavica Lundensia”
Editors: Niklas Bernsand and Roman Horbyk

Call for papers
Throughout much of Euromaidan, one of the barricades protecting the protesters’ fortified camp from the direction of European Square was adorned with a banner on which a stylised portrait of Yuriy Shevelov (1907 – 2002) was placed along with his words: “The world will only accept us as modern”. The ideas of the Ukrainian scholar – one of the founding fathers of international Ukrainian Studies indeed – were undoubtedly present at the protest site and much more so in the intellectual discourses enwrapping the related events. His largely posthumous influence in Ukraine began, however, much earlier, with the growing popularity of his writings among young Ukrainian academics and cultural figures epitomised in the eventual 2013 conflict and mediated scandal around the Kharkiv memorial plaque destroyed by the local authorities hours after civic activists installed it on the house where Shevelov lived.
Yuriy Shevelov who was also affiliated with Harvard and Columbia Universities is an honorary doctor of Lund University where he taught in 1950 – 1952. By way of commemorating, through more immaterial means, the outstanding researcher and his contribution to knowledge and in order to mark their political standing, today’s scholars of Ukraine from Lund and Stockholm intend to publish a peer-reviewed academic anthology raising a number of issues within disciplines and fields of interest to Shevelov.
The editors are announcing a call for papers welcoming all researchers interested in publication to submit the abstracts of the prospective articles and essays to Roman Horbyk (roman.horbyk@sh.se) by 20 December, 2014 (in English). The abstracts of 300 to 500 words should clearly formulate the problem and outline the theoretical and methodological frameworks as well as provide a fresh and innovative solution to it based on empirical study. The authors who will be notified of acceptance by 31 January 2015 will be able to submit their articles (4000 to 8000 words in English) for peer review by 31 May 2015. The volume is expected to come out late in 2015 or early in 2016.
Contributions from the following areas are encouraged especially:
- Ukrainian linguistics in all its departments including but not limited to the study of phonology, dialectology, sociolinguistics of the Ukrainian language as well as language education in Ukraine, from both diachronic and synchronic perspectives;
- general issues in Slavonic philology as well as problems in the study of particular languages, especially those important for the Ukrainian context (i. e., Polish, Yiddish, Belarusian, Russian, Bulgarian etc);
- history of literature and cultural studies of Ukraine and its interaction with other cultures;
- political and social science analysis of the current situation in the country;
- Ukrainian literature, theatre, art in the global context;
- Shevelov’s legacy against the backdrop of the latest trends and fundamentals of contemporary linguistics and cultural studies as well as materials for the critical academic biography of the scholar.
Exceptionally excellent submissions from beyond these areas will be considered; same applies for the length requirements. The anthology will be published in English with an extensive Ukrainian summary.

In diesem Beitrag werden die Kriterien diskutiert, die bei der Klassifizierung von Slavismen im Rumänischen zum Tragen kommen. Die phonetischen Merkmale und die geolinguistische Verteilung eines Wortes im Raume lassen bei der Etymologisierung eine chronologische Stratifizierung zu, und erlauben die Identifikation seines Herkunftsgebietes. Häufig handelt es sich bei den Slavismen um mundartliche rumänische Wörter mit einem regional begrenzten Vorkommen und Bekanntheitsgrad. Hierbei können interessante semantische Entwicklungen beobachtet werden. Bei der Untersuchung sehr früher slavischer Übernahmen in das Rumänische trifft man zuweilen auf slavische Formen, deren Fortsetzer in den heutigen slavischen Sprachen nicht ohne weiteres zu belegen sind. An dieser Stelle kann auf Rekonstruktionsverfahren zurückgegriffen werden, die sich auf die Erkenntnisse der historischen Phonetik stützen. Slavismen im Rumänischen sind keine undifferenzierte Masse, es ist eine Differenzierung nach a) Herkunftssprachen und -dialekten, und eine nach b) Epochen der Übernahme möglich. Mihăilă (1973: 11−12) stellt mehrere Kriterien heraus: Neben phonetischen und geografischen Kriterien auch derivative Kriterien, wie zum Beispiel typische Affixe des Südslavischen, bzw. Alt-oder Neubulgarischen. Dazu gehören das Präfix iz-und das Suffix -ica > rum. -iţă, dann semantische Kriterien, wie eine für das Südslavische typische Semantik. Schließlich kulturhistorische und onomasiologische Kriterien, beispielsweise die Zugehörigkeit zu einem bestimmten Bedeutungsfeld. Die Bedeutungsfelder sind jedoch nur ein grobes Unterscheidungsmerkmal, da vor allem auf der mundartlichen Ebene Slavismen in allen möglichen Bedeutungsfeldern vorliegen.

Презентовано кількісне зіставлення співвідношень прямої та авторської мови у великій прозі І. Франка (що може слугувати статистичним параметром ідіостилю), зокрема його порівняно з українською художньою прозою ХХ ст. Праця містить короткий опис досвіду маркування цих типів тексту в лексикографії та корпусній лінгвістиці, а також обчислення багатства словника у цих пластах лексики художньої спадщини письменника. Дослідження виконано на матеріалі електронного корпусу текстів І. Франка. Ключові слова: пряма мова, авторська мова, обсяг тексту, слововживання, корпус текстів, маркування корпусу, лексичне багатство словника.

DIRECT AND AUTHOR’S SPEECH OF THE LONG PROSE FICTION BY IVAN FARNKO: LINGVOSTATISTICAL STUDY IN THE CONTEXT OF CORPUS LINGUISTICS
The paper presents the quantitative comparison of the direct and author’s speech  in the long prose fi ction by Ivan Franko (which can serve as a statistical parameter of a writer individual style), in particular, the comparison with the Ukrainian prose of the 20th century is made. The work includes a brief description of the experience of marking these types of text in lexicography and corpus linguistics, as well as the calculation of richness in these lexical layers of writer’s artistic heritage. The study is based on the electronic text corpus of Ivan Franko. Key words: direct speech, author’s speech, text size, tokens, text corpus, mark-up, lexical richness of vocabulary.

ПРЯМАЯ И КОСВЕННАЯ РЕЧЬ БОЛЬШОЙ ПРОЗЫ ИВАНА ФРАНКО: ЛИНГВОСТАТИСТИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ В КОНТЕКСТЕ КОРПУСНОЙ ЛИНГВИСТИКИ
В статье представлено количественное сопоставление соотношений прямой и авторской речи в большой прозе И. Франко (что может служить статистическим параметром идиостиля), в частности, приведено сравнение с украинской художественной прозой ХХ века. Статья содержит краткое описание опыта маркировки этих типов текста в лексикографии и корпусной лингвистике, а также вычисления богатства словаря в этих пластах лексики художественного наследия писателя. Исследование выполнено на материале электронного корпуса текстов И. Франко. Ключевые слова: прямая речь, косвенная (авторская) речь, объём текста, словоупотребление, корпус текстов, разметка корпуса, лексическое богатство словаря.

The article presents a research into the sociolinguistic situation in the Soviet Ukraine on the material of illustrated press in the late 1920s. Much of attention is devoted to the estimation of the Ukrainianization policy. The research results point out its ineffectiveness as perceived by the authors writing in the magazines, the documented facts of resistance to the policy, the evidence of average Ukrainians’ limited literacy, the domination of Russian in advertisement, numerous examples of Russo-Ukrainian koine in the stylization of colloquial speech and in the real language practices, the problems of poor language codification and editing standards in the magazines.

Key words: entertaining press, Ukrainianization, language policy, bilingualism.

У статті досліджено соціолінгвістичну ситуацію в УСРР на матеріалі ілюстрованої періодики другої половини 20-х рр. ХХ ст. Головну увагу звернено на питання оцінювання політики українізації. Результати дослідження вказують на усвідомлення її неефективності авторами видань, виявлено документовані факти спротиву цій політиці, свідчення про низьку грамотність пересічних українців, домінування російської в рекламних текстах, численні приклади українсько-російського койне в стилізації розмовної мови та реальній мовній практиці, проблеми невисокого рівня кодифікації мови та редакторського стандарту видань. 

Ключові слова: розважальна преса, українізація, мовна політика, білінгвізм.

Присвячено вивченню особливостей мовної експлікації концепту НАРОД у текстах Олексія Довгого. Під час дослідження було з’ясовано, що поняття “концепт” має різне тлумачення в сучасних лінгвістичних студіях. За основу було прийнято твердження О. Кубрякової про концепт як оперативну змістову одиницю пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи мозку, усієї картини світу, відображеної людською психікою. У поетичній мові Олексія Довгого одним із найбільш яскраво представлених концептів є концепт НАРОД. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації цього концепту, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно (працьовитий народ) до негативно (руйнівник) конотованих
/
The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer’s linguistic worldview. Research on these questions allows us to determine the nature of the interaction between the subjects of the authorreader dialogue and to highlight the role of linguistic means as suggestive in this dialogue. The basic operating unit used in exploring writer’s worldview is the concept. In the article, the concept is interpreted as the operational content unit of memory, the mental lexicon, the conceptual system of the brain, the whole worldview, as reflected by the human psyche. The analysis of the features of verbalization of the concept becomes especially important in the study of poetic texts, because it is in them that the richness of words is manifested. In Oleksii Dovhiy’s poetic language one of the most pronounced is the concept PEOPLE. In the lyric hero’s linguistic worldview this concept is expressed by tokens that are involved in the creation of such concepts-images of the people as people-laborer, people-hero, in the other – people-victims and people-destroyers. Each of these images in a poetic context actualizes the corresponding feature. We can speak of the explication of the signs “hard working”, “peaceful”, “heroic”, “kind and sincere”, “tragic”. In some poetic contexts, the verbalization of the positive and negative attributes of the analyzed image helps the poet to artfully portray the social layers of the people.

(= Notes on etymology of the Slavonic dish name gołąbki 'cabbage rolls') ABSTRACT: No reasonable explanation of the peculiar semantic proportion gołąb 'pigeon' : gołąbek 'cabbage roll' (lit. 'small pigeon') has been presented so far. This author suggests that the latter is actually a separate word, possibly borrowed from some Oriental language, and only secondarily adapted to the Polish word gołąb 'pigeon' and thus also to its etymological equivalents in the Slavonic languages of Eastern Europe.

Positions of accomodation and vocal harmony in Transcarpathian Sinevir dialect
The article deals with positons of raising of vowels e, o and і for the space of word according to next palatal and labial conditions in Transcarpathian Sinevir dialect. The dialect data was recorded during expeditions in 1993–2009.

Феномен двомовності на терені сучасної України В першу чергу треба означити коло питань, які потрібно висвітлювати в цій статті. По-перше це, звичайно, фактори, які впливали і продовжують впливати на формування білінгвізму, також історичний аспект цієї проблеми, статистичні дані по кількості носіїв російської та української мов, географії використання тієї або іншої мови.